Ку «криворізький районний науково – методичний кабінет» криворізької районної ради дніпропетровської області формування основ креативності дітей через інтерактивні форми роботи з батьками мелетич Ірина Михайлівна



Сторінка1/2
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.96 Mb.
  1   2


КУ «КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ НАУКОВО –

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ»

КРИВОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФОРМУВАННЯ

ОСНОВ КРЕАТИВНОСТІ ДІТЕЙ ЧЕРЕЗ

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ

Мелетич Ірина Михайлівна, вихователь Новопільського КЗ ДНЗ «Снігуронька»

с. Новопілля

2015 рік
Рецензенти:

Тебеньова І.А. - методист РНМК

Шевченко Н.М. – вихователь – методист КЗ ДНЗ «Снігуронька»

Формування основ креативності дітей через інтерактивні форми роботи з батьками – Укл. Мелетич І.М., - с. Новопілля, 2015. с. 61
В досвіді роботи викладено аспекти взаємодії дошкільного закладу з батьками через інтерактивні форми роботи, що сприяють креативному розвитку дошкільників.

Матеріал досвіду, практичні матеріали можуть бути використаними вихователями, вихователями – методистами, завідуючими дошкільними закладами.

Схвалено науково – методичною радою районного науково – методичного кабінету

Протокол №____ від_______2015

Зміст



  1. Вступ. …………………………………………………... 4

  2. Мета досвіду ……………………………………………. 4

  3. Визначення актуальності та виду досвіду…………….. 4

  4. Новизна педагогічних ідей …………………………….. 5

  5. Науково – теоретичне обґрунтування ………………… 5

  6. Основний зміст досвіду. ……………………………….. 7

  7. Висновки. ………………………………………………..11

  8. Література. ………………………………………………12

  9. Додатк 1 ………………………………………………..13

  10. Додаток 2………………………………………………...34

  11. Додаток 3………………………………………………...40

  12. Додаток 4………………………………………………...49

  13. Додаток 5………………………………………………...56

  14. Додаток 6………………………………………………...58

  15. Додаток 7………………………………………………...59


Наші діти – це наша старість.

Правильне виховання – це наша

щаслива старість, погане виховання –

це наше майбутнє горе, це наші

сльози, це наша провина перед

іншими людьми, перед усією країною.

А.С. Макаренко

Вступ.

Провідне місце у формуванні особистості дитини належить сім’ї. Cаме в сім'ї дитина отримує первинні навички сприйняття дійсності, привчається усвідомлюватися повноправними представниками суспільства. Цьому сприяє «нова філософія» роботи з сім’єю: за вихованням дітей і їх розвиток несуть відповідальність батьки, а всі інші інститути виховання та освіти, включаючи дитячий садок, мають цьому сприяти. Сім'я і дошкільний навчальний заклад – два важливих інститути соціалізації дитини. І хоча їх виховні функції є різними, для всебічного розвитку дитини необхідна їх взаємодія.



Мета досвіду

Виявлення, розкриття і популяризація педагогічних здобутків, що забезпечують тісну взаємодію з батьками вихованців, через використання інтерактивних форм і методів співпраці сім'ї та дошкільного закладу у вихованні дітей на сучасному етапі розвитку суспільства.



Визначення актуальності та виду досвіду

Зміна державної політики в галузі освіти обумовила визначення позитивної і провідної ролі сім'ї у вихованні дітей. Зокрема, стаття 3 п. 2 Закону України “Про дошкільну освіту” передбачено: « Держава надає всебічну допомогу сім'ї у розвитку, вихованні та навчання дитини; … піклується про збереження та зміцнення здоров’я, психічний і фізичний розвиток дитини». В статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачені обов’язки батьків по вихованню і розвитку дітей.

Базовий компонент спрямовує зусилля батьків та педагогів на розвиток дитини, на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини.

Розуміння того, що саме в сім’ї закладається фундамент повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини, спонукає педагога до пильного вивчення запитів, потреб і вимог сучасної сім’ї, тобто, до тісної взаємної дошкільного закладу і родини.

Сьогодні, лише незначна частина батьків може спрямувати у правильне русло виховання своєї дитини, отже, потребує допомоги фахівців. Такою допомогою повинна бути діяльність педагогів, які сприяють всебічному розвитку дітей, та допомагають сім’ї у їх вихованні.

Співдружність з сім’єю – одне з першочергових завдань. Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та оновлення форм спільної роботи з батьками. Використання різних форм і методів, залучення батьків до співпраці, творчість педагогів, дипломатичність – запорука успішної взаємодії вихователя і родини.

Здійснення цієї роботи, досягнення в ній справжнього успіху можливі лише при індивідуальному підході до кожної сім’ї. Тільки тоді батьки йтимуть до дитячого садка зі своїми радощами і сумнівами, стають єдиним колективом, завжди допоможуть і підтримають педагога.

Новизна педагогічних ідей

Сучасні батьки, на жаль, дуже зайняті і часто не мають навичок педагогічної взаємодії зі своєю дитиною. Дитячий садок може і зобов'язаний допомогти їм стати своїй дитині справжнім другом і авторитетним наставником, розвивати позицію відповідального «батьківства», активного, ініціативного ставлення до виховної та освітньої діяльності, спрямованої на саморозвиток себе як батька. Залучити батьків до педагогічної взаємодії з дитиною, уникнувши при цьому організованості і нудних шаблонів - одна з педагогічних завдань, яке я перед собою поставила.

Протягом останніх років, спостерігаючи за батьками, пропонуючи батькам готові рецепти виховання, тобто конспекти, папки – пересувки, батьківські збори, я побачила, що батьки виступають у ролі експертів чи спостерігачів роботи вихователя. Результат роботи був малодійовим. Недолік таких форм роботи полягає в тому, що вони здійснюються не диференційовано, без урахування особливостей сімей. Батьки мають обмежений доступ до перебування у дитячому навчально – виховному закладі: певні заходи проводяться чітко за заздалегіть складеним планом. Батьки не можуть впливати на педагогічний процес, вони залучаються лише до здійснення організаційних моментів, а з виховною роботою ознайомлюються лише споглядаючи стенди, виставки, фотомонтажі та альбоми, що їх підготував педагог. Провідна роль в організації роботи з сімєю належить вихователю: метою багатьох форм роботи є допомога батькам, рекомендації, поради, виправлення помилок сімейного виховання.

Зазвичай, заради дитини, її повноцінного розвитку необхідно, щоб батьки постійно цікавилися її самопочуття, настроєм, знали, як допомогти і підтримати у невдачах, як стимулювати на успіх, на бажання отримувати знання, бути кращою з- поміж кращих.

Тому, щоб діти постійно розвивалися, зростали не лише справжніми синами і доньками, а й ставали у майбутньому гідними громадянами нашої країни, батьки самі повинні постійно навчатися, розвиватися і як мами і тата, і як особистість.

Тому я прийшла до висновку, що в роботі з батьками треба практикувати більш активні, інтерактивні форми роботи. Щоб батьки стали рівноправними партнерами і союзниками, треба з батьками обговорювати й розв’язувати конкретні питання, приймати важливі рішення в вихованні дітей.



Науково – теоретичне обґрунтування

Вітчизняною педагогічною наукою накопичений значний досвід у сфері взаємодії дитячого саду і сім'ї: К. Д. Ушинський, Н.К. Крупська, П.Ф. Лесгафт, А.С.Макаренко, В.А. Сухомлинський. Актуальними для сучасного педагогічного процесу є їх наукові узагальнення і висновки про те, що сім'я - початок всіх початків, той виховний інститут, де закладаються основи всебічно розвиненої особистості. І якщо ми хочемо виростити морально здорове покоління, то повинні вирішувати цю проблему «всім світом »: дитячий садок, сім'я, громадськість. Взаємодія сім'ї та дитячого садка відіграє важливу роль у розвитку та вихованні дитини.

В даний час взаємодія з батьками вихованців, займає гідне місце в ряду пріоритетних напрямків виховно - освітнього процесу дошкільних установ. Більшість педагогічних колективів чітко усвідомлюють пріоритетність сімейного виховання поряд з необхідністю психолого - педагогічної допомоги батькам .

Сучасні дослідники відзначають важливість взаємодії педагогів і батьків для виховання та розвитку дітей дошкільного віку. Включення сім'ї як партнера і активного суб'єкта в освітнє середовище дошкільного навчального закладу якісно змінює умови взаємодії педагогів і батьків, які мають власні стратегічні інтереси у сфері дошкільної освіти дитини.

У своїх роботах, вчені пропонують різні форми і методи плідної співпраці дошкільного закладу і сім'ї - Т.М. Доронова, Т. А. Маркова, Є. П. Арнаутова; розкривають необхідність саморозвитку вихователів і батьків - А.В. Козлова, Є.П. Арнаутова; пропонують інтерактивні форми роботи педагога з сім'єю - Є.П. Арнаутова, Т. Н. Доронова, О.В. Солодянкін, Т.А. Маркова, Н.Ф. Виноградова, Г.Н. Годіна, Л.В. Загік, звертають увагу на зміст роботи з сім'єю:

- єдність у роботі дитячого садка та сім'ї з виховання дітей;

- взаємна довіра у взаєминах між педагогами та батьками;

-використання різноманітних форм роботи дитячого саду з родиною в їх взаємозв'язку;

- індивідуальні та групові форми роботи з батьками.

Автори закладають в основу організації взаємодії дитячого садка з сім'єю принципи - наступності узгоджених дій, зворотного зв'язку, індивідуального підходу до кожної сім'ї . Включення сім'ї як партнера і активного суб'єкта в освітнє середовище дошкільного навчального закладу якісно змінює умови взаємодії педагогів і батьків, які мають власні стратегічні інтереси у сфері дошкільної освіти дитини.

О.В. Сухомлинський говорив : « Дитина – дзеркало сім’ї. Як у краплі води відбивається сонце, так і у дітях відбивається моральна чистота матері й батька».

« Вихователь має бути творцем, і якщо його праця лише ремесло, то немає в світі важчого ремесла», - підкреслювала С. Русова.

Ідеї соціального партнерства й гуманізації соціокультурного простору дедалі активніше займають провідне місце у роботі з батьками, та займаються питаннями гармонізації відносин між усіма учасниками виховного процесу й соціальних груп у найближчому оточенні. Задоволення інтересів дітей в естетичному, емоційному, інтелектуальному, трудовому й іншому видах діяльності, залучення до досвіду змістовного дозвілля дітей та їхніх батьків, розширення соціокультурного простору – все це є факторами розвитку позитивного соціуму. У цей час у системі виховання актуальними є ідеї соціального партнерства, які можуть бути використані в діяльності дошкільного навчального закладу.

Неузгодженість дій сімейного й громадського інституту, послаблення відповідальності батьків за виховання й збереження дітей спричинили неконструктивну взаємодію між дошкільним закладом і батьками.

Подолання даної суперечності можливе лише за умови партнерської взаємодії його учасників ( включаючи найближчий соціум).

Основний зміст досвіду.

Створення системного підходу до технології соціального партнерства робить співробітництво з батьками захоплюючим, творчим процесом спілкування, що передбачає спільну участь у формуванні особистості дошкільника й взаємно збагачує педагогів і батьків. Різноманітні форми роботи з родинами з урахуванням їх особливостей надають педагогічному процесу світського спрямування, де батьків поважають, а дитину люблять, дбайливо й із розумінням ставляться до її інтересів, потреб, можливостей.

Для того, щоб досягти бажаної ефективності у співпраці з батьками стало необхідним спочатку всебічно вивчити сім’ю кожного вихованця ( матеріальні умови, стилю взаємин, ціннісних орієнтацій, вживання виховних засобів), що допомогло передбачити, як доцільніше підійти до всебічного виховання дитини та батьків. Тому під час відвідування сімей мною було з’ясовано звички малюків, стан їх здоров’я, а також чи відведено місце для ігор і занять, наскільки воно зручне й відповідає санітарно– гігієнічним нормам. Цікавилася в якому стані іграшки й книжки малюків, хто їх доглядає, прибирає. І з’ясовувала, чи надається дитині вдома можливість діяти самостійно, або її надміру опікають навіть у дрібницях, чи приділяють батьки увагу спілкуванню з дитиною, на якому рівні стоять питання морального виховання.

З візитів змогла сформувати лінії взаємодії з конкретною родиною, спланувала план вимог, порад, рекомендацій, розробила план роботи з батьками з використанням інтерактивних форм роботи.

Як один із активних методів роботи з родиною по вихованню дітей є використання анкетування. Перевага цього методу полягає в можливості одержати відповіді з певного аспекту відразу великої кількості батьків та виявити знання батьків з певного розділу.

Аналіз відповідей на анкети допомагає визначити найпекучіші точки прикладання сил, напрями конкретних дій. Коли ж потрібні ще якісь уточнення, звертаюсь до так званих типових бесід. Цю форму роботи з батьками впроваджую в нашій групі давно. Бесіди проводяться, як правило індивідуально, або з дуже невеликою кількістю батьків із певного питання.

В групі широко використовую різні види консультацій:


  • консультація – діалог проводиться по одній темі двома педагогами з різним підходом до проблеми. Батьки обирають ту точку зору, яка їм ближча.

  • Консультація – парадокс з запланованою помилкою. Мета такої консультації – звернути увагу слухачів на найбільш складних аспектах даної проблеми, підвищити їх активність.

  • Консультація – інструктаж.

  • Консультація – тренінг – подання інформації з виконанням певних вправ, направлених на розвиток, формування корекції у батьків певних чинників.

  • Консультація – практикум пропонує усне викладення матеріалу для батьків по засвоєнню методики або технології, після того, як прослухають інформацію, батькам пропонується виконати певні завдання самостійно ( своїми руками зробить дещо, провести гру тощо).

В таких формах роботи з батьками вбачаю результативний засіб посилення виховного впливу на дитину, шлях до встановлення єдності зусиль дитячого садка і сім’ї у формуванні дитячої особистості. Тематику консультацій планую на основі анкет, співбесід з батьками.

В своїй роботі з батьками часто використовую диспути, ділові, рольові ігри, бо вони найбільш повно викликають батьків на активність, на винайдення правильного рішення.

У нових соціально – економічних умовах, коли центр формування особистості дитини пересувається у сім’ю, я приділяю особливу увагу педагогічній освіті батьків. Через такі результативні форми роботи, як семінар, батьківський всеобуч – досягається справжній контакт з батьками, уникаємо формалізму і схоластики в здійсненні педагогічного всеобучу. Щоб засідання було ефективним при визначенні змісту, форм і методів проведення враховую загальну підготовку і досвід слухачів, особливості сімей.

Цікавою формою спілкування з батьками є впровадження інформаційних бюлетенів. Матеріали складаються за результатами анкет, тестів, спостережень. За допомогою них батьки роблять висновки, що в основу виховної діяльності батьків має бути закладена формула здорового батьківства, яка виводиться з двох основних компонентів – любові та вимогливості, що приводить в дію цілу систему стимулів дитячої поведінки.

Подані нестандартно, з вигадкою, підкріплені наочністю, рекомендації з питань сімейного виховання викликають широкий інтерес у всіх присутніх, спонукають уважніше прислухатися до порад педагогів. Тепер значно більше батьків організовують спільне дозвілля у вихідні дні, спостерігають за навколишнім, спілкуються, широко використовують художнє слово.

Не відмовляються батьки і від засідань «круглого столу», «проблемного столу» за участю батьків, щоб виявити їхню думку, слушні і спірні міркування і щоб виробити спільні погляди на певну проблему. З їх допомогою викликаю всіх присутніх на відверту розмову, заохочую до розуміння необхідності пошуку правильних відповідей, які б допомогли виробити єдину лінію у вихованні дошкільників.

Зустрічі «за круглим столом», зустрічі « На ваші запитання відповідають» я намагаюся проводити в невимушеній обстановці за чашкою чаю. Запрошую спеціалістів ( старшу медичну сестру, вихователя- методиста, музичного керівника), які надають батькам практичні поради, допомагає краще зрозуміти поведінку дітей.

В такій позитивній обстановці батьки обмінюються інформацією і власними знахідками та сумнівами з приводу виховання та поведінки дітей, вчаться спілкуватися з іншими родинами, допомагати підтримувати пропоновані готові рецепти виховання .

Також широко використовую в своїй роботі тренінги, які користуються великою популярністю у батьків. Поняття тренінг має загальне збірне значення. У тренінгах використовую різні методи і техніки активного навчання: ділові, рольові та імітаційні ігри, розбір конкретних ситуацій і групові дискусії. Тренінг ділового спілкування направлений на розвиток у батьків не тільки ефективних навичок міжособистісної взаємодії, але й на підвищення загального рівня їх компетентності в цій галузі.

Також впроваджую метод Case-study. Цей метод передбачає перехід від методу накопичення знань до діяльнісного, практико-орієнтованого щодо реальної діяльності підходу. Це один із самих випробуваних в практиці метод навчання навичкам прийняття рішень і вирішення проблем.

Мета цього методу - навчити батьків аналізувати інформацію, виявляти ключові проблеми, вибирати альтернативні шляхи вирішення, оцінювати їх, знаходити оптимальний варіант і формулювати програми дій.

При аналізі конкретних ситуацій особливо важливо те, що тут поєднується індивідуальна робота з проблемною ситуацією і групове обговорення пропозицій, підготовлених кожним членом групи. Це дозволяє розвивати навички групової, командної роботи, що розширює можливості для вирішення типових проблем. У результаті проведення індивідуального аналізу, обговорення в групі, визначення проблем, знаходження альтернатив, вибору дій і плану їх виконання батьки отримують можливість розвивати навички аналізу і планування.

Найбільш ефективним та актуальним інтерактивним методом співпраці з батьками я вважаю метод проектування, а також активно впроваджую в освітній процесс інформаційні та комунікативні технології.

Проектна діяльність унікальна, адже мало того, що вона інтегрує кілька методів навчання і виховання, також вона дозволяє активно залучати в освітній процес батьків. За допомогою проектної діяльності розвивається як особистість дитини, так і його пізнавальні та творчі здібності.

Хочеться відзначити, що залучення батьків до спільних проектів, також впливає на встановлення дитячо – батьківських відносин, на активність батьків у спільній виховно-освітній роботі. Ми разом працюємо як над короткостроковими проектами, так і над довгостроковими.

Одним з перших був проект «Долю рідного села пише кожен із нас». Я провела анкетування батьків з метою виявлення рівня їх знань про історії рідного села. Результати цього анкетування, показали, що батьки майже нічого не знають про історію села, його видатних людей, майстрів тощо. Вони з натхненням почали збирати інформацію, брали участь розвагах, чаюваннях, знаходили та розглядали з цікавістю старі фотографії, переглядали старі архівні відеозаписи, оформляли фото колажі, організовували виставки сімейних реліквій. Я, вважаю, що сааме такі невимушені форми залучення батьків до роботи, відкривають «нові двері» взаємин батьків і педагогів.

Також варто згадати про короткострокові проекти, які також допомагають при поповненні предметно розвиваючого середовища, дозволяють глибже поринуть в ту чи іншу тему, розвивають творчість і інтерес дітей до чогось нового, ще не звіданого.

Міні – проект « Майстри нашого села». Робота з дітьми та батьками базувалася на використанні не тільки освітніх прийомів (бесіди, розповіді, майстер-класи, продуктивна діяльність), але і під час розваг та ігор.

Майстер-клас з виготовлення квітів канзаши настільки зацікавив батьків та дітей, що вони вдома разом продовжували їх виготовляти. До того ж батьки були залучені й до створення творчої виставки на тему «Квітка канзаши». Ознайомившись з технікою витинанки діти теж створили виставку

« Різнобарвна витинанка»

Також батьки із задоволенням відгукнулися на створення проекту «Сім чудес сімї». Представники різних професій - наші батьки приходили до нас у гості, на заняття і розповідали про свої професії, професійні династії, роль професії в їхньому житті.

Виходячи з практики моєї роботи, хочу відзначити те, що саме проектна діяльність, будучи інтегрованим методом роботи з дітьми та батьками, дозволяє урізноманітнити освітній процес, застосовувати в своїй роботі індивідуальний підхід, розвивати творчість і активність дітей, активізувати раніше не задіяні в роботі методи і прийоми.

В останній час існує тенденція того, що відносини в сім΄ях пов’язані часто тільки з матеріальними цінностями, а не духовними. Тому назріла потреба спрямувати роботу на залучення дітей до загальнолюдських цінностей, любові до самих близьких та рідних людей, а також дефіцит уявлень про історію, традиції, родоводу своєї сім'ї. Була створена ціла серія проектів направлених на вирішення цих проблем.

Проект «Герб моєї родини». Впроваджуючи цей проект я намагалася пробудити інтерес батьків до взаємин з дитячим садком з питання патріотичного виховання, та ознайомлення дітей з геральдікою, формування гендерної, сімейної, громадянської приналежності. Намагалася сприяти згуртуванню сім΄ї за допомогою розвитку інтересу до спільних справ

( створення гербу родини).

Продовжуючи цю тематику був створений проект « Матуся моя рідненька».

Мати грає важливу роль в житті кожної людини, але в шаленому темпі сучасного життя спілкування матері й дитини мінімізується через зайнятість мам і брак часу на духовне спілкування, душевну близькість, тому що відносини між дитиною дошкільного віку і матір'ю мають велике значення для розвитку особистості дитини. Я намагалася цим проектом надати можливість батькам зрозуміти, що час спливає, і ні що не замінить тих щасливих моментів життя, коли дитина знаходиться ще в дошкільному віці. Я провела з батьками консультації, тренінги, анкетування. З дітьми провела роботу під час сюжетно– рольових ігор, розглядання ілюстрацій, читання художньої літератури намагалася донести роль мами в житті кожної людини.

Ще один проект «Моя родина - моя маленька Батьківщина» Мала на меті виховання громадянина і патріота своєї Батьківщини, люблячого свій рідний дім, близьких йому людей. Піднести авторитет батьків в сім΄ї.

Проект «Нагодуємо горобчика» Спостерігаючи на прогулянці за птахами взимку, бачучи, як їм голодно, ми вирішили з дітьми допомогти їм. Підтримуючи акцію « Нагодуй горобчика!»

В ході цього проекту я надала знання дітям про пернатих друзів наших менших, ознайомила з літературними творами, залучила батьків до створення годівничок та заготівлі харчів для птахів.



Проект «Майданчик моїй мрії». Цей проект я тільки впроваджую та розробляю. На батьківських зборах батьки поскаржилися на те, що їм не подобається ігровий майданчик на якому граються їх діти та запропонували його обладнати, але нестандартно, використовуючи різноманітні матеріали ( шини від машин, пластикові пляшки, дерев΄яні пеньки тощо). Батькам було запропоновано кожному намалювати макет проекту, як вони бачать ігровий майданчик. Переглянуто багато відповідної літератури. Намагаємося зібрати необхідний матеріал для обладнання майданчику.

Так проектна діяльність з батьками, на мій погляд, не тільки допомагає залучати батьків до виховно-освітнього процес, покращує дитячо – батьківські стосунки, але і підвищує культуру батьків, інформованість в тій чи іншій сфері, активізує творчість і відкриває нові здібності у наших батьків, і, звичайно ж, підвищує результативність нашої виховно-освітньої роботи.


Висновки

Таким чином, взаємодія сім'ї та дитячого саду - це тривалий процес, довга й кропітка праця, що вимагає від педагогів і батьків терпіння, творчості та взаєморозуміння. У нових формах взаємодії з батьками реалізується принцип партнерства, діалогу. Різноманітність інтерактивних форм взаємодії з батьками, дозволяє вихователям значно поліпшити відносини з сім'ями, підвищити педагогічну культуру батьків, розширити уявлення дітей за різними освітніми областям. Інтерактивні форми взаємодії батьків та дошкільного закладу означає здатність взаємодії в режимі бесіди, діалогу. Основні цілі інтерактивної взаємодії - обмін досвідом, вироблення загальної думки, формування умінь, навичок, створення умови для діалогу, групове згуртування, зміна психологічної атмосфери .

Усі форми роботи з батьками служать важливій меті: всебічному і гармонійному розвитку особистості, її здібностей і обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури.

Педагогічний колектив і колектив батьків – це єдиний живий організм, який об’єднує спільна мета і діяльність, гуманні стосунки та висока відповідальність.

В.О. Сухомлинський писав : « Дитинство – найважливіший період життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло до її розуму і серце з навколишнього світу, - від цього значною мірою залежить , якою людиною стане сьогоднішній малюк».

Література

1. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля» / Упор. О.І. Білан. -Тернопіль, 2012. – 264.

2. Взаємодія ДНЗ та сім΄ї/ уклад. Рудік О.А., Молодушкіна І.В.- Х.: Вид. група « Основа», 2013. – 222с.

3. Громадянське виховання особистості. Кн. 3 Перспективний досвід/ Грицюк Л.А., Каратаєва М.І. – Камянець - Подільський: ПП Мошак М.І., 2006. – 240 с.

4. Левченко Т.Г. Тематичні тижні в ДНЗ. - Х.: Вид. група « Основа», 2009. – 158 с.

5. Настільна книга вихователя ДНЗ / Уклад. Швайка Л.А. - Х. : Вид. група « Основа», 2009. – 494 с.

6. Плануємо залюбки: Орієнтовні розробки тематичних циклів. Книга 1 / Автори – упор.: Манилюк Ю.С., Тищук Л.І. – Тернопіль : Мандрівець, 2006. – 192 с.

7. Перлини педагогічної майстерності вихователя/ Упор. Жебровський В.М., Удод О.А., Панасюк Т.В., Долинна О.П./ за наук. Ред.. Богуш А.М.- Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 72 с.

8. Родинне сонцеколо. Методичний порадник для роботи з батьками/ Авт.- упор. Калуська Л.В. – Тернопіль: Мандрівець, 2006. – 140 с.

9. Сухарева Л.С. Піклуємось разом. Робота з батьками дошкільників.– 2- ге вид. - Х. : Вид. група « Основа», 2012. – 126 с.

10. Сухомлинский В.О. О воспитании. Сост. и авт. вступит, очерков С. Соловейчик./ Москва: Издательство политической литературы, 1982. – 270.

Додаток 1
ПРОЕКТ : «ДОЛЮ РІДНОГО СЕЛА ПИШЕ КОЖЕН ІЗ НАС»

Вид проекту- соціальний.


«Виховання, якщо воно не хоче бути безсилим, має бути народним»

Костянтин Ушинський

Актуальність

Проблема виховання у дітей любові до Батьківщини була актуальною завжди, але особливу значимість вона придбала в даний час. В останні роки погляди на Вітчизну змінилися, критично переглядається її минуле. Але у нас не буде іншої історії, іншої Вітчизни. Історію судити не можна, її треба вивчати, щоб на досвіді наших предків знаходити мудрість, не повторювати їх помилок.

Спадкування моральних і духовних цінностей рідної культури в дошкільному віці - це і є самий природний, а тому і вірний спосіб патріотичного виховання, виховання почуття любовідо Батьківщини.
Базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму селі, засвоєння прийнятих у ньому норм поведінки, взаємин, залучення до світу його культури та праці людей, природи рідного краю. Любов до Батьківщини починається з любові до малої батьківщини - місця, де народилася людина.
Села, як і люди,живуть своїм неповторним життям. Життя нашого села – це славетна історія. Те, що закладене у дитинстві, стає основою свідомості дорослого. А в умовах дошкільного навчального закладу ми маємо всі можливості виховати патріота, свідомого громадянина рідного села та країни.

Тому величезне значення має ознайомлення дошкільників з історичним, культурним, національним, географічним, природно-екологічним своєрідністю рідного регіону. Знайомлячись з рідним селом, його визначними пам'ятками, дитина навчається усвідомлювати себе що живуть в певний часовий період, в певних етнокультурних умовах і в той же час долучатися до багатств національної та світової культури.


Мета: створити умови для розв’язання завдань морально – патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Залучення батьків та дітей до активного вивчення історії та культурних надбань села. Викликати стійкий інтерес до історичних цінностей малої батьківщини, людей, які творять історію. Виховувати любов до рідного села, почуття пошани до його жителів.
Завдання:

  • Ознайомити дітей, їхніх батьків з історією села, важливими соціальними та культурними об’єктами, що розміщені поряд з дошкільним закладом.

  • Провести пошуково- дослідницьку діяльність щодо з΄ясування історичних фактів, подій, пов’язаних з історією та життям села.

  • Залучення до освітнього процесу родини дітей, які відвідують дошкільний заклад

  • Підвищити компетентність батьків щодо історії та культури рідного села

  • Встановлювати зв'язок поколінь і пізнання найближчого оточення обов'язково пов'язується з культурними традиціями минулого.

  • Розвивати музейну педагогіку, що дає можливість налагодити діалог дитини з культурною спадщиною минулого і сьогодення.

  • Виховувати у дітей допитливість, любов до рідного села, партнерські відносини в сім’ї.


Очікувані результати :

  • Збагачені і систематизовані знання дітей про історію села, його культурні та соціальні цінності, пам’ятні місця;

  • Стійкий інтерес дітей до історії села, почуття пошани та гордість за співвітчизників, прагнення бути патріотом своєї держави;

  • Підвищення батьківської компетентності щодо морально – патріотичного виховання;

  • Залучення батьків до різноманітних заходів.

  • Поповнення дидактичного матеріалу з питань патріотичного виховання.



Зміст проекту:

Ознайомлення дошкільнят з рідним селом через цілісний освітній процес, направлений на виконання цілей базової програми.

Реалізація поставлених завдань проекту через співпрацю з сім'єю, бібліотекою, шкільним музеєм, використанням краєзнавчого матеріалу. Інтеграція в педагогічному процесі розглядається як фактор створення емоційного благополуччя дитини в дитячому садку, як найважливіша умова його цілісного розвитку, перших творчих проявів і становлення індивідуальності. Ознайомлення з рідним селом повинно стати основою, навколо якої інтегруються всі види дитячої діяльності.

Учасники проекту:

Працівники та діти дошкільного закладу, батьки вихованців та соціальні структури села.



Термін виконання: довгостроковий, протягом 2013-2014 року.

План реалізації:

Вирішення проблеми проекту «Ознайомлення дошкільнят з ріднимселомяк засіб патріотичного виховання » через створення міні-проектів:


1. Історія села Новопілля
2. Майстри нашого села.
3. Легендарне минуле .

МІНІ – ПРОЕКТ « ІСТОРІЯ СЕЛА НОВОПІЛЛЯ»


Вид проекту: дослідницько-пошуковий.

Мета проекту: розширити та поглибити знання дітей та батьків про історію рідного села. Виховувати почуття гордості за своїх земляків, емоційно-ціннісне ставлення до краю, почуття патріотизму, громадянськості.

Завдання:

- Створити умови для сприйняття відомостей про історичне минуле.

- Здійснювати ознайомлення дошкільників з історичним, культурним, географічним, природно-екологічним своєрідністю рідного регіону;

- Розвивати дбайливе ставлення до рідного села, його пам'яток, культурних цінностей, природи;

- Розвивати зв'язне мовлення дітей; збагачувати і активізувати словник дітей, вчити вільно мислити, виявити творчі здібності вихованців та їх батьків;

Термін виконання: жовтень-листопад 2013 року.

План реалізації проекту:

I етап - підготовчий, включає в себе:

- анкетування батьків на наявність знань і уявлень про рідне село , його історію, пам'яток,

- діагностування дітей з метою виявлення рівня сформованості знань та уявлень про історію та культуру села Новопілля;

- виявити змістовність інформації про історію села;

- встановлення зв’язку з структурними підрозділами соціальної сфери з метою надання історичних довідок.

II етап - основний, включає в себе:


  • Збір, аналіз та систематизація інформації з даної теми.

  • Планування майбутньої діяльності, спрямованої на реалізацію проекту.

  • Забезпечення дидактичного комплексу для реалізації проекту.

  • Заняття з дітьми» Моє рідне селище»,гра – подорож « По рідній Вітчизні», бесіди, заняття – мандрівки, походи, збір та розгляд фотографій, екскурсії по селу, розваги, тематичні свята, виступи дітей на заходах села.

  • Проведення спільних заходів з сім'ями вихованців. У формі бесід « за круглим столом», чаювання, розглядання старих фотографій, перегляді родинних відео архівів, оформленні родинних газет, фото колажів, ведення книги відгуків та пропозицій, скриньки довіри.

  • Батьківські посиденьки « Колискова мого дитинства»

  • Організація виставок дитячих робіт, сімейних реліквій, колекцій родин співробітників.

  • Поповнення розвиваючого середовища осередками «Моє село», створення міні – музею.


III етап - підсумковий, включає в себе:

- підсумкове діагностування дітей;

- повторне анкетування батьків:

- створення альбому «Моє село - Новопілля».


Очікуваний результат:

· Діти повинні отримати первинні уявлення про рідне село;

- Розрізняти поняття «вулиця», « село», « місто»;

· Мати уявлення про заходи, спрямовані на збереження культури та історії рідного села.



h:\садик 2015 г зима\изображение 113.jpg

h:\садик 2015 г зима\изображение 116.jpg

h:\садик 2015 г зима\изображение 120.jpg

« КОЛИСКОВА МОГО ДИТИНСТВА»

(Батьківські посиденьки).

Чи можна вирости з дитинства?

Я думаю, що чим далі минають літа і сивіє волосся, тим ближчими до нас стають дитячі роки, як блакитно – золотавий світанок віку. І немає на світі чарівнішої казки, як дитинство, яке вертається до нас із – за синіх морів, високих гір, з тридев΄ятого царства і кришталевих палаців. Бо якщо є на землі рай, то він там, де ми ще малі, мов янголята, а на руках нас носять мами і тата. І нам вічно буде сниться колиска, в якій мати виколихала наше життя. Нам світитимуть соняшники і пахнутимуть сіном зоряні ночі. Клепатимуть косу лелеки і шумітиме у вечірній тиші Дніпро.



Коли м΄який, ласкавий, тихий вечір

Лягає спати у траву шовкову,

Сон ніжний землю обійма за плечі,

Тоді я чую мами колискову.

Сьогодні у нас піде мова про святиню: мамину пісню, адже колискова – це пісня материнської душі і безмежної любові, ласки й неповторної ніжності. А тому в ній так тісно переплітаються радість і біль, тривога і надія.

Колискова пісня! Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любов΄ю до людей до природи, до всього живого. Під спів маминої пісні виростають поети, письменники, композитори …А зараз згадаймо немовлятко, котре посліпує оченятами.

Колискова пісня! Скільки їх створив народний геній. Вслухайтесь у її поетичні образи. А над усіма образами – величний образ жінки – матері, ніжне серце якої переповнене безмежної любові до дитини.

Рідна домівка. Вона оспівується у піснях, оповита легендами, зігріта теплом материнської любові, яка передається з колисковою піснею.

Споконвіку в народі існував звичай: колиску, що вийшла з ужитку, ніколи не викидали, берегли доти, доки люди жили в оселі. А робили колиски з клена, калини, або ясеня, плели з лози, щоб діти були дужими і співучими.



  • Дорогі мами, коли ваші діти були маленькими, ви всі співали їм колискових, тож будь ласка пригадайте, що ви співали. ( Мами співають колискові)

Тепер послухайте, яку колискову знаю я: « Казочка бродить навколо твого ліжка…»

  • Якщо вам сподобалася ця колискова, давайте її розучимо.

Дякуємо вам мами, за перший скарб – пісні над колискою. За пісні вмиті сльозами, які добували зі свого серця, які ви пронесли крізь усі свої літа і співаєте їх нині чистим, красивим, молодим голосом. Бо з ними діти наші сильні. Бо з вашої пісні і любові вони прийшли у світ, бо пісня ваша була їхньою першою скрипкою.

Доки співає мати – доки живемо ми на землі!


« ВІРНІ ДІТИ СВОЄЇ ВІТЧИЗНИ»

(Усний журнал для батьків).



Мета: розширити уявлення батьків про національну самосвідомість. Розвивати вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди. Викликати бажання досконало вивчити рідну мову. Виховувати почуття гордості за свою Вітчизну.

Сторінка 1. Вступне слово вихователя.

Вихователь розкриває актуальність проблеми формування національно свідомого громадянина, патріот. Роз΄яснює батька, що спільне завдання дитячого садка та батьків полягає в тому, що правильно формувати національну свідомість дітей, належність до рідної землі, рідного села, народу, визнання духовної єдності поколінь та спільної культурної спадщини.sam_1295.jpg



Сторінка 2. Вирішення педагогічних завдань.

  1. Поясніть педагогічну суть приказок:

  • « Діти повторюють нас» ;

  • « Яблуко від яблуні недалеко падає»;

  • « Яке гілля – такий тин, який батько – такий син, яка клепка – така й бочка, яка мати – така й дочка»;

  1. Андрійко з мамою пішли до магазину. По дорозі зустріли Дениску з мамою, які поверталися з дитячого садка. Мами захопилися розмовою, а хлопчики вирішили погратися.

- Андрійку, давай пограємося біля пам’ятника . подивись, скільки там квітів росте. Давай нарвемо.

- Ні, Дениску, біля пам’ятника гратися не можна і квіти рвати не можна.

Про що свідчить поведінка хлопчиків? Ваша думка про виховання хлопчиків.

Сторінка 3. Давайте пограємося.

Вихователь знайомить батьків з народними іграми українців, які сприятимуть закріпленню традицій та обрядів.sam_1461.jpg



Сторінка 4. Читаємо разом з дітьми.

Вихователь знайомить батьків з виставкою книг, дає стислу анотацію щодо їх змісту, рекомендації до читання, розглядання ілюстрацій, бесід за змістом художнього твору.



Сторінка 5. Конкурс.

Завдання 1. На найкраще читання вірша українською мовою.

Завдання 2. Хто назве більше приказок та прислів’їв про сім΄ю.

Завдання 3. Інсценізація української народної казки.

Завдання 4. Розповісти про історію рідного села.

Завдання 5. Звичаї та обряди під час свя


ДИДАКТИЧНІ ІГРИ.
СКЛАДИ КАРТИНКУ НАШОГО КРАЮ
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з нашою Батьківщиною – Україною, з її народними символами. Вчити дітей складати картинку з різних зображень : хата, кущ калини, сонечко, верба, барвінок, дівчинка, хлопчик у національному одязі. Розвивати пам'ять, мислення, мовлення. Виховувати любов до рідної країни, гордість за неї.

Матеріал: різні зображення, великий аркуш паперу, рушник, казки.

Хід гри.

Вихователь:

Струмок серед гаю, як стрічечка,

На квіті метелик, мов свічка.

Хвилюють, малюють, квітують поля -

Добридень тобі, Україна моя !!

- Сьогодні, діти, ми поговоримо про Україну. Україна – це наша земля, рідний край, де ми народилися. Широкі та чарівні простори, прекрасні села та міста. Давайте розглянемо ілюстрації, де зображено нашу країну.

- Діти, які ви знаєте символи України?

Кожна держава світу, які б народи не жили на її території, має свій герб, прапор, гімн. Герб у нас – тризуб, прапор – жовто – блакитний, гімн – « Ще не вмерла Україна». Все це символи держави.

- Зараз ми пограємо в гру, в якій відтворимо частинку нашої країни. Ось на цьому столі символи України, а на цьому - аркуш паперу, на якому розкладатимемо ці символи. Це буде наше село. А як називається наше село?

( Відповідь дітей)



( Діти складають картинку)

- Ось яка гарна картина вийшла: тут і хатки є, і калина, і верба, і сонечко, і річка, і діточки біля хатинки.



Ніхто нехай не половинить,

Твоїх земель не розпина,

Бо ти – єдина , Україна,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від заходу до сходу,

Володарка земель і вод.

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

М. Підгір’янка
МАНДРІВКА ПО РІДНОМУ СЕЛУ
Мета: вчити дітей добирати фотографії і картинки із зображенням праці дорослих відповідно до місця їх роботи, орієнтуючись на ті заклади й установи, галузі сільськогосподарського виробництва, які є в рідному селі; розвивати вміння порівнювати зображення на фотографії чи картинці із власними спостереженнями; виховувати любов до рідного села.

Матеріал: фотографії і картинки із зображенням людей різних професій у різних місцях та установах.

Хід гри.

Вихователь розкладає на столі фотографії і картинки із зображенням різних установ , закладів, підприємств, галузей виробництва.

Діти по черзі вибирають картинку і розповідають, що на ній зображено, чи є така установа чи заклад у нашому селі і хто там працює.
ФОТОГРАФ

Мета: Вчити дітей вільно використовувати свої знання про рідне місто (село), його своєрідності, основних галузях виробництва. Формувати бажання якомога більше дізнатися про свою Батьківщину, виховувати почуття любові до неї і гордості за неї.

Ігрове завдання. Зацікавити інших розповіддю про рідне місто (село).

Правила гри. Не повторювати попередній відповідь. Розповідати захоплююче.

Матеріал: Художні листівки або малюнки дітей, що зображують місто (село), де живуть діти; картинки із зображеннямпамятних місць.

Хід гри.

Вихователь показує дітям картинки із зображенням видатних місць иіста, села. Просить пригадати все, що вони знають про рідне місто (село). Пропонує їм представить себе дорослими і вирішити, де б вони хотіли жити, працювати. Просить розповісти про це так, щоб іншим теж захотілося жити, працювати там же; проводиться конкурс оповідань: перемагає той, хто цікавіше інших розповість про рідне місто (село) , придумає більше варіантів.


ПРОДОВЖ ПРИСЛІВ'Я

Мета: закріпити та поглибити знання українських прислів'їв, розвивати уважність, пам'ять, логічне мислення,виховувати почуття гордості за рідну країну та любові до неї.

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям початок прислів'я, а діти закінчують його. Також дітям пропонується розповісти, як вони розуміють сказане прислів'я.


СИМВОЛИ - РОСЛИНИ УКРАЇНИ
Мета: ознайомити дітей з рослинами – символами України, їх значенням для українців . Вчити знаходити зайве серед необхідного. Розвивати кмітливість, увагу, логічне мислення. Виховувати цікавість до народних звичаїв та любов до рідної природи.

Матеріал: картки з зображенням рослин – символів, розрізні картинки з зображенням рослин

Хід гри.

Варіант 1.Вихователь пропонує дітям розглянути рослини – символи України . пропонує вибрати, що зайве серед запропонованого набору карток, пояснити чому це зайве.

Варіант2. «Склади квітку, яку я назву».

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ « МОЄ РІДНЕ СЕЛО»

( для дітей старшого дошкільного віку)

Мета: розширити знання про рідне село, де вони народилися і живуть, його своєрідність і пам’ятні місця, про основні галузі виробництва, його історичне минуле. Виховувати почуття любові та гордості за рідне селище, за людей , які піклуються про його благоустрій і забезпечують щасливе дитинство.

Матеріал: фотовиставка визначних пам’ятних місць селища, організацій, підприємств. Вірші про рідне село. Матеріал до дидактичної гри « Фотограф» та « Склади герб села». Пісня « Зеленеє жито», матеріал для виготовлення подарунків

Хід заняття.

Сюрпризний момент.

Вихователь заходить до групи з іграшкою – Буратіно:

Погляньте, діти, хто до нас завітав. Давайте привітаємося з Буратіно.

( Діти вітаються) Буратіно тікав від Карабаса – Барабаса і потрапив у наше село. Воно йому сподобалося так, що він хоче дізнатися більше про нього. Розповімо Буратіно про наше село.



Основна частина

Вихователь : Як називається наше село ? За що ви любите його? Які ви знаєте вірші про село, рідну землю, Україну?( Розповідь дітей)

-У нашому селі є багато підприємств, організацій, магазинів, будинок культури, пошта, школа, пам’ятник загиблим воїнам. Покажіть будь – ласка на стенді на фотографіях і розкажіть про них.( Розповідь дітей)

Д/г «Фотограф »h:\садик 2015 г зима\изображение 115.jpg

Мета. Вчити дітей вільно використовувати свої знання про рідне місто (село), його своєрідності, основних галузях виробництва. Формувати бажання якомога більше дізнатися про свою Батьківщину, виховувати почуття любові до неї і гордості за неї.



Д/г« Склади герб села»

Мета: надати знання про герб рідного села, уміти виділяти свій герб серед інших; розвивати спостережливість, увагу, кмітливість; виховувати повагу і гордість за рідне село.h:\садик 2015 г зима\изображение 117.jpg

-Буратіно дуже хоче знати, чи щасливі ви в рідному селі? Чому?( Відповіді дітей)

Давайте залишимо спогади про наше Новопілля Буратіно. Щоб ви хотіли подарувати Буратіно? ( Діти малюють, виготовляють, ліплять з різних матеріалів подарунки і вручають Буратіно)



Заключна частина

-Люди наші дуже привітні і гостинні. На прощання заспіваємо пісню для Буратіно « Зеленеє жито», та пригостимо нашого гостя яблуками та цукерками.


МІНІ – ПРОЕКТ « МАЙСТРИ РІДНОГО СЕЛА»
Вид проекту: дослідницько-пошуковий.

Мета проекту: ознайомити дітей з творчістю, культурою та естетичними цінностями села Новопілля. Розвивати інтерес до мистецтва через народні промисли та сучасні ремесла односельчан, творчі здібності дітей в процесі продуктивної діяльності. Виховувати патріотичні почуття та повагу до народних майстрів.h:\фото на атестацию\майстрині\sam_7324.jpg

Завдання проекту:

  • ознайомити з майстрами - вишивальницями Солонько Марією Іванівною, Демчук Тетяною Яківною , майстринею квітів канзаши та ознайомлення з технікою витинанки.

  • розширити знання дітей та батьків про творчі таланти а на селі;

  • розвивати художньо-творчі здібності і позитивно-емоційне сприйняття навколишнього світу, естетичні почуття, інтерес до мистецтва;

  • дослідити індивідуальний стиль діяльності майстрів;

  • розвивати естетичний смак, естетичне сприйняття,.

Термін виконання проекту: грудень-лютий 2013 – 2014 р.

План реалізації проекту:

h:\садик 2015 г зима\изображение 084.jpg


1 етап: підготовчий

- проведення віртуальної подорожі з батьками та дітьми по сторінкам декоративно- прикладного мистецтва України;

- проведення консультації для батьків «Розвиток творчих здібностей у дітей дошкільного віку»;
- проведення бесід з батьками та працівниками соціальних структур села з метою виявлення майстрів прикладного мистецтва серед односельчан;

- підготувати та організувати екскурсії – огляди дітей та батьків з майстрамисела.



2. етап: основний.

- організувати взаємовідвідування дітей та майстрів вишивки та сучасних видів мистецтва.

- ознайомлення дітей з основними техніками виконання робіт, видами та елементам вишивки та елементів виготовлення квітів, витинанок ;

-проведення консультацій та бесід,майстер – класу для батьків з виготовлення квітів та вишивки і витинанки - з дітьми;

- провести цикл занять, розваг по ознайомленню дітей з традиційно - побутової культурою українського села;
3 етап: Заключний.
- організація спільно з батьками виставок сувенірів і виробів декоративно-прикладного мистецтва та художніх промислів нашого регіону,

- оформлення фото ширми, фото колажів,

- поповнення і збагачення предметно-розвивального середовища в групі наочними посібниками, творами художньої літератури по декоративно-прикладного мистецтва , фігурками, глиняними іграшками, виробами з дерева, тематичними книжками-розмальовки, виготовлення шаблонів і трафаретів для вишивання дітьми, виготовлення дидактичних та настільно-друкованих ігор.
- створення виставки батьківських робіт изображение 268.jpg

« Квітка канзаші» та дитячих робіт « Чарівний світ витинанки»


Очікуваний результат:
   - діти знають майстрів нашого села;

- створено сприятливі умови для саморозвитку дитини і прояву її творчих здібностей у самостійній діяльності;


- підвищила рівень батьківської компетентності, активізувала роль батьків у вихованні та навчанні дітей, що сприяло нормалізації відносин всередині сім'ї;

  • доказала значимість спільної діяльності батьків і дітей.

h:\садик 2015 г зима\изображение 094.jpg


h:\садик 2015 г зима\изображение 089.jpg

h:\садик 2015 г зима\изображение 102.jpgh:\садик 2015 г зима\изображение 101.jpg

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ

ОФОРМИ ВИСТАВКУ

Мета: закріпити знання дітей про предмети побуту, вміння визначати матеріал, з якого вони виготовлені, називати народні ремесла та людей, які ним займаються; викликати цікавість до історії; виховувати повагу до людей різних ремесел, бережливе ставлення до їх праці.

Матеріал: картинки з зображенням людей, які займаються народними ремеслами, вироби з глини, дерева, тканини, хутра, шкіри, паперу, тощо.

Хід гри.

Вихователь пропонує звернути увагу , що всі предмети у кімнаті з різних матеріалів, їх виготовляють люди різних професій.

( Діти розглядають картинки, на яких зображені люди, що займаються різними старовинними ремеслами) Закріпити назви ремесел.

Вихователь пропонує організувати виставку їх робіт.

Виставляє на дошці картинку з зображенням майстрів, а діти вибирають вироби цих майстрів.

Гру можна ускладнити поділивши дітей на дві команди, за кожну правильну відповідь діти отримують фішку.



ЩО КОМУ ПОТРІБНО ДЛЯ РОБОТИ

Мета : виявити знання дітей про професії швеї, перукаря, лікаря, столяра; вчити підбирати необхідні для даної професії знаряддя праці; розвивати мислення, вміння встановлювати зв’язки; виховувати повагу до людей різних професій, шанобливе ставлення до результатів їхньої праці.

Матеріал : шапочки з емблемами відповідних професій, картинки з інструментами.

Хід гри.

У грі беруть участь одночасно 8 дітей. Кожен учасник гри обирає одну із професій і одягає шапочку з емблемою.

Із запропонованих картинок діти мають вибирати ті, на яких зображені знаряддя праці, що необхідні для їм для роботи. Потім кожен « майстер» їх демонструє і розповідає, для чого вони призначені. Діти – глядачі оцінюють правильність вибору і пояснення.

УКРАЇНСЬКІ РУШНИКИ — СКАРБИ НАРОДНІ НАВІКИ
(Комплексне заняття для дітей старшого дошкільного віку)


Мета: Ознайомити дітей з різними видами вишивки; закріпити знання про використання рушників у побуті; вчити описувати узори та малюнки на рушниках, застосовувати різні прийоми для розмалювання паперових рушників;розвивати творчі здібності; виховувати естетичні почуття та формувати естетичний смак, позитивно ставитись до національних традицій, звичаїв культури України.

 Попередня робота: ознайомити дітей з українськими вишитими рушниками.

 Матеріал: склеєні вподовж два аркуші, фарби, пензлі.

 Хід заняття



Прикрашений зал : рушники на стінах, картини, одяг, стоїть стіл вкритий вишитою скатертиною. На столі керамічний посуд. Лунає пісня «Пісня про рушник» муз. Майбороди П. сл. Малишко А.

 Вихователь: Добрий день, мої любі малята. Щиро вітаю вас у нашій світлиці. Ви мабуть, звернули увагу на чудові вишивки на сорочках, рушниках. Від сивої давнини і до наших днів, у радості й горі рушник — невід’ємна частина нашого побуту.

У народі говорили: «Хата без рушників — як родина без дітей.»h:\фото на атестацию\майстрині\sam_7319.jpg

Вишитий рушник можна порівняти хіба що з піснею. За давнім українським звичаєм у хатах збиралися майстрині, де вони ткали, вишивали, а під час роботи співали пісні.


 До залу и заходять вихователі і співають пісню «Вишиванка».

 Вихователь: Вишиті рушники створюють затишок, зміцнюють родину. У народі казали: «Де сяє вишиття, там злагода і добре життя».h:\фото на атестацию\майстрині\sam_7338.jpg

Подивіться як палахкотять багатством кольорів рушники в нашій світлиці.

А які ви, діти бачите кольори на рушниках?

 (Відповіді дітей).

Багато рушників вишиті двома кольорами: червоним і чорним. Червоний — це колір родючої землі, багатства,урочистості. Червоний — колір щастя, добробуту, кохання. Ним найчастіше вишивали дитячий, юнацький, весільний одяг. Червоними нитками вишивали рушник для весільного обряду, яким користувалися в побуті ще й після весілля.

На найдавніших вишивках є геометричні узори — лінії, кола, хрести, ромби, які символізували сонце, зорі, землю, воду.

А де де вам траплялись такі узори?

 (Діти — на писанках).

- Так, це надзвичайно дивні узори. Вони походять ще від язичницьких часів. У пізніші часи на рушниках зазвичай вишивали рослини: калину, троянду, ромашку, волошку, мак, барвінок, колоски пшениці. А доповнювали рослинні орнаменти зображення птахів. На українських рушниках часто можна побачити качок, лебедів, півнів.

А зараз послухайте віршик про рушничок.

Дитина розповідає:

Біле поле полотняне,


рівне ткане, чисто пране,
А по ньому голка ходить,
за собою нитку водить.h:\фото на атестацию\майстрині\sam_7344.jpg

Покрутнеться так і сяк -


розцвіте червоний мак.
Зазирне і там і тут -
василечки зацвітуть.

Вихователь: Довгий прямокутний шмат тканини, завжди у наших предків -українців означав дорогу, шлях який веде людину. Рушники використовували у різних життєвих ситуаціях. У багатьох піснях оспівано сюжет коли мати дає синові в дорогу рушник. Це не просто рушник — це оберіг, на якому вишитий певний орнамент. Його символіка має сприяти безпечній дорозі, щасливому поверненню додому. От і сьогодні наші діти простелять свої рушники на щастя для кожного з нас.

 Вихователь: Велика наша Україна, і рушники в різних її куточках вишивають по-різному. На Прикарпатті рушники вишивають червоним і чорним хрестом. Ось так (показую рушник).h:\фото на атестацию\майстрині\sam_7317.jpg

На Слобожанщині рушник також вишивають гладдю та хрестом, тільки орнамент широкий і складний, (показую).

Український рушник! Скільки зворушливих спогадів та образів з родинного життя пов’язано з рушниками. Багато цікавого змогли б розповісти нам про ті звичаї і традиції, де їм призначалася головна роль.Рушники вишивали в кожній хаті свою майстерність передавали з покоління в покоління. І ми сьогодні запросили до нас у гості народних майстринь Солонько Марію Іванівну та Демчун Тетяну Яківну.

Вони розкажуть нам про рушники та українську вишивку. ( Розповідь майстринь).

А ми сьогодні спробуємо намалювати рушники. Кожен із вас придумає власний узор. І ці невеличкі твори стануть окрасою ваших осель.

 Діти сідають за столи малювати.

Вихователь: Колись в Україні не було такої дівчини, яка не вміла б ткати чи вишивати. За давнім звичаєм, тільки-но дівчинка підростала, вона мала готувати собі посог. Довгими осінніми та зимовим вечорами вишивали рушники, сорочки, хустинки. Вишивали такі малюнки, щоб не були схожі на інші. За їхньою якістю оцінювали дівчину як майбутню господиню. Рушники берегли, їх передавали як обереги з покоління у покоління. Дивовижні орнаменти рушників які ви сьогодні бачите створили руки наших бабусь -народних майстринь.

З прадавніх часів до нас дійшов звичай зустрічати гостей хлібом на рушнику. От і сьогодні вітаємо наших гостей хлібом і сіллю, (підносимо на рушнику каравай із сіллю).

Вихователь: Поки ми з вами відпочивали та роздивлялися різні рушники, ваші малюнки вже підсохли. Давайте влаштуємо виставку з цих рушників.

Хто хоче розповісти про свою роботу? (розповідають за бажанням).

Чудові у вас вийшли рушники, але час закінчувати заняття і пролщатися з нашими майстринями. Дякуємо вам за розповідь і запрошуємо Вас до нас ще у гості..

 Лунає українська народна музика.h:\фото на атестацию\майстрині\sam_7348.jpg



Вихователь: Ось закінчилося наше заняття. Ви чи мало дізналися про рушник у народних звичаях та традиціях, ознайомилися з обрядовою скарбницею українського народу. Наше життя — це біле полотно, на якому доля мережить свій візерунок. Тож нехай на полотні нашого життя переплітаються радісні, червоні, жовті, зелені, блакитні кольори і вічними будуть символи здоров’я, достатку, щастя та злагоди.


МАЙСТЕР – КЛАС ДЛЯ БАТЬКІВ

« ВИХОВУЄМО ЧОМУСИКІВ».
Мета: сформувати у батьків навички розумового виховання дошкільнят.

ХІД ЗАХОДУ.
Батькам пропонують виконати декілька вправ ,які вони можуть проводити разом з дітьми з метою пізнавального розвитку.

  1. Вправа « Назви одним словом».

Мета : навчити дитину узагальнювати, уживати узагальнюючи слова.

Хід вправи.

Вихователь називає батькам по три слова, що стосується певної групи , а батькам пропонує назвати ці слова одним або двома поняттями – узагальненнями.

Наприклад: каша, картопля, котлета ( їжа) тощо.



  1. Вправа « Живе – неживе».

Мета : розвивати мислення; учити дитину порівнювати предмети.

Хід вправи.

Батькам пропонують серію предметів або малюнків, їм потрібно розподілити ці предмети на дві групи – живе і неживе.


  1. Вправа « Четвертий – зайвий».

Мета : розвивати логічне мислення.

Хід вправи.

Батькам пропонують малюнки з чотирма зображеннями, один з яких зайвий. Їм необхідно знайти зайве зображення.

Наприклад: собака, кішка, горобець; тощо.

Рефлексія.

Висновки, запитання батьків.




МІНІ – ПРОЕКТ «ВОНИ БИЛИСЯ ЗА БАТЬКІВЩИНУ»

Вид проекту: дослідницько-пошуковий.

Мета проекту:
Формування у дітей знань про трагічне минуле, бойові дії на території нашого села, відомостями про ветеранів війни, та про схоронених воїнів в братській могилі. Виховання патріотичних почуттів.

Завдання проекту:

  • Познайомити з історією Великої Вітчизняної війни, прикладами героїзму і мужністю воїнів в боротьбі за визволення села;

  • Активізувати набуті знання в продуктивних видах діяльності.

  • Виховувати любов і повагу до захисників Батьківщини на основі яскравих вражень, конкретних історичних фактів, доступних дітям і викликають у них емоційні переживання.


Термін виконання проекту:
березень - травень 2014 р.

План реалізації проекту:

-Організувати пошуково-дослідницьку діяльність дітей та батьків;

- Розширити соціальні уявлення дітей про історичні, воєнні події нашого села;h:\фото на атестацию\dscn5152.jpg

-Зібрати документи і фотографії з сімейних архівів про учасників війни.

- Залучити до спільної роботи батьків.

- Провести евристичні пізнавальні бесіди на теми «Вони билися за Батьківщину», «Чи потрібен мир народам світу, а війна їм не потрібна», « Велика Вітчизняна війна», «Жінки і діти на війні», «Визволення від фашистських загарбників села Новопілля», «День Перемоги».

- Відвідати виставки в місті Кривий Ріг «Визволення Кривого Рогу» приуроченої 70-ї річниці визволення від фашистських загарбників.

- Відвідати краєзнавчий музей міста та районний музей бойової слави.

- Розглянути альбому «День Перемоги».

-Виготовлення плакату «Ми за мир».


-Колективна робота з ліплення «Військова техніка»
-Війна очима дітей (малювання по темі війни).
- Оформлення тематичної виставки в книжковому куточку.h:\фото на атестацию\pic_0027.jpg

-Виготовлення листівок до зустрічі з ветеранами.


-Проведення свята «Ми пам'ятаємо».
- Участь у мітингу, присвяченому Дню Перемоги.

- Експозиція в книжковому куточку «Вони билися за Батьківщину».

- Розучити з дітьми та батьками пісні воєнних років.

- Провести тематичне заняття і екскурсію до пам’ятника загиблим воїнам.

- Підготувати та провести урочистий концерт та зустріч з ветеранами війни, дітьми воєнного часу.

Очікуваний результат:

  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка