Конкурс «Початкова школа XXI століття»



Сторінка12/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.94 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
Тема 3. Що вирощують на полях твоєї місцевості, на городах та садах? Де використовують вирощену продукцію. Які заводи, фабрики є на території твоєї області? Яку продукцію вони випускають?

Мета: Розширити знання учнів про рослинництво, як галузь сільського господарства; про використання вирощеної продукції. Дати учням поняття про промисловість, ознайомити їх із галузями промисловості, що розвинуті в області. Розвивати увагу, логічне мислення. Виховувати бережливе ставлення до праці та природних багатств рідного краю.

Обладнання: Таблиці із зображенням зернових рослин, технічних та овочевих культур.

Хід уроку

  1. Актуалізація опорних знань.

- На сьогоднішньому уроці ми далі вивчатимемо місцевість нашого краю. Чи чули ви коли-небудь вислів: "Поле людей годує"? Як ви його розумієте?

- Хто з вас був у полі? Що таке поле?

- Що вирощують на полі?

- Хто хазяйнує на полях?

- Куди відправляють продукцію і що з неї виготовляють?

- Які ви знаєте промислові підприємства, і що це таке?

ІІ. Повідомлення теми уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

У селах люди займаються сільським господарством, тобто вирощуванням культурних рослин та розведенням домашніх тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Воно включає дві взаємопов'язані великі галузі — рослинництво (його ще називають землеробством) і тваринництво.

Сільське господарство є однією з основних галузей матеріального виробництва області, В ньому задіяна найбільша частка зайнятого населення ( 37,7 %), що майже утричі більше ніж у промисловості.

Агрокліматичні ресурси краю, особливо в південній лісостеповій частині, сприятливі для розвитку землеробства і тваринництва. В області функціонують більше 400 сільськогосподарських підприємств та 440 селянських (фермерських) господарств і понад 200 тисяч осіб зайнято в особистому підсобному господарстві. В 1999 році відбувся процес завершення приватизації. Вперше за останні роки в 2000 році було досягнуто збільшення валової продукції на 5,5%.

Землеробство області є провідною галуззю сільськогосподарського виробництва.



Земельний фонд Рівненщини становить 2005,1 тисяч га, з них 936,8 тис. га припадає на сільськогосподарські угіддя, що складає 46,7%. Це значно менше в порівнянні з середнім показником по Україні (70%).

Розподіл сільськогосподарських угідь можна проаналізувати за діаграмою:

З метою удосконалення земельного фонду області проводились інтенсивні меліоративні роботи і на сьогодні меліоровано 390,4 тисяч гектарів.

(Вкажіть позитивні і негативні наслідки меліорації).

Структура посівних площ на протязі останніх 10 років постійно змінювалась, що видно з діаграми.

Та все ж найбільша питома вага в структурі посівних площ належить зерновим та зернобобовим культурам. Кормові посідають друге місце, а картопля та овочево- баштанні - третє місце. Впродовж останніх років спостерігалася тенденція до зростання їх частки. На відміну від вищеназваних культур, частка технічних культур зменшувалась.

(Як ви думаєте, чому?)

У зв'язку з різними агрокліматичними умовами Полісся та Волинської височини структура посівних площ цих районів суттєво відрізняється, що можна проаналізувати за відповідними діаграмами Володимирецького та Дубенського районів.

Основними зерновими культурами є пшениця озима., ячмінь ярий та жито озиме. Валовий збір більшості культур за останні роки зменшився. Зростання характерне лише для проса та гречки.

Географія поширення зернових культур залежить від грунтово-кліматичних умов і характеризується переважанням на Поліссі жита озимого, а в південних лісостепових районах - пшениці озимої. Ячмінь, овес і гречка вирощуються по всій території.

— Розгляньте малюнки. Пригадати назви цих рослин вам допоможуть і загадки.

♦ На сонечко я схожий і сонечко люблю,

до нього повертаю голівоньку свою. (Соняшник.)

♦ В полі хороше мені зеленіти навесні.



Чим же я не молодець? Маю диво-корінець.

Все про нього дбаю, цукор відкладаю. (Буряк.)



  • Звуть мене всі довгунець за високий корінець. Та оції пагінці вас вдягають у штанці. (Льон.)

  • Хто ховає під кущі

наші супи і борщі? (Картопля.)

Основними технічними культурами області є льон-довгунець, який вирощують на Поліссі та цукровий буряк - головна технічна культура лісостепових районів. За останні роки посівні площі та валовий збір льону-довгунцю скоротилися більш ніж в 90 разів. Льон вирощують лише в 5 північних районах. Найбільші площі зосереджені в Костопільському та Сарненському районах.

Валовий збір цукрових буряків скоротився в чотири рази. Порівняно більші площі під цукровими буряками зайняті в південних районах області - Гощанському, Рівненському, Мяинівському та Кбрецькому.

Майже не змінився за останні роки валовий збір картоплі та овочів, які вирощують по всій території області.

Найбільше картоплі вирощують в Рівненському, Сарненському, Володимирецькому та Березнівському районах ( відповідно: 83,5; 71,7; 71,1; 67,3 тисячі тонн). Найменше в Радивилівському - 26,6 тис. тон. Звідси можна зробити висновок, що в північних районах, де мало вирощують технічних культур і менше зернових, переважає картопля. Лідером у вирощуванні овочів є Рівненський район (18,4 тис.тонн), в Дубенському і Гощанському вирощують вдвічі менше ( 9,8 та 9,2 тис тонн), а найменше ( 1,6тис.тонн) в Рокитнівському районі. В цілому, більше овочів вирощують в південних районах, а менше в північних.

Важливе місце в структурі посівних площ займають кормові культури

Основними серед них є кормові коренеплоди (буряк, картопля), кукурудза на силос. Однорічні та багаторічні трави переважно вирощують у поліських районах.

На своїх частках люди вирощують огірки, помідори, кріп, перець, кабачки – однорічні овочеві культури, та дворічні: морква, петрушка, капуста, буряки, цибуля.

Завдяки наявності родючих ґрунтів і м’якому клімату, область має значні площі садів. Яблуні, груші, вишні, сливи найкраще плодоносять. А також вирощують черешні, абрикоси, персики. На території області поширені ягідники, в яких ростуть смородина, порічки, малина, аґрус.

Рівненська область входить до складу Північно-Західного економічного району. Природно-ресурсний та трудовий потенціал Рівненщини впливає на її промислову і сільськогосподарську спеціалізацію. Порівняно велика лісистість, значна забезпеченість нерудними корисними копалинами, сприятливі грунтово-кліматичні ресурси, надлишкова кількість кваліфікованих трудових ресурсів впливають на спеціалізацію і визначають сучасний економічний розвиток області. Провідними галузями в економіці Рівненщини є галузі матеріального виробництва : промисловість та сільське господарство. В останні роки поступово почала зростати роль невиробничої сфери.

Основними галузями промисловості є електроенергетика (Рівненська АЕС в м. Кузнецовську), лісова та деревообробна ( на базі лісових ресурсів), промисловість будівельних матеріалів ( запаси базальтів, гранітів тощо), паливна ( торф), легка та харчова (на базі сільськогосподарської сировини).

Основними сільськогосподарськими культурами є жито озиме та картопля, з технічних - льон-довгунець. Переважає молочно-м'ясне тваринництво.

Основними промисловими вузлами є Рівненсько-Здолбунівський та Дубенський, а важливими промисловими центрами - Острог, Радивилів, Корець. В області виділяється Сарненський промисловий вузол та Кузнецовський і Костопільський промислові центри.

В 2000 році в області було 285 підприємств .

Нині промисловість області випускає більше 20% вироблених в Україні дерево-стружкових плит та більше 50% - фанери, лляних тканин та нетканих матеріалів. Нарощується випуск паркету, клеєної фанери, сірників, молочної продукції, кондитерських виробів, скляної тари, шиферу, облицювальних виробів з природного каменю, нерудних будівельних матеріалів.

Перше місце в частці промислової продукції займає електроенергетика, яка в основному представлена одним підприємством - Рівненською АЕС, що в Кузнецовську Володимирецького району. АЕС вступила в дію в грудні 1980 року. Нині на ній працюють два енергоблоки потужністю 440тисяч кіловат кожний і третій - потужністю 1 мільйон кіловат. На черзі завершення будівництво четвертого енергоблоку.

Паливна промисловість, яка використовує власне паливо, має також місцеве значення. Найбільшими родовищами торфу є Морочне, Кремінне та Чемерне. Працюють в області торфобрикетні заводи в Клесові Сарненського району, в Моквині Костопольського району та в Смизі Лубенського району, де випускається торф фасований по 25 кг, напівбрикети та торф для сільського господарства, торфокомбінат у с.Луко Володимирецького району.

Важливим підприємством є ВАТ "Азот", яке першу продукцію випустило ще в 1968 році. Дане підприємство забезпечує сільське господарство азотними та фосфатними добривами.

Виробництво олійних акрилових фарб, емалей і грунтівок здійснює ТзОВ "Лелека-колор" в Рівному, а на ВАТ "Адінол" випускають клеї та шпаклівки.

Переробкою полімерів ( пластмас та смол) займаються підприємства: "Пластик", "Рівненчанка" в Рівному, ВАТ "Завод пластмасових виробів!' в Здолбунові, а також ВАТ "Острозький шиноремонтний завод" та ВАТ "Дублет" в місті Дубно. Поліетиленову тару та плівку виробляють в селі Бабин та смт. Млинів.

Рівненська сірникова фабрика, що в Березне, виробляючи 630млн.коробок в рік, вона може забезпечити 40% потреби України в даній продукції. Крім того, лісова промисловість представлена 16 держлісгоспами. Моквинською паперовою фабрикою та меблевими підприємствами в Рівному, Смизі, Клевані, Костополі, Рафалівці, Радивилові, Сарнах, Дубно, Острозі. Користуються попитом набори для кімнат "Агат", "Полісся", "Інга" ВАТ "Костопільської меблевої фабрики".

Цементно-шиферна промисловість виникла ще у 1884 році в Здолбунові. В 2000 році на сучасному ВАТ "Волинь" було вироблено утричі менше шиферу та в сім разів менше цементу; ніж в 3 985 році, коли вироблялося 184 млн умовних листів шиферу та більше 2млн.тонн цементу. В м. Острог на ГІП "Дах"з покрівельних матеріалів виробляють черепицю. Багатий наш край і на будівельний камінь (граніт, габро, базальт). Відомими є Іванодолинський та Берестовецький спецкар'єри Костопільського району по видобутку базальтового щебеню та блоків. В Клесівському, Вирівському, Селищному; Соснівському кар'єрах Сарнеиського району та Рокитнівському і Томашгородському кар'єрах Рокити і вського району добувають граніт.

Відомі підприємства -ВАТ "Рівнерадіозавод", ВАТ "Рівненський завод високовольтної апаратури", ВАТ "Рівнесільмаш", та ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів". Нині машинобудування області випускає силові вимикачі, побутові лічильники газу, промислові вентилятори, відцентрові насоси, тракторні плуги. Продовжуює випускати продукцію ВАТ "Рівненський чавунно-ливарний завод" (литво з алюмінію, котли опалювальні), Лубенський ливарно-механічний завод ( литво пічне, люки). Нові підприємства галузі ЗАТ "Рівент" та ТзОВ "Акватон" відповідно випускають вентилятори та мідний дріт.

Відома своєю продукцією ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика", асортимент якої включає майже 200 найменувань.

В місті Дубно КП "Слов'янка" виготовляє дитячий та верхній трикотаж. Нове підприємство агрофірми "Зоря" займається хутровим виробництвом (норкові шкірки та шапки).

IV. Узагальнення та систематизація знань.

- Що таке рослинництво?

- Як поділяється рослинництво?

- Які рослини називають зерновими? Назви їх.

- Які рослини називають технічними? Назви їх.

- Які рослини відносяться до овочів?

- Які фруктові дерева і кущі ростуть у нашій місцевості?

- Розгадайте ребуси.





- До якої галузі рослинництва

відноситься кожна культура?

- Яку продукцію виробляють в

промисловісті?

- що виробляє харчова

промисловість?

- Яку продукцію виробляють на

підприємствах харчової і легкої

промисловості?

- Де в нашому районі випускають

торф пресований?

- Що побудовано на річці Ікві?

- Що таке РАЕС?


V. Підсумок уроку.

Розділ ІІ. Де ти з’явився на світ (5 год)
Тема 1-2. Коли засноване твоє село? На якій вулиці ти живеш? Чому вона так називається? Назви урочищ.

Мета: Ознайомити учнів з історією села, із походженням назви населеного пункту, у якому вони живуть та назвами вулиць. Розвивати спостереження, вміння висловлювати і аргументувати свою думку; виховувати любов до рідного краю, природи.

Обладнання: Фотознімки рідної місцевості, план села.

Хід уроку

  1. Актуалізація опорних знань.

- Послухайте оповідання «Рідне місто (село)»

Рідне село

Приїхав Тарасик із села в гості до ді­дуся, який жив у великому місті. Дідусь вирішив показати онукові місто.

Скільки цікавого побачив хлопчик! І багатоповерхові будинки, і метро, і трам­ваї, і тролейбуси. Побували вони з діду­сем і в цирку.

Повернувся Тарасик утомлений, але задоволений.

Ну як? Сподобалося тобі наше міс­то? — запитав дідусь.



  • Ще й як! — весело відповів Тарасик.

  • Може, зостанешся з нами, ходити­меш тут до школи?

  • Ні, дідусю, краще в селі житиму! Там мама й тато, сестричка Оксанка, песик Бровко, корова Лиска. І садок наш гарний. А річка яка! А ліс! Усього не перелічиш...

- Так про що йде мова у цьому творі?

- А де ви, діти, живете?

- Як називається наше село?

- Чи любите ви його, чому?

Найкраще місце на землі, де наро­дився ти, твої батьки і рідні, де ти на­вчився ходити і промовив перші слова, де відчув материнську ласку й батьківську теплоту.

- А чи знаєте ви, чому воно має так назву?

- Послухайте вірш вашої ровесниці із Житомирської області Світлани Гусаківської.

МОЄ СЕЛО

Не за синіми морями,

Не за темними лісами,

Ось прекрасне місце є —

Рідненьке село моє.

Тут усі живуть щасливо

До сусідів йдуть сміливо,

Копи привід є — гуляють,

При потребі помагають.

Ніби рай, село моє,

В кожній хаті радість є.

А коли приходить горе,

То село моє поборе.

Діти в школі щиро дружать,

Вчать уроки І не тужать,

На свята пісні вивчають,

В вільний час вірші складають.

- То про що йде мова у вірші?



ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

На дошці прикріпленні фотознімки села.

Село Довговоля Володимирецького району Рівненської області розташоване у межах Поліської низовини Волинського Полісся на площі 184га .Знаходиться за п’ять кілометрів на південний захід від районного центру смт. Володимирець

За свідченням українського історика І. Барановського, с. Довговоля виникло у 1629 році. Належало до Рафалівського повіту Волинського Воєводства Речі Посполитої.

Швидко минули роки волі, селяни знову біли змушені відбувати три дні панщини, платити податки грішми.

Територія Західної Волині відійшла до Російської імперії після другого та третього поділів Речі Посполитої у 1793 та 1795 р., коли вона біла включена до складу Ізяславської, а пізніше Волинської губерній.

Ця подія не змінила тяжкого становища селян. Медичне обслуговування було на низькому рівні. Лікар був тільки у Володимирці, і його послуги коштували дуже дорого. Єдиним промисловим підприємством був млин.

Невпізнанно змінилося село за часів Столипінської реформи 1995 р., коли його жителів розселили по хуторах: Осовик, Бір, Рови, Дитяна, Токи, Лижахів.

Світова війна і революція стала тяжким лихоліттям для нашого краю. А в 1920 р. на Західну Україну прийшли білополяки Юзефа Підсулдського, які поновили старі польські порядки.

Справжніми господарями стали поляки, чехи, німці. Всі найкращі землі, ліси, луки належали їм, а за користування іншими (гіршими угіддями) українці платили великі гроші.

20 вересня 1939 р. згідно таємничого пакту Молотова-Рібентропа Західна Україна перейшла до складу Радянського Союзу.

Невдовзі прийшов тяжкий 1941 р.

Першою ознакою будь якого населеного пункту є його назва. Щоб з’ясувати походження села Довговоля , слід заглянути у глибоку історію краю.

Про походження села Довговоля існує ще така легенда.



Село Довговоля належало польському пану Яну Кедровичу. Колись воно було розташоване коло теперішньої шосейної дороги, що веде на станцію Рафалівка біля Острівецької. Греблі. Панський маєток знаходився в центрі села. Навколо нього селяни будували свої хатини.З метою розширення орних земель, Ян Кедрович почав розселяти кріпаків на болотисту, порослу лісом місцевість. Селяни на знак протесту поверталися на старі місця. Це тривало доти, поки пан вирішив звільнити переселенців від панщини і податків, давши волю. З того часу селяни залишилися на новому місці, яке отримало назву Довговоля.

Про походження с. Довговоля існує ще така легенда.



Багато років тому на полі, що зараз називають панським, жив поміщик поляк Раб’янко. Тяжкі повинності викликали у селян не задоволення. Тоді пан вирішив їх поділити. Усіх не задоволених переселив далеко від своєї садиби, де вони утворили нове поселення серед дуже болотистої місцевості. Пройшло трохи часу і вирішили переселенці відомстити Раб’янкові. У ночі вони зловили улюблену панову собаку-сучку, обдерли її і підкинули пану на подвір’я. пан розсердившись, назвав поселення Луписуки (тепер Берестівка). Про те старожили не тільки пам’ятають стару назву, а й часто користуються нею. Інші селяни, що довго і терпляче чикали волі, стали називати своє село Довговолею.

- А ось послухайте смішинки, які учні підготували про сільське життя.

РЕЖИМ ДНЯ

— Я був у селі — там з першими півнями встають і разом з курми лягають спати...

— А якщо курей немає?

ГЛИБОКА РІЧКА



  • Чи глибока у вас у селі річка, Галю?

  • Глибо-о-ка! Як лягти, то з головою...

ЗНАЙОМСТВО З ПРИРОДОЮ

Міський хлопчик уперше з батьками приїхав до тітки в село. Гуляючи довкола будинку, він побачив у траві кілька пля­шок з-під молока і, захекавшись, прибіг до батьків:

— Тату! Мамо! Я тільки що знайшов у траві гніздо корови!
— З двору рідна стежина веде тебе на вулицю. Тут кожне деревце, кожен ку­щик знайомі тобі. Чи замис­лювався ти, чому кожній людині така мила і рідна своя вулиця?

З кожним роком село все більшає. Адже на даний момент нараховується 509 дворів. Кількість населення 1960 чоловік. Кожне подвір’я господаря виходить на широкі вулиці. Першою і найбільшою на даний час (до 2 кілометрів ) є вулиця Грушевського. Ще у післявоєнні часи, на цій вулиці був побудований клуб, куди сходилась вся молодь села. Пізніше на місці старого був споруджений новий, а біля нього сільська рада. Неподалік знаходився промисловий магазин. Саме тут був центр села. На даний час тут лишився Будинок культури.

Середину вулиц,і де йде перетин її з головною трасою називають Осередком. Ту зустрічаються найстаріші хати села. Це одна з найквітучих вулиць села. Навколо будинків ростуть розкішні дерева, пахучі квіти.

Другою за величиною є вулиця Шевченка, на якій розміщена Довговільська ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Що саме цікаво, що ці вулиці розміщені паралельно одна до одної. Крім того, що до них паралельно розміщені вул. 40- річчя Перемоги , вул. Лесі Українки та вул. Незалежності. Майже перпендикулярно до цих вулиць ідуть вулиці: Гагаріна, Вишнева, Степова, Першотравнева.

— Давайте поговоримо, чому вони мають такі назви?

(Розповідають учні, які живуть на цих вулицях.)

— Послухаємо знов смішинки підготовлені учнями про вулиці.




  • Чого ти плачеш, хлопчику?

  • Я загубився...

  • А на якій вулиці ти живеш?

  • На нашій...

  • А чий ти, хлопчику?

  • Татів.

ХВОРИЙ БУДИНОК

Йдучи з мамою по вулиці, дівчинка побачила на одному з будинків термометр і запитала:

  • Мамо, а що це таке?

  • Термометр.

  • То будинок теж хворіє?

  • Моя Україна---

Широкі простори:

Поля і левади,

Долини і гори…
Зараз ми поведемо мову про поля , ліси , які знаходяться навколо нашого села.

На південний захід від нашого села знаходиться поле , яке маю назву Десятини.

Ліворуч від Десятин через трасу простяглося Панське поле. На північ від панського поля знаходиться Пастовник.(ліс). На південному сході простяглася Кіндратовщина та Підборіддя. За цими полями розкинувся ліс Дитяна, яка поступово переходить у Казьонний ліс. Ближче до села розкинув свої володіння Аптикаровий та Кузьмовий ліс. Ще ближче до села Караїмчукове поле та Руд . На схід від села ---Осовик, який північніше переходить в Запалом’є. В сторону Володимирця знаходиться Дубина.

На північ від села розкинулися : Борок (де Ярина), Рови, Кути, Рубань (ліс), Заболіття, Критиш, Зимник, Маковище, Потереби. Далі на захід ці урочища переходять в Бабу, Гороховище, Лижахів , Силники, Калне.


IV. Закріплення вивченого матеріалу.

— Коли виникло наше село?

— Де воно було розташоване?

— Чому воно має таку назву?

— Де були поселення с. Довговоля.

— Скільки вулиць у нашому селі?

— Яка вулиця найбільша?

--- Як називаються урочища, що розміщені на північний схід від села.

--- Які урочища розміщені на захід від села?

--- Де знаходиться Пастовник ?

--- Де знаходяться Токи?

5. Підсумок уроку.

Різні в світі є країни,

різні люди є на світі,

різні гори, полонини,

різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна, найрідніша нам усім. То — прекрасна Україна, нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї, наче вміють говорити! Там ясніше сонце сяє, там солодше пахнуть квіти...


Тема 3. Річки й водойми поблизу населеного пункту. Як використовується вода місцевих водойм.

Мета: Ознайомити дітей з походженням озера Довге, його життям та використанням. Розвивати увагу, спостережливість. Виховувати у дітей почуття причетності до вирішення проблеми екологія.

Хід уроку

І. Актуалізація знань.

— Відгадайте загадку.

Що таке: пливе і ллється,

часом на камінь дереться,

як немає — все всихає, звір і птаха помирає. (Вода.)

— Яке значення має вода на Землі?

Розгадування кросворда.

— Якщо всі слова ми впишемо правильно, то зможемо дізнатися тему уроку.



1. Водойма, створена людиною. (Ставок.)

2. Наймілкіше море в Україні. (Азовське.)

3. Місце, де на поверхню землі витікає підземна вода. (Джерело.)

4. Синя стрічка блищить, щось тихенько гомонить і біжить собі, біжить, не зупиниться й на мить (Річка.)

5. Частина океану, яка врізається в сушу. (Море.)

— Що таке озеро?

— Яке озеро є неподалік нашого населеного пункту?

— Яка це є водойма? (прісна водойма).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Сприймання і усвідомлення навчального матеріалу.

— Без води життя на Землі неможливе: в'яне квітка, страждає звір, замовкає пташка. Все живе на Землі потребує води. Кожна її крапля є дорогоцінним скарбом природи. Вода напуває Землю, яка годує людину. Люди завжди розуміли значення води для себе і впродовж багатьох віків оспівували її як основу буття. Обожнювали все: море, озеро, річку, криницю, джерело. Вода — справжнє диво природи. Вона покриває 2/3 поверхні нашої Землі. Вода животворною силою наповнює незліченні річки й озера, перетворює пустелю у квітучий сад. Вона вічно мандрує. Найбільше її у водоймах. А джерела, річки, озера, болота, ставки, водосховища, моря — усе це водойми.

Де б не народилася людина, де б вона не проживала, куди б не закинула її доля, вона завжди має пам’ятати рідний край. Ми народилися на Поліссі, в чудовому і мальовничому селі Довговоля.

Назва Полісся похідна від слова ліс і означає лісисту місцевість, біля лісу. Займає північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської областей.

Полісся ще називають краєм озер і боліт, особливо Волинське Полісся. Справжньою його красою є озеро Світязь з його унікальною і прозорою водою. І хоч наше озеро Довге і поступається своїми розмірами перед Світязем, але воно теж є своєрідною окрасою нашого села.

Озеро вабить до себе не тільки дітей, а й дорослих людей. У вихідні дні на березі озера збирається багато відпочиваючих.

Наше озеро…

- Що означають ці слова для вас?

- Ви вимовляєте їх з гордістю.

- А може байдуже?

- А може ви ніколи не задумувалися про те , що озеро Довге є невід’ємною частиною нашого села?

Озеро Довге знаходиться на північному сході від села Довговоля на відстані 1,5км. Воно являє собою природну заглибину на суходолі заповнену водою.

Зараз озеро має площу близько 2 га. В минулому площа озера була набагато більшою, його води майже досягали хутірських хат. В процесі свого розвитку змінилася і глибина озера. Озеро дуже замулилося і зараз найбільша глибина сягає 2 м. Старі люди розповідають, що в минулому на дні озера було дуже багато своєрідних «вікон» - тобто підземних джерел, які живили озеро. Внаслідок безвідповідальної діяльності людини, озеро було зруйновано. Вода із озера була спущена, дно почищене. А тут допомогла природа. Талі води, дощі з підвищених ділянок пісок, глину зносили до озера. Тому озеро має зараз пологі береги, які плавно опускаються до дна.

Озеро зараз перебуває на стадії зрілості, мілина чітко виражена, піщана і піщано-глиниста. Збереглися тільки нерівності, мілкі, перекриті осадами. На береговій мілині виражені зони: повітряно-водяних, плаваючих і підводних рослин.

Ще до нашої ери відомий філософ Фелес Мілетський сказав: «Основою всього є води. Давайте тільки на одну мить уявімо собі, що на планеті зникла вода. Що станеться на Землі? На це запитання відповідей може бути багато. Адже життя на Землі підтримується тільки завдяки прісній воді.

В кінці 90- років якість води в озері почала знижуватись. Головними причинами зниження якості води стали:



  1. Наявність несанкціонованих сміттєзвалищ на берегових схилах.

  2. Зниження берегової рослинності.

  3. Випас великої рогатої худоби й організацію водопоїв для неї на озері.

Значення водойм у природі дуже велике . Водойми – це резервуар води, яка необхідна для всього живого. А для рослин і тварин, які живуть у водоймах – це єдине їхнє житло.

Велике значення водойм і в житті людей. Вони прикрашають землю, радують своєю красою. Люди біля водойм відпочивають: купаються, загоряють. Із водойм беруть воду, без якої не можуть обійтися ні в побуті, ні на виробництві.

Водойми повинні бути чистими! Та на жаль, мало робиться для того, щоб їх не забруднювали заводи, фабрики, ферми. Але в забрудненні винні не тільки вони.

Уявіть собі таку картину. Водій помив автомобіль або мотоцикл у нашому озері Довге. У воду попали бензин і мило. Приємно буде тобі купатися у такій воді? А як будуть почуватися у такій воді мальки риб і інші жителі водойми. Багато з них загине.

Запам’ятай! Не можна мити у водоймах машини, мопеди, мотоцикли і навіть велосипеди.

Дуже часто люди викидають у водойму сміття, не розуміючи, що здійснюють страшне зло. Під водою появляється розбиті пляшки, консервні банки. Уяви собі, як це небезпечно для людей, що купаються у водоймах.

Ніколи не викидай у воду сміття! Не залишай його і на березі, тому що з берега воно може легко потрапити у воду.

Кожен з нас школярів повинен охороняти водойми, слідкувати за чистотою води, розчищати джерела, оберігати рослин і тварин.

IV. Узагальнення і систематизація знань.

- Що таке водойма?

- Яка водойма міститься біля нашого селища і на якій відстані?

- Як забруднюється водойма?

- Як зберегти нам наше Довге озеро?

V. Підсумок уроку.

Я – вода. Не нафта, не олія.

Я волаю, але ти волай:

Мертвоти сама я не здолаю,

Ти долай, до поки ти водій.

Хочеш ти ковток водиці чистої,

Щоб була я вічно молода?

Чоловіче, я сама не вистою,

Ти рятуй мене,

Бо я – вода!

Я –вода. І родилась чистою.

Не для себе ллюся, а для вас.

Озиваюсь мовою урочистою

І лише за правду без прикрас.

Бережіть джерельця, люди,

І воно напоїть вас.

Хай дзюрчать джерельця всюди,

Закликаємо ми вас.

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка