Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області



Сторінка6/9
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Профільне навчання у П’ятихатському районному Центрі учнівської молоді створює реальні умови для соціалізації учнівської молоді, її професійного самовизначення. Тут реалізується технологічний профіль навчання і здійснюється підготовка учнів 8 шкіл району (Вільнівської, Комісарівської, Нерудстальської, Саївської, Зеленоярської, Холодіївської, Виноградівської, Зорянської ЗШ І-ІІІ ст.) за чотирма профілями: водій категорії «В» та «С1», автослюсар, оператор комп’ютерного набору та секретар керівника. Упродовж останніх 3-х років за цими спеціальностями підготовлено 250 старшокласників.



Реалізація моделі розвитку профільного навчання

у П’ятихатському районному Центрі учнівської молоді

Напрями професійної підготовки

Підготовлено

учнів за напрямами



2012/2013 н.р.

2013/2014 н.р.

2014/2015 н.р.

Водій категорії «В» та «С1»

138

91

32

15

Автослюсар

30

10

13

7

Оператор комп’ютерного набору

41

16

12

13

Секретар керівника

41

13

20

8

Всього

250

130

77

43

Як видно з таблиці, кількість старшокласників, охоплених навчанням у ЦУМі, з роками також зменшується, що зумовлено зменшенням кількості 10-11-х класів у ЗНЗ району та їх наповнюваності.

Проба власних сил та можливостей в окремих предметних галузях у процесі виконання старшокласниками творчих та науково-дослідницьких проектів у рамках Малої академії наук, участі в інтелектуальних змаганнях підвищує ефективність профільного навчання, проте дані ресурси у школах району використовуються недостатньо. Так, протягом 2012-2015 років жоден учень профільного класу не залучався до науково-дослідницької діяльності у системі МАН України. Низька результативність учнів профільних класів у ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін у 2014/2015 н.р. засвідчує незадовільний стан роботи педагогічних колективів П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1, № 2, № 3, Вишнівської, Лихівської, Саївської, Жовтоолександрівської, Лозуватської, Чумаківської ЗШ І-ІІІ ст. та Долинського НВК з їх мотивації та підготовки до районних олімпіад.

Результативність учнів профільних класів

у ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін у 2014/15 н.р


Предмети

ЗНЗ


з класами даного профілю

Всього призерів – учнів 10-11 кл.

Призери – учні профільних 10-11-х кл.

Українська мова і література

4

-

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 3




-

Вишнівська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Лихівська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Саївська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Математика

9

6

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1




1

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2

2

Жовтоолександрівська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Зорянська ЗШ І-ІІІ ст.

3

Лозуватська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Саксаганська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Історія

5

2

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1




1

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2

1

Жовтоолександрівська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Біологія і хімія

6

-

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1




-

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2

-

Лихівська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Правознавство

4

2

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1




-

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 3

1

Жовтянська ЗШ І-ІІІ ст.

1

Чумаківська ЗШ І-ІІІ ст.

-

Географія

3

-

Лозуватська ЗШ І-ІІІ ст.




-

Інформатика

7

-

Долинський НВК




-

С
еред учнів 10-11-х класів – призерів обласних олімпіад 2013-2015 рр. з російської та англійської мов, правознавства, біології, географії та екології представників профільних класів не було.





А

наліз статистичних даних результативності випускників профільних класів з предметів, винесених на ЗНО у 2014 р., засвідчив відсутність принципової відмінності їх показників від середніх по району за виключенням більш високих результатів випускників П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 2 і Вишнівської ЗШ І-ІІІ ст. з української мови і літератури та Лозуватської ЗШ І-ІІІ ст. з математики.

За результатами ЗНО-2015 з української мови і літератури Український центр оцінювання якості освіти склав загальноукраїнський рейтинг навчальних закладів. До нього увійшли ЗНЗ, 10 і більше випускників яких проходили ЗНО з української мови і літератури (всього 7 264). Рейтинг побудований з урахуванням таких показників:

• середній тестовий бал, отриманий випускниками навчального закладу;

• відношення середнього тестового бала випускників закладу до середнього бала випускників району, де розташований навчальний заклад;

• кількість випускників навчального закладу;

• максимальний тестовий бал, отриманий випускником навчального закладу.

Із 7-ми ЗНЗ району, що увійшли до рейтингу, кращий результат – у Вишнівської ЗШ І-ІІІ ст., випускники якої навчалися у класі філологічного профілю (українська філологія) – 2689-те місце по Україні. Тож позитив у питанні результативності профільного навчання у закладах освіти району безумовно є.

Проте однозначним є і факт гострої необхідності у зміні підходів до організації та реалізації профільного навчання, підвищення його результативності і ролі у соціалізації старшокласників. Перспективними у роботі з вдосконалення профільного навчання у системі середньої освіти бачаться:



    • суттєве покращення навчально-методичного та матеріально-технічного потенціалу навчальних закладів, постійне підвищення кваліфікації, науково-методичного рівня та педагогічної майстерності педагогічних кадрів;

    • забезпечення диференціації навчання через реалізацію варіативної складової Типових навчальних планів відповідно до індивідуальних здібностей, інтересів, нахилів, профільних потреб учнів, у тому числі створення 8-9 класів з поглибленим вивченням професійно зорієнтованих споріднених предметів;

    • ознайомлення учнів 8-9 класів з реальним станом ринку праці й професіями, найбільш затребуваними сучасним суспільством та адекватними запитам і здібностям учнів;

    • формування соціальної компетентності та вдосконалення системи психолого-педагогічної підтримки учнів щодо творчого застосування набутих знань (участь у предметних олімпіадах, роботі секцій МАН тощо), професійного самовизначення, розробки власної освітньої траєкторії;

    • ініціювання наступно-перспективних зв’язків шкіл з професійно-технічними та вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації з метою набуття учнями навичок самостійної науково-практичної, пошуково-дослідницької діяльності, розвитку соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бабко Т., Минка Г. Система профорієнтаційної роботи / Т. Бабко, Г. Минка // Методист. – 2014. – № 12. – С. 58-72.

  2. Галя Л. М. Узагальнені матеріали моніторингового дослідження стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах району / Л. М. Галя // Педагогічний вісник КНМУ «П’ятихатський РМК». – 2015. – № 8. – С. 23-27. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://metodkabpyatuhatki.klasna.com/uploads/editor/5402/429897/sitepage_293/files/ped__visnik_8.doc

  3. Кідалова Н., Титаренко О. Проект соціальної дії «ProfУСПІХ: стратегія професійного вибору» / Н. Кідалова, О. Титаренко // Методист. – 2014. – № 2. – С. 33-42.

  4. Лозова О., Гончарова Н. Вплив профільного навчання на вибір професії / О. Лозова, Н. Гончарова // Методист. – 2014. – № 1. – С. 12-17.

  5. Нормативно-правова база профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Інформаційний збірник. Випуск 1 / Укл. Петряєва Т. С. П’ятихатки : КНМУ «П’ятихатський РМК», 2013. – 71 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://metodkabpyatuhatki.klasna.com/uploads/editor /5402/504942/sitepage_137/files/zb__norm__prav__dok_v_z_pn.doc

  6. Островська А. Науково-методичне забезпечення профілізації старшої школи. / А. Островська // Методист. – 2014. – № 4. – С. 50-53.

  7. Проблемний круглий стіл «Шляхи вдосконалення профільного навчання в освітніх закладах району». Інформаційний збірник. Випуск 2 / Укл. Петряєва Т. С. П’ятихатки : КНМУ «П’ятихатський РМК», 2014. – 55 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://metodkabpyatuhatki.klasna.com /uploads/editor/5402/504942/sitepage_137/files/pn_pos__2_1.doc

  8. Скляренко П. Психологічний супровід профільного навчання / П. Скляренко // Методист. – 2014. – № 6. – С. 56-59.

  9. Чугаєвський В. Г. Соціалізація учнівської молоді в умовах профільного навчання / В. Г. Чугаєвський // Міжнародний науковий форум : соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. – 2011. – Вип. 6. – С. 65-72. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j- pdf/pdf/Mnf_2011_6_9.pdf



ЗМІСТ І ФОРМИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ методами ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
Кіцела І.І.,

учитель географії Вільнівської ЗШ І-ІІІ ст.

Історія людства нерозривно пов’язана з історією природи. На сучасному етапі питання традиційної взаємодії її з людиною виросли в глобальну екологічну проблему.

Протягом багатьох десятиліть наша свідомість формувалася під впливом таких гасел як «Широка страна моя родная, много в ней лесов, полей и рек...», «Не ждать милости от природы...» та ін. Саме тому ми звикли більше користуватися дарами природи, ніж думати про її відновлення, піклуватися про неї. Культивація нової свідомості по відношенню до природи – процес тривалий, він тісно пов’язаний з екологічними, соціальними та іншими умовами життя суспільства. В обстановці погіршення екологічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня, відсутності стійких етичних орієнтирів, домінування споживацької психології, обмеженого цьогохвилинною вигодою короткострокового прогнозу, в атмосфері байдужості і потурання, безкарності за екологічні правопорушення, сформувати нове розуміння людини, особливо молодої, своїх обов’язків перед природою непросто. І все-таки, загальноосвітня школа покликана вже сьогодні проявити наполегливість у вихованні нового покоління, якому властиво особливе бачення миру як об’єкту його постійної турботи. Я вважаю, що формування екологічної свідомості і культури – найважливіша задача школи в даний час.

Під поняттям «екологічна культура» розуміють культуру всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи. Вона складається зі


  • знання екологічних норм, їх розуміння, усвідомлення необхідності їх виконання;

  • формування почуття громадянської відповідальності за долю природи;

  • розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх виконанні.

Високий рівень екологічної культури сприяє дотриманню норм природоохоронного законодавства, зміцненню законності в справі охорони навколишнього середовища.

У своїй роботі з екологічного виховання учнів я використовую різноманітні форми роботи, а саме: екологічні хвилини, екостежину, бесіди, ігри, усні журнали, вечори, конкурси, диспути, проекти, вікторини, свята і тематичні дні (День природи, День лісу, Лісовий карнавал та ін.). Зміст останніх може бути різним, але принципи організації їх в основному загальні. Не важливо, яка тема вибрана для того або іншого свята, головне, щоб воно було направлене на всебічний розвиток школярів, формування їх активної життєвої позиції, суспільної відповідальності за долю рідної природи і надовго закарбувалося в пам’яті всіх його учасників. «Охорона природи – справа кожного» – ось основна ідея, що червоною ниткою повинна проходити через композицію будь-якої натуралістичної справи.

Яскраво та цікаво в нашій школі проходять тематичні лінійки: «Бережи природу, людино!», «Бійтеся, люди, залишитися одні», мітинги «Обережно –природа!», «Планета у нас єдина».

Учні школи беруть активну участь у трудових десантах та інших суспільно-корисних справах. Так, у ході акції «Чистий четвер» учні насаджують дерева, квіти, прибирають стихійні сміттєзвалища, очищують берегову смугу місцевого ставка.

На початку вивчення теми проводжу «екологічні хвилинки», добираючи відповідний матеріал, наприклад:


  • Дивосвіт, дивосвіт.

Хто придумав оцей світ?

Землю красну таку

У зеленому вінку,

Всі ці квіти і ліси,

І пташині голоси?

Ліс, і річка, і поля –

Це ж усе моя земля!» (Л. Забашта)


  • На півострові Манглишак, у колишньому Новопетрівському укріпленні, Т. Г. Шевченко, позбавлений права писати й малювати, засланий Миколою І до безводного казахського степу, сім років працював над тим, аби серед пісків виник чудова зелена оаза, даруючи людям радість, віру, надію. Вшановуючи своєрідний подвиг Кобзаря, мешканці півострова дбайливо охороняють закладений ним сад, згодом оголошений заповідником Т. Г. Шевченка.

  • Відомий німецький лісовод А. Россмеслер ще у 1866 р. писав, що «дуб стає для нас корисним не з того моменту, коли, зрубаний, він лежить біля свого кореня та шматується пилою на частини, – навпаки, більша половина його корисності припиняється із його життям».

  • Протягом XX ст. було вирубано 40% лісів планети. Кожну секунду знищується ділянка лісу розміром з футбольне поле. За рахунками спеціалістів, за умови збереження сучасних темпів вирубування до середини XXІ ст. ліси зникнуть зовсім.

  • Останніми роками у Карпатах утворилася складна екологічна ситуація. Через вирубку лісів посилюється процес ерозії ґрунтів, часті паводки на річках Закарпаття змивають верхні шари ґрунту. 1998 став роком екологічної біди в Закарпатті. У січні 2007 й влітку 2008 року також було підтоплення угідь, будинків, руйнування мостів унаслідок паводків, спричинених надмірним випаданням опадів.

  • За даними Європейської комісії ООН, держава, водні ресурси якої на одну людину складають менше 1,5 тис. м3 (на рік), вважається водонезабезпеченою. Водозабезпеченість на одного жителя України за рахунок місцевого стоку становить 0,57 тис. м3. Для порівняння: у Білорусі – 3,3-5,5, Росії – 25,4-29,6, Франції – 2,9-4,5, Польщі – 1,4-1,7 тис. м3. Отже, Україна належить до найменш водозабезпечених районів Європи! У деяких регіонах України (Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області) питної води не вистачає, її постачають сюди обмежено.

  • Дніпра немає, а є болотні тварі

Та ще нестерпний сморід навкруги.

Твої, Тарасе, правнуки погані

Спаскудили дніпровські береги.

А все робилось ніби для добра,

А вийшло – ні добра, ані окраси...

Нема, писав ти, «другого Дніпра»,

Нема у нас і першого, Тарасе! (О. Підсуха)


  • Значної шкоди Азовському морю завдає морський транспорт. Узимку 2008 року унаслідок значних катастроф, спричинених сильними штормами, перекинувся морський човен у Керченській протоці, до моря потрапило близько 2 тис. тонн мазуту і майже 7 тис. тонн сірки. Гранульована сірка в металевих контейнерах знаходиться на дні моря. Наслідки такого забруднення будуть відчуватися десятиліттями. На сьогоднішній день екологічна шкідливість помірна.

  • Кожної години на нашій планеті: 1 700 акрів продуктивної землі стає пустелею; близько 2000 дітей помирають від голоду; 55 чоловік отруюються хімічними речовинами; 1000 чоловік помирають від отруєння водою; 200 тонн кислотних дощів випадає в Північній півкулі; 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

Заслуженою популярністю у дітей користуються різноманітні ігри, що представляють собою суміш традиційних вікторин, різних змагань, виступів. Особливо важливе те, що діти беруть в них участь без примушення, на добровільних засадах. Ігри розширюють кругозір учнів, дають можливість залучити в природоохоронну працю якомога більше дітей, формувати в них почуття відповідальності за стан рідної природи.

Турнір знавців природи може включати декілька етапів:

1. Конкурс на кращого знавця таємниць природи (учень намагається висунути свою гіпотезу щодо розгадки однієї з її таємниць).

2. Конкурс малюнків «Природоохоронні знаки» (командам пропонується намалювати різні природоохоронні знаки, які можна встановити в таборі, в лісовій зоні, на екологічній стежині).

3. Естафета ерудитів (проводиться ланцюжком: перша команда ставить питання другій, друга – третій і т. д.).

4. Конкурс усних розповідей на тему «Червона книга» (учасники повинні розповісти про найдивовижнішого, на їх погляд, представника флори чи фауни, що потрапив на сторінки Червоної книги). Для конкурсу можна запропонувати і такі теми: «Найкрасивіший куточок нашого краю», «Найдивовижніша рослина (тварина)», «Очевидне – неймовірне».

5. Конкурс знавців голосів природи (команди 2-3 рази слухають аудіозапис голосів птахів та інших тварин. Необхідно написати їхні назви в тому порядку, в якому вони звучали).

6. Реклама книг про природу (книга може бути запропонована наперед або в ході турніру).

7. Конкурс на кращу інсценування байки, персонажами якої є представники флори або фауни.

Переможців в особистій і командній першості визначають за підсумками турніру в цілому.

В екологічну вікторину можуть бути включені питання:



  • У полярних районах у закритому ґрунті вирощують огірки, помідори, квіти. Яким чином створюються умови, необхідні для цих культур?

  • Після дощу часто можна спостерігати масовий вихід дощових черв’яків на поверхню ґрунту. Якою є причина цього явища?

  • В одному з господарств викопали котлован, заповнили його водою. Чи можна запустити туди рибу?

  • Під соснами в лісі зустрічаються молоді ялинки, але під ялинами ніколи немає молодих сосон. Чому?

  • Уявіть два ставки, один з яких забруднюється мінеральними добривами, а другий – стічними водами з ферми. Який вплив на живі організми кожної з водойм справлятиме забруднення?

  • Назвіть біологічні особливості бур’янів, що пояснюють їх широке розповсюдження.

  • Взимку на річках та озерах у льоду роблять ополонки, в які вставляють снопи з очерету, соломи. З якою метою це робиться?

  • За якої погоди – циклональної чи антициклональної – і чому спостерігається найбільше забруднення повітря?

  • Про що може розповісти пеньок?

  • Яких перетинчастокрилих людина використовує у боротьбі зі шкідниками лісу?

  • Чим корисний горобець?

  • Чи потрібно підгодовувати птахів улітку?

  • Які види господарської діяльності людини найбільш небезпечні для чисельності популяцій?

  • Чи потрібно зберігати всі види рослин і тварин, чи не буде великої шкоди, якщо частину з них буде втрачено?

Екологічні ігри для учнів молодших та середніх класів проводжу на перервах або після уроків.

пятно 2 16пятно 2 17 1. Гра «СКЛАДИ СЛОВА»

пятно 2 15
полотно 14

2. Гра «ДОБРЕ-ПОГАНО»

Познач знаком «+» те, що добре; знаком «–» те, що погано.

3. Гра «Добавляночки»

Разом складаємо вірш, який доповнять ваші відповіді:

Щоб ялинок не... (рубати),

Треба штучні...(купувати).

Штучні красуні разом з...(нами)

Рік Новий можуть...(стрічати),

Радість людям...(дарувати).

Можна гілочку...(зірвати)

Та гарнесенько...(прибрати).

І тоді такі...(ялинки)

Будуть також...(веселинки).

4. Гра «Екологічний прогноз»


  • Що було б, якби у нашому шкільному саду не стало лише одного дерева?

  • Чи ми допомагаємо природі і людині, коли садимо лише одне дерево, одну квіточку?

  • Хто нам за це дякує? Уявіть і розкажіть.

5. Гра «Доповни прислів’я»

Та земля мила, якій своє гніздо не миле.

Погана та пташка, а біля матері добре.

На сонці тепло, той багато вміє.

Хто багато робить, де мати народила.

6. Гра «Блискавиця»

На «сніжинках»-картах написані слова, з яких потрібно якнайшвидше скласти речення (природі, буду я, другом, милуюся, оберігаю, прикрашаю).

7. Гра «Добре чи погано?»



  • Недалеко від нашого будинку є парк, і ми граємося в ньому.

  • Багато людей живуть на берегах великих річок. А у нас протікає маленька річечка. Вода в ній чиста і прозора. Також ми любимо в ній купатися.

  • Недалеко від нашого будинку є новобудова. Вона не огороджена, і ми там граємося.

  • У водопровідній воді дуже багато хлорки. Наша сім’я вживає тільки відстояну воду.

  • Заводи й фабрики нашого міста серед відходів вивозять у звалища й деякі цінні речі. У вихідний день ми з хлопцями збираємося йти на звалище.

8. Гра «Уява»

Закрийте очі й уявіть себе якоюсь рослиною (твариною) лісу. Покажіть її пантомімою. Ви, мабуть, показали... А чому так? Якби ви були... і могли б говорити, то що б ви сказали людям? Чому ви так вирішили?

9. Гра «А якщо б…»

Вчитель починає речення, а учні його закінчують.



  • Якби зайченя, що дрижить під кущем, уміло говорити, воно б сказало...

  • Якби мураха, на яку за мить наступлять, устигла б сказати...

  • Якби рибка із брудної річки могла говорити, вона б сказала...

10. Гра «Що Б ви зробили, ЯКБИ ПОБАЧИЛИ...»

    • пташеня, яке випало з гнізда?

    • хлопчика, який руйнує пташине гніздо;

    • хлопчика з рогаткою в руках;

    • пташку, яка сіла до вас на підвіконня?

11. Гра «Можна - не можна»

    • Ламати гілочки дерев, кущів.

    • Виготовляти і розвішувати годівнички для пташок.

    • Обдирати кору дерев.

    • Милуватися красою природи.

    • Стріляти з рогатки горобців, синичок.

    • Знати і вивчати рідний край.

    • Нищити гнізда пташок.

12. ГРА-ТЕСТ

  • Якщо ви не смітите на вулицях – сплесніть у долоні!

  • Якщо ви не спалюєте листя у дворі, дим якого забруднює повітря шкідливими речовинами – почухайте носа!

  • Якщо ви не розбиваєте скляні пляшки, не кидаєте їх на землю, в травичку, в річку – погладьте себе по голівці!

  • Якщо ви розмовляєте з батьками про екологічні проблеми – підніміть дві руки!

  • Якщо болить душа, коли бачите понівечене дерево, забруднену річку – покладіть руку на серце!

  • Якщо хочете дружити з природою, жити з нею в злагоді, мирі – візьміть один одного за руки і підніміть їх в гору!

Однією з форм роботи по екологічному вихованню із старшими школярами є прес-конференція. Вона організовується у формі рольової гри-бесіди членів делегацій або фахівців з питань охорони навколишнього середовища з представниками преси – кореспондентами газет, журналів, радіо, телебачення, кіно- і фоторепортерами. Виконання цих ролей створює у підлітків уявлення про міжнародні організації, установи країни, що контролюють діяльність з охорони навколишнього середовища, а також про засоби масової інформації.

Готує прес-конференцію оргкомітет (рада справи): 2-3 учні з його складу беруть на себе функцію керівників делегацій або установ, інші – функцію журналістів. Учні вивчають й уточнюють необхідний матеріал, тренуються у відповідях на питання. Оргкомітет наперед вивішує оголошення про майбутню прес-конференцію, в якому перераховує всіх членів делегацій, з тим щоб журналісти могли підготувати наперед питання. Важлива роль в прес-конференції відводиться ведучим. Вони розкривають суть проблеми, представляють делегації, спрямовують хід конференції. Ведучі повинні попередити дві головні небезпеки: нудьгу формальних питань і відповідей, а також марнослів’я. Крім того, ведучі повинні правильно визначити момент, коли прес-конференцію час закінчувати.

Сучасні школярі достатньою мірою інформовані про проблеми взаємодії природа і суспільства. Найчастіше цю інформацію вони одержують на рівні фактів. При цьому кількісні характеристики екологічних ситуацій, розрахунки наслідків дії людини на середовище, як правило, не розглядаються. Заповнити цей пропуск можна за умови широкого впровадження у навчальний процес розрахунків і кількісних показників процесів взаємодії людини і природи. Я вважаю, що ефективним способом отримання відповідних цифрових характеристик є складання і рішення задач екологічного змісту. Прикладами задач екологічного змісту можуть служити наступні:

Задача № 1. Відомо, що на початку 60-х рр. ХХ ст. середня глибина Аральського моря складала близько 30 метрів. Забір води для зрошування із Сирдар’ї та Амудар’ї привів до зменшення об’єму і площі цього водоймища. Гідрологи підрахували, що щорічно рівень Аралу знижується на 40 см. Обчисліть, коли може припинити своє існування Аральське море, якщо не вжити термінових заходів.

Задача № 2. Підрахуйте, який об’єм води потрібен місту з населенням 1 млн. чоловік для розбавлення стічних вод протягом року, якщо відомо, що у добу потреба такого міста в чистій воді складає близько 0,5 млн. куб. м. Перед скиданням у водоймища стічні води повинні бути розбавлені в 20-кратному об’ємі чистої води.

Задача № 3. Встановлено, що 1 т нафти, розлитої по водній поверхні, утворює нафтову пляму площею близько 6 м2. Знайти, яку площу акваторії займе нафтова плівка у разі аварії танкера водотоннажністю 5000 тонн?

У ході рішення подібних задач школярі самостійно одержують нову для них інформацію. Цифрові показники, одержані учнями при розрахунках, сприяють формуванню у них просторового мислення – необхідного компоненту екологічного виховання.

Завжди з великим успіхом проходить конкурс проектів з охорони природи. Наприклад, учні 10-11-х класів створили учнівський проект краєзнавчого напрямку «Екологічний стан села Вільне». По закінченню дослідницької роботи учнями були запропоновані варіанти покращення екологічного стану села. Найкращими учнівськими проектами стали «Основні засоби відновлення ґрунтів» та «Проблеми твердих побутових відходів і стихійних сміттєзвалищ».

Екологічна бригада учнів 6-7 класів провела соціологічне дослідження серед жителів села Вільне за анкетою:

а) Як Ви вважаєте, чи є місцевість, у якій Ви живите, екологічно безпечною?

б) Які екологічно шкідливі та небезпечні виробництва поряд з селом Вам відомі?

в) Чи дозволяє рівень Вашого матеріального забезпечення вживати екологічно чисту їжу?

г) Як часто Ви відчуваєте проблеми зі здоров’ям?

д) Чи пов’язані проблеми зі здоров’ям, на Вашу думку, з екологічною ситуацією місцевості?

ж) Чи берете Ви участь в акціях «Весняна толока», «Смітник – геть!»?

з) Чи обговорюєте Ви з рідними і близькими негативний вплив людини на навколишнє середовище?

Учні нашої школи є активними учасниками районного конкурсу екологічних бригад, де були неодноразовими призерами.




Задумайся, затамувавши подих,

Збиваючи з шовкових трав росу –

Крім доброти, дарує нам природа

Себе й свою немеркнучу красу.

Під час проведення екскурсій прищеплюю дітям не тільки екологічні знання і навички ведення екологічних спостережень у природі., а й норми екологічно грамотної поведінки, розвиваю емоційну чуйність, уміння і бажання активно захищати, покращувати природне середовище. Пропоную дітям заучувати перед екскурсією вірші про природу, а під час екскурсій – відгадати загадки С. Маршака, Е. Благіної, Е. Серової, Р. Федькина. Тематика екскурсій різноманітна:



  • «Доторкнутись до природи можна лише серцем»;

  • «Нехай людина добро приносить, бо світ навколо любові просить»;

  • «Там бере початок Україна, де росте біля хати калина»;

  • «Природа – одвічне джерело краси»;

  • «Люби і знай свій рідний край»;

  • «Рідна земле моя Вільнівська!»;

  • «Наше село – наш дім»;

  • «Ми – діти однієї матінки-природи»;

  • «Грунт – багатство нашого рідного краю».

Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються головним скарбом, нашою святинею, що не підвладна часу та моді. В умовах хворої природи не може бути здорових людей. Хотілося б, що молоді люди, яким відкриває свої двері ХХІ століття, пам’ятали слова римського мислителя Л. Сенеки «Жити щасливо і в злагоді з природою – одне й те саме».

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрейцев Ю.І., Пустовойт М.А., Калшовський С.В. Екологічна експертиза: право і практика. – К., Урожай, 1992.


  1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: 2-е вид., зі змінами. – К.: Либідь, 1995.

  2. Владимиров А.М., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т. и другие. Охрана окружающей среды. – Л.: Гидрометеоиздательство, 1991.

  3. Григорьев А.А. Экологические уроки прошлого и современности. – Л.: Наука, 1991.

  4. Лаптев А.А., Приемов С.И., Родичкин И.Д. и другие. Охрана и оптимизация окружающей среды. – К.: Лыбидь, 1990.

  5. Новиков Ю.В. Природа и человек. – М.: Мысль, 1991.

  6. Одум Ю. Экология: В 2 т. – М.: Мир, 1986.

  7. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка