Конкурс «екоклас» номінація



Скачати 428.13 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації21.02.2016
Розмір428.13 Kb.
1   2   3

4.Екологічна міграція пов’язана з водою

Екологічною міграцією називають переселення районів екологічних катастроф і стихійного лиха внаслідок суттєвого погіршення умов проживання. На сьогоднішній день проблема екологічних біженців дуже гостро постала перед лицем усіх держав. Глобальні зміни клімату, стихійні лиха, нераціональне використання ресурсів, відсутність якісних фільтрів і очисних споруд, а також несумлінне ставлення до цього влади змушує людей змінювати своє місце проживання, змушуючи їх ставати екологічними біженцями.



Дощі у Таїланді, які пройшли у жовтні 2011 року – це найсильніша повінь за останні 50 років. Були знищені щонайменше 800 тисяч житлових будинків, розмиті дороги, закриті банки, зупинено роботу майже 10 тисяч заводів і фабрик, багато підприємств підтоплені. Без роботи залишилися близько 700 тисяч людей. Всього від повені постраждали більше трьох мільйонів людей, близько 720 тисяч з них звернулися за медичною допомогою. За попередніми оцінками, збитки від стихії перевищили 16 мільярдів доларів.

Внаслiдок довготривалих дощiв у пiвнiчних й захiдних провiнцiях, стихiя дібралась і до центру краiни. Масштаби трагедії просто вражають: 30 провінцій постраждало, близько 300 осіб загинуло, 9 млн. голів худоби знищено, частково затоплено 214 магістралей та доріг.

Економічний ефект локального стихійного лиха стає справді глобальним!

Як зауважує The Wall Street Journal, Таїланд з населенням в 67 млн ​​осіб належить до країн середнього розміру. Але вага Таїланду у світовому ланцюжку виробничих поставок незрівнянно більша за фізичні розміри королівства, і повінь з усією очевидністю нагадала про це нам.



За даними представництва Ford у Таїланді, які наводить The Wall Street Journal до теперішнього моменту заброньовано на 17 тисяч автомобілів менше за заплановане, а загальна кількість машин, які не зійдуть з конвеєрів через повінь, може скласти 30 тис.

У листопаді 2011 року влада Італії оголосила регіони зоною лиха, після того як потужні потоки води затопили цілі села і центр м. Монтероссо. «Тут більше нічого немає - ні товарів, ні водопостачання, ні електрики. Люди в будинках, все затоплено. Монтероссо більше не існує», - цитує The Telegraph мера міста Анжело Бетта. Ситуація тут просто катастрофічна. Повінь зруйнувала кілька мостів, а деякі будинки повністю пішли під воду.

 Рятувальники не мали можливості досягти деяких затоплених районів - стихія порушила залізничне і автомобільне сполучення в Лігурії і Тоскані, особливо в провінціях Ла Спеція і Масса Каррара.  

Владі і городянам доводиться ще боротися з наслідками руйнівної стихії, яка лише за попередніми оцінками завдала шкоди в 7 млн. євро.


Під час повені було оголошено у місті Генуя надзвичайний стан. Проливні дощі були настільки сильні, що буквально за малий проміжок часу вулиці Генуї перетворилися на вируючі води, які зносили все на своєму шляху.
Влада закликала жителів Генуї по можливості не виходити на вулиці, не їздити на машинах і не ночувати на перших поверхах будівель.

За оцінками Організації Червоного Хреста, природні катаклізми є причиною появи більшої кількості біженців, ніж війни. Нині 19.2 млн. людей можуть бути визнані «екологічними біженцями».









5.Про міжнародні механізми рішення екологічних проблем

На початку 1980-х років світове співтовариство усвідомило, що загроза нашому звичному існуванню стає реальною у зв'язку з екологічною кризою. І тоді були вперше початі зусилля до створення міжнародних механізмів рішення екологічних проблем, що стосуються так званих ресурсів загального користування. Для здійснення проектів, пов'язаних із глобальними змінами у біосфері, у 1991 р. була створена спеціальна структура — Global Environment Facility (GEF). У 1992 р. конференція в Ріо-де-Жанейро прийняла ряд конвенцій, що стали важливим інструментом виконання вартих перед світом завдань.

Підписали ці документи й чорноморські країни. Ними підписані також Бухарестська конвенція по захисту Чорного моря від забруднення, Одеська декларація. Результатом зусиль Чорноморської екологічної програми стали два важливих і конкретних документи: Трансграничний діагностичний аналіз Чорного моря й Стратегічний план дій по реабілітації й захисту Чорного моря. Підписавши у 1996 р. цей план, чорноморські держави зобов'язалися розробити загальну стратегію захисту й відновлення Чорного моря, керування його береговими й морськими ресурсами на 20 років.

Пройшло чотири роки, і жодне з держав зобов'язань не виконало. Не виконані й положення Бухарестської конвенції про створення Стамбульської комісії й консультативних груп при ній, а також Чорноморського екофонду. Намічені Бухарестською конвенцією й Одеською декларацією масштабні заходи щодо порятунку Чорного моря залишилися на папері. Навпаки, ситуація різко погіршилася, і плани використання Чорного моря становлять нині далеко від його берегів, а містити структури керування, оплачувати відновлення й захист моря змушені берегові держави.

Найтяжча екологічна ситуація склалася в Одесі. У зоні дії вибуховогненебезпечного Одеського припортового (аміачного) заводу (ОПЗ) почате будівництво Одеського нафтатерміналу. Хоча усі державні й суспільні екологічні експертизи, починаючи з 1992 р. указували на неможливість будівництва нафтових комплексів в Одеській затоці. На ОПЗ відновили небезпечне перевантаження метанолу, зупинене у 1989 р. громадськістю. Зараз на міжнародному ринку різко зріс попит на метанол, що використовується як добавка у бензин для підвищення октанового числа, при виробництві формальдегіду — сировини для виготовлення клею й гуми. Основний виробник метанолу у регіоні, Росія дотепер транспортувала його через фінський порт Котка. Через Одесу ж проходить самий короткий шлях у країни Середземномор'я, що є основними покупцями даної сировини. Намічаються його поставки у Південно-Східну Азію й Америку теж з Одеси. У 2001 р. планується обсяг перевалки довести до 400 тис. т. у рік, а у майбутньому — до 800 тис. т.

Небезпечні виробництва в Одесі ростуть, як гриби, без оповіщення громадськості, хоча його вимагає чинне законодавство країни. Нещадно знищується берегова зона: зносяться зелені насадження, безконтрольно забудовуються зсувні ділянки, піщані коси, стометрові прибережні смуги строгої недоторканності. Ще 10 років тому запропоновано у законодавчому порядку регламентувати природокористування в цій зоні. У 1995 р. розроблений проект закону про природокористування в береговій зоні Чорного моря. Уже 5 років він не затребуваний ні Міністерством екології й природних ресурсів, ні Верховною Радою, ні Кабінетом міністрів. Усім їм не до екології.

Пора б міністрам чорноморських держав відзвітувати перед платниками податків про ефективність своїх досить частих зустрічей для «урегулювання міжнародних проблем у зв'язку з екологічним навантаженням на Чорне море». Пропозиції за рішенням подібних проблем народилися у зоні планетарної катастрофи — Аралу, що гине. Недавній форум неурядових організацій Причорноморського регіону підтримав пропозицію Одеського соціально-екологічного союзу (ОСоЕС) оцінити існуючий антропогенний вплив на екосистему Чорного моря з обліком планованих нафтових і газових терміналів, перспективи видобутку нафти й газу на шельфі Азовського й Чорного морів, частих військових навчань НАТО (які порушують міжнародні угоди про Чорне море). Ця оцінка покаже здатність моря до самоочищення й визначить гранично припустиме навантаження на різні частини його екосистеми. У такій оцінці зацікавлені не тільки країни — республіки колишнього СРСР. Так, жителі Стамбула мають намір переглянути Конвенцію про режим проток, підписану у 1936 р.

Необхідна принципово нова концепція природокористування у басейні Чорного й Азовського морів, заснована на ідеях спільного господарювання країн, зв'язаних загальними ресурсами й цілком залежних від границь стійкості морських екосистем. І повинна бути створена нова структура міжнародного характеру, що несла б відповідальність за екологічний стан Азовського й Чорного морів — «Банк Чорного моря». До екстрених заходів по захисту цих морів варто віднести розробку угоди про квоти на стоки для всіх країн басейну. З ініціативи й при участі Одеського соціально-екологічного союзу (ОСоЕС) запропонована Концепція розробки квот на скидання стічних вод для всіх європейських країн, що входять у басейн Чорного моря. В основу Концепції покладена ідея спільного використання цими країнами природних ресурсів Чорного моря.

У чорноморських країнах (а їх 21) повинні бути уніфіковані заходи щодо захисту й реабілітації Чорного й Азовського морів. Це повинне покласти початок скоординованим діям різних країн. У цьому контексті дуже важливий проект екологічного землеробства на територіях водозбірних площ водно-болотних угідь міжнародного значення. Нарешті, на базі одеського риборозплідника міг би бути створений міжнародний центр по розведенню рідких видів риб Чорного й Азовського морів (у тому числі, мідій).






6. Висновок




У цей час проблема забруднення водних об'єктів (рік, озер, морів, ґрунтових вод і т.д.) є найбільш актуальною, тому що всім відомо вислів – "вода - це життя".

Без води людина не може прожити більше трьох діб, але навіть розуміючи всю важливість ролі води в її житті, вона однаково продовжує жорстко експлуатувати водні об'єкти, безповоротно змінюючи їхній природний режим скиданнями й відходами. Основна маса води зосереджена в океанах. Парка з його поверхні вода дає живлющу вологу природним і штучним екосистемам суші. Чим ближче район до океану, тим більше там випадає опадів. Суша постійно повертає воду океану, частина води випаровується, особливо лісами, частина збирається ріками, у які надходять дощові й снігові води. Обмін вологою між океаном і сушею вимагає дуже великої кількості енергії: на це затрачається до 1/3 того, що Земля одержує від Сонця.

Цикл води у біосфері до розвитку цивілізації був рівноважним, океан одержував від рік стільки води, скільки витрачав при її випарі. Якщо не мінявся клімат, то не міліли ріки й не знижувався рівень води в озерах. З розвитком цивілізації цей цикл став порушуватися, у результаті поливу сільськогосподарських культур збільшився випар із суши. Ріки південних районів обміліли, забруднення океанів і поява на його поверхні нафтової плівки зменшило кількість води, що випаровується океаном. Все це погіршує водопостачання біосфери. Більше частими стають посухи, виникають спалахи екологічних нещасть.

На сьогодні не можна не звертати уваги на цю проблему, тому що якщо не на нас, то на наших дітях позначаться усі наслідки антропогенного забруднення води. Уже зараз через діоксинове забруднення водойм у Росії щорічно гине 20 тис. чоловік. Приблизно таке ж число росіян щорічно смертельно занедужує раком шкіри у результаті руйнування озонового шару в стратосфері. Внаслідок проживання у небезпечно отруєному середовищі перебування поширюються ракові й інші екологічно залежні захворювання різних органів. Отже, цю проблему треба вирішувати якомога швидше й радикально переглянути проблему очищення промислових скидань. Сьогодні, за даними ООН, у світі налічується 25 мільйонів людей, що стали біженцями внаслідок екологічних катастроф, і їх число зростає. Згідно з прогнозом ООН, до 2050 року залишити свої будинки будуть змушені до 200 мільйонів чоловік. Їм доведеться шукати порятунку від підйому рівня моря, повеней і посухи, які зроблять неможливим життя на великих територіях. Є всі ознаки того, що ми стоїмо перед новим великим викликом глобального характеру! Тільки у 2007 році біженцями стали 11500000 чоловік. Кожне підвищення рівня Світового океану на сантиметр буде змушувати переселятися у світі 1 млн. осіб.

У найближчі десятиліття глобальне потепління, наростаючий дефіцит води і скорочення сільськогосподарських угідь стануть вирішальним чинником міграції, констатують учасники конференції ООН. Міграційні потоки будуть направлятися по всьому світу, що створить реальну загрозу глобальної безпеки.




Список використаних джерел
1. Наука про океан; Москва; 1981.

2. Океан сам по собі й для нас; Москва; 1982.

3. Р. Керингтон « Біологія моря»; Ленінград; 1966.

4. Проблеми і техногенні загрози водних ресурсів України//



http://www.politik.org.ua.

5. Екологічні катастрофи, пов’язані з водою //http://tsn.ua/foto/.

6. Водні ресурси світу //http://www.ecology.md/section.php?section.

7. Проблема водних ресурсів у світі //http://www.niss.od.ua.













1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка