Конкурс «Творчий учитель обдарований учень»



Скачати 232.97 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір232.97 Kb.
III Всеукраїнський конкурс «Творчий учитель – обдарований учень»

Анкетні дані автора: Боровкова Світлана Віталіївна,

вчитель фізичної культури, спеціаліст вищої категорії

навчально-виховного комплексу

«дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній

навчальний заклад № 25 «Волошка»,

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області.

Педагогічний стаж - 13 років

Контактні дані: borovkovas@mail.ua
Використання сюжетно-рольових ігор як інноваційний підхід в системі фізичного виховання молодших школярів
Фізична культура, спорт – великий педагогічний простір. На унікальні можливості спортивних занять, у вихованні цілісної, різнобічної особистості звернули увагу ще великі греки – філософи: Сократ, Платон, Аристотель та інші.

У XXI-му столітті відбуваються радикальні зміни в житті нашого суспільства, які тягнуть за собою великі зміни в світогляді і ідеології, у культурі і освіті. Нове мислення висуває на перший план загальнолюдські цінності. У діяльності вчителя я бачу три напрямки:



  1. Оздоровлення.

  2. Навчання.

  3. Виховання, розвиток.

Провідною педагогічною ідеєю в роботі з молодшими школярами визначаю формування первинних переконань, заснованих на загальнолюдських цінностях і на необхідності занять фізичними вправами: створення ситуації успіху в навчальній діяльності з предмету – фізична культура.

Виховними завданнями вважаю виховання моральних якостей: співчування, взаємодопомоги, стриманості, уміння перемагати та програвати. Формування почуття краси та естетичного смаку.

Головною освітньою технологією обираю навчання в грі.

Гра – природний супутник життя дитини, і тому відповідає закону природи. Результат гри – радість і емоційний підйом. Позитивна емоція творчості – найважливіші фактори оздоровлення. Значення гри в розвитку і вихованні особистості унікальне, так як гра дозволяє кожній дитині відчути себе суб’єктом, виявити та розвинути свою особистість. Є підстава говорити про вплив гри на життєве самовизначення школярів, на становлення комунікативної неповторності особистості, емоційної стабільності, здатності включатися в підвищений рольовий динамізм сучасного суспільства.

В.Л.Сухомлинський писав: «Придивімося уважно, яке місце займає гра в житті людини… Для нього гра – це найбільш серйозна справа. У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі здібності особистості. Без них немає, і не може бути повноцінного, розумового розвитку».



Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишній світ.

Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості [20]

В.Л.Сухомлинський так само зазначив, що «… духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли він живе в світі ігор, казки, музики, фантазії, творчості» [20]

Тим, часом гра з роками займає все менш значуще місце в житті колективі, де переважають діти шкільного віку. Одна з причин тому – недостатня увага до розробки теорії ігор школярів.

Найяскравіший зразок ігрової позиції педагога являє нам діяльність А.М.Макаренко. Він писав «Одним із найважливіших шляхів виховання я вважаю гру. У житті дитячого колективу серйозна, відповідальна і ділова гра повинна займати велике місце. І ви, педагоги, зобов’язані вміти грати». [9]

Суть гри полягає в тому, що в неї важливий не результат, а сам процес, процес переживань, пов’язаних з ігровими діями. Хоча, програні дитиною, уявні, але почуття, пережиті їм, реальні. «У грі немає людей серйозніше, ніж маленькі діти. Граючи, вони не тільки сміються, але й глибоко переживають. Іноді страждають». [19]

Ця специфічна особливість гри несе в собі великі виховні можливості, тому що, керуючи змістом гри, педагог може програмувати певні позитивні почуття. «В грі удосконалюються лише дії, цілі яких значимі для індивіда власного внутрішнього змісту. В цьому основна особливість ігрової діяльності і в цьому її основна чарівність і лише з чарівністю вищих форм творчості порівняна краса». [14]

Також, як педагогу, слід врахувати анатомо-фізіологічні психологічні особливості дітей цього віку. Дитячий організм схильний до впливів навколишнього середовища, а також швидкої втомленості. Увага дітей в цьому віці недостатньо стійка. Дитина часто відволікається на те, що в даний момент йому здається більш цікавим. Воля розвинена слабо, тому ігри слід використовувати з невеликою кількістю правил. Так як мислення в цьому віці є образним і предметні,сюжетні ігри як не можна краще сприяють розвитку уяви дітей і виховання особистісних якостей. Сюжетно-рольові ігри цінні у педагогічному відношенні, оскільки вони мають великий вплив на розвиток мислення,формування характеру, розвиток волі, моральних якостей, фізично зміцнюють дитину,створюють духовний настрій на позитивну навчальну діяльність.

Слід сказати, що гра,наприклад, у 1-2 класах є необхідною складовою процесу навчання й виховання. Адже, це саме той вік, коли діти сприймають все у грі, гра у даний період є основною діяльністю. Саме тому педагог використовує ігри на уроках письма, читання, математики, музики, фізичної культури. Так, наприклад, використовуючи на уроках фізичного виховання рухливі або спортивні ігри ми формуємо та розвиваємо в учнів організаційні вміння. Тут учасники домовляються про розподіл ролей, слідкують за дотриманням правил, вчаться самостійно організовувати і реалізувати подібну діяльність. Загальновідомо, що потреба у грі ніколи не зникне в людині, для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя.



Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування – зі світом природи, з людьми; швидше опановує навички й звички культурної поведінки.

Основна роль педагога під час організації гри – створити таке входження дитини в доросле життя з його, на жаль, жорстокими нормами, щоб головним чином не зашкодити дитині. Будь-яка інструментовка ігор виправдана ще й психологічно: у грі дитина безтурботна, психологічно розкута і тому більше, ніж коли-небудь, здатна на повне вираження свого індивідуального «Я».

Важливим стає таке завдання для вчителів початкових класів та вихователів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, самореалізуватись, як у процесі навчання, так і в позаурочній діяльності.

Фантазія, казка, гра – це частка духовного життя молодших школярів, що пробуджують у душі кожного з них добрі почуття, роздмухують вогник дитячої думки та творчості. Вчителі школи приділяють багато уваги розвиткові своєї підготовленості до організації ігрової діяльності. Гра – це цілий світ, на одному полюсі якого – життя, а на другому – дидактика, педагогічний і психологічний інструментарій, цілий арсенал педагогічних технологій. А поміж полюсами – країна дитячих ігор, дитячої творчості. Щоб зорієнтуватися в світі гри, треба чітко уявити собі, що в ньому буде цікаве і корисне для дитини.

Гра в початковій ланці є засобом пізнання навколишнього світу і себе в ньому, усвідомлення дітьми мети своєї діяльності, опередмечування абстрактних понять, розвитку творчої уяви та здібностей, встановлення людяних взаємин. В початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається. Але якщо спочатку учень зацікавлюється лише грою, то дуже швидко його починає цікавити навчальний матеріал, пов’язаний з нею. У дитини виникає потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал (тобто вона просто почне готуватись до гри з метою не програти).

Слід сказати в 1-их класах використовую сюжетно-рольову гру «Зоопарк», «Щука і карасі», «Лев і карасі», «Країна щастя». В грі діти, промовляють речитативом сюжетні тексти, перетворюючись на звірів: лисицю, вовка, зайця. Залежно від рухів виконують певні рухи.

В 2-их класах проводиться гра «Мої улюблені мультфільми». Діти люблять мультфільми, тому, розробляючи сценарій ігор з відомих мультфільмів, наприклад, «Том і Джері», «Маша і Ведмідь», «Вовк та Заєць», вирішують не тільки навчальні та розвиваючі, але й виховні завдання. В грі діти бігають і ходять парами, проявляють спритність, швидкість при перебіжках, міцно тримаючись за руки, символізуючи дружбу.
Конспект ігрового фізичного заняття в 1 класі

«Країна щастя»

Програмовий зміст:

- Вчити вести м’яч по колу вправо і вліво, зупиняти ногою; закріпити вміння відбивати м’яч однією рукою, стоячи на місці; вдосконалювати вміння крутити обруч на талії.

– Розвивати спритність, швидкість реакції, координацію рухів, увагу, наполегливість в досягненні мети.

– Виховувати дружні відносини в грі, вміння діяти в колективі злагоджено.

– Прищеплювати інтерес до фізичної культури і потреби в щоденних заняттях фізкультурою.

Обладнання: дидактичний посібник «Чарівний парашут», масажні килимки: «Травичка», «Морські камінці», м’ячі футбольні і баскетбольні по кількості дітей, картка-схема ігрової вправи «Вертушка», обручі по кількості дітей, музичний супровід В.І.Шаїнського «Разом весело крокувати».

Хід заняття



I Вступна частина.

Шикування у шеренгу.

- У шеренгу шикуйсь!

- Шикуйсь! Струнко! Вільно!



Повідомлення теми і мети заняття.

Вчитель: Діти, що таке щастя?

Відповіді дітей: щастя - це коли світить сонце і небо блакитне, щастя - це коли всі друзі разом з тобою; щастя - це коли разом з мамою і татом катаємося на каруселі; щастя - це коли ми дивилися салют; щастя - це коли всі люди веселі і здорові.

Вчитель: Так, діти, все це вірно. І найголовніше - Щастя - це, перш за все, здоров'я. І сьогодні я пропоную вам, побувати в «Країні Щастя», де ми всі разом будемо грати, веселитися і головне зміцнювати своє здоров'я. Сьогодні на занятті ми будемо виконувати вправи з м'ячем: ведення ногою і зупинка, відбивання однією рукою на місці; обертати обруч на талії, грати у веселі ігри. Ви готові? (Так) Тоді вперед!

- Праворуч! Раз, два!

- Ліворуч в обхід по залу, кроком-руш!

(Звучить музика В.І. Шаїнського «Разом весело крокувати»)

- Ходьба в колоні по одному по периметру залу;

- ходьба на носках, руки в сторони;

- ходьба на п'ятках, руки за головою;

- ходьба перекатом з п'ятки на носок;

- ходьба по масажних доріжках «травичка», «морські камінці»;

- біг у середньому темпі в чергуванні з бігом з нахльостуванням і викиданням прямих ніг;

Шикування в коло.

Вчитель: Нарешті ми дібралися до «Країни Щастя». І не дивлячись на те, що зараз зима, все тут яскраве і гарне. Немає місця смутку і нудьги. B «Країні Щастя» багато сюрпризів і перший - це «чарівний парашут».

Вчитель: І зараз ми виконаємо загальнорозвиваючі вправи з парашутом.



ІІ Основна частина.

ЗРВ з дидактичним посібником «Чарівний парашут»



  1. В.п.: о.с. парашут тримаємо двома руками, руки опущені

1 - піднімаємо руки вгору, виконуємо помах, утворюючи купол.

2 - опускаємо руки вниз, парашут опускається

(8 разів)

2. В.п.: стоїмо боком, тримаємо парашут лівою рукою, права рука на поясі, ноги на ширині плечей:

1 - нахил ліворуч і при нахилі торкнутися правою рукою лівої руки

2. В.п. (4 рази)

Потім повернутися в інший бік. І виконати 4 рази

3. В.п.: сидячи на підлозі обличчям до парашута, ноги розведені в сторони, руки на поясі:

1 - нахил вперед, торкнутися парашута

2 - В.п.


(8-10 раз)

4. В.п.: лягли на живіт, двома руками тримаємо парашут, руки витягнуті вперед, ноги разом:

1 - одночасно піднімаємо прямі руки і ноги «золота рибка»

2 - В.п.


(8 разів)

5. В.п.: о.с., парашут тримаємо обома руками, руки опущені:

1. присідаємо, руки вперед

2 - В.п.


(8 - 10 раз)

6. В.п.: о.с. руки на поясі

Стрибки «зірочка»: ноги нарізно, руки нарізно - ноги разом, руки на поясі.

7. Ходьба і біг по колу.

Вчитель: А зараз я пропоную вам покататися на веселій каруселі.

Гра «Карусель» з парашутом

8. Вправа на відновлення дихання «Вгору-вниз» з парашутом (у повільному темпі піднімаємо - «вдих» і опускаємо - «видих» парашут).

Вчитель: А ось і ще один сюрприз - під парашутом у кошику лежать різнокольорові м'ячі.

Основні види руху

Ведення м'яча ногою навколо парашута, руки за спиною. Зупинка ногою, за сигналом, руки в сторони.

Відбивання м'яча однією рукою, стоячи на місці (діти стоять спиною до парашута і виконують завдання).

Обертання обруча на талії.

Вчитель: А зараз, подивіться на картку. Яка вправа тут показана? (відповіді дітей: «вертушка» - обертання обруча на талії)

Діти виконують обертання обруча на талії.

Ігрова вправа «Салют»

Опис ігрової вправи.

Діти набирають якомога більше кульок із сухого басейну і кладуть їх на парашут. Потім беруться двома руками за край парашута і повільно піднімають його, кажучи слова «раз, два, три!». Після слова «три!» кидають кульки вгору. Потім біжать і збирають кульки, знову кладуть їх на парашут, і ігрову вправу знову повторюють.

Гра «Веселка»

Опис гри.

Діти тримають парашут двома руками за краї, ставши навколо парашута таким чином, що кожному дістається сектор певного кольору. Піднімаючи і опускаючи парашут, вимовляють слова:

Раз, два, три,

Веселка злети!

Вчитель вибирає два розташованих поруч кольору і називає їх. Діти, різко піднявши руки, піднімають парашут вгору, утворюючи купол, а діти, які стояли біля сектора названого кольору, швидко пробігають під ним. Так вчитель називає всі кольори. Головне - уважно слухати і швидко реагувати!



III Заключна частина

Релаксація «Чарівні хмари»

Дитина лягає на певний сектор парашута, головою до центру, закриває очі. (Вчитель говорить слова, а діти мімікою показують свої емоції)



По небу пливли хмари, і я на них дивився.

І дві схожі хмариноньки знайти я захотів

Я довго вдивлявся вгору і навіть щурив очі,

А що побачив я, то я вам розповім:

Ось хмарка весело сміється:


  • Навіщо ти щуриш очі так? Який же ти смішний!

А ось і інша хмаронька засмутилася

всерйоз: її від мами вітерець раптом

далеко поніс.

І раптом по небу грізне чудовисько летить.

І кулаком сердито мені загрожує.

А маленька хмаронька над озером пливе,

І здивована хмарка відкриває рот:

- Ой, хто там, в гладі озера пухнастенький такий?

Такий пухнастий, м'якенький, летимо й ти зі мною!

Так дуже довго я грав і вам хочу сказати,

Що дві схожі хмариноньки не зміг я відшукати.


Спостерігання за уявними хмарами з вираженням уваги і інтересу,

лицьові м’язи ледь напружені, очі прищурені.

М’язи обличчя розслаблюються,

з’являється посмішка.


Вираз смутку на обличчі: куточки

губ опущені, лоб зморщений, брови

трохи зсунуті.

Вираз страху: очі широко розкриті,

ротик буквою «О»,

обличчя


напружене.

Вираз здивування: очі і ротик

широко відкриті.

Підтягнулися і відкрили очі.



IV Підсумок

Шикування в шеренгу.

Запропонувати дітям оцінити свою роботу на занятті: поплескати в долоні так сильно, як добре вони займалися.

Діти, проявляючи в сюжетно-рольових іграх спритність, швидкість, силу, витривалість, розвиваються фізично. При цьому переживають позитивні емоції: радість, насолоду і відповідно оздоровлюються.



Оздоровчі-масові заходи розробляю в нетрадиційній формі. Наприклад, спортивні конкурси: «Козачата», «Тато, мама і я спортивна сім’я», «Маленькі олімпійські ігри», «Веселі літачки», «Зимові пригоди» проводяться за сюжетом народних казок та улюблених мультфільмів. На заняттях використовую сюжетні фізкультхвилинки під музику: «Чарівні звірятка», «Веселий потяг», «Вчитель танців», «Спортивна абетка». Все це відіграє велику роль у вихованні молодших школярів, у формуванні особистісних якостей.
Спортивне свято

«МАЛІ ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ»

Мета: формувати у молодших школярів уявлення про Олімпійських іграх сучасності як частини загальнолюдської культури.

Завдання: 1. Зміцнювати здоров'я дітей.

2. Закріпити знання про зимових видах спорту.

3. Виявити спортивні інтереси і здібності школярів.

4. Розвивати швидкість, спритність, силу, точність,

витривалість.

5. Виховувати згуртованість і взаємодопомога.

Хід свята

Звучить Олімпійський марш. Діти в спортивній формі входять у святково-прикрашений музично-спортивний зал і сідають на свої місця.

Ведуча: - Здрастуйте, діти! Шановні гості! Діти, а чи знаєте ви, що таке Олімпійські ігри і чому вони так називаються?

Діти: - Перші Олімпійські ігри проходили у Греції, на горі Олімп, тому вони і отримали назву «Олімпійські ігри».

Ведуча: - Один раз в чотири роки спортсмени всього світу приїжджають на Олімпіаду для того, щоб позмагатися: хто сильніший, хто найшвидший, самий спритний. Так давайте і ми в нашій школі влаштуємо «Малі зимові Олімпійські ігри!».

Ведуча: - У кожної країни, що приймає участь в Олімпійських іграх, є свій талісман. Вважається, що він приносить удачу спортсменам. Ось і у нас буде свій талісман, він не боїться морозу дуже веселий (З'являється Білий ведмідь, тримає в руках факел, читає вірш).

Ведуча: - По традиції, щоб відкрити Олімпійські ігри раз на чотири роки в Греції запалюють Олімпійський вогонь. Ми теж сьогодні запалимо Олімпійський вогонь і піднімемо Олімпійський прапор. Слово надається головному судді, голова НВК №25 Кульчиковській Т.О.

Головний суддя: - Зимові Олімпійські ігри дозволяю відкрити! Олімпійський прапор внести! Запалити Олімпійський вогонь (Звучить марш на внесення Олімпійського прапора).

Ведуча: - Прапор піднятий, тепер настала черга вимовити клятву справжніх олімпійців (Діти встають і вимовляють Клятву)

Ведуча: - Хто з вітром моторним може зрівнятися?

Діти: - Ми Олімпійці!

Ведуча: - Хто вірить у перемогу, перешкод не боїться?

Діти: - Ми Олімпійці!

Ведуча: - Хто спортом улюбленої Вітчизни пишається?

Діти: - Ми Олімпійці!

Ведуча: - Клянемося бути чесними, прагнути до перемоги. Рекордів високих клянемося добитися!

Діти: - Клянемося! Клянемося! Клянемося!

Ведуча: - Сяє сонечко з ранку, І ми готувалися заздалегідь. Діти, пора починати «Спортивні змагання».

Нумо, дружно дітвора,

Крикнемо: «Фізкульт-ура!»

Перед початком змагань команди отримали домашнє завдання: кожна команда повинна представити себе. (Команди по черзі представляють себе: команди «Пінгвіни» і «Сніговики»).

Ведуча: - А зараз ми починаємо змагання, але нам необхідно знати чарівне слово.

Загадка:

- Дерев'яних два коня,

Вниз з гори несуть мене.

Я в руках тримаю дві палиці,

Але не б'ю коней, їх шкода.

А для прискорення бігу,

Палицями торкаюся снігу. (Лижі)

1 Естафета: «Весела лижня»

Імітуючи ходьбу на лижах (з палицями) йти ковзним кроком до орієнтиру і повертаючись, передаємо інвентар.

Загадка:

- У дворі з ранку гра,

Розігралася дітвора.

Крики: «шайбу!», «мимо!», «бий!»,

Там йде гра... (Хокей)

2 Естафета: «Проведи шайбу»

1 учасник бере в руки ключку і веде їй сніжок до воріт, намагаючись закотити його у ворота, оббігаючи ворота повернутися бігом, передати ключку наступного гравцеві.

Своїм веселим спортивним танцем дівчата 1 класу прийшли підтримати свою команду (танок з м’ячами).

Загадка:

- Взяв дубових два бруска,

Два залізних полозка,

На бруски набив я планки,

Дайте сніг! Готові... (Санки)

3 Естафета: «Любиш кататися, люби і саночки возити»

Хто швидше на санках довезе м'яку іграшку до орієнтиру і назад

Загадка:

- По зимовій дорозі біжать дуже легко,

Спортсмени на лижах з гвинтівкою в руці.

До фінішу скоро, фанати навколо.

Улюблений вид спорту дивлюсь... (Біатлон)

4 Естафета: «Біатлон»

Імітуючи ходьбу на лижах з паличками, йти ковзним кроком до орієнтиру, взяти м'ячик і потрапити в ціль.

Рухлива гра «Сніжки» (з глядачами).

Загадка:

- Питання не легке у мене,

Як це називають,

5 Естафета: «Бобслей»

Стрибаючи на фітнес боле до орієнтиру, взяти м'яч, бігом повернутися назад.

Загадка:

- Про цей спорт я багато знаю,

Я багато чув!

Повітряний акробат на лижах. (Фрістайл)

6 Естафета: «Фрістайл»

На самокаті їдемо, до орієнтиру і назад, передаючи естафету наступному учаснику.

Наші команди сьогодні підтримати прийшли дівчатка 4 класу нашої школи. Зустрічайте російський народний танець «Валянки».

Ведуча: - Ми сподіваємося, що свято нікого не засмутило, всі змагалися, всі старалися, всі вклали багато сил. А які ми дружні і веселі ми разом виконаємо пісню: «Ми веселі друзі!»

Головний суддя:

Дуже довго ми гадали, найкращих обирали.

Але не знали, як нам бути. Як вас нам нагородити?

Цей сміливий, а той спритний,

Цей силу показав. І тому по честі вирішили

Нагородити всіх вас разом.

Ведуча: - Для вручення запрошуємо команди «Пінгвіни» і «Сніговики».

Вручення під урочисту музику грамоти капітанам команд.

А медалі всім учасникам.

Інноваційні технології на уроках фізичної культури

Підготовка учнів до життя, праці й творчості закладається в загальноосвітній школі. Для цього процес навчання та організаційна методика уроку повинні бути побудовані так, щоб широко залучати учнів до самостійної творчої діяльності щодо засвоювання нових знань та вдалого використання їх на практиці.

Основною формою організації навчання в школі є урок.

Педагогічна наука і шкільна практика спрямовують свої зусилля на пошук шляхів удосконалення уроку. Головне місце в цьому пошуку займає вчитель. Вчитель, навіть з великої літери, не виправить людство. Але, виховуючи особистість, він дає шанс учню відбутися як людині. Для нього треба пробудити творчі задатки, закладені у кожній людині.

Творчість учителя -- не зміни ціннісною ставлення до тих звичних обов'язків, які він виконує. Урок при такому підході перестає бути сумним обов`язком і відбуванням часу, учню, а не вчителю, не вистачатиме часу, оскільки урок буде творитися у тісній співдружності вчителя і учнів. Такий урок нового часу, який спрямований на особистість учня, орієнтований на його здібності, бажання та можливості [29, 30].

Навіщо вчителю особистісно орієнтоване навчання? Що турбує мене як учителя в сучасній школі? Сьогодні існує приховане і достатньо жорстоке протистояння вчителя і класу. Іноді це пов'язано зі звичайною недосвідченістю, іноді і низь ким рівнем професіоналізму. Конфлікт є, і він значно глибший.

Тут дві позиції:

перша - раціональна (вчителя),

друга -- емоціональна (учня).

Остання набагато активніша й витонченіша, ніж уявляється дорослим. Зараз у школі на уроках фізичної культури «святкують» свій успіх стандарти і тести. Щоб хоч якось змінити ставлення учнів до уроків фізичної культури, до свого здоров’я, наблизити їх до розуміння значущості цього предмета, до розуміння себе, ми повинні змінити насамперед умови отримання цих знань.

Незважаючи на те, що поняття «особистісно орієнтована освіта» сьогодні не тільки у всіх на слуху і є складовою частиною планів методичної роботи, багато вчителів погано уявляють собі, що таке особистісно-орієнтований урок.

Особистісно-орієнтований урок -- це:

  • мета - створення умов для поліпшення фізичної підготовленості учнів, їх здоров'я, під нищення зацікавленості до уроків фізичної культури;

  • використання різноманітних форм і методів організації діяльності учнів на уроці, що дають змогу розкрити суб'єктивний досвід учнів;

  • створення атмосфери заінтересованості кожного учня в роботі класу;

  • стимулювання учнів до виконання фізичних вправ без страху помилитися виконати неправильно;

  • використання на уроці дидактичного матеріалу, що дає змогу учневі вибирати найбільш значущі для нього види роботи;

  • оцінка діяльності учня не лише за кінцевим результатом за процесом його досягнення;

  • заохочувати учнів освоювати всі види діяльності на уроці;

  • створення атмосфери на уроці для природного самовираження учня.

Як змінити ставлення вчителя до учня як суб'єкта життя, щоб він став здатним до культурного саморозвитку та само-змінювання? Як повинні вести себе ми - вчителі, щоб своєчасно надавати допомогу та підтримку кожній дитячій особистості?

Для того, щоб зміст знань став цінним для учнів, особистісно орієнтована освіта передбачає уявити його ж умовні частини, кожна з яких звернута до чогось особистого.

Вміння та бажання педагога: заохочувати учнів поринати у різноманітні та цікаві види діяльності і при цьому дбати, щоб кожен міг знайти собі місце та зацікавленість у запропонованій справі. Коли що-небудь не виходить, не висміювати учня, а по-доброму жартувати, не підлещуватися і підстроюватися, а жити інтересами і життям учнів [10, 45].

Ще однією з головних умов успішного навчання є здатність тримати дисципліну на уроці, в іншому разі не спрацьовують ніякі методичні прийоми та хитрощі.

Дисципліна більшою мірою залежить:

  • від рівня насиченості уроку,

  • від правильного поєднання гумористичного і напружено-серйозного,

  • від уміння вчителя перемикати фази уроку,

  • від його здатності задавати мотивацію і стимулювати учнівські успіхи,

  • від уміння тримати педагогічну дисципліну,

  • від уміння використовувати на практиці активні методи навчання.


Уболівання за свій авторитет, бажання показувати учням відмінність у громадському становищі приводить часом до появи дистанції в спілкуванні. Якщо вчитель обрав цей стиль взаємостосунків, йому слід дотримуватися міри і намагатися своєчасно помітити ту грань віддаленості, перейшовши яку, люди робляться зовсім чужими один до одного, коли немає нічого спільного, такого, чим можна було б дорожити.

Інтерактивне навчання

Мета його полягає в тому, що початковий процес виходить з постійної та активної взаємодії всіх учнів.

Це співавторство, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання, знають, що вони роблять, обмінюються поглядами чи приводу того, що вони знають.

Ці підходи до освітнього процесу не є новими для української школи. Вони застосовувалися ще в перші десятиріччя минулого століття та були поширені у педагогіці на шкільній практиці в XX-ті роки.

Із усього наведеною можна зробити аналіз структури педагогічних інновацій, які включають:

  • мотиви, що спонукають до діяльності;

  • мету-результати, на досягнення яких спрямована діяльність;

  • засоби, за допомогою яких діяльність здійснюється.

В основі ідеї, народженій учителем, виникає досвід вирішення будь-якого педагогічного завдання.

Ідея стає засобом зміни навчального процесу, а методи пошуку ідеї та засоби її втілення з урахуванням специфіки конкретної школи, класу послужать перетворенню навчального процесу.

Найчастіше дидактичні інновації в загальноосвітній школі виникають під впливом змін, що відбуваються в змісті, організації та технології навчання. Такі зміни можливі у двох варіантах:

  • традиційному

  • інноваційному.

Перший означає активне нарощування позитивних змін, рівномірне накопичення їх кількості,

а другий -- інновації, що періодично впроваджуються, якісно змінюючи стан та рівень.

Інновація -- система або елемент педагогічної системи, що дає змогу ефективно вирішувати поставлені завдання, які відповідають прогресивним тенденціям розвитку суспільства.

Інноваційна діяльність учителя спрямована на перетворення існуючих форм і методів виховання, створення нових цілей і засобів її реалізації, тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей.

Я розглянула технологію навчання та виховання в сучасній школі, але це недоцільно розглядати як окремий процес, тому що основною формою організації навчально-виховного процесу є і залишається урок.

Класифікація уроків раціональна і дає змогу чіткіше визначити цілі та завдання, структуру кожного уроку, мобілізацію учнів для успішного вирішення поставлених завдань.

Інноваційний педагогічний процес -- цілісний навчально-виховний процес, що відображає єдність і взаємозв'язок виховання та навчання, який характеризує спільну діяльність співпрацею та спільною творчістю його суб'єктів, сприяючи найбільш повному розвитку і самореалізації особистості учня.

Загальні вимоги до сучасного уроку:

  • озброювати учнів свідомими, глибокими, міцними знаннями;

  • формувати в учнів міцні навички та вміння, що сприяють підготовці їх до життя;

  • підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;

  • здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхні загальні та індивідуальні особливості;

  • формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу як стійкі особливості особистості, вміння творчо вирішувати завдання, які трапляються в житті;

  • вироблення вміння самостійно вчитися, отримувати та поглиблювати чи поповнювати знання, оволодівати навичками та вміннями і творчо застосовувати їх на практиці;

  • формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу в розширенні й отриманні знань, позитивне ставлення до навчання.

Майстерність учителя на уроці проявляється головним чином у вдалому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх досягнень педагогіки та передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавально-практичної діяльності учнів, їхнім інтелектуальним розвитком. [16, 55]

Сюжетно-рольові уроки «Мандрівка до світу казок», «Спартакіади», «Країна м’яча», гра «Похід» тощо, їх можна проводити на контрольних уроках, після вивчення окремих тем і цілих розділів навчальної програми. Перевірити рівень засвоювання учнями навчальної програми, їх умінь га навичок, застосування цих умінь і навичок в сучасних умовах. Сюжет надає уроку емоційності, зацікавлює учнів.

Заключна частина уроку - метод аутогенного тренування. Таке проведення заключної частини уроку подобається дітям, вносить різноманітність, а головне - сприяє досягненню його основної мети - зниженню навантаження, відновлення організму.

Такі уроки потрібні, бо вони нові, незвичайні. Учні на таких уроках займаються з ентузіазмом, в них підвищується тонус, бажання, настрій. Загалом - вищою є віддача і результати уроку.



Література:


  1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав, 2004.

  2. Рижук В.І. Гра як метод навчання і виховання // Початкове навчання та виховання. – 2005. - №16-18. – с. 20-25.

  3. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр – 5, 2007.

  4. Сердюк В. дидактичні ігри з молодшими школярами // Початкова школа. – 1998. – 38 – с. 20-25.

  5. Сорокіна О. Навчання граючись // Рідна школа. – 2000. - №7 – с. 64-69.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка