Конспект уроку позакласного читання в 5 класі за повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» Підготувала



Скачати 130.58 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір130.58 Kb.


Відділ освіти Миргородської міської ради

Миргородська спеціалізована школа І – ІІІ ст. №5

Конспект уроку

позакласного читання

в 5 класі за повістю

Зірки Мензатюк

«Таємниця козацької шаблі»

Підготувала:

учитель української мови та літератури

Кузьміна Оксана Олексіївна

Миргород 2014

ТЕМА. Урок позакласного читання. Зірка Мензатюк. Пригодницька повість «Таємниця козацької шаблі».

МЕТА. Опрацювавши повість З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», з’ясувати її ідейний зміст, пізнавальне та виховне значення. Зацікавити учнів творчістю сучасної письменниці, формувати мотивацію до читання. Розвивати самостійність мислення, увагу, зв’язне мовлення, уміння аналізувати і порівнювати поведінку героїв та робити висновки. Удосконалювати навички творчого переказування та виразного читання. Сприяти вихованню національної свідомості, патріотичних почуттів, поваги до героїчного минулого нашого народу.

ОБЛАДНАННЯ: інтерактивна дошка, мультимедійна презентація, червоні сигнальні картки, книга «Таємниця козацької шаблі», інформаційні буклети про автора, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент.

- Доброго дня, діти!

- Щодня ми бажаємо оточуючим доброго дня чи ранку. Ми зичимо людям добра і навзамін розраховуємо відчути їх добро. Адже добро – одна із визначальних цінностей у нашому житті, які наповнюють його сенсом. І я хочу побажати доброго здоров’я вам і вашим рідним, доброго настрою сьогодні й щодня, добрих людей навколо, добрих слів і добрих справ!



  1. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

(Слайд 1)

  • Сьогодні на уроці позакласного читання ми будемо працювати над повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», яку ви прочитали вдома. У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло. Не завжди те, над чим варто задуматися, привертає нашу увагу під час читання художнього твору. Тому сьогодні ми спробуємо зануритися у ті життєві глибини, які для нас приготувала авторка. Зірка Захаріївна стверджує, що література повинна готувати дитину до дорослого життя, допомагати їй пізнати себе, оточуючих людей, світ навколо.

  • Перед нами стоїть завдання дослідити, що ж ми змогли винести для себе із прочитаної повісті, яку користь отримали від спілкування з книгою. На матеріалі повісті ми будемо удосконалювати навички роботи з текстом – переказування, виразне читання, інсценування. (Слайд 2)

  1. Актуалізація опорних знань.

  1. «Що я знаю про автора?» (діти називають факти про письменницю, які їм відомі з опрацьованого вдома матеріалу – інформаційного буклету)

  2. «Лови помилку». Перевірка змісту повісті ( червоні сигнальні картки учні піднімають, коли чують неправильне твердження, і виправляють помилку)

  1. У квартирі пана Богдана уподобав собі з’являтися один патріотично налаштований привид.

  2. Він порадив шукати старовинну реліквію на старому бойовищі, можливо, у замку чи фортеці на заході України.

  3. У подорож сімейство Руснаків вирушило на чорному джипі.

  4. Першочерговою метою своєї подорожі визначили Берестечко.

  5. Наталка потрапила в пастку і впала в колодязь без води у замку в м. Дубно.

  6. Дівчинка в колодязі знайшла золоті монети і самоцвіти.

  7. У Берестечко Руснаки приїхали у дев’яту п’ятницю після Великодня, коли туди збираються свідомі українці вшанувати пам'ять загиблих козаків.

  8. У Берестечку Наталка загубилася і в неї вкрали гроші.

  9. У Підгірцях дівчинку викрали і притягли силоміць на відьмацький бал.

  10. У Олеському замку Руснаків ледь не затримали за крадіжку шаблі.

  11. Якби Наталка з батьками не змогла вчасно відгадати загадку Антипка і знайти шаблю, вона б мусила все життя брехати.

  12. Розгадати загадку Антипка допомогла пісня про Хмельницького.

  1. Робота над повістю «Таємниця козацької шаблі»

    1. Вступне слово вчителя.

  • Чи любите ви мандрувати?

  • Яким способом ви подорожуєте?

  • Чи була у вашому житті подорож, яка запам’яталася вам особливо?

  • Куди ви мрієте здійснити подорож у майбутньому?

Полюбляє подорожувати і Зірка Мензатюк. «Причому, то мають бути «дикі» мандри з наметом, наплічником — по місцях, які не затоптали туристи. Казанок на багатті, лисиця, яка вночі цупить нашу ковбасу, проблеми з грозою чи вітрюганом, що серед ночі зриває намет — оце мені саме всмак», — говорить письменниця.

 Саме з таких мандрівок із дочкою та чоловіком і народився задум повісті, з якою ми знайомимося сьогодні, – «Таємниця козацької шаблі». Як зазначає авторка, спершу вона хотіла написати про пригоди з чарівним автомобілем. Але в повісті мав бути мотив, заради якого здійснюється подорож. Цим мотивом стала козацька шабля.



    1. Асоціативний кущ «Шабля» ( складання на дошці) (Слайд 4)

  • Які асоціації викликає у вас слово «шабля»? Запишіть їх методом ґронування.


козаки

скарб

кров

музей

мужність ьь

битва

шабля
( орієнтовна схема)


  1. Учнівське повідомлення про козацьку шаблю. (Слайд 5)

ШАБЛЯ – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.

Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою.

Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою.

(Слайд 6)

Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок:

Шабля – це зброя,

Шабля – це правда,

Шабля козацька – це сила і влада!



  • Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

  • Дай Боже воювати і шабель не виймати.

  • Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі!

  • Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного. 

  • В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.




  1. Робота над змістом повісті.

  • Яка ж таємниця пов’язана з козацькою шаблею у повісті?

  • Що дізналися Руснаки про старовинну реліквію від привида?

  • Де вирішили шукати шаблю в першу чергу? Чому?

  • У який день сім’я Руснаків потрапила у Берестечко?

  • З ким познайомилася Наталка у Берестечку?

  • Що ви знаєте про пластунів?

(слайд 7)

  • Які видіння бачить дівчина? Навіщо письменниця уводить до повісті картини бою?

  • Що вас найбільше вразило у оповідях про битву під Берестечком?

  • Де ж було знайдено старовинну шаблю?

  • Хто допомагав сімейству Руснаків, а хто заважав? Як саме?

  • Чи хотіли б ви бути учасниками таких пригод, які пережили наші герої? Яких саме?

  • А яких пригод ви б хотіли уникнути?



  1. Віртуальна подорож архітектурно-історичними пам’ятками України.

  • Думаю, ніхто з вас не відмовився б разом із сімейством Руснаків відвідати ті замки та фортеці, у яких побували вони під час пошуків шаблі. І я запрошую вас у віртуальну подорож до цих визначних місць, яку ми здійснимо з допомогою наших екскурсоводів. А також пригадаємо, які події повісті пов’язані з цими місцями. (Слайд 8)

Дубно (Слайд 9)

Замок в Дубно розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Перший замок тут з"явився в 1492 році, а збудував його князь Костянтин Острозький. За всю свою історію замок жодного разу не було захоплено, незважаючи на спроби татар, козаків, росіян і шведів. Зараз територія замку є Державним історико-архітектурним заповідником.

  • Чим замок у Дубно не сподобався Наталці?

  • Яка несподівана зустріч здивувала Наталку?

  • На який вчинок підмовив Антип дівчинку?


Тараканівський форт (слайд 10)

Розташований за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Офіційно закритий об’єкт перебуває у аварійному стані. Побудований наприкінці ΧІΧ століття як військове укріплення. Муровані будівлі ховаються у товщі землі. За зовнішнім муром є кілька ходів усередину. Один, найцікавіший, веде через тунель, але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там помітна стежина, яка змійкою в’ється у бур’янах. У лабіринтах форту легко можна заблудитися, а то й потрапити у пастку.

(Творчий переказ від імені героя уривку з розділу 5)
Мені з великими труднощами вдалося умовити батьків повернути до Тараканівського форту. Адже я пообіцяла Антипу зберегти таємницю від усіх. Коли ми з’їхали з траси і потрапили на ґрунтівку з вибоїнами, тато, певно, жалкував, що піддався на мої умовляння. Та ось ми дісталися до заповітного місця. Я оцінила хитрість Антипа, який порадив заходити у форт саме з цього боку. Тут була круча, дертися на яку батьки точно не захочуть.

Але я й сама розгубилася, коли залізла на пагорб: ніде не було видно нічого подібного на форт. І лише коли спустилася вниз, побачила вмуровані у землю каземати, замасковані від стороннього ока. Тут було так порожньо і тихо, що аж моторошно. А коли я зрозуміла, що до місця зустрічі треба буде йти через темний тунель – мені стало страшно... Але так цікаво... і я ступила в пітьму. Спочатку було нічого, але згодом у тунелі щось зашуміло, залопотіло, і я з переляку щодуху рвонула вперед. Серце шалено гупало в грудях, мене огорнув жах, бо я раптом задумалася, як же вертатимуся до батьків. Нізащо у світі я більше не зайду в той тунель!

Раптом я побачила те місце, де Антип казав мені заховатися, потім почула голоси і прожогом кинулася в один із темних ходів. Я впала вниз, провалилася... Мені було так боляче, бо коліна я обдерла до крові... Але по-справжньому я злякалася, коли зрозуміла, що потрапила у глибокий кам’яний колодязь, з якого немає виходу. І я закричала, але ніхто не прийшов мені на допомогу.

Скоро мені страшенно схотілося їсти і пити. А ще розбурхалася моя уява, яка підказала мені, як у газеті напишуть про мужню дівчинку(тобто про мене), яка пожертвувала своїм життям, рятуючи старовинну реліквію. Я уявила, як буде плакати мама, утративши єдину донечку. І я гірко заридала! Не знаю, скільки часу промайнуло в сльозах. Аж раптом я почула знайомі голоси, і нарешті мене витягли із колодязя – я потрапила в мамині обійми і розплакалася ще дужче. А коли зрозуміла, що Антип свідомо направив мене у цю пастку, то навіть розгубилася, бо не могла уявити, навіщо це йому. Потім мені довелося вислухати лекцію від батьків. А заперечити не було чого – я зрозуміла, що винна, і тому мовчала.


  • Як дівчинка потрапила в пастку?

  • Про що думала Наталка у колодязі?


Берестечко

  • А про яке місто говорить мати Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати в …» (Берестечку). Чому це так важливо? Що ви дізналися про це місце зі сторінок повісті? (учні відповідають).

Історичний коментар учителя ( слайд 11)

Поблизу міста Берестечка на Волині знаходиться місце знаменитої драматичної битви загонів Богдана Хмельницького з польським військом у 1651 році. Ця битва закінчилася поразкою козаків, бо у розпал бою їх зрадили союзники – кримськотатарське військо на чолі з ханом залишило поле бою, прихопивши з собою і Богдана Хмельницького, який намагався їх повернути. Козацьке військо лишилося без свого ватажка. Полковники вирішили припинити бій і відступати через болота. Для прикриття відходу основних частин було залишено кілька невеликих загонів – усього близько трьохсот козаків. Усі вони загинули.



Їхні останки лежали в торфі 300 років. Разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити у музеї, який неофіційно ще називають “Козацькі могили”.

Виразне читання учнями уривків, де змальовано останній бій козаків (ст. 76-77 від слів «Їх стояло три сотні...» до «Лицарська смерть козакові дорожча»; ст. 78-79 від слів «Бій на острові довершувався» до «Знову гомонів святковий майдан...»)

  • Якими постають козаки з цих уривків?

  • Яка риса була визначальною, найважливішою для справжнього козака? («мікрофон»)

Фізкультхвилинка «Козацька» (відео супровід) (слайд 12)


  • Не випадково саме у Берестечку відбулася і фатальна зустріч Наталочки з Антипком, коли вона не побоялася укласти угоду навіть із чортиком. Аби лиш відшукати шаблю.



    1. Інсценування епізоду про угоду Наталки з Антипком

Наталка(розгублено): Це ... Антип. Він також шукає шаблю.

Пластун(здивовано): Чортик, антипко?

Антип: Так, це я власною персоною(картинно кланяється ,до Наталки) . Маю тобі подякувати, ти дуже мені допомогла.

Наталка(вражено): Я?

Антип (насмішкувато): Ти, ти, голубонько! Ти вибовкала про реліквію все, що знала! (задоволено) Лишилося затримати вас, і я на ходу придумав, як це зробити. Ха-ха! Дивно, що ти досі не сидиш у колодязі в Тараканівському форті!

Наталка: Падлюка!

Антип(самовпевнено): Та це вже не має значення. Шабелька тю-тю! Поїде за кордон, можеш не сумніватися.

Наталка (закрила лице руками в розпачі).

Пластун: Не тішся завчасно. Шабля ще не втрачена. Її ще можна врятувати.

Антип: Яким чином, хотів би я знати?

Пластун: А ми подумаємо, як.

Наталочка ( з надією подивилася на пластуна): Так, придумаємо.

Антип: Ха-ха-ха! Ти хочеш змагатися? Зі мною? Що ж, гаразд! Я тобі навіть дещо підкажу... В обмін на...

Пластун: Не умовляйся з ним! Він хоче здобути твою душу!

Антип (лукаво): Що ти, йдеться про дрібничку. Шаблю продаватимуть завтра увечері далеченько звідси... Я підкажу, де... Щоправда, загадкою... Але якщо ти не врятуєш шаблю, муситимеш брехати кожного дня. З тебе вийде кмітливенька брехуха!

Пластун: Не здумай погоджуватися!

Наталка ( похитала головою): Я згодна.

Антип: Отже, слухай: не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав та й голову склав. (глузливо) Не забудь: брехатимеш довіку!



  • Вирушаємо далі на пошуки шаблі.

Підгірці (слайд 13)

Замок у Підгірцях – один із кращих зразків палацових будівель Європи. Колись палац вражав красою, багатством і пишнотою. За свою історію замок зазнав змін, переходив з рук в руки, аж поки в радянські часи не перетворився на туберкульозну лікарню. Колись тут знімали сцени відомого фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Зараз Підгорецький замок закрито – реконструкція. А поки що тут можна подивитися експозицію у підвалі. Табличка на дверях привітно застерігає, що вразливим особам спускатися не варто. І все через Білу Даму, привид якої з’являється у підземеллі час від часу.

  • Як сімейство Руснаків замість Олеського замку потрапило в Підгірці?

  • Чому Наталка без остраху пішла на дивний нічний бал?

  • Як вона врятувалася від нечистої сили?


Олеський замок (слайд 14)

Понад шість століть минуло з того часу, як виник на високому пагорбі у Олеську замок. Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі вал з водяним ровом. Навколо заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний у плані мур. Кілька разів замок був зруйнований і відбудовувався. У одній із кімнат знайдено скарб. Зараз замок відреставрований. У ньому створено музей-заповідник "Олеський замок" та відділ Львівської картинної галереї.


  • Яка неприємність сталася з Руснаками в Олеському замку-музеї?


Кам’янець-Подільський (слайд 15)

Кам’янець Подільський – місто, в якому споруджено фортецю, що не має аналогів у Європі… Легенда говорить, що коли турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам’янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам’янець – Подільською фортецею закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки , а людина спорудила високі стіни з амбразурами.



  • Як Наталчин тато здогадався про відповідь на загадку? Що йому допомогло?

(звучить уривок пісні «Ой на горі та й женці жнуть»)

Хотин  (Слайд 16)

Це найстаріше місто Чернівецької області, яке уже відсвяткувало своє 1000-ліття. Фортецю кілька разів руйнували і відбудовували. Вона переходила з рук у руки, нею володіли і польські королі, і турецькі феодали, й українські козаки. У 1621 році під стінами фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і склав свою голову легендарний гетьман Петро Сагайдачний. З 2000 року тут створено історико-архітектурний заповідник.

Із пагорба добре можна роздивитися хотинську фортецю. Уважніше придивіться до замкових стін: їх опоясує орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними хрестами. Ось вам і «в узорах жупани».

  • Назвіть усіх, хто зібрався біля Хотинської фортеці на місці продажу шаблі?

  • Як намагалися переконати того, хто знайшов шаблю, не продавати її абикому, щоб зберегти старовинну реліквію на батьківщині?

Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

  • Як одним словом ми можемо назвати таких людей?

  • Хто у повісті є патріотами? Чому?




    1. «Незакінчене речення» (Продовжити речення «Патріот – це той, хто...») (Слайд 17)

  • А хто протистоїть патріотам? Чому?

  • Хто зможе продовжити речення: «Я – патріот України, тому що...»?




  1. Робота в групах. Характеристика образів Наталки та Антипка.

(І група – дібрати риси характеру, властиві Наталці – не менше 6 – і заповнити їх у таблицю.

ІІ група - дібрати риси характеру, властиві Антипу, – не менше 6 – і заповнити їх у таблицю.




Наталка

Антипко



сміливість




хитрість

довірливість

підступність

уміння дружити

самовпевненість

патріотизм

безжальність

розвинута фантазія

відсутність патріотизму

любов до пригод

нахабство

наполегливість

насмішкуватість

ІІІ група – проаналізувати поведінку героїв і зробити висновок, які вчинки гідні поваги, а які заслуговують на осуд; записати їх у 2 колонки)




  • Хто з героїв вас приваблює більше? З ким із них ви б хотіли дружити? Чому?

  • Які риси хотіли б виховати в собі?

  • А якби Наталка й Антип жили в часи козацтва, ким би вони могли стати?



  1. Домашнє завдання (на вибір). (Слайд 18)

    1. Написати відгук на прочитану книгу( за орієнтовним планом)

    2. Скласти акровірш «Шабля».

    3. Скласти сенкан «Козак».




  1. Рефлексія.(слайд 19)

  • Що символізує шабля у повісті? Чому саме їй присвячені детективні пригоди героїв?

  • Чи потрібно було її рятувати? Навіщо?

  • Що нам, українцям, треба берегти і захищати?

  • Що було для вас цікавим на цьому уроці?

  • Що він допоміг зрозуміти? Які думки і почуття він у вас викликав?

  • Які висновки для себе ви зробили після уроку?




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка