Контроль як інструмент мотивації сучасного керівника школи поняття контролю та його типів



Скачати 314.32 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір314.32 Kb.
КОНТРОЛЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОТИВАЦІЇ СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА ШКОЛИ
Поняття контролю та його типів
Контроль за процесом і результатом – одна із найважливіших управлінських задач. Але, водночас, контроль – це та професійна функція, яку керівник надає своїм співробітникам. Він подвійно мотивний, тому що повинен уберегти і організацію, і співробітників від втрат. Саме тому контроль повинен включати спостереження за ходом роботи та аналізу її результатів. Інакше не можна забезпечити якісне виконання цілей і задач, що стоять перед організацією. З психологічної точки зору, контроль не може диктуватися підозрілістю, він повинен визначатися люб’язністю, турботою і виходити з розуміння того, що помилки властиві всім людям. Крім фіксування недоліків чи будь-яких вад, контроль повинен помічати і відзначати добре зроблену роботу, яка часто, на жаль, залишається непоміченою.

Контроль – це

постійний процес, що

реалізуються в різних



формах. Одна з

простіших – це бесіда

з підлеглим чи групою співробітників, що працюють над єдиною чи суміжною проблемами. У ході бесіди, природно, припустимі і критичні зауваження, і вимоги. Іноді бесіда може одержати продовження вже на робочому місці співробітників для більш глибокого розуміння деталей. Однією з форм контролю може бути й іспитовий термін нового співробітника. На практиці ж найчастіше виявляється, що на новачків часу у керівників не вистачає. Тим часом для повноцінного «занурення в роботу» нового працівника до нього необхідна підвищена увага. Саме тому, в школах існує така форма і контролю як наставництво. Увага з боку більш досвідченого педагога буде мотивувати «молодого вчителя» на сумлінну працю і творче відношення до неї.

Розглянемо типові помилки, що роблять ті керівники, у яких контроль не перетворюється на інструмент мотивації:



  1. Контроль з метою формування «досьє» – це не реакція на інцидент чи подію. Якщо реагувати тільки на промахи та недоліки, то формується «досьє» вчителя, в якому збирається «негатив» і не збирається «позитив», при чому в будь чому. Сальдо завжди буде зі знаком мінус. Це характеристика формального типу управління, тобто управління за допомогою жорсткого алгоритму.

  2. Тотальний контроль теж не мотивує діяльність підлеглих. Є керівники, які вважають: те, що вони особисто не перевірили заздалегідь не вірно, може бути неякісним і неповноцінним. Тим більше, коли це пов’язано з інформацією, котра у будь-який момент може бути запитана в вищі інстанції. Така позиція звільняє співробітників від власної відповідальності, тим самим звільняє їх від прояву творчості та самостійності. В такому випадку вчителі переконаються в тому, що вони – об’єкт управління. Цей тип управління є несумісний з новою парадигмою. Він суперечить їй і приречений стати гальмом на шляху прогресу.

  3. Прихований контроль викликає напругу в колективі і не мотивую його на плідну діяльність. Завдяки такому типу контролю виявляють кримінальні мотиви у підлеглих: корупція, фальсифікація документів, зловживання. В демократичному суспільстві не можна в управлінський практиці використовувати методи управління, які можна оцінити неоднозначно з погляду моралі, моральності та закону.

  4. Тип контролю - «короткий поводок»: відсутнє почуття власної гідності, повноцінності, значущості керівника. В епоху ринкових відносин подібний метод відходить у минуле, але в перехідний період ще часто зустрічається.

Контроль – одна із операційних функцій управління. Дану функцію слід розглядати в сукупності з іншими функціями, а саме, - аналізом, плануванням, організацією, регулюванням. Перелічені функції підкорені реалізації основної мети управління: забезпечення стабільності, оптимальності функціонування закладу освіти.

Контроль покликаний забезпечувати цілеспрямованість і стабільність діяльності школи та її педагогічного колективу через постійне відстеження результатів. Нерозуміння цього керівниками призводить до перебільшення значення контролю в системі управлінської діяльності.
Етапи та завдання внутрішнільного контрою
Звернемося до історії даного питання. Проблемою внутрішньошкільного контролю займалися таки вчені, як Л.М. Васильков, Ю.А. Конаржевський, Г.І. Горська, М.Л. Портнов, В.П. Симонов, Н.С. Синцов, Т.І. Шамова, Н.А. Шубін та ін. Однак всі роботи були актуальними в час тих соціально-економічних змін, сьогодні ж необхідно, спираючись на досягненні результати в теорії педагогіки і практики, показати шляхи подальшого розвитку функції внутрішньошкільного контролю, особливості її реалізації в сучасних умовах.

Сьогодні школа підійшла до межі розвитку, яка потребує і нового способу мислення, і нового змісту управління нею, включає й оновлення контролю.

Мета внутрішньошкільного контролю – виявити наявність і визначити характер відхилень, а також вивчити передовий досвід із даної проблеми [1]. Контролювати – це значить, як вважає Ю.А. Конаржевський, спрямовувати навчально-виховний процес у бажане русло, впливати на діяльність колективу таким чином, щоб забезпечити ефективне функціонування всіх ланцюгів шкільного механізму [4].

В таблиці ? пропонуємо поетапні цикли контролю з завданнями до кожного.

Таблиця ?

Етапи та завдання внутрішньошкільного контролю


Етапи циклу

Назва етапу

Завдання

І етап циклу

Інформаційно-аналітичний

Зібрати інформацію про стан об’єкта управління, відібрати релевантну інформацію для прийняття управлінського рішення або розробки плану

ІІ етап циклу

Прогностичний

Здійснити цілепокладання та спланувати роботу

ІІІ етап циклу

Організаційно - координаційний

Забезпечити виконання плану, узгодити зусилля

IV етап циклу

Контролюючий

Супроводження виконання плану, відстеження ступеня ефективності діяльності об’єктів управління

V етап циклу

Етап регулювання

Корекція за наслідками контролю

Як бачимо, контролююча діяльність керівника забезпечує моніторинг мети та плану досягнення. Пропонуємо блок-схему зворотного зв’язку під час контролю (рис. 1.).





Бажане виконання






Фактичне виконання


Вимір фактичного виконання




Порівняння фактичного виконання



з нормами




Ідентифікація відхилень



Аналіз причин відхилень




Програма корекційних дій



Проведення корекції


Рис. ? Блок-схема зворотного зв’язку

управлінського контролю
За концепцією Шубіна М.А., внутрішньошкільний контроль – це всебічне вивчення і аналіз навчально-виховного процесу в школі з метою координування всієї роботи відповідно до поставлених завдань. Внутрішньошкільний контроль – це складний процес, який складається із взаємопов’язаних частин, кожна з яких виконує певні функції. Сучасні вчені Н.М. Даниленко, Л.І. Островерхова: «Контроль є засобом отримання інформації; це спосіб зворотного зв’язку в управлінський діяльності. Внутрішньошкільний контроль – це система перевірок відповідності навчально-виховного процесу та його результативності вимогам суспільства, які відображені у відповідних директивних та нормативних документах».

Контроль має важливе значення для ефективного управління загальноосвітнім навчальним закладом освіти, а саме:



  • діагностичну – полягає у забезпеченні інформацією про стан та окремі її підсистеми;

  • виховну – виховує відповідальність за визначену ланку роботи та результати діяльності;

  • навчальну-методичну – полягає у наданні дієвої допомоги школи у пошуках ефективних форм та методів навчання, виховання та розвитку учнів;

  • стимулюючу – спонукає до роботи, самоосвіти, саморозвитку, самоконтролю та самокорекції.

Завдання внутрішньошкільного контролю, за визначенням Шубіна, наступні:

    1. Сприяти виконанню завдань, що виходять із проблеми школи.

    2. Одержувати оперативні відомості про роботу школи для аналізу стану справ та прийняття управлінських рішень.

    3. Надавати дієву допомогу працівникам, які її потребують.

    4. Поширювати досягнення науки та передовий педагогічний досвід.

    5. Підвищувати відповідальність працівників за свою роботу.

    6. Сприяти професійному зростанню всіх працівників школи.

Виходячи із завдань, прогнозуються очікувані результати контролю. Вони можуть бути такими:

      1. Розвиток освітнього закладу в цілому.

      2. Підвищення рівня навчальних досягнень, ступеня сформованості вмінь та навичок.

      3. Розвиток професійної майстерності вчителю.

      4. Підвищення рівня вихованості учнів школи.

      5. Удосконалення стосунків між учасниками навчально-виховного процесу.

      6. Виведення діяльності начального закладу на вищий якісно новий рівень.


Освітня програма та внутрішньошкільний контроль
В першу чергу необхідно забезпечити плановий системний контроль, що спрямований на реалізацію освітньої програми школи. Основою освітньої програми школи – є робочий навчальний план. Для визначення його рівня керівникові освітнього навчального закладу пропонуємо користуватися наступним алгоритмом.

  1. Чи збережено співвідношення інваріантної й варіативної частин базового та типового навчального плану? Яким чином конкретизовані навчальними предметами?

  2. Чи враховує варіативна складова зміст регіональної програми?

  3. Наскільки обґрунтовано предмети варіативної складової?

  4. Як зміст варіативної складової (предмети, курси за вибором, факультативи тощо) відображає місію освітнього навчального закладу, виходячи з його цілей і задач?

  5. Чи витримано максимальне можливе навантаження на одного учня?

  6. Складено лі пояснювальна записка до навчального робочого плану, чи відображає вона наступний обв’язковий зміст:

    • цілі та завдання освітнього закладу, що відображає варіативна складова;

    • вивчення потреб, нахилів, здібностей учнів (інтелектуальних, фізичних, психологічних); рівня навчальних досягнень, готовності до вивчення того чи іншого профілю;

    • визначення методів і засобів реалізації цілей і завдань освіти через конкретизацію освітніх областей типового та робочого плану предметами інваріантної й варіативної складових;

    • опис структури начального плану, функцій кожного елементу плану, рекомендацій щодо реалізації плану загальноосвітнього навчального закладу;

    • прогнозування результату введення предметів варіативної складової, способів, форм і механізмів відстеження отриманих результатів;

    • введення допрофільної і профільної підготовки з врахуванням особистісно орієнтованої освіти.

Таким чином, складений навчальний план загальноосвітнього навчального закладу повинен відповідати сучасним вимогам, які пред’являються як до змісту освіти, так і до організації навчального процесу:

      1. Збереження обов’язкової інваріантної складової освіти, врахування регіональних соціокультурних освітніх потреб учасників освіти.

      2. Цілісність навчального плану (наявність всіх складових та їхній взаємозв’язок).

      3. Раціональний баланс між держаним, регіональним і шкільним компонентами, освітніми областями і предметами, предметами інваріантної і варіативної складових.

      4. Наступність між ступенями і класами школи.

      5. Наявність резервів , відсутність перевантаження учнів.

      6. Забезпеченість ресурсами (кадровими, матеріально-технічними, навчально-методичними, інформаційними).


Система планування загальноосвітнього навчального закладу
До пакету документів, що визначають зміст освіти в загальноосвітньому навчальному закладі необхідно включити:

    • перспективний навчальний план загальноосвітнього навчального закладу з пояснювальною запискою;

    • робочий навчальний план школи;

    • дані про кадри, які забезпечують реалізацію навчального плану;

    • дані про програмове, навально-методичне забезпечення реалізації навчального плану (навчально-методичний комплекс по всіх дисциплінах);

    • план переходу на перспективний навчальний план: заходи щодо переходу на нову структуру навчання по різним предметам інваріантної складової плану, кадровому та іншому забезпеченню тощо.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23.06.2000 року встановлено таку систему планування:

  1. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

  2. План роботи школи на поточний навчальний рік.

  3. Плани виховної роботи педагогів (календарні, поурочні, плани роботи класних керівників, вихователів, педагогів-організаторів, шкільних психологів, соціальних педагогів).

  4. Плани роботи методичних об’єднань.

  5. Плани роботи учнівських гуртків, об’єднань, спортивних секцій.

  6. Плани роботи шкільної бібліотеки.

  7. Особисте тижневе планування роботи керівників школи.

  8. Плани роботи ради загальноосвітнього навчального закладу.

  9. Плани роботи піклувальної ради, батьківського комітету.

  10. План-календар роботи школи на поточний місяць, семестр.

  11. Розклади уроків, факультативів, індивідуальних консультацій, позакласних заходів.

Планування внутрішньошкільного контролю сьогодні слід розглядати як процес моделювання суб’єкт-суб’єктних відносин в управлінні школою. Тому, до підготовки педагогічної ради, що носить аналітичний характер (як правило, це - «серпнева» педагогічна рада) пропонуємо залучити всіх педагогічних працівників з метою висловити власне бачення стану навчально-виховного процесу. Наступна таблиця допоможе керівникам скласти об’єктивне ставлення вчителів до життєздатності школи.

№ п/п

Основний напрям всього колективу

Ситуативний аналіз

Бачу проблеми, протиріччя

Встановлюю причинно-наслідкові зв’язки

Власні пріоритеті, цінності

Для цього слід:

-запланувати:…;

забезпечити тощо













































Внутрішньошкільний контроль очима вчителів
Анкети «Я і контроль»

Прорангуйте дані характеристики контролю від найбільш значущої для Вас до найменшої за вартістю.

Об’єктивність.

Вимогливість.

Компетентність перевіряю чого.

Систематичність.

Гуманність.

Неформальність.

Гласність результатів.

Доброзичливість.

Глибина.
Дайте відповіді на наступні запитання.


  1. Як ви сприймаєте контроль вашої роботи?

  2. Який стиль контролю більш результативний? Чому?

  3. Якому з видів контролю Ви віддаєте перевагу? Чому?

  4. Чи хотіли б Ви брати участь у колегіальних формах контролю за роботою вчителів? З яких причин?

  5. Як Ви розумієте принцип демократизації контролю в школі?

  6. Назвіть недоліки в організації контролю в школі?

  7. Внесіть пропозиції щодо удосконалення системи внутрішньошкільного контролю.


Пропонуємо наступну технологічну картку контролю, яка заповнюється на початку навчального року вчителем.

П.І.Б__________________________________________

Предмет_______________________________________

Стаж роботи___________________________________

Категорія______________________________________

Звання________________________________________

Рік попередньої атестації________________________

Навантаження__________________________________

Класи_________________________________________

1. Виберіть для себе форми контролю на 2006/07 н.р.: самоконтроль, взаємоконтроль, колективний, індивідуальний.

І семестр_____________________________________

ІІ семестр_____________________________________

2. Що викликає труднощі в вашій педагогічній діяльності? Чия і в якій формі необхідна допомога?

3. Напрям вашої методичної роботи, проблема на даний навчальний рік_______________________________

4. Результат роботи над проблемою (МО, стаття тощо)____________________________________________

5. Яким досвідом ви можете поділитися з колегами, запропонуйте теми відкритих уроків___________________


6. Термін відкритих уроків, класи _________________







План-графік контролю вашої роботи

Клас

Тема

Термін

Мета контролю

Відповідальні особи















7. Вкажіть теми, уроки, які ви плануєте відвідати у колег



П.І.Б.

Клас

Мета відвідування

Теми












Вчитель узгоджує власне планування з керівником методичного об’єднання.



Результатом такої роботи є:

  • забезпечення взаємодії контролю з загально шкільною методичною роботою;

  • розвиток самоуправління, яке ґрунтується на колективному плануванні;

  • складаються умови для виходу на кожного вчителя з метою оптимального його розвитку.

Керівники методичних об’єднань разом із заступником директора з навчально-виховного процесу спільно складають план внутрішкільного контролю.
Визначити ставлення і готовність вчителів до самоконтролю можна за допомогою методики Г. Паринова [3].

  1. Дати відповіді на питання.

№ п/п

Питання

Варіанти відповідей

1.

Чи можете ви дати визначення поняттю самоконтроль?

  1. Ні.

  2. Розумію, але не можу сформулювати.

  3. Так, без утруднень.

2.

Чи вважаєте доцільним переведення окремих вчителів на самоконтроль?

  1. Ні.

  2. Не знаю.

  3. Так.




3.

Чи готові ви працювати в режимі самоконтролю?

  1. Ні.

  2. Складно відповісти.

  3. Так.

4.

Чи знаєте ви методи самоконтролю?

  1. Ні.

  2. Складно відповісти.

  3. Так.

5.

Чи використовуєте ви окремі методи самоконтролю в практиці своєї роботи?

  1. Ні.

  2. Складно відповісти.

  3. Так.

6.

Який режим ви вважаєте більш ефективним?

  1. Самоконтроль.

  2. Контроль.

  3. Поєднання контролю та самоконтролю.




  1. Оцінити відповідь: за вибір першого варіанта – 1 бал, другого – 2 бали, третього – 3 бали.

  2. Підрахувати загальну кількість балів. Якщо вчитель набрав:

6 – 9 балів, то він не володіє навиками самоконтролю, негативно ставиться до нього, визнає тільки адміністративний контроль;

10 – 13 балів – педагог не розуміє сутності самоконтролю, не усвідомлює його важливості, а тому надає перевагу авторитетним методам контролю;

14 – 18 балів – вчитель готовий до самоконтролю, вже використовує його елементи, визнає демократичний контроль.
Проте, навіть такого вивчення буде недостатньо, щоб остаточно визначитись із ступенем готовності вчителів до самоконтролю. Для цього пропонуємо вивчити діяльність та ціннісні орієнтації вчителя з чотирьох позицій: мета, мотив, спосіб, результат (табл. ?).

Таблиця ?

Рівні готовності вчителів до самоконтролі


Ступінь готовності

Елемен

ти діяльності

Характеристика діяльності

Неприпустимий

Мета

Вчитель не знає і не цікавиться цілями сучасної системи освіти. У процесі власного визначення цілей припускається помилок. Цілі для педагога носять формальний характер.

Мотив

Критичний рівень здатності на самоконтролі.

Спосіб

Форми, методи самоконтролю обираються несвідомо. Питання самоконтролю вчителя не цікавить.

Результат

Самоконтроль має нецілеспрямований, епізодичний характер.

Критичний

Мета

Вчитель не уявляє повною мірою цілей та задач освіти. Ціле покладання здійснюються на підставі безсистемного аналізу результатів попередньої діяльності. Можливі наслідки діяльності майже не обдумуються.

Мотив

Основною рушійною силою є лише позитивні мотиви: спокійна робота, відсутність психічної напруги тощо.

Спосіб

Учитель слабко орієнтується у засобах самоконтролю. Не розуміє значення самоконтролю. Не розвинена рефлексія. Самооцінка неадекватна.

Результат

Неефективність, нераціональність практичної діяльності. Невміння її корегувати.

Допустимий

Мета

Вчитель не чітко уявляє ієрархічний порядок цілей педагогічної діяльності. Самоконтроль наявний, однак часто цілепокладання здійснюється установкою «зверху». Планування цілей відбувається за умов неповного аналізу результатів попередньої діяльності

Мотив

Основним є мотиви, що орієнтовані формування позитивної «Я-концепції»: визнання та схвалення своєї діяльності, довіра, відчуття успіху та досягнень.

Спосіб

Не завжди ефективно відбирає та використовує різні прийоми самоперевірки, не завжди може коригувати власну діяльність. Учитель здатен досягати позитивних змін на основі самоаналізу та рефлексивної самооцінки, які є епізодичними та стосуються окремих ланок роботи.

Результат

Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою та активно включається у діяльність, яка сприяє формуванню самоконтролю.

Оптимальний

Мета

Учитель здійснює самоконтроль вже на етапі ціле покладання у відносини є ієрархією цілей.

Мотив

Мотиваційна позиція вчителя характеризується прагненням до самореалізації та забезпечення розвитку учнів.

Спосіб

Ефективно відбирає та використовує різні форми самоперевірки власної діяльності. Здійснює глибокий аналіз власної діяльності, дає рефлексивну самооцінку результатів та потенційних можливостей.

Результат

Свідомо розробляє програму самовдосконалення, її мету, завдання та шляхи реалізації.



Послідовність здійснення внутрішкільного контролю
Усі форми контролю здійснюються в певній послідовності:

І. Підготовка до контролюючої діяльності

  1. Планування контролю, постановка мети, завдань, вибір об’єктів і суб’єктів контролю.

  2. Розробка схеми контролюючої діяльності.

  3. Актуалізація (розробка) стандартів (норм, програм, правил) перевірки.

  4. Вироблення критеріїв оцінювання наслідків контролю.

  5. Визначення форм узагальнення результатів контролю.

ІІ. Організація контролюючої діяльності.

  1. Встановлення строків контрою.

  2. Добір форм, методів контролю.

  3. Розробка перевіряючи матеріалів (завдань, контрольних робіт, тестів, анкет тощо).

  4. Ознайомлення об’єктів контролю з:

    • метою, завданнями, строками контролю;

    • стандартами та критеріями їхньої оцінки;

    • формами, методами перевірки;

    • критеріями оцінки діяльності об’єктів;

    • формами узагальнення результатів контролю.

  5. Здійснення контролю - перевірки: облік та оцінка.

  6. Складання підсумкових таблиць, схем, діаграм.

ІІІ. Аналіз результатів контролю.

  1. Співставлення результатів перевірки із визначеними стандартами.

  2. Оцінка результатів за визначеними критеріями.

  3. Встановлення масштабу відхилення від стандартів.

  4. Встановлення причин відхилення від стандартів.

  5. Повідомлення результатів перевірки об’єкту контролю, узгодження позицій.


Етап 1:

Визначення

стандартів

Етап 2:

Порівняння результатів зі стандартами

Етап 3:

Дії корекції

Так


Ні

Так


Ні

е

Планування.

Цілі та


стратегічні

плани
тап


Чи досягнута мета?

Визначення масштабу допустимих відхилень


Оцінка точності та значимості інформації



Визначення

показників

результативності


Порівняння результатів зі стандартами



Повідомлення одержаних результатів

Нічого не застосовуються

Чи реальні стандарти?

Установлення причин відхилення

Перегляд стандартів


Рис. ?. Повна модель процесу контролю
ІV. Корекція результатів контролю

  1. Перевірки стандартів на реальність та надійність.

  2. Перевірка техніки контролю, її ефективності.

  3. Перевірка ступеня компетентності та об’єктивності перевіряю чого.

  4. Якісна оцінка діяльності об’єкта контролю.

  5. Розробка рекомендацій за наслідками контролю. Складання доповідних записок, проектів наказів, рішень тощо.

  6. Узгодження рекомендацій із об’єктом контролю.

  7. Самоаналіз контролюючої діяльності керівника.

  8. Перевірка виконання рекомендацій за результатами контролю.

Схематично модель процесу контролю виглядає так (рис. ?)

Алгоритм контролюючої діяльності керівником


Оцініть точність та значущість інформації




Визначте обмеження в ресурсах (час, кадри)

Визначить цілі, завдання контролю

Встановіть стандарти результатів

Встановіть критерії оцінювання результатів

Визначте технологію, методи, засоби контролю


Здійсніть перевірку

Оцініть результати відповідно до стандартів

Встановіть, чи досягнуті цілі

Визначте масштаби відхилень


Повідомте одержані результати вчителеві

Встановіть при чини відхилень





Перегляньте стандарти

Стимулюйте вчителя

Усуньте недоліки



Типи та форми контролю
Єдиної класифікації видів та форм внутрішкільного управління немає. Найбільш типові підходи представлені у таблиці ???

Таблиця ?

Типи та форми контролю


Типи

За часом здійснення

За об’єктами

За суб’єктами

За системою стосунків його учасників

Форми

Попередній

Тематичний

Персональний

Адміністративний




Поточний

Фронтальний

Класно-узагальнюючий

Взаємоконтроль




Підсумковий

Оглядовий (вибірковий)

Предметно-узагальнюючий

самоконтроль










Тематично-узагальнюючий













комплексний





Система планування роботи, управління та здійснення моніторингу діяльності загальноосвітнього навчального закладу
У загальноосвітніх навчальних закладах України відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23.06.2000 року встановлено таку систему планування:

  1. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

  2. План роботи школи на поточний навчальний рік.

  3. Плани навчально-виховної роботи педагогів (календарні, поурочні плани, плани роботи класних керівників, вихователів, педагогів-організаторів, шкільних психологів, соціальних педагогів).

  4. Плани роботи методичних об’єднань.

  5. Плани роботи учнівських гуртків, об’єднань, секцій.

  6. Плани роботи шкільної бібліотеки.

  7. Особисте тижневе планування роботи керівників школи.

  8. Плани роботи ради загальноосвітнього навчального закладу.

  9. Плани роботи піклувальної ради, батьківського комітету.

  10. План-календар роботи школи на тиждень.

  11. Розклади уроків, факультативів, індивідуальних консультацій, позакласних заходів.

Планування роботи школи повинно здійснюватися на таких принципах:

    • цілеспрямованості;

    • науковості;

    • комплексності;

    • поєднання перспективного й щоденного планування;

    • доцільності;

    • врахування специфічних особливостей даної школи;

Досвід західноєвропейських держав, зокрема Франції, Голландії, Німеччини, доводить, що в цих країнах не існує щорічного планування роботи школи. Заклади працюють за циклограмами та органайзерами [11].

Щороку, звертаючись до складання річного плану роботи на новий навчальний рік, кожен з керівників ЗНЗ зіштовхується з проблемою, що йому доводиться певну частину плану минулого навчального року переносити до нового, особливо в тому випадку, як що проблемна тема школи не відпрацьована й не реалізована в діяльність школи.

Пропонуємо звернутися до системи планування колег європейських держав з метою показу технології шляхів розвитку школи, які дозволяють зробити нетрадиційною форму шкільного планування й управління.

Річний план школи аналогічно до робочого навчального плану розподілено на інваріантну та варіативну частину. Метою такого підходу є – відмова від технічного переписування багатьох пунктів, а також зосередження уваги на аналізі минулого навчального року та тематичних заходів нового навчального року (див. схему ?).

Відповідно до схеми планування навчального року пропонуємо детально розглянути кожен пункт.

1. Циклограма навчального року

Циклограму складено з окремих планів різних видів, напрямів і циклів роботи загальноосвітнього навчального закладу.

До неї віднесено заходи, що повторюються щорічно, тобто: забезпечення організованого початку навчального року, здобуття учнями загальної середньої освіти, атестація педагогічних кадрів, набір дітей у перший клас, охорона праці та техніка безпеки, підготовка до опалювального сезону, створення системи виховної роботи, підвищення якості навчально-виховного процесу, підвищення наукового, методичного й фахового рівня кожного педагогічного працівника, щорічний контроль за діяльністю колективу, державна підсумкова атестація, цивільна оборона тощо.





1

2







Циклограма навчального року

Органайзер навчального року







(інваріантна частина річного планування)







3

4

5

6

7

Аналіз

Заходи

Календар

Таблиці

Тижневик

діяльності за минулий начальний рік

навчального року (варіативна частина )

пам’ятних дат світу, країни, міста, закладу

(схеми, звітів, інформацій)

Директора, заступників директора


Схема ?? Схематичне планування школи
Слід зауважити, що циклограма навчального року не передбачає складання тематичних заходів, які проводяться в поточному навчальному році.

Заходи циклограми мають доповнюватися заходами згідно з профілем закладу.



2. Органайзер навчального року

Органайзер (від англ., імен., від значення українського дієслова «організувати») складено з циклограми навчального року з метою раціонального контролю за виконанням її заходів, спланованих за циклами, напрямами та видами діяльності закладу за місяцями навчального року.

Органайзер складається з 12 аркушів, поділених горизонтально та вертикально, горизонтально на тижні в одному місяці, вертикально – напрями роботи школи. Схематично це виглядає так:


Тижні

місяцю
Напрями роботи ЗНЗ



Місяць


І тиждень

ІІ тиждень

ІІІ тиждень

ІV тиждень

V тиждень

Організаційна робота
















Навчальна робота
















Виховна робота
















Контроль за навчально-виховним процесом
















Методична робота
















Робота допоміжних служб















Документ є зручним для використання на столі керівника: у відповідні графи місяців, тижнів та напрямів діяльності вносяться тематика педагогічних рад, нарад, семінарів та конференцій із заходів поточного навчального року. Водночас, документ має бути в методичному кабінеті або іншому місці, що є доступним для членів педагогічного колективу. Органайзер можна використовувати для здійснення контролю для вхідними і вихідними документами, прийнятими рішеннями закладу.

Органайзер за допомогою комп’ютера легко перетворюється в тижневий план роботи школи.

3. Аналіз діяльності за минулий навчальний рік

Керівник школи перед плануванням заходів на новий навчальний рік отримує звітну інформацію від заступників про підсумки роботи закладу за минулий навчальний рік. Заступники роблять це різними шляхами. Однак, аналітична робота може складатися з двох частин: звіти, схеми, порівняльні результати тощо за традиційним складом напрямів: організаційний, навчальний, кадровий, методичний, господарський; у другій частині – наводиться матриця звітної доповіді керівника на першому засіданні педагогічної ради.



4. Заходи навчального року є варіативної частиною річного планування роботи закладу. Щороку наприкінці навчального року адміністрація школи проводить діагностування проблем шкільного колективу серед вчителів, батьків і учнів. Проблеми, що не вирішенні протягом року переносяться на доопрацювання в наступному.

Керівники методичних об’єднань вносять до матриці тематичні заходи. Після обговорення на нараді при керівникові вони вносяться на обговорення і затвердження педагогічною радою школи.



5. Календар навчального року включає ювілеї, дати народження видатних діячів світу та України, державні, релігійні та народні свята, загальношкільні заходи.

6. Таблиці до річного плану роботи

Таблиці розробляються з метою звільнення адміністрації від витрати часу на виготовлення деяких бланків.

Більшість таблиць відповідають прийнятій формі, окремі таблиці створено, виходячи з багаторічного досвіду роботи, вони помагають у короткий термін заповнити бланк вивчення стану впровадження того або іншого питання в закладі чи підготувати необхідний документ: комплектування педагогічних кадрів, написання протоколів зборів, реєстрація учасників конференції, складання щорічної відпустки.

Доцільно використовувати ці таблиці в хронологічному порядку з позначками дат підготовки та адресатів направлення. Після заповнення таблиці документ подається на затвердження керівникові, потім скріплюється печаткою.



7. Тижневик керівника школи складається з органайзера навчального року та його тижнями в лівій частині, а праворуч розміщено дні поточного тижня, його особливості та контроль за прийнятими рішеннями, наказами органів управління освітою тощо (див. таб. ??).
Таблиця ?

Предметний тиждень

Свята, дати, пам’ятні дати, основні заходи

Особисті нотатки

Понеділок




Вівторок




І т.д.





8. Журнал директора на п’ять років

Журнал, в якому зберігається інформація за попередні роки. Серед накопичених матеріалів, наприклад під час процедури атестації, керівникові легко відшукати необхідні матеріали.




Контроль – це одна із основних функцій внутрішньошкільного управління, спрямована на одержання інформації про стан начально-виховного процесу та його результативності.

Н. Ситечко
Контроль – це перевірка відповідності реального ходу процесу планам, нормам, інструкціям, рішенням.

В. Пекельна

Контролювати – це значить спрямовувати навчально-виховний процес у бажане русло, впливати на діяльність колективу таким чином, щоб забезпечити ефективне функціонування всіх ланцюгів шкільного механізму.


Ю. Конаржевський
Внутрішньошкільний контроль – це всебічне вивчення і аналіз навчально-виховного процесу в школі з метою координування всієї роботи відповідно до поставлених завдань.

М. Шубін
Контроль є засобом отримання інформації; це спосіб зворотного зв’язку в управлінський діяльності. Внутрішньошкільний контроль – це система перевірок відповідності навчально-виховного процесу та його результативності вимогам суспільства, які відображені у відповідних директивних та нормативних документах.

Н. Даниленко, Л. Островерхова

ЛІТЕРАТУРА



  1. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності керівника школи// Директор школи. – 1998. - №3.

  2. Калініна Л.М. Засади соціально-педагогічної інформації// Освіта і управління. – 1999 (2001). – Т.3, №4.

  3. Калініна Л.М. Професіограма українського директора школи// Директор школи. – 2001. – № 3.

  4. Конаржевский Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление. – М.: Центр «Пед. поиск», 2002.

  5. Крижко В.В., Павлютенков Є.М. Менеджмент в освіті. – К., 1998.

  6. Управління навчальним закладом: Навчало-методичний посібник. У двох частинах. Ч.2. ключ до професійного успіху / О.І. Мармиза, О.М. Касянова, В.В. Григора та ін. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 152 с. – (серія «Управління школою»).

  7. Проектирование систем внутришкольного управления / Под ред. А.М. Моисеева. – М.: Пед. Обшество России, 2001.

  8. Фишман Л.И. Как не надо управлять школою. – М.: Сентябрь, 2000.

  9. Фишман Л.И. Управление и руководство школою: алгебра и гармонія. – М.: Сентябрь, 2001.

  10. Хміль Ф.І. Менеджмент: підручник. – К.: Вища школа, 1998.

  11. Володимир Шекалкін З чого складається кейс керівника сучасного закладу // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2006. – с. 34- 42.

  12. Шпалинский В.В. Психология менеджмента: Учебное пособие. – Х.: ХГПУ, 2001.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка