Конкурс «Початкова школа XXI століття»



Сторінка4/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.94 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема 1. Як називається край , де ти живеш? Його природні багатства.

Мета: Розширити знання дітей про природу рідного краю, корисні копалини; розвивати вміння аналізувати, співставляти; виховувати бережливе ставлення , любов до природи.

Обладнання:Фізична карта України , адміністративна карта області, зразки корисних копалин , малюнки дітей , фотографії рідних краєвидів.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Природа настільки про все потурбувалася, що всюди ти знаходиш, чого навчатися... ( Леонардо да Вінчі)



ІІ. Актуалізація опорних знань.

Природа нашого Полісся настільки багатогранна і докінця незвідана, що вона буде дивувати нас ще багато років.

А чи задумувалися ви чому наш край називається Полісся?

Одні ствержують: тому, що це лісова країна, багнисто-лісова рівнина за краєм колишніх справжніх борів, інші пов’язують назву з тими часами, коли людина освоювала недоступні пущі і осідала «по ліссю». Але які б легенди не створював народ, корінь слова «Полісся» - ліс. Видно тільки так і слід було найменнувати цей дивний край.



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми детальніше ознайомимося з природою рідного краю, його природними багатствами. А також будемо вчитися оберігати природу рідної землі.



ІV. Робота над темою уроку.

1. Вчитель

Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

( Марія Бакай)

Подивіться на карту України. Серед багатьох її областей (24) на північному заході країни розміщена наша Рівненська область. Площа Рівненщини -20.1 тис. км кв., що становить лише 3,1 відсотка площі України.

Вигинаючись з південного заходу на північ, вона простягається на 220 км. Найвужчою область є в центральній її частині- 80 км, найширшою- на півночі, 150 км, а на півдні її ширина становить 100 км.

На півночі Рівненщина межує з Республікою Білорусь (райони Зарічненський, Дубровицький та Рокитнівський ). На заході- з Волинською областю, на півдні - Львівською , Тернопільською та Хмельницькою областями , на сході – з Житомирською областю.

Найпівнічнішою точкою області є село Гориничі Зарічненського району. Найдалі на південь знаходиться село Новоукраїнське Радивилівського району. Крайня східна точка знаходиться в Рокитнівському районі – це село Будки – Кам’янські. Крайня західна точка- це село Боремель Демидівського району.

Область не омивається жодним морем чи океаном.

На півночі більша частина області розміщена в зоні мішаних лісів, а південна її частина – в зоні лісостепу. Обласним центром нашої області є місто Рівне. Воно розміщене в південній її частині в зоні лісостепу на перетині залізничних та автомобільних шляхів. Розташоване місто на річці Устя , лівій притоці Горині в Рівненському районі.

2. Робота в парах.

- Зверніть увагу на адміністративну карту області. Відшукайте на карті свій район , село.

- Які ріки протікають в нашій області ?

- які найбільші міста нашого краю?

- Які озера є в нашій області?

( діти розглядають ілюстрації мальовничих куточків нашого краю)

3. 1-й доповідач

Рівненська область багата на корисні копалини, серед яких найбільш поширені будівельні матеріали : вапняки, глини, піски. Особливо на Рівненщині відомі світло-рожеві та сірі граніти. Вони виступають у Рокитнівському, Березнівському , Корецькому районах у вигляді окремих блоків або перекриті пісками. Ці породи добувають у кар’єрах сіл Клесів, Рудня, Корець, Чабель. У західній частині області найбільш поширені ліс, глина, крейда, пісковики. Крейду використовують для фарб, замазок, вапна.

4. 2-й доповідач.

Велику цінність має базальт. Ставши сировиною для кам’яноливарних заводів, базальт після переплавки в електропечах може посперечатись міцністюі красою з металами , склом , фарфором. З нього можна виготовляти різноманітні деталі машин, шахтне кріплення, труби . Їм вимощують шляхи, викладають фундаменти , облицьовують будинки.

Базальт поширений в Костопільському , Рівненському та Володимирецькому районах. Його добувають у кар’єрах відкритим способом в родовищах біля сіл Базальтове, Берестовець, Полиці.

5. 3-й доповідач.

« Гарна вона , сосна.

А все-таки вона – бідна пасербиця того хвойного янтароносного дерева, що росло на Поліссі хтозна-коли. Воно належало до вимерлого роду шпилястих глицяних, було пишним і велетенським. Під пекучим сонцем з-під його кори виступала, наче клей з вишні, смола. Падала в лісову траву, поступово засипалась землею, з часом покривалась морською водою, кам’яніла..Так і з’явився на землі бурштин. І якщо смола на лісовій траві обволікала листочок, пелюстку квітки, краплю роси чи мурашку, то вони так і лишались навіки у маленькому напівпрозорому «мавзолеї».» (Г. С. Дем’янчук « Горілий камінь»).

Бурштин поширений на території Рівненщини в Рокитнівському, Дубровицькому, Володимирецькому районах. Його видобутком, обробкою та виготовленням сувенірних та ювелірних виробів з цього каменю займається державне підприємство « Укрбурштин», яке налагодило тісні контакти із закордонними партнерами.

6. 4-й доповідач.

У нашій області багато родовищ торфу. Торф- хороше паливо. Їм здавна топлять печі. Але торф і чудове добриво. Якщо добавити торф у грунт, то буде добрий урожай. Торф дають нам болота. У селі Луко є торфовий комбінат, на якому пресують торфобрикет для опалення.

7. Досліди.

Дослід 1. Розглянь корисну копалину. Визнач її колір.

Дослід 2. Понюхай корисну копалину. Визнач її запах.

Дослід 3. Визнач твердість.

Дослід 4. Опусти корисну копалину у воду. Плаває вона на поверхні чи опускається? Чи розчиняється у воді?

8. Міркування.

9. Вільне письмо « Що з відомостей про якусь корисну копалину мене вразило, здивувало, запам’яталося? Чому?» ( складання тексту-міркування).

V. Підсумок уроку.

Який вид роботи на уроці вам сподобався найбільше? Чому?

Що цікавого ви сьогодні відкрили для себе?
Тема2. Чим займалося населення твого краю колись. Народні промисли.
Мета: Збагатити учнів новими знаннями про народні промисли свого краю, які існували колись. Ознайомити з виробами народних умільців. Виховувати в учнів бажання берегти, примножувати традиції українського народу.

Обладнання: Вироби народних умільців.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Діти , з давніх-давен у нас на Україні, з покоління в покоління народні майстри передають своє ремесло, яке і донині ще існує і радує людей своєю чарівною принадою.

Недарма мистецтво нашого народу визнано одним із найбагатших .у світі. Вишивальниці і малювальниці, ткалі і килимарі , теслі і різьблярі , що жили і працювали по селах виробляли різноманітні речі побуту.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розповіді.

- Хто такі народні умільці?

( Люди, які самі навчились робити речі побуту від своїх батьків, дідусів, бабусь.)

Переважна частина населення нашого краю займалася землеробством. Сіяли жито , пшеницю, овес, просо, гречку, ячмінь, горох, також вирощували льон, садили картоплю.

Горджуся родом хліборобів,

Майстрами хліба і землі,

Шаную скромний їх доробок,

Діла великі і малі…

Ось дар священний – їх хлібина

Лежить у мене на столі,

Неначе пісня голубина,

Неначе сонце на крилі.

Величезні масиви, що були під вигонами в той час, давали змогу займатися скотарством. Розводили в Довговолі і велику рогату худобу, дехто( особливо заможні люди ) мали коня, а також були в господарстві вівці, кози, свійська птиця.

Околиці села були вкриті лісами , що сприяла розвитку деревообробних ремесел. Були в нас гарні теслі, бондарі.

Ліс – багатство, слава краю.

Він могутній, він живий,

Він од посух заступає

Лан Поліський чарівний.

Чільне місце займали у житті колишніх селян різні види ремесел. Зокрема, ткацтво, що давало змогу кожній родині мати просте полотно, рушники, рядна, скатертини. Статистика свідчить, що ткацтво було дуже поширеним заняттям .З настанням холодів у кожній родині оселявся ткацький верстат ( у нас його називали

« кросна»). І виспівував човник у жіночих руках , і творилося звичайне Поліське диво , яке і зараз ще є у кожному домі. Матері старалися передати своє вміння донькам . Кожна дівчина в селі повинна була мати скриню повну всякого добра ( Полотно тонке і грубе, сорочки, спідниці, хустки, рядна і т .д.).

2. Відгадування загадок.

Одною дорогою пішов,

а дві дороги знайшов,

руки всадив і тіло прикрив. ( Сорочка)
Я знайшов аж дві дороги -

по одній на кожну ногу.

А вони нараз звелися

і на поясі зійшлися. ( Штани)

Національні костюми завжди вважали національною святинею. Український національний костюм є оригінальним, своєрідним, відмінним від одягу інших народів.


  • У кого із вас є вишиті сорочки?

  • Хто вам їх вишивав?

  • Якими кольорами вони вишиті?

  • Що ще прикрашали українці вишивкою?

Секрети чарівної ниточки

Хочеться вірити, що в кожній українській родині шанобливо зберігається бодай один вишиваний рушник чи скатертина, а той сорочка, які з любов’ю, добираючи ниточку до ниточки, колір до кольору, вишивала твоя мама, бабуся чи прабабуся. Мабуть, і в тебе є вишиванка, що , зодягнена в свято, прикрашає й, за давнім повір’ям, оберігає тебе. Адже в кожен її стібок вкладено стільки праці й тепла.

А чи знаєш ти, що вишивання любили в Україні з давніх-давен? Воно народилося ще тоді, як із льону й конопель вручну ткали полотно.

Нашим прадідусям і прабабусям важливо було мати не просто білу сорочку чи скатертину. Вони, дарма що жили у повсякденній виснажливій праці, всією душею прагнули прекрасного. Тому в короткі зимові вечори, часто при світлі підсліпуватого каганця а то й місяця, творили дивовижні казкові узори.

Кожен край, навіть кожне село мали своє неповторне шитво, свої улюблені барви

Одні вишивальниці полюбляли вишивати хрестиком, інші –гладдю, а ще інші гаптували свої строї.

З покоління в покоління передавалися секрети вишивання, а також фарбування ниток. Фарби робили із листя, і з кори, і з квітів та плодів різних рослин. А щоб колір залишався стійким, не вигорав і не линяв упродовж багатьох десятиліть, навіть запікали в житньому тісті.

Для вишивання, зрозуміла річ, не потрібно складних пристосувань. Лише полотно, голка, нитка та щире бажання перейняти від старших секрети чарівної ниточки. ( З журналу «Малятко»).

3. Гра « Мікрофон»

- Для чого, на вашу думку, люди вишивають?

4. Гра « Що зайве?»

Вишита сорочка, штани, стрічка, пояс.

Жупан, вишиванка, штани, спідниця, капелюх, чоботи.

Віночок, намисто, вишивана блузка, плахта, бриль.



ІV. Фізкультхвилинка.

Дуже просять чоботи, чоботята!

-Затанцюйте, хлопчики і дівчатка!-

Тож заграймо весело гопачок,

хай танцює , стукає каблучок.

V. Продовження роботи над темою уроку.

1. Доповідач.

Поширеною в нашому краї була швацька справа, ремесло чоботарів, ковалів, пічників. Ремісники працювали вдома . У вільний від занять хліборобством час, виконували замовлення односельців.

2. Гра –вправа « Продовж речення»

-Глечики, макітри, свищики виготовляли …( Гончарі)

-Гончарі, ковалі, різьблярі - …( Народні майстри).

- Національне чоловіче вбрання українця - це ….

- Жіноче національне вбрання – це …



VІ. Підсумок уроку.

Давайте ж шанувати, берегти традиції нашого народу.

Своєю працею, навчанням, діянням ми звеличуємо тебе Україно!

Шануйте здобуте трудом поколінь,

Помножте його у пошані,

В тім - корінь життя,

Крила стремлінь,

Діти мої кохані


Тема 3. Чим займається населення твого краю. Народні промисли. Мета. Ознайомити учнів із ремеслами, якими володіють в нашому рідному селі . Розвивати вміння фантазувати. Виховувати в учнів глибоку шану до надбань попередніх поколінь, бажання продовжувати їх справи.

Обладнання. Виставка виробів майстрів рідного краю.

Хід уроку.

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Діти, що таке народні промисли?

- Чим займалося населення нашого краю колись?

- Чим займається населення нашого краю тепер?



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1-й доповідач

Нероздільні земля і небо,

Нероздільна моя сім’я,

Нероздільна любов до тебе,

Дорога матусю моя.
Нероздільна людська родина,

Наша мова і наша кров,

І єдиній моїй Україні –

Нероздільна моя любов.


Ген від Сяну до річки Дону,

Устає вона в сяйві дня,

Україна – моя ікона,

До якої молюсь щодня.



2-й доповідач

Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя, але ніколи не старітиме наша квітуча земля. Наше село Довговоля славиться невмирущими творіннями талановитих рук місцевих майстрів і майстринь, які є символами єдності сім’ї, любові до землі, працелюбності нашого народу. Нема в селі оселі, де б не полум’яніли вишиті рушники, килими, скатертини, покривала, де б окрасою оселі не були б вироби з дерева, картини.

Одним із найпоширеніших видів декоративно-прикладного мистецтва у селі є килимарство і вишивка. Килимарство є одним із традиційних галузей ткацтва. Килими служили для утеплення і прикрашали житла, виконували обрядові та естетичні функції. На фото представлений один з килимів, якого майстриня Моніч Катерина Тоханівна виготовила на посаг. Сировиною для виготовлення килима слугували льон та вовна. Фарбувала пряжу натуральними – рослинними ( з відварів трав та кори) та мінеральними барвниками і закріплювала їх сироваткою, огірковим або капустяним розсолом. Фарбу виготовляла в домашніх умовах. Так, коріння кінського щавлю товкла у ступі, потім варила і отримувала світло-жовту фарбу; з лушпиння стиглої цибулі виходила жовтогаряча фарба та інші кольори.

Біле поле полотняне,

Рівно ткане, чисто пране.

А по ньому голка ходить,

За собою нитку водить.

Покрутнеться сяк і так –

Зацвіте червоним мак.

Зазирне і там і тут –

Васильочки зацвітуть.

Застрибає навпрошки –

Зажовтіють колоски.

А як пройдеться поволі –

Заряхтять листочки в полі.

Вишивка – улюблене заняття довговільських майстринь. Тканини для вишивки бралися лляні або шовкові. Візерунок та зображення виконувались ручним способом вовняними, лляними або шовковими нитками. Орнамент на вишивці призначався не лише для очей, але й для душі. Кожен колір мав своє значення – чорний – смуток, червоний – любов, блакитний – злагода, зелений – достаток. Нитки накладалися певними швами – “хрестик”,”гладь”.

Окрім кольорів є ще символи, які теж мають своє значення: барвінок – безсмертя, калина – дівочу красу, голуб – кохання, достаток, мак – чарівну силу, виноград – радість. Створюючи орнамент, місцеві вишивальниці весь час звертались до природи, творчо осмислювали предмети і явища, їх барвистий колорит і прагнули відтворити все це у вишивці, де прямі лінії символізували землю, а хвилясті – воду, вертикальні хвилясті – дощ, ромб, коло чи квадрат – вогонь.

ІV. Фізкультхвилинка.

Вниз! Угору! Вниз! Угору!

Як підводний човен морем,

Пливе голка вишиває,

На тканині слід лишає.

Стібки – хвилі,

Клаптик - море,

Ходить голка вниз і вгору.



3-й доповідач

Важко переоцінити значення образотворчого мистецтва в житті людини. Образотворче мистецтво – це відображення реальної дійсності художником у художніх образах і вираження свого ставлення до життя засобами форми, кольору, композиції. Справжніми самородками в цій галузі є такі жителі нашого села як Ярмолюк І.Ф., Гошта Г.А.

Мені наснився тихий сад,

Роса, спориш на стежці.

Юшить вода – три дні підряд,

По грядці, мов мережці…

Сховались яблуні в собі,

Порічки, сиззю вкриті.

І віти яблунь голубі.

Неначе перемиті.

Цими рядками з вірша В. Стуса можна охарактеризувати творчість місцевого художника – аматора Гошти Ганни Андріївни. Пригадує, як ще в дитинстві її чарувала природа з її весняним буйноцвітом, літніми пахощами і квітами, осінніми дарами. Ще тоді собі сказала:” Малюватиму небо і землю.” І, дійсно, її картини насичені блакиттю, чорноземом і буйноцвітом, що народжуються від єднання неба та землі.

“Квіти” виявляють емоційність, одухотворенність, яскраву декоративність. Картини захоплюють своєю життєдайною силою, щедрістю, відчуттям нестримного буяння природи в розпал літа. Квіти, що стоять у глеку, сприймаються як частина прекрасного світу, милують око своїми кольорами, свіжістю.



4-й доповідач

Серед народних промислів у селі дуже популярне різьблення. Аматором своєї справи вважається Шишка Костянтин Іванович, який, не маючи художньої освіти, працює за власною технологією різьблення по склі .

Вавилюк С. С. є фахівцем своєї справи, так як має відповідну художню педагогічну освіту. Різьбленням займається уже багато років, використовуючи плоско – рельєфне та скульптурне різьблення.

V. Підсумок уроку.

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле.

Хто знає, береже минуле,

І вміє планувать сучасне,

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне

Час, ніби велетенський птах, швидко на своїх крилах переносить нас з минулого в майбутнє. Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина жила і живе сподіванням на краще. Але ніщо не відбувається саме по собі. Щоб жити краще, потрібно краще працювати. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються у навчанні. Ми повинні зробити так, щоб днем сьогоднішнім можна було пишатися у майбутньому. Ми повинні пам’ятати, що сила України – в її єдності.


Розділ V. Твоя країна – Україна (3 год)
Тема 1. Україна - наша держава. Столиця України - Київ.

Мета: Збагатити знання учнів про нашу державу, її столицю. Ознайомити із найбільшими містами , ріками, озерами .Розширити та уточнити знання учнів про державні символи України. Виховувати патріотичні почуття, інтерес до глибокого пізнання історії держави, бажання вивчати та примножувати народні традиції.

Обладнання: Ілюстративний матеріал «Мальовнича Україна», листівки із зображенням державного прапора України та герба, гімн(запис), карта України, зошит.

Хід уроку.

І.Організація класу до уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Доповнити вірш.


Красивий, щедрий рідний край

і мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай усе, що

зветься …( Україна).


-Що ви знаєте про Україну? Гра «Мікрофон»

Наш урок присвячений Україні .Поговоримо про неї на сьогоднішньому уроці.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя.

Наш рідний край великий і гарний. Великий , бо простягається далеко аж до річки Дон, від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря та до скель високого Кавказу. Це майже одинадцята частина поверхні Європи. Треба йти два з половиною місяці , щоби пройти цей простір від заходу на схід.

Гарний наш рідний край, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і великі, стрімкі ріки, і широкі урожайні поля, і квітучі луги, і все, чого лиш душа забажає.

Мій край чудовий- Україна!

Тут народились ти і я .

Тут над ставком верба й калина,

чарівна пісня солов’я.

Легенда « Наша земля»

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бога, а він у цей час молився, і вони не посміли йому щось казати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні , діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. « Ні, - відповіли наші предки,- там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну , тоді я дам вам землю ту, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, пустелі. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то буде вона ваша, а ні- то ворога».

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

2. « Асоціативний кущ». (див далі)

Україна - це наша земля, наша країна зі славною історією, народ якої протягом багатьох віків боровся за свободу і незалежність. Україна - це велика незалежна держава . Кожна країна світу має свої символи.У статті 20 ( 1 розділ) Конституції України Записано: « Державними символами України є Державний прапор України, герб, гімн.

Прапорець,що я тримаю, для мене єдиний.

Прапорець цей, що я маю,- символ України.

нема в світі більш святого й не буде ніколи.

Він край неба голубого над пшеничним полем.

Наш герб - тризуб.

Це воля, слава й сила.



- А тепер пофантазуємо: чому саме тризуб вважають гербом України.

Гімн- це урочиста пісня, яка є символом її державності. Запам’ятайте! Гімн співають і слухають стоячи.

(Прослуховування грамзапису гімну України)

Державним гімном України є пісня « Ще не вмерла України…».Більше століття тому її написали поет Павло Чубинський та композитор Михайло Вербицький.



3. Гра « Закінчи речення»

Наша Батьківщина - …( Україна).

Столиця України - ….( місто Київ).

Державними символами України є…(прапор, герб, гімн).

Найбільші міста України …(Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, ...)

Найбільші ріки України…(Дніпро, Дністер,Південний Буг, Псел,…)



4. Робота в групах. Робота над деформованими прислів’ями.

Людина, Вітчизни ,без, як, пісні, соловей (Людина без Вітчизни, як соловей без пісні)

Сторона, своя, кожному, мила (Кожному мила своя сторона)

Скучно, за ,і, в, землею , рідною, небі ( За рідною землею і в небі скучно)

Край , життя, рідний ,віддай, за(За рідний край життя віддай).

5.Фізкультхвилинка

Ми мандруєм, ми мандруєм,

Україною крокуєм.

Ось побачили Карпати.

Як вершину нам дістати?

Заглянемо в озерця,

не торкнутися нам дна!

Так ми довго-довго йшли

і до школи знов прийшли!

6. Розповідь вчителя

З давніх –давен люди прагнули дізнатися про назви міст і сіл. Проте й досі походження багатьох із них невідоме.Ми з вами помандруємо в столицю нашої України - місто Київ.

Давній народ, який оселився над Дніпром, називали полянами. Жили вони родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого- Щек, третього-Хорив. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек- на другій, що тепер зветься Щекавицею. А Хорив- На третій горі. Від нього її назвали Хоревицею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі. А в місті жили люди працьовиті.

У багатьох походах побував Кий. А повернувся у своє місто на горах, тут і помер. І брати його Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут похоронені. Від Либеді стала й річка називатися Либіддю, яка впадає зараз у Дніпро.

Після смерті братів рід їхній довго князював у полян, у древньому місті Києві.

Головна частина міста стояла на горі. Навколо міста з трьох боків підступав ліс, з четвертого боку був високий берег Дніпра. Ліс опускався по схилах глибокого й довгого яру, який перехрещувався з другим яром і тому називався « Хрещатим». Ану , здогадайтеся, де саме був той яр? Та звичайно ж, там, де зараз Хрещатик- головна вулиця Києва.

В Києві багато красивих вулиць.На всіх вулицях уздовж тротуарів висаджені дерева- липи, тополі, клени, та найбільше каштанів. Саме гілка каштана- символ Києва. Є гілка каштана й на гербі Києва.

( Огляд кольорових ілюстрацій)

З- поміж усіх українських міст Київ був найбільшим і найславетнішим. І сьогодні Київ залишається найбільшим містом- столицею України.

7.Гра « Закінчи речення»

Засновниками Києва були: …

Головна вулиця Києва-…

Місто Київ розташоване на берегах річки…

Символом Києва є гілка…

ІІІ.Підсумок уроку.

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле,

І вміє планувать сучасне,

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне.

Нехай палахкотить у ваших сердечках вогник гордості за те, що ви – українці. Саме вам, діти, вивчати, берегти, шанувати і вивершувати. Хай буде щасливою ваша дорога!

Будьте горді, чесні, розумні, любіть свій край!

Дорослішають діти, сивіють матері - такий закон життя, але ніколи не старітиме наша квітуча земля. ЇЇ майбутнє в ваших руках.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка