Книга розміщена на сайті



Сторінка46/51
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.56 Mb.
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   51

ВИГНАННЯ ДИЯВОЛА. XXI СТОЛІТТЯ


І в наш час є священики, котрі з дозволу єпископа погоджуються виконати місію гонителя нечистої сили.

У середні віки це дійство, як оповідають хроніки, практи­кувалося часто і масово. Але, вочевидь, не лише для очищення людських душ від диявольської скверни, а й для профілактики єретичного інакомислення. Тодішнє Христове воїнство, особливо жорстокі інквізитори, явно перегнуло палицю у протиборстві зі злими духами. Настільки, що реформатор Папа Пій IX наклав суворі обмеження на виконання цих процедур. Діють вони й понині. Сьогоднішній священик може взятися за цю нелегку справу лише на прохання, так би мовити, носія нечистої сили або когось із його близьких родичів і тільки з дозволу єпископа.

Ті, хто бачив увесь "технологічний цикл" вигнання диявола, стверджують, що видовище надто лоскоче нерви. До того ж далеко не кожна духовна особа зможе це зробити.

Уже знайомий читачам "УМ" отець Володимир Серемчук, парох церкви святої Великомучениці Параскеви в Болехові, за шістнадцять років своєї душпастирської практики провів з десяток таких "сеансів". Нагадаємо, нині-XXI століття.



- Отже, вигнання відбувається винятково з ініціативи самого, якщо можна так сказати, хворого чи близьких йому людей.

-Тільки так. Якщо людина звертається по допомогу, то вона добровільно хоче позбутися напасті. Це вже плюс. Між іншим, вигнання диявола - непроста і виснажлива робота, що відбувається після Служби Божої. Бажаючі, особливо невіруючі, можуть бути присутні, щоб на власні очі побачити вибрики злої сили. З людиною, в яку вселився диявол, твориться щось страшне: то вона піднімається сантиметрів на п'ять над підлогою і починає крутитися, то їй вивертає долоні так, як не зможе зробити найвправніший фокусник, а тіло змореної роками бабусі стає гнучке, як у немовляти.



- Отче, що відчуваєте ви, як головна дійова особа під час цієї неординарної процедури ?

- Відповім так: якщо боїшся чи не впевнений у своїх силах -не берися, бо нечистий дух може вселитися в тебе. Мусиш сміло, як Божий воїн, боротися з дияволом. Опісля відчуваєш неймовірне фізичне виснаження, наче увесь день тяжко працював у полі або на будові.

Розповім такий випадок. Прийшла до мене жіночка з Долини. Вразив уже її дивний зовнішній вигляд: кожний локон волосся був зв'язаний клаптиком різнокольорової тканини-червоної, синьої, зеленої... Просила чимось зарадити, бо не мала спокою ні вдень, ні вночі. Снилися всілякі жахіття, у грудях ніби камінь тиснув (цей симптом відчувають майже всі "мічені дияволом"). Прочитав над нею молитву "Для несплячих і недужих" і відпустив з Богом.

Другого дня вона - знову на порозі. Сказала, що їй стало ще гірше. Тоді я зрозумів, що це за біда, і взявся за справу з усією серйозністю. Коли читав спеціальну молитву проти опанування людини нечистим духом, жіночка так кричала, що моя дружина, котра працювала на городі, почула і прибігла, бо подумала, що зі мною сталося щось зле. Люди, які були в церкві й побачили диявольський спротив, упали навхрест і почали молитися. Я поклав ту жінку на хреста, з боків поставив ще два хрести, роззувся, так учили мене "старі священики". Коли почав водити хрестами по тілу, вона зайшлася нестямним криком, аж посиніла. Як дійшов до горла-звідтіля вирвалося звіряче гарчання. Жінка знепритомніла. Покропив її свяченою водичкою, і вона здивовано розплющила очі. "Що це, - каже, - зі мною було? Нічого не пам'ятаю". Відтоді подібне ніколи з нею не траплялося.



- У все це важко повірити. Здається, таємничі історії з матеріалізацією злих духів, контакти з чортами і тому подібна бісівщина вигадані людською уявою у відповідь на незрозумілі, непояснимі явища і події. Вони ніби існують в інших вимірах, десь між реальністю і небуттям.

- Чому ж, є конкретні докази існування і появи диявола в людській подобі. Ось один з них. У селі Рахиня Долинського району про нього добре пам'ятають. За рішенням тодішньої компартійної влади тут вирішили зруйнувати старовинну церковцю. Зрозуміло, що знайти охочих це робити - добровільно чи з примусу - було складним завданням. Побожні селяни нізащо не хотіли брати гріх на душу. Зрештою, виконавців знайшли. 3-поміж них - Михайло (прізвище з етичних міркувань не називатиму). Йому загрожувало три роки ув'язнення за крадіжку заводських деталей. Слідчий пообіцяв зам'яти справу в обмін на згоду попрацювати на ліквідації Рахинської церкви. Молодому чоловікові, котрий недавно одружився і мав маленького сина, запропонований компроміс видався прийнятним.

Перед виконанням "історичної місії" його та ще кількох завербованих чоловіків добре почастували горілкою, а пива давали, хто скільки хотів. Оковита взяла гору над страхом і совістю. Почали розбирати храм. На прохання і навіть прокльони рахинців увагу не звертали. До тями Михайла привели благальні слова старенької бабусі, яка просила хоч дзвіничку залишити: "Сину, спам'ятайся, ти ж хрещений; від мене можеш відвернутися, але від Бога не сховаєшся. Він усе видить. І тебе ж мама в якійсь церкві хрестила..."

Від почутого в нього наче просвітління настало і роздратування водночас - на слідчого, на себе і на весь світ. Вкрай знервований, Михайло кинув роботу, сів у власне авто і поїхав додому.

Що було далі, процитую за його записаними словами: "Тільки виїхав із села, як на схилі між Рахинею і залізничною колією, перед селом Новичка, невідомо звідки на дорозі з'явився кривоногий молодик у червоних штанях, червоній шапці з великим довгим кутасом і почав танцювати. Мені захотілося зігнати на ньому злість. Додавши газу, обігнав зухвальця і хотів швиденько вийти з машини, щоб його провчити. Та чомусь уперше заїло у дверцятах замок, і я ніяк не міг їх відкрити. А коли нарешті відкрив, то зловмисник зник безслідно - не було ніде: ні в льону, ні в рові, ні в кукурудзі. Спересердя я грубо вилаявся і сів у машину. Тільки вона набрала швидкість, як той кривоногий, у червоному одязі, знову вискочив на дорогу і почав танцювати. Я ще раз обігнав його і різко повернув, щоб перегородити дорогу. Від швидкості й різкого руху вбік машина перекинулася. Обірвався двигун, вирвалися дверцята, а я залишився живий і майже неушкоджений.

У розпачі вирішив, що порішу цього негідника і ніхто знати не буде. Однак він удруге наче крізь землю провалився. Але раптом хтось засміявся так голосно і різко, що я увесь здригнувся. Коли повернувся в той бік, звідки чувся сміх, то побачив, як, кружляючи по полю, нісся вихор, збираючи сміття на своєму шляху.

Мене огорнув страх: ось так диявол віддячив за службу. До мене дійшло, яким тяжким є гріх воювати з Богом. З того часу я кожного дня чекав Божої кари".

- І, певно, не уникнув її. Переповідається чимало страшних історій про покарання тих, хто руйнував церкви.

- Прикладів таких немало і в нашій окрузі. Той же Михайло відзначався міцним здоров'ям і великою фізичною силою, але через кілька років помер від хвороби серця. Остапові, котрий знищив храм у селі Вишків, лікарі згодом шість разів обрізали ноги. Зеньо з Осмолоди, який погодився розібрати в Підлютому резиденцію Митрополита Андрея Шептицького, збожеволів. Названими іменами перелік покараних не вичерпується.



- Як злий дух обирає собі жертву серед людей?

-Для тих, хто вірить у Господа Бога і молиться, він не є небезпечним. Але бувають ситуації, коли, скажімо, дівчина хоче привабити хлопця і звертається до ворожбита. Де немає твердої віри, там шукають всілякі неправдиві сили і кличуть їх на допомогу.

Придивіться до книжкових розкладок. Майже скрізь ви побачите різноманітну окультну літературу - рекомендації, посібники, навчальні курси тощо. Ремесло мага стало загальнодоступним. Ось вам місцева ілюстрація. У селі Тисів глава сім'ї купив книжку "Чорна магія" і так начитався, що зумів викликати злого духа. А що з ним робити далі, не знав.

Пристрастився до алкоголю. Сім'я розпалася. Чоловік кудись виїхав, а нечисть причепилася до його доньки - заміжньої вагітної жінки. Народилася дитина з висолопленим язиком - страшно дивитися. Немовля почало задихатися. Ми тоді зі всією сім'єю поїхали в селище Перегінське до отця Василя Коваля. Він прочитав над дитиною молитву, і вона відразу одужала. А мама ще тривалий час мучилася. Довелося вже і кілька разів читати над нею молитву, дати освячений медальйончик і пшеницю. Слава Богу, диявол відступив.



- Отче, як ви ставитеся до замовлянь, зливання воску та інших нетрадиційних методів відвернення недуг, пов'язаних, як кажуть, зі злими намірами певної категорії людей?

- На моє переконання, ворожбитство тісно пов'язане з дияволом. Скажімо, зникає людина. Її рідні йдуть до ворожбита і просять дізнатися, жива вона чи ні. Той робить якісь маніпуляції і дає пораду. Мовляв, ідіть у такий-то ліс, знайдіть такого-то дуба і під ним лежить мертве тіло. Часто цей "прогноз" підтверджується. Хто його підказав? Тільки нечиста сила.

Отже, треба пам'ятати, що у світі існують дві потужні непримиренні сили - Господь Бог і диявол. Це як добро і зло, любов і ненависть, світло і тьма. Диявол опанував темрявою, той нечестивий дух намагається вселитися в людську подобу, страхом й улесливістю вибираючи прибічників, здебільшого нерозкаяних грішників і войовничих атеїстів.

Віруючу людину від сатанинського впливу завжди захистить молитва і освячений хрестик чи медальйон.



- Недобрі повір'я пов'язують з різними підозрілими предметами - клоччям волосся, лезами, підкинутими під двері помешкання. Чи не доводилося вам нейтралізувати їх дію? Що ви робите в таких випадках?

- Найперше дізнаюся, чи освячена оселя. Дехто думає, що для цього достатньо покропити хату свяченою водою. Ні, на кожній стіні треба намалювати єлеєм хрестик, покропити кожну кімнату, а потім обкадити ладаном. Ще освячують сіль і мак­вони як домашні обереги. Їх варто трохи посипати перед порогом, тобто там, де найбільше чарують. Перед воротами чи хвірткою, хто має обійстя. І сила чар розвіється.

Схожі випадки траплялися і в моїй практиці. Пригадується, 25 років тому в нас у Болехові повісився п'яний чоловік. Його донька виросла, вийшла заміж, але в сім'ї спокою не було: то посеред ночі чулися якісь крики, плачі, то несподівано падали тарілки. З настанням вечора всіх домочадців охоплював страх і заціпеніння. Хоч ця родина належала до іншої громади -православної, але висвятити хату попросили мене, греко-католицького священика. Потім приходила до мене їхня мама зі словами вдячності. Казала, що донька останнім часом перебувала на межі психічного потрясіння, за ніч спала хвилин 15-20. А після освячення проспала мало не дві доби, встала усміхнена. В оселю повернулися лад і спокій.

- З нашої розмови напрошується висновок про те, що злі сили можуть "інфікувати" людину поза її волею та бажанням.

- Переважно так і стається. Дуже вже багато в нас розвелося всіляких магів, чарівників, ворожбитів та їм подібних. Як один із запобіжних засобів я раджу своїм парафіянам інколи замовляти Службу Божу за ворогів. Так, саме за них. За Божу опіку, ласку Божу над їхніми сім'ями, над ними. Кажуть, допомагає.

Та найперше потрібно самому щиро молитися. У того, хто прихилився до Бога, завжди буде мир у душі й злагода з навколишнім світом.



Розмовляв Іван КРАЙНІЙ
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   51


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка