Консультація за темою: «Організація пошуково-дослідницької діяльності дітей в групах молодшого та старшого дошкільного віку»



Скачати 110.38 Kb.
Дата конвертації13.03.2016
Розмір110.38 Kb.
Консультація

за темою: «Організація пошуково-дослідницької діяльності дітей в групах молодшого та старшого дошкільного віку»
1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
Активність дитини доцільніше розвивати у пізнавальній діяльності.

Її основними видами є пошукова робота, спостереження, екологічне моделювання.

Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено, що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності у дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння , інтелектуальні та практичні дії, розвиваються мисленнєві процеси; доведена й ефективність створення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментування зумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак, прихованістю причинових зв’язків.

Елементарна пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш високий ступінь активності самодіяльності дітей. Вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бути приділено значну увагу.

Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників.

Kpім цього досліди цінні тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов, у д/з проводяться такі види дослідів:

l. Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам про водить дослід, а діти лише спостерігають, всі разом роблять висновки);

2. Навчальний (діє кожна дитина. Йому слід надавати перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).


Пошуково-дослідницька робота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів і правил:

• від простого до складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання і досвід;

• врахування особливостей певної пори року;

• доведення експерименту до кінця;

• повторення дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об'єкт або явище;

• підсумок результату досліду;

• виховання дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитив них прикладів поведінки дорослих і малюків.

Треба застосовувати різноманітні прийоми: обстеження, практичні дії з предметами, запитання пошукового характеру, розповіді свої і дітей, пояснення і показ, художнє слово, розглядання ілюстративного матеріалу, замальовування спостережуваних явищ і об’єктів. Усе це не лише привчає вихованців виконувати вказівки, а й спонукає їx самостійно аналізувати явища, віднаходити причини й зв'язки, робити певні висновки.


Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників.

Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів її розв’язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій.

Кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчого пошуку.

Мислення – процес руху думки від невідомого. Здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, завважить, що трава під дошкою має незвичайне забарвленння, інша- не зверне на це уваги .

Досліди сприяють розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень.

Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, навіть, якщо сумніваються в істинності своїх суджень. Однак дорослий часто виявляє нетерпимість, коли дитина міркує хибно. Відразу дає відповідь сам або звертається до іншої дитини. Не можна казати дитині, що її відповідь неправильна, адже наступного разу вона не зважиться висловити свою думку. Не варто підганяти дитину з відповіддю- хай поміркує; за потреби можна поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже не буває, оскільки у природі всі процеси досить складні. Правильних відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками і припущеннями.

У дослідницькій роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна отримати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільників. Наприклад, таке явище, як дощ можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду: її частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись з холодним предметом, упадуть крапельками.

Безпосередні спостереження за об’єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть педагогічно ціннішими порівняно зі словесною інформацією, яку діти отримали на кількох заняттях у приміщенні.

Досліди сприяють формуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності, усвідомленню причинно-наслідкових зв’язків. Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати окремі пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень та складних умовиводів.


2. Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного навчального закладу

Пошукова діяльність проводиться в окремій системі.

Структура дослідів має багато спільного із спостереженнями.

Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?»

Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»

Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.

Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.
Дуже важливим є етап перевірки гіпотези. Щоб застерігтися від неправильних засобів та способів, вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність і діяльність дітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способи поетапної фіксації результатів, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто планування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті обґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених та систематизованих знань.

Для засвоєння об'єму знань, визначеного "Програмою виховання в дитячому садку" , необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльність починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі - "Що відбувається і чому так відбувається?"

В результаті аналізу проблемної життєвої ситуації 1 усвідомлення пізнавальної задачі під керівництвом вихователя висувають припущення про можливі причини спостерігаючих явищ. Ні одне з висловлювань не повинне залишитись без обговорювання.

Наприклад: зимою діти виносять пофарбовану воду на мороз, щоб вийшов кольоровий лід.

Вихователь запитує: "Чому на вулиці зимою вода перетворюється на лід? Чи можна виготовити кольоровий лід у приміщенні?"

Діти роблять різні припущення, одні більш точні та конкретні: "вода на вулиці замерзне - буде лід", другі помилкові: "вода може замерзнути і на вулиці, і в кімнаті " , інші недостатньо точні: "на вулиці буде лід". Припущення, висловленні дітьми, часто бувають суперечливі. Вихователь пропонує перевірити - яке правильне. Якщо діти не висловлюють припущення, вихователь сам спонукає до цього, або сам висловлює необхідні припущення.


Короткочасні спостереження використовуються для установлення якості різних об'єктів природи, для їх розпізнавання.

Наприклад: при визначенні необхідності поливки рослин і доказів своїх суджень, діти відшукують ознаки стану рослин дозволяючи зробити висновок про сухість та вологість ґрунту, їх колір, про зміни стану листя.


Довготривалі спостереження, досліди, моделювання і демонстрації готових моделей (поведінка комах) можуть бути використанні для рішення повчальних задач на встановлення причин природних явищ, зв’язків і відносин. Так для виявлення зв'язку між способом пересування тварин (кролик, жабка) і складом кінцівок, вихователь пропонує дітям поспостерігати за тваринами; порівнюючи їх способи пересування та склад кінцівок. Демонстрація моделей може бути використання для встановлення механізмів маскування тварин. Спостерігаючи за гусінню метелика - капусниці, діти помічають, що їх важко розрізнити на листі капусти. Вихователь пропонує подумати, чому так виходить, потім пояснює це явище.

При наявності у дітей досвіду сформульованого через наочно - практичні метод и ознайомлення з природою, вихователь може використовувати для перевірки припущення і рішення пізнавальних задач евристичної бесіди.

Евристична бесіда передбачає встановлення причин різних природних явищ за допомогою суджень. Вихователь керує процесом суджень і направленням думки дітей.

Наприклад: під час прогулянки при відлизі (в січні) вихователь звертає увагу на те, що гілки кущів, прикрашенні гірляндами з краплинок води. Він пропонує дітям здогадатися, що відбулося і чому, куди подівся сніг, який діти в ранці бачили на гілках.

- Я думаю що сніг розтав - каже одна дитина, - бачите, ліхтарі світять, від них іде тепло, тому він розтав.

- А я думаю що розтав тому, що сонце світить сьогодні. Ось і вийшли крапельки - каже інший.

Вихователь не відмовляється від відповідей, але пропонує згадати: "вчора ввечері ліхтарі теж світили, а хіба сніг танув?"

"Hі, ввечері не танув" - згадали діти.

Вихователь каже, що сьогодні не було сонця, день був похмурий.

Діти здогадалися, що причиною розтавання снігу виявилося загальне потепління. Вихователь пропонує подивитися на термометр. 1 вони переконуються, що на вулиці значно потепліло.


Заключним етапом пошукової діяльності є формулювання висновків на основі аналізу вже наявних результатів спостережень, дослідів, моделювання. До самостійного формулювання висновків дітей стимулює вихователь. Bін не повинен поспішати робити висновки сам. Необхідно вислуховувати всі висловлювання дітей, задавати додаткові питання, які можуть дати направлення думці.

Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?".

Ознайомлення дітей з природою за допомогою елементарної пошукової діяльності має більш розвиваюче значення. Систематичне використання прийомів в пошуковій діяльності призводить до того, що вона є способом самостійної пізнавальної діяльності дитини. Під впливом пошукової діяльності у дітей розвиваються елементи самостійного творчого мислення. Радість самостійних відкриттів розвиває і закріплює інтерес до природи.

Враховуючи значення пошукової діяльності для розвитку дітей, необхідно постійно створювати умови для її організації.



3. Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп
Розглянемо зміст пошукової діяльності та її методику по ознайомленню дітей з неживою природою.

В поданій нижче системі ми розкриваємо:

- зміст знань;

- мету ознайомлення з тим чи іншим об’єктом неживої природи;

- методичні поради до організації експериментів.
Об'єкти неживої природи: вода, cніг, лід, пісок.

Наприклад: ВОДА

Мета:

- ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин;



- учити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою - брудною, холодною - теплою, розливається, ллється, капає);

- розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість.

У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні.

Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку.



Властивість 1. Чиста - брудна - кольорова вода.

Для порівняння доцільно використати воду з водопровідного крана та дощову, наливши й у прозору посудину.



ДОСЛІД № 1

У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.


Властивість 2. Холодна - тепла вода.

Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, в яку її налито; пробуючи на смак - воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори - воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.


ДОСЛІД № 2

Одну частину води нагріти у посудині, другу - залишити на столі без змін, третю - винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно.


Властивість 3. Розливається - ллється – капає.

ІІІляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета - розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома - з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя.)

Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху і з предметів на майданчику, з паркана. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ - краплі).
Властивість 4. Вода прозора.

Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.



ДОСЛІД № З.

Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода - без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку - сіль? Від чого залежить смак води?

Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші - тонуть. цю роботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин.

ДОСЛІД № 4.

У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші - тонуть, а окремі - розчиняються, змінюючи за6арвлення води?



Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтepecy і стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму «Вода служить людям», у середній групі - діафільм «Дівчинка і фонтан».


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка