Корекційно-реабілітаційна модель специфічного компонента змісту освіти учнів з глибокими порушеннями зору



Скачати 197.3 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір197.3 Kb.

КОРЕКЦІЙНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ

СПЕЦИФІЧНОГО КОМПОНЕНТА

ЗМІСТУ ОСВІТИ УЧНІВ З ГЛИБОКИМИ

ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

В

умовах реформування ор­ганізаційних форм і зміс­ту освіти дітей з глибоки­ми порушеннями зору, що від­бувається на сучасному етапі одночасно з реформуванням національної системи освіти в цілому, принципово змінюють­ся методологічні підходи до структурування і добору зміс­ту шкільного навчання цієї ка­тегорії дітей. Освіта осіб із зо­ровою депривацією має забез­печувати інвалідові за зором можливість брати участь у тру­довому та соціальному житті, а також здобувати знання й уміння, необхідні для цього.

Відповідно головною метою освіти дітей із порушеннями зору визначено досягнення ни­ми потенційно можливого рів­ня освіченості та формування компенсаторних способів ді­яльності з корекцією порушень вторинного характеру, щоб за­безпечити їх оптимальну інте­грацію в соціум. Реалізація ці­єї мети базується на врахуван­ні вікових особливостей дітей. Маються на увазі й ті особли­вості, які у них виникають як вторинні внаслідок порушень зору. Наприклад, орієнтація у просторі, розвиток мануальної діяльності, обмеженість, неточ­ність, недостатня узагальне­ність уявлень про довкілля, їх мала варіантність, слабкість ві­зуальної пам'яті та інші галь­мують розвиток образного мис­лення, уяви тощо. Це негативно позначається на рівні розвит­ку різних видів діяльності.

У масових школах нашої країни введено Державні ос­ел. Вавіна, 2004

вітні стандарти, в яких визна­чається не лише рівень знань і умінь учнів, а й рівень їх роз­витку, здатність опановувати складніший навчальний мате­ріал. У лабораторії тифлопеда-гогіки здійснено розробку Дер­жавного стандарту початкової освіти сліпих і слабозорих уч­нів з урахуванням особливос­тей їх розвитку та пізнаваль­них можливостей. Адже через тяжкі порушення зору та зу­мовлені ними вторинні особ­ливості розвитку не всі з них можуть досягти рівня зрячої дитини.

Специфіка цього освітньо­го стандарту полягає в тому, що в ньому передбачаються не лише ті знання й уміння, яки­ми має оволодіти сліпий або слабозорий на рівні нормаль­но зрячого учня, а й корекція та розвиток ушкоджених пси­хофізичних сфер (сенсомотор-ної, інтелектуальної, мовлен­нєвої, особистісної). Через те, крім змістових ліній, за якими скомпонований зміст освіти з кожного предмета в стандарті для масової школи, введено ко-рекційно-розвивальну лінію. Посилення уваги до коригу­вання розвитку та реабілітова-ності учнів з порушеннями зо­ру потребує включення таких матеріалів до змісту загально­освітніх предметів, вивчення яких допомагатиме дітям опа­новувати культуру мовленнє­вого і немовного спілкування, способи мануального і зорово­го обстеження навчальних ма­теріалів, орієнтування в мало­му і великому просторі, не го-

ворячи вже про оволодіння на­вчальною і мовленнєвою діяль­ністю, культурою поведінки, етичними нормами.

З огляду на це нами зробле­но спробу розробити модель орієнтовної корекційно-ком-пенсаторної роботи з учнями початкової спеціальної школи для дітей з глибокими пору­шенням зору. В ній умовно ви­ділено чотири основних блоки корекційно-компенсаторної та реабілітаційної роботи, які ві­дображено у змісті навчальних програм для сліпих і слабозо­рих учнів і стандартних вимогах до рівня їх початкової освіти й розвитку. Кожний із блоків міс­тить узагальнений перелік по­рушень або особливостей роз­витку цієї категорії дітей, мож­ливі об'єкти корекційної чи відновлювальної роботи, шля­хи і засоби їх корекції, дороз-витку чи компенсації.

Розкриємо кожний блок цієї моделі детальніше.



Блок 1. Перцептивна, пізна­вальна та мовленнєва активність дітей з порушеннями зору.

1.1. Найсуттєвіші особливості:

  • редукованість сприймання;

  • перцептивна пасивність;

  • порушення загальної мото­
    рики, постави, рівноваги, наяв­
    ність нав'язливих рухів у сліпих;

  • порушення дрібної мото­
    рики пальців рук;

  • уповільненість психомо­
    торики;

  • амімічність або недостат­
    ня виразність мімічних рухів;

  • порушення просторового
    гнозису;

  • мовленнєва пасивність;

  • порушення аналітико-син-
    тетичної діяльності.

1.2. Основні об'єкти корекції:

  • стимулювання перцептив-
    ної пошукової активності;

  • розвиток сенсорних дій
    обстежувального характеру;

  • розвиток загальної мотори­
    ки: обсягу і точності рухів, са­
    мостійності їх виконання, ко-
    ординованості рухів рук, ніг і
    тулуба, відчуття рівноваги, пра­
    вильної постави, пози, подолан­
    ня нав'язливих рухів у сліпих;

  • зняття моторної напруже­
    ності, скутості рухів;

  • розвиток моторики рук:
    швидкості й точності, скоорди-
    нованості рухів руки і пальців;

  • виховання й активізація
    мімічних рухів: обсягу, точнос­
    ті виконання, самостійності,
    виразності, подолання аміміч-
    ності у сліпих;

  • виправлення звуковимо-
    ви, розвиток фонематичного
    слуху;

  • практичний розвиток зна-
    ряддєвих дій;

  • навчання слабозорих ко­
    ристуватися дотиком і зором,
    дотиком без зору.

1.3. Шляхи і засоби корекції:

  • широке застосування пред­
    метно-практичної діяльності;

  • використання ігрової ді­
    яльності, спеціальних дидак­
    тичних ігор і вправ;

  • використання спеціальних
    оптичних засобів, наочних і
    навчальних посібників;

  • цілеспрямоване проведен­
    ня екскурсій і спостережень;

  • уроки навчання грамоти,
    читання, письма, математики;

  • спеціальні корекційні уроки;

  • заняття ліпленням, моде­
    люванням, аплікацією;

  • уроки ручної праці, обра­
    зотворчого мистецтва, музики
    і співів, фізичного виховання;

  • стимулювання мовленнє­
    вої активності (участь у діало­
    гах, монологічні висловлюван­
    ня, переказ прочитаного, по­
    чутого, побаченого);




  • участь дітей у самообслу­
    говуванні та елементарній по­
    бутовій праці;

  • цілеспрямована робота з
    батьками.

Блок 2. Сенсорна база. Мов­леннєва діяльність.

2.1. Найсуттєвіші особливості:

  • недосконалість чуттєвого
    досвіду;

  • несформованість пізна­
    вальних дій з предметами і сен­
    сорними еталонами;

  • невміння користуватися
    збереженими аналізаторами, в
    тому числі залишковим зором
    у сліпих;

  • відсутність або недоскона­
    лість сенсорних функцій;

  • недосконалість фонема­
    тичних уявлень;

  • нечіткість, обмеженість
    уявлень про навколишній світ,
    їх вербалізм;

  • перцептивна, пізнавальна,
    мовленнєва пасивність.

2.2. Основні об'єкти корек­
ції та компенсації:

  • формування, закріплення,
    вдосконалення пізнавальних
    дій (обстежувальних, знаряд-
    дєвих, співвідносних);

  • стимулювання перцептив-
    ної активності;

  • розвиток аналізуючого спо­
    стереження: за допомогою до­
    тику та інших збережених ана­
    лізаторів — у сліпих, зору і до­
    тику — у слабозорих дітей;

  • розвиток способів сприй­
    мання предметів за допомогою
    збережених аналізаторів у про­
    цесі їх взаємодії;

  • цілеспрямоване вихован­
    ня культури дотикового сприй­
    мання;

  • корекція і розвиток сен­
    сорних функцій (кольоровід-
    чуття, кольоророзрізнення,
    визначення форми, величини
    та ін.), конкретизація їх функ­
    ціонального призначення;

  • розвиток фонематичних
    уявлень, звукового аналізу і
    синтезу;

  • стимулювання мовленнє­
    вої активності;




  • розвиток і розширення ак­
    тивного словника, усвідомле-
    ності мовлення;

  • формування видових і ро­
    дових понять;

  • формування уявлень і на­
    вичок просторового і побуто­
    вого орієнтування, вербаліза-
    ція просторових понять і уяв­
    лень;

  • запобігання можливих труд­
    нощів оволодіння читанням і
    письмом;

  • формування або дорозви-
    ток навичок зображувальної ді­
    яльності (малювання, креслен­
    ня, моделювання) та ручної
    праці (ліплення, вирізування,
    аплікації та ін.);

  • корекція, конкретизація
    та збагачення уявлень про на­
    вколишній світ;

  • виховання різних форм
    зовнішнього прояву власних
    емоцій.

2.3. Шляхи і засоби корекції:

  • навчально-пізнавальна ді­
    яльність на уроках і в позауроч-
    ний час;

  • корекційні заняття з роз­
    витку зорового сприймання,
    пізнавальної діяльності, тиф-
    лографіки, просторового орі­
    єнтування;

  • предметно-практична та
    ігрова діяльність;

  • соціально-побутова орієн­
    тація;

  • використання унаочнень,
    спеціальних приладів для збіль­
    шення малюнків, ілюстрацій,
    схем, таблиць тощо;

  • участь у колективних за­
    ходах, у тому числі спільно зі
    зрячими;

  • цілеспрямоване тифлоло-
    гічне навчання і консультуван­
    ня батьків.

Блок 3. Складні форми пізна­вальної діяльності, основні пси­хічні процеси.

3.1. Найсуттєвіші особли­вості:

  • комунікативна пасивність;

  • фрагментарність, схема­
    тизм, низький рівень узагаль­
    неності, вербалізм уявлень;



  • знижена продуктивність
    запам'ятовування;

  • недостатність розвитку ло­
    гічної пам'яті;

  • неповне й уповільнене від­
    творення матеріалу;

  • недорозвиток аналітико-
    синтетичної діяльності;

  • недостатня глибина порів­
    няння на чуттєвому й (особли­
    во) теоретичному рівнях;

  • недостатня усвідомленість
    понять;

• недорозвиток образної уяви.
3.2. Основні об'єкти корекції:

  • розвиток зв'язного логіч­
    ного мовлення;

  • стимуляція та активізація
    комунікативної діяльності;

  • формування способів по­
    рівняльного опису двох пред­
    метів на основі використання
    сенсорних еталонів (кольору,
    форми, величини, матеріалу,
    поверхні, звучання);

  • розвиток аналізуючого спо­
    стереження, його вербалізація
    та узагальнення зібраної ін­
    формації;

  • корекція, конкретизація,
    уточнення уявлень про довкілля;

  • формування різних спосо­
    бів запам'ятовування (на осно­
    ві плану, інструкції, алгоритму
    дії, компонування смислового
    каркасу, встановлення при-
    чинно-наслідкових зв'язків,
    класифікації тощо);

  • формування умінь усвідом­
    лено сприймати інструкцію й
    утримувати її в пам'яті;

  • розвиток усіх видів пам'яті
    (словесно-логічної, образної,
    емоційної, моторної) на полі-
    сенсорній основі;

  • розвиток логічного (тео­
    ретичного) мислення;

  • опанування способів по­
    рівняння, зіставлення предме­
    тів за певними ознаками (за
    відмінностями, схожістю, ана­
    логією тощо);

  • формування дій узагаль­
    нення та групування предме­
    тів за суттєвими ознаками (на­
    звати узагальнюючим словом,
    вилучити зайвий предмет, при-

думати заголовок до сюжетних картин, музичних п'єс тощо);

  • формування вміння пе­
    реносити засвоєні способи дій
    у нові ситуації;

  • посилення зв'язків між
    чуттєвим і логічним пізнанням.

3.3. Шляхи, засоби корекції, компенсації:

  • спеціальна організація ко-
    рекційно спрямованого на­
    вчального процесу і трудового
    навчання;

  • корекційно-розвивальна
    спрямованість змісту освіти;

  • наочно-дійова і предмет­
    но-практична база навчання;

  • педагогічне керування про­
    цесом сприймання, спостере­
    ження;

  • використання в процесі
    навчання практичних, лабора­
    торних занять, рельєфного ма­
    лювання і креслення, моделю­
    вання;

  • дотримання вимог прин­
    ципу систематичного і достат­
    нього повторення вивченого;

  • застосування тематичних
    музично-естетичних комплек­
    сів занять;

  • організація предметно-
    дійового і ситуативного спілку­
    вання;

  • використання музики, ху­
    дожнього слова, різних засобів
    виразності;

  • спеціальна організація гурт­
    кової роботи.

Блок 4. Особистісна сфера (соціально-психологічна і соці­ально-трудова реабілітація).

4.1. Найсуттєвіші особливості:

  • невпевненість у своїх си­
    лах, занижена самооцінка;

  • реактивна поведінка, за­
    вищений рівень домагань;

  • наявність негативних ха­
    рактерологічних рис (егоїзм,
    емоційна черствість, негати­
    візм, упертість, навіюваність,
    фрустрації, особистісна три­
    вожність, фобії);

  • слабка вольова регуляція
    поведінки, недостатність роз­
    витку вміння переключатися
    на інший вид діяльності;




  • затримка у розвитку са­
    мостійності, суспільної актив­
    ності;

  • споживацьке ставлення до
    оточення;

  • недосконалість навичок
    трудової діяльності та установ­
    ки на працю;

  • затримка у розвитку мо­
    тивів і потреб навчальної, ігро­
    вої, трудової діяльності;

  • низький рівень розвитку
    пізнавальних інтересів.

4.2. Основні об'єкти корек­
ції і компенсації:

  • формування позитивних
    мотивів, соціальних установок
    і потреб, Я-образу;

  • корекція і підтримка впев­
    неності у своїх силах, почуття
    власної гідності;

  • корекція поведінки, усві­
    домлення власних можливос­
    тей на основі їх зіставлення з
    вимогами соціуму, суспільства;

  • формування позитивних
    морально-етичних уявлень і рис
    особистості;

  • виховання потреб у колек­
    тивній праці, спілкуванні;

  • запобігання виникненню
    негативних характерологічних
    рис;

  • формування особистісних
    цінностей;

  • розвиток різнобічних ін­
    тересів — пізнавальних, есте­
    тичних, професійних та інших,
    інтелектуальних зусиль для їх
    досягнення;

  • подолання споживацько­
    го ставлення до навколишньо­
    го світу, стимулювання суспіль­
    ної активності, почуття співпе­
    реживання, допомоги іншому,
    усвідомлення себе як частини
    мікросоціуму;

  • професійна орієнтація, вдо­
    сконалення навичок трудової
    діяльності, виховання позитив­
    ного ставлення до праці, пот­
    реби приносити користь, ак­
    тивно працювати.

4.3. Шляхи, засоби корекції,
реабілітації:

• спеціальна організація на­


вчально-виховного процесу;

  • виховуючий і корекційно-
    розвивальний потенціал зміс­
    ту освіти і виховання;

  • участь у суспільно корис­
    ній праці;

  • професійно-трудове на­
    вчання;

  • всі види позакласної ді­
    яльності;

  • залучення до соціальних
    контактів, різних видів спіль­
    ної зі зрячими однолітками ді­
    яльності;

  • групова та індивідуальна
    психокорекція;

  • стимулювання прагнення
    до саморозвитку, самовихован­
    ня, саморегуляції;

  • широке ознайомлення з но­
    вими доступними для сліпих і
    слабозорих осіб галузями знань,
    необхідних в умовах ринкових
    відносин.

Використання матеріалів на­ведених блоків у змісті різних навчальних предметів у шко­лах для сліпих і слабозорих ді­тей та у методиках їх навчан­ня сприятиме формуванню в учнів ціннісних уявлень і по­нять, які забезпечуватимуть:


  • адаптацію до навколиш­
    нього й соціального середовища;

  • опанування різних видів
    діяльності: гри, учіння, праці,
    спілкування;

  • формування особистісно-
    го ставлення до довкілля, етич­
    них і моральних норм;

  • рівень загальної ерудиції,
    який сприятиме неперервно­
    му навчанню протягом життя.

Ці вимоги розкривають не­обхідний рівень підготовки слі­пих і слабозорих учнів до са­мостійного життя, інтеграції в сучасне середовище.

Таким чином, основні ви­моги, які висуваються до учнів з нормальним зором у Держав­них стандартах загальноосвітніх галузей, залишаються обов'яз­ковими й для дітей із порушен­нями зору, однак вони мають враховувати специфіку, пов'язану з відсутністю зору чи слабозорі-стю. Важливою складовою змі­сту освіти сліпих і слабозорих дітей є спеціальна корекційно-розвивальна лінія, реалізація якої у процесі навчання і на корекціиних заняттях допоможе



дітям з порушеннями зору здо­бути знання й уміння на рівні однолітків з нормальним зором.

  1. Акимушкин В. М., Мор-
    гулис И. С. Учебно-методические ма­
    териалы по тифлологии. — К.: УОС, 1990.

  2. Вавіна Л. С Концептуальні ос­
    нови системи освіти осіб з глибоки­
    ми вадами зору // Дефектологія. —
    1996. — № 1.

  3. Вавіна Л. С Структура та ко-
    рекційна спрямованість стандарту ос­
    віти для осіб з порушенням зору (до­
    шкільна і початкова ланки) // Дефек­
    тологія. — 2000. — № 3.

  4. Литвак А. Г. Тифлопсихоло-
    гия: Учебн. пособие для студентов. —
    М.: Просвещение, 1985.

  5. Особенности проведения заня­
    тий со слепыми детьми в часы кор­
    рекции: Учебн.-метод, пособие. — М.:
    ВОС, 1990.

  6. Програма та короткий зміст ко-
    рекційної роботи із слабозорими діть­
    ми дошкільного віку / Метод, рек. —
    Кіровоград, 1994.

  7. Синьова Є. П. Тифлопсихоло-
    гія — К: ВО УФЦ — БФ “Візаві”, 2002.

\впюр не прстсікіуі на ішчсрпніі ті, виііиених wutiimtocnieu рчтитк\ (Іі ті'іі. іііУікііііи і шсініів і.\ iui'chun 1а-нрошуі ио\іі.\ іанікок.н'иих осіб <Ui no дальшої розробки цих питань.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка