Краса і багатство української мови (вступ)



Скачати 95.65 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір95.65 Kb.
План-конспект вступного уроку мови в 6 класі

Урок № 11


Тема: Краса і багатство української мови (вступ).

Мета: поглибити знання про багатство та красу української мови, звернути увагу на багатство її лексичного складу та граматичну досконалість, милозвучність і мелодійність; формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, пам’ять, емоційну сферу, вдосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати повагу та любов до рідної мови.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, видання словників, мультимедійний проектор.
Перебіг уроку
І. Організаційно-психологічний момент.
* Знайомство з новим підручником.

  • Читання передмови.

  • Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).


ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
*Прочитати спроектовані на екран речення (або прослухати). Які означення використовують поети стосовно української мови? Пояснити, чому українську мову називають соловїною та калиновою.

1. Мальовнича, барвінкова, українська рідна мово! Ти привітна, наче мати, милозвучна і крилата (В.Процюк). 2. Моя мова калиново-барвінкова. В ній сіяє самоцвітом кожне слово (Г.Тарануха). 3.Українська переможна мова в серці українському луна, ніжна, шовковиста, калинова, є така на світі лиш одна (О.Грибинюк). 4. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Д.Білоус).


*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 1.


ІV. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.
*Робота з підручником.

Усне виконання вправ 1, 2.


*Робота біля дошки.

Записати речення. Пояснити написання виділених слів. Чим забезпечується милозвучність української мови?


1. Наша мова українська всім світом визнана за одну з наймелодійніших мов (І.Огієнко). 2. Краса має певні параметри. Якщо в людини це її зовнішність, то в мові – її звучання, а в українській мові – її милозвучність. (І.Фаріон).
*Вимовити слова полетіла, гомоніли, нерухомо, молоко. Як співвідносяться в цих словах приголосні та голосні звуки? Як це впливає на звучання слів?
*Пояснення вчителя.
1. Коли нашу мову називають однією з наймилозвучніших мов світу, це не комплімент, а визнання дійсного факту фонетичної досконалості й упорядкованості мови, яка уникає важких для вимови чи немилозвучних звукосполук. Найлегше, музично, милозвучно звучать слова, у яких кількість приголосних і голосних однакова і вони рівномірно чергуються. У більшості слів нашої мови голосні та приголосні співвідносяться як 1:1

Милозвучність української мови досягається низкою фонетичних засобів. Ось кілька найтиповіших прикладів евфонічної (милозвучної) норми, характерної для українського літературного мовлення:



  • прийменник в і його варіант у в українській мові не мають жодного змістового розрізнення. Їх уживання ґрунтується виключно на врахуванні звуків, якими розпочинаються або закінчуються сусідні слова в словосполученні, реченні: кінцевий приголосний попереднього слова вимагає прийменника у, а голосний – в (зайшов у кімнату; зайшла в кімнату). Розпочинати речення, а особливо абзац треба завжди прийменником у;

  • прийменник з в українській мові виключно з метою милозвучності вживається аж у чотирьох варіантах – з, із, зі, зо. А правило вживання кожного з них те саме, яке ми наводили в попередньому прикладі щодо вживання прийменників у(в): узяв зі столу; вітер зі сходу (або із заходу), з огляду на зазначене; з увагою до предмета; виступив із пропозицією; разів зо два;

  • сполучник і, будучи голосним звуком, має приголосний варіант й, який уживається між голосними: культура й освіта, море й океан, Іванко й Оленка.

Мелодійність української мови забезпечується ще однією її орфоепічною особливістю – збереженням дзвінкості парних дзвінких приголосних у так званій слабкій позиції – у кінці слова і в його середині перед наступним глухим. Українською мовою має звучати: сад, дуб, ніж, гриб, сніг, ложка, казка, берізка; Хліб-сіль їж, а правду ріж! На превеликий жаль, ця мовна норма дуже часто порушується. У результаті діти змушені слухати не казку а “каску”, хлопчик знайшов у лісі не гриб, а “грип” і т.п. (За М.Вашуленком).
*Робота з підручником.

Усне виконання вправ 3, 4, 5.


V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань.



І варіант.

Переписати, вибравши з дужок прийменник. Свій вибір обгрунтувати.
Упевненість (в, у) перемозі, сміливий (в, у) бою, надія (в, у) серці, рішучість (в, у) очах, лист (в, у) конверті, фотографія (у, в) руці.

ІІ варіант.

Переписати, вибравши з дужок сполучник. Свій вибір пояснити.
Роман (і, й) повість, музей (і, й) виставка, газети (і, й) журнали, репортаж (і, й) стаття, листи (і, й) щоденникові записи, думки (і, й) переконання.

ІІІ варіант.

Переписати, вибравши з дужок прийменник. Свій вибір обгрунтувати.
Зустрілися (з, із, зі) товаришем, дізнався (з, із, зі) словника, вийняв (з, із, зі) портфеля, узяв (з, із, зі) шафи, лист (з, зі, із) Львова, років (з, із, зо) три.
*Перевірка та обговорення виконаних завдань.
* Бесіда.

  • Які засоби милозвучності української мови ви знаєте?

  • Від чого залежить уживання сполучників і-й та прийменників у-в у словосполученнях і реченнях?

  • Чи впливає на милозвучність мови варіативне вживання слів уже – вже; вчора – учора; учити - вчити? Поясніть.

  • Чи є засобом милозвучності української мови таке фонетичне явище, як спрощення в групах приголосних? Наведіть приклади слів зі спрощенням.

  • Чи належить до засобів милозвучності уподібнення приголосних? Поясніть. Наведіть приклади.


Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
*Прочитати спроектований на екран текст. Дати відповіді на запитання: У чому полягає багатство мови? Чи багата українська мова? Відповідь побудувати у формі роздуму (теза-докази-висновок). Як пов’язані мова і мовлення? Чи залежить багатство мовлення від багатства мови? Пояснити.
Розрізняють мовлення багате і бідне. Багатим мовлення називають тоді, коли в ньому рідко повторюються ті самі слова, коли урізноманітнена мовна структура. А це, у свою чергу, залежить від активного запасу мовних засобів (слів, їхніх форм, моделей словосполучень і речень, запасу інтонацій). Багатство мовлення залежить, по-перше, від лексичного запасу мовця, по-друге, від багатства мови.

В українській мові багато синонімів. До цього ще додається великий запас фразеологізмів, які не тільки збагачують мовну палітру, а й прикрашають мовлення (За О.Пазяк).


Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.
*Робота з підручником.

Усне виконання вправ 7, 8, 9.


* Пояснення вчителя.

Багатство мови виявляється передусім у великій кількості слів. Тлумачний 11-томний «Словник української мови» містить 134 тисячі слів, хоч до нього не увійшли спеціальні терміни, власні назви, слова обмеженого вжитку, похідні від багатьох слів. Виданий 2005 року Великий тлумачний словник сучасної української мови (видавництво «Перун») вміщує 250 тисяч слів.

Великою є кількість фразеологічних зворотів. Словник фразеологізмів української мови (Київ, Наукова думка, 2003) містить 7 922 фразеологічні одиниці, уживані в сучасному українському мовленні.

Електронний словник онлайн містить понад 220 000 словникових статей і понад 20 000 фразеологізмів.

Показниками багатства мови є наявність у ній багатозначних слів, синонімів, різноманітність засобів словотворення, розгалуженість граматичної системи.

Володіння багатством засобів рідної мови дозволяє досягати точності вираження думок, виразності у висловленні почуттів, дає змогу сприймати й усвідомлювати зміст чужих висловлювань.


*Прочитати (прослухати). Визначити вжиті в тексті синоніми, виписати їх. Яка роль синонімів у мовленні? Які синоніми до слова базіка, крім ужитих у вірші, ви знаєте? Записати їх. Чи можна сказати, що велика кількість синонімів робить мовлення більш точним, виразним і різноманітним? Чи робить уживання синонімів мову багатою? Якими народними прислів’ями можна передати зміст тексту? Чи засвідчує багатство мови велика кількість прислів’їв?
Будував базіка дім – сім дверей і вікон сім. Торохтій допомагав: язиком дошки тесав. Метушився пустомеля: скоро будуть стіни й стеля! Говорун клав на словах з бляхи цинкової дах... В дім без вікон і дверей талалай скликав гостей. На гостину гості йшли, але... дому не знайшли, ані даху, ні стіни. Ось такі балакуни! (О. Сенатович.)
Довідка. І. Базіка - базікало, дурноляп, клепало, патякало, баляндрасник, цокотун, пустомолот, пустомеля, верзиця, балаклій, лепетень, патякало, перебендя, торопало, цвентюх, щебетун, язикач, пустобрех, суєслов.

ІІ. Легше говорити, як зробити. Язиком сяк і так, а ділом ніяк. Язиком вихать – не ціпом махать. Краще мовчання, ніж брехливе казання.

*Дібрати синоніми до слів насолоджуватися, дійсно. З утвореними синонімічними рядами скласти усне висловлювання «Насолоджуйтеся рідним словом». Яка роль синонімів у мовленні?

Довідка. Насолоджуватися, розкошувати, тішитися, блаженствувати, раювати. Дійсно, справді, насправді, достеменно.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
*Прочитати речення, заздалегідь записані на дошці (або спроектовані на екран). Визначити слова, ужиті в переносному значенні, витлумачити це значення. У яких реченнях йдеться про милозвучність української мови? Які речення увиразнюють багатство української мови? У чому полягає мовне багатство?
1.Рідна мово моя, що є краще за тебе, що бринить наймиліш і співає ясніш? (І.Калиниченко). 2. Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі. Кожне з них, лиш торкни - як струна, виграва (О.Лупій). 3. Вивчаймо нашу мову правічну і дзвінку, як сонце, світанкову, як річка, гомінку! (Н.Супруненко). 4. Мово рідна! Ти ж - як море - безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю (С.Плачинда). 5. Процвітай, українська мово, заохочуй красою нас! Що багатший твій слів запас, легше вибрати влучне слово (Д. Білоус).

Словник. Лексикон – словниковий запас.
*Бесіда


  • Як ви розумієте слова письменника Олега Чорногуза: «Мова – як інструмент: чим більше граєш на ньому, тим краще він звучить»? Як ви «налаштовуєте» інструмент своєї мови?

  • Прокоментуйте речення «Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата» (В. Гринько).


*Диктант із коментуванням.
І. 1. Співай, моя мовонько! Кажуть, ти солов’їна   (К.Стожук-Андрощук). 2. І радісно, й святково, і гордо, і велично
я мову солов’їну несу в піснях у світ. (А. Бінцаровська). 3. Ця мова може світ зачарувати. У ній усе: і грім, і шерехи гаїв. У неї, мабуть, вчилися співати усі на світі солов’ї (В.Сіренко). 4. Кругом чудовий солов’їний спів мені звучав, як українська мова. (Яр Славутич.) 5. Річ не про те, що мова солов'їна, бо мова — глибша за пташиний спів. В її скарбниці — доля України, глибинна таємниця правіків (М.Лотоцький).

ІІ. 1. Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову (П.Тичина). 2. Повсякчас потрібно відкривати для себе красу, неповторні барви, музику, найтонші відтінки слова. (І.Вихованець). 3.У шелесті трав, у цвітінні калини я чую цю мову у сні й наяву. Вона в моїм серці, це вся Україна, я дихаю нею, я нею живу! (В.Геращенко).


*Робота в групах. Прочитайте уривок з надісланого на адресу одного з телеканалів листа. Якою мірою ви згодні з його автором? Напишіть йому відповідь.
Мене як шанувальника української мови зачіпає за живе відведення їй «почесного» статусу «солов’їної». На мій погляд, визнання за нашою мовою такого «почесного» місця є насправді її приниженням. Для української мови більше, на моє глибоке переконання, підходить формула «НЕО-3» — неосяжна, неоціненна, неозора. Безумовно, це моя суб’єктивна оцінка, я її нікому не нав’язую. Михайло Фалагашвілі, м. Ірпінь.
Словник. Субєктивний – тут: такий, що вдбиває думки однієї людини; особистий.
VІІ. Домашнє завдання. Вправа 10

або творча робота «Українці – велика родина, мова і пісня у них солов’їна».




1 О.Глазова. Уроки української мови в 6 класі: орієнтовне календарно-тематичне планування, варіативні плани-конспекти уроків, методичні коментарі : методичний посібник для вчителя — Київ : Видавничий дім «Освіта», 2014.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка