Книга вікно», «Книга вчить, як на світі жить», «Одна книга тисяч людей навчає»



Дата конвертації07.03.2016
Розмір48.1 Kb.
Свято у країні Читалії

(Приміщення прикрашене плакатами на яких написані прислів’я про навчання та книгу: «Хто багато читає, той багато знає», «Дім без книги – день без сонця», «Знання – сонце, книга – вікно», «Книга вчить, як на світі жить», «Одна книга тисяч людей навчає». Книжна виставка «Казка – вигадка та в неї зміст глибокий зрозумілий», «Україно моя – пишна квітка планети».



Ведуча. Любі хлопчики й дівчатка!

В нас сьогодні книжки свято.

Будем разом відзначати

Друга книгу шанувати!

«Хто багато читає, той багато знає» – так кажуть у народі. І це правда. Книга вчить, як на світі жить, книжка відповідає на безліч запитань. І кожна людина знає, що найвідданішого і наймудрішого друга, ніж книга, не знайти.

В кожнім домі, в кожній хаті,

В кожнім місті і селі –

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

(На перед виходять учні читці)



1-й учень. Дружба з книгою це свято,

Не було його у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.



2-й учень. Все ми в книзі знайдемо,

Кращого не знаємо,

Доброго і вірного

Друга школярів.



3-й учень. Книги дружать з дітворою,

Полюби їх назавжди

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

(Звучить музика до дітей виходить королева-книга)

Королева-книга

Дуже я потрібна всім –

І дорослим і малим.

Всіх я розуму навчу,

Хоч сама завжди мовчу.

Ну що, друзі, вгадали хто я? Так, я – королева-книга – володарка книжкової країни Читалії. А історія мого царства дуже давня і цікава.

Давним-давно на землі взагалі не було книжок, бо люди, ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити.

Згодом люди додумались писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні.

Із часом люди навчились робити книги із тонкої телячої або козячої шкіри. Але ці книги були дуже дорогі.

Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і важко – одну книжку переписували іноді кілька років.

Минуло ще багато часу, поки з’явилися друковані книжки. Тепер книга всюди поруч із нами. Вона – наш друг і порадник.

Про книгу складено багато прислів’їв та приказок.

Навчання – сонце а книга – віконце.

Книгу читай, розуму набирай.

Кому книга – розвага, а кому – навчання.

З книгою подружишся, розуму наберешся.

Книги читати – усе знати.

Книга – міст у світі знань.

Дім без книги – день без сонця.

Королева-книга.

Я хочу розповісти вам одну казкову історію, яка, до речі, може трапитись і насправді. Написав її український письменник Остап Вишня.

Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився. От він одного вечора ліг спати та й узяв книжку перед сном почитати. Василько знав, що, як лежачи книжку читаєш, псується зір і псується книжка. Лежить Василько читає і задрімав.

А книжка – бух! На підлогу. Аркуші в книжці й пожмакались. „Добре заснув Василько, так куріпко що й од „бух” не прокинувся. І сниться Василькові, що він сам книжка. От бере його, книжку – Василька, Олена що теж не дуже поважає книжку бере, читає й водночас обідає. Борщ із ложки – кап! – та на Василька – книжку. Йому пече, йому неприємно, що на нього борщ капає, та нічого не вдіє Василько, бо він – книжка.

„Читав Вова”, „цікава книжка”, „Колька – дурень” – отаке понаписували. Так ніби хтось у грязюку перо вмочив тай бруднить, грязнить Василька – книжку!

Далі ще гірше!

Оленка почала Василька – книжку ножицями різати – малюнки вирізати. Болить Василькові, аж „рятуйте!” хоче крикнути...

Тільки-но Оленка ножиці прийняла, як хтось гарячого праса поставив на Василька-книжку.

Дим із його йде! Пече йому!

Уже Василько не книжка, а саме шмаття.

Так гірко та боляче зробилося, що він аж прокинувся.

– Ой, що зі мною зробили?

А потім, здогадавшись , що то був тільки сон, зітхнув полегшено. А зітхнувши, подумав

Та й гасло про книжку склав.

– „Бережи книгу – це твій друг!”

Ось така історія трапилась із Васильком. Друзі а ви знаєте, як треба поводитися з

книжками ?

Ведуча. А ще існують певні суворі закони царства Книг. – правила користування книгами.

1. Не слід читати під час їжі – можна забруднити сторінки.

2. Не слід читати у ліжку – зіпсуєте зір.

3. Не загинай ріжків на сторінках книги – ріжки відриваються і псується книга. Зроби

для книги закладку.

4. Щоб книга або підручник довше вам служили, обгорніть їх.

5. Не клади в книгу олівців, ручок та інших предметів – від цього рветься палітурка.

6. Не рви сторінок, не малюй і не пиши нічого в книзі, не роби ніяких поміток.

7. Не перегинай книгу – від цього вириваються листки.

8. Якщо книжка порвалась – слід обов’язково її підклеїти.

Королева книга. Якщо ви будете дотримуватись цих правил, ваші книжки завжди

будуть мати гарний вигляд і зможуть довго служити.



4-й учень. Мій друже і супутнику,

Книго моя,

Завжди на дозвіллі

Де ти – там і я,



5-й учень. Ми добре з тобою

Проводимо час.

Чудова розмова

Триває у нас.


6-й учень. Іду я на поклик

Чаруючий твій,

Спускаюсь до моря

І бачу прибій.


7-й учень. З тобою шляхи

Пролягають мої

В найдальші віки

І найдальші краї.


8-й учень. Навчати відважним,

Правдивим рости,

Любити природу,

Свій край берегти.


9-й учень. Ще змалку тобою

Я звик дорожить.

Без доброї книги

Мені не прожить.



Ведуча. Якщо у вас у дома є книжки, які ви вже прочитали, то з дозволу тата і мами, подаруйте їх бібліотеці, для того, щоб ці книжки змогли прочитати і інші діти.

Не викинь книгу на смітник.

Віддай її в бібліотеку,

Бо книга – скарб, у ній для тебе

Думок і висловів квітник,

У ній поета віршів море,

Кохання, радість, смуток, біль…

А ще незвідані простори

Письменник відкриває в ній

Тож дурно книгу не змарнуй –

Бібліотеці подаруй!

Із святом вас дузі! Зі святом книги! Бажаємо вам цікавих зустрічей з героями книжок.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка