Контрольна робота з теми : «Інформація та знання. Спільне та відмінне. Інформаційні технології у трудовому навчанні»



Скачати 221.68 Kb.
Дата конвертації17.03.2016
Розмір221.68 Kb.
Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Факультет трудового навчання та технологій

Контрольна робота

З теми : «Інформація та знання. Спільне та відмінне. Інформаційні технології у трудовому навчанні»

Вчителя трудового навчання Явдотівської НСЗШ

Маркушевського Едуарда Юльяновича

Дніпропетровськ 2013р.

Вступ

Сучасний соціально-економічний розвиток характеризується зростанням ролі та значення факторів, пов'язаних з інтелектуалізацією та інформатизацією господарського життя суспільства , ХХІ століття ставить перед людством вимогу інтенсифікації інформаційного прогресу, який впливає на всі сфери життєдіяльності людини і суспільства. Зокрема, відбувається перехід від індустріальних до науково-інформаційних технологій, що значною мірою базуються, не на матеріальній, а на інтелектуальній власності, на знаннях складових виробництва і визначаються рівнем розвитку освіти в країні, станом наукового потенціалу нації. Це сприяє впровадженню і використанню новітніх інформаційних технологій. Активне впровадження інформаційних технологій у всі сфери діяльності суспільства торкнулося і системи освіти.

У зв'язку з цим впровадження інформаційно-комунікаційні технологій в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Як наслідок в основній школі назріла гостра необхідність в адаптації вчителів до нових умов роботи, ролей і мети, що швидко змінюються.

Перед системою освіти ставиться низка завдань, щодо формування нових умінь і знань учнів в умовах інформатизації усіх галузей виробництва. . Тому потрібно підготувати школяра до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у школі, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.



Інформація та знання. Спільне та відмінне.

Сучасний соціально-економічний розвиток характеризується зростанням ролі та значення факторів, пов'язаних з інтелектуалізацією та інформатизацією господарського життя суспільства. Інформація (від лат. Information) у буквальному розумінні: знаходження, надання форми тому, що раніше було невідомим, безформним; новина, повідомлення, роз'яснення. У найзагальнішому розумінні інформація — це певне ідеальне повідомлення, що зменшує або повністю виключає невизначеність під час вибору однієї з можливих альтернатив. За сучасних умов інформація перестала бути окремим, одиничним явищем і набула якісно нового змісту складного системного утворення.

Як багатоаспектна загальнонаукова категорія інформація займає вагоме місце у наукових дослідженнях представників як природничих, так і гуманітарних дисциплін. При цьому звертається увага на єдність двох відносно самостійних аспектів, що становлять зміст феномену інформації:

— комунікаційного, пов'язаного з процедурою передачі повідомлення, трансляції відомостей, тощо;

— змістового, пов'язаного з передачею продуктів інтелектуальної діяльності та їх засвоєнням.

Споживання інформації тотожне формуванню нового знання

Знання — результат пізнавальної діяльності людини, об’єкти візований знаковими засобами мови. Знання мають інформаційну природу та характеризуються ознаками продуктивності, структурованості та латентності. Перетворення інформації на знання є результатом інтелектуальної діяльності людини. Відтак інтелект у широкому розумінні — здатність генерувати та накопичувати знання.

У сучасній літературі розрізняють:

— процедурні знання, які застосовуються для здійснення нових дій і зумовлюють відповідь на питання "як діяти? ";

— декларативні знання, які пов'язані з описом та інформацією, що уможливлюють відповідь на питання "що робити?";

— епізодичні знання, які використовуються на основі подібності ситуацій, аналогічності проблем, подій, передумов;

— евристичні знання, які належать до практичних правил, виведених на основі власного досвіду;

— мета знання: пов'язані з розумінням способів та методів пошуку й переробки інформації та прийняття рішень.

За рівнем системності розрізняють: інтуїтивні знання (асоціації, судження, гіпотези); понятійні знання (тезауруси, фрейми, семантичні мережі); систематизовані знання (правила, теореми, закони).

Знання вплетені в соціальну структуру суспільства, вони поєднують інформацію та ціннісні установки, здатність людей засвоювати смислові моделі. Як феномен культури знання характеризується певними закономірностями розвитку, пов'язаними як і з загальним процесом пізнання, так і з виробленими культурою формами організації та осмислення дійсності.

Загальновизнано, що у постіндустріальному суспільстві знання, інформація виступають не просто втіленою у засоби виробництва субстанцією, а безпосередньою продуктивною силою, стратегічним ресурсом, імпульсом приведення в дію надзвичайно потужних систем

Характерною рисою знань є вибірковість, оскільки потенційно інформація може бути доступна широкому колу людей, але реально не засвоєна ними внаслідок відсутності комплексу якостей, які відрізняють сучасну особистість.

Створення знань є суто індивідуальним процесом, відтак вони є унікальними

Для знань характерні просторова необмеженість, багатоманітність форм втілення, взаємопереплетення та взаємовплив.

Як стверджує Ф. Махлуп, "з погляду лексикології, відмінність між знаннями та інформацією закладена в основному в дієслівній формі: інформувати — означає передавати знання; знати — може стати результатом інформації. Інформація як акт інформування здійснюється з метою вкласти знання в розум іншої людини. Інформація у значенні "те, що передається" стає рівнозначною знанню у значенні "те, що пізнано". Таким чином, інформація не тотожна знанням, вона виступає як процес трансляції інтелектуального продукту, наслідком якого є нарощування знання. При цьому лише та інформація є значимою, яка сприймається користувачем (проходить синтаксичний фільтр), зрозуміла йому (долає семантичний фільтр) і є потенційно корисною для вирішення конкретних завдань (проходить прагматичний фільтр).

На думку Дж. Ходжсона "інформація — це сукупність даних, що вже інтерпретовані, яким вдалося додати певний зміст, А знання — продукт використання інформації. Знання є чимось таким, що знаходиться "десь поблизу" і треба просто "зробити його доступним.

Таким чином знання є за своєю сутністю соціальним феноменом:

немає знання поза соціальним суб'єктом – носія, генератора знання.

Інформація ж має в першу чергу транспортну, комунікаційну природу: немає

інформації поза системами зберігання, технологій передавання тієї чи іншої знаково- символічної конструкції, поза комунікацією. Інформація проявляється в матеріальних носіях (книгах, дисках і т. д.) і за своєю сутністю є матеріальною.

Діалектика дозволяє нам пояснити інформацію як форму буття знання,

а знання як зміст буття інформації, побачити між ними певне спільне та суттєве відмінне.
Інформаційні технології у трудовому навчанні.
Інформатизація суспільства – це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збирання, нагромадження, продукування, оброблення, зберігання, передавання та використання інформації. Ці процеси здійснюються на основі сучасних засобів процесорної та обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог.

Інформатизація суспільства забезпечує:

- активне використання інтелектуального потенціалу, що постійно розширюється, сконцентрованого в друкованому фонді, науковому, виробничому та іншому видах діяльності його членів;

- інтеграцію інформаційних технологій з науковим, виробничим, ініціюючим розвитком усіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;

- високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію представленої інформації, правдивість використаних даних.

Виникнення та розвиток інформаційного суспільства припускає широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, що визначається багатьма чинниками.



По-перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.

По-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному суспільстві.

По-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає вимогам інформаційного суспільства і процесу модернізації традиційної системи освіти.

Важливість і необхідність впровадження ІКТ у навчання обґрунтовується міжнародними експертами і вченими. ІКТ торкаються всіх сфер діяльності людини, але, мабуть, найбільш сильний позитивний вплив вони мають на освіту, оскільки відкривають можливості впровадження абсолютно нових методів викладання і навчання.

Як свідчать дослідження учених, основними напрямами формування перспективної системи освіти, що мають принципово важливе значення для України, котра нині перебуває на етапі складних економічних перетворень, є такі:

- підвищення якості освіти шляхом її фундаменталізації, інформування учнів про сучасні досягнення науки у більшому обсязі та швидшими темпами;

- забезпечення орієнтації навчання на нові технології і насамперед на ІКТ;

- забезпечення більшої доступності освіти для різних верств населення;

- підвищення творчого потенціалу освіти.

Упровадження комп'ютера в сферу освіти стало початком революційного перетворення традиційних методів і технологій навчання та всієї галузі освіти. Важливу роль на цьому етапі, крім комп’ютерів, відіграють такі ІКТ: телефонні засоби зв'язку, телебачення, космічні комунікації, що переважно застосовуються в процесі управління процесом навчання і системах додаткового навчання.

Новим етапом глобальної технологізації передових країн стала поява сучасних телекомунікаційних мереж та їх інтеграція з інформаційними технологіями, тобто поява ІКТ. Вони стали основою для створення небаченої інфосфери, оскільки об'єднання комп'ютерних систем і глобальних телекомунікаційних мереж зробило можливим створення і розвиток планетарної інфраструктури, що зв'язує нині все людство.

Прикладом успішної реалізації ІКТ стала поява Інтернету – глобальної комп'ютерної мережі з її практично необмеженими можливостями збирання та збереження інформації, передавання її індивідуально кожному користувачеві.

Інтернет швидко знайшов застосування в науці, освіті, зв'язку, засобах масової інформації, включаючи телебачення, в рекламі, торгівлі, а також в інших галузей людської діяльності. Перші кроки із впровадження Інтернету в систему освіти показали його величезні можливості для її розвитку. Разом з тим, вони виявили труднощі, котрі необхідно подолати для повсякденного застосування мережі в навчальних закладах. Проте необхідно враховувати, що це потребує значних затрат на організацію навчання порівняно з традиційними технологіями, що пов'язане з необхідністю використання значної кількості технічних (комп'ютери, модеми тощо), програмних (підтримка технологій навчання) засобів, а також з підготовкою додаткової організаційно-методичної допомоги (спеціальні інструкції для тих, хто навчається, та для викладачів), нових підручників і навчальних посібників. Нині відбувається накопичення досвіду, пошук шляхів підвищення якості навчання і нових форм використання ІКТ у різних навчальних процесах. Певні труднощі використання ІКТ в освіті виникають у зв’язку з відсутністю не тільки методичної бази їх використання, а й методології розробки ІКТ для освіти, що примушує педагога на практиці орієнтуватися лише на власний досвід і вміння емпірично шукати шляхи ефективного застосування інформаційних технологій.

Освітні технології є одним із головних елементів системи освіти, оскільки вони безпосередньо спрямовані на досягнення головних цілей: навчання і виховання. Під освітніми технологіями розуміють як реалізацію навчальних планів і навчальних програм, так і передавання учню, системи знань, а також використання методів і засобів для створення, збирання, передавання, збереження і оброблення інформації в конкретній галузі. Наука накопичила величезний досвід з передавання знань від вчителя до учня, створення технологій освіти і навчання, а також з побудови їх моделей.

ІКТ здійснюють активний вплив на процес навчання і виховання учнів, оскільки змінюють схему передавання знань і методи навчання. Разом з тим, упровадження ІКТ у систему освіти не тільки впливає на освітні технології, а й уводить до процесу освіти нові. Вони пов'язані із застосуванням комп'ютерів і телекомунікацій, спеціального устаткування, програмних та апаратних засобів, систем обробки інформації. Вони пов'язані також зі створенням нових засобів навчання і збереження знань, до яких належать електронні підручники і мультимедіа; електронні бібліотеки й архіви, глобальні та локальні освітні мережі; інформаційно-пошукові та інформаційно-довідкові системи.
Одним із важливих напрямків розвитку інформатизації освіти є нові комп’ютерні технології. Інтерактивність, інтенсифікація процесу навчання, зворотний зв'язок – помітні переваги цих технологій, котрі зумовили необхідність їх застосування у різних галузях людської діяльності, насамперед у тих, які пов'язані з освітою та професійною підготовкою.

Використання інформаційних технологій є одним із ефективних засобів підвищення мотивації і індивідуалізації навчальної діяльності дитини, розвитку її творчих здібностей та створення сприятливого емоційного фону.

Одним з таких засобів з унікальними можливостями, який широко розповсюджений і апробований в навчальних закладах індустріально розвинутих країн, є комп’ютер

Комп’ютеру належить чільне місце серед сучасних інформаційних засобів навчання. Перелік галузей виробництва, пов’язаних з використанням комп’ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний і школа не може стояти осторонь цієї проблеми. Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп’ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп’ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп’ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп’ютерними редакторами, складати програми. На сьогодні поступово відбувається зміна ролі комп'ютера в навчанні: із засобу, що використовується лише на уроках інформатики для вивчення мов програмування, комп'ютер перетворюється на активного помічника.

Використання комп’ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу.

Загалом спілкування з комп’ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу учнів, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов’язковість.

Комп’ютери в навчальному процесі виконують такі дидактичні функції:

- підсилення унаочнення;

- забезпечення науковості навчання;

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів;

- підвищення якості знань, умінь і навичок школярів;

- прискорення темпу навчання;

- поліпшення усвідомлення і запам’ятовування навчального матеріалу;

- активізація самостійної роботи учнів;

- зв’язок теорії з практикою;

- індивідуалізація навчання;

- контроль за засвоєнням знань. 

У сфері освіти комп'ютери використовують як об'єкт вивчення, засіб навчання, елемент методики та наукових досліджень. Сучасна школа покликана сформувати в учнів комп'ютерну грамотність, ознайомивши їх з напрямками застосування комп'ютерів.


Використання комп'ютерів у навчальному процесі відбувається як засіб індивідуалізації навчання. За допомогою завдань та індивідуальної роботи учня з комп'ютером досягають значних успіхів у засвоєнні матеріалу. Адже комп'ютер фіксує всі етапи його роботи, оцінює їх. Учитель має можливість будь-коли проаналізувати його дії; як джерело інформації. Через комп'ютер можна отримувати величезну кількість інформації, яку вчитель може використовувати в навчальному процесі. Але комп'ютерна інформація не повинна замінювати підручник, книги, інші джерела знань; як засіб оцінювання, обліку та реєстрації знань. Для цього використовують тестові програми. Комп'ютер не тільки оцінює відповіді, а й може видавати рекомендації щодо виправлення помилок; як засіб творчої діяльності учня. Використання інформаційних технологій дає можливість для фахового зростання, для навчання разом з учнями.
Інформатизація навчання потребує від учителів та учнів комп'ютерної грамотності, що передбачає: знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки; знання сучасних операційних систем та їх основних команд; знання сучасних операційних середовищ загального призначення та їх функцій ( Windows); уміння працювати хоча б в одному текстовому редакторі; опанування алгоритмів, мов, пакетів програмування.
Упровадження нових технологій у навчальний процес сприяє всебічному розвитку й формуванню світогляду учнів. Сучасний розвиток інформаційних технологій дає можливість застосовувати їх на уроках в основній школі.

Інтеграція сучасного мультимедійного обладнання в навчально-виховний процес трудового навчання, використання глобальної мережі Інтернет дозволить активізувати навчальну діяльність учнів, сприяти розвитку їх творчих здібностей.

Новий крок в розвитку ініціативи і художньої творчості можна здійснити за допомогою комп’ютерної графіки - нового виду художньої діяльності. Створення зображень в графічних редакторах здійснюється комбінуванням точок, відрізків, ламаних ліній, прямокутників, ромбів, кіл і овалів. Рисунки в процесі роботи можна багаторазово копіювати й переносити, повертати, відображати відносно осі, замальовувати окремі фрагменти, одержувати інвертоване (обернене) за кольором зображення. Відкриваючи необмежений простір фантазії, графічні редактори дають змогу значно прискорити розробку виробу.

Таким чином, комп’ютер може виступати в ролі інструмента художника. Машина суттєво полегшує роботу творця, зводячи до мінімуму рутину його діяльності, відкриває нові можливості.

Основні прийоми застосування ІКТ на уроках трудового навчання:

1. Використання мережі Інтернет.

Оскільки Інтернет – це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання, тому інформаційні ресурси Інтернет доцільно використовувати за наступними напрямками:

- самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн.

- підготовка конспектів і дидактичних матеріалів. Підготовка атестаційних матеріалів.

- позакласна робота учнів під час підготовки рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завданнях.

- використання безпосередньо на уроках під час самостійної роботи з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо.

- тестування знань учнів з певних розділів курсу.

У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп’ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.

2. Мультимедійні програмні засоби дозволяють учителю поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби доцільно використовувати для імітації складних реальних процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів, демонструє фрагменти передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо.

3. На уроках трудового навчання належне місце займають офісні програмні продукти – текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій, електронні таблиці тощо (тобто те, що входить в пакет програм комп’ютера), які використовуються для підготовки навчально-методичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання учнями результатів виконання завдань в електронній формі.

4. Електронні підручники та посібники, системи дистанційного навчання є корисними для організації дистанційної форми навчання та електронної методичної підтримки навчання у класі.


За рахунок використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання надається можливість використання додаткового матеріалу, підвищується ступінь наочності, посилюється мотивація навчання і, як наслідок -підвищується інтерес до предмета, в тому числі і за рахунок використання комп’ютерної техніки.
ІКТ на уроках трудового навчання забезпечують:

- індивідуалізацію та диференціацію процесу навчання за рахунок можливості вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу;

- здійснення контролю зі зворотним зв’язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності;

- здійснення самоконтролю і самокорекції;

- тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовки учнів;

- проведення практичних робіт в умовах імітації в комп’ютерній програмі;

- підготовки учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Як засіб навчання комп’ютер має такі дидактичні можливості: формування науковості навчання; інтенсифікація процесу навчання; здійснення активних методів навчання; сприяння мотиваційному аспекту навчання; здійснення систематичного та об’єктивного контролю знань і вмінь тих, хто навчається; звільнення вчителя від чорнової роботи.

Використання персонального комп’ютера у навчальному процесі дещо змінює функції вчителя, оскільки здійснюється їх перерозподіл між педагогом і комп’ютером. При цьому машині передаються лише ті функції, з якими вона може впоратися ефективніше, ніж вчитель. Програмна і технічна система комп’ютера допомагають учителю компонувати інформацію, планувати її зміни, видавати креслення, таблиці, графіки на екран дисплея. Подання інформації здійснюється в будь-якому часовому режимі, а наявність дидактичних засобів з виділенням інформації (наочність, підкреслювання, штрихування, кольорове зображення тощо) значно підвищує реалізацію інформаційної функції комп’ютера. Особливої уваги при цьому заслуговує структурування матеріалу, який під час навчання краще сприймається з екрана дисплея.

Напрямки використання ІКТ на уроках трудового навчання.
На уроках трудового навчання використання інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється за наступними напрямами:

1.Інтерактивні заняття. Цей вид роботи вчитель застосовує здебільшого для вивчення нового матеріалу. Ефективність його значно залежить від складеної навчальної програми. Низькоякісні програми, як правило, надають можливість лише поступово перегортати сторінки, відводить учневі лише пасивну роль у навчанні й нічим не відрізняються від звичайного підручника. Високоякісні програми, навпаки, активно втягують учня у взаємодію з ПК у режимі «запитання – відповідь», що відбувається протягом усієї презентації нового матеріалу. Кожне запитання, яке ПК виводить перед учнем на дисплей, контролює розуміння матеріалу, а відповідь учня знову ж таки викликає адекватну реакцію комп'ютера. В міру того як учень навчається на занятті, комп'ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття.

Так проявляється один із найважливіших критеріїв навчальної програми: інтерактивність, що й повинно якісно відрізняти її від книжки. Водночас досвід переконує, що найбільший ефект досягається тоді, коли комп'ютерний курс підтримується відповідним підручником.



2. Різноманітні комп'ютерні вправи. Цей вид діяльності спрямований на практичне застосування та засвоєння відповідних умінь і навичок на основі попередньо вивченого теоретичного матеріалу. Дуже корисним є те, що можна вільно розширювати комплекс вправ, доповнювати його. Наприклад, під час вивчення теми „Елементи машинознавства”, а саме будови швейної машини, вчитель пропонує, щоб учні спочатку опрацювали внутрішню будову за допомогою комп’ютера, маючи можливість побачити її ніби "зсередини", а потім відповіли на питання про типи з'єднань, які використовуються у швейній машині, знайшли несправності у роботі і навіть запропонували методи ліквідації цих несправностей.

3.Використання мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації і практичній реалізації навчального процесу. З'явившись спочатку як техногенне об'єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо-, відео- та ін.), що й породило сучасну назву, поняття «мультимедіа» поступово наповнилося новим змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів, які їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовуються в різноманітних галузях завдяки різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, репетитори з різних предметів, навчальні, демонстраційні програми тощо. Вже існують десятки тисяч компакт-дисків з мультимедійними навчальними програмами із різних предметів – загальноосвітніх, загально технічних і спеціальних.

За належного програмного й технічного забезпечення використання мультимедійних програм на уроках приведе до поліпшення знань учнів, розширить їх світогляд, надасть можливість спостерігати явища та процеси, які на звичайному уроці продемонструвати неможливо.



4. Значно полегшують роботу , і, що досить суттєво, дозволяють виявити реальний рівень знань учнів тестові програми. Вони корисні ще й тому, що кожен учень може самостійно перевірити свої знання та звернути увагу на недостатньо засвоєний матеріал.

Для розробки плану уроку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій вчитель:



  • складає тимчасову структуру уроку;

  • у відповідності з головною метою намічає завдання та необхідні етапи для їх вирішення;

  • з резервів комп'ютерного забезпечення відбирає найбільш ефективні засоби; розглядає доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами;

  • відібрані матеріали оцінює в часі; враховуючи інтерактивний характер матеріалу, планує запас часу;

  • складає тимчасову розгортку (похвилинний план) уроку;

  • при нестачі комп'ютерного ілюстрованого або програмного матеріалу проводить пошук в електронних підручниках або мережі Інтернет;

  • зі знайдених матеріалів формує презентаційну програму;

  • плануючи досягнення певних цілей, передбачає і їх поетапну та результативну діагностику.

Висновки.

Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує такі результати:

• вміння працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей;

• підвищення ступеня наочності;

• посилення мотивації навчання і, як наслідок - підвищення інтересу до предмета, в тому числі і за рахунок привабливості комп'ютерної техніки;

• це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів, формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів.

Участь школярів у трудовій діяльності створює можливість ознайомити їх із сучасною (у тому числі й комп'ютерною) технікою та шляхами її використання в конкретному виробництві. Використання ПК у трудовому навчанні пов'язане з вирішенням дидактичних завдань, спрямованих на підвищення рівня навчання на уроках з цієї дисципліни. Необхідно також відзначити, що інформаційно-комунікаційні технології відкрили вчителю нові можливості при проведенні уроків, дозволяючи зробити їх різноманітнішими за формами, уникнути шаблонності, підвищити інтерес учнів до навчання.

Актуальність використання цих технологій обумовлена тим, що в них закладені великі можливості для навчання на якісно новому рівні. Проте, звичайно, комп'ютер не може повністю замінити вчителя. По-перше, саме вчитель має можливість зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру; по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмета, який вивчається; по-третє, відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання. Таку роль вчителя ПК ніколи не зможе взяти на себе. Отже, вчитель повинен визначити місце та роль інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.



Рекомендації.

У процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках необхідно ретельно продумати поєднання з ними слова вчителя, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

У процесі підготовки до проведення уроку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій слід:


  • детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

  • визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

  • відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми;

  • визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Отже, застосування комп'ютерів в освіті привело до появи нового покоління інформаційних освітніх технологій, що дали змогу підвищити якість навчання, створити нові засоби впливу, ефективніше взаємодіяти вчителям і учням. На думку багатьох фахівців, нові інформаційні освітні технології на основі комп'ютерних засобів дають можливість значно підвищити ефективність навчання.

План
1.Інформація та знання спільне та відмінне.

2.Інформаційні технології у трудовому навчанні.

2.1. Задачі і роль інформатизації суспільства.

2.2. Застосування ІКТ в освіті.

2.3.Комп’ютер і його місце серед інформаційних технологій.

2.4.Комп’терні програмні засоби.

3.Напрямки використання ІКТ на уроках трудового навчання.

4.Висновки.

5.Списки використаної літератури.


Список використаної літератури

1.Яшин Н.В. Компьютер в слесарной мастерской /Шк. и пр.-во. – 2003. - №1. – С.52-53.

2. Цідило І. Роль комп’ютерних технологій у формуванні навичок конструювання виробів на уроках трудового навчання / Труд. підготов. в закл. освіти. – 2004. - №3. – С.37-39. – Бібліогр.:7 назв.

3.Бойчук В.,Гуревич Р. Упровадження нових інформаційних технологій у процес вивчення різьблення деревини /Труд. підготов. в закл. освіти. – 2004.-№1. – С. 30-34. – Бібліогр.: 8 назв.

4.Білоконна Н.І., Білоконний С.П. До проблеми використання інформаційних технологій у навчальному процесі / ІІ Славянские педагогические чтения: Тез. докл. Междунар. конф., 16-18 окт. 2003 г. – Тирасполь, 2003. – С. 49-53. – На тит. арк. помилк. 2002.

5.Ващук О.В. Використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі учнів 5-7 класів / Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. пр. / Рівнен. держ. гуманіт. ун-т. – Рівне, 2003. – Вип. 25. – С. 98-103.

6. «Комп’ютерно-інформаційні і комунікаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи»: [Матеріали міжнар. наук. конф., м. Косів Івано-Франківської обл.] //Освіта. – 2003. – 23-30 лип. (№34). – С. 1-7.

7.Замліла Н.С. Мультимедійні проекти – одна з форм роботи з обдарованою молоддю в школі / Обдар. дитина. – 2004. - №9. – С. 32-35.

8.Литвин А., Стечкевич О. Наступність в інформаційних технологіях навчання / Наук. вісн.: Зб. наук. пр. /Південноукр. держ. пед.. ун-т. ім.. К.Д.Ушакова. – О., 2002. – Вип. 10. – С. 69-72

9.Новиков С.П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе / Педагогика. – 2003. - №9. – С. 32-38.



10.Седова Т. Использование информационно-образовательных технологий в обучающем процессе / Учитель. – 2003. - №1. – С. 80-81.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка