Концепція розвитку середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №7 міста Сєвєродонецька



Дата конвертації16.03.2016
Розмір419 Kb.

СХВАЛЕНО

ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ПРТОКОЛ №12 ВІД 11.02.2011 Н. Р.
d:\павлов\протоколы\vsosh_sign.gif

Концепція розвитку

середньої загальноосвітньої

школи І-ІІ ступенів №7

міста Сєвєродонецька

Луганської області

МІСІЯ ШКОЛИ:
Формування і розвиток фізично – психічно - духовно і соціально здорової особистості зі стійкими переконаннями екологічно свідомої людини, підготовка її до самоутвердження та самореалізації як громадянина України.
Головною дійовою особою навчального процесу є учень. Отже Концепція розвитку школи повністю підпорядкована освітній меті навчання в школі - виявленню здібностей кожного вихованця, всебічного розвитку її здібностей, формуванню фізично-розвиненої, налаштованої на здоровий спосіб життя, духовно багатої, креативно мислячої, конкурентно – спроможної особистості. Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості. Сєвєродонецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №7 повинна забезпечувати комплексну програму розвитку дітей у системі безперервної освіти, доступність навчання. Маючи велику і славну історію, школа поєднує традиції із вимогами сьогодення.
ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ ШКОЛИ ПРАЦЮЄ НАД ТЕМАМИ:


  1. Формування у школярів потреб і навичок самоосвітньої роботи

  2. Здатність до навчання впродовж усього життя

  3. Виховання екологічної свідомості учнів у системі діяльності школи

Для реалізації основних завдань Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, виховання свідомого громадянина України навчально-виховний процес у школі будується на основі глибокого всебічного вивчення особистості школяра шляхом ефективної роботи соціальної служби, науково обґрунтованого діагностування, аналізу динаміки розвитку кожної дитини, створення відповідних умов для задоволення її зростаючих потреб і активної участі в житті соціуму на основі забезпечення гармонійного розвитку та виховання загальнолюдських цінностей, формування базової культури учнів, зміцнення духовного, психічного, фізичного здоров’я, наданні допомоги у саморозвитку кожного школяра. Міцні зв’язки школи з дошкільними, позашкільними закладами дають змогу створити і розвивати єдиний педагогічний комплекс, здійснювати багатопрофільність та різнорівневість навчання, розробляти і відбирати найбільш ефективні технології навчання.

Середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 7 міста Сєвєродонецька Луганської області була відкрита в 1972 році.

1972 рік – на базі школи створено лісництво «Сосенка».

1972 рік – створена піонерська організація школи імені Героя Радянського Союзу А.І.Скокова.

1974 рік – створена комсомольська ячейка.

1985 рік – на базі школи відбувся перший семінар директорів шкіл.

1999 рік – на базі школи відбувся другий семінар директорів.

2001 рік – проведена газифікація школи.

2003 рік – на базі школи проведено семінар педагогів-організаторів.

2004 рік – після розпаду Радянського Союзу знову почало роботу вже трудове

об’єднання «Сосенка».

2006 рік – трудове об’єднання «Сосенка» нагороджено обласною грамотою

облЕНЦ.

2009 рік – трудове об’єднання «Сосенка» та його керівник Стрільцова І.С. нагороджені грамотою Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді м.Київ.



2009 рік – III місце у обласному етапі Всеукраїнської акції «Ліси для нащадків».

2010 рік – II місце в номінації «Обласні молодіжні трудові загони» обласного

конкурсу «Кращий молодіжний трудовий загін 2009 року».

2010 рік – III місце в очному етапі обласного конкурсу юних лісівників та юних

лісничих.

Сьогодні наші учні приймають активну участь у шкільних, сільських, міських, та обласних заходах. Неодноразово вони ставали переможцями різних конкурсів, які проводили позашкільні заклади. Одною з головних завдань для школи є підтримка ветеранів ВВВ, які проживають у селах, і які підпорядковані селищній раді (Сиротине, Метьолкіне, Воронове).

Якісну освіту, систематичну виховну роботу забезпечує педколектив із 18 педагогічних працівників. Вищу категорію та звання вчитель-методистмає один вчитель, I кваліфікаційну категорію мають 7 педагогів, ІІ – один, спеціалістів – 9. 2 педагога продовжують навчання у ВНЗ (отримують другу вищу освіту). Вчителі постійно підвищують свій професійний рівень. Пріоритетними напрямами кадрової підготовки є задоволення школи кадрами високої кваліфікації та створення умов для їх ефективної діяльності, стажування, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Школа стала осередком навчання, виховання і розвитку здібностей учнівської молоді. Учителі й учні школи з вдячністю відвідують заходи, які проводять позашкільні заклади міста. Із задоволенням відвідуємо спектаклі, концертні програми, музеї міста, галерею мистецтв, різноманітні виставки.

За 46 років школою створена система задоволення індивідуальних потреб у знаннях кожного учня. Проводяться анкетування, тестування, опитування учнів та їх батьків по створенню сприятливого мікроклімату в школі.

МЕТА І ЗАВДАННЯ:
Метою навчання в школі є виявлення і розвиток здібностей кожної дитини, формування духовно багатої, фізично розвинутої, творчо мислячої, конкурентно -спроможної особистості –громадянина України.
ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Є:


  • Розвиток творчих здібностей учнів, озброєння їх глибокими міцними знаннями.

  • Впровадження інноваційних методів навчання, використання комп’ютерних та інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

  • Виховання екологічно свідомої особистості

  • Формування здорового способу життя.

  • Виховання соціально-адаптованої, здатної до самореалізації та гармонійного розвитку особистості.

  • Створення комфортних умов навчання, здорового психологічного клімату, здоров’язберігаючого освітнього простору.

  • Співпраця колективу школи з батьками і громадськістю направлена на збереження і зміцнення здоров’я всіх учасників педагогічного процесу.


ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

  • екологічне виховання,

  • розвиток учнівського самоврядування ,

  • патріотичне виховання,

  • формування здорового способу життя,

  • громадське виховання,

  • превентивне виховання,

  • фізичне виховання,

  • художньо-естетичне виховання,

  • трудове виховання.


ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ РОЗРОБЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ

На виконання Закону України "Про загальну середню освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 9-річний термін навчання" педагогічним колективом навчального закладу розроблено концепцію розвитку школи до 2016 року. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (9-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р, № 347/2002.

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та світового досвіду організації навчання в загальноосвітній школі. Розвиток світового освітнього простору, об'єктивно вимагає від школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу.


СИСТЕМА ВИХОВНИХ ЗАВДАНЬ

  • формування загальношкільного колективу на засадах учнівського самоврядування;

  • створення умов для особистісного розвитку учнів, їх адаптації у суспільстві;

  • розвиток пізнавальної та творчої діяльності;

  • формування національної самосвідомості і людської гідності;

  • виховання духовної культури особистості ;

  • утвердження принципів загальнолюдської моралі;

  • надання необхідних знань щодо формування вмінь та навичок індивідуального розвитку особистості;

  • розвиток вмінь самостійного долання життєвих труднощів, узагальнення життєвого досвіду, вміння діяти на користь собі та оточуючим;

  • збереження і зміцнення морального і фізичного здоров’я, формування культури здорового способу життя;

  • сприяння усвідомленню учнями самоцінності та індивідуальності кожної особистості;

  • формування ціннісного ставлення до навколишнього середовища, до історичної і культурної спадщини українського народу і своєї родини.


С Т Р А Т Е Г І Ч Н І З А В Д А Н Н Я

  • Виконання Закону України «Про загальну середню освіту» , Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення функціонування та розвитку загальної середньої освіти»,

  • Розробка стратегії нових підходів до роботи з обдарованими дітьми;

  • Удосконалення методичної роботи;

  • Забезпечення навчально-виховного процесу, створення умов для всебічного психологічного розвитку дітей різних вікових груп;

  • допомога вчителям в питаннях психолого-педагогічної корекції когнітивної сфери учнів;

  • Пошук ефективних шляхів впровадження здорового способу життя серед учнівської молоді,

  • Розробка планів роботи з екологічного вихованя учнів школи;

  • Удосконалення роботи трудового обєднання «Сосенка»

  • Постійне забезпечення охорони праці всіх учасників навчально-виховного процесу в школі,

  • Запровадження інтерактивних форм навчання.


ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

  • предметні тижні в школі;

  • екологічні заходи;

  • екологічні агітбригади;

  • участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах;

  • участь в інтелектуальних іграх,;


ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

1. Школа працює за навчальним планом, що складається на основі розроблених МОН України базових навчальних планів .

2. Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами

організації навчальних занять інноваційні технології навчання.

3. Допрофільна підготовка забезпечується вивченням курсів за вибором, роботою в гуртках,

4. Структура навчального року – семестрова. Тижневий режим роботи регламентується розкладом занять.

5. Робочий навчальний план розробляється щороку на основі Типових навчальних планівМОН України.
УМОВИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

1. Питання формування стійкої мотивації на здоровий спосіб життя є пріоритетним напрямком діяльності педагогічного колективу, учнівського самоврядування та медико-педагогічної служби.

2. Для створення відповідних санітарно-гігієнічних умов функціонування закладу передбачено:

- дотримання вимог державних органів санітарно – епідеміологічного контролю відповідно до чинного законодавства;

- організацію раціонального режиму навчально-виховного процесу; однозмінний робочий тиждень з групою продовженого дня для школи І ступеня;

- введення стабільного рухового режиму учнів :система рухової активності школярів включає уроки фізкультури, заняття спортом за вибором, рухові паузи на уроках,

- організацію гарячого харчування учнів .

3. Основним завданням забезпечення збереження життя та здоров’я учнів закладу є контроль за станом здоров’я , здійснення

профілактики та діагностики захворювань, проведення щеплень медсестрою школи.
КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Кадрове забезпечення здійснюється на основі штатного розкладу.

2. Педагогічна діяльність здійснюється на основі функціональних обов’язків, визначених у посадових інструкціях.

3. Учитель є соціальним працівником, що організовує творчу співпрацю з учнями як рівноправними особистостями.

4. Крім виконання соціального замовлення на надання обов’язкової середньої освіти, учитель має право на вияв творчої індивідуальності, на інноваційну діяльність у процесі власної

педагогічної діяльності.


ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Провідною формою організації науково-методичної роботи в школі є методичне об’єднання. Воно займається удосконаленням професійної майстерності вчителів на основі діагностики та прогнозування, спрямовує роботу на забезпечення потреб вчителя, надає їм реальну допомогу. Діяльність методичних об’єднань направлена на всебічну підтримку і демонстрацію позитивних здобутків, стимулювання творчості як вчителів, так і учнів.

Організаційно-педагогічну модель школи складають:


  • м/о суспільно- гуманітарного циклу

  • м/о природничо-математичного циклу

  • м/о вчителів початкових класів

  • творча група класних керівників 1-9 класів

  • соціально-психологічна служба

  • медична служба.

З метою проектування підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів педпрацівників

забезпечується своєчасне проходження курсів підвищення кваліфікації та атестації.

4. Навчально-методичне забезпечення освіти та позакласну діяльність з предметів здійснюється через організацію роботи шкільних м/о.

5. Соціально-психологічна служба здійснює психологічний супровід освітньо-виховного процесу.

6. Медична служба забезпечує реалізацію здоров’язберігаючої програми.



У П Р А В Л І Н С Ь К А Д І Я Л Ь Н І С Т Ь

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання об’єктивної інформації про хід навчально-виховної діяльності учнів,Контроль визначає

об’єм, рівень і якість засвоєного навчального матеріалу, виявлення успіхів в навчанні, прогалин в знаннях і вміннях окремих учнів , класу в цілому для внесення необхідних коректив в процес навчання, для покращення його змісту, методів, засобів і форм організації. Таку інформацію адміністрація отримує в процесі контролю за діяльністю учнів. Вирішити такі проблеми можливо за умови впровадження нових інформаційних технологій у процес навчання ,а точніше знаходження оптимальних оцінних шкал, які б плавно поєдналися б із реформами у навчальних закладах.

1. Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

- загальні збори, конференції,

- педагогічна рада,

- рада школи,

- атестаційна комісія,

- загальношкільний батьківський комітет,

- учнівське самоврядування.

2. Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, проектування, керування навчально-виховною діяльністю, моніторинг.

3. Річне планування здійснюється з використанням програмно-цільового підходу. План будується на основі підготовки інформації про школу згідно з Концепцією розвитку школи.

4. З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всі умов реалізації ланок закладу, робота педагогів-новаторів в режимі

самоконтролю, оволодіння технологією експертної діяльності.


Ф І Н А Н С О В О –Г О С П О Д А Р С Ь К А Д І Я Л Ь Н І С Т Ь

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та міського бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу

для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільні благодійні внески батьків та шефів школи

Розподіл коштів добровільних батьківських та шефських внесків відбувається згідно з фактичним їх надходженням за погодженням із загально шкільним батьківським комітетом.
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ

ШКОЛИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:

- зміцнення матеріально-технічної бази школи

- створення нових навчальних кабінетів,

- поповнення існуючих кабінетів навчально-наочними посібниками, довідковою,

методичною, науково-популярною літературою,

- організація виготовлення саморобних навчальних посібників

- придбання комп’ютерної техніки, технічних засобів навчання,

- поповнення бібліотечного фонду,

- придбання меблів,

- придбання спецодягу, інструментів.


ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ:

  • постійна просвітницька , організаційно-методична робота по формуванню екологічної культури;

  • перетворення навчального закладу в центр екологічної, патріотичної, здоров’язберігаючої культури на мікрорайоні школи;

  • проведення учнівських акцій, спрямованих на пропаганду здорового способу життя молоді, профілактику паління, алкоголізму, наркоманії;

  • організація батьківської освіти з питань виховання здорової дитини в сім’ї;

  • організація та проведення систематичного інформаційно-діагностичного обстеження учнів та вчителів;

  • паспортизація здоров’я кожного учня;

  • систематичне проведення масових екологічних, спортивно-оздоровчих заходів;

  • максимальне використання оздоровчих можливостей прогулянок на свіжому повітрі;

  • систематичне проведення нарад з інформацією про роботу школи щодо формування у учнів активної мотивації на здоровий спосіб життя;

  • виховання інтелектуально розвиненої особистості, здатної вести здоровий спосіб життя,

  • формувати свій життєвий досвід на основі правової культури, духовно-моральних, національних та загальнолюдських цінностей.

Для досягнення мети педколектив використовує комплексний підхід до формування здорового способу життя із визначенням психічного, фізичного, емоційного та соціального здоров’я учнів, спрямовує свою діяльність на оптимальне використання ресурсів особистості кожного учня у різних сферах його діяльності – навчальній, оздоровчій, трудовій, культурно-

розважальній.

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

1. Створення виховного середовища для формування у учнів досвіду дотримання здорового способу життя.

2. Створення умов для самореалізації особистості учнів в межах учнівського самоврядування.

3. Створення умов для формування взаємодовіри між всіма суб’єктами навчально-виховного процесу - вчителями, батьками, учнями, місцевою громадою.

4. Створення умов для виховання гідних громадян України.

5. Організація життєдіяльності учнівського та педагогічного колективів з позицій

здорового способу життя.

Реалізація високої гуманістичної місії середньої освіти полягає в підготовці компетентного випускника. Адже школа - це не лише місце, де здобувають знання, уміння та навики. У школі

розвивається та примножується життєвий потенціал особистості, її життєва компетентність. У школі може і має відбуватися становлення індивідуально-особистісної життєтворчості учня.

Досягнення особистістю життєвого успіху в сучасних суспільних умовах можливе лише за її соціальної активності, самореалізації, життєвої компетентності, життєтворчості. Особистість

повинна створити свій життєвий успіх, знайти себе в сучасних соціально-економічних умовах.

Істотні зміни в середній освіті вимагають визначення нової моделі випускника, яка повинна найбільш адекватно відповідати як потребам сучасної особистості, так і вимогам сучасного суспільства. Розробка моделі випускника сприятиме визначенню системи стратегічних цілей та завдань навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі, визначенню та обґрунтуванню змісту середньої освіти, розробці відповідних методів і прийомів, форм, засобів навчання і виховання.

Отже діяльність педагогічного колективу спрямована на виховання компетентного випускника – молоду людину, яка володіє життєвими навичками та компетентностями, необхідними для успішного вирішення життєвих завдань, з якими вона зустрічатиметься у різних сферах власної життєдіяльності (виробництво, політика, життя громади, освіта, сімейне життя,

мистецтво та дозвілля, релігія тощо). Компетентний випускник спроможний зберегти, розкрити, розвинути та конструктивно реалізувати свій життєвий і життєтворчий потенціал в умовах

складних вимог і ризиків, які висуває до нього сьогодення.__



АНАЛІЗ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Відповідно з результатами обстеження учнів СЗШ № 7 з 1 по 9 клас медичною сестрою Пінчук І.П. виявлено зростання патологічним захворювань учнів у порівнянні з попередніми роками.

Таким чином:

1. Спрямувати співпрацю колективу школи з батьками і громадськістю на збереження і зміцнення здоров’я всіх учасників педагогічним процесом.

2. Створити комфортні умови навчання, здорового психологічного клімату, здоров’язберігаючого освітнього простору, формувати і розвивати фізично-психічно-духовно соціально здорову особистість із стійкими переконаннями здорового способу життя.

3. Вирішення конкретних завдань школи здійснювати шляхом упровадження нового в методику навчання і виховання, експериментування, дослідження форм і методів навчально-виховної роботи.

4. Здійснювати модернізацію внутрішньошкільної науково-методичної роботи на інноваційній основі.


  1. Формувати нові підходи до організації науково-методичної роботи, нового розуміння педагогічної творчості у реалізації ідей школи.

  2. Зосередити увагу на підготовці педагогічних працівників, які б вільно володіли інформаційними технологіями, державною мовою, новими педагогічними технологіями.

  3. Сприяти зайнятості учнів у позаурочний час, надати можливість кожному учневі знайти себе. З цією метою тісно співпрацювати з позакласними закладами, клубами, секціями.

  4. Створити в навчальному закладі умови для забезпечення рівного доступу для здобуття якісної освіти.

  5. Надавати педагогічну допомогу дітям з соціально-незахищених верств населення, дітям-сиротам або тим, що знаходяться під опікою, дітям, які мають фізичні вади або за станом здоров’я не можуть навчатися в школі.

Школа задовольняє потреби учнів у всебічному розвитку духовності, культури, надає можливість реалізувати свої здібності в першу чергу в самій школі. Але духовний розвиток кожної людини відбувається на основі сучасної культурної реальності, у повному культурному просторі, який відбиває етнокультурні особливості регіону, держави в цілому, світового розвитку.

Педагогічні працівники є основною рушійною силою щодо задоволення освітніх потреб учнів школи. У зв'язку з цим головна увага в реалізації ідей школи була зосереджена і буде зосереджена в майбутньому на підготовці педагогічних працівників, які б вільно володіли як державною - українською мовою, так і інформаційними технологіями при проведенні різноманітних уроків.

Навчальний заклад сприяє зайнятості учнів у позаурочний час, надає можливість кожному учневі знайти себе. У школі працюють гуртки, здійснюється співпраця з усіма позакласними закладами, клубами, секціями.

Педагогічний колектив надає допомогу дітям з соціально-незахищених верств населення, дітям-сиротам, або тим, що знаходяться під опікою. Діти, які мають фізичні вади або за станом здоров'я не можуть навчатися в школі, отримують педагогічну допомогу з боку вчителів школи вдома.

Першочергова увага приділяється створенню в навчальному закладі умов для забезпечення рівного доступу для здобуття якісної освіти ( на сьогодні якість рівня навчальних досягнень учнів 1-9 класів становить 48%). Значна роль початкової ланки школи, де закладаються базові знання учнів. Діти виходять на більш високий рівень у розвитку своїх здібностей, обдарувань, талантів.

Характерним для школи є прагнення впроваджувати нове в методику навчання і виховання, експериментувати, добираючи найефективніші форми і методи навчально-виховної роботи. На кожному етапі існування школи постають конкретні завдання, які вирішує педагогічний колектив.



Ця робота покликана задовольняти потреби розвитку й оновлення школи, а також інтереси педагогічних працівників. Удосконалення навчально-виховного процесу пов'язане з необхідністю модернізації внутріньошкільної науково-методичної роботи на інноваційній основі. Насамперед ідеться про залучення педагогів-практиків до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи, а також про формування нових підходів до організації науково-методичної роботи, нового розуміння педагогічної творчості.
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

  • досягти єдності й взаємозумовленості процесів гуманізації та інноваційного розвитку;

  • змінити форми організації педагогічного процесу (заміна фронтальних форм роботи на групові та колективні форми роботи);

  • інтенсивно посилити тенденції щодо технологізації педагогічних процесів шляхом упровадження новітніх технологій, методик, інформаційних засобів навчання та виховання;

  • покращити умови й засоби навчальної праці завдяки оснащенню комп'ютерами ;

  • забезпечити сприятливий соціально - психологічний клімат на основі психотехнічних прийомів.


ПРОБЛЕМИ ШКОЛИ


  • Підготувати людину, здатну до життя в демократичному суспільстві , здатну бути його активним суб`єктом.

  • Формування національно-естетичного світогляду учнів на основі народознавства й етнопедагогіки.

  • Упровадження педагогіки співробітництва й формування творчо обдарованої особистості учня.

  • Підвищення соціального авторитету школи як освітньо - культурного закладу.

  • Упровадження особистісно орієнтованих технологій навчання.


ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ:


  • Психолого-педагогічний семінар та інтегровані методичні об'єднання вчителів-предметників.

  • Проблемний семінар учителів початкових класів (блокова система викладання української мови).

  • Семінар класних керівників.

  • Педагогічна конференція для батьків.

  • Системний підхід у впровадженні в роботу школи соціально-психологічної служби.

  • Розробити методи проектів навчання та виховання.

  • Постійно оновлювати систему освіти школи новітніми технологіями і засобами для особистого розвитку вчителів та учнів.

  • Використовувати інтерактивні методи навчання та виховання.

  • Утілювати в практику перспективні педагогічні ідеї з цієї проблеми.

  • Поширювати перспективний педагогічний досвід освіти міста, України, зарубіжжя.


Результати
На підставі програмних вимог та аналізу роботи школи за попередні роки розроблено моделі випускників кожного року навчання, створено умови для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки, виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого й професійного самовизначення, готовності до майбутнього, формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетентності учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутнього, формування і розвиток фізично – психічно - духовно і соціально здорової особистості зі стійкими переконаннями здорового способу життя, підготовка її до самоутвердження та самореалізації як громадянина України.

Модель випускника 1-го класу

Когнітивний компонент

Розвиток навчально-пізнавальних інтересів, допитливості, освоєння загальнонавчальних умінь і навичок:

  • уміє правильно і свідомо читати цілими словами (35 слів за хвилину літературний текст);

  • уміє списувати текст, записувати під диктовку, викладати текст у вигляді невеликого твору або оповідання (темп письма – 20 знаків за хвилину);

  • правильно вимовляє звуки, розвинені фонематичний слух і мовлення,

  • уміє підтримувати бесіду;

  • уміє оперувати математичними діями в межах 20, вирішувати прості завдання, має поняття про такі геометричні фігури, як крапка, лінія, багатокутник і його елементи;

  • розуміє різні схематичні зображення; має розвинену тонку моторику й сенсомоторну координацію;

  • виявляє емоційно-позитивне ставлення до живої природи, має первісні знання про цілісність світу, про місце в ньому людини;

  • уміє самостійно експериментувати з кольором, формою, придумувати сюжети, створювати фактичні образи, має уявлення про творчість деяких художників;

  • має уявлення про театр як вид мистецтва;

  • свідомо реагує на музику різного характеру.



Соціально-психологічний компонент

Формування ціннісного ставлення до природи:

  • уміє зосередити свою увагу на запропонованому матеріалі й діяти відповідно до вказівок педагога;

  • уміє будувати відносини з дорослими, однолітками, доброзичливий;

  • дисциплінований, знає правила поведінки в громадських місцях;

  • має уявлення про здоровий спосіб життя, елементарні культурно-гігієнічні навички, гарну працездатність, розвинені рухові й моторні навички;

  • знає елементарні правила безпечного поводження при взаємодії з іншими людьми, правила поведінки на вулиці, у побуті;

  • володіє доступними видами суспільно-корисної праці;

  • володіє наочно-образною пам'яттю.


Модель випускника 2-го класу

Когнітивний компонент

Розвиток навчально-пізнавальних інтересів, допитливості, освоєння загально-навчальних умінь і навичок:

  • виявляє позитивне ставлення до навчання,

  • розвинені навчально-пізнавальна мотивація та загально-навчальні вміння й навички;

  • читає свідомо, правильно й виразно цілими словами (60 слів за хвилину, літературний текст);

  • володіє чіткою артикуляцією звуків, уміє планувати мовні дії та реалізовувати задум мовлення;

  • розуміє й використовує у своїй діяльності різні схематичні зображення (план, макет, найпростіше креслення);

  • сприймає красу природи, людини й предметного світу;

  • знає й використовує в художній діяльності різноманітні матеріали, має перші уявлення про передачу простору на площині;

  • має уявлення про історію виникнення театру, про складові образу в театральному мистецтві;

  • уміє порівнювати музичні здобутки;

  • має розвинене уявлення, виявляє творчі здібності в різних видах навчальної діяльності, розуміє навчальне завдання й роботу, визначає послідовність дій при виконанні завдання;

  • має схильність до постановки питань і самостійного пошуку рішень;

  • зацікавлений у позитивній оцінці результатів власної діяльності;

  • володіє окремими прийомами контролю, уміє оцінювати роботу товариша;

  • виконує поради вчителя щодо організації й надання допомоги в спільній із товаришем діяльності з вирішення навчального завдання (уміє працювати в парі).


Соціально-психологічний компонент

Формування поважного ставлення до життя, усвідомлення себе як частки природи:

  • уміє керувати своєю увагою, самостійно її організовувати;

  • володіє різноманітними формами й засобами спілкування в спільній продуктивній діяльності;

  • виявляє почуття відповідальності за живу істоту, почату справу, результат спільної діяльності;

  • стриманий, тактовний;

  • виконує основні положення здорового способу життя, правила особистої й суспільної гігієни;

  • виконує правила безпечного поводження на вулиці, побуті, при контактах із людьми;

  • працьовитий, уміє правильно організувати свою роботу, підтримувати, контролювати правильність власних дій;

  • володіє словесно-логічною пам'яттю.


Модель випускника 3-го класу

Когнітивний компонент

Формування основних способів навчальної діяльності, усвідомлення мети навчання:

  • свідомо, виразно читає цілими словами літературний текст (темп читання — 90 слів за хвилину);

  • володіє новими видами письмових робіт;

  • викладає думки за колективно складеним планом, викладає з елементами твору (темп письма 40 знаків за хвилину);

  • уміє чітко артикулювати всі звуки, вимовляти слова виразно відповідно до орфографічних норм, будувати й вести бесіду, відповідно до норм спілкування;

  • уміє оперувати математичними діями в межах 1000, розв'язувати прості й складні задачі, знаходити периметр і площу геометричних фігур;

  • має наочно-діюче й наочно-образне мислення, уміє оперувати моделями різного типу (предметні моделі, схеми, таблиці, графіки тощо);

  • має уявлення про економічну й природоохоронну культуру, здатний до емоційного сприйняття мистецтва й краси навколишнього світу;

  • має розвинені художні здібності й творчу уяву, володіє елементарними прийомами зображення простору, навичками робота з різноманітними матеріалами, має уявлення про творчість художників — не тільки пейзажистів, але й портретистів, баталістів;

  • знає театральні професії, має уявлення про створення сценічного образу, уміє послідовно розбирати кожен із його елементів;

  • має навички сольного, ансамблевого, хорового й інструментального виконання, може втілюватися в різні художні образи;

  • уміє узагальнювати, аналізувати, робити висновки, працювати за заданим алгоритмом, виконувати операції подумки;

  • володіє поопераційним контролем навчальної роботи;

  • здатний оцінювати навчальні дії (свої й товариша) за зразком оцінки вчителя;

  • має розвинений стійкий інтерес до навчальних занять.



Соціально-психологічний компонент

Освоєння, засвоєння й присвоєння норм соціально-культурного життя, усвідомлення власного внутрішнього світу (ідеального, суб'єктивного) «Я усвідомлюючий»:

  • має стійку увагу, вміє розподіляти й переключати її;

  • виявляє цікавість до людей, товариський, доброзичливий, схильний не до конфліктів, а до співробітництва;

  • уміє контролювати свою поведінку, розрізняти позиції в спілкуванні, оцінювати власне становище в системі соціальних відносин;

  • виконує основні положення здорового способу життя, ставиться до свого здоров'я як до важливої особистої й громадської цінності, має міцні культурно-гігієнічні навички, уміє надавати першу медичну допомогу;

  • знає й виконує умови безпечного поводження на вулиці, у побуті, правила безпеки при користуванні громадським транспортом, правила дорожнього руху;

  • має потребу працювати й усвідомлює необхідність трудової діяльності, вміє самостійно орієнтуватися в будь-якій трудовій діяльності;

  • уміє керувати своєю пам'яттю й регулювати її прояви.


Модель випускника 4-го класу

Когнітивний компонент

Формування вміння самостійно вчитися, бажання вчитися, розуміння взаємозв'язку явищ зовнішнього світу:

  • читає швидко, виразно й без помилок літературний текст (120 слів за хвилину), володіє різними видами читання;

  • використовує різні види письмових робіт (темп письма —50 знаків за хвилину);

  • вільно володіє грамотою, усним і письмовим мовленням, уміє досягати бажаного результату при взаємодії з людьми за допомогою мови, розуміє зміст звернених до нього слів й виражає зрозуміло власні думки й почуття;

  • володіє сформованою звуково-символічною діяльністю, уміє читати графічну мову, працювати зі схемами, таблицями, графіками, моделями;

  • розуміє взаємозв'язок людини з природою, вміє застосовувати екологічні знання на практиці;

  • креативний (здатний до творчості), володіє естетичними установками стосовно культури й природи, має досить високий рівень відтворювальної уяви, обізнаний зі здобутками видатних художників;

  • засвоїв засоби театральної виразності, має уявлення про творчу інтерпретацію ролі п'єси;

  • уміє цілісно мислити, сприймаючи різні види мистецтва;

  • прагне постійно підвищувати рівень своїх знань, знаходити, узагальнювати й приймати потрібну інформацію;

  • здатний використовувати знання на практиці, уміє застосовувати їх у нестандартних ситуаціях;

  • уміє самостійно аналізувати досліджувані явища, завдання, виявляти в них істотні елементи, ознаки, частини;

  • уміє раціонально організовувати свою роботу, володіє різними способами контролю й самоконтролю;

  • має достатній рівень базових знань, умінь і навичок, необхідних для продовження навчання в основній школі, має стійке прагнення до розвиваючих видів діяльності;

  • уміє вирішувати розумові завдання (саме цією характеристикою визначається варіативність когнітивного компонента моделі);

  • учні здатні обирати один із рівнів розумового завдання:

мінімальний — виконання завдань за зразком —репродуктивна діяльність. Цьому рівню відповідають в основному класі;

загальний — виконання завдань, що представляють собою комбінації завдань мінімального рівня з явними асоціативними зв'язками — репродуктивна алгоритмічна дія. Цьому рівню відповідають класи вікової норми;



підвищений — виконання завдань, що є комбінаціями інших завдань, пов'язаних явними й латентними асоціативними зв'язками, продуктивна дія евристичного типу. Цьому рівню в основному відповідають класи підвищеного рівня.

Соціально-психологічний компонент

Розвиток здатності сприймати себе як сторонній об'єкт й оцінювати (рефлексія), усвідомлення зовнішнього світу (реального, об'єктивного) «Ядіючий»:

  • володіє довільною увагою, уміє організовувати й регулювати свою увагу, свідомо керувати нею;

  • має відпрацьовану довільну пам'ять;

  • комунікабельний, володіє культурою спілкування, дбайливо ставиться до загальнолюдських цінностей;

  • чесний, принциповий, уміє відстоювати власні погляди й переконання, наполегливий у подоланні труднощів;

  • веде здоровий спосіб життя, свідомо ставиться до здоров'я й фізичної культури, володіє антистресовим захистом, уміє надавати першу медичну допомогу;

  • здатний діяти в надзвичайних ситуаціях, свідомо й відповідально ставитися до особистої безпеки й безпеки оточуючих;

  • здатний діяти й аналізувати власні дії, знаходити причину ускладнень, здатний до рефлексії, до саморегуляції, до свідомого управління своєю поведінкою;

  • володіє культурою самовизначення особистості, прагне до самовдосконалення;

  • спрямований на досягнення успіху, на подальше продовження навчання в основній школі;

  • він громадянин, патріот, який відчуває відповідальність за минуле, сьогодення й майбутнє батьківщини, підтримує загальнолюдські духовні ідеали;

  • упевнений у собі, власних силах, має почуття власної гідності, позитивну самооцінку.


МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА 5-9 КЛАСІВ ШКОЛИ


Складові компоненти особистості

Клас

Пізнавальна

Самоосвітня

Соціальна

Особистісна

5

Уміти визначати та пояснювати поняття

Уміти працювати за планом, користуватися словниками, довідниками

Уміти співпрацювати з іншими в парі, у групі

Способи сприйняття інформації, формування характеру (мої «+» і «-»). Розкриття вмінь і навичок організації урочної та позаурочної роботи.

6

Навчитись виділяти головне

Уміння працювати за алгоритмом, користувати ся енциклопедія-ми

Уміти моделювати правила поведінки

Особливості пам’яті як засобу сприйняття нового. Знаходження власних оптимальних ефективних форм організації діяльності.

7

Уміти порівнювати

Мати бібліотечно-бібліографіч-ні уміння та навички; уміти працювати з таблицями

Уміти оцінювати товариські та дружні стосунки

Формування самоана-

лізу («хто я?»)



Вибір пріоритетних видів діяльно-сті (пошуко-ва, наукова, проектна)

8

Навчитись узагальню-

вати


Уміти складати тези, опорні конспекти

Уміти знаходити шляхи подолання конфлікт них ситуацій

«Складнощі зростання» (статеве дозрівання, сексуальні переживан-

ня, інтерес до протилеж-

ної статі)


9

Уміти конкретизу-

вати


Уміти опрацьовувати наукову літературу, створювати власні методики самоорганіза-

ції діяльності.



Уміти моделю-

вати вирішення проблеми, у тому числі «батьків та дітей»



Розвиток вольових якостей (потреба в самоствердженні через діяльність). Організація власної діяльності (пошукова, наукова, проектна)

Прогнозування очікуваних результатів – свідомий вибір учнями власної освітньої траєкторії та їх адаптація до сучасного соціуму.



  • проектування рівня та характеру виконання соціального замовлення на освіту, навчання та виховання;

  • проектування організації життєдіяльності, використання нових навчальних програм;

  • проектування підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів педагогічних працівників, упровадження інноваційних технологій;

  • проектування створення умов навчання і виховання школярів;

  • проектування управлінської діяльності.

Поєднання старих славних традицій та сучасного досвіду втілення пріоритетних напрямів розвитку освіти дало свої щедрі плоди. У школі на практиці реалізуються завдання держави: розроблено власну концепцію, оновлюються зміст та форми організації навчально-виховного процесу, упроваджуються прогресивні технології навчання.



Для роботи над проблемою вибрані такі напрямки роботи школи:


  1. Робота з педагогічними кадрами

  • Педагогічна рада

  • Рада школи

  • Науково-методична рада

  • Психолого-педагогічний семінар

  • Школа передового педагогічного досвіду

  • Науково-методична конференція

  • Нарада ( мала рада ) при директорі




  1. Робота з учнями

  • Тестування

  • Анкетування

  • Учнівські конференції

  • Факультативи

  • Гуртки

  • Конкурси (предметні)

  • Олімпіади

  • Науково-дослідницька робота.




  1. Робота з батьками

  • Університет педагогічних знань

  • Лекторії

  • Консультації психологів, лікарів, педагогів

  • Тематичні батьківські збори

  • Програма вивчення дітей у сім'ї

За умов цілеспрямованого й організованого процесу управління колективний творчий пошук буде ефективнішим, реалізація науково-методичної проблеми сприятиме підвищенню фахового рівня кожного члена педагогічного колективу.


ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ


  • Психолого-педагогічний семінар та інтегровані методичні об'єднання вчителів-предметників.

  • Проблемний семінар учителів початкових класів (блокова система викладання української мови).

  • Семінар класних керівників.

  • Педагогічна конференція для батьків.

  • Системний підхід у впровадженні в роботу школи соціально-психологічної служби.

  • Розробити методи проектів навчання та виховання.

  • Постійно оновлювати систему освіти школи новітніми технологіями і засобами для особистого розвитку вчителів та учнів.

  • Використовувати інтерактивні методи навчання та виховання.

  • Утілювати в практику перспективні педагогічні ідеї з цієї проблеми.

  • Поширювати перспективний педагогічний досвід освіти міста, України, зарубіжжя.

  • Організація роботи факультативів з математики хімії, інформаційних технологій, креслення.

  • Вивчення історії рідного краю з молодших класів.

  • Написання авторських програм профільних спецкурсів та факультативів, які б містили елементи інтеграції з основними профільними дисциплінами;

  • Налагодження і керування самостійною роботою учнів;

  • Написання наукових робіт, рефератів;

  • Проведення семінарів і лекцій узагальнюючого характеру;

  • Реалізація Програми роботи з обдарованими дітьми;

  • Підготовка й участь у предметних олімпіадах, інтелектуальних конкурсах та турнірах;

  • Проведення предметних тижнів на більш науковому рівні.

Умови реалізації концепції розвитку:

Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв'язання питань, пов'язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням навчального закладу, створення атмосфери творчого пошуку, оригінальних, нестандартних рішень, педагогічних проблем;



Формування у педпрацівників готовності до впровадження сучасних інноваційних технологій;

Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик навчання та виховання;

Посилення ролі методичної служби проведення діагностики, вивчення рівня професійної компетентності вчителів;

Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму;

Конструювання нового, особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання;

Вироблення й реалізація моделі особистісно орієнтованого підходу до зростання професійної майстерності педагогічних працівників;

Широке висвітлення позитивного досвіду з питань профілізації, творчі звіти, майстер-класи, виставки набутого досвіду, апробація і обговорення новостворених програм;

Застосування нових методик, технологій, програм, що сприяють розвиткові та реалізації творчості, особистого потенціалу кожного учня, його самоактуалізації.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Провідною формою організації науково-методичної роботи в школі є методичне об’єднання.

Воно займається удосконаленням професійної майстерності вчителів на основі діагностики та

прогнозування, спрямовує роботу на забезпечення потреб вчителя, надає їм реальну допомогу.

Діяльність методичних об’єднань направлена на всебічну підтримку і демонстрацію позитивних

здобутків, стимулювання творчості як вчителів, так і учнів.

1. Організаційно-педагогічну модель закладу складають:

 м/о гуманітарного циклу, природничо-математичного;

 творча группа;

 м/о вчителів 1-4 класів;

 м/о класних керівників 1-9 класів;

 соціально-психологічна служба;

 медична служба;

 Інформаційно-методична служба .

2. Науково-методична робота в закладі здійснюється за програмою підготовки творчого педагога – психолога - дослідника.

3. З метою проектування підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів педпрацівників

забезпечується своєчасне проходження курсів підвищення кваліфікації та атестації.

4. Навчально-методичне забезпечення освіти та позакласну діяльність з предметів здійснюється через організацію роботи шкільних м/о.

5. Соціально-психологічна служба здійснює психологічний супровід освітньо-виховного процесу.

6. Медична служба забезпечує реалізацію здоров’язберігаючої програми.



Розвиток учнівського самоврядування

Головні завдання учнівського самоврядування в школі:



  • максимально виявляти і реалізовувати творчі здібності учнів, формувати моральні якості, підвищувати ініціативність, відповідальність кожного за взяті на себе зобов’язання та результат своєї праці;

  • формування в учнів комплексу громадянських якостей, потреби захищати інтереси України, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо зміцнення Української Держави та рідного міста ;

  • виховувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, готовність до компетентної участі у житті суспільства.

Активними членами шкільної системи самоврядування є учні --- класів, педагог-організатор, соціальний педагог та психолог, класні керівники.

Педагогічний колектив школи здійснює широке залучення учнів до управління шкільними справами через участь в органах учнівського самоврядування, формує творчо активну, ініціативну, здатну приймати свідомі рішення особистість.

Учнівське самоврядування організовано на загальношкільному та класному рівнях.

У школі діє дитячо-юнацька організація «Мрії Дивосвіту», яка входить до складу СМДО «Дивосвіт». Метою шкільної дитячої організації є «Згуртованість дітей і дорослих для спільної соціально-значеннєвої діяльності на основі загальної мети та інтересів».

Основні задачі:


  • Організовувати культурне, цікаве й корисне спілкування.

  • Розвивати ініціативу і творчість дітей у процесі колективних справ.

  • Зберігати й примножувати шкільні традиції.

  • Подолати й попереджувати соціально-емоційні проблеми в учнів.

Організація має статут та свою символіку. Символами ШДО «Мрії Дивосвіту» СЗШ № 7 є: гасло, емблема, галстук, пісня, оберіг. У кожному із символів заключається своя ідея, пов`язана з історією, традиціями й сучасністю.

Найвищим органом самоврядування є загальношкільна конференція учнів школи. На цій конференції учнівська рада школи звітує перед усіма членами дитячої організації про досягнення за поточний рік. Членами шкільної організації є учні 3 - 9 класів та орослої палати організації. Робота трудового об’єднання «Сосенка» будується на засадах взаємоповаги, утвердженні стосунків гуманізму, коректності, співробітництва між дорослими та дітьми.



Шкільне трудове об’єднання «Сосенка» - це добровільне, суспільне об’єднання дітей, підлітків та дорослих.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка