Коли людина сильніша за свою долю



Скачати 191.79 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір191.79 Kb.
Тема уроку: Коли людина сильніша за свою долю

(заочна екскурсія на острів Робінзона)

Мета: обговорити книгу Д.Дефо «Робінзон Крузо», виявити знання тексту учнями, визначити людські якості Робінзона, які допомогли йому вижити в екстремальних умовах, збагатили людський досвід; розвивати логічне та асоціативне мислення щодо певних умінь, виразне мовлення учнів; сприяти вихованню високих моральних якостей, активної життєвої позиції.

Обладнання: портрет Д.Дефо, ілюстрації до роману, репродукція картини І.Айвазовського «Корабельна аварія», карта світу.
ХІД УРОКУ

Доки людина не здається,

вона сильніша за свою долю.

Е.М.Ремарк

І. Актуалізація опорних знань учнів

- Чи хотіли б ви потрапити на безлюдний острів? Чому?

Цікаво, що у сучасному світі є багато безлюдних островів, наприклад у Греції, в Індонезії, і туристичні агентства багатьох країн пропонують подорожі і навіть відпочинок на таких островах для людей, які мріють деякий час побути на самоті та відчути себе «робінзонами». А от герой роману Дефо зовсім не хотів потрапити на безлюдний острів, але доля розпорядилася по-своєму. Вона зробила Робінзона Крузо героєм однієї з найулюбленіших книг, яку із задоволенням читають і перечитують і дорослі, і діти. Французький просвітитель ХVІІІ ст. Жан-Жак Руссо був упевнений у тому, що «Робінзон Крузо» - це «перша книга, яку варто прочитати кожній людині, як тільки вона навчиться читати за букварем».

Прочитали цю книгу і ви. Наскільки вона вам сподобалася, ми зрозуміємо з того, як ви впораєтеся з наступним завданням.



  • «Незакінчене речення»

Читаючи роман Д.Дефо «Пригоди Робінзона Крузо», я

відчував…

захоплювався…

дивувався… бо…

думав…

не розумів…

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

(На столі розкладені речі: ніж, люлька, коробка з тютюном)

  • Кому можуть належати ці предмети?(Коли Робінзон Крузо опинився на безлюдному острові, то все, що було у нього, - це ніж, люлька і тютюн).

  • Чи вистачить цих речей, щоб не загинути на землі, де на сотні кілометрів навколо тебе, - жодної живої душі.

Давайте і ми з вами пройдемо слідом за невтомним героєм Дефо важким і страшним шляхом відкриттів і розчарувань, знахідок і втрат, поразок і перемог. І доведемо: людині багато що під силу.

Тема уроку: «Заочна екскурсія на острів Робінзона Крузо». Німецький письменник ХХ ст. Еріх Марія Ремарк говорив: «Доки людина не здається, вона сильніша за свою долю». Ці слова, що стали епіграфом до уроку, багато що пояснюють. Отже, спробуємо передбачити те, що очікує вас на уроці і чи буде воно цікавим для вас.

  • «Незакінчене речення»

«Думаю, що сьогоднішній урок буде цікавим, тому що…»


  • Яка причина спонукала Робінзона вирушити у плавання?

Так, мандрівка – це завжди цікаво. Мандруючи, ми пізнаємо навколишній світ, знайомимося з новими людьми, набираємося досвіду. Споконвічна мрія про подорожі, про далекі країни, намагання знайти відповіді на найпростіші питання, пошук нових земель вели людину в незвідане. Так, з’явилися на мапі нові материки, острови, моря. Тільки сміливі, розумні люди наважувалися на далекі плавання і подорожі. Згадаємо деяких з них.

  • Хто першим відкрив частину світу в західній півкулі? (Першими європейцями, що відвідали Австралію, були данці. Вони відкрили її, здійснюючи подорож між Нідерландами і островом Ява, датською колонією в Південній Азії).

  • Хто першим дістався до берегів Індії, обігнувши Африку? (В 1488 році в пошуках морського шляху з Європи до Індії Бартоломеу Діаш першим з європейців обігнув Африку з півдня й відкрив мис Доброї Надії, вийшовши у води Індійського океану).

  • Хто здійснив першу навколосвітню подорож? Хто відкрив Америку? (Першим, хто відкрив західний шлях до Індії та здійснив першу в історії навколосвітню подорож, став португалець Фернандо Магеллан (1480-1521). 20 вересня 1519 р. експедиція з п'яти кораблів вийшла в море і взяла курс на захід. Подорож тривала три роки. Магеллан дістався до південного краю Америки і знайшов протоку (тепер вона носить його ім'я), яка з'єднує два океани).

Сьогоднішній урок дає нам чудову нагоду здійснити мандрівку у просторі і часі. Наш шлях проляже до острова, де в ХІІ ст. 28 років 2 місяці і 19 днів жив Робінзон Крузо.

  • Як ви гадаєте, яким видом транспорту ми подорожуватимемо?

Увага, наш вітрильник відпливає від порту Севастополь. Прошу три групи екскурсантів піднятися на борт судна. Але потрапити на борт зможе лише той, хто знає пароль.

  • Завдання «Пароль»

Кросворд: якщо ви правильно розв’яжете кросворд, то по вертикалі прочитаєте жанр твору.

По горизонталі: 1. Рід занять Д.Дефо. 2. Назва річки, поблизу гирла якої розташований той острів, куди доля закинула Робінзона. 3. Публіцистичний жанр на злободенну тему, до якого вдавався Дефо. 4. Навчальний заклад, який закінчив письменник. 5. Рід занять батька письменника.

Відповіді: 1. Журналіст. 2. Оріноко. 3. Памфлет. 4. Академія. 5. Ремісник.











р































о
















м

























а


































н











Учитель. Тож перетнувши Чорне море, минаємо протоку Босфор і Дарданелли, потрапляємо в Середземне море. Звідти через Гібралтарську протоку прямуємо до Атлантичного океану. Огинаємо материк Африку, перетинаємо океан і через протоку Дрейка потрапляємо до берегів Чилі.

Готуючись до подорожі і поспілкувавшись із капітаном нашого вітрильника, я дізналася про те, що одного разу, перебираючи папери у шафах, серед старого мотлоху він знайшов щоденник одного з пасажирів. Розгорнувши його, став із захопленням читати розповідь про неймовірні пригоди, які трапились з автором. Але з плином часу деякі слова розпливлись, і стало неможливим зрозуміти зміст написаного. Тому капітан звертається до вас із проханням: розшифрувати записи у щоденнику.



Завдання: відновіть розповідь автора щоденника, де вона була ушкоджена водою, добираючи за змістом слова відповідно до тексту роману Дефо.

  • Літературний диктант

Робінзон Крузо народився у 1632 році в заможній сім’ї у місті …(Йорку). Батько бачив свого сина у майбутньому … (юристом). Але Робінзон мріяв лише про … (морські подорожі). 1 вересня 1651 року Робінзон Крузо, не спитавшись ані в батька, ані в матері, … (вирушив у плавання). Перше плавання було невдалим, оскільки корабель … (під час бурі затонув). Врятувавшись та переживши потрясіння, Робінзон знову вирушив у море. Цього разу на корабель, що плив до берегів Гвінеї, напали пірати і юнак потрапив у рабство. Лише через … (два роки) Робінзон зумів втекти. Згодом Крузо опинився в Бразилії і став власником … (цукрової плантації).

1 вересня 1959 року непосидючий моряк знову вирушив до Гвінеї, щоб купити там … (рабів). Але корабель під час шторму врятувати було неможливо. Робінзон Крузо став єдиним, кому пощастило … (врятуватися).



Учитель. Ви блискуче впоралися із завданням. Тепер можете трішки відпочити і насолодитися чудовими краєвидами. Скільки може сягнути погляд – скрізь море.

Учень. Море… Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, іншого – холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушель, гладеньких камінців та зеленуватих водоростей, ловлять маленьких рибок, що зграйками весело бавляться біля берега. Наступного дня все раптом змінюється. Налетить поривчастий вітер і погонить хвилі до берега. Вода стає каламутно-зеленою, іноді – темно-синьою, навіть вражаюче чорною. Не видно більше ані риб, ані мушель, ані піску: є тільки шалені хвилі, які з силою б’ються в прибережний пісок. Хоча навіть у такі моменти море видається дивовижним.

(Звучить музичний фрагмент)



Учитель. Ви чуєте звуки музики? Заплющить на хвильку очі і уявіть собі те явище природи, яке передано через звук, мелодію.

  • Що ви відчули і побачили?

  • Як ви думаєте, чи випадково вам запропоновано послухати саме цю музику?

  • Яку роль відіграло море у житті героя?

Учень. А тепер подивіться на репродукцію картини І. Айвазовського «Корабельна аварія». Шторм у розпалі. Хвилі, схожі на злих велетнів, із небаченою силою розбиваються об скелі. Чорне грозове небо нависає над морем. Пекельний страх огортає людину, яка ніколи не бачила нічого подібного. Саме такий страх і відчай відчув Робінзон Крузо, коли його корабель під час шторму розбився об рифи. Яку б жахливу бурю ми не побачили на картині І.Айвазовського, на верхній частині полотна крізь скупчення грозових хмар завжди буде пробиватися промінчик світла, нехай тоненький і слабкий, але він сповіщає спасіння. Такий самий промінчик світла допоміг врятуватися і Робінзону Крузо.

Учитель. Наш вітрильник наближається до острова. Але, як відомо, море в цій місцевості містить багато пасток. Тому, щоб цілими і неушкодженими потрапити до гавані, потрібно за справу взятися лоцманам. Сподіваюсь, що в кожній групі є сміливці, які візьмуть на себе відповідальність провести судно, обминаючи пастки.
Завдання 1. З’єднайте морський термін з його значенням.

Гавань англійська міра довжини

Боцман внутрішня частина порту, призначена для стоянки суден

Ярд невелике портове судно

Пірога старший над матросами в усіх господарських питаннях

Баркас вузький і довгий човен індіанців-карибів


Завдання 2. Встановіть послідовність подій у житті Робінзона.

Життя в батьківському домі _____

Знайомство з П’ятницею _____

Перша морська подорож _____

Робінзон – плантатор і Бразилії _____

Втеча з полону _____

Життя на безлюдному острові _____

Повернення на батьківщину ______


Завдання 3. Встановіть правильну послідовність дій Робінзона Крузо.

Посіяв зерно ___

Почав полювати ___

Приручив тварин ___

Виготовив посуд ___

Перевіз речі з корабля ___

Збудував перше житло ___

Навчився шити одяг ___


Учитель. Завдяки відмінним знанням лоцманів наш вітрильник без пригод потрапив до затишної гавані. Які краєвиди, яка природа! Хвильки, обганяючи одна одну, набігають на берег, вітерець, граючись, шепоче щось на вушко, сонечко своїми теплими променями ніжно бере нас за руки і запрошує зійти на берег. Справжнісінький рай! А ось і хранителі острова. Зараз вони проведуть нас таємними стежинами і розкажуть про природу цього райського куточку.

1 учень. Мы находимся в той бухточке, где Робинзон причаливал со своими плотами в первые недели своего пребывания на острове. Вода в ручье чистая и прозрачная. По его берегам тянутся красивые луга, ровные, гладкие, покрытые травой, а дальше – там, где низина постепенно переходит в возвышенность, вы видите обилие зелёного табака с высокими и толстыми стеблями. Чуть дальше можно увидеть большие растения вроде алоэ и сахарного тростника. Там, где кончается ручей и луга, начинается более лесистая местность. В этой части острова много разных плодов, в числе прочих – дыни и виноград. Виноградные лозы вьются по стволам деревьев, и их роскошные гроздья только что созрели.

2 учень. Пройдя мили четыре на север, мы с вами оказались в долине, которая зеленеет, цветёт и благоухает, точно сад, посаженный руками человека, в котором каждое растение блистает красотой своего наряда. Здесь находится множество кокосовых пальм, апельсиновых и лимонных деревьев, но все – дикорастущие. Тем не менее лимоны не только приятны на вкус, но и очень полезны.

3 учень. Добравшись до противоположного берега острова, мы видим, что эта часть острова гораздо привлекательнее, чем та, в которой поселился Робинзон: везде, куда ни глянешь, зелёные луга, пестреющие цветами, красивые рощи. Здесь множество попугаев. В низине, на лугах, попадаются зайцы и много лисиц, но эти лисицы резко отличаются от своих сородичей, которых нам случалось видеть раньше. Дойдя до берега моря, вы видите, что он полностью усеян черепахами. Кроме того, здесь несметное множество птиц всевозможных видов.

Учитель. Дякую вам за цікаву розповідь. Справді на такому острові захотілося побути кожному з нас. Отже, доля зглянулась над Робінзоном Крузо, коли хвилі викинули його саме на цей острів, де не було ні хижих звірів, ні канібалів. А як же Робінзон облаштував своє житло?
4 учень. У Робинзона на острове было две усадьбы. Прежде всего, маленькая крепость под скалой, обнесенная двойной оградой с палаткой внутри и с погребом за палаткой, который состоял из нескольких отделений, сообщавшихся между собой. В самом сухом и просторном отделении стоят большие глиняные горшки и глубокие корзины. Все это наполнено провизией, главным образом зерном. Что касается наружной ограды, то колья, которые он употреблял для нее, пустили корни и выросли в такие развесистые деревья, что за ними не было видно человеческого жилья.

5 учень. Вторая усадьба находилась в лесу. Робинзон содержал ее в полном порядке: лестницу держал внутри, деревья окружавшей ее живой изгороди он постоянно подстригал, не давая им расти вверх, - от этого они распустились и давали приятную тень. Под сенью их листвы, внутри ограды, стояла парусиновая палатка. В палатке Робинзон устроил себе постель из козьих шкур; на постели лежали одеяло с корабля и матросская шинель, чтобы укрываться по ночам. К этой усадьбе примыкали загоны коз.

Учитель. Тепер ми з вами проведемо екскурсію в музеї Крузо. Перша зала – це печера, яка понад 28 років слугувала герою житлом. Ось на стіні вісить портрет Даніеля Дефо, завдяки якому ми дізналися про неймовірні пригоди Робінзона Крузо.

Дефо. Вітаю вас, відважні мореплавці! Я завжди у захопленні від людей, які не бояться подорожувати, котрі сміливо, нехтуючи домашнім затишком, вирушають назустріч небезпеці, щоб пізнати невідоме, випробувати свої сили. Дивлячись на вас, я згадую себе, молодого.

Мене звати Даніель Дефо. Я народився у старій і далекій Англії. Мій батько – купець, тож і я став купцем. Як належить заповзятливій людині, то багатів, то розорявся. Так уже вийшло, що мене достатньо пошарпала доля. Я завжди виступав за рівність людей, брав участь у повстанні проти короля, за що мене поставили до ганебного стовпа. Натовп вітав мене біля того стовпа, і це було найкращою нагородою для мене за всі втрати. Я займався комерцією, був журналістом, а за молодих років навіть здійснив подорож до Португалії. Змінивши безліч професій і занять, я захопився літературою. Коли мені виповнилося 58 років, став відомим як автор роману «Життя і незвичайні пригоди Робінзона Крузо, моряка із Йорку, який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові».



Учитель. Завдяки вашому таланту ми дізналися, що людина може здолати всі перепони на своєму шляху і вийти переможцем.

Дефо. Не хочу виглядати у ваших очах нескромним, але завдяки роману ось уже майже триста років я відомий всьому людству. В 1712 році в Лондоні була надрукована книга англійського капітана Роджерса «Подорож навколо світу», в якій розповідалось про подію, яка трапилася 31 травня 1709 року: «Ми підійшли до острова Хуан-Фернандес. Наша шлюпка доставила на корабель людину в козиних шкурах, які мали більш дикий вигляд, ніж їхні справжні володарі. Він прожив на острові чотири роки і чотири місяці. Це був шотландець на ім’я Олександр Селькірк». Із рушниці, яку мав із собою, він поранив декілька кіз, приручив їх, вживав молоко і рослинну їжу. Він поздоровшав, став набожним – щодня читав залишену йому Біблію, але майже розучився говорити. Повернувшись на батьківщину, Селькірк сказав: «Тепер у мене капітал, але ніколи більше не буду я таким щасливим, як у ті дні…»

Я написав роман, прототипом якого став Олександр Селькірк. Цей твір став настільки популярним, що його читали ледь не нарівні з Біблією. Я багато чого змінив у історії Селькірка, але вигадка стала переконливішою за правду. Переосмислена реальна історія про людину, яка прожила кілька років у ізоляції на дикому острові, продемонструвала невичерпні можливості людини.



Учитель. У чому полягає відмінність між Олександром Селькірком і Робінзоном Крузо? (О. Селькірк провів на острові 4 роки і 4 місяці сам на сам з природою, майже розучився розмовляти, був зломлений морально і фізично. А Робінзон Крузо вийшов переможцем у боротьбі за виживання в екстремальних ситуаціях)

Учитель. Хотілося дізнатися, чи є продовження у вашого роману?

Дефо. Так, є. Успіх роману був настільки гучним, що довелося писати продовження. Друга частина роману називається «Подальші пригоди Робінзона». В ній розповідається про одруження Робінзона, про те, як він став вдівцем і повернувся на свій острів, організував на ньому колонію. Шлях Робінзона з острова до Англії пролягав через Бразилію, острів Мадагаскар, Індію, Китай, Сибір. Цей роман у деяких країнах, наприклад у Франції, користувався навіть більшою популярністю, ніж перша частина. Але читачі вимагали і подальшого продовження. Я розумів, що безглуздо «відправити у подорож» 70-річного моряка, тому третя частина роману – «Серйозні роздуми Робінзона» - містить міркування героя про самотність, чесність, релігію…
Учитель. Даніель Дефо свято вірив у силу волі і розум людини. Тому свого героя зобразив Людиною з великої літери, яка достойна вийшла з випробувань, що випали на його долю. І перше, що зробив Робінзон, залишившись живим, це перевіз речі, які йому вдалося врятувати з корабля.
Завдання. Скласти перелік речей, які взяв Крузо із корабля.

  • Що сказав він собі, побачивши гроші на кораблі?

  • А що ви зараз взяли б із собою на безлюдний острів, щоб вижити? Складіть перелік цих речей.


Учитель. Продовжуємо екскурсію. Наступна зала – ремесла.

  • Назвіть професії, які опанував Крузо, живучи на острові?


Учитель. Проте одним із найважливіших своїх досягнень сам Робінзон вважав опанування професії хлібороба. Давайте і ми разом з героєм переконаємося, що терпіння, наполегливості і розуму йому у цій справі не бракувало.

Завдання. Художнє читання уривка з тексту «Мій хліб»

У листопаді і грудні я чекав урожаю ячменю та рису. Наприкінці грудня настав час другого за рік збору врожаю, мої ячмінь і рис достигли, і я зібрав добрий урожай.

Я не знав, як взятися до жнив, не маючи ні коси, ні серпа. Єдине, що я міг зробити, скористатися для цієї роботи широким кортиком чи тесаком, взятим з корабля разом з іншою зброєю. Я зрізав лише колоски, носив кошиком, потім перетирав їх руками.

Після цього мені були потрібні млин, «щоб змолоти зерно, сито, щоб просіяти борошно, сіль та дріжджі, щоб замісити тісто, піч, щоб спекти хліб. Все це вимагало від мене важкої та впертої праці, але іншого виходу не було».

Далі мені треба було зробити кам’яну ступку, щоб товкти в ній зерно. Я вирішив взяти для ступки велику колоду з твердого дерева, яку мені скоро пощастило знайти… закінчивши робити ступку, я витесав величезний важкий товкач із так званого залізного дерева.

Мені ще треба було зробити сито, щоб просівати борошно від висівок і лушпиння, бо без цього не можна було пекти хліб. Я згадав, що серед матроських речей, які я взяв із корабля, було кілька нашийних хусток. З них я і зробив собі три сита.

Збудувати піч було найважче. Коли треба було пекти хліб, я дуже розпалив своє вогнище, викладене добре випаленими чотирикутними кахлями, які я теж зробив сам. Коли дрова перегоріли на жар, я розгріб його по всьому вогнищу і дав полежати деякий час, доки він не розпікся. Тоді згріб весь жар на бік, поклав свій хліб, покрив його глиняними тарелями, перекинутими догори дном, і завалив гарячим саморобним вугіллям.

Мій хліб пікся, як у найкращій печі. Я навчився пекти коржики з рису та пудинги і став гарним пекарем. Тепер про мене можна було з повним правом сказати, що я сам заробляю свій хліб.

Учитель. Отже, поступово Робінзон Крузо із людини, яка майже нічого не вміла робити сама, перетворюється на вправного майстра, бо все необхідне для життя він створює власними руками.

  • А які речі вмієте робити своїми руками ви?

  • Робота з епіграфом

  • Доведіть, що у своєму висновку Е.М.Ремарк не помилявся: «доки людина не здається, вона сильніша за свою долю».

Учитель. Ідемо далі. У наступній залі розміщено один-єдиний експонат. Це – човен. Як ви думаєте, чому цьому експонату надається такого значення, що для нього виділена ціла зала в музеї? Що символізує човен у житті Робінзона? (це єдина можливість врятуватися з безлюдного острова).

  • Мріючи про повернення додому, Робінзон не сидить, склавши руки, а починає будувати човен, здатний для плавання в океані. Знайдіть у тексті розповідь про це самого героя.

«Я повалив величезний кедр. Думаю, що у самого Соломона не було такого під час побудови ієрусалимського храму. Мій кедр мав п’ять футів і десять дюймів у поперечнику. Величезних зусиль коштувало мені звалити це дерево. Двадцять днів я рубав сам стовбур та ще чотирнадцять днів знадобилося мені, щоб обрубати суччя та виділити величезну гіллясту верхівку. Цілий місяць я обробляв мою колоду зовні, намагаючись надати їй форму човна, так, щоб вона могла триматися на воді прямо. Три місяці пішло потім на те, щоб видовбати її зсередини. Нарешті, завдяки наполегливій праці мною була зроблена прекрасна пірога, яка сміливо могла підняти чоловік двадцять п’ять. Я був у захваті від свого творіння: ніколи в житті я не бачив такого великого човна із суцільного дерева»
Учитель. А чи не час нам вже повертатися додому? Але це не так просто зробити. Тому що існує одна умова: острів Робінзона відпускає зі своїх обіймів лише тих, хто розшифрує його таємні знаки.

Завдання:

  1. Як звали слугу Робінзона? (П’ятниця)

  2. Книга, що допомогла Робінзонові не впасти у відчай. (Біблія)

  3. Небагатослівний співрозмовник Робінзона на острові. (папуга)

  4. Річка, неподалік гирла якої розташований острів Крузо. (Оріноко)

  5. Острів Робінзона Крузо розташований на відстані 600 км від берега цієї країни. (Чилі)

  6. Зерна цієї рослини вживав у їжу Робінзон. (рис)

  7. Тварини, що давали молоко, м’ясо і шкури як Робінзонові, так і Селькірку. (кози)

  8. Із зерен цієї рослини Робінзон випікав коржі. (ячмінь)

  9. Засіб пересування Крузо навколо острова. (човен)

  10. Одна з речей, яку взяв із собою Робінзон на пам’ять про перебування на острові. (капелюх)


ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Дякую вам, ви добре виконали всі завдання, довівши, що роман Даніеля Дефо прочитали всі, причому ця розповідь про невтомного шукача пригод вам сподобалась.

Едуард Кук, свідок визволення О. Селькірка, вважав, що у розповіді про цю пригоду не може бути нічого цікавого для людей. «Що ж у ній може бути цікавого для читача? Хіба це вчений, який у повній самотності міг зробити видатне відкриття? Нічого подібного: це лише звичайний моряк, єдиним заняттям якого було відшукати засоби для продовження життя протягом усього свого ув’язнення і співрозмовниками якого були лише кози».


  • Чи погоджуєтесь ви з цією думкою?


Учитель. Робінзон – пересічна людина, яка не має виняткових здібностей, боїться смерті й хоче жити. Проте його поведінка в екстремальній ситуації викликає повагу у читача, а самому героєві дає можливість не тільки вижити, але й залишитися при цьому людиною.

Робінзон не тільки зумів перебороти себе, вій страх, відчай, він переродився: зумів переосмислити і переоцінити своє життя. Безлюдний острів став місцем його духовного відродження, усвідомлення себе Людиною з великої літери, неповторною і безцінною. Саме так говорить про людину і відомий український поет Василь Симоненко у вірші «Ти знаєш, що ти людина…»


Ти знаєш, що ти – людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.
Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

ІV. Домашнє завдання. Написати невеличкий репортаж з острова Робінзона, розпочавши його словами: «Ми перебуваємо на острові Робінзона Крузо».


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка