Костянтинівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №5 Костянтинівської міської ради Донецької області Опис досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури Андрієнко Юлії Володимирівни



Скачати 98.09 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір98.09 Kb.
Костянтинівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №5

Костянтинівської міської ради Донецької області


Опис досвіду роботи

вчителя зарубіжної літератури

Андрієнко Юлії Володимирівни

2007


hwscan00060


Автор досвіду

Ю.В.Андрієнко – учитель зарубіжної літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5

м. Костянтинівки Донецької області

освіта вища , педагогічний стаж 9 років,

спеціаліст І категорії
Тема досвіду

Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури
Педагогічне кредо

Мета навчання дитини полягає в тому, щоб зробити її здатною розвиватися далі без допомоги вчителя.

Е.Хаббард


Висновок

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5

про педагогічну та методичну діяльність

учасника ХІІІ Всеукраїнського конкурсу

Учитель року” в номінації „Зарубіжна література”



Андрієнко Юлії Володимирівни
Андрієнко Юлія Володимирівна працює в школі вісім років, з них шість – викладає зарубіжну літературу. Це кваліфікований спеціаліст, вчитель за покликанням, який постійно знаходиться в стані методичного пошуку, експериментує, ділиться своїми знахідками з колегами як на шкільному, так і на міському рівні.

Як творча особистість, прогнозуючи результат педагогічної діяльності, Юлія Володимирівна бачить своїх вихованців у майбутньому людьми, підготовленими до продуктивної праці у суспільстві, соціально адаптованими, з розвиненими компетентностями та прагненням до постійного самовдосконалення. Цьому підпорядкована освітня та виховна робота викладача зарубіжної літератури і базується система на компетентнісно орієнтованому підході у навчанні, застосуванні інтерактивних методів, спрямована на формування національної самосвідомості та прищеплення загальнолюдських цінностей.

Враховуючи вимоги чинних програм, Андрієнко Ю.В. органічно поєднує культурологічну, комунікативну, лінгвістичну та діяльнісну змістові лінії, при цьому значну увагу приділяє використанню розумових прийомів і методів, серед яких – порівняння, узагальнення, моделювання, ігрові моменти тощо. Прикметними ознаками її уроків є продуманість змісту, розмаїття прийомів і методів, вдалий добір матеріалу, доцільна структура, що нерозривно пов’язано з проблемою, над якою працює вчитель: “Формування самоосвітньої компетентності школярів”. Педагог створює нестандартні навчальні ситуації, що зумовлюють творчий характер проблемно-пізнавальних, емоційно формуючих завдань як при вивченні нового матеріалу, так і на етапі закріплення й перевірки знань.

З метою підсилення ефекту проблемних занять, розвитку самоосвітньої компетентності учнів учитель розширює їх культурно-освітній кругозір, практикуючи проведення інтегрованих уроків, реалізуючи потенціал між- предметних зв’язків: історія, українська, зарубіжна літератури, живопис, музика, намагається об’єднати в органічне ціле зміст історичного, літературного матеріалу та різних видів мистецтв. Використовує елементи драматизації, інсценування, сприяє написанню учнями власних художніх творів. Учні Андрієнко Ю.В. не обмежуються лише уроками, вони постійні учасники різноманітних конкурсів, автори творчих робіт. Стимулюючи творчу активність учнів шляхом інтеграції освітньої і самоосвітньої діяльності, вчитель розробила систему випереджувальних завдань, веде моніторинг навчальних досягнень учнів.

Про високий творчий потенціал учителя свідчать розроблені викладачем системи уроків за творчістю О.О. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова, Д. Байрона, А. Міцкевича (9клас), Стендаля, Бальзака, Ф.М. Достоєвського (10клас); різнорівневі завдання для тематичного опитування за курс 8-9 класів, картки для індивідуального опитування, ситуативні завдання до окремих тем курсу.

Впроваджуючи в практику метод проектів, учитель співпрацює з учнями як рівноправний партнер навчального процесу, який сприяє набуттю школярами навичок спілкування, роботи у групі, виховує відповідальність за виконане завдання, впевненість у своїх силах, самостійність, розвиває критичність мислення. Результатом проектної діяльності можна вважати опорні схеми положень, які школярі створюють самостійно, аналізуючи тексти художніх творів, статті підручника та додаткової літератури, захищають свою точку зору, набуваючи досвіду з мовленнєвої і соціальної компетентностей та культури читача.

Позакласні заходи з зарубіжної літератури за участю її вихованців демонструють філологічну глибину та високу культуру мистецького втілення.

Про результативність роботи вчителя свідчить творчий ріст учнів, які успішно здають вступні екзамени до вузів, троє з них навчаються на філологічному факультеті.

Учитель сприяє не тільки вихованню громадянина нашої держави, але і формуванню планетарної свідомості, толерантності, розвиває найкращі загальнолюдські якості учнів.

Відзначається старанністю, працездатністю, відповідальністю, творчістю. Постійно підвищує свій професійний рівень. Користується повагою серед колег, учнів та їх батьків.

Директор школи В.О.Кухар

Розділ 1

 _______________________________________



Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури

( з досвіду роботи)

Актуальність досвіду

Головною метою української системи освіти, як зазначено в „Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті”, є створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя. На вирішення цього завдання спрямовано й „Регіональну програму впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально – виховний процес”, виконання якої ставлю метою своєї педагогічної діяльності. Одним із завдань цієї програми є впровадження самодостатньої моделі випускника як життєспроможної особистості, здатної до творчої самореалізації та саморозвитку, шляхом формування ключових компететностей , серед яких пізнавальна, особистісна, самоосвітня, соціальна, компетентне ставлення до власного здоров’я. Програма „Зарубіжна література. 5-11 класи” ( за редакцією Д.В.Затонського, К.О.Шахової, Є.В.Волощук; керівник авторського колективу Б.Б.Шалагінов. – К., 2001) , якою керуюсь у викладанні предмету „Зарубіжна література” в 10 класі, доповнює перелік зазначених компетентностей суто предметними. Таким чином, метою педагогічної діяльності бачу такий супровід учня, який сприятиме реалізації вище зазначених завдань.

Основою формування життєспроможної особистості, на мій погляд, є розвинена самоосвітня компетентність, оскільки саме цей фундамент дасть дитині змогу навчатись і засвоювати самотужки нові знання і після закінчення навчальних закладів. Моє педагогічне кредо закумульоване в словах Е.Хаббарда : „Мета навчання дитини полягає в тому, щоб зробити її здатною розвиватися далі без допомоги вчителя.”

Наукова основа досвіду

Реалізовуючи поставлене перед собою завдання, спираюсь на надбання класиків педагогічної справи В. А.Сухомлинського, Ш.О. Амонашвілі, вивчаю досвід і методичні поради Бухлової Н., Родигіної В.І., Овчарук О., опис інноваційних технологій знаходжу у Пометун О. І., Пироженко Л.В., психологічні рекомендації в роботах Виготського Л.С., Паламарчук В.Ф.



Технологія реалізації провідної ідеї

Будую уроки на засадах особистісно зорієнтованого навчання, застосовую елементи проблемного навчання, інноваційні технології та методи й прийоми традиційної педагогіки. Намагаюсь зробити процес навчання максимально ефективним та значущим для кожного учня.



Сутність досвіду

Мета педагогічної діяльності - розвиток самоосвітньої компетентності як основи формування життєспроможної особистості, здатної до творчої самореалізації та саморозвитку, на уроках зарубіжної літератури.

Звичайно, формування цього виду компетентності відбувається в тісному зв’язку із розвитком інших , адже лише в комплексі вони сприяють досягненню мети.

У 10 класі учні повинні вміти самостійно ( за Н.Бухловою) :

- планувати свою навчальну та самоосвітню діяльність, вчитися керувати

навчальною роботою групи, організовувати своє робоче місце;

- працюючи з книжкою та іншими джерелами інформації, оволодівати технікою швидкого читання, умінням складати план різного характеру, орієнтуватися в бібліотечній системі, користуватись комп’ютером як засобом отримання інформації ;

- володіти культурою усного та письмового мовлення : користуватися різними видами письмових робіт, діалогічною, монологічною формами мовлення;

- виконувати операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, мати навички частково – пошукової та дослідницької роботи, розвивати критичність мислення;

- контролювати та оцінювати результати своєї роботи, коригувати свою діяльність.


Методи й прийоми організації навчально – виховного процесу

Вважаю, що рівень сформованості самоосвітніх умінь учнів перевіряється самим життям поза межами уроку, а тому на уроках намагаюсь створити такі умови, щоб учень захотів самовдосконалюватись і надалі. Уроки зарубіжної літератури є сприятливими в цьому плані.

Серед методів і прийомів організації самоосвітньої діяльності на уроках зарубіжної літератури застосовую:


  • завдання випереджувального характеру;

  • метод конструювання проблемних запитань;

  • структурування та схематизацію матеріалу;

  • складання схем опорних положень теми, опорних схем – конспектів до художніх творів;

  • написання рефератів;

  • добір цитат для характеристики персонажів;

  • дослідження;

  • критичне оцінювання прочитаного.

Працюю з дітьми уже шостий рік , з 5 класу методи й прийоми ускладнюються , доповнюються.

Так, спочатку це було складання карти подорожі літературного героя ( Синдбада, Герди) , виготовлення літературного лото ( „Казкове асорті”), у середній ланці - створення кінострічки до прозових творів ( „Мандри Гулівера”), написання творів різних жанрів ( після вивчення творчості Такубоку, Басьо створювали танка), у старшій ланці ці види робіт трансформувались в укладання опорних схем – конспектів до літературних творів ( О. де Бальзак „Гобсек”), схем опорних положень теми ( „Реалізм як творчий метод в літературі ХІХ століття”), складання хронологічних таблиць ( до життєвого і творчого шляху письменника). Удосконалювались методи роботи з книгою. З п’ятого класу привчаю дітей „читати з олівцем”, роблячи в зошиті помітки з метою з’ясування невідомого за допомогою різних джерел інформації. Уже в 10 класі на основі такої роботи учні опанували вміннями самостійно визначати джерело інформації, яке допоможе заповнити прогалини в знаннях, у них зростає досвід користування критичною та довідковою літературою.

Процес саморозвитку починається, коли в дитини не вистачає знань і при цьому в неї сформований мотив щодо усунення прогалин. З цією метою з 5 класу привчаю дітей , аналізуючи головну думку твору, замислюватись над актуальністю твору. Це сприяє виробленню мотивації до вивчення предмета, пробуджує бажання знову й знову поринути у світ літератури. І вже до старших класів формується вдумливий читач, здатний проаналізувати проблеми, порушені у творі, оцінити вчинки героя, а відповідно, і власні вчинки. Активно застосовую метод проблемних запитань( У чому перемога й поразка Жульєна Сореля? Чому Лужина і Свидригайлова можна назвати „двійниками” Раскольникова?)

Знайомлячи із творами світової класики, проводжу паралель з українською літературою, застосовую елементи компаративного аналізу. Так, вивчаючи творчість Ф.М.Достоєвського, запитую : у яких творах української літератури автори дають глибокий аналіз мотивів вчинків героїв? у чому подібність та відмінність зображення головного героя в романі Достоєвського „Злочин і кара” та в романі Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”?

На сучасному етапі розвитку суспільства формування самоосвітньої компетентності просто неможливо без доступу до мережі Інтернет. На жаль, більшість учнів, та й вчителів, не мають такої змоги. Проте активно використовують можливості бібліотек.


Результативність досвіду

Відмічаю високий рівень читацької активності учнів, сформованість стійкого інтересу до уроків зарубіжної літератури, умінь висловити враження від прочитаного усно та у вигляді твору, дати критичну оцінку образам твору; учні вміють самостійно приступити до виконання завдання, сформулювати мету діяльності, визначити шляхи її реалізації. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів з предмету свідчить про зростання показників.



1 - низький рівень

2 – середній рівень

3 - достатній рівень



4 - високий рівень


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка