Конкурсу «учитель року 2014» в номінації «початкові класи»



Сторінка1/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3

МАТЕРІАЛИ

ПЕРЕМОЖЦЯ РАЙОННОГО ЕТАПУ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ

«УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2014»

В НОМІНАЦІЇ «ПОЧАТКОВІ КЛАСИ»

ВЧИТЕЛЯ ЖОВТНЕВОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

НОВОБУЗЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ВАСИЛЕНКО РАЇСИ ВОЛОДИМИРІВНИ
http://im7-tub-ua.yandex.net/i?id=260723603-39-72&n=21

Досвід роботи

переможця районного етапу Всеукраїнського конкурсу

«Учитель року – 2014»

в номінації

«Початкові класи»

вчителя

Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ступенів Новобузької районної ради
Василенко Раїси Володимирівни

м. Новий Буг 2014 р.



http://members.7ya.ru/yo.jpg?rnds=219
Активізація пізнавальної діяльності

молодших школярів

на уроках

природознавства

Зміст



    1. Актуальність ------------------------------

    2. Теоретичне підгрунття -----------------

    1. Провідна ідея -------------------------------------

    1. Науково-теоретична база --------------

    2. Практичне впровадження активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства ----------------------------

4.1. Технологія досвіду ---------------------------------

4.2. Мотивація – ключ до пізнання -----------------

4.3. Міжпредметні зв’язки – ефективність навчального процесу

4.4. Застосування інтеративних методів в навчально-пізнавальній діяльності ---------------------------

5. Результативність ------------------------------

6. Додатки ------------------------------------------


Актуальність

На основі Державного стандарту початкової загальної освіти та програми навчального предмета «Природознавство» навчально-пізнавальна діяльність базується на компетентісно орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій.

Для залучення кожного учня в активний пізнавальний процес варто створити навчально-предметне середовище , яке забеспечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з ровесниками, працювати разом під час вирішення різних проблем.

Неможливо уявити навчально-виховний процес без активізації пізнавальної діяльності, тому, що вона створює умови для самореалізації учнів,сприяє підвищенню теоретичних знань, розвитку інтелектуальних здібностей.



http://members.7ya.ru/yo.jpg?rnds=219

Теоретичне підгрунття
«Життєва природознавча

компетентність»
Державний стандарт початкової загальної освіти трактує значення життєвої природознавчої компетентності так: предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина — природа”;

Компетентність – це здатність приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності.

Поняття компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного виходу в різних життєвих ситуаціях, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими.

Отже основна мета навчального предмета «Природознавства» - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.



Провідна ідея
У процесі предметної природознавчої компетентності активізувати самостійну пізнавальну активність дітей. Сприяти розвитку дослідницької активності, творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок.


http://members.7ya.ru/yo.jpg?rnds=219


Науково-теоретична база

Проблема розвитку активізації пізнавальної діяльності притаманна всім періодам розвитку педагогіки. Вона досліджувалася такими видатними педагогами як А. Дістервег, Я. Коменський, В.Сухомлинський. Розглядається вона і у дослідженнях О.Жоржик, О.Савченко, І. Шамової, Л.Шушори та інших вчених.

У працях Н. Бібік, І. Дубровіної, С. Журавель, О.Киричук, Л. Нарочної, Л. Шелестової та інших педагогів розглядаються методи і засоби формування пізнавального інтересу молодших школярів.

Видатний чеський педагог Я.А.Коменський у першому розділі «Великої дидактики» говорить про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістерверг, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.

Активність молодшого школяра виражається через різні види діяльності: навчальну, трудову, пізнавальну і т.д. Особливого значення набуває навчальна пізнавальна діяльність.

Але свою ведучу функцію та чи інша діяльність проявляє найбільш достатньо, коли вона складається, формується. Молодший шкільний вік і є періодом найбільш інтенсивного формування учбової діяльності, яка виступає специфічною формою індивідуальної активності.


http://members.7ya.ru/yo.jpg?rnds=219
Практичне впровадження активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства

уу




Людина, що не знає нічого, може навчитися,


справа тільки в тому, щоб запалити в ній

бажання вчитися.

Д. Дідро


Пізнавальна активність на уроках природознавства – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності, то не дивно, що увага до проблеми пізнавальної активності школярів в процесі навчання характерна для багатьох педагогів. Аналізуючи літературу та виходячи з вимог навчальної програми, на яких базується навчально - пізнавальна діяльність учнів, я для себе визначила застосування методів формування предметних, ключових та міжпредметних компетентностей, які передбачають активну пізнавальну діяльність молодших школярів, а саме:

  • продуктивний (вивчений матеріал застосовується на практиці);

  • евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових завдань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань);

  • проблемний (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання);

  • інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, в ході якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).

Повнота і чіткість сприймання можливі лише за відповідної установки, сконцентрованої уваги й активної розумової діяльності, яка виявляється в аналізі, синтезі, порівнянні, конкретизації та інших мовленнєвих операціях, що в свою чергу потребує розвиток пам’яті.
Технологія досвіду

У своїй роботі використовую різні шляхи активізації пізнавальної діяльності, різноманітні форми, методи, засоби, вибір яких стимулює активність і самостійність учнів. Найбільший активізуючий ефект під час уроку дають ситуації, у яких учні самі повинні:

- відстоювати свою думку;

- брати участь у дискусіях і обговореннях;

- ставити питання своїм товаришам і вчителю;

- рецензувати відповіді товаришів;

- самостійно вибирати посильне завдання;

- створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.

Без використання активних та інтерактивних технологій цього не досягнути, тому, що вироблення таких умінь передбачає активну позицію учня, стосовно виучуваного матеріалу й процесу навчання (він стає його суб’єктом), найвищій відсоток засвоєння (до 95%) досягається саме в процесі взаємонавчання.
«Мотивація - ключ до пізнання »

Найбільш значущою для ефективності навчальної діяльності є мотивація, зумовлена інтелектуальною ініціативою та пізнавальними інтересами. За словами О.Я. Савченко «Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів».

У сучасному світі дитина стикається з величезним потоком інформації. Тому звичайні прийоми подання і заучування інформації часто не спрацьовують. Добираю цікаві завдання для уроку, до такої діяльності часто залучаю дітей, якщо вони готують запитання один одному.

Щоб досягти необхідного результату, на уроках використовую різноманітні прийоми пізнавальних мотивів:

• Бесіда (Тема: «Що таке явища природи», 2клас)

• Створення проблемної ситуації (Тема: «Де в природі міститься вода?», 2 клас);

•Використання прийому « Дивуй» ( наводжу дивні факти або майже неправдоподібні історії . Тема: «Чому восени добре збирати гриби?»). •Використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів; Тема: «Як змінюється нежива природа восени?») •Використання під час уроку художньої та наукової літератури (Тема: «Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?», М.Остапчук «Подорож краплинки»).

•Створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання.

Щоб пізнання було глибшим, багатшим, суть кожного явища чи події я розкриваю перед учнем на доступному йому рівні. Запитання "Що?", "Як?", "З якої причини?", "Чому ти так думаєш?" спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи учні осмислюють суть того чи іншого предмета, явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання, доцільнішими є завдання за зразком «знайди помилку» або такі, що провокують помилку.

Завдання повинні бути:


  • цікавими;

- спрямованими на розвиток логіки, кмітливості, образного мислення,

  • різноманітними, наприклад «закриті» завдання, що мають точне(одноразове) розв’язання;

- завдання з неповною умовою;

- з надлишковими умовами;

- «відкриті» завдання, що припускають варіанти умов, різні

шляхи розв’язання, імовірні відповіді;

- творчі завдання;


  • робота над загадками (відгадування та складання загадок,

встав пропущене слово, віднови закономірність явищ);

  • розгадування кросвордів та ребусів;

  • робота над прислів’ями, приказками, народними прикметами;

  • картки із завданням теоретичного або практичного змісту;

ігрові ситуації (додаток 1).

Міжпредметні зв’язки –

ефективність навчального процесу

Активізація пізнавальної діяльності неможлива без здійснення міжпредметних зв’язків. На уроці читання в окремих темах подані прекрасні картини природи, і учень пізнає, сприймає розумом красу природи, життя, праці. (тема: «Осінній падолист» В. Скомаровський «Лісова колиска» Дмитро Павличко «Небеса прозорі…»). Інтегровані уроки розвивають творчу думку, фантазію, вчу бачити і розуміти прекрасне в природі, житті, музиці, поезії.

Мої уроки природознавства відрізняються від інших не тільки змістом навчального матеріалу, а й характерними методами та прийомами:


  • спостереження у природі;

  • власні дослідження учнів;

  • практичні роботи;

  • демонстраційні й фронтальні досліди;

  • екологічне моделювання та прогнозування;

  • вирішення ситуативних завдань;

  • робота з інформаційними джерелами;

  • практична діяльність з охорони природи.

Застосовую такі нестандартні уроки з використанням практичних методів навчання: інтегровані уроки(одночасно з двох предметів), урок-казка(використання казки завжди збагачує урок), урок-мандрівка, урок-екскурсія, урок-мислення серед природи, урок-гра, урок-загадка, урок-змагання (додаток 2).

Ефективність цих уроків пов’язується збагаченням духовного світу учнів, коли вони через вплив на власні почуття, пізнавальний інтерес, цікаву форму організації заняття активно сприймають навчальний матеріал. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати процес навчання. Вони глибоко зачіпають емоційну сферу дитини, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, сприяють розвитку творчого мислення дітей.

Готуючись до кожного уроку, продумую основні його етапи: формулюю тему, визначаю навчальну, виховну і розвивальну мету, продумую зміст уроку, послідовність методів і прийомів навчання, форму і зміст самостійної роботи учнів, способи керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів, підсумок уроку, домашнє завдання. Отже, у підготовці й проведенні уроку виникає ланцюг взаємозв’язків: тема – мета – зміст – форми - методи - прийоми - результат уроку. Для визначення результативності таких уроків ставлю перед собою такі три запитання:

Знання

- Що я хочу, щоб учні знали в результаті цього уроку?



Уміння, навички, досвід

- Що я хочу, щоб учні вміли в результаті цього уроку?



Цінності

- На які цінності учні повинні звернути свою увагу в результаті цього уроку?

Відповіді на ці запитання я отримую через конкретну дію учнів. Тому кожен результат сформований за допомогою таких висловлювань:


  • під час цього уроку учень зможе пояснити, назвати…(знання);

  • зможе зробити…(уміння, навички, досвід);

  • зможе висловити свої ставлення до…(цінності).

Щоб зацікавити учнів діяльністю на уроці, урізноманітнити навчання несподіванки або вільного вибору надаю перевагу грі, це дає можливість залучити дітей до активного пізнання природи, сприяти вихованню бережливого ставлення до неї. Використовую такі ігри:

«Чи знаєш ти лікарські рослини?, » «Пізнай і скажи», «З чого плід», «Який гриб у кошику?», «З якого дерева листочок», «Шишки, жолуді, горіхи», «Кращий знавець рослин», «Хто най спостережливіший?». Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри вправи з природничим матеріалом (додаток 3).


Застосування інтерактивних методів

в навчально-пізнавальній діяльності.

Активізація пізнавальної діяльності на уроках природознавства невідємно пов’язана із застосуванням інтерактивних методик. Це дає можливість кожному учню стати активним суб’єктом навчання, активно та вільно мислити, набувати індивідуального досвіду толерантної співпраці.

На різних етапах уроку використовую різні інтерактивні технології:


  • «Акваріум»;

  • «Ажурна пилка»(Мозаїка);

  • «Мозковий штурм»;

  • «Незакінчена думка»;

  • «Асоціативний кущ»;

  • «Ігри-криголами»(«Дві правди, одна неправда», «Мій новий знайомий є особливою людиною, тому що…»).

  • «Ігри-розминки»(«Космічна швидкість», «Казка»).

Великим поштовхом до розвитку пізнавальної активності учнів є робота в парах, робота в групах. При такій формі роботи кожен учень почуває свою значимість, вчиться висловлювати свої думки, прислухатися до чужої, спільно приходити до певного рішення.

До групового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, ”Два – чотири – всі разом”, роботу в малих групах,“Акваріум”.


До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Дерево рішень». Я переконалася в тому, що систематичне використання таких видів пізнавальної діяльності дають моїм учням відчуття насолоди від гри, у процесі навчання – висока мотивація, емоційна насиченість. (додаток 4).

Починаючи з першого класу, активно включаємось у проектну діяльність. Проектна діяльність – це засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Програмою передбачено виконання міні-проектів :«Як облаштувати джерело?»,

« Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)».

В 2 класі діти активно включаються в проектну діяльність за такою тематикою: «Як готуються бджоли до зими?, «Будьмо знайомі! (Походження назв рослин і тварин)».

Очікуванні результати моїх уроків проектів:


  • учні навчаться планувати свій час;

  • навчаться створювати продукти проекту згідно критеріїв;

  • здобувати інформацію з різних джерел;

  • аналізувати, систематизувати та представляти інформацію у графічному вигляді;

  • навчаться проводити цільовий або ефективний пошук в мережі Інтернет;

  • отримають досвід публічного виступу під час захисту проекту.

Моїм учням подобається брати участь у проектній діяльності і я помітила, що в дітей виникає інтерес до колективного обговорення загальних загальних питань, які формують критичність, уміння формувати думки, аргументувати їх.

Готуючись до кожного уроку – проекту детально планую алгоритм проведення уроків-проектів(додаток 5 ).



Впроваджую у своїй роботі метод навчання у дискусії – це важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – це обмін думками в найрізноманітніших формах. Під час дискусій ставлю дискусійне питання або формулюю його у вигляді запитання, на яке можна дати відповідь «так» чи «ні». Види дискусій :«Карусель», «Один – удвох – усі разом»

Ці та інші прийоми на уроках допомагають домогтися великої активності учнів. Постійний пошук - гарантія успіху. Для цього на кожному уроці створюю ситуацію успіху для розвитку пізнання та розвитку особистості дитини, даю можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили, допомагаю дитині зростати в умовах успіху, даю відчути радість від здолання труднощів, зрозуміти, що все потребує зусиль.

Постійно здійснюю інтелектуально-емоційну підтримку учнів на основі авансування. Це передбачає підхід до дитини з оптимістичною гіпотезою, вірою в її здібності й успіхи.

Вміння орієнтуватися в інформаційному просторі стало однією з найважливіших життєвих компетентностей, про яку йдеться в Державному стандарті початкової освіти і головне завдання вчителя – навчити дитину вчитися, самостійно здобувати знання. На уроках природознавства використовую можливості комп’ютера у підготовці та проведені уроків, починаючи з першого класу.

Наприклад, на уроці природознавства у 2 класі під час вивчення теми «Колообіг води в природі» пропоную створити асоціативний кущ «Стан води», також перегляд фрагменту мультфільму «Капітошка», поетапне утворення колообігу у слайдах (додаток 6).


Результативність

http://members.7ya.ru/yo.jpg?rnds=219



Використовуючи в своїй роботі активізацію пізнавальної

діяльності в основі якої закладені завдання сучасної школи вчити, вирішувати проблеми, використовувати власний досвід, здобувати інформацію, критично мислити, вміти співпрацювати та працювати в групі, вміти організовувати свою роботу.

Я переконалася в тому, що під час виконання цих завдань в моїх учнів підвищився інтерес до вивчення природознавства, результати власних досліджень можуть використати практично (описи, пам’ятки, плани діяльності, діалоги, інсценізації) завдяки цьому виникає ситуація успіху і підвищується творча активність школярів.




Природознавство

Математика

Укр.мова

Високий

6 учнів

3 учні

3 учнів

Достатній

7 учня

5 учнів

7 учнів

Середній

4 учня

9 учнів

7 учнів

Початковий










Під час проведення діагностичної перевірки я зясувала, що моніторинг знань з природознавства в порівняні з іншими предметам досягнув достатнього рівня знань. (За підсумками 4-х місяців навчання).

Література


  1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1-4 класи. К.: Видавничий дія «Освіта» 2012

  2. Державний стандарт початкової загальної освіти

  3. Карасик А. Р. Активізація пізнавальних процесів / А. Р. Карасик // Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.

  4. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти: К.: «Грамота» 2012

  5. Шейко Г.К.Інноваційні методи роботи в початковій школі.2008 р. 87 с.

  6. Стебна О, Соценко А. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи.-Харків: Основа, 2005.- с. 19, 27

  7. Сухомлинський В.О. Казки Школа під Голубим Небом/ Упорядник О.В. Сухомлинська. – К.: Рад.шк., - 1991.- с.139

  8. Ірина Грущинська. Природознавство 1 клас. К.: Видавничий дім

«Освіта» 2012р.

  1. Ірина Грущинська. Природознавство 2 клас. К.: Видавничий дім

«Освіта» 2012р.

10. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод, посіб. / О. І. Пометун. - К. : АСХ, 2004.-192с.

11. Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. — 2005. — № 9. — С. 12-14.

12. Карасик А. Р. Активізація пізнавальних процесів / А. Р. Карасик // Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.



13. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі: Навч.- метод. Посіб.- Донецьк: ТОВ Юго-восток, 2006. – 227 с.

14. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід і українські перспективи / За заг. Ред.. О.В. Овчарук.- К.: К.І.С., 2004.- 112 с.

15. Навчання в початковій школі як цілісний творчий процес: теорія і практика. К. Видавництво «Початкова школа» 2011р.



Василенко Раїси Володимирівни

м. Новий Буг, 2014

Додатки

до досвіду роботи з теми :

«Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів

на уроках природознавства»

переможця районного етапу Всеукраїнського конкурсу

«Учитель року – 2014»

в номінації «Початкові класи»

вчителя Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ступенів

Новобузької районної ради

Відділ освіти Новобузької райдержадміністрації

Районний методкабінет
http://yandex.st/lego/_/la6qi18z8lwgnzdsar1qy1gwcwo.gifhttp://im7-tub-ua.yandex.net/i?id=260723603-39-72&n=21http://yandex.st/lego/_/la6qi18z8lwgnzdsar1qy1gwcwo.gif

Додатки до опису педагогічного досвіду

Додаток 1

Перелік творчих завдань:

  1. Робота над прислів’ями, приказками та народними прикметами.

Зберіть прислів’я зі слів.

Доба, день, пріч, і, ніч.(День і ніч – доба пріч).



Дослідіть народні прикмети.

  • Про Сонце (Захід Сонця червоний і безхмарний – буде ясно і вітряно)

  • Про хмарність (Дрібні «баранці» вкрили все небо – буде дощ)

  • Про опади (Якщо від крапель дощу на воді утворюються бульбашки на довгу негоду)

  • Про вітер (Вітер посилився – погода погіршиться)

  1. Робота над загадками.

Встав пропущене слово.

До вечора…., зранку…. .(До вечора помирає, зранку оживає.)



Віднови закономірність явищ.

- Вдень у небі сідає,

А ввечері на землю гуляє. (Сонце).

- Без крил біжать, без ніг пливуть,



Без води летять.(Хмари).

  1. Розгадування кросвордів.







1







2













3






















4




5













6










7



















8










9










10













11






















12













13













14










15














































16
























По горизонталі:

  1. Куди вступиш – всюди маєш, хоч не бачиш – споживаєш. (повітря)

5. Уночі гуляє, удень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (сова)

6. Чорне сукно лізе у вікно. (ніч)

7. Узимку біле, навесні чорне, влітку зелене, восени стрижене. (поле)

10. Тисячі братів одним поясом підперезані. (сніп)

11. Що у тілі половіє, коли вітер віє? (жито)

13. Хто трьома зубами сіно їсть? (вила)

14. Мене частенько просять, ждуть, а тільки припущусь – ховатися почнусь. (дощ)

15. Що то за гість, що темряву їсть? (день)

16. Квітка гарненька, із сонечком схожа, краї біленькі, а серединка жовта. (ромашка)
По вертикалі:


  1. Взимку білим цвітом сад зацвів, наче навесні. (іній)

  2. Без рук, без ніг, а в’ється як батіг. (квасоля)

  3. Сам вечірньої години заховався в кущ калини, та на дудочку одну грає пісню чарівну. (соловей)

  1. У воді не тоне, у вогні не горить. (лід)

  2. В морі рибка золота кораблі переверта. (кит)

  1. Торох - торох, розсипався горох, почало світати – нема що збирати. (роса)




  1. Цікавинки про природу


Хитрун апельсин

Батьківщина апельсину — Китай, де він з'явився задовго до нашої ери. У Європі апельсинове дерево культивується з початку XV століття. Саме слово «апельсин» у перекладі з німецької означає «китайське яблуко».

Деякі апельсинові дерева можуть жити до 150 років. У деяких цитрусових зрілі плоди не опадають, їх слід зрізати. Якщо цього не зробити, то, повисівши зиму жовтими, вони навесні знов позеленіють, а восени вдруге пожовтіють.
Ковбасне дерево

У лісах Уганди росте кигелія, або ковбасне дерево. Своєю назвою воно зобов'язане плодам, які своїм вигля дом нагадують ковбасу. Вони звисають з кінцівок галузо і важать до 6 кілограмів.

З плодів місцеві жителі виготовляють чашки та жовту фарбу, а з кори — ліки.
Молочне дерево

У Центральній та Південній Америці ростуть гаї струнких дерев. Це галактодендрони. Місцеві жителі називають їх сорвейрисоски. На стовбурах дерев роблять надрізи, з яких витікає густий білуватий сік. І за виглядом, і за смаком він нагадує звичайне коров'яче молоко, але з гірким присмаком, який зникає після кип’ятіння. За годину з одного дерева витікає близько одного літра «молока».



Мильне дерево

На півострові Флорида (США) росте дивне дерево. Якщо розтерти його плоди, то утворюється піна, яку місце жителі використовують замість мила.



Скажений огірок

У теплих країнах є дивна рослина, на якій ростуть плоди, схожі на зелений огірок. Варто лише до нього доторкнутися, як тієї ж миті — бабах! — він обертається до вас отвором, що виник у тому місці, де ви його торкнулися, і... обличчя, руки, одяг — все вкрито липким слизом.

А в ньому — насіння цієї рослини! Як би ви не чистилися від цього слизу, дві-три краплини залишаться. А потім слиз висохне, і насіннячко звалиться на землю, і наступного року на цьому місці виросте новий сердитий огірок.
«Безбілетний пасажир»

Коли європейські кораблі слідом за Колумбом проклали шлях до Північної Америки, червоношкірі індіанці, корінні жителі цього материка, похмуро говорили один одному: «Все змінюється з появою білих. Там, де стає на нашу землю важкий черевик блідолицього, виростає трава, якої не бачили наші предки, Ім'я її — «слід білого»! Нам вона приносить нещастя».

Ця трава — наш подорожник. Дозріле насіння подорожника легко відокремлюється від стебла і прилипає до спідниць, штанів, підошв взуття, шерсті домашніх тварин. Насіння падає на землю, і на цих місцях виростають нові кущики подорожника.
Квітка землетрусу

В Індонезії росте королівська примула. Її називають квіткою землетрусу. Королівська примула росте по краях кратерів вулканів і завжди розцвітає напередодні виверження вулкану.

Це — попередження для мешканців навколишніх сіл, які завчасно ховаються у безпечних місцях.
Віл, який квакає

Одна з найбільших жаб на Земній кулі — північноамериканська жаба-віл. Її довжина 20 сантиметрів, а вага 600 гр'амів. Цю жабу вживають у їжу. «Весняна пісня» цих жаб нагадує мичання волової череди. Квакання одної жа- би-вола можна почути на відстані до 3 кілометрів.



Удав-гувернантка

У Бразилії існують удави-гувернантки. Ця незвичайна домашня тварина зберегла життя тисячам людей, і головним чином дітям. У країні дуже багато отруйних змій, котрі тримаються подалі від місць, де живе такий удав. Він дуже звикає до дітей, полюбляє супроводжувати іх на прогулянках і під час ігор, оберігаючи малюків від нападу отруйних змій.


Калина

Цвіт калини – символ незайманості і краси, коли ж калина відцвітає – це знак печалі.

Під калиною зустрічаються закохані, а коли калинове дерево хитається без вітру – це дівчина тужить за милим.

Коли калина опускає віття – це сум, а чорніє – горе.

Зламана калина – покинута жінка, доспіла калина – зрілість дівчини. Посаджена калина на могилі – жаль за коханим. Люди з давніх-давен шанували і шанують калину. Не було, здається, хати у нас в Україні, біля якої не росла б калина. Коли забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашали, засушували для ліків. Коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою, а взимку клали між шибками вікон. У найлютіші морози і хурделиці вони живили теплом і красою оселю. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати напувала його калиновим напоєм, а з собою давала хліб з калиною. Де копали криницю, там завжди висаджували калину, щоб смачнішою була вода.

Калина опредметнює духовний потяг до своєї рідної землі, свого берега, своїх традицій. Про це свідчить народна поезія: мова – диво калинове, калиновий міст, калинова сопілка, калинова колиска та ін.. чимало в Україні збереглося населених пунктів з поетичною назвою Калинівка. Кущ калини біля материнської хати – не тільки окраса, а й глибокий символ нашого духовного світу.





  1. Ігрові ситуації.

Гра «Обери»

- Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні. Поясніть їх.

На деревах немає листя. Розпустились бруньки. Льодохід. Цвітуть квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. Зявилися комахи. Листопад. Тане сніг. Зявилися бруньки на деревах.




  1. Складання казки.

Гра «Павутинка»

Обєднайтеся в одне спільне коло. Складіть казку про краплинку-мандрівницю за початком:

На червоній троянді жила маленька краплинка… (учні передають клубочок синіх ниток один одному, складаючи казку по реченю. Коли казка закінчилася учасники гри підімають ниточки вверх над головою утворивши хмарку.)капелька
Краплинка – мандрівниця

(казка)
На червоній троянді жила маленька краплинка. Їй було весело і затишно. Вона гралася з сонячним промінчиком, переливалася різними кольорами веселки. Не помітила Краплинка як вона піднялася високо-високо і опинилася на хмаринці. Червона троянда засумувала, нахилила голівку, опустила листочки. Побачила це Краплинка, не знає як допомогти квіточці. Та раптом де не візьмись з’явився вітер, нагнав хмари, пішов рясний дощ. Багато краплинок впали на землю. Зраділа і Краплинка, що вона знову зустрінеться з червоною трояндою. Та тільки вона вже була не сама, а зі своїми подружками. Квіточка відчула дотик Краплинки і знову ожила.

Додаток 2

Використання міжпредметних зв’язків на уроках природознавства


  1. Конспект уроку читання з використанням природознавчої компетентності..

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка