Книжкова родина



Скачати 419.61 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір419.61 Kb.
БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ

  1. ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ДОВІДКОВИМ АПАРАТОМ БІБЛІОТЕКИ.

  2. БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ.

  3. КНИЖКОВА РОДИНА.

  4. ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА.

  5. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ — ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ УЧНІВ.

  6. СЛОВНИК — ІНСТРУМЕНТ ПІЗНАННЯ СВІТУ.

  7. НАША КНИЖЕЧКА ДИТЯЧА — ВІРНА ПОДРУГА ДІТЕЙ.

  8. НАЙУВАЖНІШИЙ ЧИТАЧ.

  9. ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ДЛЯ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ДОВІДКОВИМ АПАРАТОМ БІБЛІОТЕКИ
Довідковий апарат

Для того, щоб стати справжнім читачем, слід наполегливо розвивати в собі потяг до здобуття нових знань, уміння зосереджуватись на тому, що читаєш, старанність і терпіння, волю та охайність, працездатність.

Культура читання - це вміння швидко знаходити в бібліотеці потрібні книжки або статті. А для цього необхідні основи бібліографічних знань, інформаційної та довідково-бібліографічної роботи. На терені України бібліотеки як зібрання книг з'явились дуже давно. Першою відомою бібліотекою Київського князівства була бібліотека київського князя Ярослава Мудрого (IX ст.). Це зібрання налічувало сотні томів рідкісних, дорогих рукописних книг.

Київська держава тоді мала торговельні відносини з багатьма країнами Європи та Азії. Разом з товарами купувалися й книги. Коштували вони дорого - над написанням або переписуванням їх працювали кілька років, а іноді й усе життя. Книги виготовлялися з цінних матеріалів: пергаменту, золота і срібла, оздоблювались коштовностями.

На жаль, дотепер ще не знайдено бібліотеку Ярослава Мудрого. Сліди цього книгосховища губляться після татаро-монгольської навали.

Наприкінці XV-XVI ст. були відомі і значні бібліотечні зібрання князів Острозьких, книжкове зібрання Києво-Могилянської академії.

Пізніше бібліотеки створювались переважно при Університетах: Харківському, Одеському, Київському.

Сьогодні найбільшими бібліотеками України є: Державна парламентська бібліотека; бібліотека Академії наук України ім. В.Вернадського; бібліотека Київського університету; Центральна наукова бібліотека України; Харківська державна публічна бібліотека ім. Г.Квітки-Основ'яненка та інші.

Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею.
Книги

Ознайомлення з книгою починається з її титульного аркуша (від латин, titulus - напис). Тут указується прізвище автора, назва, черговість видання, місце і рік видання. Все, що можна дізнатись про книжку, не читаючи, належить до її довідкового апарату:

- титульний аркуш;

- зміст;


- передмова;

- післямова;

- прикнижна анотація;

- ілюстрації або фотографії.

Справжній читач перед тим, як взяти книжку, обов'язково ознайомлюється з анотацією, уміщеною на звороті титульного аркуша або на передостанній сторінці книжки.

Зміст - вміщується на початку або в кінці книжки, позначає частини або глави, розділи книги та їх розташування на сторінках.

Передмова, як і післямова, є не обов'язково в кожній книжці. Але, як правило, післямова або передмова є в багатьох виданнях.

Передмова частіше пишеться автором або редак­тором. Передмова іноді нагадує розширену анотацію.

Післямова найчастіше є в книгах, зміст яких начебто не закінчено або якщо доля книжки чи ЇЇ автора вимагають додаткових пояснень.

Ілюстрації та фотографії, вміщені в книзі, несуть вагоме інформаційне навантаження і, так само, як анотації, коротко знайомлять читача зі змістом книжки. Та справжній читач не повинен оцінювати видання виключно за ілюстраціями. (Навести дітям приклади, коли малюнки і зміст не збігаються або ілюстрації не дають пояснень про зміст книжки.)


Бібліотеки

Кожний учень повинен уміти працювати з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, до якого входять:

- абетковий каталог;

- систематичний каталог;

- тематична картотека;

- довідкова література;

- бібліографічні посібники;

- рекомендаційні списки, пам'ятки.


Правила користування

бібліотечно-бібліографічним апаратом бібліотеки

Абетковий каталог - це бібліографічне джерело, де бібліографічні картки розташовані за алфавітом прізвищ авторів книг (або статей).

(Продемонструвати учням порядок розташування карток в абетковому каталозі.)

Отже, абетковим каталогом можна скористатись, якщо відомий автор потрібної книжки.



Систематичний каталог - це бібліографічне джерело, де бібліографічні картки розташовані за системою знань. Ця система знань називається бібліотечно-бібліографічною класифікацією (ББК). За цією системою кожній науці і цілим групам наук належить свій номер (від 1 до 99).

Наприклад:

- математика - 22.1;

- географія - 26;

- економіка - 65;

- фізкультура - 75;

- мистецтво - 85;

- художня література - 84 тощо.



Тематична картотека - бібліографічне джерело, де картки зібрані за тематичним принципом.

Наприклад:

- Тематична картотека статей з народознавства;

- Тематична картотека статей з історії України. Ці картотеки складають як на книжки, так і на статті з газет та журналів відповідної тематики.



Довідкова література - це важливий елемент інформаційного апарату бібліотеки.

Сюди належать:



- енциклопедії;

- довідники;

- словники.

У шкільній бібліотеці мають бути окремі полички, на яких розташована довідкова література. (Продемонструвати учням знахоження цих полиць.)



Бібліографічні посібники - це книги про книги. Детальніше до них повернемося згодом - у 6 класі.

Погляд на майбутнє інформаційного обслуговування бібліотеки

Уміти знайти необхідну інформацію в бібліотеці важливо для кожного учня. Це вміння можна порівняти з роботою лоцмана у відкритому морі. З кожним роком збільшується інформаційне навантаження і так само ускладнюється завдання -швидко віднайти необхідну інформацію.

З початку 60-х років нашого століття наполегливо велися дискусії з приводу того, що книга, як носій інформації невідворотно відмирає. Вважалось, що їй на зміну прийде кіно, діафільми, мікрофільмування тощо.

З початком невпинного розповсюдження комп'ютерної техніки пошук інформації спростився. Але для того, щоб заложити чи розробити якусь програму, її повинні створити знов-таки люди.

Можливо, бібліотеки майбутнього будуть без книжкових полиць, а складатимуться тільки з комп'ютерних програм. А можливо, це буде поєднання книг і комп'ютерних програм, так звана медіатека.

Але безперечно одне: книжка - це геніальний ви­нахід людства, який заслуговує нашої уваги і любові. (Дозволити учням подивитись підготовану до уроку літературу, каталоги і картотеки.)



БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ
Мета. Навчити дітей правильно вибирати книги. Надати їм бібліотечно-бібліографічні знаття: розповісти про різні види каталогів, які є в бібліотеках і різні види картотек. Навчити дітей за каталогами і картотеками знаходити необхідну літературу.

Обладнання.

1. Виставка літератури «Бібліотечно-бібліографічні

знання-дітям».

2. Бібліотечні каталоги

3. Картотека газетно-журнальних статей, тема-

тична картотека, методична картотека.

4. Авторські таблиці, таблиці Б.Б.К.

5. Кросворд.



Бібліотекар. Діти ! Сьогодні ми з вами познайомимося з темою: як знайти необхідні книги в бібліотеці. Тема нашого уроку: «Каталоги та картотеки дитячої бібліотеки».

Учень.

В кожнім домі, в кожній хаті,

У містах і на селі,

Хто навчився вже читати,

Має книгу на столі.

Дружба з книгою це свято,

Не було б його у нас, -

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

Скільки всюди гарних книг !

Як же розібратись і них ?

Прочитати хочеться багато

Та часу все малувата.

Бібліотекар. Жодна людина в світі не може прочитати всі книги, журнали, що видаються. Вміти читати — справжнє мистецтво, якому можна і необхідно вчитися. Кожна бібліотека відкриває читачам свої скарби за допомогою каталогів і картотек. Що ж таке «Каталоги» та «Картотеки». Учень (читає вірш про каталожну картку).

Хоч я карточка маленька,

В каталозі я важненька,

Я про книжку усе знаю

Й залюбки розповідаю.

Про автора й назву

Скажу вам одразу.

Це казка чи повість -

Читаємо потім.

Хто малюнки малював,

Коли хто книгу видавав.

Все розповів вам я,

Бо балакуча вся моя сім 'я.

Каталог бібліотечний

«Каталог бібліотечний» — це перелік творів друку \ та інших документів, що є у фонді бібліотеки або • групи бібліотек, за визначеним принципом.

Найбільш поширеними в бібліотеках є такі види каталогів:

1) Алфавітний каталог. |

2) Системний каталог. І

3) Предметний каталог.



Алфавітний каталог — найбільш зручний у , користуванні. Всі книги подаються тут за алфавітом 1 прізвищ авторів або назв книг (якщо автор і відсутній). і

(Діти виходять з написами букв на картонних | листах і стають в алфавітному порядку). І

«А» Я алфавітний каталог, Знаю все тут на зубок -Які є книги в бібліотеці І де їх місце на полиці. «Б» Я складаюся з карток, які стоять в один рядок. Найбільше я люблю порядок -Тут алфавітний розпорядок. «В» Всі картки в алфавіті гарненько так поставлені. Якщо уважно прочитаєш Про книгу ти багато взнаєш. «Г» Із мене карток не виймай; Лиш обережно погортай, І найцікавіші книжки Собі у зошит запиши. «Д» Коли прийдуть книжки нові -Буде поповнення мені, На кожну з них напишуть картку Й поставлять в каталог на згадку. «Е» Хто зі мною щиро дружить, Тому книга вірно служить. Той у книжковому морі Не заблудиться ніколи.



Бібліотекар. В алфавітному каталозі всі книга зібрані за алфавітом, тому тематика книг тут різна: разом можуть стояти і підручник, і художня книга, і наукова книга. Є спеціальні видання. Наприклад, «Авторські таблиці» (Л.Б.Хавкиної).

Іноді в алфавітному каталозі відступають від алфавітного порядку: наприклад, твори одного автора розкладають за жанрами:

• Повне зібрання творів.

• Зібрання творів.

• Твори.

• Вибрані твори.

• Окремі твори (за алфавітом заголовків).

Якщо у книги є 2—3 автора, то картки з бібліо­графічними описами розкладаються на прізвище кожного з авторів книги. Картки підручників, словників, довідників і книг, де не вказано прізвище автора на титульному аркуші, оформлюються за заголовком книги.

Щоб полегшити пошук книг в алфавітному каталозі, вводяться посилочні та довідкові картки.

Систематичний каталог.

Систематичний каталог складніший. У ньому картки (бібліографічні записи на книги) розставлені залежно від змісту — за розділами. Розділи відокремлюються каталожними роздільниками, на яких вказано назву віл ділу. Зацікавившись книгами на певну тему, потрібно у відповідному ящику каталогу переглянути всі картки і відібрати потрібні.



Роздільник.

Це спеціальна картка з цупкого картону з виступом у верхній частині.

Для молодших дітей роздільники можуть бути кольоровими та ілюстрованими. Картки в каталозі розміщуються згідно розділам ББК («Таблиці ББК»). Кожна галузь знання отримує цифрове позначення.

Наприклад:

2. — Природничі науки.

22.1 — Математика.

22.2 — Механіка.

22.3 — Фізика.

22.6 — Астрономія.

3. — Техніка.

4. — Сільське та лісове господарство.

5. — Охорона здоров'я та медицина.

60. — Суспільні науки.

63. — Історичні науки.

65. — Економіка.

66. — Політика.

67. — Держава та право.

68. — Військова наука.

71. — Культура.

72. — Наука.

73. — Інформатика.

74. — Народна освіта.

75. — Фізкультура і спорт.

76. — Друк. Радіомовлення. Телебачення.

77. — Клубна справа.

78. — Бібліотечна справа.

80. — Філологічні науки.

81. — Мовознавство.

82. — Фольклористика.

83. — Літературознавство.

85. — Мистецтво.

86. — Атеїзм. Релігія.

87. — Філософські науки.

88. — Психологія.

90. — Література універсального змісту.

91. — Бібліографічний зміст, видання.

92. — Довідкові видання.

93. — Журнали.


На основній каталожній картці у правому нижньому кутку на першому місці проставляється індекс відділу, в якому книга на полиці, а додаткові індекси пишуться в такій послідовності, за якою вони подані в таблицях ББК.

Для того, щоб виділити літературу про видатних людей: вчених, діячів та мистецтва, техніки тощо в систематичному каталозі створюються персональні розділові картки, де вміщені короткі відомості про життя тієї чи іншої особи.

На розділових картках усі необхідні дані записують чітким бібліотечним почерком чорною тушшю, або друкуються на друкарській машинці.

Предметний каталог.

Картки в ньому розташовуються за алфавітом предметних рубрик. Предметні рубрики — це короткі словесні вирази предмета друкованих творів

В систематичному каталозі предмет розглядається з точки зору визначеної галузі знань.

У предметному каталозі: література про предмет збирається в одному місці. Наприклад: література про місцезнаходження: вугілля розташовується в Систематичному каталозі в розділі «Гірнича справа», про використання вугілля — в розділі «Енергетика». А в предметному каталозі ця література буде зібрана під предметною рубрикою «Вугілля».



Учень

Каталоги й картотеки Гордість це бібліотеки. Ви із ними подружіться Це в житті вам пригодиться.

Бібліотекар. Крім каталогів в бібліотеках є і картки, за допомогою яких ви можете знайти необхідні твори. Які картотеки. поширені в бібліотеках?

Картотека — це систематизоване зібрання карток, що містять дані довідкового чи іншого характеру. Картотека доповнює каталоги, розкриває фонд бібліотеки ширше.

Поширені картотеки:

1. Краєзнавча картотека — література рідного краю.

2. Картотека заголовків художніх творів — картки

розташовані по алфавіту заголовків.

3. Картотека нових надходжень.

4. Картотека періодики (газетно-журнальних

систем) — схожа на систематизований каталог.

5. Тематичні картотеки (з найактуальніших

проблем сьогодення). Наприклад. Картотека з народознавства, «Валеологія», «Підступні руйнівники здоров'я та душі» Для молодших школярів існує тематична ілюстрована картотека, в якій картки та книги розташовані за розділами, на них вказано назву теми.

Учень.

Нещодавно дуже дивним

Здавалося мені:

І як шукають діти

Найцікавіші книжки ?

І навіть на полицях

Я впоратись не міг:

Шукаю й не знаходжу.

Що до душі мені.

А потім, як на диво.

Натрапив каталог.
Як все тут просто, вміло

Картки стоять в рядок

Я все знайшов швиденько:

«Незнайку» і казки.

Подякував чемненько.

І вже зібрався йти.

Але я хочу, дітки,

У вас щось запитати:

Мені цікаво, скільки

Ви могли запам'ятати?

КНИЖКОВА РОДИНА
Мета: розширити знання учнів про дитячу періодичну пресу, зокрема дитячі журнали; ознайомити з терм КНИЖКОВА РОДИНА

інами «періодика», «періодичний», «редактор», «тираж», «номер», «примірник»; спонукати до систематичного перегляду дитячої періодики.



План-конспект.

I. Колективний розгляд виставки журналів

1 .Які журнали представлені на виставці?

2. Хто з вас подав на виставку цей журнал?

3. Яка назва журналу?

4. Кому з вас вдома виписують журнали?

II. Аналіз окремих дитячих журналів

Журнал розглядають у такому порядку:

1. Обкладинка, на ній виділяють усі написи.

2. Номер журналу.

3. Рік видання, хто і де видає журнал.

4. Для кого призначений.

Після цього журнал розглядають посторінкове. Демонструють малюнки, фотографії, зачитують окремі маї зріали. Звертають увагу на терміни: періодика, періодичне видання, журналіст, редактор,примірник, тираж. Ці дані знаходять на сторінці обкладинки 1. Скільки номерів журналу виходить на рік, якщо написано, що журнал щомісячний? У кого є 12-ий номер журналу? Яка його назва?

ІІІ. Узагальнююча бесіда за матеріалами журналу

Що журнал розповів про себе? Що привернуло вашу увагу на сторінках журналу? Який з творів ви хочете прочитати? Чому? Чи траплялись вам на сторінках журналу знайомі прізвища поетів, письменників ?



IV. Засвоєння порядку запису матеріалу на картці

Учитель роздає дітям каталожні картки і звертає їх увагу на порядок запису того матеріалу з журналу, який зацікавив або який необхідно запам'ятати.

— Діти, у будь-якому журналі є твори, тексти, цікаві повідомлення, які колись захочеться переглянути або прочитати. Для цього можна і слід зробити запис, який має такі дані: автор, назва матеріалу, назва журналу, рік видання, номер, сторінка.

Наприклад: О.Сенатович. Першовересень// Бар­вінок. — 1996. №9. — с. 12. А тепер зробіть на картці самостійно запис того матеріалу, до якого захочете повернутися через деякий час.

V. Розширення й доповнення вчителем читацького досвіду дітей

Вчитель, бібліотекар. Чи знаєте ви, що перші журнали в Європі з'явилися в другій половині XVI століття? Перші журнали на Україні вийшли на початку XIX століття.

У світі є безліч журналів. За читацьким призначенням розрізняються журнали для жінок, дітей, молоді. У нас видається багато журналів для дітей. Це «Малятко», «Дзвіночок», «Соняшник», «Комарик» та інші.



ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА
Мета. Розширити поняття про довідкову літературу, навчити учнів користуватися нею, закріпити знання про структуру книги, продовжувати виховувати дбайливе ставлення до книги, правилами користування нею.

Обладнання. Книжкова виставка «Мовні скарбниці», словники, довідники.

Бібліотекар. Чи добре ми знаємо рідну мову? Чи володіємо нею, чи вміємо грамотно, виразно висловлюватись? Давайте поміркуємо.

Поет (сидить за столом). Піднімає голову і промовляє:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненаситно

Політь бур 'ян. Чистіше від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям

.

В рідній мові своїй мусиш вивчити кожне слівце,

Доглядати його, як старий садівник деревце.

(Б.Чалий).

Перший учень. А якщо я не знаю, яке слово, або як правильно вжити слово?

Бібліотекар. Для цього існують словники!



Буває, що слово

Відоме давно,

А знає не кожен,

Що значить воно

І тут у пригоді

Стає визначник

Скарбів наших мовних

Тлумачний словник.

(Д.Білоус).

Поет.

Букви золотом відтиснено:

Кожне слово золотник.

Між братів народів визнано

Український наш словник.

Перший учень. Оце ж і Тлумачний Словник! Зрозумів? А є словники ще — Походження слів.

Другий учень. Давайте розкриємо декілька мовних таємниць.

Бібліотекар. Отже, мова піде про довідкову літературу. Можливо хтось із вас знає, що це? (Відповіді учнів}.

А чи знаєте ви, що означає слово «Словник»? Словник — це зібрання слів, розміщених переважно в алфавітному порядку, з поясненням, тлумаченням чи перекладом іншою мовою.

Слово «словник» з'явилося у нашій мові наприкінці XVIII століття, поступово витісняючи поняття «лексикон»(від грецької — «словник»).

Одну з мовних таємниць ми вже з вами розкрили. Про інші довідаєтесь у ході гри «Ерудит».



(Учні розподіляться на групи, отримують картки, на одних — слова, на інших -значення. Завдання: стрілкою з'єднати пари слів).

Бібліотекар. Якими словниками вам доводилося користуватися ?

Отже, орфографічний словник. Чим він розпочинається? (Передмовою). Що йде далі? (Склад словника). Про що ми довідуємося з нього? (Про структуру словника). Яку допомогу вона нам дає? Далі список скорочень і нарешті, алфавіт.

Для закріплення навичок проведемо гру « Не розірви ланцюжок».

Знаю, що ви ще користуєтеся « Тлумачним словником школяра», його ще називають універсальним. Хто може пояснити, чому?

1 .Що є характерним для словника?

2. Чи добре ви знаєте алфавіт?



Завдання: Замінити даний опис у кожному стовпчику буквами і прочитати утворені слова.

Буква після букви К,

Буква перед К,

Буква після Л,

Кругла буква алфавіту,

Буква перед О.



(Лимон).

Бібліотекар. Ви вчите німецьку мову. Що допомагає в оволодінні нею? Словники — перекладачі. Яка їх структура?

Завдання: перекласти запропонований текст.

Пам'ятка учня — читача

1. Якщо вам потрібно дізнатися:

— як правильно писати те чи інше слово, тоді звертайтеся до орфографічного словника;

— правильно вимовляти, наголошувати слова — до орфаграфічного;

— значення слова — до тлумачного словника.

2. Якщо ви хочете дізнатися про різні явища природи, про видатних діячів, історичні події — зверніться до енциклопедичних словників.

3. У словниках — довідниках зібрані знання, нагромаджені багатьма поколіннями. Звертайтеся до них, читайте їх як художню літературу, вони завжди і в усьому допоможуть вам.



Бібліотекар. На завершення хочу розповісти давню легенду. Якось до мудреця привели людину, щоб той визначив рівень її культури, розвитку. Але незнайомець на запитання мудреця відповідав мовчанням. І мудрець вигукнув: «Скажи хоча б одне слово — і я скажу, хто ти!» Мовлення — дзеркало нашого розуму і душі. «Заговори, щоб я тебе побачив». Чи можливо це насправді? Поясніть думку.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ — ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ УЧНІВ
Мета. Розказати учням про довідкову літературу, її значення в житті людини. Навчити учнів користуватися енциклопедіями, розповісти про різноманітні енциклопедії.

Бібліотекар. Діти Сьогодні ми з проведемо бібліотечний урок на тему: «Що ми знаємо про енциклопедії». Ви багато читаєте книг, слухаєте радіопередачі, дивитесь телевізор, інколи зустрічаєте слова, які не можете пояснити. У таких випадках вам на допомогу приходить довідкова література — словники, енциклопедії, довідники.

Довідкова література — це видання, які допомагають уточнювати певні поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу, розширити знання з того чи іншого предмету.

Енциклопедія — це науковий довідник у формі словника — систематизований облік відомостей з будь-якої галузі виробництва чи науки.

Слово «енциклопедія» у перекладі з грецької означає «коло знань».

Перші словники енциклопедичного характеру з'явилися у древньому Китаї у ХП-ХІП столітті до нашої ери. У XIV столітті центром енциклопедичної літератури став Єгипет, а в Європі перша «Енциклопедія» заявилась у XIII столітті, автором якої був Дені Дідро. У Росії у 1925 року московський видавець Селиванський видав енциклопедію, яка налічувала 45 томів.

За своїм характером енциклопедії поділяються на декілька видів:



Універсальні: Велика радянська енциклопедія; Мала радянська енциклопедія; Українська радянська енциклопедія; Дитяча енциклопедія та інші.

Галузеві: Географічна енциклопедія України; Літературна енциклопедія України.

У чому схожість енциклопедій ?

1. Вони дають правильність написання слів.

2. Пояснюють значення слів і понять.

3. Усі статті розташовані у алфавітному порядку.

4. У енциклопедіях є карти, таблиці, схеми,

діаграми, малюнки.

«ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ»

Видавалась тричі: Перше видання — в 10 томах, друге — в 12 томах, третє — в 12 томах. Кожний том має назву і складається з декількох розділів.



«ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ» «ЩО ТАКЕ ? ХТО ТАКИЙ?»

В 3 томах. М. Педагогіка. 1973 — 1978. її назву придумав письменник Лев Кассіль. Всього у 3 томах

міститься більше ніж 1000 відповідей на 100 питань. Вони відкривають простір у неосяжний світ рослин і тварин, країн і народів.

«ВЕЛИКА РАДЯНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ»

Вона налічує 50 томів, перевидавалась кілька разів. Матеріал розташований за алфавітом, історичні події надаються за юліанським та григоріанським календарями, в бібліографічних статтях є дати народження та смерті видатних діячів, система скорочень — з метою економії місця, бібліографія — в багатьох статтях — в кінці тексту або всередині.



«УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ»

Перше видання українською мовою вийшло в світ 1959 — 1964 p., налічує 12. томів. За формою та змістом схожа на Велику Радянську Енциклопедію.



«ЮРИДИЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ»

Київ, видання «Українська енциклопедія», 2001 рік. Перший в Україні багатотомний звід знань про державу і право.



«ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ШКОЛЯРА»

Енциклопедія поглиблює знання учнів з дисциплін: фізика, біологія, історія, географія, праця та ін.



«ЕНЦИКЛОПЕДІЯ БЕЗПЕКИ»

З часів виникнення людини на землі її підстерігає небезпека: лавини, землетруси, повені, вибухи. Це і соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголь, рекет, пограбування. Як себе поводити в таких випадках — про все розповість енциклопедія безпеки.



«ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ЗИМОВИХ РОЗВАГ»

Видана у Санкт-Петербурзі 1995 року.

Різдво, Новин Рік, Тетянин день. День Святого Валентина, День захисника Держави — як зустрічати ці свята, які страви готувати, які розваги найкращі до цих свят — загадки, вірші, народні прикмети — про все це можна прочитати в енциклопедії.

Бібліотекар. Сьогодні на уроці ми з вами познайомились із енциклопедіями, навчилися правильно ними користуватися, відповіли на цікаві питання. Вдома за допомогою енциклопедії знайдіть відповіді на такі питання:

1. Коли була прийнята «Декларація прав дитини»?

2. Що таке «популяція»?

3. Як поводити себе під час стихійного лиха?



СЛОВНИК — ІНСТРУМЕНТ ПІЗНАННЯ СВІТУ
Мета. Познайомити дітей із словниками як одним із видів довідкової літератури. Навчити дітей користуватися словниками, з бажанням І працювати з довідковою літературою.

Обладнання. Виставка словників: універсаль­ний словник-енциклопедія, орфографічний словник української мови, словник правопису, практичний словник синонімів, тлумачний словник української мови, словник іншомовних слів.

Бібліотекар. Словники — наші друзі, які до­помагають нам правильно писати слова, визна­чати їх значення, пояснюють походження слів. Словники розширюють наш кругозір, дають нові відомості з різних галузей науки, техніки, мистецтва і літератури, розвивають культуру мовлення.

Словники бувають мовні та енциклопедичні. Відомий французький письменник А.Франц пи­сав: « Словники — всесвіт у алфавітному поряд­ку. Якщо замислитися, словник — це книга усіх книг, з якої треба здобувати нові знання.»

Словники виникли дуже давно. Найдавніший російський словник з'явився у 1282 році, у ньому давалося пояснення значення 174 маловідомих читачеві слів. В Україні словники «незрозумілих слів» з'явилися ще у часи Київської Русі, в XIII столітті. Спочатку слова розмащувалися без особливої послідовності, але з ХУІ ст. згідно алфавіту їх стали називати « азбуковниками ».

Яким словником користуватися? Це залежить від того, яке завдання необхідно виконати. Якщо вам необхідно визначити значення слова — його вимову, написання, особливості вживання, походження, перекласти слово іншою мовою — вам потрібен мовний словник. Якщо ви хочете довідатись про різні природні явища, видатних людей, дізнатися про відкриття, історичні події — звертайтеся до енциклопедичних словників.

Сьогодні на уроці ми ближче познайомимось з окремими мовними та енциклопедичними словниками.

Орфографічний словник — автор С.І.Головащук, виданий у 1994 році, розрахований на ши­рокого користувача, учнів 5—11 класів. Словник дає пояснення 120000 словам, написання слів, їх наголошування та видозмінювання повнознач­них частин мови узгоджено з новим українсь­ким правописом.

Короткий тлумачний словник. Укладачі Д.Г.Гринчишин, Л.Л.Гумецька, видання «Радянська школа», 1978р. Основна мета словника — дати коротке пояснення часто вживаних слів. Словник охоплює загально­вживану лексику й фразеологію української літературної мови, відображає сучасний стан її словникового складу.

Багато хто із вас, дорогі друзі, напевно чули про Тлумачний словник В.І.Даля. 53 роки збирав Даль слова і прислів'я, казки і загадки. Цей словник охоплює 200000 слів, багато разів пере­видавався і сьогодні дуже високо цінується се­ред допитливих читачів.

Орфографічні та тлумачні словники, словни­ки для перекладів з іноземних мов відомі широ­кому колу користувачів. Усі словники поєдну­ють між собою декілька правил:

1. Основу словників складають словникові статті та слова.

2. Слова розташовані за алфавітом.

3. У більшості словників є умовні скорочення.

Енциклопедичні словники містять більше довідкових та бібліографічних матеріалів, багато ілюстрацій, таблиць, але головне, що поєднує і словники, і енциклопедії — вони є інструментом пізнання світу.

Можливо, багато з вас не знали про існуван­ня деяких словників, які ми з вами роздивили­ся. Сьогодні у вас з'явилися нові друзі і помічники, з якими ви закінчите школу і підете у доросле життя. Культурна людина повинна знати, які словники існують і як ними правиль­но користуватися.



С.Я.Маршак писав:

Дивно кожний день дивіться в словник

У стовпцях його мигтіння почуттів.

У підвали слів не раз зійде мистецтво,

Тримаючи в руці свій потайний світильник.

НАША КНИЖЕЧКА ДИТЯЧА — ВІРНА ПОДРУГА ДІТЕЙ
(Біжить Заєць. На його шляху раптом з'являється щось страшне, брудне, подерте).

Заєць. Ой! Що це?! Хто це?! Краще заховаюся, а то в мене зуби торохтять від переляку і... і хвостик дрижить. (Ховається за кущ).

Книга. Не бійся, Зайчику! Я — Книга, але дуже хвора. Ох, як боляче моїм сторінкам! Зовсім сил нема. (Плаче). Допоможи, Зайчику!

Заєць. (Вибігає з-за сховища, підтримує Книгу). Бідолашко... Хто ж тебе так покалічив? Може, ти з Ведмедем зустрілася, чи в лапи до Вовка потрапила? Ти ж була така гарна, охайна, усім дітям дарувала радість.

Книга. Так, тепер я на себе не схожа. Це Васько — замазура мене покалічив. Ой, як він наді мною знущався! Обливав гарячим супом, загинав сторінки... Я ледве втекла від нього, а куди тепер йти не знаю...

Заєць. Не сумуй, Книжечко! Щось придумаємо. А от і Горобчик летить. Він всюди літає, багато знає, все бачить. Горобчику, тут Книжечка в біду потрапила, від злого нечупари втекла. Як їй допомогти?

Горобчик. Цвірінь — цвірінь! Я знаю як! Давай, Зайчику, заведемо її до книжкової лікарні. Тут її підлікують: і почистять, і підклеять.

Заєць. Як же я одразу не здогадався! Дорога Книжечко, ходімо, спирайся на мене. (Йдуть до лікарні. Назустріч йде лікар).

Заєць. Добрий день! Вибачте, а ви хто?

Лікар.

Я лікар книжковий, я книги лікую,

Я хворі сторіночки їм ремонтую.

Мої пацієнти брудні, з дірками.

Кому з вас погано, ходімо із нами!

Я дам вам сорочку з паперу і клею,

Щоб книгу зцілити — в лікарні усе є!

Заєць. Лікарю, я привів вам хвору. Вилікуйте її будь ласка.

Лікар. Шановна Книго, присядьте ось сюди. Що сталося? Де болить?

Книга. Скрізь болить.

Лікар. Як ви дійшли до такого стану?

Книга.

Ой, лікарю, як соромно мені:

Обкладинки нема, лиш сторінки одні...

Обкладинку подер господар мій лихий,

Від холоду дрижать самотні сторінки...

Лікар. Яке неподобство! Так поводиться з книгою — злочин! Підніміть свій аркушик. Так, так... що це за плями?

Книга. Це Васько — замазура, у якого я жила, брав мене брудними руками, кидав мене на підлогу, а одного разу пролив на мене суп... Я хочу звернутися до всіх дітей, до кожного хлопчика, до кожної дівчинки.

Я книга, я товариш твій,

Користуватись мною вмій.

Я чиста, гарна і приємна,

То ж, друже, будь зі мною чемний.

Погані звички забувай,

Мене не рви, не ображай.

І пальці, прошу, ти не слинь,

Коли гортаєш сторінки,

Я друже, твій надійний друг,

Та тільки для чистеньких рук!

Лікар. Я попрошу Лисичку-медсестричку допомогти мені.

Лисичка. Лікарю, операційна до роботи готова. Можна заводити хвору?

Лікар. Так, так. Кладіть її на стіл.

Книга. Ой, боюся я!

Лисичка. Не бійтеся , у нас є клей для знеболювання.

(Лікар лочинає операцію, підклеює книгу. На сцену вибігає Васько замазура).



Васько-замазура ( до глядачів). Привіт! Ви тут не бачили книгу? Втекла від мене. А чому — не знаю. Я ж книзі нічого поганого не робив! Тільки бив нею сусіда по парті. Та ще ось, забув її надворі, а вона ночувала на лавці одна. А наш собака Шарко погриз її, ще й досі клапті паперу на подвір'ї валяються. А тут ще цієї ночі дощ пішов. То книжка, певно, мокра від мене втекла.

(Книга на «операційному столі» трохи підвелася, побачила Васька).

Книга. Ой! Це він! Це Васько замазура, поганий хлопчисько!

Васько. А, ось де ти! А знаєш, ти погарнішала! Ходімо додому, бо щось мені без тебе нудно.

Лікар. Я не дозволю Книзі жити у тебе! Вона знову може захворіти.

Книга. Я не повернусь до тебе, бо ти не беріг мене, ще й досі не знаєш правил поводження з книгою.

Васько. Але мені без тебе погано, у тебе такі гарні малюнки, хоч я їх і пожалував трішки. Я обіцяю всім вам, що більше не буду ображати книгу!

Лисичка. Може, ми тобі й повіримо. Але спочатку запам'ятай такі правила.

— Книгу не можна брати брудними руками.

— Під час читання на книгу не можна класти лікті.

— Не можна класти книгу в розгорнутому вигляді сторінками донизу.

— Книгу не можна обмальовувати і вирізати з неї ілюстрації.

— Якщо хочеш відмітити місце, де закінчив читати, — користуйся закладкою, не загинай аркуші.



Лікар.

Наша книжечка дитяча

Вірна подруга дітей.

Сторінки її чекають

Нових читачів гостей.

То ж коли хочеш бути добрим другом книги, — бережи її і вона розповість тобі багато цікавого.



Васько. Я вже все зрозумів. Дякую вам! Ви, хлопчики та дівчатка, разом зі мною запам'ятайте правила поводження з книгою, щоб з вами не трапилося такої історії.

Книга. Ходімо, Васько, додому. Бачиш яка я стала охайна! Тобі теж треба вмитися, почистити одяг, щоб ти не був замазурою. До побачення, хлопчики й дівчатка!

НАЙУВАЖНІШИЙ ЧИТАЧ
Мета. Збагачувати знання учнів засобами залучення до книги; формувати потребу в щоденному читанні та роботою з ними; виховувати поважне ставлення до книги.

У конкурсі беруть участь дві команди до 5 осіб у кожній. Після кожного гейму журі підводить підсумки. За кожну вірну відповідь — 1 бал.



І гейм. Історія.

Національна символіка України.

1. Коли було прийнято постанову про Державний прапор України і якого він кольору?



(28.011991р., синьо-жовтий).

2. Автор слів гімну України.



(Павло Чубинський).

3. Яку назву носить столиця України? (Київ).

4. Назва Гімну України.



(Ще не вмерла Україна).

5. Назвати найвидатнішого гетьмана України.

(Богдан Хмельницький).

6. Коли було прийнято першу Конституцію незалежної України?



(28 червня 1966 р.)

7. Як називали в Стародавній Русі татарське військо?

(Орда).

8. Місто, яке було в минулому столицею України?



(Місто Харків).

9. Грошова винагорода авторам за твори літератури та мистецтва.



(Гонорар).

10. Назвати один з найдревніших знаків, який є гербом України.

(Тризуб).

(Команди виконують пісню « Ой, у лузі червона калина»).
II гейм. Література і ми.
1. Епічна поема, пам'ятник світової культури.

(«Іліада»).

2. Автор оповідання «Перший диктант».



(Остап Вишня).

3. Три самостійні твори одного автора, пов'язані єдністю задуму і сюжету.



(Трилогія).

4. Найменша дівчинка із казки Андерсена.



(Дюймовочка).

5. Назва великого зібрання творів Тараса Шевченко.

(Кобзар).

6. Хто перший книгодрукар в Україні?



(Іван Федоров).

7. Яку книгу для навчання грамоті створив Т.Г.Шевченко?

(Буквар).

8. Яке справжнє ім'я Лесі Українки?



(Лариса).

9. Наречений мухи Цокотухи. (Комар).

10. Головна героїня казки Андерсена «Снігова королева» (Герда).

III гейм. Загадки.
1. По білому полю чорним маком сіяно. (Книга).

2. Найласкавіший хижак. (Кіт).

3. Що можна бачити з заплющеними очами? (Сон).

4. Небесне тіло, яке обертається навколо планети. (Супутник).



5. Одяг для картоплі. (Мундир).

6. Український народний танець. (Гопак).



7. Яка річка тече в роті? (Десна).

8. Без ніг, а біжить, без крил, а летить. (Голос).

9. Що в людини не росте? (Ім'я).
IV гейм. « Іван у світі казок».
Ви знаєте, що ім'я Іван найбільше зустрічається в українських народних казках. Назвіть ці казки.
V гейм. Ти мені я тобі.
Необхідно продовжити прислів'я.

1. Хліб насолоджує тіло — книга —...(розум).

2. Книга — лист ... (у світі знань).

3. Книгу читай — ... (розуму набирай).

4. Книгу прочитав — ... (на крилах політав).

5. Книга не пряник, а ...



(дітей до себе манить).

6. Кому книга — розвага, а ...(кому навчання).



7. Книгу читати — ... (усе знати).

8. Ученому світ, а ... (невченому тьма).

9. Книга — твій друг, ...(без неї — як без рук).

10. Книга — ... (джерело знань).

ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ДЛЯ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Мета. Ознайомити дітей з періодичними виданнями, виховати у них бережне ставлення до періодики, всебічний розвиток дитячого кругозору.

Обладнання.

1) виставка літератури «Все про все»

а) Новини кожен день.

б) У гості до журналів.

в) Як чигати газети і журнали?

г) Читаємо разом з батьками.

2) Періодичні видання: газети, журнали.

3) Тематичний плакат «Як читати газети і журнали?»

4) Картки з завданнями.

5) Текст вікторини про періодичні видання.



Девіз-епіграф:

Читайте журнали та газети ! І подолайте усе тенета. Дізнайся про Всесвіт гарний, Труди твої не будуть марні !

Бібліотекар. Дорогі діти! Кожен день, в будь-яку пого­ду, в усі будинки приходять свіжі газети. З них ми дізнаємось про новини та події, які відбулися в різних країнах. Де знайшли залізну руду, де побудували завод, які відкриття зробили вчені, яких рекордів досягли спор­тсмени, як народи всієї Земної кулі борються за мир в усьому світі. Разом з газетами та журналами до нас в бу­динок приходять незвичайні люди: поети, композитори, вчені, винахідники, мандрівники, політичні діячі. Звідки газета так швидко дізнається про ці новини? Скажіть, будь ласка!

(Діти відповідають)

Бібліотекар. Так, дійсно. В усіх куточках світу у газе­ти є свої кореспонденти, які уважно слідкують за життям і про саме цікаве повідомляють до газети. По радіо, теле­фону, телеграфу приходять до редакції новини. А на нас­тупний день ці новини з'являються в газеті. Газети та журнали друкують великим тиражем в спеціальних ма­шинах в друкарні. Тому одночасно свіжі номери періоди­ки читають мільйони людей. Багато людей приймають участь у виданні газет та журналів — кореспонденти, ре­дактори, художники, друкарі, складальники та люди, які працюють на друкарських та складальних машинах. А го­тову продукцію розвозять в усі кінці світу машини, поїзди, літаки, пароплави.

(Показати плакати «Як випускають газети та журнали»).

Бібліотекар. Газети та журнали називають періодич­ними. Скажіть, будь ласка, чому?

(Діти відповідають вони виходять з означеною періодичністю).

А чи знаєте ви, що означає слово «газета»? Коли ви­никла газета?

Дуже давно: спочатку вони виходять у формі гіпсових вітрин у І столітті до нашої ери, в центрі Рима. На цих вітринах були розпорядження та повідомлення про головні події. Пізніше такі своєрідні газети робили на ка­мені, папірусі, бересті, на шкірі.

Слово «газета» виникло від назви срібної монети по­чатку XVI століття, за яку жителі Венеції купували листок з різними новинами. Перші друкарські газети з'явилися наприкінці XVI — початку XVII століття, в країнах Євро­пи — Німеччині, Бельгії, Франції. Першою рукописною газетою була газета «Куранты», яка виходила в Росії в єдиному екземплярі, — для читання важливих подій імпе­ратором (1621 p.). А перша друкована газета вийшла в Росії 2 січня 1702 р. і називалася вона «Ведомости о воен­ных и иных делах достойных знания и памяти, случив­шихся в Московском государстве и во оных окресных странах». Зараз видається дуже багато молодіжних газет та журналів. Назвіть, які газети, журнали знаєте ви?



(Діти відповідають).

Бібліотекар. А зараз ми перевіримо ваше домашнє завдання. Кожен з вас повинен був знайти одну яку-небудь газету для середнього шкільного віку, прочитати її і записати в своєму зошиті короткі відомості про цю газе­ту. Отже, послухаємо, що ви написали.

(Даті показують свою газету і читають вголос короткі відомості про неї -з зошита).

1) «Зірка» — газета про життя дітей України. Виходить один раз на тиждень. Розповідає, як живуть діти України, як навчаються вони в школі, як беруть участь у спортив­них змаганнях, як відпочивають. В газеті не тільки серйозні статті, але і дитячі усмішки, ребуси, кросворди, загадки, приказки та прислів'я. Виходить в Києві.

2) «Перемена» — російська газета для дітей шкільного віку. Виходить один раз на тиждень. Розповідає про жит­тя школярів вдома та в школі, про інтереси дітей, про цікаві походи, заняття спортом.



Бібліотекар. А зараз поговоримо про журнали. Перший журнал вийшов в 1665 році у Франції, у тому ж році — в Англії. У 1785 році з'явився журнал «Детское чтение для сердца и разума». Першим радянським журналом для дітей був журнал «Северное сияние», його редагував Максим Горький.

Всі газети і журнали мають рубрики. Рубрика — розділ у газеті, журналі: назва розділу, підрозділу взагалі.

1. Журнал «Класні ігри» містить цікаві поради щодо спілкування між ровесниками статті, присвячені відомим особистостям. Журнал виходить один раз на місяць в м. Тернополі.

2. Журнал «Класні ігри» пропонує ігри-вкладки, логічні ігри та задачі, які розвивають мислення і кмітливість, задачі для ерудитів.

3. Журнал «Детская энциклопедия» — це московський журнал для дівчаток і хлопчиків — для позакласного чи­тання. Виходить журнал з січня 1986 року.

Бібліотекар. Ми з вами ознайомились з періодичними виданнями для дітей середнього шкільного віку. Для закріплення матеріалу невеличка вікторина.

Вікторина

1. Що таке періодичні видання?

2. Що ми називаємо рубрикою.

3. Які дитячі газети ви знаєте

4. Що означає слово «газета»?

5. Які дитячі журнали ви знаєте?



6. Як називались перша рукописна газета?


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка