Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області



Сторінка4/9
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Про проведення ЗНО-2016
Т.С. Петряєва, методист РМК
Відповідно до  наказу Міністерства освіти і науки України від 14.09.2015 № 923 «Деякі питання проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти» (із змінами) зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (ЗНО), в 2016 році проводитиметься з 05 травня до 10 липня.

Особи, які зареєструються для проходження ЗНО,  матимуть можливість скласти тести з таких предметів: української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської мови, іспанської мови, німецької мови, російської мови, французької мови. Кожен учасник ЗНО матиме право скласти тести не більш як із 4-х предметів.

Для всіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2016 року результати ЗНО з української мови і літератури зараховуватимуться як оцінки за підсумками ДПА, що визначатимуться на основі кількості балів, набраних за виконання завдань лише з української мови. Також як результати ДПА зараховуватимуться результати складання тестів із математики або історії України. Випускник має право обрати або історію України, або математику незалежно від профілю навчального закладу, у якому він навчається, а також право скласти тести ЗНО і з історії України, і з математики, але лише один з цих тестів буде зарахований як ДПА. Сертифікаційні роботи ЗНО з історії України укладаються відповідно до затверджених програм ЗНО і будуть містити завдання відповідно до всієї навчальної програми загальної середньої освіти з історії України, а для визначення результату ДПА буде використано лише частину завдань тесту (період ХХ – поч. ХХІ ст.). У 2016 р. не планується використання сертифікаційних робіт поглибленого рівня складності.





Для визначення результатів ЗНО-2016 з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до ВНЗ. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100–200 балів та матимуть право брати участь в конкурсному відборі при вступі на навчання.

У 2016 році для вступу до вищого навчального закладу (ВНЗ) абітурієнти подають сертифікати ЗНО лише 2016 року. Учасники ЗНО, які не мають результатів ЗНО з навчальних предметів, визначених МОН України як обов’язкові, до проходження ЗНО з інших навчальних предметів не допускаються.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 20.10.2015 № 1/11-15239 у 2016 році ЗНО проводитиметься за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 01.10.2014 № 1121 «Про програми зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти», відповідно до статті 45 Закону України «Про вищу освіту».

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 01.11.2015 № 1143 «Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти» реєстрація для участі у ЗНО розпочнеться 01 лютого і закінчиться 04 березня 2016 р. на сайті www.dneprtest.dp.ua, внести зміни до реєстраційних даних можна буде з 01.02 по 18.03.2016 р. У ході ЗНО-2016 відбудуться:

Основна сесія

05.05.2016 Українська мова і література

11.05.2016 Математика

13.05.2016 Історія України

03.06.2016 Російська мова

06.06.2016 Іспанська мова

07.06.2016 Англійська мова

08.06.2016 Німецька мова

09.06.2016 Французька мова

10.06.2016 Біологія

13.06.2016 Фізика

15.06.2016 Географія

17.06.2016 Хімія

Оголошення результатів ЗНО:

до 26.05.2016 – з української мови і літератури, математики та історії України;

до 18.06.2016 – з російської мови, іноземних мов, біології;

до 25.06.2016 – з фізики, географії, хімії.



Додаткова сесія

14.06.2016 українська мова і література

16.06.2016 математика

21.06.2016 історія України

22.06.2016 російська мова

23.06.2016 англійська мова

23.06.2016 іспанська мова

24.06.2016 німецька мова

24.06.2016 французька мова

29.06.2016 біологія

30.06.2016 фізика

01.07.2016 географія

04.07.2016 хімія

Оголошення результатів ЗНО додаткової сесії – до 8.07.2016.

Пробне ЗНО – це добровільне тестування осіб, які мають намір вступати до ВНЗ України, що дає можливість ознайомитися з процедурою проведення ЗНО, оцінити ступінь своєї підготовленості. У 2016 р. воно буде проводитися 02 квітня (українська мова та література) та 09 квітня (решта предметів) для учнів 10-11-х класів. Реєстрація на пробне ЗНО буде проведена на сайті www.dneprtest.dp.ua з 05 (з 8.00 год.) до 30 січня (до 24 год.) 2016 року. Пробне ЗНО дає можливість:

– взяти участь у процедурі проведення ЗНО;

– психологічно адаптуватися до основної сесії ЗНО;

– ознайомитися з різними формами тестових завдань;

– розрахувати час роботи із тестовими зошитами;

– потренуватися в заповненні бланків відповідей;

– визначити власний рівень знань;

– скорегувати підготовку до ЗНО.

Учасники ПЗНО отримають:

– зошит(-ти) з тестовими завданнями пробного ЗНО;

– бланк(-ки) відповідей;

– бланки з правильними відповідями та методику визначення результатів (після завершення процедури пробного тестування).

Пробне тестування проводиться за кошти фізичних (юридичних) осіб. Вартість одного тестування буде оголошено до 25 листопада 2015 року. Інформацію про час і місце проходження пробного ЗНО (запрошення) для осіб, які зареєструються та вчасно сплатять вартість тестування (-вань), буде розміщено на сайті на інформаційних сторінках «Особистий кабінет учасника пробного ЗНО» 12 березня 2016 року. У день проходження ПЗНО допуск особи до пункту пробного тестування здійснюватиметься за наявності таких документів:

– паспорта (свідоцтва про народження);

– запрошення для участі в пробному ЗНО;

– квитанції про сплату вартості послуг за проведення пробного ЗНО.

Результати тестування визначають за допомогою інформаційного бюлетеня з відповідями на тестові завдання та схеми підрахунку тестових балів, які надаються учасникам пробного ЗНО після виконання ними тестової роботи. Учасникам пробного ЗНО надано можливість визначати власні результати пробного тестування за рейтинговою шкалою 100–200 балів (для отримання результату за рейтинговою шкалою учаснику потрібно буде скористатися спеціальним сервісом, розміщеним в «Особистому кабінеті учасника пробного ЗНО» до 02 квітня 2016 року). Результати пробного ЗНО не використовуються для участі в конкурсі під час вступу до ВНЗ.
(За матеріалами Українського та Дніпропетровського регіонального центрів оцінювання якості освіти)




У СВІТІ НАУКИ ПСИХОЛОГІЇ




ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ соціального становлення старшокласників

Пінчук А. В., методист РМК

з питань психологічної підтримки НВП


Віковий період з 15 до 17 років, тобто період становлення особистості учня, називають ранньою юністю та вважають третім світом, що існує між дитинством і дорослістю. У цей час старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя і дивиться на теперішнє з позиції майбутнього, шукає сенс свого життя. Якщо розглядати розвиток тільки як зміну психічних функцій, то всі основні новоутворення вже закінчились у підлітковому віці, закріплюючись та удосконалюючись у старшокласника. Тому деякі автори розглядають ранню юність як період завершення новоутворень, що виникли у підлітковому віці. Кожен віковий період важливий сам по собі у житті окремої людини незалежно від зв’язку з іншими віковими періодами, адже тільки з притаманною цьому віку соціальною ситуацією розвитку відбуваються досить істотні зміни особистості.

Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього значущість навчання. У порівнянні з підлітками інтерес до нього у них підвищується. Це зумовлено тим, що складається нова мотиваційна структура навчання. Домінуюче місце займають мотиви, пов’язані із самовизначенням та підготовкою до самостійного життя. Ці мотиви отримують особистісний смисл та стають дійовими. Старшокласники, для яких головною є навчально-професійна діяльність, починають розглядати навчання як необхідну базу, передумову майбутньої професійної діяльності. Саме у старшому шкільному віці проявляється свідоме позитивне відношення до навчання. Їх цікавлять переважно ті предмети, які будуть потрібні у подальшому житті. Звідси і недостатня увага до так званих «непотрібних» предметів, відмова від зневажливого ставлення до оцінок, що властива підліткам.

Закінчуючи школу, старшокласники повинні бути психологічно готовими до дорослого життя. Поняття «психологічної готовності» передбачає у даному випадку наявність потреб та здібностей, що дозволяють випускнику школи цілком реалізувати себе у професійній діяльності, громадському житті, майбутньому сімейному житті. Передусім, це потреба у спілкуванні з іншими людьми, потреба та здатність творчо працювати, по-друге, вміння теоретично мислити, орієнтуватися у різноманітних подіях, що відбуваються у сучасному світі, що виступає у формі наукового і теоретичного світогляду, по-третє, наявність розвиненої рефлексії, за допомогою якої забезпечується свідоме та критичне ставлення до себе.

Сформувавшись, ці якості утворюють психологічну базу для соціального та особистісного самовизначення школярів – центрального новоутворення раннього юнацького віку.

Головною ознакою цього періоду є потреба юнака зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити світогляд, вибрати свій життєвий шлях. Самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнтацію та визначення свого місця у дорослому світі.

Поняття «самовизначення», що використовується у вітчизняній психології, подібне до поняття «ідентичність», розробленого американським вченим Еріком Еріксоном. Ідентичністьпсихосоціальна тотожність – дозволяє особистості усвідомлювати себе у всьому багатстві своїх ставлень до навколишнього світу та визначає її систему цінностей, ідеалів, життєвих планів, соціальних ролей з відповідними формами поведінки. Ідентичність являється умовою психічного здоров’я, і якщо вона не сформується, то людина не знаходить себе, свого місця у суспільстві, почувається «втраченою». Тільки реалізована, сформована ідентичність особистості (довіра до світу, самостійність, ініціативність, компетентність) дозволяє старшокласнику вирішити головне завдання, яке ставить перед ним суспільство – завдання самовизначення, вміння розробити свій життєвий план.



Життєвий план – явище одночасно соціального та етичного порядку, тобто, ким бути (професійне самовизначення) та яким бути (моральне самовизначення). Життєвий план виникає тільки тоді, коли предметом роздумів стає не тільки кінцевий результат, але й способи його досягнення, шлях, яким збирається йти людина, ті об’єктивні та суб’єктивні ресурси, які йому для цього знадобляться. Життєвий план – це план діяльності, тому він орієнтується, в першу чергу, на вибір професії.

У професійному самовизначенні у віковій психології розрізняють ряд етапів:



Перший етапдитяча гра, протягом якої дитина приймає на себе різні професійні ролі, «програючи» окремі елементи пов’язаної з ними поведінки.

Другий етаппідліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

Третій етап, який охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку, – попередній вибір професії. Різні види діяльності сортуються та оцінюються спочатку з точки зору інтересів підлітка («Я люблю читати художню літературу», «Стану філологом»), потім – з точки зору його здібностей («У мене гарні справи з математикою; може, зайнятися нею?») і, нарешті, з точки зору його системи цінностей («Хочу допомагати людям, стану юристом»).

Четвертий етап – практичне прийняття рішення, власне вибір професії, включає в себе два головних компоненти: визначення рівня кваліфікації майбутньої діяльності, обсягу та часу підготовки до неї, вибір конкретної спеціальності. Вибір спеціальності – багатоступеневий процес. Вже до кінця 9 класу школярі повинні зробити вибір між трьома соціальними орієнтаціями: на загальну освіту (вступ у 10 клас), на професійну освіту (вступ до ПТНЗ або технікуму), безпосередньо на роботу (з наступним завершенням або незавершенням освіти). Крім інтересів, здібностей та ціннісних орієнтацій, важливу роль у прийнятті рішення має оцінка своїх об’єктивних можливостей – матеріальних умов сім’ї, рівня навчальної підготовки, стану здоров’я і т.д. Той, хто вибирає професійну освіту або роботу, повинен відразу ж доповнити соціальну орієнтацію професійною – куди саме вступити та що робити. У інших таке рішення відкладається до закінчення 11 класу, до того ж у одинадцятикласників, як і у дев’ятикласників, вибору професії передує більш широка соціальна орієнтація: установка на ВНЗ, спеціальну професійну освіту або роботу.

Вибір професії передбачає наявність у школярів інформації двоякого роду: про світ професій (в цілому) взагалі та можливості і вимоги кожної з них; про себе, свої здібності та інтереси. І такої інформації старшокласнику не вистачає. В основі ставлення до світу професій лежить запозичений досвід – відомості, отримані від батьків, знайомих, друзів, однолітків, з книжок, кінофільмів, телепередач. Досвід цей звичайно абстрактний, тому що не пережитий, не вистражданий людиною. Переважна більшість старшокласників обирає професію більш-менш стихійно. Суттєві фактори професійного самовизначення – це віковий період, в якому здійснюється вибір професії, рівень інформованості і рівень домагань старшокласників. Вибір професії – складний та довгий процес, під час якого снує певна небезпека. Наприклад, відкладання у часі професійного самовизначення у з’язку з відсутністю стійких інтересів.

Звичайно, невизначене майбутнє не дає можливості йти до нього. Спроби батьків прискорити цей процес за допомогою прямого психологічного впливу, як правило, дають негативні результати, викликаючи у старшокласників підвищення тривожності, а іноді і відмову від будь-якого самовизначення, і небажання взагалі щось вибирати.

Раннє самовизначення вважається позитивним, хоча теж має свої недоліки. Підліткові захоплення нерідко обумовлені випадковими факторами. Категоричність вибору та небажання розглянути інші варіанти часто служить психологічним захисним механізмом, засобом втечі від сумнівів. У майбутньому це може призвести до розчарування. Іноді рання професіоналізація пов’язана з несприятливими сімейними умовами, низькою успішністю та іншими негативними факторами, які знижують рівень свідомого та добровільного вибору.

Важливий також і рівень інформованості старшокласників як про майбутню професію, так і про самих себе. Юнаки та дівчата погано знають конкретні особливості кожної професії, що робить їх вибір переважно випадковим.

Вибір професії відображає певний рівень особистісних домагань. Він включає оцінку своїх об’єктивних можливостей (людині, яка у дитинстві не вчилася музиці, важко поступити у консерваторію) та оцінку своїх здібностей. На старшокласника впливає суб’єктивний рівень вимог, які пред’являються ним до професії, він часто завищений. Найчастіше це стимулює людину до подолання труднощів. Гірше, якщо рівень запитів занижений, і юнак ні до чого не спрямований. Підготовка молоді до праці і вибір професії – важлива державна справа. Необхідно забезпечити зв’язок загального та трудового виховання, організувати участь старшокласників у суспільно корисній праці, забезпечуючи свідомий вибір професійної підготовки.

Професійна орієнтація – частина соціального самовизначення особистості. Вибір професії по-справжньому вдалий тільки тоді, коли він пов’язаний з соціально-моральним вибором, з роздумами про сенс життя.

Юність – це перехід від фізіологічної зрілості до зрілості соціальної, змістом якої є включення старшокласника до дорослого життя, засвоєння тих норм та правил, що існують у суспільстві. Соціальна зрілість в наш час настає пізніше, тому що необхідно значно більше часу для отримання необхідної освіти. У ранній юності відбуваються зміни в мотивації, зокрема, в потребах та інтересах. Деякі потреби виникають уперше або змінюються. У старших класах виникає особливий інтерес до спілкування з дорослими. Емансипація від родини завершується у ранній юності. При конструктивному стилі відношень у родині після підліткового віку звичайно встановлюються довірливі стосунки з батьками, старшокласники потребують життєвого досвіду та допомоги дорослих, тому сім’я стає тією малою соціальною групою, де вони відчувають себе спокійно та впевнено. З батьками вони обговорюють життєві перспективи, особливо професійні. Життєві плани обмірковують і з учителями, і зі своїми дорослими знайомими, чия думка для них важлива. Але відношення з дорослими все ж зберігають певну дистанцію, а спілкування «на рівних» реалізується тільки з однолітками. Юність – всього лише початок дорослого життя. Відчуття того, що все життя попереду, дає можливість пробувати, помилятися і шукати з легкою душею. Дитинство залишається у минулому, психічні функції в основному сформовані і почалася стабілізація особистості.

Існує криза 17 років, адже цей вік – це рубіж звичного і нового дорослого життя. Є дві категорії дітей: перші сподіваються на допомогу батьків і не втрачають душевної рівноваги; другі розраховують на свої сили. Для важко переживаючих кризу 17-ти років характерні різні страхи. Відповідальність за зроблений вибір, реальні досягнення в цей час – вже великий вантаж. Сюди ще додаються страхи перед новим життям, перед можливістю помилки, перед невдачею, у хлопців, можливо, перед армією. Висока тривожність і виражений страх можуть привести до появи невротичних реакцій (загострення гастриту, нейродерміту, головних болей, тиску) та інших хронічних захворювань. Але якщо навіть юнак мало тривожний, і все складається вдало, різка зміна способу життя, включення в нові види діяльності, спілкування з іншими людьми викликають значну напруженість. Нова життєва ситуація вимагає адаптації до неї. Допомагають у цьому впевненість у собі, відчуття компетентності, підтримка сім’ї та інше.

Перебувати у юнацькому віці дуже складно. Сповнений енергії, одержимий потребою бути незалежним, повний очікувань майбутніх успіхів у великому житті, юнак проходить через тяжкі випробування у пошуках власного шляху у новому для нього світі. Дорослим необхідно створювати умови для розвитку юнаків і робити це треба так само дбайливо, як у дитинстві, коли зі шляху малюка забиралися гострі предмети, що представляли для нього небезпеку. Потрібно поважати гідність, допомагати юним розвивати відчуття правильної самооцінки і давати при необхідності корисні поради – все це сприяє становленню їх особистої і соціальної зрілості.

Батьки повинні розуміти і раптові зміни настрою, і дивні на перший погляд захоплення, і ексцентричну поведінку, і новий лексикон, і деколи свідомо невдалі починання. Щоб успішно пережити всі пригоди цього віку, і батькам, і юнакам потрібно знати, як виходити з критичних ситуацій. Проблеми, що постійно виникають і які необхідно обов’язково вирішувати, вимагають великих зусиль, деколи пов’язаних із ризиком. Не можна швидко і без зусиль вирішити всі проблеми юнацького віку. Всі повинні набратися терпіння і продовжувати працювати, спілкуватися один з одним, любити один одного.

Старшокласник хоче знати, хто він такий, на що він здатний, співставляючи рівень своїх домагань з досягнутими результатами. Але обмеженість соціального досвіду в цьому віці ускладнює таку поведінку, і тоді різні витівки, нерідко ганебні вчинки диктуються саме бажанням самоперевірки своєї рішучості, мужності та дорослості. При самооцінці старшокласники співставляють думки оточуючих про себе, роблять вибір. Настрій у них стає значно стійкішим та усвідомленішим. Незалежно від темпераменту, старшокласники виглядають стриманішими, врівноваженішими. Світоглядні позиції в ранній юності будуються на інтелектуальному розвитку, інтересі до особистості, рефлексії, що веде до формування власних переконань. Старшокласники, пізнаючи світ, повертаються до власного «я», вирішуючи світоглядне питання: «А що я значу в цьому світі?» Для юності характерна вікова інтровертованість, коли самотність дає можливість реалізувати здібності (музичні, художні, літературні, технічні).

Старшокласники, опинившись на порозі дорослості, спрямовані у майбутнє. Реалізація основних потреб цього віку призводить до відносної стабілізації особистості, формування «Я-концепції», світогляду. Центральним новоутворенням стає самовизначення – професійне та особистісне. Саме в період ранньої юності виявляється свідоме позитивне ставлення до навчання. Все це дає можливість в цей віковий період здійснювати пошуки сенсу життя.

Для того, щоб допомогти легше пережити дітям цей важливий період в житті, бажано дотримуватись певних рекомендацій.



Поради батькам:

  1. Сприймайте свою дитину як дорослу людину, яка вже може взяти на себе відповідальність за свої вчинки, є досить самостійною, має свої інтереси, свої погляди на життя, що можуть не збігатися з вашими, тому обов’язково радьтеся з дітьми, коли приймаєте важливі рішення.

  2. Будьте готовими до того, що успішність дитини може понизитися, оскільки старшокласники потрапляють у новий колектив, навчальний матеріал ускладнюється, вимоги педагогів збільшуються. Якщо так сталося, необхідно дізнатися, з якими навчальними предметами дитина зазнає труднощів і разом проаналізувати зауваження, які роблять педагоги, уточнити, яким умовам повинні відповідати її письмові та усні роботи, реферати, доповіді. Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

  3. У десятикласників з’являється яскраво виражене бажання відпочити після напруженого дев’ятого і перед випускним одиннадцятим класом. Але є небезпека – так дитина може втратити не тільки робочий тонус, а й дорогоцінний час для підготовки до випускних іспитів. Щоб старшокласник прислухався і не віддалявся від дорослих, потрібно донести до нього свої побоювання у звичайній бесіді, не кричати і не вказувати, що робити, а намагатися пояснити можливі варіанти вирішення проблеми, щоб дитина сама обрала той варіант, який підходить їй найбільше.

  4. Діліться власним досвідом, не забувайте, що Ви колись теж були старшокласниками. Вислухайте свою дитину, якщо вона бажає з вами чимось поділитися, не критикуйте дитину при свідках, щиро підтримуйте її.

  5. Поважайте особисте життя дитини, без її відома не нишпорте в її речах, питайте дозволу, коли заходите до кімнати. Давайте дитині можливість побути наодинці, забезпечте їй окрему кімнату.

  6. Допоможіть дитині обрати майбутню професію, але не робіть це за неї, не тисніть на її вибір. У десятому класі варто остаточно визначитися, чи буде дитина вступати до ВНЗ (коледжу, технікуму) після закінчення школи. Якщо прийнято позитивне рішення, треба сформулювати конкретні кроки, які слід зробити для вступу: вибрати конкретний навчальний заклад, в якому хоче вчитися школяр; підготувати «запасні варіанти», тобто намітити два-три відповідних навчальних заклади та ознайомитися з умовами прийому до них; по «найскладнішому» із вступних предметів треба починати підготовку саме у десятому класі.

  7. Якщо є можливість, допоможіть дитині влаштуватись на якусь неважку роботу, що не заважатиме її навчанню, наприклад, після уроків, на вихідних, на канікулах. Це дасть відчуття дорослості, самостійності, відповідальності, впевненості, а також змогу вчитись розподіляти самостійно зароблені кошти.

  8. Пам’ятайте, виховуючи старшокласника, не потрібно робити все за нього або, навпаки, залишити один на один зі своїми проблемами, будьте готовими йти з ними разом і поруч, іноді – трохи попереду, якщо треба пояснити можливі шляхи, спрямувати у потрібному напрямку.

  9. Щоб заслужити повагу, дорослі повинні виконувати свої обіцянки. Не давайте обіцянок, поки ви не впевнені, що зможете їх виконати.

  10. Завжди пам’ятайте, що інший раз дитина відчуває себе як зріла сорокалітня людина, а в інший момент – п’ятирічним малюком. Так і повинно бути. І коли часом дорослі критично говорять юнакові: «Скільки тобі років, подивися на себе!», то вони забувають про зміни, що відбуваються з ним у цей час. Діти більш охоче сприймають поради і керівництво дорослих, якщо відчувають, що їх люблять, цінують і безумовно приймають. Вони гостро потребують дорослих, які б піклувалися про них і допомагали планувати подальше життя.

  11. Більш за все на світі старшокласники потребують чуйного, уважного ставлення з боку дорослих. І якщо у них склалися такі відносини з батьками, то вони зможуть спокійно пережити грози і бурі, які, звичайно ж, неминучі в такий тривожний, повний хвилювань і несподіванок період.

Поради вчителям:

  1. Уникайте критики учнів при свідках. Порівнюйте роботу учня з його попередніми роботами, а не з роботами інших.

  2. Дозволяйте учням самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.

  3. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об’єднуйте їх у групи.

  4. Надавайте можливість учням висловлювати свої думки, формуючи їх індивідуальність та впевненість.

  5. Учнів, які не користуються «популярністю» серед однолітків, залучайте до різних заходів, що проводяться у школі, підкреслюйте їх достоїнства перед класом, хваліть за найменші успіхи.

  6. При визначенні профілю навчання враховуйте не лише здібності, а й професійні наміри учнів.

  7. Переконуйте, що успішність навчання залежить лише від самих учнів, їх готовності брати на себе відповідальність за своє майбутнє.

  8. Проводьте класні виховні години, на яких:

    • навчайте самоаналізу, самопізнання, самокритики;

    • розвивайте комунікативні здібності учнів:

    • навчайте культурі поводження у колективі;

    • здійснюйте гендерне виховання, пояснюйте особливості чоловічої та жіночої психіки;

    • здійснюйте профорієнтаційну діяльність;

    • виховуйте такі якості як толерантність, відповідальність, самостійність.

  9. Для підвищення згуртованості класу, формування навичок групової взаємодії, пропонуйте учням розв’язувати спільно проблемні ситуації та обов’язково аналізувати результати своєї роботи, визначати причини невдач та успіхів.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М. В. Гамезо, М. В. Матюхиной, Т. С. Михальчик. – М. : Просвещение, 1984. – 325 с.

  2. Возрастная и педагогическая психология : Хрестоматия : Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / Сост. И. В. Дубровина, А. М. Прихожан, В. В. Зацепин. – М. : Издательский центр «Академия», 1998. –320 с.

  3. Дубровина И. В. Индивидуальные особенности школьников / И. В. Дубровина. – М. : Просвещение. – 1975. – 256 c.

  4. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. Дубровиной И.В. – М. : Просвещение, 1991. – 408 с.

  5. Фридман Л. М., Кулагина И. Ю. Психологический справочник учителя. – М. : Просвещение, 1991. – 605 с.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка