Конспект проведення заняття з юнаками учнями 11-го класу з предмету «Захисту Вітчизни» Дата проведення. Тема Солдат в бою



Скачати 231.76 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір231.76 Kb.
ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ З ЮНАКАМИ – УЧНЯМИ 11-го КЛАСУ


З предмету «Захисту Вітчизни»
Дата проведення ___________.
Тема 3.2. Солдат в бою
Заняття Тактико- стройовое

Час проведення – 45 хв.

Навчальні питання:

1.Основні види інженерних загороджень.

2.Протипіхотні міни

3Протитанкові міни
Навчально-виховна мета:

Ознайомити учнів з основними видами інженерних загороджень та способами їх встановлення.

Формувати патріотизм та рішучість.

Метод проведення: розповідь, роз’яснення

Місце проведення: кабінет допризовної підготовки.

Матеріальне забезпечення:


  1. Навчальні посібники ЗВ.

підр. Захист Вітчизни, 2006 р., БУСВ, ч. III -взвод, відділення, танк,

«Тактична підготовка», 2003 р.



Хід уроку

1. Вступна частина 10 хв
1.1. Виконання команд:
«Взвод, в дві шеренги — ставай!»,«Рівняйсь!», «Струнко!», «Рівняння праворуч!». Рапорт командира взводу вчителю. Відповідь на привітання вчителя («Бажаємо здоров'я!»).

Виконання команд:


«Вільно», «Заправитись». За командою вчителя командир взводу виконує команду: «Ставай до строю!»

  1. Оголошення теми, мети та порядки проведення заняття.

  2. Стройове тренування: рух стройовим кроком роздільно (на З рахунки) і в цілому; виконання поворотів рухаючись за командами: «Праворуч», «Ліворуч», «Кроком руш» (роздільно, а потім в цілому).

  3. Виконання команди «Взвод, розійдись», зайняти свої місця за партами в класі.

  4. Перехід учнів до навчального кабінету

  5. Перевірка засвоєння пройденого матеріалу:

  • Назвати основні способи боротьби з танками та низько літаючими повітряними цілями.

  • Назвати основні прийоми боротьби з низько літаючими повітряними цілями задопомогою стрілецької зброї.



Навчальні питання та їх зміст

Методичні вказівки

1

2

  1. Основна частина—30хв

  2. Перше питання.

2.1. Основні види інженерних загороджень.5хв

Для зупинення наступу чи просування противника застосовуються інженерні загородження. Проти живої сили — малопомітна перепона, дротове загородження, фугасні протипіхотні міни, протипіхотні осколкові міни, осколкові міни напрямної дії та ін.

Фугасні й осколкові протипіхотні міни можна встановлювати дистанційно. Є три види дистанційного мінування: артилерійське, ракетне та авіаційне. Артилерійське мінування здійснюється снарядами калібру понад 100 мм. Найчастіше використовують реактивні системи залпового вогню — «Град», «Смерч», «Ураган». Наприклад, система «Ураган» одним залпом установлює мінне поле з 50 тис. фугасних протипіхотних мін на відстані 40 км.

Ще більшу ефективність мають авіаційні системи дистанційного мінування: за один бойовий виліт літак або вертоліт протягом 5 хв установлює мінне поле з 48 тис. мін.

Міни напрямної дії з радіопідривачем установлюють вручну вздовж шляхів. Протипіхотні міни також установлюють уручну по одній або утворюючи невеликі мінні поля.

Проти бронетехніки використовують в основному такі загородження: протитанкові рви, надовбні, «їжаки». Протитанкові міни типу ТМ-62М (мал. 104) установлюють уручну чи міноукладачем на танконебезпечному напрямку.

В наш час взято на озброєння протитанкові міни дистанційного встановлення; це міни типу ТМДУ-4. Вони, як правило, мають немагнітні корпуси, кумулятивні заряди і пристрій для стабілізації в польоті. Підривачі бувають різних типів: вібраційні, акустичні, інфрачервоні, магнітні.

Реактивні системи «Град», «Смерч», «Ураган» установлюють залпом по 600 мін кожна.

Дистанційне встановлення мін дає можливість уникати прямого з ними контакту, що у 2-3 рази зменшує кількість мін, необхідних для досягнення заданої щільності мінування. Можлива ситуація, коли доводиться встановлювати групу мін або окремі міни вручну.

Мінно-вибухові загородження є основою інженерних перешкод і встановлюються у вигляді мінних полів, груп мін та окремих мін. Для обладнання міино-вибухових загороджень застосовуються протитанкові та протипіхотні міни.



Друге питання 15хв

Інженерні міни призначені для мінування місцевості та об’єктів з метою ураження людей, техніки, споруд тощо.

Інженерні міни поділяються на:



  • протитанкові;

  • протипіхотні;

  • спеціальні.

Міни - це заряди вибухової речовини (далі - ВР), які конструктивно об’єднані із засобами їх підриву.

Як правило, основними елементами, що обумовлюють поняття міни, є оболонка, заряд ВР, підривник, датчик цілі, механізм дальнього зведення, запобіжно-виконуючий механізм, самоліквідуючий механізм.
Протипіхотні міни призначені для мінування місцевості та об’єктів з метою враження людей та техніки. Кримінальні структури застосовують міни для усунення фізичних осіб та пошкодження як державного так і особистого майна.

Протипіхотні міни поділяються на:



  • фугасні (наприклад ПМН, ПМН-2, ПФМ та ін.);

  • кульові (наприклад ПМП);

  • осколкові (наприклад ПОМЗ, МОН-50 та ін.);

  • міни-пастки (наприклад МЛ-7, МС-4 та ін.);

  • міни-сюрпризи (наприклад МС-5).



Міна ПМН

Маса міни………………..............................…………………………..0,55 кг

Маса ВР(тротил).........…………............................……………............0,2 кг

Діаметр……………………………………………………………..….110 мм

Висота...............................................……………………………….........53 мм

Зусилля спрацювання..........................…………………………….....8-25 кгс

Спосіб встановлення…............................…………………..............…Вручну

Міна ПМН - протипіхотна фугасна із часовим запобіжником (металоелемент) (мал1).


Вона складається з корпусу, заряду ВР, натискного пристрою, спускового механізму, ударного механізму та запалу МД-9 (мал 2).
Корпус (1) міни виготовлений з пластмаси, у середині якого розташовано вертикальний та горизонтальний канали.


Мал 1. Міна ПМН



Заряд ВР (2) – спеціальна тротилова шашка.

Натискний пристрій міни складається із гумового ковпака (3) та пластмасового щитка (4).

Спусковий механізм змонтовано в вертикальному каналі корпусу і складається з пластмасового штока (6), пружини (11) та розрізного кільця (5).


Мал 2 Конструкція міни ПМН:

1-корпус; 2-заряд ВР; 3-гумовий ковпак; 4-щиток; 5-розрізне кільце; 6-шток; 7-гумова прокладка; 8-ковпачок; 9-запобіжна чека; 10-втулка; 11-бойова пружина; 12-ударник; 13-пружина штока; 14-пластмасова гільза; 15-тетрилова шашка; 16-капсуль-детонатор; 17-пробка


Ударний механізм розташований в горизонтальному каналі корпусу. Він змонтований в окремий вузол та має часовий запобіжник.

Запал МД-9 розташовується в горизонтальному каналі корпусу з протилежного від ударного механізму боку. Запал складається із пластмасової гільзи (1), тетрилової шашки (2) масою 6,5 г. та капсуля-детонатора накольної дії (3), який закріплено в гнізді шашки за допомогою лаку (рис.6).

Устрій міни показано на рис. 5.

На корпусах бойових мін фарбою чорного кольору наноситься маркування, яке вказує: марку міни, номер заводу-виробника, номер партії та рік виготовлення (наприклад: ПМН-583-1-83).


Спрацювання міни

Після вилучення запобіжної чеки спрацьовує часовий запобіжник – перерізується металоелемент. Міна набуває у бойове положення – ударник утримується за бойовий виступ штока. При натисненні на міну кришка і шток пересуваються в низ, бойовий виступ штока виходить із зачепу із ударником. Ударник визволяється, під дією бойової пружини проходить крізь вікно, що розташовано у штоку та наколює капсуль-детонатор М-1, при цьому ініціюючи підрив запалу МД-9, викликаючого вибух основного заряду ВР міни.

Розряджати міну ПМН забороняється! Міну знищують на місці встановлення накладним зарядом ВР (масою 200г) або за допомогою водяної гармати.
З метою запобігання загибелі людей, пошкодження об’єктів та майна, при знищенні міни в місцях масового перебування людей (громадські споруди, стадіони тощо) необхідно місце підриву локалізувати захисним устаткуванням. Приклади локалізації наведені на рисунках 1,2,3 (додаток 3).

Міна ПМН-2

Маса міни………………..............................…………………………..0,4 кг

Маса ВР(ТГ-40).........…………............................……………............0,1 кг

Діаметр……………………………………………………………..….120 мм

Висота...............................................……………………………….........54 мм

Зусилля спрацювання..........................…………………………….....5-25 кгс

Тип підривача…………………………………….Механічний , змонтований

із механізмом дальнього зведення

Тип механізму дальнього зведення…………………………….Пневматичний

Час зведення……………………………….……………………..……30-300 с.




Мал.8. Міна ПМН-2
Спосіб встановлення…............................…………………..............…Вручну
Міна ПМН-2 - протипіхотна фугасна натискної дії, повністю споряджена (МАЛ. 3).

Вона складається з корпусу, заряду ВР, натискного датчика і вмонтованого підривача із пневматичним механізмом дальнього зведення (мал3).



Корпус (1) міни виготовлений з пластмаси, він має порожнину для розміщення заряду і механізму дальнього зведення, один вертикальний та два горизонтальних канали для розміщення механізмів підривача .
Заряд (2) (ТГ-40) має додатковий детонатор (тетрил) масою 4,5 г.
Натискний датчик складається з підпружиненого штока, який розташований в вертикальному каналі та хрестовині.
Умонтований підривач запобіжного типу забезпечує розрив вогневого ланцюга міни в транспортному положенні, зведення в бойове положення із сповільненням 30-300 с. та підрив заряду міни при натисканні на неї в бойовому положенні.



МАЛ.5. Корпус ПМН-2:

1-корпус; 2-горизонтальні канали; 3-вертикальний канал




Механізм дальнього зведення складається із сильфона та підпружиненої втулки із діафрагмою.


Мал 6. Конструкція міни ПМН-2:

1-корпус; 2-заряд ВР; 3-сильфон; 4 –втулка із діафрагмою; 5-запобіжна чека; 6 - пружина; 7, 9 - кришка; 8-хрестовина; 10-гумовий ковпак; 11-накидна гайка; 12-двигун із капсулем-детонатором; 13-додатковий детонатор


Устрій міни показано на мал 6.

На корпусах бойових мін фарбою чорного кольору наноситься маркування, яке вказує: марку міни, номер заводу-виробника, номер партії та рік виготовлення (наприклад: ПМН-2-583-1-83).

На корпусах учбових мін перед маркою міни ставиться літера “У”, а також наноситься біла смуга (мал 7).


Мал 7. Маркування міни

ПМН-2



Спрацювання міни
При повертанні запобіжної чеки зрізається зрізна чека, а при вилученні запобіжної чеки переміщується шток, який визволяє втулку запобіжника.

Після вилучення запобіжної чеки спрацьовує механізм дальнього зведення – через 30-300 с міна набуває бойового положення.

Підрив міни станеться при натисненні на датчик цілі (хрестовину міни).

Розряджати міну ПМН-2 забороняється! Міну знищують на місці встановлення накладним зарядом ВР розташованим поряд з нею (масою 200 г) або за допомогою водяної гармати.



Міни ПОМЗ-2М і ПОМЗ-2
ПОМЗ-2М ПОМЗ-2

Маса корпусу………………………….....................................1,2 кг 1,5 кг

Маса ВР(тротил)…………………............................................0,075 кг 0,075 кг

Діаметр корпусу........................................................................60 мм 60 мм

Висота корпуса...........................................................................107 мм 130 мм

Радіус суцільного ураження.......................................................4 м 4м

Спосіб встановлення…………..........................................................Вручну
Міна ПОМЗ-2М (ПОМЗ-2) - протипіхотна осколкова, кругового враження (мал 8).


МАл . 8Міни: а - ПОМЗ-2М і б - ПОМЗ-2



б

а

Корпус міни виготовлений з чавуну (рис. 22). Зовнішня частина корпусу з насічкою для рівномірного дроблення. У середині корпус має порожнину, для розташування заряду ВР та кілка. У верхній частині розташований отвір для підривача. У міни ПОМЗ-2М, цей отвір має різьбу.

Підривачі МУВ-2 (МУВ-3 або МУВ) використовуються з Р-подібною чекою та застосовуються в міні ПОМЗ-2М із запалом МД-5М, а в міні ПОМЗ-2 із запалом МД-2 або МД-5М.


б

а




Мал 10. Корпус міни:

а - ПОМЗ-2М, б - ПОМЗ-2




Спрацювання міни

Підрив міни станеться при вилученні (за рахунок розтяжки) бойової чеки з підривника.



Міна МОН-50

Маса міни…………………………..............................................................2,0 кг





Маса ВР(ПВВ-5А)………………….............................................................0,7 кг

Кількість осколків.........................................................................................485/540 шт.

Горизонтальний кут розлітання осколків....................................................54 град.

Радіус суцільного враження.........................................................................50/58 м.

Ширина зони суцільного враження на відстані 50-58 м.....................…...45/54 м.

Дальність ураження автотранспорту та людини в ньому .........................До 30 м.

Дальність розлітання осколків у тильному та боковому напрямку .........До 40 м.

Дальність польоту вражаючих осколків ....................................................До 80/85 м.

Спосіб встановлення…………....................................................................…Вручну
Втулка для кріплення ЕДП у запальному отворі...................................................2 шт.

Сумка для перенесення (на дві міни).....................................................................1 шт.
Міна МОН-50 - протипіхотна осколкова, спрямованого враження

Вона складається з корпусу, спорядженого готовими осколками та заряду вибухової речовини. На передній частині корпусу напис «К противнику»





___________________

Чисельник - для міни, яка споряджена циліндричними осколками, знаменник - для міни, яка споряджена кульками.


Корпус міни виготовлений з пластмаси завдовжки 226 мм, шириною 66 мм, висотою 155 мм. У верхній частині розташовані два різьбових гнізда під електродетонатор ЕДП-р (запал МД-5М), які закриті пробками.

У виступі корпусу є прицільна щілина. У нижній частині корпусу розташовані чотири відкидних ніжки, а також фланець з різьбовим гніздом (рис. 24).

Корпуси мін, як правило, мають зелений

колір.



Мал 10. Міна МОН-50
Осколки - металеві циліндрики діаметром 6 мм, висотою 7 мм, масою 1,5 г (або кульки діаметром 6,35 мм). Вони розташовані біля випуклої сторони корпусу в один ряд та залиті епоксидним компаундом.

Заряд заповнює порожнину корпусу позаду осколків. Для забезпечення надійної детонації заряду є два додаткових детонатори, які розташовані в запальних гніздах. Додаткові детонатори виготовлені із вибухової речовини типу А-ІХ-1.

Складові частини міни МОН-50 показані на мал10.




Мал 11. Конструкція міни МОН-50:

1-корпус; 2-осколки; 3-заряд ВР; 4-запальні гнізда;

5-додаткові детонатори

Мал 12. Корпус міни МОН-50:

1-корпус; 2-запальні гнізда; 3-пробки; 4-прицільна щілина; 5-шарніри; 6-ніжки; 7-фланець




На корпусах бойових мін фарбою чорного кольору наноситься маркування, яке вказує: марку міни, номер заводу-виробника, номер партії та рік виготовлення (наприклад: МОН-50 Б-01-80).

На корпусах учбових мін, крім маркування, наноситься біла смуга (мал 13).


Мал 13. Маркування міни

МОН - 50



Міна ОЗМ-3
Маса міни…………………………..............................................................3,2 кг

Маса ВР(тротил)…………………...............................................................0,075 кг

Маса викидного заряду................................................................................6 г

Радіус суцільного враження.........................................................................9 м.

Висота розриву міни від поверхнею грунту........................…......….........0,4-1,4 м.

Спосіб встановлення…………....................................................................Вручну

Міна ОЗМ-3 - протипіхотна осколкова, кругового ураження, вистрибуюча (рис. 31).

Вона має чавунний корпус, діаметром 76 мм, висотою 130 мм., в середині якого розташований заряд ВР і викидний заряд.

Між зарядом ВР та викидним зарядом є перегородка, в якій закріплено піротехнічний сповільнювач.

Викидний заряд закритий знизу піддоном, що кріпиться в корпусі міни за допомогою гайки. На верхній частині корпусу є три отвори. Центральний отвір призначений для встановлення в міну капсуля-детонатора № 8-А і закривається пробкою. У боковому отворі закріплена втулка із капсулем-спалахувачем КВ-11 та трубка, по якій вогняний промінь від КВ-11 передається до викидного заряду. Втулка має зовнішню різьбу призначену для нагвинчування підривача.

Через другий боковий отвір виведені проводи від електроспалахувача (рис. 31).

Викидний заряд із димного пороху та електроспалахувач розташовані в тканиновому мішечку, який закріплено до піддону.

Підривач МУВ-2 (МУВ-3 або МУВ) з Р-образною чекою нагвинчується на втулку з КВ-11 при встановленні міни.

Складові частини міни ОЗМ-3 показано на рисунку 31.




1 - проводи електроспалахувача; 2 - пробка; 3-карабин; 4 - дротова розтяжка; 5 - підривач МУВ-2; 6 - втулка із капсулем-спалахувачем; 7 - трубка; 8 - викидний заряд; 9 - піддон; 10 - піротехнічний сповільнювач; 11 - гайка; 12 - перегородка; 13 - капсуль-детонатор № 8-А; 14 - корпус; 15 - стакан; 16 - заряд ВР
мал 14. Конструкція міни ОЗМ-3:


Спрацювання міни

Якщо міна встановлена в некерованому варіанті, то підрив міни станеться при вилученні (за рахунок розтяжки) бойової чеки з підривника.


Міна ОЗМ-4

Маса міни…………………………..............................................................5,4 кг

Маса ВР(тротил)…………………...............................................................0,17 кг

Маса викидного заряду................................................................................15 г

Радіус суцільного враження.........................................................................13 м.

Висота розриву міни над поверхнею грунту..............................................0,6-0,8 м.

Спосіб встановлення…………....................................................................Вручну
Міна ОЗМ-4 - протипіхотна осколкова, кругового враження, вистрибуюча (мал 15)

Вона має чавунний корпус, діаметром 90 мм, висотою 170 мм., всередині якого розташований заряд ВР, ударний механізм та викидний заряд .



Заряд ВР (циліндрична тротилова шашка) має центральний отвір для запалу і ударного механізму.

Мал 15. Міна ОЗМ-4

Викидний заряд виготовлений із димного пороху та розташований в тканинному мішечку між перегородкою і дном міни.
Запал – це металева гільза, яка споряджена тетрилом (6,2 г). У відкритому кінці гільзи за допомогою втулки закріплений капсуль-детонатор накольної дії.

Підривач МУВ-2 (МУВ-3 або МУВ) з Р-образною чекою нагвинчується на втулку з КВ-11 при встановленні міни


Трете питання -10хв

Тактикотехнічнідані,будова,маркування,принцип дії протитанкових мін вітчизняного виробництва.



  1. Призначення, будова, технічні характеристики та принцип дії протитанкових мін.

  2. Призначення, будова, технічні характеристики та принцип дії підривачів до протитанкових мін.


Протитанкові міни призначені для мінуванні місцевості проти танків та іншої рухомої наземної техніки.

Всі протитанкові міни можуть встановлюватися вручну. Установка мін в положення невилучання призводиться тільки вручну з використанням мін-пасток. Міни, яки мають бокове запальне гніздо, можуть встановлюватися в положення, що не вилучається з підривачем натяжної дії МУВ-2, МУВ-3 і МУВ-4.
Як правило, основними елементами, що обумовлюють поняття міни, є оболонка, заряд ВР, підривник, датчик цілі, механізм дальнього зведення, запобіжно-виконуючий механізм, самоліквідуючий механізм.

Найчастіше об’єднуючим в єдиний пристрій конструктивним елементом міни є оболонка, яка залежно від конструкції міни призначається для з’єднання частин міни, маскування, захисту від зовнішніх впливів, придання відповідної форми заряду ВР, концентрації дій вибуху в заданому напрямку, утворення вражаючих елементів (осколків), зручності транспортування тощо.



Корпуси мін, як правило, дерев’яні (міни довоєнних та воєнних років виготовлення), пластмасові, металеві, чавунні .

До серії мін ТМ-62 відносяться міни: ТМ-62М, ТМ-62П3, ТМ-62Т, ТМ-62П2, ТМ-62П, ТМ-62Д, ТМ-62Б.

Міни даної серії застосовуються з підривачами МВЧ-62, МВЗ-62, МВП-62М, МВП-62, МВШ-62, МВ-62, МВД-62.

Міни серії ТМ-62 неостаточно споряджені являють собою заряд ВР, який зачинений в корпус, оболонку або без корпусу, з уніфікованим очком під підривач.




ТМ-62 М:

а – загальний вигляд міни з підривачем МВЧ-62; в – розріз міни з пробкою; 1 – корпус; 2 – пробка; 3 – прокладка; 4 – заряд ВР; 5 – дно; 6 – додатковий детонатор; 7 – вухо для кріплення ручки.


тм-62м

3. Завершальна частина — 3 хв.

3.1. Наголошення на темі, навчальних питаннях та досягненні цілей уроку.




  1. Домашнє завдання: підручник, сторінки 182-187.

  • Основні види інженерних загороджень.

  • ТХ протитанкових мін.

  • ТХ протипіхотніх мін.

  • Способи застосування (встановлення) мінно-вибухових загороджень та їх демаскуючі ознаки.




звернути увагу на стройову вправу та її необхідність у військовій службі.

Запитую в учнів, яким чином можна знищити противника не виказуючи себе.




Приводжу приклад з РДГ сепаратистів.


Питання класу Різниця між знищенням і зупиненням?

Запитати де бачили у фільмі використання мін.

Практичне виконання імітації кидка гранати.

Розповідь викладача супроводжувати записом матеріалу учнями.

Приводжу факти з досвіду АТО

Підрив своїх бійців на міні які ходили самостійно.

Використання в обороні селища Піски Опитне

Без інженерів не ходить.

Встановлення в ДАП

велика ефективність.

Використання міни біля селища Опитне.

Досі актуальні для легкої та важкої техніки.

Багато підірвалось мирних жителів.

Опитую учнів що було найцікавіше.

Даю дз.




Викладач ЗВ________ Л-т Гуссіді С.М.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка