Конкурсу «учитель року 2014» в номінації «початкові класи»



Сторінка2/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3
Тема: Осінній падолист.

Вадим Скомаровський «Лісова колиска».

Дмитро Павличко «Небеса прозорі…» (напамять).

Мета: Вчити дітей бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в музиці, в

поезії.


Розвивати образне і логічне мислення, творчу думку, фантазію.

Виховувати почуття любові до матінки природи, бережливе ставлення до неї.



Хід уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Перевірка домашнього завдання.

- Які народні назви місяця листопад ви запам’ятали?

(падолист, напівзимник, листопадень, зимобор, грудкотрус).

- Які прислів’я складено про листопад?



(В листопаді голо в саді. Листопад зимі ворота відчиняє.)

- Які народні прикмети запам’ятали?



(Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

У листопаді іній на деревах – на морози, а туман – на відлигу.)

  1. Бесіда.

- Коли за календарем до нас приходить осінь? (1 вересня)

- Назвіть трьох синів осені? (вересень, жовтень, листопад)

- Яка буває осінь? (рання, золота, пізня).

(Відповіді дітей супроводжуються показом картин осені).



  1. Легенда. (Слайд 1)

За народним переказом Осінь - старша донька Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй : «Забирай все моє багатство. Я віддам все своє золото. Будь щедрою і люди любитимуть тебе».

- Чи виконує Осінь накази Сонця?

- За що люблять осінь?


  1. Перегляд фото, картин про осінні місяці. (Слайд 2).

На вашу думку, до якого місяця осені найбільше картин?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Про який місяць осені буде йти мовам на сьогоднішньому уроці (про місяць листопад).

Про що хотіли б дізнатися більше?
IV. Вивчення нового матеріалу.


  1. Робота за підручником. с. 22

Над якими творами будемо працювати на уроці?

А) Словникова робота. (Слайд 3)

Під час читання творів вам зустрінуться такі слова: у падолисті, нудьгує, задрімає, спить, небеса, глибінь, явора, зажурилась.

Пояснення значення незрозумілих слів.

(Падолист, явір, глибінь).


  1. Читання вірша Вадима Скомаровського «Лісова колиска» вчителем.

- Який настрій передає зміст цього вірша?

- Чому вам стало сумно?



  1. Перечитування вірша учнями.

Подумайте: для кого ще гніздечко могло б стати колискою?

  1. Робота в парі.

Пошукова діяльність: відшукайте і зачитайте речення у яких є слова із словникової роботи.

- Де ще можуть «вмощуватися» осінні листочки?

(Відповіді дітей: На землю, кущі, на даху будинка…). Слайд 4.
Фізхвилинка.

Швидше встали, посміхнулись,

Вище – вище підтягнулись,

Нумо, плечі розпряміть,

Підніміть та опустіть.

Вправо, вліво поверніться,

Рук колінами торкніться.

Сіли, встали, сіли, встали.

І на місці покружляли.


  1. Робота над віршем Дмитра Павличка «Небеса прозорі».

а) читання вірша самостійно.

Ранню чи пізню осінь описує поет, доведіть свою думку.

б) вибіркове читання.

Зачитайте речення:

- З якого дерева падають листки?

- З чим поет порівнює небеса?

- Чому зажурилась квітка?


  1. Робота в групах.

1 група - продовжити міркування: листки, як - …

(метелики, промінчики сонця, мильні бульбашки ).

2 група – скласти діалог «Розмова листочків».

3 група – намалювати дерева в листопаді.


V. Зупинка біля джерела народної мудрості.

- Які прислів’я про осінь ви знаєте?

1. Робота над прислів’ями. Слайд 5.

Прочитайте і поясніть:

- Осінній час – сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, ще й з гори ллє.

- Осінь іде і дощ за собою веде.

- Восени і горобець багатий.

2. Народні прикмети. Слайд 6.

- Пізній листопад - до суворої й затяжної зими.

- Якщо в листопаді з’являються комахи – зима буде теплою.

- Яка погода в листопаді, така і в квітні.

- Бурхливий листопад – на бурхливу зиму.


VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

- Що нового про місяць листопад дізналися на уроці?

- Які слова можна підібрати, щоб намалювати словесний портрет Осені?
VII. Домашнє завдання.

С.22 вивчити напам’ять вірш Дмитра Павличка «Небеса прозорі»,

Скласти казку про осінь.


  1. Зв'язок природознавства з іншими предметами.




Природознавство

Математика

Укр. мова

Читання

Тема: Дерева, кущі, трав’янисті рослини

Складання задач про тривалість життя рослин

Опис калини

Відгадування загадок про рослини

Тема: Чому відбувається зміна пір року?

Визначення часу за годинником

Складання загадки про пори року

Віднови текст. Гра «Коли це буває?»

Тема: Які в осені прикмети?

Істинні та хибні висловлювання

Складання речень про осінні місяці

Читання з деформованим текстом


Додаток 3

Форми ігрової діяльності.
Конспект уроку природознавства з використанням ігрових прийомів, ситуацій, ігрових завдань для групової роботи
Тема: «Осінь у природі. Екскурсія».

Мета: дати уявлення про характерні ознаки осені у живій і неживій природі, які діти можуть виявити у процесі безпосередніх спостережень;

закріпити вміння класифікувати рослини за групами; навчити розпізнавати рослини; виховувати естетичні почуття, прагнення охороняти та збільшувати лісові насадження.


Обладнання: гербарні папки, ножиці, сумки, прості олівці.
Підготовка вчителя до екскурсії: у парку вибрати місце, де ростуть хвойні та листяні дерева, кущі і трав'янисті рослини, продумати маршрут; визначити місце зупинок; підготувати запитання для бесіди.
Час проведення екскурсії: осінь, пора «бабиного літа».
Підготовка учнів до екскурсії: бесіда, під час якої слід з'ясувати, що учні знають про ознаки осені, про вплив змін у неживій природі на живу природу; уточнити знання про ліс, рослинний світ, які дерева і кущі їм відомі, які лісові квіти і трави вони знають. Повідомлення про час, мету і місце проведення екскурсії. Розподіл екскурсійного спорядження.

Завдання групам:

  • назвати і показати найпоширеніші у лісі дерева та кущі;

  • придивитися, чим відрізняється кущ від дерева; сосна від ялини;

  • де більше росте трав'янистих рослин: у густому лісі чи на відкритій місцевості, і чому;

  • чим відрізняється форма дерева, яке росте на відкритому місці, від форми дерева, яке росте у гущавині;

  • порівняти за будовою дерево, кущ, трав'янисту рослину.


ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЇ

І. Організація класу.

Дорога до місця проведення екскурсії

По мірі наближення до місця проведення екскурсії звертати увагу учнів на красу осіннього пейзажу, на яскраво забарвлене листя дерев, на загальний вигляд лісу.



ІІ. Проведення екскурсії

      1. Коротка бесіда про значення лісу і рослин у природі.

      2. Повторення правил поведінки у парку (у парку ми у гостях, а господарі тут — тварини і рослини).

      3. Бесіда з метою ознайомлення учнів з характерними ознаками осені.

- Яка зараз пора року?

- Які ви знаєте осінні місяці?

- Яким стало повітря восени (особливо вранці) порівняно з літом?

- Якого кольору небо було влітку, якого — восени?

- Які дощі випадають влітку?

- Які дощі випадають восени?

- Що можна спостерігати ранком над водоймами (річкою, ставком), у низовині?

- Про яку природу йшла мова?

- Чому відбулися зміни у неживій природі?

- Чи впливають зміни в неживій природі на природу живу?

- Як можна це довести?

- Подивіться навкруги і розкажіть, як змінилися рослини восени порівняно з літом.



    1. Фронтальне опитування (після короткого відпочинку).

- Які із дерев, що ростуть навколо, ви знаєте?

- Роздивіться березу зблизька. Як ви впізнали це дерево? Що ви бачите на її білій корі?

- Акуратно розгляньте листочок берези на дереві, або підніміть із землі. Якої він форми? Кольору? Що ви помітили на його краях?

- Чи змінився листок із приходом осені? Що в ньому змінилося?

- Роздивіться сережки, що залишилися у берези. Що в них міститься?

- Якщо насіння впаде на землю, що станеться? (Показати молодий пагінчик берези.)



  1. Практичне завдання.

- Станьте під березою і подивіться вгору. Що ви бачите крізь листя? (Синє небо)

- А тепер подивіться вниз і скажіть, що ви бачите на землі під березою? (Росте багато трав'янистих рослин.)

- Опишіть, який вигляд має липа.

- Станьте під липою, подивіться вгору. Що ви бачите? (На небі не має сонця, на ньому багато хмаринок. Небо сіре.)

- Що бачите на землі під липою? (Трав'янистих рослин дуже мало.)

- Зробіть висновок, що необхідно для росту кожної рослини?

(Світло)

Правильність свого висновку діти можуть перевірити на ділянці парку, де росте багато ялин. Ялини дають багато тіні, тому під ними така бідна трав'яниста рослинність.

- Тепер знайдіть дуб. Визначте, яке дерево вище — дуб чи береза?

- Чим різняться їхні стовбури, гілки, листя?

Учні роздивляються дерева, порівнюють їх, встановлюють їхні відмінності. Знаходять плоди дуба.


  1. Колективна і групова робота.

Роздивитися дерева, порівняти їх, встановити відмінні риси між ними; порівняти насіння; зібрати декілька насінин для колекції, листя — для гербарію.

Таку роботу діти виконують, розподілившись на групи. Порівнюються листяні дерева, що ростуть у лісі або парку (осика, вільха, клен, тополя та ін.).



  1. Узагальнююча бесіда про листяні рослини.

- Які дерева ви спостерігали?

- Що зібрали біля дерев для колекції і гербарію?

- За якими ознаками можна розпізнати листяні дерева? (За розміром, загальним виглядом, формою і кольором листя, забарвленням кори, плодами)


  1. Знайомство із хвойними деревами. Виконання практичних завдань.

- Які дерева називають хвойними?

- Наведіть приклади хвойних дерев.

- Роздивіться ялинку (будову, форму, колір глиці).

- Чому хвойні дерева завжди зелені? (Практичне знайомство із сосною.)

- На прикладі сосни поясніть, як впливає світло на ріст та розвиток

дерева.


Для цього завдання необхідно знайти таке місце, де б одна сосна росла на відкритій місцевості, а інша — в гущавині.

- Порівняйте дві сосни: ту, яка виросла в гущавині, і ту, яка виросла на відкритій місцевості. Чому гілки сосни, яка виросла у густому лісі, ростуть лише у верхній частині дерева, а знизу всохли та опали?

- Порівняйте, де більше світла і тепла — на галявині лісу чи в його гущавині?

- Зробіть висновок.

(Внизу гілки на деревах поступово відмирають, тому що там завжди менше світла. Гілки сосни, яка виросла на галявині лісу, розмашисті, широкі, але це дерево нижче, ніж сосна, яка виросла у густому лісі. Із південного боку гілки розвинені краще, ніж з північного.)

Порівняльна характеристика сосни і ялини.

- Стовбури дерев прямі, у ялини темно-коричневого кольору, у сосни — жовто-червоного; листя схоже на голочки, але у ялини вони коротші і розміщені на гілках по одній, а у сосни — попарно; верхів'я ялини гостре, а у сосни — заокруглене; шишки у ялини продовгуваті, а у сосни — короткі.

(Якщо на місці проведення екскурсії є інші хвойні дерева, то їх слід коротко охарактеризувати.)

9. Спостереження за впливом погодних умов та змінами у неживій і живій природі.



Відзначити, що восени листя на деревах втрачають свій зелений колір і набувають різноманітного забарвлення. У кожного дерева свій власний колір. Жовтень — карнавал осінніх барв. Берези і ліщина стали золотими. Осики вдягли жовтогаряче вбрання. У червоні ажурні сукні вбралися горобина і кущі калини. Міддю мерехтить листя дуба. А от вільха і бузина так і залишилися зеленими. Листя у них лише злегка стало бурим.

Пояснити причину цього явища: забарвлення листя змінюється під впливом похолодання та скорочення світлового дня. Природна зелена речовина — хлорофіл — виробляється рослиною під дією сонячного тепла і світла. Восени листя жовтіє або червоніє, тому що сонячного тепла стає менше, і в листі проявляються фарби, які влітку були непомітними. Разом із руйнуванням хлорофілу листок відмирає, у ньому збираються непотрібні, шкідливі для рослини речовини. Починається час листопаду. Листопад також пов'язаний із підготовкою рослини до зими. Падає листя, рослини позбавляються шкідливих речовин. Листя, що залишиться на дереві на зиму, може бути джерелом серйозних хвороб для рослини. Гілки не витримали б снігу, що лягав би на листя, і ламалися. Крім того, взимку коріння не може всмоктувати із ґрунту воду, і якби листя залишилося б, то рослина засохла — із неї випарувалася б уся вода.

Усе це говорить про те, що зміни у житті рослин пов'язані із температурою повітря. Але найголовніший регулятор усіх змін — тривалість світлового дня. Тільки цим можна пояснити, що навесні і восени при однаковій температурі зміни в житті рослин такі різні.

На підставі цих спостережень робиться висновок: залежно від умов життя у різні пори року — температури повітря, освітлення — відбуваються зміни у життєдіяльності рослин.


  1. Хвилинка відпочинку. Естетичний розвиток.

- Побродіть, помилуйтеся красою осінніх дерев, послухайте шарудіння листя, вдихніть пахощі дерев.

  1. Знайомство із кущами.

- Упізнайте рослину за плодом.

(Учитель показує плоди лісових горіхів, шипшини, бузини.)

- До якого виду належать ці рослини?

- Що спільного між цими рослинами?



  1. Практична робота із кущами.

- Підійдіть до куща бузини, порівняйте його з одним із листяних дерев.

- Що помітили? (Дерево вище, ніж кущ; стовбур у дерева один і товщий; кущ має декілька стовбурів, і вони тонші.)



Завдання групам: знайти ще два-три види кущів, зрізати по одній гілочці із непошкодженим листям для гербарію

(розмір гілочок 10-15 см).

  1. Знайомство із трав'янистими рослинами. (Група збирається на галявині.)

- Подивіться навколо, які ще рослини, крім дерев і кущів, ростуть у парку?

- Чим ці рослини відрізняються від дерев і кущів? (У трав'янистих рослин стебла тонкі, у більшості випадків соковиті, зелені, неміцні.)

- Що відбувається із трав'янистими рослинами восени? (Вони відмирають, але не всі.)


  1. Практична робота із збирання гербарію трав'янистих рослин.

Завдання групам: обійти галявину, зібрати по одному виду трав'янистих рослин.

  1. Бесіда про значення лісу.

- Де відбулася наша екскурсія?

- Чи сподобалось вам?

- Яке значення має ліс у житті людини?

- Що ми з вами повинні робити, щоб ліс став нашим великим другом?

- Які слова ви хотіли б сказати сьогодні нашому зеленому другу?

- Що ми йому побажаємо перед суворою порою року — зимою?


III. Підбиття підсумків екскурсії.

Підсумкова бесіда

- З якими групами рослинного світу ми сьогодні зустрілися?

- Назвіть дерева і кущі, з якими ми познайомилися ближче.

- Що спільного у будові всіх дерев?

- Чим відрізняється кущ від дерева?

- Які трав'янисті рослини ви зібрали для гербарію?

- Під якими деревами краще розвиваються трав'янисті рослини? Чому?

- Яке значення має ліс для людини?

- Яку участь можуть взяти школярі в охороні природи і примноженні лісових насаджень?


Додаток 4

Дерево рішень

Дозволяє учням глибше зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

Попередня робота

- Обрати проблему, що не має однозначного розв’язання. ( Наприклад, Тема: «Де в природі міститься вода?», проблема «вода корисна і шкідлива»)

- Запропонувати дома прочитати інформацію для розв’язання проблеми. дуб малюнок
Розв’язання
Переваги Недоліки

Варіанти розв’язання


Проблема
Проблема: Вода корисна чи шкідлива?

Варіанти розв’язання: загадки, прислів’я, приказки , вірші, оповідання, перегляд відеофільму «Вода – руйнівник»

Переваги: Недоліки:


вода
люди тварини вода- руйнівник

рослини злива

їжа здоров’я повінь

річка сніг

Розв’язання: Без води не має життя на Землі. Більшу частину Землі займає

вода 71 %.


Гра «Уяви»

Тема: Де в природі міститься вода?(використовую під час систематизації та узагальнення знань)

- заплющте очі й уявіть себе рослиною або твариною водойми.

- Як би ви могли говорити, що б ви сказали людям?

- Чому ви так вирішили?

- Памятайте, що чистоту води в водоймі можна оцінити за наявністю живих істот: бабок, травневих мух, водяних жуків, водяних метеликів, мух одноденок та ставкових клопів-водомірок, які є супутниками чистої води. У забрудненій воді їх дуже мало або зовсім немає.
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Гра «Я почну, а ти закінчуй».

- Сьогодні дорогою до школи я бачив…

- Біля школи росте…

- Нашу землю вдень освітлює…

- Уночі я бачила на небі…

- Ми п’ємо…

- Риби живуть у…

- Ми дихаємо…




Додаток 5

Алгоритм проведення уроку – проекту




  • Організація проекту

    • Визначення теми й мети проекту;

    • Формулювання проблеми;

    • Гіпотеза її розвязання
    Алгоритм роботи над проектом




  • Планування діяльності проекту

    • Визначення джерел інформації;

    • Опис бажаних кінцевих результатів;

    • Розподіл завдань





  • Дослідження теми проекту

    • Збір необхідної інформації;

    • Аналіз зібраної інформації;

    • Висновки, пропозиції








  • Результати проекту

    • Оформлення проекту;

    • Демонстрація (презентація) проекту;

    • Оцінка проекту



«Як готуються бджоли до зими?»

  1. Проблема

  2. Планування

  3. Пошук інформації та її систематизація

  4. Продукт, створений в ході вирішення поставленої проблеми.

  5. Презентація. Самооцінка міні-проекту.

І. Проблема

Забруднення навколишнього середовища. Скорочення чисельності бджолиних сімей.

Проблемні запитання:

- як бджоли готуються до зими?

- як можна допомогти бджолам вижити упродовж зими?

- чому відбувається скорочення бджолиних сімей?

- до чого призводить скорочення бджолиних сімей?
ІІ. Планування


  1. Пошук інформації про життя бджіл та її систематизація.

  2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.

  3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.


ІІІ. Пошук інформації та її систематизація

А. Корисна інформація

Зима — скрутна пора року для бджіл. Вона лякає їх холодом і голодом.

Цілий ранок, цілий ранок

Тягне стружку мій рубанок.

З дідусем ми цілий день,

Дім будуємо для «людей».

Дім на тисячу «людей».

Дім без вікон, без дверей!

Тільки є у домі вічко,

Вічко зовсім невеличке.

Є з вощиною і рами —

Пахнуть цвітом і медами.

Ми ладнаємо дах на нім.

Що за дім? Хто житиме у нім?

(М. Стельмах)
Вулик — штучне житло для бджіл. Це фабрика з виробництва меду.









Бджілка — це невеличка комаха. Вона постійно трудиться. Недарма її називають бджілкою-трудівницею. Рано-вранці бджоли вилітають з вуликів. Весь день вони збирають пилок та солодкий сік з квітів багатьох рослин. І тільки пізно увечері повертаються до вулика, але не відпочивати.

У вулику бджоли переробляють

солодкий сік на мед. Мед для бджіл

служить їжею упродовж всього року.

Людям мед та віск також став у нагоді.




Наші пращури активно й успішно займалися добуванням меду диких бджіл. Вони не тільки вживали мед. За часів Київської Русі люди сплачували медом та воском данину князю.

Мед та віск постачався до інших держав. Ще

наші пращури стверджували, що щоденне

вживання меду уповільнює старість

і подовжує молодість.

Мед містить близько 60 корисних для організму

речовин. Під дією меду гине багато хвороботворних бактерій, покращується робота серця.





Та минула тепла пора року. Щоб бджоли добре

перезимували, необхідні турботи пасічника. Адже саме

від нього залежить, чи збережеться бджолина сім'я

здоровою до весни.

Пасічники утеплюють вулики. Потрібно подбати

і про корм. Тому у вулику має залишитися

достатня кількість зібраного бджолами меду.

Адже сім'я велика і всі хочуть їсти. Якщо

літо було похмуре і дощове, бджоли можуть

мало заготовити меду.

У таких випадках потрібно підгодовувати бджіл сиропом. Сироп варять з води та цукру. Щоб забезпечити правильний догляд за комахами, необхідні спеціальні знання. Допомагайте у цій справі дорослим.

У природі зустрічаються дикі бджоли. Правда, диких бджіл мало, тому знайти їхнє дупло важко. Проте, якщо ви все-таки хочете це зробити, тоді виставте весною в лісі годівницю з медом або солодким сиропом. Якщо поблизу є бджоли, то вони стануть їсти солодощі.

Простежте, в якому напрямку вони летять. Так ви можете поступово дійти до гнізда.

Отже, ви знайшли «вулик» диких бджіл. Вони дуже не люблять, коли їх турбують, і тим більше — коли «крадуть» їх мед. Бджоли рідко нападають на людей без причини. Вони лише захищають своє житло і мед.



  1. Не зазирайте у дупла дерев, там може бути бджолине гніздо.

  2. Не підходьте близько до бджолиних гнізд, вуликів.

3.Не турбуйте диких бджіл, не робіть різких рухів.

4.Не руйнуйте їхніх гнізд, не залишайте бджіл без

«оселі» на зиму.

5.Осінню біля дупла з бджолами зробіть годівничку з медом чи сиропом із цукру, щоб бджоли добряче «наїлися на зиму».

Якщо вас ужалила бджола, потрібно

акуратно і повністю витягти жало з-під

шкіри. У бджоли воно з зазубринками,

тому міцно тримається в шкірі. Жало витягати краще пінцетом. Будьте обережні: не роздавіть ємність з отрутою, яка є в жалі. Зазвичай місце укусу набрякає і червоніє, свербить і пече. Ранку потрібно промити мильною чи солоною водою або лимонним соком. Місця укусів бджіл не можна розчісувати.

Бджолина отрута може викликати алергічну реакцію (набряк, висип, утруднене дихання). У такому випадку потрібно негайно викликати швидку допомогу. Не варто забувати і про користь бджолиної отрути. Вона входить до складу багатьох лікувальних мазей.

Йдучи до лісу, майте на увазі — бджіл приваблюють яскраві кольори, парфуми із солодким запахом, солодкі цукерки.

У результаті використання отрутохімікатів число бджолиних сімей різко зменшується. Сільське господарство відчуває нестачу свого найважливішого запилювача — медоносних бджіл та втрачає значну частину врожаю. Не буде бджіл, не буде й багатьох рослин.
Б. Опрацювання додаткової літератури, рекомендованої вчителем

В. Обробка інформації

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка