Курсовий проект пояснювальна записка система дистанційного навчання програмуванню. Підсистема слухача. Студент гр. Пзас-06 2



Сторінка2/4
Дата конвертації13.03.2016
Розмір0.82 Mb.
1   2   3   4
. Тут та являють собою величини ширини та висоти зображення у пікселях. Кожен з цих двох параметрів не може перевищувати 1000. Також треба враховувати. що максимальним значення точок, що може містити графік – 300000. Тобто, результат множення величин та не повинен перевищувати цього значення.

Як було зазначено раніше, Google Charts API підтримує велику кількість видів графіків та діаграм. Проте не всі з них є потрібними для відображення статистики Переглянувши список діаграм, формування яких є однією з задач у предметній галузі дистанційної освіти, можна зробити висновок про доцільність використання 2 видів вищеозначених графіків. Цими видами є стовпчаста діаграма та кругова діаграма. Для подальшого аналізу вистачить розбору особливостей завдання параметрів для цих двох видів графіків.
1.3.1 Особливості побудови стовпчастої діаграми
Стовпчаста діаграма буде однією з основних діаграм, що використовуються у предметній галузі дистанційної освіти. Цими двома видами графіків буде графік середніх балів студента за курсами та графік середніх балів студентів за курсом.

Розберемо, які параметри існують для побудови стовпчастої діаграми.

По-перше, існує декілька видів стовпчастих діаграм. Вибрати, який вид потрібен, можна за допомогою параметру cht. Якщо він дорівнює bhs, то стовпчики на діаграмі направлені горизонтально. Якщо він дорівнює bvs, то стовпчики діаграми направлені вертикально. Для цих двох видів, якщо задати у даних декілька рядів, то відповідні стовпчики різних рядів будуть розташовані один на одному. Якщо ж потрібно, щоб стовпчики різних рядів починалися з одного і того ж місця, то можна задати вид графіку bso та bvo відповідно. Якщо необхідно згрупувати стовпчики (так, щоб стовпчики з різних рядів знаходилися не один на одному, а біля друг друга) то необхідно використовувати графіки виду bhg та bvg відповідно. Діаграми, що необхідні для відображення статистики, будуть простими, тому можна використовувати діаграмі з горизонтальними стовпчиками (рис.1.2) і діаграму з вертикальними стовпчиками (рис. 1.3) Інші види діаграм не є потрібними для вирішення задачі відображення статистики.

Рисунок 1.2 – Стовпчаста діаграма з горизонтальними стовпчиками


Рисунок 1.3 – Стовпчаста діаграма з вертикальними стовпчиками


По-друге можна задавати колір стовпчиків. Це можна зробити за допомогою параметру chco. Розглянемо його синтаксис. По-перше, колір стовпчиків з одного ряду може бути однаковим. У такому випадку можна використовувати синтаксис chco=, ..., . Тут кольори задаються для кожного ряду стовпчиків, розділяючись комами. Само значення колір задається у шістнадцятирічному форматі RRGGBB. Наприклад, кольори для двох рядів діаграми, що зображена на рисунку 1.3, задані таким чином: chco=4D89F9,C6D9FD. Якщо ж необхідно, щоб стовпчики у одному ряді мали різний колір, то необхідно використовувати синтаксис: chco=||...|,,..., Тут для першого ряду даних колір заданий для кожного стовпчика окремо (розділені вертикальною лінією). Різні серії, як і у минулому прикладі синтаксису, розділяються комами. Для стовпчиків існує можливість задавати не простий колір, а установлювати градієнтні зміни кольору, чи робити стовпчики смугастими. Це можна зробити за допомогою параметру chf.

Важливим є встановлення осьових міток. Схема встановлення міток є доволі складною, для їх завдання використовується декілька параметрів. Розглянемо кожен із них.

Головним є параметр chxt. За допомогою цього параметру можна задати осі, на яких будуть відображуватися мітки. Осі можуть бути чотирьох типів: знизу(x) ліворуч (y), зверху (t), праворуч (r). Можна задати декілька осей, тому синтаксис цього параметру є chxt=,. Можна задати декілька осей з одного боку (наприклад chxt=x,x,y), а кожну з них потім можна буде модифікувати окремо.

Значення, що будуть відображені на кожній осі, залежать від інших параметрів, що треба задати. Якщо окрім параметру chxt не буде задано нічого, то мітки осей, що зображуються ліворуч та праворуч, будуть розпочинатися з 0 і закінчуватися 100. Мітки за верхньою і нижньою осями будуть зображені для кожного стовпчика і матимуть нумерацію починаючи з 1 і шагом 1. Змінити такі значення можна декількома способами.

По-перше можна задати границі осей. За встановлення цієї інформації відповідає параметр chxr. Його синтаксис: chxr=,,,|...| ,,,. Тут для кожної осі, що задана у параметрі chxt встановлюється три параметри –нульове значення осі(), максимальне значення осі (), та шаг, за яким необхідно розставляти мітки (). Параметр - це номер осі (у тому порядку, у якому вона задавалася у параметрі chxt), для якої задається параметри. Інформація по масштабування різних осей розділяється вертикальною лінією.

Масштабування значень міток непогано проявляє себе для міток, що характеризують неперервні величини. Проте для величин, що мають дискретний характер, використання параметру chxr може не допомогти. Так само немає користі з цього параметру для величин нечислових (наприклад. коли кожен стовпчик має текстову назву). Для завдання таких значень краще використовувати пряме завдання міток, за допомогою параметру chxl. Синтаксис цього параметру: chxl=:||...||...|: ||...|. Тут значення - значення, що відповідає індексу осі, за якою встановлюють мітки. - текст, що потрібно відобразити на конкретній мітці. Тести різних міток розділяються вертикальними лініями, також ними розділяються різні осі. Приклад використання цього параметру: для діаграми, що зображена на рисунку 1.4, параметр chxl=0:|Jan|Feb|Mar|Apr|May.


Рисунок 1.4 – Приклад прямого завдання осьових міток.


Окрім цього існує можливість встановлювати конкретні позиції для кожної мітки (за допомогою параметру chxp. Це можна використовувати для відображення підписів над осями. Синтаксис цього параметру: chxp=,, ...,|...|,,...,. Синтаксис організований за ти же принципом, що і попередній приклад.

Також існує можливість задавання стилів для кожної мітки. Це можна робити за допомогою параметру chxs.

Окрім цього, для графіку можна задати колір фону. Це можна зробити за допомогою параметру chf. Синтаксис параметру: chf=,s,|... Тут - частина графіку, фон якої потрібно задати. Може приймати значення: bg (повна заливка усього простору графіка; c – заливка лише фону, на якому розташований графік; a – задання графіку прозорим. Значення s вказує на те, ци є фон прозорим, чи непрозорим. Значення вказує на колір фону, що задається.

Окрім цього, можна задати велику кількість параметрів для побудови більш складного графіку. Проте було проаналізовано лише деякі з них, що надавали можливість побудувати графік.


1.3.2 Особливості побудови кругової діаграми
Кругова діаграма – ще один тип діаграм, які можна використати для візуального представлення статистичних даних у предметній галузі, що аналізується. Цей вид діаграм можна використовувати для побудови графіку статистики успішності групи.

Для успішної побудови необхідно проаналізувати параметри, що можна задати для кругової діаграми.

По-перше, існує декілька видів кругових діаграм. Вибрати, який вид потрібен, можна за допомогою параметру cht. Якщо він дорівнює p, то буде побудовано плоску кругову діаграму (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 – Звичайна кругова діаграма


Якщо він дорівнює p3, то буде побудовано кругову діаграму у трьохвимірну вигляді (рис. 1.6).

Рисунок 1.6 – Об’ємна кругова діаграма


Якщо на одній діаграмі потрібно відобразити декілька рядів даних, то треба використовувати тип pc. Вид такої діаграми зображено на рисунку 1.7.

Рисунок 1.7 – Концентрична кругова діаграма


Для побудови діаграми успішності групи необхідний лише один ряд даних, тому концентрична кругова діаграма не є потрібною для конкретних задач предметної галузі.

Можна задати кольори, у які будуть розфарбовані сектора графіку. Зробити це можна за допомогою параметру chco. Синтаксис цього параметру для кругової діаграми: chco=||,,...,.

Тут параметри та - колір у шістнадцятирічному форматі RRGGBB. Для завдання кольорів по одному ряду даних можна використати декілька способів. По-перше, можна задати колір ряду у форматі ,, і всі сектори цього ряду будуть пофарбовані у відтінки цього кольору від темного () до світлого (). Також можєна вказати колір для кожного сектору одного ряду окремо. Для цього необхідно задавати кольори, розділені вертикальною лінією. За наявності декількох рядів даних(тобто графік з концентричними кільцями), можна задати значення для різних рядів, розділяючи значення комами.

Також можна задати мітки на діаграмі. Діаграму, на якій зображено мітки, можна побачити на рисунку 1.8. Задати мітки для кожного сектору можна за допомогою параметру chl. Формат завдання параметру: chl=|...|. Тут – значення рядка, що відображується на мітці для сектору. Мітки застосовуються послідовно для кожного сектору у тому ж порядку, у якому задавалися дані по секторах. Якщо у даних зазначено декілька рядів (концентрична кругова діаграма, наприклад), мітки застосовуються до всіх цих секторів, в порядку, зазначеному в chd. У якості розділителя між мітками треба використовувати вертикальну риску. Якщо потрібно зазначити пусте значення Його можна вказати за допомогою двох послідовних символів вертикальної риски без пробілів між ними:||. Не обов’язково маркувати всі сектори.


Рисунок 1.8 – Маркування секторів кругової діаграми


Також є можливість встановлення легенди на графіку (Графік з легендою відображено на рисунку 1.9). Це можна зробити за допомогою параметру chdl. Синтаксис параметру: chdl=|...|. Тут - текст для рядків легенди. Кожний елемент відноситься до кожного елементу даних у параметрі chd. Для задання пробілу можна використати знак “+”. Якщо не задано цей параметр, на графіку не буде легенди. Крім цього, за допомогою параметру chdlp можна задати розміщення легенди на зображенні.

Рисунок 1.9 – Легенда на круговій діаграмі.


Ідентичним до стовпчастої діаграми є спосіб завдання фону кругової діаграми. Також для кругової діаграми можна задати ще параметри, проте для побудови звичайного графіку цих можливостей вже є достатньо.
1.4 Постановка задачі
Необхідно реалізувати веб-cистему, що виконує підтримку дистанційного навчання з програмування. Система має виконувати такі функції:

а) можливість реєстрації та аутентифікації користувачів у системі (студент, вчитель, адміністратор). Система також має дозволяти користувачам можливість зміни інформації, що вводиться ними для реєстрації (прізвище ім’я, побатькові, група чи кафедра, адреса електронної пошти, пароль). Окрім цього сюди входить можливість для користувачів перегляд реєстраційної інформації (окрім паролів) інших користувачів;

б) підтримка роботи з лекціями. У цей пункт з точки зору викладача входить можливість додавання, редагування, видалення а перегляд лекції з його курсу. З точки зору студента у цю задачу входить перегляд лекції;

в) підтримка самоперевірочних тестів. З точки зору викладача ця задача включає у себе створення, редагування, перегляд та видалення самоперевірочного тесту (як усього тесту так і окремих питань тесту). з точки зору студента у цю задачу входять повопросний перегляд тестів та його проходження з отриманням результату;

г) підтримка виконання практичних завдань з програмування. З точки зору викладача ця задача складається з можливості створення практичного завдання (з завданням правильного результату), перевірка та оцінювання завдань, що надіслані студентами. З точки зору студента – можливість перегляду тестових завдань, можливість відправлення результатів роботи своєї програми, можливість перегляду оцінки за завдання;

ґ) підтримка перегляду статистики результатів з практичних завдань. До статистики входять інформація про результати за окремим студентом, інформація про результати за конкретним викладачем, представлення результатів у вигляді сторінки журналу навчальної групи. Також система має відображати статистичну інформацію за допомогою статистичних діаграм;

д) підтримка новин. Ця задача включає можливість інформування користувача про взаємодію з ним інших користувачів системи, підтримка перегляду новин у форматі RSS;

е) надавати можливість адміністратору виконувати контроль за персональними записами користувачів системи (видалення та редагування), зміну списку можливих навчальних груп та факультетів, додавання нових ролей у системі.

Для підсистеми слухача у розроблюваному застосуванні необхідно реалізувати усі функції з вищезгаданих, що мають відношення до студента.

2 РОЗРОБКА ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ

2.1 Аналіз вимог
На етапі аналізу вимог для розроблюваного програмного продукту були виділені варіанти використання, і побудована use-case діаграма, яку можна побачити на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 – Use-case діаграма


У наступних розділах буде детально розглянуто найбільш цікаві варіанти використання.
2.1.1 Отримати новини
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: відсутні.

Вихідні умови: користувачеві відображуються всі новини: останні коментарі на його відповіді, лекції та завдання.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач авторизується;

2) система отримує з бази останні новини для користувача залежно від того вчитель він чи студент;

3) система відображає останні новини на сторінці новин.

Альтернативні напрямки виконання:

Виключення 1 – немає жодної новини:

1) користувач авторизується;

2) система отримує з бази останні новини для користувача залежно від того вчитель він чи студент;

3) система інформує користувача про те, що новин не має.


2.1.2 Перегляд списку вчителів
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: відсутні.

Вихідні умови: користувачеві відображуються вчителі залежно від обраного факультету.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач переходить до сторінки перегляду списку вчителів;

2) користувач вибирає необхідний йому факультет;

3) система відображає вчителів.

Альтернативні напрямки виконання:

Виключення 1 – немає жодного вчителя в обраному факультеті:

1) користувач переходить до сторінки перегляду списку вчителів;

2) користувач вибирає факультет в якому немає вчителів;

3) система інформує користувача про те, що вчителів в цьому факультеті немає.


2.1.3 Перегляд інформації користувача (профайлу)
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: відсутні.

Вихідні умови: користувачеві відображуються інформація про іншого користувача (профайл).

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач переходить до сторінки перегляду профайлу;

2) система знаходить інформацію про користувача: пошту, ім’я, прізвище, по-батькові, факультет чи групу, а також список лекцій і передплатників, якщо це вчитель, або список підписок якщо це студент;

3) система відображає знайдену інформацію.

Альтернативні напрямки виконання: відсутні.


2.1.4 Перегляд статистики за групою
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: відсутні.

Вихідні умови: користувачеві відображуються статистика за групою.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач переходить до сторінки перегляду статистики за групою;

2) користувач обирає групу та вчителя та викликає функцію перегляду;

3) система знаходить інформацію по кожному студенту, який належить до обраної

групи на основі завдань до кожної лекції обраного вчителя;

5) система будує таблицю, у якій відображає знайдену інформацію;

6) система будує 2 графіка успішності студентів за допомогою використання Google Charts API;

7) система відображає усю цю інформацію користувачу.

Альтернативні напрямки виконання: відсутні.


2.1.5 Перегляд статистики за студентом
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: відсутні.

Вихідні умови: користувачеві відображуються статистика за студентом.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач переходить до сторінки перегляду статистики за студентом;

2) користувач обирає групу та студента та викликає функцію перегляду;

3) система знаходить інформацію по обраному студенту на основі кожного відправленого ним завдання ;

4) система будує таблицю, у якій відображає знайдену інформацію;

5) система будує графік де відображається середній бал по кожному вчителю за допомогою використання Google Charts API;

6) система відображає усю цю інформацію користувачу.

Альтернативні напрямки виконання: відсутні.
2.1.6 Перегляд статистики за завданнями
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: відсутні.

Вихідні умови: користувачеві відображуються статистика за завданням.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач переходить до сторінки перегляду статистики за завданням;

2) користувач обирає вчителя та лекцію;

3) користувач обирає завдання до лекції;

4) система знаходить інформацію по обраному для кожного відправленого рішення;

5) система будує таблицю, у якій відображає знайдену інформацію;

6) система відображає таблицю з інформацією користувачу.

Альтернативні напрямки виконання: відсутні.
2.1.7 Перегляд лекції
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: відсутні.

Вихідні умови: користувачеві відображуються лекція за коментарями.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач переходить до сторінки перегляду лекції;

2) система відображає текст лекції ;

3) система відображає першу сторінку коментарів;

4) система відображає також інші сторінки коментарів, якщо вони є та користувач викликає функцію відображання.

Альтернативні напрямки виконання: відсутні.
2.1.8 Створити нову лекцію
Дійова особа: вчитель.

Попередні умови: відсутні.

Вихідні умови: нова лекція.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач переходить до сторінки створення лекції;

2) система відображає html-редактор лекції;

3) користувач вказує назву лекції, текст та тег;

4) користувач викликає функцію збереження лекції;

5) система проводить аналіз лекції та зберігає необхідну інформацію.

Альтернативні напрямки виконання:

Виключення 1 – вчитель не вказав назву, текст або тег лекції:

1) користувач переходить до сторінки створення лекції;

2) система відображає html-редактор лекції;

3) користувач не вказує назву, текст або тег лекції;

4) користувач викликає функцію збереження лекції;

5) система проводить аналіз лекції та інформує користувача про помилки;

6) система відображає користувачу сторінку перегляду лекції.
2.1.9 Додати тест до лекції
Дійова особа: вчитель.

Попередні умови: користувач знаходиться на сторінці редагування лекції.

Вихідні умови: новий тест успішно додається до лекції.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач викликає функцію створення тесту;

2) система відображає редактор тесту;

3) користувач задає текст питання;

4) користувач задає варіанти відповіді на питання, включаючи їх правильність;

5) користувач додає до тесту нове питання або викликає функцію збереження тесту.

Альтернативні напрямки виконання: відсутні.


2.1.10 Додати завдання до лекції


Дійова особа: вчитель.

Попередні умови: користувач знаходиться на сторінці редагування лекції.

Вихідні умови: нове завдання успішно додається до лекції.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач викликає функцію створення нового завдання;

2) користувач вказує назву завдання та його текст;

3) користувач додає еталонне рішення, якщо бажає;

4) користувач викликає функцію збереження нового завдання;

5) система аналізує завдання та зберігає необхідну інформацію.

Альтернативні напрямки виконання:

Виключення 1 – вчитель не вказав назву або текст завдання:

1) користувач викликає функцію створення нового завдання;

2) користувач не вказує назву завдання або його текст;

3) користувач додає еталонне рішення, якщо бажає;

4) користувач викликає функцію збереження нового завдання;

5) система аналізує завдання та інформує користувача про помилки.


2.1.11 Пройти тест
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: користувач знаходиться на сторінці перегляду лекції.

Вихідні умови: користувач отримує інформацію про успішність при проходженні тесту.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач викликає функцію відображення тесту;

2) система відображає користувачу по черзі кожне питання та варіанти відповідей;

3) користувач обирає одну чи декілька відповідей у кожному питанні;

4) система аналізує відповіді користувача;

5) система інформує користувача про кількість правильних та неправильних відповідей.

Альтернативні напрямки виконання: відсутні.

2.1.12 Відправити рішення на завдання до лекції
Дійова особа: користувач.

Попередні умови: користувач знаходиться на сторінці перегляду лекції.

Вихідні умови: користувач надіслав рішення до завдання.

Нормальний напрямок виконання:

1) користувач переходить до сторінки зі списком завдань до лекції;

2) користувач обирає одне з завдань;

3) користувач викликає функцію надіслання рішення;

4) користувач обирає файл з рішенням та пише коментар до нього якщо потрібно;

5) система намагається завантажити файл на сервер;

6) система аналізує файл, порівнює файл с еталонним рішенням, якщо воно є, та зберігає необхідну інформацію;

7) система інформує користувача про правильність надісланого рішення.

Альтернативні напрямки виконання:

Виключення 1 – користувач не вказав шлях до файлу з рішенням:

1) користувач переходить до сторінки зі списком завдань до лекції;

2) користувач обирає одне з завдань;

3) користувач викликає функцію надіслання рішення;

4) користувач обирає файл з рішенням та пише коментар до нього якщо потрібно;

5) система намагається завантажити файл на сервер;

6) системі на вдається завантажити файл і вона інформую користувача про помилку.
2.1.13 Виставити оцінку за рішення
Дійова особа: вчитель.

Попередні умови: користувач знаходиться на сторінці перегляду лекції.

Вихідні умови: користувач надіслав рішення до завдання.

Нормальний напрямок виконання:

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка