Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області



Сторінка7/9
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

оновлення роботи

Шкільних музеїв – потреба часу

Троян Т. І.,

учитель історії та географії Троїцького НВК «ДНЗ – ЗНЗ»


В утвердженні Української незалежної держави важливу роль відіграють національна самосвідомість та культурно-історичні цінності її народу. Інтерес різних верств суспільства до витоків і першоджерел своєї історії, рідного краю підтримується через краєзнавчі дослідження та історичну науку. Історичне краєзнавство є скарбницею народної пам’яті. Саме воно допомагає різним поколінням збагнути зміни, що відбуваються в країні, знати, хто ми є, чиї ми діти, яка наша минувшина, звичаї і традиції.

Життя не стоїть на місці, час рухає його вперед і суспільство вимагає нового виваженого підходу до будь-якої інформації, її аналізу. Тому досить важливим, своєчасним є лист МОН України «Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю» від 22 травня 2015 року № 1/9-255, в якому містяться методичні рекомендації щодо засад діяльності музеїв історичного профілю, підготовлені з метою сприяння організації роботи з патріотичного виховання дітей та молоді у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах.

Музей є важливим засобом навчально-виховної роботи, формування всебічно освіченої особистості, виховання патріотів українського народу. Перемога Революції гідності, прийняття пакету Законів щодо декомунізації суспільного життя сформували умови для відновлення історичної правди про Другу світову війну, давню і новітню історію, надали можливість віддати шану усім борцям за свободу України.

Важливо у різних формах музейної роботи враховувати сучасні події в житті українського народу: громадянський подвиг учасників Революції гідності, вшанування пам’яті героїв Небесної сотні, патріотизм українських воїнів у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України від зазіхань агресора. Матеріали такої музейної тематики можуть бути оформлені як у стаціонарній експозиції, так і у форматі виставки.

Виховна робота навчального заходу та діяльність музею і його активу, зокрема, можуть передбачати шефство над українськими воїнами, які брали участь в АТО, а також їхніми родинами.

Міністерство освіти і науки рекомендує:

- скорегувати плани роботи музеїв із внесенням змін до матеріалів експозицій музеїв, а за потреби – провести реекспозицію, зокрема у музеях, що висвітлюють події перемоги над нацистами у Європі у Другій світовій війні або тематично пов’язані із складними періодами життя українців, які довго замовчували чи трактували з позицій ідеологів радянського періоду;

- привести у відповідність до трактувань української та світової історичної науки терміни, вживані в музейних експозиціях, у тому числі періоду Другої світової війни;

- проаналізувати та перевірити історичну достовірність окремих дат, тверджень, посилань та оцінок подій і фактів, які розміщені в експозиціях, або знаходяться в архівах музеїв;

- уточнити, а за необхідності змінити, назви музеїв, окремих їхніх розділів з огляду на більшість музейних предметів та тематику музейних колекцій;

- оновити експозиції музеїв, кімнат бойової слави з обов’язковим представленням інформації про героїв антитерористичної операції, волонтерів, громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України (з акцентом на вихідців із відповідної території);

- використовувати комуністичну та нацистську символіку тільки як музейні предмети (або складові музейних предметів) певного розділу чи теми, а не як такі, що формують фонове (іміджове, ідеологічне) забарвлення музейної колекції (колекцій);

- провести польові експедиції з учнівською молоддю місцями бойових дій на території рідного краю з метою виконання завдань музею навчального закладу, наповнення новими предметами і фактами його розділів тощо;

- розробити нові або уточнити окремі складові діючих тематичних історико-краєзнавчих маршрутів;

- продовжити збір фото-, фоно-, кінодокументів, музейних предметів відповідно до змісту музейної тематики;

- проводити зустрічі з учасниками та свідками важливих подій XX століття, а також родичами учасників тих подій з метою документування окремих тем, фактів суспільно-політичного життя, біографічних відомостей, отримання матеріалів для музею тощо;

- співпрацювати (на партнерських засадах) з комунальними та державними музеями з метою сприяння науково-методичному забезпеченню функціонування музеїв навчальних закладів;

- налагодити співпрацю із міськими, районними та обласними архівами з метою доповнення музейної експозиції архівними матеріалами або копіями архівних документів, які допоможуть розкрити складні сторінки історії, зумисне створені «білі плями»;

- залучати активістів місцевих громад, представників громадських організацій до просвітницької діяльності музеїв;

- популяризувати роботу музеїв у засобах масової інформації.

Завдання поставлені, вони цілком об’єктивні, відповідають вимогам часу і суспільства. І саме на виконання цих завдань спрямована діяльність шкільного музею Троїцького НВК «ДНЗ – ЗНЗ».

Історико-краєзнавчий музей села Троїцьке створений у 1974 році за ініціативою Ковбаси Миколи Степановича силами жителів села та учнів шкіл мікрорайону Троїцької сільської ради. Згідно з рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради від 21.12.1979 р. № 117 музей набув статусу народного історико-краєзнавчого музею і нині є філіалом Криворізького історико-краєзнавчого музею.

Музей працює під девізом «Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього» і має розділи:

- Найдавніше суспільство

- Феодально-кріпосницький лад

- Громадянська війна1918-1920рр.

- 20-30-ті роки ХХ століття

- «Пам’ятаймо, щоб не повторилось» (Голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років у нашому краї)

- Велика Вітчизняна війна

- 50-80-ті роки ХХ століття

- Орденоносці нашого села

- Вони родом з нашого краю

- Він любив життя (про М.С. Ковбасу)

- Край, в якому ми живем

- Наші юні таланти

- Небесна сотня дивиться на нас

- У них хоробрі серця

Головними завданнями науково-просвітницької діяльності музею є формування гармонійно розвинутої особистості, збереження культурно-історичних цінностей краю, виховання любові до рідного землі, толерантного ставлення до людей і подій різних історичних епох, почуття національної ідентичності та відповідальності перед майбутніми поколіннями за історію сучасності. Основні напрями роботи музею – дослідницька, архівна, екскурсійна, популяризаційна (пропагандистська) діяльність.

Актив музею, до якого входять учні школи, вчителі та жителі села Кримова М.І., Козак В.І., Цюрюкало К.П., Бобрик С.В., Бобрик В.В., працює над поповненням музею новими експонатами, бере участь у всіх заходах, що проводить музей. Працює музей за щорічним планом, який, зазвичай, коригується відповідно до ситуації.

Матеріали музею допомагають реалізувати навчально-виховний потенціал уроків історії, географії (7 кл. «Зона лісостепів та степів Євразії», 8 кл. «Фізична географія рідного краю», 9 кл. «Економічна географія рідного краю»), української літератури з теми «Література рідного краю» в різних класах.

Учні-активісти музею оформили матеріали пошукової діяльності у вигляді нарису-опису історії села і взяли у 2008 році участь у Всеукраїнській історико-географічній експедиції «Історія міст і сіл України». Результати досліджень були використані й при оформленні «Фізико-географічної характеристики рідного краю» у 2010 р., й Паспорту історико-геоекологічної стежини «Край, в якому ми живем» у 2015 р.

Протягом навчального року актив музею разом з іншими учнями школи відзначає знаменні і пам’ятні дати. Музейними активістами часто проводяться екскурсії «Добрий день, музей!» для нових відвідувачів (учнів Біленщинського НВК «ДНЗ–ЗНЗ», Млинківської ЗШ І-ІІІ ст. Онуфрієвського р-ну Кіровоградської обл., вчителів ЗНЗ П’ятихатщини та ін.), у залежності від віку відвідувачів змінюється риторика. Музейна екскурсія «Партизанськими стежками» розкриває боротьбу та трагедію учасників партизанського руху часів громадянської війни. Виставки експонатів часів голодоморів, Великої Вітчизняної війни («Солдатський трикутник»), тематичні стенди до 70-ї річниці визволення Дніпропетровщини та України від нацистів заставляють задуматись над величезними проблемами, що створює війна. Разом із сільським бібліотекарем Бобрик В.В. на базі музею у 2014 році проведено позаурочний захід «Вони визволяли Батьківщину».

Краєзнавчі дослідження відкривають багато нового з історії села. При вивченні подій голодоморів та їх наслідків було проведено декілька зустрічей з очевидцями, записано їх спогади. В музеї виготовлено стенд «Памятаймо, щоб не повторилось». Не оминула жителів нашого села і хвиля репресій. Сином одного із репресованих був поставлений пам’ятник на одному із сільських цвинтарів. Щорічно жителі та учні несуть квіти до цього пам’ятника, а в музеї проводиться тематична екскурсія. Під час походів стежками рідного краю, велопробігів місцями бойової слави вивчається природа та історія краю. Наприклад, під час велопробігу с. Троїцьке – с. Плоске – с. Біленщина та пішого походу с. Троїцьке – с. Миколаївка було відвідано могили полеглим у боях за визволення цих сіл, записано спогади старожилів, вивчався рослинний і тваринний світ, корисні копалини краю. У с. Біленщина директор Біленщинського НВК Кузовкін О.П. провів цікаву екскурсію від пам’ятника загиблим визволителям села та Герою Радянського Союзу Жалдаку Ф. до школи, а потім до ботанічного заказника загальнодержавного значення “Грабівський”. А от велопохід до переправи через р. Дніпро до с. Куцеволівка сформував у його учасників цілісне уявлення про початок визволення Правобережної України у 1943 році від німецько-фашистських загарбників.

До 20-ї річниці незалежності України виготовлено стенд – «Це наша з тобою земля!», а до 24-ї річниці його оновлено: наведено вислови учнів, жителів села, вчителів про те, що для них означає Батьківщина, та вірш жительки Донбасу, уродженки Івано-Франківщини «Не діліть нас!».

Події останнього часу, які поставили перед кожним громадянином питання «Хто ти?», зумовили активний збір матеріалів про жителів нашого краю – учасників Революції гідності та АТО. До першої річниці Революції гідності оформлено стенд «Небесна сотня дивиться на нас», посаджено березовий гай, проведено зустріч із учасниками Євромайдану, бійцями батальону імені Кульчицького Національної гвардії України – Кравченком Миколою та Петриченком Андрієм, які подарували музею прапор, що пройшов з ними Майдан та був на передовій в АТО. Активом музею була підготовлена збірка віршів учнів, вчителів нашої школи та вчительки Лихівської ЗШ І-ІІІ ст. Гудзь Л.І. – «Усім, хто захищає Батьківщину!», надруковано 67 її примірників і всі направлено через волонтерів і воїнів на передову: бійцям 101-ї окремої механізованої мобільної бригади, «Дніпра-1», «Правого сектору», 93-ї окремої механізованої бригади, загону територіальної самооборони «Кривбас», 17-ї танкової бригади та демобілізованим бійцям – жителям сіл Троїцьке та Миколаївка. Через воїнів-земляків поширено й відеозвернення до бійців АТО з авторськими віршами та піснею «Воїни світла».
З
устріч з учасником АТО Нечитайлом Юрієм

Окрім Кравченка М. та Петриченка А. в гостях у Троїцькому НВК побували учасники АТО Нечитайло Юрій, Троян Володимир, Коваль Олександр. Зустрічі з бійцями – сьогоднішніми захисниками Батьківщини фото- і відеодокументуються. Так, експозицію музею поповнили фотовиставка земляків – учасників АТО, підготовлена до річниці Іловайської трагедії, власноруч виготовлені учнями листівки з написом «Спасибі за мир!».

Актив музею проводить не тільки дослідницьку роботу, а й розкриває таланти рідної землі. Виготовлено експозицію «Наші юні таланти», де представлені вірші юних поетів Анастасії Мовчан, Євгена Бобрика, Ольги Більчук. Фото наших учнів – учасників обласних конкурсів «Світ очима дітей через об’єктив фотоапарата» та «Дивосвіт рідного краю» Євгена Бобрика, Артема Олійника, Олени Кузів, Ірини Панич, Олександра Волощука, Ольги Більчук, Світлани Донцової, Наталії Ступак доводять, що недарма село Троїцьке його жителі називають «куточком райської землі». У музеї експонуються виставки виробів з бісеру Ольги Більчук та Світлани Донцової, малюнків олівцем Ольги Більчук, «Прекрасний світ чорно-білого фото» Ковбаси М.С., робіт Горлач Н.Ф., Дроздової В.В., Бобрик В.В. та Більчук М.В. «Україна вишивана».

Робота музею популяризується у засобах масової інформації. Так, на шпальтах найтиражнішої газети Дніпропетровської області «Зоря» була надрукована стаття Троян Т.І. «Ніколи не забувай, якого ти роду-племені» (рубрика «Виховуємо патріотів»), а в громадсько-інформаційній газеті П’ятихатського району «Злагода» – «Майбутнє у нас є» (рубрика «Підтримуємо учасників АТО"), присвячені 40-річчю музею.

У плані роботи музею на 2014/2015 н.р. передбачено продовжити дослідження сучасної історії краю, життя його людей та оновити деякі стенди, що відображають історію села ХІХ-ХХ ст.

Виконуючи соціокультурну функцію, музей прагне займати гідне місце у системі «дитина – родина – школа – держава». Важливо, що результатом і його роботи є з гідністю сказані слова кожним учнем школи: «Я –українець!».

Інноваційні технології

в роботі шкільної бібліотеки



Ужва В.Л.,

бібліотекар Зеленоярської ЗШ І-ІІІ ст.

Законами України «Про загальну середню освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Національною доктриною розвитку освіти, Постановами Кабінету міністрів України від 16.11.2002 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання визначено, що пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу.

Розвиток новітніх технологій викликає нові проблеми, пов’язані з використанням інформації. Сьогодні в Україні відбувається процес становлення нової системи освіти та виховання, які зорієнтовані на входження у світовий освітній простір. Пропонуються новий зміст та підходи, нові інноваційні технології в роботі шкільної бібліотеки.

Що ж таке інновація? Інновація – це процес створення й упровадження нових засобів для розв’язання тих методів у бібліотечній роботі, які й досі здійснювалися по-іншому.

Одним із головних завдань шкільної бібліотеки є виховання в учнів інформаційної культури читання.

У Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні» є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людства, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію і знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистісному розвитку і підвищуючи якість життя.

Тож, інформатизація охоплює усі сфери суспільного життя, висуває нові вимоги до діяльності шкільного бібліотекаря. Павла Рогова відмічає, що активний розвиток інформаційного суспільства сприяє зміні концептуальних основ розвитку бібліотечної діяльності, загальному соціальному стану бібліотечно-інформаційної системи України, яка потребує пошуку шляхів інноваційного розвитку бібліотечного соціального інституту та управління ним відповідно до вимог інформаційного суспільства.

Сучасна шкільна бібліотека – це не тільки місце зберігання інформації, а насамперед, інформаційно-ресурсний центр, що здійснює повноцінне інформаційне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Пріоритетними завданнями такого центру сьогодні є формування інформаційної культури особистості учнів; сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою учнів.

Все вищезазначене впливає на функції шкільного бібліотекаря, роль якого в інформаційно-насиченому середовищі значно зростає. Від шкільних бібліотекарів нарівні з учителями в першу чергу залежить можливість реального підвищення інформаційної культури учнів. Адже, сучасні діти, маючи достатньо високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються фактично безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати навчальну інформацію. Це змушує шкільного бібліотекаря постійно консультувати учнів щодо того, як визначати точність, достовірність знайденої інформації.

Серед форм роботи шкільної бібліотеки, спрямованих на підвищення рівня інформаційної культури учнів ефективними є бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використанням традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет. Саме в шкільній бібліотеці учні повинні мати змогу простежити на практиці зв’язок інформаційної теорії з практикою, відчути проблеми непідготовленого користувача в процесі роботи з інформацією, усвідомити наслідки інформаційної неграмотності.

Враховуючи все це, актуальними проблемами для обговорень на засіданнях методоб’єднань шкільних бібліотекарів є такі:



  • виховання інформаційної культури учнів засобами шкільної бібліотеки;

  • впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в діяльність шкільної бібліотеки;:

  • проектна діяльність як ефективний засіб залучення дітей до читання;

  • інноваційні технології в роботі шкільної бібліотеки;

  • масова робота шкільної бібліотеки: традиції та інновації.

Пріоритетним напрямком роботи сучасної шкільної бібліотеки є популяризація читання. Соціологічні дослідження свідчать про те, що читання книжок не є дуже популярним заняттям. Одним із шляхів відновлення інтересу до читання є використання всіх існуючих і нових форм масової роботи.

Новою інноваційною формою масової роботи є буктрейлер – форма реклами книги, анонс на книгу у вигляді невеличкого відеоролика, який розповідає в довільній художній формі про будь-яку книгу.



Мета таких роликів – пропаганда читання, привертання уваги до книг за допомогою візуальних засобів. Тривалість буктрейлерів становить не більше 3-х хвилин.

Історія

Перші буктрейлери представляли собою слайд-шоу з іллюстрацій з підписами або закадровими коментарями.

У 2003 році в Луїзіані був вперше продемонстрований буктрейлер до книги Крістіани Фікон «Темна симфонія». Ця подія дала початок популяризації буктрейлерів, які розповсюджувалися в мережі Інтернет.

У Росії жанр буктрейлера з’явився в 2010 році.Спеціалісти видавництва «Азбука – Аттікус» стали одними з перших, хто використав буктрейлер для просування книги. Ролик книги Олексія Маврина «Псоголовці» став не тільки одним із перших, але одним із найдорожчих, на створення було витрачено десять тисяч доларів.



Класифікація

За способом візуального втілення тексту:



  • ігрові (міні фільми за книгою)

  • неігрові (набір слайдів з цитатами, ілюстраціями, фотографіями)

  • анімаційні (мультфільми за книгою)

По змісту

  • розповідні (презентують основу сюжету твору)

  • атмосферні (які передають основний настрій книги, очікування читацьких емоцій)

  • концептуальні (транслюють ключові ідеї і направленість тексту)

Етапи створення

  1. Вибрати книгу, яка подобається, з якою буде цікаво працювати.

  2. Подивитися приклади буктрейлерів і придумати свою ідею.

  3. Написати анотацію – сценарій до ролика (10-15 речень). Підібрати ілюстрації, відеоматеріал; по одому кадру до коротких речень, по 2-3 кадри до довгих. Винести в заголовок буктрейлера основну ідею книги.

  4. Записати необхідні аудіоматеріали, голоси, звук, музику.

  5. Об’єднати візуальні та аудіоматеріали в один ролик.

  6. Продивитись, при необхідності виправити.

  7. Продемонструвати невеликій групі людей, внести поправки.

Однією з найпопулярніших форм роботи бібліотеки з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку є голосні читання.

Використовуючи аудіовізуальні матеріали можна організувати прослуховування літературного твору у виконанні кращих професійних читців або запросити акторів до бібліотеки до виступу перед учнівською аудиторією. Для проведення голосного читання підбирається література за темою. Потрібно оформити книжкову виставку. Читання проходять у вигляді конкурсів:



  • Хто з учнів читає найкраще? Швидше?

  • Прочитати улюблену казку, оповідання.

  • Хто більше прочитав книг.

Традиційною формою роботи з популяризації читання є проведення бібліографічних оглядів літератури. Найбільш популярним є огляд літератури нових надходжень. Складнішими є тематичні та жанрові огляди. Технологія проведення бібліографічних оглядів є такою:

  • Вступ.

  • Тематика.

  • Читацька адреса.

  • Період, за який відібрана література.

Характеристика книг, що увійшли до огляду та резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених видань, розвиваючи в читачів інтерес до теми, відсилаючи їх до періодичних видань, розділів тематичного каталогу, Інтернет-ресурсів.

Бібліотечне ревю – вид театрально – естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об’єднані спільною темою, наприклад:

Хорошою рекламою читання та книг є така форма як бенефіс читача в перекладі з французької «бенефіс» – користь, прибуток, а ще театральна вистава на честь одного актора. В бібліотечній практиці бенефіс читача – це захід на честь одного читача – лідера читання. Адже найкраща реклама читання це самі читачі. Захід можна провести у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар і слухачі ставлять питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки.

Другий варіант – лідер читання самостійно розповідає про себе та свої читацькі вподобання іншим читачам.

Презентація книжки латинське слово передаю, вручаю; публічне представлення чого-небудь, нового, що недавно з’явилося, було створено.

Презентацію книги часто називають прем’єрою. Але слід розрізняти ці поняття. Презентація більш схожа на шоу-свято. Цей захід може пройти більш ефективно, якщо попередньо дати учням завдання не лише прочитати та цікаво, оригінально розповісти про книжку, але й знати відомості про автора, літературознавчі матеріали та рецензії на ці видання.

Приклад презентації книги Василя Сухомлинського «Вічна тополя».

Мета: познайомити читачів з новою збіркою Василя Скуратівського «Вічна тополя»; виховувати любов, шанобливе ставлення до книги, формувати загальнолюдські цінності.

Читацьке призначення: для учнів початкових класів.

Обладнання:

- Книжкова виставка «До вічної тополі – вічної України»

- Збільшена ілюстрована обкладинка книги

- Власне книги В. Сухомлинського

- Пам’ятка «Мудрі поради» Василя Сухомлинського.

Учениця в ролі «Словничка»

На сцені залу в центрі складено напис з літер «Презентація книги».



Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малювання, фантазії, творчості.

В. Сухомлинський



Слова бібліотекаря: Всім – добрий день, друзі! Ми раді зустрічі з вами Сьогодні нас зібрала презентація книжнки. Друзі, а чи знаєте ви, що воно за таке слово «презентація»? І де можна знайти його значення, як його розтлумачити Якщо знаєте – молодці; якщо ж ні, то в цьому нам допоможе «словник»

Учень-словничок: Мої вітання. Це слово іншомовного походження і в перекладі з латинської мови означає «публічне показування», або «представлення чогось нового».

Б-кар: Дякуємо словничку. Отож, сьогодні ми хочемо представити вам нового друга, який нещодавно завітав до нашої шкільної бібліотеки. Ви здогадуєтесь, про кого буде йти мова, що новеньке ми хочемо вам показати. Ось вам підказка. Віршик - загадка про книгу.

Б-кар: Молодці! Цей друг – книга.

Учні розповідають вірші про книгу.

Б-кар про книгу і навчання, вислів В.Сухомлинського «Школа – це перш за все книга»

– Ми хочемо представити книгу: назва книги.

Учень зачитує з книги оповідання.

Б-кар: У кожного з нас є батьки, так і книжки мають своїх батьків. Тобто це автор, який написав казки, оповідання, художник – який малював малюнки до книжки. Книжка, яку ми презентуємо (демонструється), також має автора – це великий вчитель і великий письменник В.О. Сухомлинський.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка