Комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти»



Сторінка4/5
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.6 Mb.
1   2   3   4   5

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином:

у варіанті І бали 7–9 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу; бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого наближається до максимальних показників для відповідного класу;

у варіанті ІІ-А бали 7–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу;

у варіанті ІІ-Б бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу.

Той, хто не виконує зазначених норм швидкості читання мовчки, одержує на 2 бали менше.


Оцінювання знань з мови та мовних умінь

Оцінювання мовних знань та умінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з комунікативним підходом до шкільного мовного курсу.



1. Перевірці підлягає мовний матеріал, необхідний в першу чергу для правильного використання мовних одиниць.

У варіанті І та ІІ-А перевіряють певне коло знань з мови та мовні вміння:

– розпізнавати вивчені мовні явища;


  • групувати, класифікувати;

– сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

– виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

У варіанті ІІ-Б перевіряються лише мовні вміння (див. вказані для варіантів І та ІІ-А, за винятком перших двох пунктів).

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.



2. Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень.

Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу.

У варіанті І та ІІ-А орієнтовно два з них мають стосуватися розпізнавання мовних одиниць, а чотири – їх побудови, реконструювання, використання.

У варіанті ІІ-Б завдання стосуються тільки побудови, реконструювання та використання мовних одиниць.

До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

Обсяг завдань визначається таким чином, щоб контрольна перевірка за певною темою тривала 15-20 хвилин (з огляду на можливості виконання завдання учнем середнього рівня підготовки).



3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. За правильне виконання кожного із 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу. Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).


Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є списування, зорово-слуховий і слуховий диктанти.



У варіант І в 5–6 класах використовується списування, зорово-слуховий або слуховий диктант, в 7–9 класах – зорово-слуховий та слуховий диктанти (у першому семестрі – списування та зорово-слуховий диктант у другому – слуховий диктант).

У варіант ІІ-А в 5–6 класах використовують у першому семестрі контрольне списування, в другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 7–9 класах використовують у першому семестрі зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

У варіант ІІ-Б в 5–6 класах використовують контрольне списування; в 7–8 класах у першому семестрі – списування, у другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 9 класі у першому семестрі – зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.



2. Матеріал для контрольного завдання.

Для контрольного диктанту (списування) використовується текст, доступний для учнів певного класу.

Обсяг письмових робіт з правопису – списування, зорово-слухового та слухового диктантів (кількість слів у тексті).

У варіанті І.




Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

80–90

80–90

80–90

6-й

90–100

90-100

90–100

7-й



90–100

100–110

8-й



100–110

110–120

9-й





120–130

У варіанті ІІ-А.




Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

55–65

50–60



6-й

65–75

60–70



7-й



70–80

60–70

8-й



80–90

70–80

9-й



90–100

80–90

У варіанті ІІ-Б.




Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

50–60





6-й

60–70





7-й

70–80

60–70



8-й

80–90

70–80



9-й



80–90

70–80

Примітка. Під час визначення кількості слів у диктанті (тексті для списування) враховуються як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації, були представлені 3–5 прикладами. Однак для списування добирають тексти, не обмежуючись вивченими правилами орфографії та пунктуації.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування; у процесс списування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

– розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Нормативи оцінювання.



Бали

Кількість помилок

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

1

понад 16

понад 17

Понад 19

2

15–16

16 –1 7

18-19

3

13-14

14-15

17-16

4

11-12

12-13

15-14

5

9-10

10-11

13 -12

6

7-8

8-9

10-11

7

5-6

6-7

8-9

8

3-4

4-5

6-7

9

1+1(негруба) – 2

2 +3 (одна з них негруба)

4–5

10

1

2 - (одна з них негруба)

2–3

11

1 (негруба)

1

2 (одна з них негруба)

12



1 (негруба)

1(негруба)

Якщо негрубих помилок більше двох, то 2 такі помилки зараховуються як одна груба.

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Виведення семестрового балу виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

– слухання-розуміння (аудіювання);

– говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

– читання (вголос та мовчки);

– письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

– відомості про мову, мовні вміння;

– ведення зошитів.

Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок, кількість контрольних робіт визначається згідно з таблицею переліку контрольних видов робіт.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.

Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок протягом семестру, щоб кожний учень за семестр (рік) одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу, усного твору.

Читання вголос оцінюється також індивідуально один раз на рік, оцінки накопичуються протягом семестру.

Впродовж семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.

При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання навчальних досягнень учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів

працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).

Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов національних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)

За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови подано далі.
Для варіанту І.

Параметри

Перевірки

Клас, семестр

5-й

6-й

7-й

8-й

9-й

I

II

I

II

I

II

I

II

I

II

Знання з мови

та мовні вміння

4

4

4

4

4

4

4

4

4

4

Аудіювання



1



1



1



1



1

Говоріння:

Діалог


1*


1*


1*


1*

1*

1*


усний переказ



1*



1*



1*



1*



1*

усний твір



1*



1*



1*



1*



1*

Читання:

вголос


1*


1*


1*


1*


1*


Мовчки



1



1



1



1



1

Письмо:

слуховий диктант


-

1**

-

1

1

1

1

1

1

1


зорово-слуховий диктант

-

1**





1



1







Списування

1



1















письмовий переказ



1



1

1



1



1



письмовий твір











1



1



1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал




5

13

5

12

7

12

7

12

7

12

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка