Колективні форми роботи з кадрами Атака думок. Мета — вирішення наукової чи навчальної проблеми засобом об'єднання творчих думок вчителів, створення «колективного мозку»



Скачати 316.85 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір316.85 Kb.
Колективні форми роботи з кадрами
Атака думок.

Мета — вирішення наукової чи навчальної проблеми засобом об'єднання творчих думок вчителів, створення «колективного мозку».



Аукціон — це форма творчого «продажу/купівлі» певних ідей, думок, винаходів.

Мета: пошук ефективних форм, творчого підходу до ви­рішення проблем навчально-виховного процесу, підтримка но­ваторства, винахідництва. Ведучий називає тему, завдання чи питання, дає сигнал (гонг) і починає відлік. Група аналізу оцінює логічність відповіді на дане питання, готує оцонентів, підбиває підсумки, знімає напруженість у разі її виникнення.



Аукціон знань. Метою такого аукціону є активізація засвоєн­ня певних понять з певної теми, проблеми, конкретного предмета, зацікавлення до пошукової роботи.

Аукціон методичний — на такому аукціоні «продаються» і «купуються»: творчі ідеї, досвід роботи з певної теми, методичні розробки уроку, інновації з певної проблеми.

Бенефіс педагога — проводиться за окремим сценарієм як пропаганда передового перспективного досвіду вчителя.

Бесіда — одна з основних форм ділового спілкування. Вона може мати різне призначення: з'ясування і погодження позицій, висловлення незадоволення діями працівника, обговорення ре­зультатів контролю, переконання в чому-небудь тощо.

Бібліографічні огляди, обговорення літератури, статей, журналів — це канали, за якими оперативно надходить до вчи­теля інформація, що є важливою передумовою підвищення рівня й ефективності навчально-виховного процесу.



Відкрите заняття (захід) — загальноприйнятий методичний за­хід, на якому відбувається показ кращого досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань і актуальних питань методики. Без відкритого заняття (виховного заходу) неможливо здійснити поширення і впровадження передового педаго­гічного досвіду. Цю думку підтверджував відомий учений і педагог Микола Пирогов: «Як же можна це довести інакше, як не запросивши товаришів на свій урок і не переконавши на власному досвіді».

Проте слід пам'ятати, що не варто захоплюватися великою кількістю відкритих занять. Інколи в освітньому закладі встановлюється навіть обов'язковість і черговість відкритих заходів, незалежно від можливос­тей педагога. Треба знати, що відкритий захід — добровільний крок педагога (крім серії відкритих занять (заходів) під час атестації за підсумками стажування педагога). І якщопедагог не погоджується давати такий урок, то ніхто його не може примусити. Але переконати педагога в необхідності поділитися своїм досвідом і можна, і потрібно. Крім того, слід пам'ятати, що відкриті заходи не повинні проводитися стихійно. Вони мають створювати систему розв'язання провідних педагогічних проблем, над якими в даний час працює педагогічний колектив.

Отже, підготовка відкритого заходу не дається «на відкуп» одно­му педагогові, а обмірковується, конструюється з участю керівників закладу, голови методичного об'єднання. Дата його проведення оголо­шується заздалегідь. Обов'язково зазначається не лише тема й мета заняття, а й методична мета відвідування. План відкритого заходу бажано вивісити в методичному кабінеті для загального ознайомлення. Доцільно, щоб відкритий захід синхронно поєднувався з об­говоренням доповідей на ту саму тему на засіданні методичного об'єднання. Від глибини педагогічного аналізу заняття значною мірою залежить збагачення досвіду і доля поширення його серед інших педагогів закладу. Взаємовідвідування занять (виховних заходів) у системі ме­тодичної роботи має відігравати специфічну роль. Добре налаго­джене взаємовідвідування сприяє перенесенню кращих методів роботи одного педагога в практику діяльності інших, надихає вихователя на пошук нових методів розвитку, виховання, навчання, будить творчу ініціативу. Порівняння власного досвіду з досвідом ко­лег дає можливість критично оцінити різні варіанти досягнення мети.

Є декілька форм організації взаємовідвідування занять (ви­ховних заходів). Одна з них — відвідування занять колег із власної ініціативи. Таке відвідування принесе користь, якщо спосте­реження за освітньо-виховним процесом буде проводитися за певною програмою. Можна, звичайно, і при випадковому, нецільо­вому відвідуванні заняття знайти для себе щось цікаве, необхідне, проте частина часу витрачається марно. Значно корисніше, коли педагог із власної ініціативи застосовує цілеспрямоване, тематич­не відвідування занять інших вихователів у плані тієї проблеми, яка його цікавить. Це прискорює впровадження позитивного досвіду із заздалегідь визначеного питання.

Відбувається взаємовідвідування занять (заходів) і за ініціативою керівників закладу, голови методичного об'єднання. У цьому разі відвідування йде на користь за умови, якщо не нав'язується як обов'язкове. Керівник закладу, вихователь-методист рекомендує відвідування заняттяу, але в кожному випадку мотивує його. Той, хто відвідує, має знати мету відвідування. Адміністраціяакладу або голова методичного об'єднання спрямовують взаємовідвідування, виходячи з потреб удосконалення навчально-виховного процесу.

Важливо, щоб взаємовідвідування занять не перетворилося на формальну справу або не набуло негативного забарвлення. У багатьох ДНЗ ведеться книга обліку взаємовідвідування заходів. Педагоги не люблять, коли така книга перетворюється на своєрідний кондуїт, де фіксуються, крім позитивних, і слабкі сторонни заходу. Доцільнішою є форма фіксації вдалих знахідок. Спостерігачеві заходу варто лише декількома фразами дати оцінку цікавому факту. Такі книги зберігаються в методич­ному кабінеті ДНЗ. Кожен член педагогічного колективу має знайти для себе відповіді на питання, які його в даний момент цікавлять. До речі, ведення книги взаємовідвідування не передбачене нормативними документами, тому не обов'язково вимагати від педагога її запов­нювати.



Взаємоконтроль.

Мета: дати можливість кожному педагогу повідомити про свої успіхи, досягнення колегам; виховання «Я-концепції».



Група взаємовідвідин і підтримки відвідують заняття, заходи, спільно готуються до них, обговорюють отримані результати, проводять експерименти, опановують нові методики, ведуть щоденник діяльності і успіхів, доповідають про результати спільної діяльності на засіданнях МО.

Групова консультація — форма науково-методичної роботи з групою педагогів, зацікавлених вирішенням одних і тих самих проблем.

Групи творчі. Група педагогів-однодумців, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосування. Робота ТГ спрямована на колективну роз­робку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними методичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.

Мобільні — група педагогів-однодумців, здатних швидко орієнтуватися в ситуації, знаходити потрібні форми діяльності.

Динамічні — група педагогів-однодумців, здатних розглядати певну проблему з різних точок зору і виробляти рішення.

Дебати — обговорення будь-якого питання, обмін думка­ми, полеміка, суперечка, дискусія. Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рі­шень. Дебати вчать критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії. Мета дебатів — переконати іншу сторону в достовірності викладеного.

Діалогічна пара — представляє не стільки форму організації діяльності, скільки жанр. У режимі діалогу можна проводити навчання педагогів у межах процедури «акваріум» (усі заці­кавлені особи сідають навколо дискутуючи і на першому етапі відбувається рефлексування ситуації, тобто обговорення позиції сторін, аргументів, переваг). Діалогічна пара заздалегідь визна­чає спільно з керівництвом МО значущу психолого-педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в «акваріумі».

Ділові ігри — це метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов'яз­ковим динамічним розвитком ситуації, задачі чи проблеми, що розв'язуються в чіткій відповідності до характеру рішень та дій її учасників. Як нетрадиційна форма організації методичної ро­боти дають можливість активізувати творчу ініціативу педагога, забезпечити високий рівень засвоєння теоретичних знань і про­фесійних умінь.

Процес організації і проведення ділової гри можна умовно поділити на чотири етапи:



Перший етап — ознайомлення з особливостями гри як форми методичної роботи, а також із загальними вимогами до організації її проведення.

Другий етап — конструювання гри. Потрібно визначити мету, назву і зміст гри (педагогічну проблему, яку будуть розв'язу­вати гравці), обсяг теоретичної інформації і практичних умінь, які потрібно засвоїти, розробити сценарій гри; загальні її правила, а також інструкції для гравців і керівника гри.

Третій етап — організаційна підготовка і проведення. Завідувач чи вихователь-методист, який організовує гру, роз'яснює педагогам її дидактичний сенс, знайомить їх із загальною про­грамою і правилами, ставить перед гравцями конкретні завдання, які повинні бути реалізовані. Педагоги, які не беруть безпосеред­ньої участі в грі, призначаються експертами, дістають завдання спостерігати, аналізувати й оцінювати, як дотримуються гравці нормативних вимог та імпровізують. Визначається також час, місце, умови і тривалість гри. Для її проведення доцільно ство­рити умови, наближені до реалій шкільного життя.

Четвертий етап — підбиття підсумків гри, докладний аналіз і оцінка її ролі в системі підвищення методичної і фахової підготовки педагогів.

Дидактична гра — це метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками.

Дискусія — дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.

Мета: виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці знайти істину, прийти до спільної точки зору.



Ексклюзивний бібліографічний огляд — вид бібліографічно­го інформування для будь-якої категорії педагогів, який передба­чає короткий виклад матеріалу певної тематики та бібліографію, організацію книжкової виставки.

Захист авторських проектів і розробок — нова форма групової методичної роботи, пов'язана із попередньою розробкою та на­ступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

Мета: розробка нових підходів до вирішення педагогічних проблем, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу; підготовка методичних кадрів до інноваційної діяльності; формування банку даних про інновації, їх аналіз та експертиза.



Захист ідей, знахідок, авторських програм, методичних посібників — форма групової методичної роботи, пов'язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом ідей, знахідок, програм та методичних посібників.

Захист планів МО — групова форма роботи, яка передбачає обмін досвідом і координацію планування методичної роботи в закладі.

Звітна оперативно-методична нарада — передбачає звіту­вання педагогів про виконання окремих доручень, про стан освітньо-виховної роботі в ДНЗ, групі тощо.

Ігрове конструювання. Одержавши певне завдання, учасни­ки команд, які змагаються, вишукують найкращий варіант його здійснення. «Розумовий штурм» має величезні можливості, що можна побачити, спостерігаючи за діяльністю учасників команд у вікторині «Що? Де? Коли?».

Інструктивна оперативно-методична нарада — покликана на­правляти роботу педагогічного колективу на виконання поточних освітньо-виховних завдань.

Інформаційна оперативно-методична нарада — знайомить педагогів з одержаними директивними вказівками, методичними листами МОН України та підпорядкованих йому установ, новими досягнення в педагогіці, психології, методиками викладання, но­вими погодженнями й інструкціями, що виносяться на обговорен­ня учасниками наради; приймаються заходи щодо їх реалізації.

Інтернет-конференція (проводиться в режимі чату). Методичний навчальний чат — це бесіда в реальному часі, завданням якої є обгово­рення актуальних проблем організації освітньо-виховного процесу, його навчально-методичного забезпечення та супроводження. Чат може мати різну спрямованість: пізнавально-мотивуючу, пізнавально-пояснюючу, пізнавально-діяльнісну, пізнавально-формуючу та варіативну, творчо-розвивальну, пізнавально-повідомлюючу тощо.

Ця форма забезпечує:

•можливість організації дистанційного спілкування фахівців
з актуальних проблем розвитку сучасної освіти;

•оперативний обмін інформацією для вироблення спільної


стратегії дій;

•швидке отримання консультацій з проблемних питань.

Є кілька вимог до проведення чату. Як мінімум за два тижні до початку конференції в режимі чату необхідно розташувати в Інтернеті (на сайті інструменту) коротку інформацію з теми та перелік запитань до учасників. Має бути сценарій проведення чату (ви­значення модератора та сомодетатора чату, вибір ними складових змісту інформації, окреслення порядку обговорення питань).

Рекомендується для проведення секційних засідань.



Колективна підготовка і видання методичних, педагогіч­них матеріалів рекомендацій, збірників, альманахів, посібників тощо.

Колективні презентації. Це така форма представлення матеріалу, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії. Згідно з вказівками веду­чого, який регулює черговість виступів, кожний, хто презентує, робить доповідь певної тривалості (зазвичай до 15-20 хвилин). Як правило, кожне повідомлення присвячене якомусь одному з кількох аспектів (вимірів, поглядів) однієї теми; наприкінці колективних презентацій передбачаються запитання аудиторії кожному доповідачеві.



Колективний похід — перегляд кінофільму, вистави з по­дальшим обговоренням.

Коло ідей — метод дозволяє швидко активізувати всіх учас­ників, підвищити інтерес до обговорюваної проблеми. Це вправа, в якій кожен має можливість сказати щось швидко, по черзі від­повідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожна людина окремо опанувала поданий матеріал.

Конкурси — змагання, які дають змогу виявити найбільш гідних із його учасників.

Конкурс нетрадиційних заходів — виявлення кращих занять (заходв), проведених в нетрадиційнійартній формі.



Конкурс виховних заходів — виявлення кращих виховних заходів з якоїсь конкретної тематики.

Конференції з показом фактичних педагогічних досягнень —вдала форма вивчення й узагальнення передового перспективного досвіду, на якій педагог через мультимедію демонструє результати своєї діяльності.

Конференції з обговорення найбільш значущих педагогіч­них явищ, наукових доповідей, технологій, методик, посібників тощо.

Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів — відбивають передовий досвід, що сприяє активізації навчального процесу, різні схеми та матеріали про досягнення педагогічної науки, інтеграційні та інноваційні процеси.

Листівка-презентація — друкований листок з короткою ін­формацією про досвід роботи, захід, інновацію тощо (вказівкою ви­хідних даних, анотацією, відображенням змісту, фотографіями).

Майстер-клас. Сприяє вивченню і впровадженню в практику інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного педагогічного досвіду міста, ДНЗ.

Методична естафета — форма методичної роботи, яка скла­дається з декількох етапів і сприяє впровадження ППД.

/ етап — «Стоп-кадр» (фрагменти уроку), на якому вчитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання.

// етап — «Калейдоскоп нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки педагогів.

/// етап — «Трибуна вільних думок» — вчителі захищають моделі уроків і беруть участь у диспуті «Джерела педагогічної творчості».



Методична оперативна нарада — міжрайонна колективно-групова періодична форма організації науково-методичної роботи. Передбачає оперативний обмін інформацією з приводу конкретної педагогічної проблеми і прийняття колегіального рішення щодо її розв'язання. Методичну оперативну нараду, яку варто прово­дити з усім педагогічним колективом раз на місяць (наприклад, кожного четвертого .понеділка).

Мета методичних оперативних нарад: ознайомлення членів педагогічного колективу з елементами прогресивного, що з'являється в роботі даного педагогічного колективу, педколективів району, області, країни, з новими досягненнями світової педагогічної науки.

Наведемо орієнтовну тематику методичних оперативних нарад:


  • огляд методичної літератури на допомогу педагогам, які пра­
    цюють за новими програмами;

  • нове в питаннях педагогіки, психології (огляд методичних
    журналів);

  • клуби творчих педагогів;

  • педагогічні вернісажі;

  • творчі портрети;

  • авторські школи педагогів;

  • ділові ігри тощо.

Методична олімпіада-конкурс — індивідуально-групова фор­ма організації практичної розробки педагогами певної педагогічної проблеми і представлення її у вигляді творчої роботи. Передбачає захист творчих робіт, проводиться за спеціально розробленим положенням.

Методична панорама — колективно-групова форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи педагогівв, який має спільне тематичне спрямування.

Методична рада — колективний професійний орган, який об'єднує на добровільних засадах членів педагогічного колективу з метою здійснення керівництва науково-методичною роботою.

Методичне об'єднання (МО) педагогічних працівників, які створюються за наявності не менше 3-х спеціалістів одного фаху або одного професійного спрямування в межах певної спеціаль­ності за територіальною ознакою (у закладі, міжзаклада, кущові, районні, міські), за типами ДНЗ, які мають висококваліфікований склад педагогічних кадрів, до­свідчене керівництво, незалежну навчально-матеріальну базу.

Члени методичних об'єднань відкритим голосуванням оби­рають із досвідчених педагогів керівника (голову) терміном на два роки.

Залежно від актуальності питань, що розглядаються, умов, у яких працюють МО, їх засідання у навчально-виховних за­кладах можуть проводитися щомісяця або щокварталу, у райо­ні (місті) — тричі на рік: у серпні — під час роботи серпневих конференцій, у січні та червні — після закінчення відповідно І і II семестрів поточного навчального року.

Планування методичної роботи є довільним. Складаючи план, потрібно враховувати конкретні умови кожного закладу, досвід ро­боти педагогів, їхні здібності та інтереси. План роботи об'єднання може мати такі розділи:



  • вступ, який містить аналіз роботи за минулий навчальний
    рік, чітко визначені основні завдання на наступний;

  • проблеми, над якими працюють члени методоб'єднання,
    відомості про членів методоб'єднання;

  • методичні оперативки;

  • організація роботи з молодими педагогами;

  • удосконалення педагогічної майстерності педагогів, вивчення
    й поширення перспективного педагогічного досвіду;

  • конференції, «круглі столи»;

  • тематика засідань методичних об'єднань.

У діяльності методоб'єднань практикуються різноманітні види роботи, але найбільшого поширення набули заслуховування й обговорення доповідей, взаємовідвідування відкритих і виховних заходів, бібліографічні огляди, вивчення методичних матеріалів, практичні заняття з педагогами.

У роботі методоб'єднання особливу роль відіграє доповідь. Рекомендуємо педагогам таку орієнтовну схему доповіді:



  • обґрунтування актуальності теми;

  • характеристика конкретних педагогічних умов;

  • головна ідея, опис оригінальних методичних прийомів, форм
    роботи, які забезпечили накопичення досвіду;

  • аналіз, обґрунтування досвіду у світлі педагогічних ідей,
    наукових положень;

  • результативність досвіду (показники в розвитку та вихованні дошкільників;

  • рекомендації щодо можливості використання досвіду.

Ефективність роботи методоб'єднання знижує розрив у рівнях методичної майстерності його членів, тому останнім часом реко­мендовано такі п’ть динамічних методичних об'єднання:

I група — педагоги, які прагнуть і можуть працювати твор­чо,— «школа вищої педагогічної майстерності». Зміст роботи
цього об'єднання — інформація про нові напрямки, задуми, що
з'являються в педагогічній практиці, пропаганда нових педаго­гічних ідей, їх творчий розвиток, проведення відкритих занять, виховних заходів, самоаналіз тощо;

II група — педагоги, які бажають працювати творчо, але
відчувають труднощі в роботі,— «школа вдосконалення май­
стерності»
. Змістом роботи даної групи є аналіз, вивчення
труднощів у роботі, організація самоосвіти педагогів; проведення
тренувальних практичних, занять (відкриті заняття, ділові ігри,
семінари-практикуми тощо) з метою набуття власного досвіду
роботи, визначення перспектив;

III група — педагоги-початківці — «школа становлення моло­
дого в
ихователя». Основний зміст її роботи — вивчення технології
сучасного заняття;

IV група — педагоги, які працюють формально, не вміють
і не бажають працювати творчо,— «школа створення позитивної
мотивації до творчості»
. Завдання роботи цієї групи — органі­
зація системи заходів стимулювання сумлінної праці, навчання
технологій сучасного уроку.

V група. В системі методичної роботи виправдали себе «шко­ли передового досвіду». Це одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, а також джерело формування педагогічної майстерності. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради закладу, міськметодкабінету, обласного інституту післядипломної освіти.

Керівником такої школи призначається особа, досвід якої схвалений і рекомендований для впровадження. Навчальний план ШПД складає її керівник з допомогою ММК, ОШПО і затверджує відділ освіти. Заняття школи проводяться зі сталим складом слухачів один раз на місяць.



Керівникові ШПД можна порекомендувати такі форми ро­боти'.

  • відвідання слухачами школи освітніх заходів
    у нього з метою вивчення форм і методів його роботи;

  • відвідання керівником ШПД занять слухачів;

  • практичні заняття, метою яких є ознайомлення слухачів із
    матеріалами, використаними наставником під час підготовки
    та проведення форм роботи з дітьми і розробка слухачем
    школи своїх заходіву за допомогою керів­
    ника ШПД;

  • виконання слухачами окремих завдань керівника ШПД з ви­
    вчення методичної літератури, виготовлення дидактичних
    матеріали тощо;

  • співбесіди зі слухачами з метою коментування особливостей
    своїх заходів і занять слухачів.

Методичний бенефіс — групова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм ефективного прогресивного педагогічного досвіду; доповідь-розповідь про зміст досвіду, ви­вчення творчої лабораторії (робочого кабінету вчителя), ознайом­лення з розробленими дидактичними матеріалами, сценаріями заходів, відвідування занять тощо.

Методичний брейн-ринг — групова форма ділової гри, яка передбачає оволодіння найнеобхіднішими педагогічними знаннями, уміннями і навичками. Проводиться переважно серед молодих педагогів.

Методичний дискусійний клуб — групова форма роботи, різ­новид ділової гри, що проводиться з метою підвищення інтересу до певних педагогічних проблем, вивчення рівня орієнтування педагогів у їхньому змісті, навчання їх комунікативності.

Методичний міст — різновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються педагоги різнихДНЗ, керівники методичних об'єднань, батьки, діти. Роль ведучого виконує вихователь-методист.

Методичний ринг — форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань педагогів, дає можливість виявити ерудицію. Він може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметраль­но протилежні думки. Готуються опоненти, групи підтримки.

Методичний тиждень — одна із форм колективної методичної роботи. Протягом тижня педагоги показують свою майстерність, організувавши відкриті форми роботи з дітьми тощо.

Методичний турнір є нетрадиційною колективною формою роботи з педагогічними працівниками, спрямованою на пошук, розвиток, підтримку ППД або пошук нових ідей, шляхів вирі­шення актуальних проблем освіти.

Методичний фестиваль — багатопланова разова форма ме­тодичної роботи з великою аудиторією педагогів та методистів, що передбачає пропаганду ППД і ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок. Проводиться з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику пе­дагогічних ідей. Автори ідей і знахідок біля спеціальних стендів надають охочим консультації. Заявки на виховні заходи, методич­ні ідеї, цікаві педагогічні знахідки учасники фестивалю подають завчасно, лише після цього складається програма фестивалю.

Методичні гостини — індивідуально-групова форма, яка пе­редбачає взаємообмін педагогічними делегаціями між закладами.

Методичні посиденьки — вирішення проблемного питання в невимушеній розмові (за чаєм).

Мікрогрупа — одна із форм колективної роботи, в якій, на відміну дід МО, за визначальний критерій взято взаємну симпа­тію і, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Створюється на добровільних засадах у складі 5-7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему або певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї: про­водять відкриті заходи, організовують взаємовідвідування заходів тощо.

Міні-лекція — це, з одного боку, односторонній вид спілку­
вання, а з другого — дієвий спосіб забезпечення інформацією за
короткий проміжок часу. Лекції ефективніші, коли вони: чер­гуються з груповою дискусією і показами візуального матеріалу;
супроводжені такими допоміжними засобами, як проекції або ве­
ликі аркуші паперу, на яких роблять нотатки під час проведення
дискусії і які потім можна вивісити на дошці, стенді, стінах або
що. Мета міні-лекції: передача знань. Найвідповіднішим спосо­бом оцінки розуміння педагогами наданого навчального матеріалу
є сполучення контрольних видів робіт, таких як, наприклад,
коротка відповідь, тестування тощо. ,

Міжшкільні науково-методичні обміни досвідом — форма колективної методичної роботи, націлена на пропаганду ППД, впровадження інноваційних технологій щодо удосконалення на­вчально-виховного процесу.

«Мозковий штурм».

Мета «мозкового штурму», чи «мозкової атаки»: зібрати якомога більше ідей щодо специфічних проблем від усіх учасників занять протягом встановленого проміжку часу. Після презентації проблеми групі пропонується всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією пробле­мою. Записати всі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх висловлювання без зауважень, коментарів чи запитань.

Правила «мозкового штурму»:


  • стимулюється творчість:

  • приймаються будь-які ідеї щодо
    теми, навіть «дикі»;

  • можна повторюватися;

  • не можна робити зауваження, коментарі;

  • не слід переривати творчий процес запитаннями.

Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у формі дискусії, самостійних обмірковувань тощо.

Мультимедійна виставка — поєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих і рухомих зображень.

Нарада — це колективне обговорення окремих питань группою осіб, які безпосередньо зацікавлені у їх вирішенні. Науково-практичні конференції є однією з форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення і узагальнення практичного досвіду. Науково-практична конференція — науково обґрунтована ефективна творча педагогічна практика.

Мета: виявлення та обґрунтування новаторської ідеї, гіпотези, концептуального положення, які вимагають апробації на практиці.



Обговорення в групі.

Метою обговорення залежно від вправи може бути будь-який освітній процес: підбиття підсумків, аналіз досвіду педагогів, підготовка їх до сприймання нової інформації. Досягнення будь-якої навчальної мети супроводжується формуванням в учасників навичок"спілкування, демократичної комунікації. Це загальновідомий традиційний метод, який зазвичай застосовують у комбінації з іншими видами технік. Учасників мають заохочувати до рівної участі в дискусіях. Цей метод можна використовувати як у великій, так і в малій групі.



Обговорення великою групою: вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Обговорення будується навколо запланованих або імпровізованих тем. Тему дискусії слід чітко й зрозуміло визначати для всіх присутніх до початку обговорення. Ключем до ефективності обговорення великою групою є те, як ставиться запитання. Уникайте запитань, на які можна відпости коротко («так» чи «ні»). Вживайте запитання, які починаються «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників та учасниць до висловлення власних ідей.

Те, як викладач реагує на запитання й коментарі, є вирі­шальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учасникові чи учасниці за запитання та висловлювання, стимулюватиме присутніх ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву.Не дозволяйте нікому домінувати над групою під час дискусії. Обмежити це можна, сказавши: «А тепер давайте послухаємо, що скаже хтось інший або інша», або «Я би хотіла (хотів), щоб усі мали можливість висловитися».Не слід забувати, що надмірна кількість дискусій у великих групах втомлює. Зловживання цією методикою призводить до втоми та нудьгування в групі.



Обговорення малою групою: невеликі групи (чотири-шість осіб) надають більші можливості для роботи, ніж великі. Ця методика надає кожній людині свободу вибирати власний ритм, активніше брати участь в обговоренні. Дискусії в малих групах стимулюють роботу командою, допомагають слухачам та слу­хачкам бути корисними одне одному. Висловлення думок дає їм змогу відчути власні ресурси та зміцнити їх.

При розподілі на групи не обов'язково використовувати традиційний принцип нумерації: «1, 2, 3...». Можна застосувати й інші підходи за днями тижня, порами року, квітами, футболь­ними командами тощо.



Обмін досвідом — має на меті популяризацію і розповсю­дження ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем педагогічної діяльності нестандартними під­ходами.

Огляди й анотації різних педагогічних видань — стисле повідомлення про проблему, тему розглянуту різними авторами або фаховими виданнями.

Оперативно-методичні наради — підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених прорахунків.

Панорама педагогічних досягнень — сукупність творчих за­собів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи.

Педагогічна експрес-інформація — оперативна інформація про публікації фахових видань.

Педагогічна виставка — демонстрація досягнень педагогічно­го колективу щодо пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення органів самоврядування.

Педагогічна майстерня — підвищує ефективність науково-методичної роботи педагогів, посилюють прагнення розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педагогіч­ної діяльності.

Педагогічна олімпіада — беруть участь усі педагоги закладу незалежно від стажу і досвіду роботи. Олімпіада триває впродовж навчального року і передбачає кілька етапів.

Педагогічна рада — колективне обговорювання питань, проблем щодо виявлення факторів та умов, щоб забезпечити успіх у роботі окремих педагогів, груп і цілих колективів.

Педагогічний брифінг — інформаційна бесіда-пояснення важливих рішень МОН України.

Педагогічний клуб — інноваційна, самокерована і саморегу­льована організація педагогічного спілкування. Спрямована на об'єднання педагогів із спільними громадськими, професійними та особистими інтересами. Передбачає розширення педагогічного і загальнокультурного кругозору, формування навичок комуні­кативної культури.

Педагогічний КВК — проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період.

Педагогічний консиліум.

Мета: вивчити і проаналізувати прояви особистості дитини, особливості групий дітей, роз­робити рекомендації і програму виходу з кризової ситуації.



Педагогічний міст — обмін думками та обговорення проблеми (питання) з іншим колективом (ДНЗ, містом чи районом).

Педагогічний практикум проводиться з педагогами для ви­вчення, обговорення та вирішення певної проблеми чи конкретної ситуації.

Педагогічний ринг — змагання педагогів у розв'язанні пе­дагогічних завдань.

Педагогічні виставки — показ досягнень педагогічного ко­лективу в справі пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення діяльності батьківських органів самоврядування.

Педагогічні дискусії (з найактуальніших тем, із запрошенням науковців, практиків, методистів) — обговорюються актуальні спірні педагогічні проблеми, які розглядаються з різних точок зору. Думки, висловлені різними педагогами, доповнюють одна одну або виявляються зовсім протилежними. Кожний учасник суперечки прагне аргументувати свою позицію або спростувати думку сторони, що сперечається фактами з власної практики, матеріалами передового досвіду.

Педагогічні гостини — індивідуально-групова форма, яка передбачає взаємообмін педагогічними делегаціями ДНЗ, районів з метою обміну досвідом.

Педагогічні консультації можуть бути усними й письмовими. Проводяться з метою надання допомоги педагогу з тієї чи іншої проблеми, яку останньому не вирішити самостійно.

Педагогічні читання — захист педагогами рефератів і твор­чих тем.

Пізнавальні, професійні екскурсії проводяться з метою ви­вчення реалізації передового перспективного досвіду.

Постійні проблемні семінари сприяють розвитку колективної творчості педагогів, вирішенню проблемних питань на практиці.

Предметно-педагогічна діяльність — частина кожного з видів педагогічної діяльності як інструментарій, що забезпечує готовність до її здійснення. Вона є індивідуальною ланкою, яка відповідає за рівень взаємодії всіх видів педагогічної діяльності. Предметно-педагогічна діяльність включає в себе вивчення, проектування іформування нового або відбір із ряду того, що маємо, аналіз результатів і оцінку оптимальності методів чи методик, що використовуються.

Предметно-педагогічна діяльність — це пошук методу, способуорганізації діяльності, найбільш повного пізнання предмета ірозкриття творчих можливостей суб'єктів освітньої системи.

Презентації проводяться з метою створення цілісного, теоретично обґрунтованого погляду на певне явище, презентації спрямовані на надання нових результатів, нової інформації з конкретного, досить вузького, практичного аспекту теми, яка є предметом навчання. Успішна презентація вимагає від того, хто її проводить:

  • заздалегідь потренуватися у проведенні презентації, аби почувати себе впевнено;

  • заздалегідь організувати всі необхідні умови для проведення
    презентації (підготувати робоче місце, засоби наочності —
    плакати, слайди, демонстраційну апаратуру тощо);

  • у ході роботи періодично запитувати аудиторію щодо зрозу­мілості нової інформації, підтримувати постійний зворотний
    зв'язок;

  • виявляти гнучкість, бути готовим до непередбачуваних обставин, адже презентована нова інформація для когось може
    виявитися такою, що заперечує його усталеним поглядам.

Прес-конференції — бесіда, зустріч педагогів з представни­ками преси, радіо з питань, що цікавлять широку громадськість.

Професійні педагогічні і психологічні тренінги (розв'язання конкретних педагогічних ситуацій) — Т-група (від англійської tгаіnіng gгоир — група тренінгу) — група, створена для дії в си­стемі міжособових відносин та її членів з метою розвитку у них соціально-психологічної компетентності, навичок спілкування і взаємодії. Одна з найпоширеніших моделей дослідження міжособових відносин, стадій розвитку групи і ін. Для Т-групи характер­ні короткочасність її існування (від декількох днів до декількох тижнів), відсутність попередньої структурованості, нормованість і регламентація. Основний метод в Т-групі — вільна дискусія без заздалегідь прийнятого плану, що поєднується з іншими при­йомами. Обговорення будуються за принципом «тут» і «тепер», тобто аналізуються події, що відбуваються безпосередньо в групі по можливості без звернення до минулого досвіду учасників. Умовою успішної роботи Т-групи є клімат взаємної довіри, що стимулює учасників на встановлення міжособових відносин, які вони, як правило, не встановлюють в буденному житті; допомагає розумінню відносин, що протікають у Т-групі.

Психологічний практикум — вид практичного навчання, за­няття по відпрацюванню певного проблемного питання.

Психолого-педагогічний семінар — постійно діюча колек­тивно-групова форма роботи. Об'єднує всіх учителів певного фаху з метою опрацювання найбільш важливих питань організації на­вчально-виховного процесу, вивчення і впровадження в практичну діяльність досягнень психолого-педагогічної науки й прогресив­ного педагогічного досвіду.

Робота в мікрогрупах (три-шість осіб) — які створюються на добровільних засадах для засвоєння якої-небудь нової концеп­ції, теорії. Спочатку кожен член групи самостійно вивчає нову розробку або фрагмент, потім доповідає своїм колегам, які його доповнюють, коригують, обмінюються думками і врешті реалізу­ють ідею у своїй практиці.

Рольова гра — групова форма роботи, яка включає практичне опрацювання різних моделей педагогічних ситуацій.

Мета рольової гри — набути досвіду дій шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Рольова гра може також використовуватися для отримання конкретних навичок, наприклад, постановки тендерних проблем. Інколи присутні можуть розігрувати ситуації, до яких вони вже потрапляли. Рольова гра імітує реальність призначенням ролей учасницям та учасникам і наданням їм можливості діяти «наче насправді»: учасники реагують на конкретну проблему в межах заданої програми, наприклад, в ігровому суді або на слу­ханнях якогось законодавчого акта. Кожен учасник рольової гри має чітко усвідомлювати сенс і мету рольової гри взагалі.



Семінар — це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх класифікації.

Семінар-практикум — це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфі­кації, яка активно сприяє впровадженню нового.

Мета: вдоско­налення методичної майстерності як досвідчених, так і молодих педагогів, які мають недостатній досвід роботи, на вдосконалення організаторських умінь. Семінари-практикуми використовуються як ланка передання досвіду роботи.



Семінари з показом фактичних педагогічних досягнень спри­яють розвитку умінь «бачити» проблему як цілісність, структурувати її на необхідні та достатні компоненти (задачі, акценти, проблеми), відбирати на основі глибокого вивчення значного за об­сягом, варіативного за підходами матеріалу особистісні оптимальні способи розв'язування проблеми, доводити їх адекватність.

Спільна розробка планів, програм, сценаріїв заходів — розробка створена зусиллями декількох педагогів (однакових або різних за фахом), які впроваджують у систему своєї роботи інтегрованність навчання.

День(тиждень) відкритих дверей педагогів-майстрів — термін, при­значений для проведення певних заходів педагогами-майстрами за певною проблемою (темою).

Творча галерея — розгорнута тематична виставкова експози­ція, яка поєднує у собі творчі наробки педагогів, книги, статті, кар­тини, малюнки вироби декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Презентує результати творчої діяльності педагогів різного фаху.

Творчі групи — це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників, які поглиблено вивчають запро­поновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосу­вання. Робота ТГ спрямована на колективну розробку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними мето­дичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.

Творчі звіти МО, циклових комісій, окремих пе­дагогів — демонстрація успіхів (наробок) з реалізації певної методичної проблеми. Сьогодні проводиться у формі презентації чи проекту.

Творчі майстерні педагогів — підвищують ефективність нау­ково-методичної роботи педагогів, посилюють прагнення педагогів розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педаго­гічної діяльності.

Тимчасовий науково-дослідницький колектив — дослідження окремих проблем, їх обґрунтування; мікродослідження тощо.

Усні презентації — дають можливість набути практичного до­свіду під час пошуку джерел та упорядкування матеріалу.

Мета: надати можливість вчителям презентувати свій досвід роботи.



Фестиваль педагогічної творчості — масовий захід, на якому представлені досягнення педагогів ДНЗ (району, міста).

Фестиваль методичних ідей — показ, огляд досягнень педаго­гів в розробці методичних ідей щодо їх впровадження у практику.

Школа молодого педагога(вихователя) — одна із форм фахового вдоско­налення педагогів, яка визначається першочерговими проблемами і найбільш типовими труднощами, з якими стикаються молоді спеціалісти.

Школа перспективного педагогічного досвіду (за напряма­ми) — сприяє розповсюдженню та втіленню в практику педагогів той чи інший перспективний педагогічний досвід роботи.

Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду —передбачає творчий підхід до розв'язання складних освітянських проблем, визначаючи ефективність педагогічної праці.

Школа педагогічної майстерності — об'єднує групу педагогів (навіть різних за фахом, віком), які володіють необхідними прак­тичними вміннями та навичками певної педагогічної технології.

Школа комп'ютерної грамотності — об'єднує групу педагогів, які прагнуть засвоїти комп'ютер або певну програму роботи на комп'ютері.

Школа професійної майстерності.

Мета: вивчення і впровадження в практику авторських пе­дагогічних методик.



Під час проведення методичної роботи мають застосовуватися різноманітні види індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на практичну їх підготовку. Йдеться, насамперед, про допомогу педагогічним працівникам у підготовці до проведення навчальних занять, позакласних заходів, планування роботи, оформлення документації тощо. Інди­відуальні форми методичної роботи охоплюють наставництво, стажування, консультування, дистанційне навчання, відвідування занять, самоосвіту.
Індивідуальними формами методичної роботи є:
Аналіз — дає можливість визначити діяльність того чи іншого педагога і чим ця діяльність відрізняється від діяльності інших або від норм.

Анкетування — дає можливість одержати різноманітний емпіричний матеріал про педагога.

Анотація — стисла характеристика роботи або методичних наробок.

Атестація — дослідження суб'єкта з метою виявлення його відповідності вимогам Типового положення та кваліфікаційної характеристики.

Атестаційні матеріали — зібрані матеріали характеризу­ють фахові знання та ділові якості педагога.

Бесіда-інтерв'ю — метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з педагогом у вільній чи регламентованій формі.

Бюлетень — стисле повідомлення про проведений відкритий захід, про наробки того чи іншого педагога тощо.

Виготовлення наочності — виготовлення предметів, які використовують для показу під час навчання.

Відгук — ставлення до матеріалів, наданих педагогів.

Дистанційне навчання — навчання за допомогою листуван­ня, телебачення, радіо, мережі Інтернет, телефону, публікацій у газеті за обмеженого контакту з викладачем.

Доповідь — це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Захист — форма роботи, пов'язана із попередньою розроб­кою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

Звіт — письмове чи усне повідомлення про свою роботу, виконання завдання, доручення.

Індивідуальний план — план властивий певній особі, який відповідає її нахилам, професійній компетенції та підготовці.

Інтерв'ювання — проведення бесіди, опитування з метою аналізу одержаної інформації.

Інформація — відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях.

Консультація — порада фахівця з якого-небудь питання.

Курсова перепідготовка — форма професійної підготовки за певним навчальним планом.

Курсова робота — навчально-дослідницька робота педагога, пов'язана з вивченням тієї чи іншої проблеми.

Лекція — усний виклад навчального матеріалу.

Методична розробка — розробка системи занять відповідно до методики.

Методичні рекомендації — рекомендації щодо проведення видів діяльності відповідно до методики.

Наставництво — діяльність, що полягає в наданні допомоги порадами, навчанням менш досвідченої особи.

Презентація — публічне представлення чогось нового, що було створено чи досягнуто вчителем.

Повідомлення — це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Портрет педагога — загальна характеристика, сукупність характерних рис.

Портфоліо — включає все те, що може документально за­свідчити майстерність педагога, сприяти оцінці рівня його про­фесіоналізму та компетентності. Портфоліо може бути представлене на паперових носіях і в електронній версії. У першому випадку — це файлова папка із вкладишами, де матеріали розміщаються відповідно до зазначеного вище структурою. Електронна версія портфоліо оформляється у вигляді:

Педагогічна проблема — теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення, вивчення, дослідження.

Педагогічна скарбничка — аукціон педагогічних ідей, в основу якого покладена проблема виявлення пропаганди і впро­вадження передового педагогічного досвіду.

Педагогічний міст — неформальні візити, основною метою яких є огляди навчально-матеріальної бази, спілкування з коле­гами, налагодження ділових зустрічей.

Проблемний стіл — проводиться з метою розширення і по­глиблення знань вчителів з розглядуваної проблеми, включення їх у дискусію.

Реферат це одна з форм письмового представлення ре­зультатів індивідуальної роботи вчителя над обраною науково-методичною темою або стислий письмовий виклад питання, зроблений на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

Самоаналіз — аналіз власних наробок та результату роботи над методичною проблемою.

Самоосвіта — здобуття знань самостійним навчанням позанавчальним закладом.

Самооцінка — це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб дошкільної освіти або оцінка самого себе, своїх досягнень і недоліків.

Співбесіда — бесіда, розмова з ким-небудь по якомусь пи­танню чи проблемі.

Стажування — підвищення кваліфікації в певній установі, навчальному закладі.

Творча робота — містить елементи нового, щось удоскона­лює, розвиває, збагачує.

Творчий звіт — це форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду ППД, а також діяльності всього колективу з питань нових технологій, організації навчально-ви­ховної та методичної роботи в закладах освіти.

Творчий портрет — це форма методичної роботи, спря­мована на формування творчої особистості, розвиток ініціативи педагога, поширення, узагальнення та підвищення авторитету творчої активності серед педагогів.

Тестування — усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів про­фесійної компетентності педагогічних працівників.

Отже, треба зазначити, що за всієї різноманітності форм організації методичної роботи вирішити багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів можна лише через створення оптимальної системи методичних заходів та надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їхні потреби, запити та інтереси.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка