Конкурс «Початкова школа XXI століття»



Сторінка2/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.94 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема 3. Чим прикрашали хату ? ( вишиті рушники , скатерки , домоткані доріжки , килими , духм’яні трави , квіти).

Мета : познайомити учнів з давнім звичаєм предків прикрашати світлицю рослинами , розповісти легенди про них , виховувати любов до минулого .

Матеріал : вишиті рушники , доріжки , пісні .

Хід уроку :

  1. Організація класу .

Читання вірша Б . Лепкого „Рідна стріха”.

Любіть свою хату,

хоч і небагату,

тут ви бігали до мами

дрібними ногами.

Тут ви підростали,

Божий світ пізнали,

звідси батько вас за руку

вів у школу, у науку.

Тут ваша утіха,

радість і потіха.

Гей, нема то, нема в світі,

як та рідна стріха!


  1. Повідомлення теми і мети уроку .

  1. Розгляд ілюстрації української світлиці .

  2. Сьогодні ми поговоримо про те як українці оздоблювали своє житло. Сьогодні ви будете допомагати мені у роботі .

  3. Оздоблення світлиці рослинами .

  • Рідна оселя ! З нею ми пов’язані тисячами ниток , тут зустрічаємо кожен новий день. Приваблива вона у будні , ще більше у свята . Що ж служило оздобленням хати у наших предків ?

Учень : З давніх–давен світлицю прикрашали калиною .Калина – символ України . Є прислів’я – „Без верби і калини – нема України” .

Учениця: Легенда про калину .

Вчитель: Згадайте , які вірші чи оповідання ми читали про калину на уроках українського читання .

Відповіді дітей .

Давайте заспіваємо пісню , яку ми вчили на уроці музики „Ой є лузі калина”.
Учень : Українську хату ще прикрашали вербою. Верба на Україні в пошані здавна .У Вербну неділю вербу освячували в церкві, „били” дітей і промовляли:

Не я б’ю верба б’є

За тиждень – Великдень .

Не вмирай , червоної

Крашанки дожидай .

Освячену вербу зберігали за образами .

Учениця : Ще українську оселю прикрашали зіллями м’яти , материнки , звіробою, любистку .Пучки цілющих квітів і трав клали на покуті біля ікон .У травах купали немовлят . Від квітів хаті був приємний запах.

Учениця : На Трійцю – хату прикрашали зеленню , травневим зіллям . Вірили, що це зілля оберігає хату від грому і блискавки .

Вчитель : Чим же ще прикрашали хату українці ?

Учень : ще здавна в українській оселі на стіл застеляли у неділю вишиту святкову скатертину , ставили букет квітів . А ліжка застеляли красивими покривалами .На подушки надівали вишиті наволочки .

Учениця : Ікони прикрашали вишитими рушниками :
МАМИНІ РУШНИКИ

Найкраще люблю я

В мами — рушники,

На яких, як сонце,

Сяють квіточки.
Червонії маки І волошки сині

На рушниках квітнуть,

Немов на долині.

Між квітів колосся

Жовтим блиском сяє,

Хату мою рідну

Теплом зігріває.
Рушники у мами

Сонечком зігріті

І таких немає

У цілому світі.

Василь Скуратівський

Вчитель : Простий скромний рушник висів у кожній хаті біля порогу на кілочку .Ознакою охайності , працьовитості кожної жінки є прибрана хата , а в ній чистий рушник напохваті . Не випадково в народній пісні мати повчає дочку :

Учениця : Тримай хаточку , як у віночку ,

І рушничок на кілочку .

Тримай відерця всі чистенькі ,І водиці повненькі .

Прийдуть зовиці пити водиці , будуть тебе хвалити .

Учень : читає вірш А. Малишка „Пісня про рушник”.

Вчитель : - Рушник на стіні . Давній наш звичай . Немає жодної оселі в Україні, котрої не прикрашали б рушником. Хата без рушників , казали в народі, що родина без дітей . Рушник був обличчям оселі .

Учениця : Вишивала я рушник

Власними руками,

Гаптувала залюбки

Всіма кольорами.

Мов жива на полотні –

Калинова гілка,

Під мережкою , внизу –

Книжка і сопілка.

До ладу все довела,

Хоч іще маленька, -

І оздобила як слід я портрет Шевченка.

Учень : Дерев’яну лаву біля столу прикрашали домотканими ряднами і килимами . А глиняну підлогу встилали лепехом.



    1. Підсумок уроку.

Рідна хата ! Оспівана в піснях , оповита легендами , переказами, опоетизована майстрами слова й пензля, вона буде завжди символом добра і надії , її незгасний вогник світитиметься теплом маминої любові , вірою в доброту , високу людяність ,одвічною сподіванкою на чисте небо над нами .

І ряденця строкаті ,

Й рушники на стіні , -

Навіть дим в нашій хаті

Рідно пахне мені .
Тема 4. Що зі старовинних речей збереглося у вашому домі ?
Мета : З’ясувати сутність поняття культурна спадщина , учити з повагою ставитись до надбань українського народу , виховувати інтерес до історії рідного краю , допитливість .

Матеріал : Ілюстрації за темою уроку , картки для опитування .



Хід уроку :

  1. Організаційний момент .

  2. Повідомлення теми і мети уроку.

Вірш Є . Гуцало „Синя скриня”.

Дерев’яна синя скриня в хаті справжня господиня.

Синя скриня всіх взуває,

Синя скриня й зодягає.

В дерев’яній синій скрині

Є намисто старовинне.

Голки є .І є наперсток.

Є маленький срібний хрестик.

В дерев’яній синій скрині

З торочками є хустина .

Ця хустина, мов жар-птиця

Жаром грає та іскриться .

Ця небачена хустина –

Ще бабусі Катерини.

В синій скрині є намисто,

Самоцвітне променисте.

Рушники у синій скрині,

Мов птахи – зелені й сині .

Плахта є, є і запаска –

Теж з бабусиної ласки .

В синій скрині дерев’яній

Скатертина є прадавня.

Скатертина ця , прадавня –

Про бабусю пам’ять славна .

Про бабусю Катерину ,

Бо її ця синя скриня .

То бабуся все надбала –

Й нам у спадок передала.

- Який же спадок залишила бабуся Катерина ?

- Сьогодні на уроці ми поговоримо про старовинні речі ,які залишилися на згадку від наших предків . А ще заглянемо до шкільної кімнати – музею, де зберігаються старовинні речі.



  1. Первинне сприйняття і усвідомлення нового матеріалу.

  1. Читання оповідання В . Сухомлинського „ Дідусева ложка”.

Щодня маленька Наталочка під час обіду брала з буфету ложки й клала на стіл — мамину, таткову, дідусеву й свою.

Взимку помер Наталоччин дідусь. Дів­чинка плакала й побивалась за ним. Вона дуже любила дідуся.

Тепер дідусева ложка залишилася в буфеті. Наталочка щоразу доторкалась до неї, брала у руки, тримала якусь мить і знову клала на полицю.

Минули роки. Наталочка виросла, ста­ла дорослою дівчиною, закінчила школу. Того дня, коли Наталя йшла до школи, щоб одержати атестат про середню освіту, вона поклала на стіл і дідусеву ложку. Дідусева ложка лежала біля Наталиної миски. Мама й тато мовчали. І Наталя мовчала.

І це мовчання було для всіх красно­мовним і урочистим.

2. Бесіда за змістом оповідання .

- Яка пам’ятна річ залишилася в Наталиній родині ?

- Про кого вона нагадувала ?

- Які пам’ятки збереглися у вашій родині ?

- Про кого , чи про що вони розповідають ?

3. Робота з картками – скарбничками .

- Ви отримали завдання скласти скарбничку пам’ятних речей вашої родини. Давайте ми заслухаємо ваші скарбнички .

Читання скарбничок.


  1. Екскурсія до шкільної кімнати – музею .

-А тепер ми з вами відвідаємо шкільну кімнату –музей і поглянемо які старовинні речі в ній зберігаються .

- Давайте пригадаємо як потрібно поводитися в музеї .

Примітка: Розглядаємо експонати речей домашнього вжитку , ткацький верстат , постоли , старовинні інструменти , одяг .


  1. Підсумок уроку.

Слухання оповідання А . Савченка „ Бабусина скриня”

  • Що розповіла бабуся онучці про свою скриню ?

  • Чому бабуся так дорожила цією скринею ?

  • Не забуваймо і ми своїх предків , шануймо пам’ять

  • про них . Бо кажуть люди „Хто свого забувається – того люди цураються”.



Розділ ІІ. Рід, родина і рідня (3 год)
Тема 1. Склад сім’ї, імена батьків, дідусів, бабусь . Дядько , тітка , двоюрідні брат , сестра . Ознайомлення з родинним деревом .

Мета: Виховувати почуття гордості за своїх предків , формувати поняття рід, родина , рідня; познайомити з правилами складання родоводу ; виховувати шанобливе ставлення до всіх членів родини .

Матеріал : Фотографії членів родини , ескізи родинного дерева ( на кожного учня ) , родоводи .

Хід уроку:

  1. Відгадування загадки – ребуса .

Ось перед вами друзі хата ,

У ній чотири є кімнати .

А ось вам загадка моя :

Як тут розміститься 7 „я” .



  1. Повідомлення теми і мети уроку .
    - Людині важко бути самотньою. Ні з ким поділитися думками , планами .Нікому допомогти , сказати співчутливі слова . Ви скажете : а друг ? Але ж друг не живе в одній оселі з тобою , з роками він може віддалитися і навіть забути про тебе . Хто ж залишається завжди з тобою ? Хто розділить твою радість ? Кому буде боляче коли ти Зробиш хибний крок ? І хто ніколи не відмовиться від тебе ?

Це – твоя родина .

Сьогодні ми будемо говорити про родину, рід , рідню .



  1. Первинне сприймання та усвідомлення нового матеріалу .

  1. Тлумачення слова родина .

У словнику написано , що родина це група людей , що складається з батьків, дітей , та інших близьких родичів , які проживають разом .

Любо нам у рідній хаті

Там , де рідний батько , ненька,

Там , де братчик і сестричка ,

І бабусенька старенька.

2. Виконання завдань на карточці .

- У кожного з вас , на парті , лежать карточки із завданням .На кожній карточці є початок речення , а закінчити речення ви маєте самостійно . Після закінчення роботи у кожного буде написана невеличка розповідь на тему : „Моя сім’я”

Моя сім’я...(велика чи мала)

Вона складається з ...

Мою маму звуть ...

Мій батько - ...

Братик -...

Сестричка -...

А ще з нами живе ...

3. Декілька дітей читають свої розповіді.

4. Розповідь учителя.

- Тато , мама, сини і дочки – це родина . Тато – господар дому.

Мої руки незупинні

То у фарбі то у глині .

Що не вміють руки нині ,

Перейнять скоріш повинні .

Я навчаюся у тата

Молоток в руках тримати .

Скоро буду майструвати

Бо навчаюся у тата .

( вірш читає учень ).



  • У народі кажуть : „ Не навчив батько – не навчить і дядько”.

  • Мама – Берегиня роду .

Хто тебе так щиро любить ,

І вбирає і голубить ,

І кладе у постіль спати ?

Мати .


Хто стеріг тебе від злого ,

Відмовляв собі усього ,

Щоб тобі віддати ?

Мати .


Хто тебе узяв за руку

І до школи на науку

Вів , щоб розуму навчати ?

Мати .


  1. Виставка дитячих малюнків на тему : „Ясне сонечко – рідна матінка”.

  2. Продовження розповіді вчителя .

  • Без дітей родина не може бути по-справжньому щасливою .Вони – малі помічники , радість для своїх батьків . У народі кажуть : „Сестра з сестрою , як риба з водою” , „Де одинець , там хазяйству кінець , де сім – там щастя всім”.

Учень читає вірш М . Стельмаха „Через кладку”.

Через кладку , через річку

Я веду свою сестричку.

Прямо в хвилі кладка гнеться,

А Оксаночка сміється.

Бо зі мною через річку

Не боїться йти сестричка


  1. Рідня .

  • Дід , баба , тітка , дядько та їхні діти для вас – рідня .Вони не просто близькі й дорогі тобі , а ще й одного з тобою роду .

Гра „Ромашка”.

(На кожній пелюстці квітки завдання .

Хто такий дідусь ? Назви його імя . і т . д . )


  1. Усвідомлення і закріплення знань .

  1. Розповідь учителя .

  • У кожної людини багато родичів , великий рід . І дуже добре коли можна сказати : „Нема роду переводу”. На дошці ви бачите родовідні дерева , або родоводи . Це – історія поколінь певного роду , розміщена систематично .

Примітка : На дошці розміщені зразки родоводу вчителя , учнів ,які перейшли до старших класів . Учитель розповідає про свій родовід .

  1. Оформлення родоводу .

  • У кожного з вас на парті лежить малюнок дерева . Розгляньте його . Я просила вас принести з дому маленькі фотографії ваших родичів .Ці фотографії ми розмістимо на цьому дереві . Почнемо з коріння . Тут будуть розміщені фотографії ваших дідусів і бабусь . На нижніх гілках дерева розмістимо фотографії мами і тата . А на верхніх – ваших братиків і сестричок і звичайно ваші .

  1. Закріплення і осмислення знань.

  1. Розгадування кросворда .





По горизонталі:

1. Ким тобі доводиться мамин брат? {Дядько.)

4. Кого ми називаємо ненькою? (Мама.)

5. Група близьких родичів, що живуть разом. (Родина.)


7. Ким тобі доводиться мамина мама? (Бабуся.)
По вертикалі:

Маленький хлопчик або дівчинка. (Дитина.)

Ким доводиться хлопчик своїм дідусеві і бабусі? (Онук.)

Як ще називають батька? (Таїло.)

Ким тобі доводиться татків батько? (Дідусь.)


  1. „Мозковий штурм”. Назвати слова назви людей , які доводяться один одному родичами .

Мама , син , дочка ...

  1. Підсумок уроку .

Якщо позабудеш стежину до хати,

Яку дитинчам навпростець протоптав ,

І матір , і рід свій , і слово крилате ,

То значить чужинцем бездушним ти став .

Чужинцем не тільки для рідного роду,

А навіть для тої нової землі,

Для друзів нових . що тебе у негоду

Пригріли ласкаво у власнім теплі .

Ти дітям і правнукам мусиш віддати

Живуче коріння – свій батьківський рід , -

Тоді їх ніяким вітрам не зламати ,

Ніякій негоді не стьмарити світ - Шануйте свою родину , свій рід , бережіть пам’ять про своїх предків і запам’ятайте на все життя народну мудрість : „Тільки той щастя має ,хто свій рід любить і прославляє”


Тема 2. Шанобливе ставлення до старших . Піклування про старших і немічних членів сім’ї , про дітей , любов і повага до матері , ставлення до батька .

Мета : Формувати у дітей шанобливе ставлення до дорослих , старших за віком людей , учити робити правильний моральний вибір; спонукати дітей бути милосердними .

Матеріал : силуети морських зірок , (за кількістю груп ), листочки , малюнок дерева , скринька , квітка милосердя .

Хід уроку :

  1. Організаційний момент .

Читання вірша К . Перелісної „ Галюсина родина”

У Галюсі є мамуся

У мамусі є матуся

А мамусина матуся

То Галюсина бабуся.

А у тата є татусь.

Для Галюсі він – дідусь !

І ще знайте , що Галюся-

Внучка діда і бабусі.


  1. Повідомлення теми і мети уроку .

  • Поясніть , як ви розумієте прислів’я : „ Хто людям добра бажає , той і собі має”.

  • Сьогодні ми поговоримо про шанобливе ставлення до старших людей , немічних членів сім’ї , про любов і повагу до матері , про шанобливе ставлення до батька .

  1. Первинне сприйняття і усвідомлення нового матеріалу .

  1. Слухання і обговорення оповідання В . Сухомлинського „ Хай я буду ваша , бабусю ...”

На околиці села живе старенька бабуся Марина.

У неї нікого-нікогісінько.,— часто говорить матуся Марійці, трирічній дівчинці.



Марійка з матусею живуть через дорогу від бабусі Марини.

Встане вранці Марійка, гляне на бабусине подвір'я й бачить: сидить бабуся на стільчику, гріється на сонці й пильно-пильно дивиться на неї, на Марійку.

Марійка біжить до бабусі, вітається.

- Добрий день, бабусю!

Добрий день, Марійко,— радісно відповідає бабуся.— Посидь


біля мене, дитинко.


Марійка посидить трохи, послухає казку. Але довго сидіти не хочеться. Вабить луг — скільки метеликів там літає. Вабить річка — який пісочок чистий там на березі, яка вода тепла...

Марійка збирається йти, а бабуся зітхає.

  • Чого ви зітхаєте, бабусю?

  • Бо нікому й слова промовити... Одна я, однісінька...

- Хай я буду ваша, бабусю,— тихо шепоче Марійка й цілує її
в старечу, зморщену щоку.


  • Добре, дитинко, будеш моя,— усміхається бабуся Марина.

До вечора бігала Марійка в лузі, купалась, милувалась мете­ликами. А про бабусю не забувала. Побігає в лузі, прибіжить до бабусиного подвір'я й защебече:

Я не забула, що я ваша, бабусю!..




  • Які риси вже має ця маленька трирічна дівчинка?

  • Яке в неї серце?

Марійка — мале дівча, а їй уже болить, що бабуся залишилася одна. Вона ще не може зробити якихось великих добрих справ, але бути милосердною вона вже навчилася.

2. Розповідь учителя.

- Милосердя , добро – починаються з родини . Насамперед ми повинні виявляти співчуття до своїх рідних , допомагати їм у скрутному становищі .

3. Творче завдання ( робота в групах )

Кожна група отримує силует морської зірки і завдання

Обговорюючи ситуацію , вам потрібно знайти п’ять різних засобів допомоги людям , у тій чи іншій ситуації :

1). У когось важко захворіла близька людина – 1 група .

2). Ви дізналися , що поруч живе самотня бабуся - 2 група.

3). Додому прийшла стомлена мама – 3 група .

Слухання і обговорення засобів допомоги

Висновок .


  1. Узагальнення і систематизація знань .

  1. Дидактична гра „ Чарівна скриня” .

Примітка : на смужках паперу записані ситуативні завдання і запитання змісту : Як би ви вчинили ?

Учні по черзі дістають смужки із завданнями . Обговорення відповідей.



  1. Творча робота

  • На дошці ви бачите дерево з гілочками , а у вас на столах – листочки з цього дерева доброти . Згадайте і запишіть імена людей яким потрібна допомога . Наклеїмо ці листочки на дерево . Усі ці люди потребують вашої уваги . Не забувайте їх . Допоможіть їм якщо це в ваших можливостях .

  1. Розповідь учителя .

- Дійсно , родина на те й родина , що кожен її член залежить від інших . Мала дитина не може здобути собі їжу , одяг , іграшки .

Дорослі піклуються про це. Але й без батьківської любові дитина виросте невпевненою, грубою. Дорослим теж зле без дітей.

Згадайте, коли хворіла бабуся, ви принесли їй ліки, напоїли чаєм. їй стало легше. Але не тільки від ліків, а найголовніше, від вашої любові, приязного ставлення до хворої людини.

Прийшла стомлена мама з роботи, а ви вже встигли й уроки зро­бити, й квартиру прибрати. Згадайте, як засяяло обличчя матусі.

У вас не виходить задача: і так ви її крутите, і сяк. Підійшов татко, задав лише одне питання, і хід розв'язування чомусь став ясним.

А нещодавно ви допомогли дідусеві розібрати старі газети. Скільки ви почули цікавих, повчальних історій!

Дуже важливо, щоб кожен у сім'ї був щасливим, працьовитим. Розумів, що від кожного залежить добробут, щастя й лад у родині. Тоді і праця в радість, і свята проводяться з легким серцем і чудо­вим настроєм.


  1. Слухання і обговорення легенди „ Як мати зозулею стала”.

Були собі чоловік та жінка і мали четверо ді­тей. Жили вони з риболовлі. Якось чоловік засту­дився і помер. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та незабаром і вона застудилась і злягла хвора. Лежить у постелі, а дітей нема чим годува­ти. Вже й у неї пересохло в горлі, мовить тихо де дітей:

  • Діточки, діточки, подайте мені води. Бо не дам собі ради, щоб підвестися самій, а пити так хочеться.

  • Нема в хаті води, — одказують діти.

  • Візьміть глечик, — каже мати, — підіть до річки­ та й наберіть води.

Обізвався старший хлопець:

  • Я не маю чобіт, нехай іде сестра.
    Мати до дочки:


  • Піди, доню, принеси мені води.

Я не маю хустки запнутися. Нехай іде мен­ший.
Просить мати меншого сина:

Піди, Івасику, принеси мені водички.

Я не маю в що вдягнутися, — одказує той
Так ніхто й не приніс хворій матері води.
Пішли діти надвір гратися, а мати в хаті ледве-ледве підводиться з ліжка, обростає пір'ям. А най­менший хлопчик саме вбіг в хату, бачить — мати вже стає зозулею, став гукати до братів і сестрички:

Наша мати стає зозулькою, хоче одлетіти од


нас. Скоренько біжімо по воду для неї.

Схопили діти хто що: глечик, кружечку, відро. Всі побігли до річки, набрали води і кричать на­вперебій:

Мамочко, мамочко, пий воду.



А мати вся обросла пір'ям, стала зозулькою, одлітає од хати:

Ку-ку, ку-ку, ку-ку... Пізно, діти, пізно... Ку-ку,


ку-ку, ку-ку...


І стала одлітати. А діти за нею бігли і бігли, збиваючи по грудках ноги до крові. І до цих пір у лісах, на полянах стелиться мох з червоними краплинками: кажуть, то краплини крові, що стікали отоді з ніг дитячих.

А мати назавжди одцуралася рідних дітей і до­нині літає зозулею.

- Чому ж мати стала зозулею ?

- Якої риси характеру бракує у дітей ?

- Хто у вас викликає співчуття , а хто – осуд ?

- Чому мати назавжди відцуралася таких дітей ?


  1. Підсумкова бесіда і звернення до дітей .

„ Три біди є у людини – смерть , старість , погані діти” – говорить українська мудрість . Видатний педагог В . Сухомлинський ось як пояснює цей вислів : „ Старість неминуча , смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити дверей свого дому , а від поганих дітей можна дім уберегти ,як від вогню .І це залежить не тільки від батьків , а й від самих дітей”.

- Пам’ятайте про це !


Тема 3. Легенди , повчальні казки про долю сиріт , ставлення до старших , де добро завжди перемагає зло .

Мета : продовжувати вчити дітей з повагою ставитися до старших за віком людей ; проявляти милосердя і співчуття до сиріт. Виховувати чуйність , порядність , любов до оточуючих .

Матеріал : українські народні казки , легенди .

Хід уроку :

  1. Організаційний момент .

  2. Повідомлення теми і мети уроку .

1). Слухання вірша „На Великдень на соломі”

2). – Усе прекрасне в людині від проміння сонця і від молока матері ... Та не кожному судилася щаслива доля відчути ласку і тепло святих материнських рук .

Сирітська доля сумна і невесела .Вся в думках і мріях про матерів . Дитяча уява малює портрет найдорожчої людини , яку вони не бачили у своєму житті . Маму , любу матусю ... Вони чекають її щоденно : коли їдять кашу (а в мами була би смачніша ) , коли грають із своїми ровесниками ( а мама почитала би книжку ) ,коли лягають спати (а мама заспівала би колискову пісеньку ), а вона все не йде . Мама дуже далеко , вірніше її нема зовсім .


  • На сьогоднішньому уроці ви почуєте легенди і казки про тяжку сирітську долю , про ставлення до старих і немічних людей . Не залиште своє серце байдужим !

  1. Слухання та обговорення легенди „ Материнка”.

Жили на світі хлопчик і дівчинка. Життя їхнє було веселим і безтурботним, бо зігрівала його любов і ласка доброї, ніжної матері. Та несподівано спіткало родину горе: занедужала і злягла матуся. Більше вона не підвелася і незабаром по­мерла. Засипали неньчину труну сирою землею, і зосталися діти сиротами. Що­денно ходять вони на могилу, плачуть, благають матір встати, повернутися до них, бо тяжко живеться сиротам.

Одного разу, побиваючись за матусею, помітили діти, що на могилі виросла ніжна запашна квітка. Вони подумали, що то вісточка для них від матусі в образі квітки, і назвали її материнкою.

  • Як жилося дітям коли була жива мати ?

  • Що сталося з мамою ?

  • Яким стало життя сиріт ?

  • Що додало їм сили і віри ?

  1. Слухання і обговорення української народної казки „Дідова дочка , бабина дочка”.

1). Слухання казки .

2). Бесіда за змістом прочитаного .

3). Робота в групах .

1 група – характеристика бабиної дочки .

2 група – характеристика дідової дочки .

3 група – характеристика мачухи .

4). Висновок – добро перемогло зло .

5. Обговорення казок прочитаних вдома .

Примітка : групам раніше було дане завдання прочитати казки „Морозко” , „Крихітка – Хаврихітка” .

Виведення висновку .


  1. Продовження розповіді вчителя .

Сьогодні ми частіше чуємо слова: милосердя, любов доброта, людяність, співчуття. Та нас тривожать сумні картини чому дитячі будинки переповнені, незважаючи на те, що вже багато років ми живемо в мирі і немає дітей-сиріт загиблих солдатів, чому будинки для престарілих переповнені, незважаючи на те, що їхні здорові діти прекрасно живуть у світі і працюють Та де візьметься милосердя, коли сьогодні покоління уражені вірусом егоїзму. Значна частина дорослих, а то й дітей бачить тільки себе і не бачить іншого. Багато із нас черствіє душею, стає байдужим до чужого горя. Не вміємо бачити чужої біди, людського горя. Немає у нас найголовнішого — доброти, співчуття, людяності, ввічливості, милосердя і поблажливості до страждань людей.

В житті багато залежить від нас. То лише в казках жива вода змиває рани і каліцтво, даруючи людині силу, могутність, здоров'я. Ні, ми не маємо живої води з її чудодійними властивостями. Але ми повинні, просто зобов'язані, захистити когось від розпачу, від гірких думок і болю. Тільки чомусь не завжди пам'ятаємо про це.



  1. Слухання казки „ Про старого батька”.

Жив собі чоловік, що мав старого батька. Одного

разу батько пішов у село і там чомусь забарився. А тим часом жінка чоловіка засмажила курку. Сіли за стіл і почали їсти. Аж тут рипнула хвіртка. Жінка глянула й сказала: — Чоловіче, старий іде! Схопила миску з куркою і сховала у печі. Старий узяв шматок черствого хліба ц горнятко води, повечеряв тим і пішов спати.

Жінка знову вийняла з печі смажену курку і сіла Їсти з чоловіком. Але як тільки простягнули руки, з миски одразу скочили дві великі жаби.

Чоловік і жінка лягли спати голодні.

Уранці встали, хочуть їсти. Але вони боялися і глянути до миски, аби звідти не вискочили коростяві жаби...

Жінка стала плакати, бо була голодна. Чоловік зажурився.

Та ніхто їх не жалів. Нехай знають, як старому не давати їсти!

  • Як повелися чоловік з жінкою зі старим батьком ?

  • За що було їх покарано ?

  1. Підсумкова бесіда .

  • Які прислів’я і поради ви запам’ятали з прочитаних творів ?

  • Пригадайте прислів’я які закликають нас шанувати старших людей ?

  • Бабусю шануйте та дідуся !

Матусю любіть і тата!

Нехай родина дружна уся

Буде на радість багата !
Розділ ІІІ. Де ти з’явився на світ (3 год)

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка