Конспект уроку з трудового навчання в 4 класі Підготувала та провела учитель 4 класу



Скачати 48.83 Kb.
Дата конвертації02.03.2016
Розмір48.83 Kb.



(конспект уроку з трудового навчання в 4 класі)
Підготувала та провела

учитель 4 класу

Крейман Н.А.
Мета: познайомити з видами іграшок та їхніми функціональними особливостями, вчити сприймати народну іграшку як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню. Поглибити і розширити знання учнів про національний жіночий костюм. Розширити через народну іграшку сферу пізнання світу і свого народу. Вчити виготовляти ляльку, ляльку-оберег. Розвивати художнє мислення та фантазію, естетичний смак. Виховувати відчуття красивого і корисного, охайність, вміння доводити почату роботу до кінця. Виховувати любов до рідного краю, вчити берегти свою національну культуру.

Наочність: Українські костюми різних регіонів України, ілюстративний матеріал, глиняні,солом’яні, дерев’яні іграшки та ляльки - обереги.

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку:

І. Організаційний момент.

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети і задач уроку.



ІІ. Актуалізація опорних знань.

2.1. Прийом "Мозковий штурм":

  • Яка у вас найулюбленіша іграшка?

  • Як вона до вас потрапила?

  • Де раніше діти брали іграшки?

  • З якого матеріалу раніше виготовляли їх?

2.2.Розгляд виставки різних видів іграшок, розгляд ілюстрацій із зображенням ляльок – оберегів(обмін думками)

2.3. Виступи учнів з доповідями про українську народну іграшку.

Українськi народнi iграшки роблять з рiзних матерiалiв, переважно природніх: з глини, тіста, дерева, соломи, лози, паперу та iнших. Де-не-де ще збереглися керамiчнi та дерев'янi iграшки - «лялька», «кiнь», «птах» тощо, датованi ХІХ столiттям. Глинянi забавки майже в ycix гончарських селах виробляли переважно жiнки i дiти гончарiв, а з окремих центрiв iграшки вивозили на ярмарок. Гончарi налaгодили виробництво свищикiв у виглядi коникiв, баранцiв, пiвникiв. Украї'нськi майстри роблять також дотепнi механiчнi забавки з рухомими деталями - Фiгурки з'єднаних планками ведмедiв, ковалiв, ткачiв, теслярiв, якi гарно "працюють" у парi в наслiдок руху планок. Українськi дiвчатка здавна гралися ляльками, зробленими з клаптиків тканини. Їх виготовляли для дiтей мами i бабусi. А також iграшки, пов'язанi з календарними обрядами. Haвесні мами випiкали для своїх дiтлахiв «жайворонки» з тіста, аби тi закликали за їхньою допомогою з вирiю пташок. На Рiздво пекли пряники - «пiвники» i «коники». На Великдень робили великодню ляльку-панянку з трави. Уci українськi iграшки навiть складно перерахувати: це свищики, мотанки, iграшковий посуд, човники, вiзочки, коники з вершниками, дзиги, вiтрячки, деркачi, фуркала, всiлякi цяцьки з кори, дерева, глини, соломи, з овочiв, квітів, трави тощо. Здебiльшого дiти виготовляли їx caмi (для себе або молодших братiв і сестер).



Розповідь про стародавню ляльку.(Учень)

Стародавня лялька традиційно робилася без обличчя. Звичайно, у дітей були ляльки з вишитими або намальованими обличчями, але серед них обов'язково. Одна – безлика, тому що вважалося: лялька без обличчя має силу оберегу. Дитина грається з лялькою, а лялька її оберігає. Ляльку-берегиню робили із соломи, лика, лляного кужеля. Таких ляльок просто тримали в домі, щоб вони оберігали весь дім і сім'ю. Ляльки ці брали участь в житті сім'ї від народження до похорону. Берегиню робили вручну-вважалося, що колоти берегиню голкою не можна. Якщо лялька призначалася дитині, тканину для неї не різали, а рвали руками. Сьогодні вже ніхто не дотримується таких суворих правил, але мобільна підвіска з ляльок-оберегів-бажана прикраса будь-якого дому. Лялечки, зроблені для захисту дітей (Кувади), вивішували над колискою після хрещення немовляти, щоб оберігати його від незліченних підступів злих духів. Зробити таку лялечку не складно. Головне - акуратність. У зв'язці може бути від 3 до 5 лялечок з різнокольорової тканини.


ІІІ. Вивчення нового.

3.1. Розгляд зразка ляльки – оберегу. Обговорення.

3.2..Розповідь учителя про елементи національного жіночого костюму.

Національні костюми завжди вважали національною святинею. Український народний костюм складається з довгої сорочки, запаски(фартуха) чи плахти, віночка або стрічки на волосся у дівчат, намітки або хустки у заміжніх жінок. Сорочка була і залишається головним одягом людини,що свідчать українські приповідки: Своя сорочка ближче до тіла. Щасливий, бо в сорочці народився. На Галичині сорочку називали подекуди "кошуля", а на Гуцульщині –“смолянка”. Вважалося, що сорочка є провідником магічної сили, прихованої у людини. Шиючи сорочку, треба було враховувати наступне. - жіночу сорочку починали шити в жіночий день, краще у середу, щоб у житті мати добру пару; - під час пошиття обов'язково слід зав'язувати всі вузли, щоб не впустити через пропущене місце злі сили. Запаска відрізняється від плахти тим, що вона виготовлена не з суцільної тканини, обмотаної навколо стану, а з двох полотнищ, які скріплюються зав'язками так, щоб з боків виглядали білі смужки сорочки. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо виготовити ляльку-оберег, враховуючи отримані знання про національний жіночий костюм.


ІV. Закріплення матеріалу.

  • Практична робота

Робота над виконанням проекту:

4.1. Вступний інструктаж:

  • організація робочого місця, підбір інструментів та матеріалів для виконання народної ляльки;

  • правила безпеки праці з інструментами;

  • алгоритм виконання роботи (презентація на мультимедійній дошці);

  • (звернути увагу на послідовність виконання виробу);

  • демонстрування прийомів роботи.

4.2. Самостійна робота учнів (під супровід народних колискових пісень).
4.3. Захист проектів.

  • Демонстрація виготовлених ляльок. Гра «Аукціон».

  • Оцінювання робіт.


5. Підсумок уроку

  • Чи сподобався вам процес виготовлення ляльки – оберегу?

  • З яких частин складається український жіночий костюм?

Висновок: перша улюблена іграшка дитинства… у кожного з нас вона своя. Світ іграшок також переживає зміни як і світ людей. На жаль, ми забули про традиційні народні українські іграшки – добрі, веселі, яскраві, виготовленні з природних матеріалів. Вони пахнуть деревом, випаленою глиною, природою. Вони, зазвичай, не виблискують так, як глянцева холодна пластмаса, зате мають в собі набагато більше – частинку душі цілого народу. Я бажаю вам, щоб ваші обереги завжди оберігали, забавляли, звеселяли домівку і заспокоювали вас.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка