Конкурс «Творчий учитель обдарована дитина»



Дата конвертації07.03.2016
Розмір240 Kb.
На ІІІ Всеукраїнський конкурс

«Творчий учитель – обдарована дитина»

Номінація:

Сценарії відкритих виховних заходів,

годин спілкування, з елементами

тренінгу.



Виховання моральних та психологічних якостей

інтелігентної особистості

Сьогодні освіта виступає в якості нової соціокультурної технології, яка

здатна вивести сучасне суспільство на якісно новий рівень. Освіта й вихо-

вання – це ті провідні фактори, які забезпечують соціальну мобільність мо-

лодої людини, її здатність протидіяти негативним соціальним процесам. Освіта й виховання покликані формувати свідомого громадянина, який міг би відстоювати власні права, толерантного, відповідального за власний добробут і за стан суспільства.

В наш час перед суспільством загалом і перед школою зокрема, як ніколи, гостро стоїть завдання осмислення та пізнання буття, створення нової філософії освіти. Відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого потенціалу. Нова освітня школа України ХХІ століття повинна виховувати творчу особистість, створювати умови для її повноцінного фізичного, інтелектуального, духовного розвитку, для примноження культури та духовності.

Політичні, соціальні та економічні перетворення, які відбуваються в державі впливають не тільки на розвиток системи загальної і середньої освіти, а й на рівень виховання дітей та молоді . Сьогодні можна сформулювати цілий ряд прогресивних ідей , які мають бути враховані при організації сучасного процесу виховання.

В центрі уваги навчально-виховного процесу має бути кожен учень як неповторна особистість, яку виділяє висока моральність, здібність відстоювати свої переконання. Виховання інтелігентної людини є ключовим завданням саме тому, що вона буде цілісною особистістю, що являє собою єдність знань, почуттів та дій.

Величезну роль у вихованні інтелігентності особистості людини відіграє соціальне середовище, її ближнє оточення, що потребує формувати навчально-виховний процес цілеспрямовано, систематично, орієнтуючи творчий пошук на нове, нестандартне, небуденне.

Враховуючи значущість та актуальність проблеми, творча група вчителів Краснодонської ЗШ І - ІІІ ст. №2 вважає доцільним працювати над експериментом за темою: «Створення школи інтелігентної особистості в сучасних соціокультурних умовах».



Мета дослідження : науково-теоретично обґрунтувати та апробувати модель психолого-педагогічних умов виховання в учнів інтелігентності як якості особистості освіченої людини, яка має високі моральні якості, здатна до свідомого суспільного вибору та активного збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу українського народу.

Об’єкт дослідження: система психолого-педагогічних умов виховання інтелігентності як психологічної якості особистості.

Предмет дослідження: модель співпраці учнів, батьків, учителів, громадян в організації навчально-виховного процесу, який формує в учнів гуманітарні, моральні та християнські якості особистості.

Проблема виховання учнівської молоді постає дуже гостро саме у сучасному світі, адже проблеми соціуму реально відображаються у поведінці, вчинках, ставленні до оточуючих, близьких, рідних, світу в цілому. Вчителі шукають шляхи подолання кризисних явищ у вихованні. Наша школа не єдина у своєму прагненні удосконалити виховний процес. Наші однодумці - це Православна гімназія «Софія» м. Луганськ, школа № 12 м. Северодонецька, школа села Тошківка Луганської області. Ми ділимось тими наробками, які маємо, обмінюємося думками, педагогічними знахідками.

У навчальний план введений курс «Християнська етика», затверджений Міністерством освіти і науки України. Дійсно, морально-етичне виховання, розвиток якого як і виховання інтелігентності, є головним завданням школи, не можливо, на нашу думку, без розуміння правових та загальнолюдських норм, закладених в Божих заповідях.

Впевнені, що пізнання дітьми Божого слова, допоможе учням по-справжньому збагнути суть України і українства.

Розуміємо, що не можна виховувати інтелігентну особистість без розвитку мовної культури. Так на уроках та в позаурочний час розвиваємо мовну компетентність учнів, завдяки відвідуванню міських бібліотек, бібліотечних уроків, участі у мовознавчих конкурсах, олімпіадах міського рівня; забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших за себе, турбота про молодших; виховання правової культури, поваги до Конституції, Законів України, державної символіки; акції Милосердя, шефської допомоги стали традиційними у нашій школі. Самоврядування упорядковано в шкільні дитячі організації «Країну Барвінкову» та «Лідер». Організація родинних свят, віталень, консультативних пунктів для батьків є постійним аспектом уваги вчителів. З початкових класів прагнемо виховувати правову обізнаність, компетентність, культуру.

Країна Барвінкова – це країна наймолодших школярів віком від 6 до 10 років.

В країні є свої традиції, закони, символи і атрибутика. Для всіх жителів країни існує єдиного зразка значок, із зображенням Барвінка.



Основні закони, за якими живуть жителі Барвінкової країни:

- закони доброти, честі, поваги і любові до рідних, близьких людей;

- закон взаємоповаги, взаємовиручки;

- повага до себе та оточуючих людей;

- повага національних традицій, вивчення історії України;

- розвиток власних здібностей і талантів;

- навчання і труд, спорт і здоров'я – поруч ідуть.


Святковий прийом учнів у шкільну організацію «Країна Барвінкова»

(додаток1)

- Внимание!

- Внимание!

- Всем на удивление звучит объявление!

- Праздника пришла пора!

- Смех звучит и песни.

- В гости нас зовет игра.

- Будет интересно.

- На нашем празднике присутствуют почетные гости: учителя, родители , ребята 4 и 5 классов.

- Добро пожаловать!

Учитель: Дорогие ребята ! Сегодня у нас с вами торжественный, праздничный день.

- Сегодня вы станете не просто учениками, а жителями страны Барвинковой—барвинчатами.

- А отправиться в страну Барвинковую нам поможет волшебный цветок—цветик-семицветик. Чтобы попасть в страну Барвинковую сорвем первый лепесток. Пока летит лепесток, мы споем песню об Украине.



Звучит песня «Це моя Україна»

1 учень: Добрий день, друзі!

Вітаємо вас!

Посвята в барвінчата

Починається у нас.
2 учень: Час гортає сторінки

Вересня нема.

Ми вчимося залюбки

В школі недарма.


3 учень: Яскраве сонечко надворі

Кидає промінці до нас.

Такої радості ніколи

В житті ще не було у нас.
4 учень: Тож радійте , друзі, з нами,

Бо весело нині в нас.

На посвяту ми прибули,

Пам’ятаймо, другий клас.

Вчитель: Другий листочок зриваємо і в країну Барвінкову потрапляємо.

Господарем цієї країни є Барвінок. Він і буде нас зустрічати.


Звучить музика. З’являється Барвінок.
Барвінок: Добрий день!

Я не забарився,

І на зустріч з вами нарядився.
Учень: Ми дуже раді зустрічі з тобою , любий Барвіночку.

Учень: Ми знаємо , що ти символ добра і надії.

Учень: Ми знаємо , що ти символ вічності, перемоги і краси.

Учень: Українські дівчата вплітали в свої віночки твої прекрасні сині

квіточки. Жодне українське свято не обходилось без щирої

пісні і гарного танцю.

Вчитель: Третій листочок зірвемо, і порадуємо дорогих гостей і тебе,

Барвіночку, українським танком.


ТАНОК

Барвінок: Дякую за танок. Я дізнався, що ви готувалися до вступу в

барвінчата і готові подорожувати по моїй країні.

Вчитель: Діти готові розповісти тобі, Барвіночку, закони країни

Барвінкової.

Для цього зірвемо ще один, четвертий листочок нашої чарівної

квітки.
Правило города ПОЧЕМУЧЕК.

Барвинчата прилежные ребята,

Любят школу, уважают старших.
Правило города ЛОВКИЕ.

Барвинчата ловкие, сильные, смелые.


Правило города УМЕЛЬЦЕВ.

Только тех, кто любит труд

Барвинчатами зовут.
Правило города ВЕСЕЛЫХ.

Барвинчата дружные ребята.

Читают и рисуют,

Играют и поют

Весело живут.
Барвінок: Молодці, діти!

Барвінчатами бути почесно.

На шляху вам зустрінуться труднощі,

Але я вірю, що ви зможете їх подолати.

В добрий путь!

Звучит торжественная музыка. Дети 2х классов выходят на сцену.


Вчитель: З твого дозволу, Барвіночку, ми зірвемо п’ятий листочок.

І ось настала урочиста хвилина.

Зараз ви промовите слова клятви.

Я буду говорити рядок, а ви за мною повторювати.



КЛЯТВА

Я, вступаючи в ряди дитячої організації «Країна Барвінкова», урочисто клянусь:

1 – виконувати закони барвінчат;

2 – вивчати і поважати традиції українського народу;

3 – бути старанними в навчанні, праці і спорті.

Клянемось! Клянемось! Клянемось!

Вчитель: - Право прийняти вас в барвінчата надається кращим учням

країни Барвінкової — учням 4-А, 4-Б та 4 - В класів.


Звучить музика.

Діти 4х класів з галстуками на руках піднімаються на сцену. Другокласникам пов’язують галстуки. Після цього учні 4 класів стають за другокласниками.



  • А ми продовжимо подорожувати країною Барвінковою . Зірвемо ще один шостий листочок.

Звучить пісня «У країні Барвінковій»

Другокласники опускаються в зал.

Зриваємо останній листочок, і надаємо слово лідерцям.
Слово для привітання надається завучу школи.
Вчитель 4 класу : Вітаємо вас, діти, з гідним званням лідерчата і

барвінчата. Ми надіємося ,що кожен з вас, маленьких

лідерчат і барвінчат, виросте справжньою людиною.

Вчитель: Батьківщину любіть свою,

Хороше жити в ріднім краю.
Вчитель: Скажемо спасибі ми усім за те,

Що у нас дитинство квітне і росте.

Учень : Барвіночку любий!

Привітання прийми.

Хай множиться слава твоя між людьми.

Рости і цвіти , молодій і радій.

Хай збудуться тисячі добрих надій.
Звучить гімн - барвінчат «Хай живе надія».

Свято «Моя мама—моя радість» (додаток 2)

Свято «Моя мама—моя радість» мало мету укріпити дружні, доброзичливі стосунки між членами класної родини. З великим задоволенням та нетерпінням учні готувались до приходу у класну світлицю мам, татусів, бабусь, дідусів. І справді, свято видалось на славу. Було приємно спостерігати за дітьми, які чудово співали, виявили себе справжніми акторами. Атмосфера свята була проникнута довірою, теплом родинного вогнища, дала відчути себе дійсно у колі друзів, близьких, рідних людей. Було видно, що діти щиро відгукнулись на створену атмосферу свята, атмосферу довіри, доброзичливості, у якій здобуті знання—не нудний обов’язок, а радість першовідкриттів.



Мета: розкрити перед дітьми красу материнської любові, вірності;

розвивати творчі навички самовираження учнів;

виховувати почуття поваги, шани і вдячності матері.

Обладнання: мультимедіа для демонстрування відеозображень , фрагментів

музичних творів, декорації.



Звучить музика пісні « Зеленеє жито , зелене»
Вчитель: Дорогі діти! Сьогодні на наше свято прийшли гості: мами, бабусі, татусі, дідусі. Давайте привітаємо всіх щирим словом.


  1. Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро.

Стрічаємо з хлібом,

Любовю і миром.


  1. Для людей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

3. Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді

Щоб жилось у мирі .

Дівчинка в українському костюмі на вишитому рушнику вручає хліб-сіль мамам.


  1. Квіточок дома багато,

Матінці на любе свято,

З квіточками у долоні

Підійдем сини і доні.

Діти вручають квіти.

5 . Поцілунками вітаймо,

Щастя, долі побажаймо.

Киньмо квіточки під ноги,

Щастя попросим у Бога.


  1. . Хай в житті вам радість буде.

Процвітайте , як той світ.

Дай же, Боже, нашим мамам

Многих, добрих, щасних літ.

Вчитель: Шановні гості! Дорогі мами! Діти! Сьогодні ми поговоримо про найдорожчу у світі для кожного з нас людину - про маму. Просимо вас взяти участь у нашій щирій розмові. Давайте згадаємо про мамину пісню, рідну оселю.



Тихо звучить пісня про маму.

Мама—це той світильник добра, що вічно сяє для народу, її пісня, її ласкаві руки виводили на широкий шлях і захищали саме життя від збайдужіння, злочину.

Головною берегинею родини була мати. Її називали святинею. Пригадаємо слова Т.Г.Шевченка про матір.
У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Вчитель: Мати народжувала дитину, співала їй, вчила добра і любові. Через мамину пісню дитина пізнає світ, знаходить знайомі предмети. Раніше дитину гойдали в колисках, виготовлених з лози. На Україні існував звичай: коли дитина виростала, колиску не викидали, її берегли, поки в цій оселі жили люди. Колиски робили з осики, калини. Для неї вибирали м’яке, легке, співуче дерево. Під спів маминої пісні росли поети, музиканти, вчені. І велике горе, коли ми забуваємо мамину пісню, адже її мелодія, мова виховують доброту, чуйність, ніжність, милосердя.

Учениця : Заспівай мені, мамо моя,

Як бувало колись над колискою -

Буду слухати, слухати я

І стояти в замрії вербичкою.

Звучить «Молитва матері» слова Н.Позняк, музика Л. Херувимської.

Вчитель : Мати всьому початок. Мати—берегиня роду. Був звичай на Україні - на щастя дарувати рушники. Їх називали оберегами людини. Було повір’я, що й сорочка, вишита і подарована на добро, буде оберігати. Сорочку вишивали і дарували не будь-кому, а людині особливо близькій—дитині, братові, чоловікові.

Учень: А я пісню про сорочку знаю:

Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами -

Сорочку мати вишила мені…

Вчитель: Давайте разом заспіваємо цю пісню.

Всі співають пісню «Два кольори»

Дорогі батьки!Давайте на хвилинку повернімося в батьківську хату, пригадаємо кожний своє дитинство.



Звучить пісня « Росте черешня в мами на городі»

Батьки розповідають цікаві розповіді про своє дитинство, свою маму.

Вчитель:Хочеться запитати, чи доторкнулись ви трішки до святинь свого роду? Чи віриться вам, що нашому українському роду не буде переводу? Не даймо всохнути родовому дереву нашого народу, не забуваймо своїх рідних.

Учні читають вірш « Присяга трьом матерям»

Хоч маленькі ми ще діти,

Мов весняні дрібні квіти,

Величаємо в цю днину

Нашу матір - Україну .

Присягаєш тобі, Мати.

Рідний народ свій кохати

І служити до загину

Спільній неньці Україні.

Присягаєм рідну віру

Завжди визнавати,

Говорить по українські,

Молитись, співати.

Ми матір називаємо святою .



Діти послухайте будь ласка пісню «Не забувайте матерів» (Відеоролик 1).

Вчитель:


Ось послухайте ще одну сумну історію про байдужість до найрідніших людей, яку переповідає В. Сухомлинський у своєму оповіданні «Дерев'яний лелека». В одному селі жили собі чоловік і жінка. Був у них маленький син Сергійко. Був у чоловіка і батько - Сергійків дідусь. Жив він у комірчині, яку йому відвели. Наближались Сергійкові іменини: йому сповнювалось п'ять років. Батько і матір вирішили влаштувати вечір. Запросили багатьох гостей. Голову колгоспу й бригадира. Сусідів запросили. Тільки Сергійкового дідуся забули запросити. А він уже давно готував онукові подарунок. Вирізав із дерева лелеку. Ось уже й вечір почався, сходяться гості, подарунки приносять. Тільки дідусь сидить на ліжку в своїй комірчині. Перед ним на столі стоїть дерев'яний лелека, підняв голову і дивиться у вікно своїм чорним оком, немовби прислухається до музики, що лунає із сусідської кімнати. Так і знайшли його вранці... Схилився

на подушки, задивлений на лелеку, сумний, непорушний, а в очах - захололі краплини сліз. А на столі стояв дерев'яний лелека і дивився у вікно.


Діти, як ви себе почували, слухаючи вірш та оповідання?

Учень.


Було моторошно, страшно, від того що бувають такі люди.

Вчитель:

Але це, діти, реальність сучасного життя. І щоб таких реалій в цьому світі стало менше, я покладаю велику надію на ваше покоління. На ваші серця, вашу любов, тепло і ласку. Дуже прикро, що в наш час будинки для пристарілих переповнені старенькими, що виховали своїх дітей, а на старість їм стали непотрібні.

Певно, кожен із вас хоче, щоб до нього ставились із добротою, любов'ю. То й ви з любов'ю та добром ідіть до людей. Усі ми — люди. Тож будьмо добрими, людяними, милосердними, нехай не черствіють наші душі в щоденних клопотах. Бережімо ж свої серця від усього злого.

У сучасному житті, вважаємо, вихованці мають бути людьми як діловими і практичними, так романтичними й обізнаними у мистецтві, вони повинні мати віру у можливість змінити на краще життя суспільства. Що може бути важливішим, ніж виховувати свідомість людини. Саме одним із високих моральних та психологічних якостей особистості визначаємо інтелігентність.

Тема : Стежиною добра (додаток 3)

Епіграф: Немає вищої святині, ніж чисте сяйво доброти

Мета : формувати в дітей уявлення про доброту, чемність, основи культурної

поведінки, переконання про те, що добре жити з добрими людьми, ак-

тивізувати в мовленні учнів вживання ввічливих слів;

- розвивати оцінні навички та творчі здібності дітей;

- виховувати повагу одне до одного, доброзичливість, дружні почуття та

бажання творити добро.

Обладнання: карта подорожі, лист Кота Леопольда, будинок кота, сонечко з

промінцями, кошик з яблуками, костюми для дійових осіб.

ХІД ЗАХОДУ

І. Організація класу.

Добрий день вам, любі діти!

Хай завжди вам сонце світить.

Діти ! Я дуже рада бачити вас. А ви знаєте, як слід ввічливо привітатись?
1 учень : Можна дружньо привітатись:

Посміхнутись, обійнятись.


Діти : Доброго ранку! Доброго ранку!
2 учень : Світлої днини!

Слід побажати кожній людині.


Діти : Добрий день! Добрий день!
3 учень : Доброго вечора, добрії люди!

Так вітатися завжди ми будемо.

Вчитель : - Діти, а як називають людей, які завжди вітаються при зустрічі, поважають оточуючих? ( ввічливі, виховані )

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Мотивація діяльності учнів

Отримала я листа

Від найдобрішого кота.

Він на вас чекає нині

У далекій чарівній країні

Ввічливості і Доброти!

Що йому відповісти?

Чи бажаєте ви, діти,

В тій країні побувати?

Діти: ( разом ) ТАК!

ІУ. Робота над темою заняття

Вчитель: СЛАЙД № 2

( читає лист зі слайду )


  • Любі хлопчики й дівчатка! Шлях до країни Ввічливості й Доброти буде нелегким. Та його можна подолати, якщо чемність і доброзичливість у подорож взяти. Бажаю вам успіхів. Кіт Леопольд.

( звучить музика, вибігають із-за будинку Мишенята, танцюють )

1 мишеня: Любимо ми жартувати

Леопольда розважати.

2 мишеня: Леопольда поважаємо,

З вами їхати бажаємо.

1 мишеня: Бо давно вже ми слухняні,

Добрі й зовсім непогані.

2 мишеня: І казати нам не важко:

« Добрий день» та ще « Будь ласка».
Вчитель : Бачу, мишенята вже зрозуміли,

Що бешкетувати –зовсім не діло.

Поводитись слід усім чемно й слухняно,

А розбишаками бути погано.

Мишенята! Ми радо запрошуємо вас у подорож до країни Доброти

та Ввічливості.

- А подорожувати ми будемо ось на такому казковому пароплаві .

І зараз у казковий пароплав сідаймо,

До країни чарівної вирушаймо.

Фізхвилинка ( шум моря ) СЛАЙД № 3

( море, чайки, альбатрос )

Пливем, пливем, пливемо

В країну Доброти,

І друзі, і сусіди-

Разом і я, і ти . СЛАЙД № 4 КАРТА

Наша перша зупинка - острів « Чемності»

Учень: Сонечко яскраве

Весело нам сяє,

Усіх чемних діточок

Радісно вітає.



Сонечко без промінців СЛАЙД . Діти називають ввічливе слово і у сонечка з’являються промінчики.

Розтопить серце будь-кого

Сердечне слово - ДЯКУЮ.
Якщо смачно ми поїли,

Скажемо кухарю велике—СПАСИБІ .


Зазеленіє й старий пень,

Коли почує—ДОБРИЙ ДЕНЬ.


Зоря вечірня шле привіт малечі,

Одне до одного звернемось—ДОБРИЙ ВЕЧІР.


Коли ми хочемо почути казку,

То просимо бабусю: « Почитай, БУДЬ ЛАСКА.»


Щоб знову зустрітись в годину призначену,

Завжди щиро кажемо всім ДО ПОБАЧЕННЯ.

Вчитель : Чемні слова гарно знаєте, діти,

Сонечко стало ще краще сіяти.

СЛАЙД – КАРТА

Знову в пароплав сідаємо

до острова « Мудрості» вирушаємо.

Ця зупинка тих вітає,

Хто добре народні прислів’я знає.

Гра « Народ скаже—як зав’яже»

Діти закінчують прислів’я:

Добре діло роби - (сміло).

Хочеш їсти калачі, не лежи на - ( печі).

Книга-друг, без неї як без - ( рук).

На сонці тепло, а біля матусі - ( добре ).

Ведуча:Із завданням ви впорались, діти,

Народні прислів’я треба добре знати .

Знову в пароплав сідаємо , далі на острів «Ввічливості» потрапляємо.

Там усі розмовляють не за допомогою слів, а ввічливих жестів.

Звучить лагідна музика . Діти виконують танок вальс.

Вчитель : Добрі, ніжні слова можуть творити дива. Говоріть їх завжди

(до мишенят ) Як ви гадаєте, мишенята,

Ввічливі хлопчики наші й дівчата?

Мишенята: Так! Усі діти ввічливі.

СЛАЙД - КАРТА

Ми прибули до останньої зупинки-країни Доброти і Ввічливості.

Звучить музика. Виходять Доброта і Ввічливість.

Вчитель: Гарні дівчатка, чарівні на диво

Звідки ви такі красиві?

Доброта: Я - пані Доброта.

Ввічливість: А я - пані Ввічливість.

Завітали ми до вас

Із країн казкових.

Добрих, чемних діточок

Знаємо чудово.

Доброта: Хай лунає на весь світ,

Вам усім від нас привіт!

В серці кожної людини

Ми пануємо щоднини.

Ввічливість: Отже, той, хто з нами дружить,

Не сумує і не тужить,

Бо чарівних слів краса

Робить справжні чудеса.

Ведуча: Подивлюся я, хто це в двері

Стукає так лунко ?



До залу входить Кіт Леопольд.

Леопольд до нас, дітки,

Несе подарунки.

Кіт: Діточкам усім привіт!

Добрий день, я добрий кіт.

Для діток ввічливих,

Добрих та хороших,

Я приніс у подарунок

Яблук повний кошик.

А щоб кошика відкрити,

Що потрібно говорити?

(кошику, відкрийся, будь ласка)

Добре, що ви знаєте

Це чарівне слово!

Кошик мій відкрився:

Пригощать готовий!

Вчитель:

Людська порядність, доброта немає меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин. Людина повинна вміти співчувати, допомагати ближньому, по-дружньому ставитися до всіх. Адже, милосердя і доброта – два крила, на яких тримається людство. Всім нам приємно мати справу з хорошими людьми. Але серед нас є і такі, які нестримані, невиховані, можуть образити іншу людину лише тому, що у них не має настрою, навіть не замислюючись над тим, який слід вони залишають в душі цієї людини. Я вам пропоную переглянути повчальну притчу «Все залишає свій слід» і зробити відповідні висновки.



Притча «Все залишає свій слід»

Жив-був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу його батько дав йому мішечок з цвяхами і сказав, щоб кожен раз, коли він не стримає свого гніву, вбивав один цвях в стовп огорожі. У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. Другого дня ще більше.. Наступного тижня він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій гнів, ніж забивати цвяхи. Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив контроль над своїми емоціями. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху. Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха.

Тоді батько взяв сина за руку, підвів до огорожі і сказав: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким, як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий шрам, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся - шрам залишиться».

Вчитель:


Діти, скажіть, будь ласка, чому вчить нас ця притча?

У. Рефлексія

Вчитель:

Ось і скінчилася подорож наша.

Яке слово ввічливе ми скажемо разом ?

До побачення!

-То ж пам’ятайте всі ці слова, щоб вони допомагали вам пливти морем життя.

Живіть, добро звершайте

Та нагород за це не вимагайте!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Діти виконують пісню « Промінчик доброти»


Висновок

Виховання сьогодні має бути орієнтованим не на « державне замовлення», а на базові та психосоціальні потреби дитини , на що й повинен орієнтуватись педагог. Саме вони знаходяться в центрі уваги колективу школи, вони диктують мету, завдання і зміст виховної роботи. Вважаємо, що класні керівники, як помічники, порадники, захисники, мають створювати умови для саморозвитку дитини, допомагати, наставляти учнів у вирішенні життєвих проблем. Відносини між педагогом і вихованцем за таким принципом:

«Подивись на себе, хто ти, який ти, чого ти прагнеш? Ти хочеш бути захищеним, визнаним,користуватися повагою? Прекрасно! Знай: люблять таких і таких, поважають за те і за те. Ти все це можеш! Дій, я тобі допоможу!»

Педагог своїм впливом повинен прагнути одного: щоб вихованець сам хотів та прагнув бути гарним. Тому виховувати—означає прагнути зберегти в дитині бажання бути гарним, любити і подобатись іншим.

Інтелігентність розуміємо як комплексний підхід до розвитку особистості, громадянина,патріота рідної держави,яка буде створювати,розбудовувати Україну, як незалежну і в той же час самовдосконалюватись, саморозвиватися, продовжувати розвивати у собі ті перлинки кращого, якими прагнули виховувати в нашій шкільній родині. Вступаючи у взаємодію з середовищем, особистість має реалізувати й проявити себе як суб’єкт життєдіяльності, оскільки саме в цьому процесі здійснюється самоствердження особистості, формування та прояв нових якостей і характеристик.

Соціально-культурна діяльність, яка реалізує нову систему виховної роботи школи, підкреслює пріоритет особистості учня та його внесок у шкільне й суспільне життя, його реальну активність.

Запровадження соціально-культурної діяльності в шкільну практику - це надання особистості права вибору мети та способу соціальної діяльності; це «раціоналізація» поведінки; це гуманізація соціально-освітнього інституту. Модель соціально-культурної діяльності – це лише спроба внести рекомендації

в шкільну практику, а сам проект потребує подальшої перевірки й корегування в практичній діяльності школи.



Джерела інформації
Журнали «Початкове навчання та виховання»//Освіта. – 2011 – 2012р.

havrilivka-school.edukit.kherson.ua

school19.poltava.ua/barvinchata.html

ukped.com/vihovni-zahodi/1619-.html




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка