Книга Львів 2013 Університет банківської справи Національного банку України



Сторінка8/42
Дата конвертації09.03.2016
Розмір8.62 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   42

Німецький політолог Томас Майер запропонував модель структурування культурних ідентичностей з огляду стилів цивілізації: традиціоналізм, модернізація і фундаменталізм. Крім цього, він зробив діагностику трьох різних рівнів можливої поведінки та ціннісної орієнтації: рівень достовірності віри; рівень способів життя повсякденної культури; рівень соціополітичних цінностей. Співжиття людей різних культурних ідентичностей нині часто розглядається в контексті мультікультурного суспільства, хоча водночас і піддається критиці. Філософ Вольфганг Вельш запропонував поняття транскультурного суспільства, у функціонуванні якого мають місце різні проблеми і суперечності.


Національна ідентичність сприяє економічній діяльності індивіда і суспільства, оскільки формує розуміння суті даної сфери в цілому та функціонування відповідних підприємств, фірм, банків та інших фінансово-кредитних організацій. Отже, ідентичність позитивно впливає на процес осмислення економічної діяльності як продукту певних історичних процесів і періодів розвитку суспільства та держави. Важливо, що саме національна ідентичність створює необхідні політичні та культурно-гуманітарні умови для формування міцної централізованої держави, сприяє перетворенню народного господарства у національний комплекс, в якому всі компоненти економічного життя - галузі, окремі регіони, підприємства, заклади, організації - функціонують як єдиний організм, що забезпечує матеріальні й духовні потреби суспільства.

Інфраструктуру економічного механізму країни забезпечує національна правова база, фінансово-кредитна система: фінанси держави, підприємств, населення; національна грошова одиниця, банківська й податкова система, що не просто визначає порядк функціонування певних суб’єктів, а й забезпечує реалізацію ними національних інтересів.


Водночас ефективність економічної діяльності залежить від спільного духовного розвитку членів суспільства - спільності культур, звичаїв, традицій, моралі тощо. Оскільки саме завдяки сформованій національній ідентичності господарські й духовні риси суспільства набувають значення загальнонародних або національних рис і відрізняються від таких же суспільно-господарських утворень інших країн. Отже, всі суб'єкти є економічно відособленими, зі своїми інтересами, однак їхня діяльність в національній економіці має підпорядковуватися загальнодержавним інтересам. Первинним осередком національного господарського комплексу є підприємство, а духовного – людина як носій національної ідеології й член даного суспільства.


В умовах глобалізаційних процесів конкурентоспроможність економік різних країн та окремих підприємств і фінансово-кредитних організацій забезпечується різними факторами і значною мірою - міжнародним визнанням не тільки окремих підприємств, а й все більше іміджем країн, рівнем національної та культурної ідентичності. Оскільки в наш час фінансово-кредитні організації діють на світових ринках не як абстрактні суб’єкти, а як представники певних країн і національних економік, що додає їм визначеності, зміцнює довіру до них з боку партнерів.

При цьому існує взаємна залежність між рівнем міжнародної репутації якоїсь країни та окремих її суб’єктів господарювання Тому у провідних європейських університетах та бізнес-школах ведеться вивчення іноземних мов, філософії та культури відповідних країн, на співпрацю з якими зорієнтована підготовка фахівців. З іншого боку, важко уявити в інших країнах ситуацію, схожу на ставлення до іноземних конкурентів, які працюють на українському ринку. Йдеться про те, що іноземним підприємцям не створюються якісь особливі пільгові умови. Скажімо, публікувати свою інформацію, виступи, різні матеріали, рекламу тощо, спілкуватися з представниками органів місцевої влади вони мають державною мовою країни перебування.

В умовах фінансово-економічної кризи, загострення соціально-економічних проблем, збільшення різниці у рівні життя різних соціальних груп актуалізується проблема економічної ідентифікації особистості та суспільства, оскільки уявлення людей про власне соціальне становище впливають на економічну поведінку людей, стосуються усієї системи економічних відносин, визначаючи життєву спрямованість, світогляд та цінності людини. Саме економічна ідентичність виступає також характеристикою об’єктивного становища індивіда і суспільства.

Слід зазначити, що поняття економічної ідентичності запропонував Нобелівський лауреат з економіки Дж.Акерлоф у співавторстві з Р.Крентон з метою концептуалізації впливу ідентичності на результати економічної діяльності шляхом мотивації економічної поведінки людей і організацій як носіїв індивідуальних і колективних ідентичностей. Економічна ідентичність тісно пов’язана з національною ідентичністю і водночас має свої особливості, виступаючи продуктом економічної самосвідомості. Основою формування економічної ідентичності як процесу усвідомлення індивідом володіння власністю і присвоєння її об’єктів, а також власних можливостей є усвідомлення людиною свого ставлення до власності.

Економічна ідентифікація виступає однією з передумов поведінки індивіда, вказуючи на відмінності одного економічного суб’єкта від інших в контексті соціально-економічної самореалізації особистості. Нерідко формування економічної ідентичності відрізняється від інших видів ідентичності перш за все через диференціацію в біполярній системі поділу людей на багатих і бідних.

Таким чином українська національна ідентичність в сучасних умовах характеризується суперечливістю, нестабільністю та непослідовністю і не сприяє достатньою мірою зміцненню державного суверенітету, остаточному перетворенню сукупності галузей та підприємств в національну економіку та формуванню національно орієнтованої підприємницької діяльності. Водночас значно більшої уваги потребує зміцнення національної ідентичності усього суспільства. У цьому зв’язку навчальні заклади, засоби масової інформації мали б цілеспрямовано і системно формувати регіональну, загальноукраїнську та європейську ідентичність українців. Водночас така діяльність могла б сприяти також більш осмисленій поведінці громадян України.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   42


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка