Конкурс «Початкова школа XXI століття»



Сторінка1/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.94 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


Відділ освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації

Довговільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
На Всеукраїнський конкурс

«Початкова школа XXI століття»
Номінація « Творчий колектив»
Історія рідного краю

Факультативний курс

для 2-4 класів


Довговоля
Історія рідного краю. Факультативний курс для 2-4 класів: Навчально-методичний посібник/ Г.І.Рахуба, Н.В.Вавилюк, М.П.Ващишина, Н.І.Войтович, Г.В.Кисіль, У.В.Левкович, Л.О.Сяська.- Довговоля, 2008.- 190с.

Навчально-методичний посібник містить розробки уроків авторського факультативного курсу для 2-4 класів «Історія рідного краю». У ньому автори розкривають історію розвитку українського народу, господарсько-культурну спадщину, народні традиції,знаменні події через призму місцевого матеріалу.

Для вчителів початкових класів, класних керівників.

Відповідальний за випуск: М.В.Репетуха, заступник директора з навчально-виховної роботи Довговільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів



ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

Орієнтовне тематичне планування факультативного курсу «Історія рідного краю» для 2-4 класів…………………………………………………..5

ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ. 2 КЛАС

Розділ І. Твій рідний дім ……………………………………………………......10

Розділ ІІ. Рід, родина і рідня ……………………………………………………18

Розділ ІІІ. Де ти з’явився на світ ……………………………………………….27

Розділ IV. Твій рідний край …………………………………………………….36

Розділ V. Твоя країна – Україна………………………………………………..44



ЧАСТИНА ІІ. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ. 3 КЛАС

Розділ І. Твій рідний дім ……………………………………………………….57

Розділ ІІ. Рід, родина і рідня ……………………………………………………71

Розділ ІІІ. Де ти з’явився на світ ……………………………………………….85

Розділ IV. Твій рідний край …………………………………………………….97

Розділ V. Твоя країна – Україна……………………………………………….108



ЧАСТИНА ІІІ. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ. 4 КЛАС

Розділ І. Твій рідний дім……………………………………………………….121

Розділ ІІ. Де ти з’явився на світ ………………………………………………139

Розділ IІІ. Твій рідний край …………………………………………………...155



ПРО АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
У процесі розбудови особистісно зорієнтованого освітнього простору стає вкрай актуальним принцип співпраці педагогів для успішного вирішення проблем та завдань, поставлених перед сучасною школою.

Толерантність, взаємодопомога, наполегливість, творчий пошук – такими рисами можна охарактеризувати авторський колектив, що розробив факультативний курс для учнів 2-4 класів «Історія рідного краю»і успішно впроваджує в життя.

До складу творчого авторського колективу входить 7 вчителів початкових класів Довговільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Володимирецької районної ради Рівненської області. Керівником є Рахуба Галина Іванівна, спеціаліст вищої категорії, педагогічний стаж – 29 років. Членами творчого колективу є Ващишина Марія Павлівна, спеціаліст вищої категорії, Войтович Надія Іванівна, Левкович Уляна Вікторівна, , спеціалісти І категорії, педагогічний стаж яких – 26-29 років. До числа авторів входять спеціалісти ІІ категорії з педагогічним стажем 14 років Кисіль Галина Василівна, Сяська Любов Олександрівна та Вави люк Наталія Василівна.

Педагоги за покликанням, вони перебувають в постійному пошуку нових ідей - шляхів вирішення освітніх проблем початкової школи.

Головною метою роботи колективу є формування творчої особистості школярів, постійний їх розвиток. Зокрема, учні Рахуби Г.І., Кисіль Г.В., Ващишиної М.П. успішно виступили на районному конкурсі учнівських робіт з елементами дослідження «Юний науковець». В основі робіт – вивчення історії рідного краю.

В авторському колективі поєдналися мудрість і молодість , розсудливість і запальність, стриманість і рішучість, що в єдності формує творчий натхненний цілеспрямований енергійний характер.
М.В Репетуха

ВСТУП

Ефективне вивчення природознавства неможливе без розуміння дітьми значення історії рідного краю. Тому в основу опанування програмового матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієнтує нас, учителів, на ознайомлення з об’єктами історії рідного краю.

Мета курсу – організувати пізнання дитиною багатої історії розвитку українського народу, непересічності господарсько-культурної спадщини, сприйняття прогресивних народних традицій, засвоєння історичних подій, які відбулися на території рідного краю.

Уроки курсу спрямовані на розвиток пізнавальної активності дитини щодо краєзнавчого матеріалу. Здобуті раніше уявлення є передумовою для виховання потріотичних почуттів школяра, повага до трудівника., інтересу до праці. На уроках учні здійснюють своєрідні подорожі: «Пішки в історію вулиці, краю»,»Туди, де починаються молочні ріки».

Уроки будуть результативними, якщо їм дати моральної спрямованості, заохочувати дітей наслідувати добрі вчинки, бути відповідальним, допомагати один одному.

Щоб зміст уроку пробуджував цікавість дитини, навчальний матеріал має викладатися зрозумілою дітям мовою, давати нові знання, розкривати невідоме учням сторони рідного краю, трудові події і процес.

Учителеві варто з’ясувати, що відомо дітям по історію рідного краю, працю людей даої місцевості, щоб викликати радість, гордість за причетність до справ дорослих, до життя своєї країни. Такі переживання важливо підкріплювати конкретною справою учнів, організацією їхньої участі у справах дорослих.

Краєзнавство сприяє формуванню в учнів основ наукового світогляду, вихованню почуттів патріотизму, колективізму.

Курс « Історія рідного краю» має бути інтегрованим і тісно пов’язаним з природознавством, георгафією та народознавством. На вивчення даного курсу рекомендовано 34 години, однак допускається і 17 годин.

Враховуючи сучасну програму з природознавства та орієнтуючись на пізнавальні можливості учнів молодшого шкільного віку, варто виділити такі компоненти змісту програми.

1.Етнічна історія українців (виникнення і формування народу, нації) та етнічні ознаки (мова, територія, самоназва, самосвідомість, елементи традиційно-побутової культури).

2. Кращі народні традиції у звичаях, культурних цінностях, народному

мистецтві на території рідного краю.

3. Видатні події, які відбувалися впродовж століть, та люди, що їх вершили. Пам’ятники історії та архітектури.

4.Етнічні процеси взаємодії, взаємовпливів у традиційно-побутовій сфері

українців з іншими народами, що живуть на території України, межують

з її кордонами.

Реалізуючи визначений зміст на рівні конктретного матеріалу, потрібно забезпечити зв’язки між історією своєї місцевості та історією України, взаємодію минулого, сучасного й майбутнього. Адже гострота сприймання дитиною молодшого шкільного віку пояснюється спрямуванням у майбутнє, тому важливо у доборі та інтерпретації фактів забезпечити особистісне ставлення школяра до сивої давнини, відобразити досвід минулого в потребах, інтересах, цінностях сьогодення. Це має сприяти розумінню дитиною сучасних етнічних процесів, виходу у широкий багатонаціональний і полікультурний світ.

Актуалізація одержуваних знань можна досягти за рахунок систематизації навчального матеріалу навколо життєво важливих для учня відомостей, які зумовлюють накопичення і розвиток його соціального досвіду.

Таким чином, у програмі виділено наступні розділи:



  1. Твій рідний дім.

  2. Рід, родина і рідня.

  3. Де ти з’явився на світ.

  4. Твій рідний край.

  5. Твоя країна – Україна.

У методичному забезпеченні програми важливе місце відводиться створенню передумов розвитку в дітей активного становлення до історичного пізнання, залученню до різноманітної практичної діяльності, пов’язаної з пошуковою роботою, опрацюванням інформації, оволодінням трудовими прийомами.

Орієнтовне тематичне планування факультативного курсу

«Історія рідного краю» для 2-4 класів

2-й клас

17 год на рік

Розділ І. Твій рідний дім (4 год)

Тема 1. Українська хата. З чого будували хати. Скільки було кімнат і яке було їх призначення. Обладнання традиційної хати (меблі).

Тема 2. Елементи інтер’єру (піч, покуть, червоний кут, лава, піл, колиска). Дитячі іграшки.

Тема 3. Чим прикрашали хату (вишиті рушники,скатерки, домоткані доріжки, килими, духм’яні трави, квіти).

Тема 4. Що зі старовинних речей збереглося у вашому домі?

Розділ ІІ. Рід, родина і рідня (3 год)

Тема 1. Склад сім’ї, імена батьків, дідусів, бабусь. Дядько, тітка, двоюрідні брат, сестра. Ознайомлення з родинним деревом.

Тема 2. Шанобливе ставлення до старших, піклування про старших і немічних членів сім’ї, про дітей, любов і повага до матері, ставлення до батька.

Тема 3. Легенди, повчальні казки про долю сиріт, ставлення до старших, де добро завжди перемагає зло.

Розділ ІІІ. Де ти з’явився на світ (3 год)

Тема 1. Назва села, міста, вулиці. Географічне розташування населеного пункту, краєвиди.

Тема 2. Найстаріші будівлі на твоїй вулиці. З чого вони побудовані, які вони?

Тема 3. Новобудови міста, села. Архітектурні пам’ятки твого міста чи села.

Тема 4. Рослинний і тваринний світ.

Розділ IV. Твій рідний край (год)

Тема 1. Як називається край, де ти живеш (Чигиринщина, Черкащина тощо)? Його природні багатства.

Тема 2-3. Чим займається населення твого краю і чим воно займалося колись. Народні промисли.

Розділ V. Твоя країна – Україна(3 год)

Тема 1. Україна – наша держава. Столиця України – Київ.

Тема 2. Вірші і пісні про Україну.

Тема 3. Екскурсія визначними місцями свого села.


3-й клас

17 год на рік

Розділ І. Твій рідний дім (4 год)

Тема 1.Традиційні для українського будівництва житла техніки. Ті з них, що збереглися донині. Матеріали для будівництва української хати колись і сьогодні. Завдяки чому вони змінилися?

Тема 2. Будівництво хати. Українська толока. Як колись святкували входини в дім.

Тема 3. Господарські споруди для утримання худоби, птиці та господарського збіжжя.

Тема 4. Рослини, якими завжди прикрашали садибу (калина, вишня, верба, мальви, чорнобривці, барвінок). Приказки та пісні про ці рослини.

Розділ ІІ. Рід, родина і рідня (4 год)

Тема 1. Імена, прізвища членів сім’ї. Походження деяких імен і українських прізвищ.

Тема 2. Функції членів сім’ї. Родовід. Дослідження родоводу.

Тема 3. Національність, рідна мова. Люди різних національностей, які проживають у нашому місті, селі.

Тема 4. Традиційний український одяг. Його елементи. Місцеві назви одягу. Збереження національних особливостей у сучасному побуті, в одязі, в їжі.

Розділ ІІІ. Де ти з’явився на світ (3 год)

Тема 1. Історичні відомості про заснування міста, села. Від чого походить назва твого населеного пункту. Легенди. Сусідні міста і села.

Тема 2. Традиційна господарська діяльність. Землеробська культура, рибальство, тваринництво. Народні ремесла.

Тема 3. Народний календар. Старовинні свята: Миколая, Різдво, Новий рік(Василя, Меланки) та інші.

Розділ IV. Твій рідний край (3 год)

Тема 1. Природа рідного краю (ґрунти, рослинність, корисні копалини).

Тема 2. Народні засоби пересування колись і тепер (вози, сани, човни, плоти тощо).

Тема 3. Найбільші міста. Історичні пам’ятки місцевості, краю (храми, будівлі, книги, пам’ятники тощо).

Розділи V. Твоя країна – Україна (3 год)

Тема 1. Географія та природні умови України: гори й рівнини, річки, водойми, рослинний і тваринний світ.

Тема 2. Україна – незалежна держава. Державна і національна символіка.

Тема 3. Найбільші міста України. Основні відомості про історичні міста. Легенди про Київ, його заснування, головну вулицю Хрещатик.
4-й клас

17 год нарік

Розділ І. Твій рідний край (3 год)

Тема 1. У якій частині України знаходиться твоє село, місто? Уякій області ти живеш? Історичні відомості про обласний центр. Дата заснування. Походження назви.

Тема 2. Ошатність сільської оселі: побілка стін, розписи, різьблення, кольорове пофарбування. Функції печі. Праця в житлі. Домашні промисли.

Тема 3. Що вирощують на полях твоєї місцевості, на городах, у садах.

Де використовують вирощену продукцію. Які заводи фабрики є на території твоєї області? Яку продукцію вони випускають?

Розділ ІІ. Де ти з’явився на світ (5 год)

Теми 1-2. Коли засноване твоє село, місто? На якій вулиці ти живеш, чому вона так називається? Походження назв місцевих урочищ.

Тема 3. Річки і водойми поблизу населеного пункту. Як використовується вода місцевих водойм?

Тема 4. Якими корисними копалинами багата наша область. Яке головне багатство. Ліси облатсі. Тварини і рослини, поширені на території області.

Тема 5. Яку участь в охороні природи беруть школярі. Рослини і тварини, занесені до Червоної книги.
Розділ ІІІ. Твій рідний край (9 год)

Тема 1. Традиційні заняття людей твого краю (землеробство, гончарство, ткацтво, гутництво, різьбярство) та допоміжні заняття (бортництво, мисливство, рибальство).

Тема 2. Славні трудівники області, їхній внесок у добробут народу.

Тема 3-4. Стежками історії рідного краю. Відомі історичні постаті, народні майстри, поети, художники, які народились і діяли в цьому краї.

Тема 5. Українське козацтво. Запорозька Січ – християнська козацька республіка.

Тема 6. Видатні постаті. Богдан Хмельницький і його внесок у розвиток української державності (Чигирин, Суботів).

Тема 7. Українська жінка, її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславна, Маруся Чурай та інші.

Тема 8. Оспівування України, її історії кобзарями, лірниками. Т.Г.Шевченко – великий співець України.

Тема 9. Екскурсія історичними місцями рідного краю.


ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ. 2 КЛАС

Розділ І. Твій рідний дім ( 4 год)

Тема 1. Українська хата. З чого будували хати? Скільки було кімнат і яке їх було призначення? Обладнання традиційної хати ( меблі ).

Мета: дати дітям уявлення про зовнішній вигляд української хати, ознайомити з матеріалами з яких будували хату, дати уявлення про призначення кімнат та обладнання традиційної хати. Збагачувати словник дітей новими словами. Виховувати інтерес до культурної спадщини свого народу.

Обладнання: картки з зображенням поліської хати і українського подвір’я , з зображенням меблів . Матеріали для гри „Кожній речі своє місце”.

Хід уроку


  1. Мотивація навчальної діяльності

  1. Читання вірша І.Гнатюка „Я люблю свою хату”.

Я люблю свою хату і подвір’я й садок,

Де і сонця багато і в жару холодок.

Тихо й затишно квіти коло хати цвітуть

І невтомно все літо бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне : стіни – білі як сніг,

І віконце привітне і дубовий поріг,

Рідна казка про гнома, рідна стежка у сад.

Всюди добре а вдома краще , кажуть стократ



  1. Бесіда за змістом вірша.

  • Чи любите ви свою хату ? Чому ?

  • Чому „ вдома краще стократ” ?

  1. Повідомлення теми і завдань заняття.

  • Сьогодні на уроці ми будемо говорити про житло, яке будували наші предки, поговоримо з яких матеріалів будувались хати, які меблі в них стояли.

  1. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

  1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

  • Ми проживаємо на території України ,яка називається Волинське Полісся.

- Чому наш край називається Полісся ?

  • Своє житло поліщуки будували з дерева. Як ви думаєте , чому саме з дерева ?

  • Ці дерев’яні будівлі були покриті соломою. Називалися вони кліті, однокамерні хати в яких була лише одна кімната (на дошці демонструється зображення таких хат).

  • У такій хаті не було димаря, піч топилася по чорному. Посеред хати робили світець – отвір через який ішов дим від лучини, якою освітлювали хату, електричного освітлення ще не було.

  • Згодом в хатах з’явилися печі з димарем . Стіни в хаті білили глиною , на них вішали образи , вишиті рушники і картини.

Слухання вірша М. Варсевича „ Наша хата”.

Наша хатка невеличка,

Лиш комірка і світличка;

Та вона нам веселенька,

Бо в ній господарить ненька.

Наша ненька - господиня

Чиста хата , повна скриня,

Добре прибрана комора

Бо до праці неня скора.


  1. - Українська хата поділена на три частини : сіни , світлиця , комора.

Перш ніж попасти в світлицю потрібно було зайти в сіни. Сіни – це невеличка вхідна кімната. З сіней двері вели до світлиці і до комори.

Комора – це приміщення , або й окрема будова, де зберігалися продукти. Далі потрапляємо до світлиці – чистої, світлої , парадної кімнати.



  1. Робота з демонстраційним матеріалом.

На дошці картка – малюнок із зображенням світлиці. Розповідь учителя.

  • Основне місце в хаті займала піч. За піччю знаходився піл – місце на якому спали. Біля печі , на стіні ,був мисник – місце де тримали посуд . Під стінами стояли лави . Над полом чіпляли колиску . В кожній хаті була скриня – дерев’яний оздоблений ящик у якому зберігався одяг

  1. Закріплення і осмислення знань.

Гра „Кожній речі своє місце”.

Бесіда .


  1. Добір до слова хата слів близьких за значенням.

  2. Узагальнення знань.

Слухання запису пісні „Хата моя , біла хата”.

Підсумкова бесіда.



Тема 2. Елементи інтер’єру : піч , покуть , „червоний кут”, лава, піл, колиска, дитячі іграшки.

Мета: Дати уявлення про один з головних елементів інтер’єру української хати – піч, показати значення печі , ознайомити з елементами інтер’єру : покуть , лава, піл, колиска.

Матеріал: картка – малюнок, українська світлиця, картки із зображенням Тарасика і Марійки в сучасних українських костюмах, картки – малюнки „ Речі хатнього вжитку”.

Хід уроку :

  1. Організаційний момент .

  • Погляньте , діти , хто завітав до нас на заняття ?

  • Тарасик і Марійка запрошують нас в гості .

  1. Повідомлення теми заняття.

  • Сьогодні ми знову побуваємо в українській світлиці і познайомимось з елементами інтер’єру поліської хати.

  1. Первинне сприйняття нового матеріалу.

  • Послухайте загадку Л . Глібова і спробуйте її відгадати

Хто ж та баба дзиндзюриста ?

І не тільки я , мерзляк ,-

Тую бабу знає всяк.

Як лиха зима приспіє,

Білим снігом поле вкриє.

До бабусі дітвора

Утікає із двора.

Як трусне мороз зимою ,

Шкарубкою бородою.

Бідний люд мерщій біжить

Безталаннячко погріть .

Хто ж та баба дзиндзюриста ?

То всесвітня ... ( піч вариста).


  • Так це піч . Піч це один з головних елементів українського житла . Колись печі були дуже великі . Іван Франко писав у вірші „ По селах”.

В хаті піч трохи не в пів кімнати

З запічком і припічком із глини ,

Вічно тепла – то жолудок хати .


  • Піч – Берегиня родинного вогнища. В печі варили їсти, на теплій печі добре було спати . Вона була і нагрівальниця , і годувальниця, і лакувальниця .

  1. Вивчення української потішки із відповідними рухами.

Печу – печу хлібчик

Дітям на обідчик.

Більшому – більший ,

Меншому – менший .

Гам ! – Смачного вам !


  1. Продовження розповіді.

-А тепер заглянемо за піч . Там розташований піл . Хто пам’ятає з минулого уроку , що це таке ?

- Як ви думаєте, діти , чому піл розташовували саме за піччю ?

- А над полом вішали колиску для дітей .

- Навпроти входу , під стіною , прикріплено лавку .Заглянемо у словник : лавка – дошка , або кілька збитих дощок , на стояках , для сидіння – ослін .

- Другу лавку ставили навпроти полу . А в кутку де сходяться лавки – найпочесніше місце – покуть, або червоний кут. У покуті вішали ікони. Щовечора перед спочинком , та вдосвіта , запалювали біля ікони лампадку і молилися всією сім’єю.

4. Узагальнення і систематизація знань.

- А тепер ми трошки відпочинемо і пограємось .

Відгадування чайнворда.


  1. Полиця для посуду

  2. Димар.

  3. Прикраса з коралів , яку жінки носять на шиї .

  4. Ікона.

  5. Плід хлібних рослин .

  6. Переносна кімнатна лава.

Гра „ Минуле –сьогодення”.(Для гри потрібні –м’яч, призові фішки – зірочки ).

Піч –груба, електроплита , ...

Лавка – крісло , стілець , ...

Скриня – комод , шафа, ...



5. Дитячі іграшки .

  • Іграшка , цяцька . Ці слова відомі кожній маленькій дитині . Ми звикли , що іграшки виготовляють на фабриці . А раніше їх виготовлення було чудовим заняттям для батьків і самих дітей .

  1. Робота в групах .

Примітка : 4 групи працюють над текстами про дитячу іграшку – 1 група – свистунці, 2 група – іграшки з гарбуза , 3 група – писанки , 4 група – інші іграшки .

Іграшка. Цяцька. Ці слова відомі кожній маленькій дитині. Ми звикли, що іграшки виготовляють на фабриках. А раніше їх виготовлення було чудовим ремеслом рукодільниць.

Весною діти з особливим завзяттям майстрували різноголосі свистунці, оз­доблюючи їх малюнками, орнаментами, робили також пищики із цибулі. А дівчатка вміло плели віночки, робили чу­дернацькі пасльонові ляльки.

Під осінь, коли з поля збирали горо­дину, діти майстрували забавні маски. Виймали з гарбуза м'якоть, прорізали у шкуринці отвори — очі, ніс, рот, а все­редину вставляли свічку. Ввечері, як сповзали сутінки, виходили на вулицю, жартома лякали ровесників, перехожих. Це була дуже весела забава.

У сиву давнину народний календар брав свій початок з весни. Дуже давно люди почали вважати яйце символом життя, приходу весни. Тому наші пред­ки обожнювали його, розписували різни­ми яскравими фарбами. Так виникло чу­дове мистецтво — писанкарство. У роз­писуванні яєць завжди брали участь і діти. На писанках малювали різні лінії, крапки, що символізували нескінчен­ність світу. Дерев'яні писанки були гарним подарунком.

Колись чи не в кожній сільській сім'ї батьки майстрували для дітей ляльки, дзиґи, брязкальця. Найкращим гостин­цем для дітей з базару чи ярмарку були кольорові цукерки чи пряники у вигляді півників, рибок, білочок, зайчиків, вед­медиків, а також глиняні свистунці, подібні до різних птахів і тварин. Спеціально для дітей виготовляли й музичні інструменти – сопілки , цимбали , бубонці .



  1. Підсумок роботи в групах .

  2. Підсумок уроку .


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка