Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області



Сторінка5/9
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

УСПІШНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ –

ЗАПОРУКА ЗДОРОВОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Кнігніцька М. В.,

практичний психолог П’ятихатської ЗШ I-III ст. № 3


Сучасні реалії характеризуються низкою різного роду проблем підростаючого покоління, пов’язаних із пасивністю, зневагою до прав і свобод людини, негативним відношенням до суспільства, зневажливим ставленням до духовності, відсутністю активної життєвої позиції, небажанням працювати над собою, розвиватись, удосконалюватись. Ці проблеми потребують термінового вирішення задля можливості розвитку здорового громадянського суспільства, в якому культивуватимуться гуманізм, патріотизм, національна свідомість, активна життєва позиція, здатність брати активну участь у житті суспільства.

Сьогодення характеризується не найкращими показниками відтворення соціальних норм, правил, цінностей, законів суспільства молодим поколінням, зокрема учнями загальноосвітніх шкіл, що є досить негативним явищем. Все частіше ми зустрічаємось з такими неприємними речами як девіантна поведінка (алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління, проступки, правопорушення, злочини), пасивністю, небажанням самореалізовуватися, розвиватися, шукати себе, відсутністю потреби в активній життєвій позиції, бажання вносити свій вклад у покращення добробуту сім’ї, міста, країни, повне ігнорування мотивації з боку педагогів, батьків до самовиховання, самоактуалізації. Ці явища мають надзвичайного негативний вплив на долю суспільства в цілому, на його майбутнє. Вони є причиною моральної деградації народу. Тому цілком логічним є той факт, що слід дбати про попередження цих негативних тенденцій. Варто шукати такі способи впливу на підростаюче покоління, які б формували в ньому як гуманізм, духовність, бажання саморозвитку, потребу в активній життєвій позиції, так і патріотизм, повагу до людини, високий рівень громадянської свідомості, прагнення вносити свій вклад в долю держави, бути корисним для суспільства.

Визначальним явищем у формуванні особистості, засвоєнні нею позитивних вищеперерахованих цінностей, якостей, моральних догм є соціалізація. Термін соціалізація означає (лат. socialis – суспільний) процес входження індивіда у суспільство, активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в певному суспільстві. Цілком логічним є те, що вагомим інститутом соціалізації є загальноосвітній заклад, де дитина перебуває чималий відсоток свого часу. Цей інститут соціалізації має можливість колосального впливу на засвоєння підростаючим поколінням соціально прийнятних цінностей, правил, норм, законів, на формування дітей як повноправних членів здорового громадянського суспільства.

Громадянське суспільство – це багатоманітні, не опосередковані державою взаємовідносини вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку і демократичної правової державності, тобто це суспільство, де панує демократія, дотримання конституційних прав індивідів, свобода волевиявлення і т. п. Здорове ж громадянське суспільство – це суспільство людей з активною життєвою позицією, високим рівнем патріотизму, національної свідомості, повагою до честі і гідності іншої людини, бажанням постійно працювати над собою, прагненням змінити ситуацію на краще.

Як уже зазначалось вище, школа є вагомим важелем впливу на успішність процесу соціалізації дітей, а отже і на можливість бути повноправними членами здорового громадянського суспільства. Важливими агентами тут виступають працівники психологічних служб, і безпосередньо їхня робота може вплинути на якість цих процесів. Вони повинні дбати про підвищення рівня психолого-педагогічної культури педагогічних працівників, батьків дітей, які навчаються в школі. Форми, через які цей процес може бути реалізований – найрізноманітніші: відеолекторії, перегляд кінофільмів, тренінги, круглі столи, семінари. Соціальні педагоги, практичні психологи повинні дбати про те, щоб усі учасники педагогічного процесу були забезпечені такого роду інформацією. У свою чергу, вони також повинні систематично підвищувати свій рівень психолого-педагогічної культури.

Ще одним важливим елементом успішної соціалізації дітей є висока якість психолого-педагогічного супроводу соціалізації учнів різного віку. Працівники психологічних служб повинні робити на цьому серйозний акцент. Важливим в успішній соціалізації дітей є те, в якому середовищі вони перебувають і який мікроклімат там наявний. Негативний мікроклімат, зрозуміло, не впливатиме позитивно на розвиток дитини. Тому працівники психологічної служби повинні дбати про гуманізацію міжособистісних стосунків дітей. Про те, щоб у дитячих колективах був наявний позитивний мікроклімат, який би сприяв їхньому успішному зростанню. Важливою тут є вчасна діагностика проблем дитячого колективу і відповідно проведена робота, що спрямована на подолання цих же проблем. Вагомим аспектом результативності роботи працівників психологічних служб є їхня здатність використовувати інноваційні технології, адже саме це є вагомим механізмом, який здатний впливати на формування цілісного світогляду, громадської активності учнів, бажанні брати участь у житті суспільства. Важливо, щоб працівники психологічних служб не нехтували можливістю використання інтернет-ресурсів, соціальних мереж, адже саме через них можна надзвичайно впливати на підростаюче покоління.

Не менш важливою у процесі соціалізації, самоактуалізації дітей є допомога працівників психологічних служб у їхньому професійному виборі. Цей аспект є дуже важливим, оскільки він впливає на те, чи зможе молода людина бути щасливою, чи матиме змогу приносити користь суспільству, реалізовувати свою працю так, щоб мати можливість активної життєвої позиції, національної свідомості, здатності проявити патріотизм, повагу до честі і гідності іншого.

Отже, успішна соціалізація молодого покоління є однозначно запорукою здорового громадянського суспільства. Активну ж участь в оптимізації соціалізуючого процесу молодого покоління повинні брати працівники психологічних служб, виконуючи свою роботу на найвищому рівні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 376 с.

2. Горлач М. І., Кремень В. Г., Ніколаєнко С. М., Требін М. П. та ін. Основи філософських знань / М.І. Горлач. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 1028 с.

3. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія /Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2005. – 446 с.

4. Кравченко Т. В. Теоретико-методичні засади соціалізації дітей шкільного віку у взаємодії сім’ї і школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Т. В. Кравченко. – К., 2010. – 40 с.

5. Литвиненко С. Я. Дитина і середовище: проблеми взаємодії / С. Я. Литвиненко, В. М. Ямницький // Оновлення змісту та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. – Рівне : РДГУ, 2002. – Вип. 22. – С. 216-219.



Психологічний супровід соціалізації особистості

як основна ланка діяльності дитячого психолога

Латишева А. М.,

практичний психолог ДНЗ № 6 «Веселка» м. П’ятихатки


Актуальність дослідження проблеми соціалізації особистості у дошкільному віці зумовлена зміною соціокультурних умов формування особистості, суперечливим станом соціально-педагогічної теорії та практики. Сучасна ситуація нестабільності призвела до зміни усієї картини суспільного життя, до зміни форм соціального контролю, ролі соціальних інституцій та власне і самої соціалізації, у процесі якої індивід стає особистістю, набуваючи статусу самостійного соціального суб’єкта.

Соціалізація особистості – це двосторонній процес засвоєння індивідом соціального досвіду того суспільства, до якого він належить, з одного боку, і активного відтворення і нарощування їм систем соціальних зв’язків і відносин, в яких він розвивається – з іншого.

Фактори соціалізації діючі на людину умови, що активно впливають на його розвиток, умовно можна обєднати в чотири групи:

  • мегафактори (мега дуже великий, загальний) космос, планета, світ, які в тій чи іншій мірі через інші групи факторів впливають на соціалізацію всіх жителів Землі;

  • макрофактори (макро великий) країна, етнос, суспільство, держава, які впливають на соціалізацію всіх, хто живе в певних країнах (цей вплив опосередковано двома іншими групами факторів);

  • мезофактори (мезо середній, проміжний) умови соціалізації великих груп людей, що виділяються по місцевості і типу поселення, в яких вони живуть (регіон, місто, селище, село); по приналежності до аудиторії тих чи інших мереж масової комунікації (радіо, телебачення та ін.); за належністю до тих чи інших субкультур;

  • мікрофактори  безпосередньо впливають на конкретних людей, які з ними взаємодіють, сім’я і домашнє вогнище, сусідство, групи однолітків, виховні організації, різні громадські, державні, релігійні, приватні і антисоціальні організації, мікросоціум.

Агенти соціалізації  люди, в безпосередній взаємодії з якими протікає життя людини. На різних вікових етапах склад агентів специфічний. Так, по відношенню до дітей та підлітків такими виступають батьки, брати і сестри, родичі, однолітки, сусіди, вчителі. 

Засоби соціалізації набір універсальних засобів, зміст яких специфічний для того чи іншого суспільства, тієї чи іншої соціальної верстви. До них можна віднести: способи вигодовування немовляти і догляду за ним; формовані побутові та гігієнічні вміння; продукти матеріальної культури, що оточують людину; елементи духовної культури (від колискових пісень і казок до скульптур); стиль і зміст спілкування, а також методи заохочення і покарання в сім’ї, в групах однолітків, у виховних та інших організаціях; послідовне залучення людини до різних видів і типів відносин в основних сферах її життєдіяльності спілкування, гри, пізнання, предметно-практичної та духовно-практичної діяльності, спорту, а також у сімейній, професійній, громадській, релігійній сферах.

Виховання стає відносно автономним у процесі соціалізації на певному етапі розвитку кожного конкретного суспільства, коли воно набуває такої ступені складності, що виникає необхідність у спеціальній діяльності з підготовки підростаючих поколінь до життя в соціумі. Виховання як соціально контрольована соціалізація значно відрізняється від стихійної соціалізації. Крім того, соціалізація в цілому процес безперервний, оскільки людина постійно взаємодіє з соціумом. Виховання процес дискретний (перервний), бо будучи планомірним, здійснюється в певних організаціях, тобто обмежений місцем і часом. Виховання можна розглядати як суспільне явище, як діяльність, як процес, як цінність, як систему, як вплив, як взаємодію і т.д. Кожне з цих значень справедливо, але жодне з них не дозволяє охарактеризувати виховання в цілому. 



Визначаючи обсяг поняття «виховання», багато дослідників виділяють: 

- виховання в широкому соціальному сенсі, включаючи в нього вплив на людину суспільства в цілому, тобто фактично ототожнюють виховання із соціалізацією; 

- виховання в широкому сенсі, маючи на увазі цілеспрямоване виховання, здійснюване системою навчально-виховних закладів; 

- виховання у вузькому педагогічному значенні, а саме – виховна робота, метою якої є формування у дітей системи певних якостей, поглядів;

- виховання в ще більш вузькому значенні рішення конкретних виховних завдань (наприклад, виховання певного моральної якості і т. д.). 

Даючи змістовну характеристику терміну «виховання», одні дослідники виділяють розумове, трудове і фізичне виховання, інші моральне, трудове, естетичне, фізичне виховання, треті додають правове, статево-рольове, економічне виховання. Людина не тільки сприймає соціальний досвід, але й активно перетворює його у власні цінності, установки, позиції, орієнтації, у власне бачення суспільних відносин. При цьому особистість суб’єктивно включається в різноманітні соціальні зв’язки, у виконання різних рольових функцій, тим самим перетворюючи навколишній її соціальний світ і себе саму.

Соціалізація дитини є стратегічною метою діяльності кожного педагога. Нова соціокультурна ситуація неминуче задає нові параметри перебігу соціалізації, пред’являючи до її суб’єкта підвищені вимоги у формуванні нових моделей соціальної поведінки, конструюванні персональної системи цінностей, внаслідок чого перед педагогічною наукою постає потреба переосмислення й перегляду засад виховання та соціалізації особистості у дошкільному дитинстві. Супровід соціалізації особистості передбачає необхідність сформованого у педагогів цілісного уявлення про дитину як об’єкт і суб’єкт соціалізації, що вимагає визначення специфіки діяльності фахівців дошкільного закладу на кожному віковому етапі її соціального становлення, ставлення до неї як до суб’єкта спілкування, співпраці, партнерства, надання права на власний вибір.

Діяльність фахівців дошкільного навчального закладу, які забезпечують супровід соціалізації особистості, спрямована на забезпечення двох узгоджених процесів: індивідуальний супровід дитини в освітньому процесі певної вікової групи і системне супроводження, що спрямоване на превентивно-пропедевтичну або профілактично-корекційну роботу всієї вікової групи.

Основними характеристиками супроводу є його процесуальність, пролонгованість, занурення в реальне повсякденне життя сім’ї та дошкільної установи, в особистісну взаємодію між учасниками цього процесу. Основним спрямувальним елементом супроводу соціалізації дитини вважається супровідна діяльність педагога, спрямовану на розвиток соціально та індивідуально значущих показників соціального становлення дитини дошкільного віку. Психологічний супровід побудований на гуманістичних засадах, що означає зорієнтованість на особистісність дитини, створення умов для становлення її як суб’єкта соціалізації та власної життєтворчості; на створенні у групі дошкільного закладу сприятливого психологічного клімату захищеності і комфорту. Він має превентивний і розвивальний характер. Показником ефективності пропонованого супроводу є позитивні зміни у рівнях соціалізації дітей, її результат – збільшення кількості дітей з високим рівнем гармонійної соціалізації.

Отже, запровадження у педагогічний процес дошкільного навчального закладу системи психологічного супроводу соціалізації дітей за допомогою відповідного програмно-методичного забезпечення забезпечує педагогічно виважений і гармонійний процес соціалізації дітей дошкільного віку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коберник О. М. Виховний процес та його проектування в школі / О. М. Коберник // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : збірник наукових праць. – К.: Пед. думка, 1999. – Кн. 1. – 350 с.

2. Крутій К. Л. Моніторинг як сучасний засіб управління якістю освіти в дошкільному навчальному закладі: монографія / К.Л. Крутій. – Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2006. – 98 с.

3. Психолого-педагогическое консультирование и сопровождение развития ребенка: пособие для учителя-дефектолога / под. ред. Л. М. Шипицыной. – М. : Гуманит. изд. Центр Владос. – 2003. – 482 с.

4. Рогальська І. П. Соціалізація особистості у дошкільному дитинстві: сутність, специфіка, супровід: монографія / І. П. Рогальська. – К. : «Міленіум». – 2009. – 102 с.





МЕТОДИКА. ПРАКТИКА. ДОСВІД


Підготовка учнів

до свідомого вибору професійних Перспектив – складова процесу соціалізації старшокласників
Петряєва Т.С.,

методист КНМУ «П’ятихатський РМК»

Модернізація освіти, спрямована на демократизацію та підвищення її якості, зумовлює потребу інноваційного розвитку всіх освітніх ланок, у тому числі і старшої школи, у рамках якої завершується виконання суспільством його обов’язкової функції з формування соціально пристосованої особистості підлітка та відбувається соціальне, професійне і громадянське самовизначення молоді, тобто соціалізація особистості. Пошук ефективних моделей соціалізації учнівської молоді здійснюється через стратегію профільності, проголошену в Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженій наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 854.

Проведене у травні 2015 року в 11-ти загальноосвітніх навчальних закладах району (П’ятихатських ЗШ І-ІІІ ст. № 1, № 2, № 3, Вишнівській, Лихівській, Жовтянській, Жовтоолександрівській, Зорянській, Лозуватській ЗШ І-ІІІ ст., Долинському та Біленщинському НВК) моніторингове дослідження стану впровадження профільного навчання, у якому взяли участь директори шкіл, батьки дітей та 59 одинадцятикласників, засвідчує, що переважна більшість учнів позитивно ставиться до його впровадження в системі загальної середньої освіти і обирає профіль навчання самостійно або за порадою сім’ї. При цьому вирішальними факторами вибору профілю є бажання підготуватися до вступу до ВНЗ та інтерес до певного циклу предметів.




Вирішальний фактор

вибору профілю



К-сть

учнів


Вплив на вибір профілю

К-сть

учнів


1. Інтерес до певного циклу предметів

18

1. Обрав самостійно

31

2. Бажання задовольнити свої інтереси

7

2. За порадою сім’ї

15

3. Бажання отримати профільну підготовку

7

3. За рекомендацією адміністрації школи, класного керівника

9

4. Бажання підготуватися до ВНЗ

21

5. Для реалізації творчого потенціалу

3

4. За порадою друзів, однокласників

4

6. Допрофільна підготовка

3

Проте учні відзначають відсутність можливості змінити профіль навчання при появі такого бажання, що пояснюється малокомплектністю сільських шкіл. Відсутність повної інформації про регіональні ВНЗ та умови вступу до них, про місцевий ринок праці та попит фахівців на ньому, з якою учні та їхні батьки мають бути ознайомлені завчасно, призводить до того, що одинадцятикласники наприкінці навчання у школі усвідомлюють, що обраний профіль навчання не відповідає або частково відповідає їх реальній професійній орієнтації. Тому зрозумілими є висловлені батьками побажання не тільки щодо вдосконалення навчально-матеріальної та технічної бази старшої школи, а й необхідності її більш диференційованої профільності.








Запитання



Кількість відповідей учнів

«Так»

« Ні »

«Частково»,

«інше» тощо



1

Чи потрібно запроваджувати профільне навчання ?

37

8

14

5

Чи відповідає профіль навчання напрямку допрофільної підготовки, яку ви отримали?

46

8

5

6

Чи задовольняє рівень викладання профільних предметів?

45

5

9

7

Чи є можливість змінити профіль навчання?

11

48

-

8

Чи відповідає обраний профіль навчання майбутній професії?

24

22

13

9

Чи є інформація про регіональні ВНЗ та про умови вступу до них?

24

8

27

10

Чи є інформація про місцевий ринок праці та попит фахівців на ньому?

15

10

34

У П’ятихатському районі застосовуються дві основні форми організації профільного навчання в старшій школі: внутрішня (профільні класи у загальноосвітніх навчальних закладах) і зовнішня (міжшкільні профільні групи у рамках освітнього округу на базі Центру учнівської молоді).

Так, з метою задоволення освітніх потреб учнів у 19-ти загальноосвітніх навчальних закладах району у 2014/2015, як і в 2013/2014, навчальному році працювало 36 профільних класів. Проте у зв’язку із зменшенням чисельності учнів у класах поступово скорочується й чисельність старшокласників, охоплених профільним навчанням. У 2015/2016 н.р. таке скорочення становить 4,5% порівняно з 2013/2014 н.р.

Зменшується кількість учнів 10-11-х класів, які обирають суспільно-гуманітарний та технологічний напрями профільності. У 2015/2016 н.р. порівняно з 2013/2014 н.р. навчається менше дітей у класах суспільно-гуманітарного профілю – на 9,6%, а в класах технологічного профілю – на 7,7%. У той же час простежується збільшення частки учнів, які роблять вибір на користь філологічної (українська філологія) та природничо-математичної профілізації старшої школи, що, швидше за все, зумовлено змінами у порядку проведення ДПА та ЗНО.



Серед проблем шкільного профільного навчання найбільш кричущими є:

  • відсутність технологічної бази профільної школи в Україні. Вчителі-предметники приречені вирішувати цю проблему самостійно. Як правило, перевага надається технологіям особистісно орієнтованого, ігрового та проблемного навчання. Тьюторська, проектна та ІКТ-технології поки що залишаються в основному гіпотетичними;

  • вкрай слабка матеріально-технічна база. У навчально-виховному процесі 23-х загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. задіяні 4 інтерактивні комплекси, а до мережі Інтернет підключено лише 158 комп’ютерів;

  • недостатня навчально-методична база. У фондах шкільних бібліотек району є підручники профільного рівня для 10 класу, хоча і в недостатній кількості. Для 11-го ж класу є лише підручники для профілів математичного напрямку та частково для філологічного профілю (українська філологія).


Наявність підручників профільного рівня у ЗНЗ району

(станом на 01.09.2015 р.)


Назва предмету/курсу

10 клас

11 клас

Українська мова

38

96

Українська література

190

-

Алгебра

60

92

Геометрія

98

92

Фізика

7

43

Інформатика

-

31

Історія України

100

-

Всесвітня історія

100

-

Правознавство

4

-

Біологія

17

-

Хімія

-

-

Географія

15

-
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка