Комунальний заклад «Богодухівський спеціальний навчально – виховний комплекс» Харківської обласної ради



Скачати 83.21 Kb.
Дата конвертації17.03.2016
Розмір83.21 Kb.
Комунальний заклад

«Богодухівський спеціальний навчально – виховний комплекс»

Харківської обласної ради
Доповідь
«Екологічне виховання як фактор формування екологічної культури особистості»
Підготувала:
Сороколат Світлана Миколаївна
вихователь 11 групи


2014/2015 навчальний рік
Екологічне виховання молодого покоління сьогодні, як ніколи, є надзвичайно актуальним. Якщо з часів епохи Відродження людина вважалась підкорювачем або й центром світу, то нині науковці визначають істинне призначення людини – бути органічною часткою природи, жити і діяти за її законами, без необґрунтованих спроб змінити чи ігнорувати їх. Перетворення навколишнього середовища має здійснюватись не стихійно, а з урахуванням об’єктивних законів природи, прогнозуванням побічних впливів. Таке може забезпечити тільки людина, вихована у повазі до життя, яка усвідомила універсальну цінність природи, необхідність раціонального використання її ресурсів і готова брати активну участь у розв’язанні екологічних проблем. Роль навчальних закладів у підготовці такої людини незаперечна. Тому першочерговим завданням є виховати в кожного учня свідоме ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля як загальнолюдську цінність.

Особливо актуальною проблема екологічної освіти та виховання молодого покоління є для України, народ якої пережив глобальну катастрофу Чорнобиля, а територія країни з 1991 року офіційно визнана зоною екологічного лиха. В Концепції національного виховання зазначається, що «формування екологічної культури, гармонійних відносин людини і природи посідає в Україні особливе місце. Це викликано багатьма причинами, насамперед високим рівнем радіаційної, хімічної забрудненості навколишнього середовища. Тому нашим дітям украй необхідні відчуття відповідальності за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя на землі, господарські, гуманні принципи природокористування»

Зокрема, в Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді зазначається, що «важливою складовою змісту виховання особистості є ціннісне ставлення до природи, яке формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомлення цінності природи в житті людини, самоцінності природи; почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою, поводитись компетентно, екологічно безпечно; критична оцінка споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, загострення екологічної кризи; вміння протистояти проявам такого ставлення доступними способами4 активна участь у практичних природоохоронних заходах; здійснення природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильне екологічне просвітництво. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку»

На виховання в підростаючого покоління екологічної культури як необхідної якості свідомого громадянина звертається увага в Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності : «Громадянська зрілість підростаючого покоління включає дбайливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення виявляється в особистій причетності і відповідальності за збереження і примноження природних багатств, вироблення вміння співіснувати з природою, в нетерпимості і безкомпромісній боротьбі проти губителів природи, усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем навколишнього середовища»

В.О. Сухомлинський писав: «Пізнання природи, оволодіння знаннями про неї заховує в собі ще не використані досі можливості для того, щоб знання формували позиції людини – соціально-політичні, моральні, естетичні, а ці позиції, по суті, є світоглядом в дії. Природа не лише середовище навколо нас, а й всенародне добро і багатство, за яке відповідає кожен громадянин нашого суспільства – це червона нитка світоглядних переконань, від яких залежить громадянська позиція людини».

Екологічна освіта і виховання є основою для формування людини з високим почуттям обов’язку перед суспільством, людини, здатної відстояти свою соціальну позицію в умовах, коли стан довкілля катастрофічно погіршується і гостро відчувається дефіцит культури населення.

Сучасні тенденції суспільного розвитку переконують у тому, що система екологічної освіти та виховання має відповідати динамічному розвитку світової цивілізації. Стало очевидним, що вирішення екологічних проблем залежить від екологічно освічених, гуманістично орієнтованих людей. Для формування нового гуманно-морального ставлення до природи потрібно розвивати екологічну свідомість та мислення школярі, практичний досвід раціонального природокористування, вміння приймати екологічно доцільні рішення у майбутній професійній діяльності.

Однією з умов успішної організації екологічного виховання молоді є чітке визначення його мети. Головною метою екологічного виховання має стати формування екологічного світогляду, мислення, здатності до системного аналізу екологічних проблем і творчого їх розв’язання. Кінцевою метою екологічного виховання є формування особистості з високим рівнем екологічної культури, стрижнем якої є система суспільно важливих цінностей. Складовими екологічної культури є екологічна свідомість, екологічні переконання, екологічний світогляд, готовність до екологічної діяльності, відповідальне ставлення до навколишнього середовища.

Відповідно до Концепції екологічної освіти України формування екологічної культури особистості включає :

• виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави і світу, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності;

• відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної землі;

• формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї розвитку й необхідності заміни її на екологічну, яка базується на розумінні єдності всього живого і неживого в складно-організованій глобальній системі гармонійного співіснування й розвитку;

• формування розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв’язків.

• подолання споживацького ставлення до природи;

• розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому, регіональному, національному і глобальному рівнях, вміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;

• розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки, виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення навичок його збереження.

Обґрунтовуючи проблеми формування екологічної свідомості та напрями подолання негативних тенденцій впливу на довкілля з позиції психогенетичних закономірностей поведінки людини, вчені доводять, що для відвернення екологічної катастрофи необхідно змінити ціннісний стереотип суспільної свідомості. Її формування передбачає перебудову поглядів і уявлень людини, коли засвоєнні знання і екологічні норми стають її власним переконаннями, внутрішніми регуляторами поведінки тощо. Головним показником сформованості екологічної свідомості є готовність особистості до конкретних конструктивних дій щодо охорони й розвитку природного середовища. Але, щоб цього досягти, необхідно вдосконалити систему екологічної освіти і виховання в школі.

Загальноосвітньому навчальному закладу відводиться провідна і найважливіша роль у вихованні екологічної культури учнівської молоді.

У початкових класах забезпечуються елементарні знання про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи; розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем; розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; формування елементів здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки.

В середніх класах забезпечується базовий рівень екологічної освіти, оволодіння ними основами екологічної культури. Учні повинні : знати сутність екології як науки та сфери практичної діяльності людини, поняття та закономірності, що характеризують природу як цілісну систему; усвідомлювати первинність природи, всезагальний та об’єктивний характер природних закономірностей, необхідність їх дотримання людиною; розуміти діалектичний характер впливу науково-технічного прогресу на природу, сутність та причини виникнення глобальних екологічних проблем, шляхи досягнення збалансованого екологічно безпечного розвитку; знати екологічні права та обов’язки громадян України; вміти оцінювати стан навколишнього середовища, регулювати власні споживання та спосіб життя, брати участь у практичних природоохоронних діях.

Учні старших класів повинні усвідомлювати взаємозалежність екології та економіки, володіти знанням груп професій за впливом на довкілля, добре орієнтуватись в екологічних проблемах України, бути обізнаними в екологічному законодавстві. В цілому у старшокласників має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах правової демократичної держави.

Реалізація екологічних завдань у виховній роботі здійснюється через такі форми виховання:

• бесіди, конференції, «круглі столи», інформаційно-пізнавальні години;

• пізнавальні екскурсії, походи, пошукові експедиції;

• конкурси малюнків, виробів, творів на екологічну тематику;

• екологічні акції, десанти.

Результати діагностики сформованості екологічної культури сучасної молоді свідчать, що система навчально-виховної роботи з екології спрямована переважно на набуття учнями певних екологічних знань. Екологічні проблеми просто констатуються, а природоохоронна діяльність має часто ситуативний або випадковий характер. Внаслідок цього виникає небезпека формування у учнів пасивної екологічної позиції. Щоб цього не трапилось, слід пам’ятати, що особистісна екологічна позиція учнів виробляється лише в процесі активної природоохоронної діяльності. Саме в процесі безпосереднього залучення учнів до практичної природоохоронної діяльності відбувається найефективніше засвоєння екологічних норм і вимог, усвідомлення наслідків будь-яких заходів наукового, виробничого та соціального змісту, пов’язаних із впливом на довкілля. Залучення учнів до виконання таких конкретних природоохоронних заходів, як здійснення моніторингу довкілля, екологічні конкурси, вікторини, ігри, виконання творчих завдань екологічного спрямування тощо дозволяють педагогам найкраще виявити пізнавальні екологічні інтереси школярів. Тим самим закладаються основи для виховання особистості з високим рівнем екологічної обізнаності, культури формування нового типу екологічного мислення та поведінки в навколишньому середовищі.

Можливість збагачувати свої знання про природу рідного краю, вивчати і досліджувати її, розвивати екологічну культуру учнів надають екскурсії по мальовничим куточкам області та України. В ході екскурсії учні навчаться поводитись у природі не завдаючи їй шкоди, отримувати естетичну і моральну насолоду від спілкування з природою.



Таким чином, екологічна освіта і виховання спрямовані на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, формування особистості з високим рівнем загальнолюдської культури, підготовку до активної професійної та громадської діяльності. Педагоги працюють у напрямі виховання в учнів потреби спілкування з природою та безпосередньої участі в її охороні, організовують змістовне екологічно грамотне дозвілля, участь у тематичних конкурсах, виставках. Але педагогічному колективу надалі слід ще активніше працювати над вдосконаленням системи екологічної освіти та виховання, щоб вона стала міцною базою для виховання екологічної культури молодого громадянина нашої держави, формування здорового способу життя, навичок екологічно доцільної поведінки та активної громадянської позиції.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка