Крилова Л. С, студент формування творчих здібностей молодщих школярі! Педагогічна проблема



Скачати 40.33 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір40.33 Kb.
Крилова Л. С, студент

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДЩИХ ШКОЛЯРІ! ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

У вирішенні проблеми естетичного становлення особистості питанні! формування творчої активності посідає особливе місце, є метою всієї системи естетичного виховання: формування здібностей створювати й оцінювати естетичні цінності.

Процес формування творчих здібностей особистості відбувається пЯ впливом умов, які створює суспільство для реалізації творчого потенціалу особистості, а також раціонального й ефективного використання цих умови процесі формування особистості.

Передумовами розвитку творчих здібностей є становлення активної позиції людини, яка стає досвідом самостійної діяльності. Ця інтеграцій (активність і діяльність) вимагає конструктивного підходу у розвитку творчості, що є умовою успішного формування творчого потенціалу особистості.

Творчий потенціал - це складна структура зі своєю системою здібностей] спрямована на створення нових духовних і матеріальних цінностей.

Ця проблема знайшла своє відображення у роботах філософів, психологів, дидактів, методистів (П. Я. Гальперина, Л. С. Виготського, О. В. Запорожця, В. О. Моляко, В. О. Сухомлинського, Г. С. Костюка, С. О. Сисоєвої та ін.)

Перед закладами освіти висувається нова мета, спрямована на зміні* характеру їх діяльності і подальшого розвитку.

Метою статті є прагнення висвітити деякі засоби формування творчих! здібностей школярів.

Одним із засобів формування у дітей творчих здібностей може бути музично-ігрова драматизація, яка дуже близька до дитини, 5о базується на дії* Саме в драматизації із найбільшою ясністю виявляється повне коло уявлень.

Крім того будь-яка драматизація пов'язана з грою, яка розвивається як Порча драматизація форми, в якій виявляється технічна, декоративно-образотворча, словесна, драматична, та музична творчість.

Значна виховна роль «театрального» мистецтв? у розвитку фантазії і спостережливості, пам'яті та уваги, культури почуттів й мови.

Розглядаючи проблему організації творчих здібностей у сфері музично-театральної драматизації першокласників, необхідно звернутися до провідного виду музичної діяльності - музично-ритмічних рухів.

Вивчаючи розвиток музичних уявлень і сприймання у дітей, вчені підтверджують, що реакція руху є суттєвим компонентом музичного пізнання. Такі форми, як пантоміма, гра під музику повинні бути достатньо широко розповсюдженні на початкових етапах музичного розвитку особистості.

Так К. Орф створив цілісну й ефективну систему музичного виховання, яка основана на різних формах музикування, дитячої творчості, активній виконавській діяльності. Головний його принцип - будувати музичне виховання на ритмопластичній основі.

У виборі матеріалу К. Орф спирався на фольклор. Народну пісню і танець пін розглядав як музику для виконання, розігрування, через це вона повинна була надати достатньо приводів для співучасті в її створенні. Вже тут можна спостерігати витоки музично-ігрової драматизації. Народна музика веде до сценічної гри [1, 29].

У структурі народної пісні завжди елемент імпровізації, що дозволяє ставити перед дітьми творче завдання і дає молодим виконавцям можливість бути певними співавторами.

Будова хороводів, ігор під спів дозволяє продемонструвати дітям різні способи творчої діяльності: різні варіанти рухів, їх імпровізацію в танці, зміну стилів хороводу, різні засоби втілення ігрових образів.

Музично-сценічна гра з танцями, сценами з казок, діалоги-речитативи -все це засоби активного художнього виховання.

Важливим засобом організації розумової діяльності і виховання моральних почуттів є ідентифікація - вміння уявляти себе в умовах, які зображено у музичних творах, пристосувати до себе, закладені у творчі задуми.

Основне завдання музично-ритмічних рухів (ритміки) формування у дітей створення музичних образів у їх розвитку і здатність виражати їх відповідно музиці.

Імітація рухів, про які йдеться у текстах пісень, допомагає дітям та х слухачам зрозуміти зміст і характер твору. Пантомімічне відображення музично-поетичного тексту дає можливість усвідомити більш детально поетичний текст.

Таким чином, під час розучування музичного твору, який є певним сценарієм, основними видами художньої діяльності є спів, музично-ритмічні рухи і тісно пов'язана з ними сценічна гра. Ці види діяльності іноді чергуються або об'єднуються з пантомімою, танцями.

Драматичне мистецтво оригінально поєднує в собі драматичну дію, художнє слово, пантоміму, живопис, скульптуру й музику і розвиває водночас мову, інтонацію, увагу, пам'ять, уявлення, цілу низку технічних і конструктивну здібностей. Драматизацію можна розглядати як метод викладання, який забезпечуватиме активність творчих знань учнів [3, с.37].

Ознайомившись з основними напрямками сучасної і загальної і музичної педагогіки, можна передбачити, що реалізація музично-ігрової драматизації І формуванні у дітей творчих здібностей вимагає застосування цілого комплексу тих педагопчних прИНципів, які покладені в основу методичних рекомендацій педагогів різ шкіл та напрямків.

Поняття «музична навчально-ігрова драматизація» включає в себе ряд компонентів, складаючи -її- сутність. По-перше, це:

Вміння вслухатися у музичний твір;

Набування практичних навичок музичного мистецтва;

Накопичення життєвого j музичного досвіду;

наявність взаємозв'язку слухання та виконавських навичок;

формування м узичного і художнього мислення [2,93]

. Цілеспрямоване застосування музично-дидактичних та музично-ритмічних ігор у навчально-виховному процесі з метою розвитку повноцінного сприйняття музичного ТВОру j відображення його особливостей у русі, ігровій діяльності, сприяли потенційному формуванню творчих здібностей урахуванням ті0рЧИХ складностей, які залежали від особливостей розвитку музичного образу

Найбільш вдало розвиваються творчі здібності на уроках музики, якщо водночас з ними проходять заняття ритміки і позакласна художньо-творча діяльність. У такому випадку заняття ритмікою створюють необхідний об'єм музично-ритмічних рухів, а позакласна діяльність сприяє більшій самостійності учнів збагачуючи їх практичний досвід відносно різних засобів вирішення творчих завдань

Література:

. Амлинська р q Музичні іграшки у початковій школі, - К.: Музич Україна, 20(q _ 44 с.

2. Горюнова Л в Музика - діти - вчитель // Музика в школі. - 2001. - №

С 35-42 ' У

Коваль Л. І Виховання почуття прекрасного: Метод, посібник. - К.: Ра



Школа, 2001 _ 120 с '

Матеріали І Міжнародної Інтернет-конференції „Нові виміри сучасного світу" Том 2. -Мелітополь, 2005. - 90-93 с


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка