Кузнєцова оксана Володимирівна



Скачати 377.61 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір377.61 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Східноукраїнський національний університет



імені Володимира Даля

КУЗНЄЦОВА Оксана Володимирівна

УДК 378.091.8:124.5- 027.553



формування сімейних цінностей

у студентів вищих навчальних закладів

13.00.07 – теорія і методика виховання




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2015
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.



Науковий керівник

доктор філософських наук, професор

Уваркіна Олена Василівна,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова,

професор кафедри соціальної філософії та філософії освіти



Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент

Сопівник Ірина Віталіївна,

доцент кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті Національного університету біоресурсів і природокористування України;


кандидат педагогічних наук, доцент

Бурцева Ірина Ігорівна

завідувач кафедри перекладу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.


Захист дисертації відбудеться 8 жовтня 2015 р. о 13 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, конференц-зала (1 поверх).


З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053,м. Київ, вул. Артема 52-Г (3 поверх).

Автореферат розіслано 7 вересня 2015 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Є. Крсек


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Сім’я є важливим інститутом соціалізації особистості, тому пропаганда сімейних цінностей у молоді є перспективним напрямом державної сімейної політики, яка базується на кращих історичних надбаннях сім’ї, її культурних та національних традиціях. Інститут сім’ї є важливою ланкою українського суспільства, де зростають та виховуються діти та формується відповідальність молоді щодо якісного виконання батьківських функцій.

Розглядаючи вплив соціального життя на особистість, можна зазначити, що сучасна молодь орієнтується на особистий успіх, підприємливість, матеріальну забезпеченість, прагне до самоактуалізації, саморозвитку, самовдосконалення поза сім’єю. Подібні зміни в системі ціннісних орієнтацій молоді впливають на функціонування сім’ї, і як наслідок, вступаючи до шлюбу та народжуючи дитину молоді батьки виявляються неготовими до виконання своєї нової соціальної ролі і іноді неспроможні до побудови стабільних стосунків у родині. Це призводить до зниження рівня народжуваності, збільшення розлучень та зростання кількості одиноких матерів, дітей-сиріт, сімейно-побутових конфліктів, випадків насильства тощо.

Аналіз наукових досліджень показав, що процесу підготовки молоді до сімейного життя присвятили свої роботи М. Алексєєва, Т. Буленко, Т. Говорун, О. Кікінежді, І. Мачуська, Н. Новікова, В. Постовий, І. Трухін, О. Удалова та ін.; питання становлення та розвитку сім’ї дослідили І. Бестужев-Лада, Д. Варга, І. Гребенніков, Г. Гурко, Н. Гусак, С. Жигалін, Г. Філіпова, О. Чеботарьова та ін.

Проблеми формування особистості дитини у системі сімейного виховання розглядалися науковцями, як І. Бех, Є. Бондаревська, Р. Гурова, Л. Канішевська, Н. Карлюк, І. Кон, Т. Кравченко, А. Харчев, В. Шепель та ін.; сучасні наукові дослідження щодо порушення прав дітей та жорстокого поводження з ними проводили Т. Алексєєнко, С. Бадора, В. Бачарова, Т. Василькова, О. Докуніна, О. Жорнова, Н. Заверико, З. Зайцева, І. Звєрєва, А. Зубков, Л. Ковальчук, К. Левченко, Л. Міщік та ін. Питанню сутності батьківства приділяли увагу О. Безпалько, І. Братусь, Л. Буніна, Г. Лактіонова, О. Лещенко, Н. Світайло та ін., усвідомленого батьківства в психологічному аспекті – О. Бодальов, М. Єрміхіна, Р. Овчарова, І. Кон, А. Співаковська, В. Столін, Г. Філіпова, І. Хамітова та ін.; проблеми статевого виховання молоді висвітлені у роботах В. Кагана, Д. Колесова, В. Кравця, І. Мезері, В. Сорочинської.

Аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури та педагогічної практики надав змогу зробити висновок, що проблема підготовки молоді до сімейного життя і відповідального батьківства потребує подальшого наукового аналізу, враховуючи сучасні проблеми, такі як зростання рівня дитячої бездоглядності, кількості випадків соціального сирітства та торгівлі дітьми, насильства в сім’ї та асоціальної поведінки підростаючого покоління.

Актуальність зазначеної проблеми посилюється виявленими в процесі дослідження наявними суперечностями:



  • зростання ролі сім’ї як основи суспільства та неготовність молоді до створення сім’ї;

  • існування сім’ї як соціального інституту виховання та не сформованість сімейних цінностей значної частини батьків через низький рівень культури та педагогічну неграмотність;

  • наявність нормативно-правової бази щодо регламентування сімейних відносин та зростання кількості безпритульних та бездоглядних дітей, а також народжених поза шлюбом;

  • потреба удосконалення інформаційно-просвітницької роботи серед студентської молоді та недостатнє науково-методичне забезпечення педагогічних працівників щодо підготовки студентів до сімейного життя.

Важливість і актуальність даної проблеми та недостатня наукова розробленість педагогічних умов щодо формування сімейних цінностей у студентів, а також виявлені суперечності зумовили вибір теми дослідження «Формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в рамках Держбюджетної науково-дослідної роботи згідно з планом пріоритетних напрямів дослідження Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України за темою: «Методологічні основи формування ціннісних компетенцій у студентів в процесі гуманітаризації освіти та виховання (державний реєстраційний номер №0113U001700) та в рамках наукової теми Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «Принципи організації та тенденції розвитку вищої освіти у ХХІ столітті» (рішення Вченої ради НПУ імені М. П. Драгоманова від 22 грудня 2006 р., протокол № 5). Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол №5 від 26.12.2011 р.) й узгоджена рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні НАПН України (протокол №4 від 29.04.2014 р.).



Мета дослідження: теоретично обґрунтувати модель та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов щодо формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів.

Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:



  • дослідити ґенезу проблеми формування сімейних цінностей у студентської молоді;

  • визначити критерії та рівні сформованості сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів;

  • створити модель формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів та експериментально перевірити її ефективність;

  • обґрунтувати і експериментально перевірити педагогічні умови формування сімейних цінностей у студентів

  • розробити методичні рекомендації для педагогів вищих навчальних закладів щодо формування сімейних цінностей у студентів.

Об’єкт дослідження – процес формування сімейних цінностей студентської молоді.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування сімейних цінностей студентів вищих навчальних закладів.
Методи дослідження:

теоретичні – аналіз філософсько-етичної, психолого-педагогічної літератури з проблем дослідження; систематизація й узагальнення результатів попередніх досліджень, а також методичних розробок дало змогу розробити модель щодо формування сімейних цінностей у студентів, спрогнозувати науковий пошук; узагальнення теоретичних та емпіричних даних щодо визначення педагогічних умов формування сімейних цінностей у студентів;

емпіричні – діагностичні методи (бесіда, анкетування, тестування, метод незакінчених речень, ранжування, вирішення проблемних ситуацій), обсерваційні (включене та опосередковане спостереження), педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і контрольний етапи), за допомогою якого було визначено рівні сформованості сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів;

математично-статистичні – метод χ2 «хі-квадрат» критерію за допомогою якого визначено кількісні залежності між показниками дослідження та проведено їх якісний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше

  • визначено цілі, завдання та напрями сімейної політики на сучасному етапі розвитку Української держави та суспільства щодо організації ефективної роботи з питань формування відповідального батьківства;

  • обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови щодо формування у студентської молоді сімейних цінностей; впроваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на підготовку молоді до виконання батьківських обов’язків;

  • здійснено комплексний системний аналіз міжнародних та вітчизняних нормативно-правових документів з прав людини та їх впровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних щодо підвищення ефективності роботи з метою формування сімейних цінностей у студентів.

удосконалено:

  • форми і методи просвітницької діяльності щодо запобігання насильства в сім’ї, захисту прав дітей, протидії торгівлі людьми;

  • компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий), критерії та показники для визначення рівнів (високий, середній, низький, непродуктивний) сформованості у студентів сімейних цінностей;

уточнено сутність поняття «сімейні цінності» – соціально-значиме інтегративне особистісне утворення, що базується на соціально-схвалених нормах і правилах, які впливають на становлення людського індивіда як суспільної істоти, а також історично обумовлені соціокультурною, економічною і політичною життєдіяльністю суспільства та відображають гуманістичні загальнолюдські ідеали;

подальшого розвитку набули зміст, форми і методи навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах щодо формування сімейних цінностей у студентів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці й упровадженні методичних рекомендацій з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу щодо формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів, а також з проблем попередження сімейного неблагополуччя та посилення відповідальності батьків за виховання дітей. Створено інтерактивні матеріали, навчальні курси, рекомендовано для використання у закладах освіти міжнародного досвіду щодо створення інституту сім’ї.

Теоретичні і практичні матеріали дослідження можуть бути використані педагогічними працівниками у навчально-виховному процесі в системі викладання соціально-гуманітарних дисциплін, при розробці навчально-виховних програм, навчально-методичних посібників, а також курсових, дипломних та магістерських робіт студентами.



Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику роботи Сумського державного університету (акт впровадження від 19.03.2015 р.), Вінницького технічного коледжу (від 02.04.2015 №Т/187) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (від 31.03.2015 №14.1/10-517).

Особистий внесок автора. У методичних рекомендаціях «Профілактична діяльність щодо запобігання захворюванню на туберкульоз та формування здорового способу життя серед учнівської та студентської молоді» (2008, співавтор Л. Карпушевська) автором розроблено форми і методи навчально-виховної роботи з учнями і студентами, з метою запобігання захворюванню на туберкульоз і формування здорового способу життя (автор. стор.139-141), «Підвищення професійного рівня педагогічних працівників» (2010, співавтор О. Удалова) автором розроблено програму семінару «Соціально-педагогічна робота щодо подолання негативного впливу на дітей в Інтернет-мережі» (автор. стор. 26), у «Методичних рекомендаціях щодо формування відповідального ставлення до здоров’я серед студентської молоді» (2011, співавтор Г. Буянова) автором висвітлено питання профілактичної діяльності щодо вживання узалежнюючих речовин (автор. стор. 236-239), у навчальній програмі спецкурсу «Українська родина» (2013, співавтор О. Удалова) автором розроблено теми модулю 2, приблизна тематика роботи клубу «Сім’я» (автор. стор. 175-177, 182-183).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та методичні положення, висновки й попередні результати дисертаційного дослідження оприлюднено в доповідях на науково-практичних конференціях різного рівня:

  • міжнародних: «Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України» (2008-2014);

  • всеукраїнських: «Оздоровлення студентів, формування принципів здорового способу життя» (Київ, 2006), «Діяльність органів самоврядування щодо формування здорового способу життя» (Київ, 2008), «Взаємодія органів освіти та громадських організацій щодо формування здорового способу життя» (Київ, 2008), «Діяльність вищих навчальних закладів щодо профілактики асоціальної поведінки» (Одеса, 2008), «Впровадження європейських стандартів в навчально-виховний процес ВНЗ щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків студентів» (Суми, 2014);

  • всеукраїнських науково-практичних семінарах: «Психолого-педагогічні основи підготовки студентської молоді до сімейного життя» (Вінниця, 2008), «Молодіжні, громадські об’єднання: діалог і соціальне партнерство» (Київ, 2010), «Психолого-педагогічна діяльність ВНЗ щодо формування у студентів соціальних компетенцій» (Київ, 2012), «Проблеми організації позааудиторної діяльності студентів вищих навчальних закладів» (Київ, 2012), «Інформаційно-просвітницька робота у ВНЗ щодо впровадження Державної програми забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» (Київ, 2013), «Інновації вищих навчальних закладів щодо формування соціальних компетенцій у студентської молоді» (Київ, 2014), «Взаємодія вищих навчальних закладів і громадських організацій щодо формування здорового способу життя» (Київ, 2014), «Формування сімейних цінностей у студентської молоді» (Київ, 2015).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 21 публікації, з них 1 стаття у зарубіжному та 7 у вітчизняних наукових фахових виданнях, 7 статей опубліковано в матеріалах конференцій, 6 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (239 назв, з них 4 іноземною мовою), 21 додаток на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 224 сторінках, із них 165 сторінок повного тексту. Робота містить 11 таблиць та 5 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної наукової теми, ступінь розробленої проблеми, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, теоретико-методологічну основу та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження; представлено перелік публікацій, структуру і обсяг дисертації.



У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування сімейних цінностей у студентів» проаналізовано стан дослідженої проблеми, особливості становлення та розвитку сім’ї як соціального інституту, уточнено поняття «сімейні цінності», «сім’я», «неблагополучна сім’я», «усвідомлене батьківство», «відповідальне батьківство»; розкрито соціальні фактори, які руйнівно впливають на функціонування сім’ї та її цінності.

Аналіз широкого кола джерел показує, що теоретико-методологічні здобутки і наукова діяльність вчених базувалась на ґрунті надбань філософської та психолого-педагогічної думки, які спрямувалися на розробку теоретичних питань життєдіяльності сім’ї як первинного оточення дитини.

Узагальнюючи результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених як В. Андрущенко, К. Девіс Л. Губерський, Т. Парсонс, О. Уваркіна, ми констатували, що сім’я має історично визначене об’єднання, члени, якого взаємодіють на основі шлюбних або родинних відносин, мають взаємну моральну відповідальність за виховання дітей.

Згідно завдань нашого дослідження та з метою формування у студентів сімейних цінностей, нами розглянуто поняття «сімейні цінності».

На основі положень вчених як А. Здравомислов, Л. Фоміна, М. Певзнер констатуємо, що сімейні цінності мають унікальне і соціальне значення в системі сімейних відносин. Аналіз процесу становлення особистості у сім’ї, підтверджує важливість сімейних цінностей, які впливають на ідеали та реальні зразки для наслідування; регулюють міжособистісні відносини і зв’язки у сім’ї; мають вплив на дошлюбну і шлюбну поведінку; формують орієнтації на виконання індивідом батьківських обов’язків.

Внаслідок теоретичного аналізу з’ясовано, що в педагогічних дослідженнях вчених як О. Безпалько, І. Братусь, А. Капська, Г. Лактіонова, Т. Лях, Р. Овчарова розглядається поняття, як «батьківство» – це догляд за дитиною рідними чи прийомними батьками, який базується на основі кровної чи юридичної спорідненості та забезпечується ними необхідними соціальними, психологічними, медичними та іншими умовами для повноцінного розвитку особистості.

Значний вклад щодо уточнення поняття «відповідальне батьківство» внесено вченими як І. Братусь, О. Безпалько, І. Звєрєва, З. Кияниця, В. Кузьмінський, Р. Овчарова. На їх думку, це – соціально-психологічний феномен, сформований на основі знань, умінь, навичок, почуттів, що забезпечує процес формування і розвитку дитини. Згідно завдань нашого дослідження уточнено зміст поняття «відповідальне батьківство» – це усвідомлене ставлення до народження, виховання дитини та її розвитку, забезпечення кожній дитині права на свободу, особистісну недоторканість та захист від насильства, експлуатації, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення у злочинну діяльність тощо.

Тобто, ціннісні орієнтації сім’ї, складовою яких є «відповідальне батьківство», охоплюють когнітивний (знання), емоційний (почуття, погляди, судження) та поведінковий (уміння, навички, дії) показники.

В процесі констатувального етапу експерименту, ми дійшли висновку, що асоціальний спосіб життя батьків (алкоголізм, наркоманія, протиправна поведінка та ін.) передбачає зростання кількості неблагополучних сімей, випадків насильства в сім’ї щодо дитини та послаблення моральної відповідальності батьків за виховання дітей. Конфліктні взаємини між батьками та дитиною негативно впливають на здоров’я дітей, і як наслідок, викликають психофізичні порушення, схильність до асоціальної поведінки. В процесі сімейних відносин для здорового психоемоційного стану дитини важливими є позитивний домашній мікроклімат та дружні взаємини між членами родини, засновані на допомозі та підтримці, бажанні приносити радість, почутті занепокоєння долею членів сім’ї, турбота про них.

Проведений аналіз статистичних даних, наукової літератури, джерел масової інформації, виступів державних діячів, вчених та інш. дозволила згрупувати основні проблеми сім’ї: соціальні: відсутність позитивної моделі сімейного життя на засадах ґендерної рівності, поширеність напруження, конфліктів і насильства в сім’ї, пропагування насильства в ЗМІ як моделі поведінки; асоціальна поведінка батьків, як наслідок соціальне сирітство, безпритульність, торгівля дітьми та їх експлуатація; економічні: матеріальні труднощі, відсутність умов для життєдіяльності сім’ї, безробіття, трудова міграція тощо; педагогічні: недосконалість теорії і практики щодо засад створення сім’ї, гармонійних рольових взаємовідносин у родині та відповідального батьківства; правові: недосконалість законодавства щодо протидії насильству в сім’ї, забезпечення та захисту прав дитини; політичні: недостатня увага до проблем дитинства та батьківства, неефективна превентивна політика держави тощо.

У розділі підкреслюється особливе значення для дослідження означеної проблеми міжнародних та державних документів у сфері протидії насильству в сім’ї, захисту прав дітей: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, Факультативний протокол до Конвенції про права дитини, Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, Конвенцію про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці №182, Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про попередження насильства в сім’ї», Закон України «Про протидію торгівлі людьми», Сімейний кодекс України, Кримінальний кодекс України та інш.

У другому розділі – «Експериментальна перевірка педагогічних умов ефективної виховної роботи щодо формування сімейних цінностей у студентів» - обґрунтовано модель формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладах, простежено динаміку показників сформованості сімейних цінностей у студентів, аналізуються результати педагогічного експерименту, спрямованого на визначення педагогічних умов формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів.

Педагогічний експеримент здійснено протягом 2012–2014 рр. У експериментальному дослідженні взяли участь 187 студентів Сумського державного університету та Вінницького технічного коледжу. У тому числі в експериментальних групах – 91особа, у контрольних – 96. Учасниками експериментальної роботи було 74 викладачі вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. Загалом в експерименті взяло участь 560 студентів.

Під час констатувального етапу експерименту було зроблено діагностичний зріз сформованості сімейних цінностей у студентів експериментальної групи (ЕГ) і контрольної групи (КГ). Результати якого засвідчили недостатній рівень сформованості сімейних цінностей та відповідального батьківства у студентів. Більшість студентів вищих навчальних закладів виявили низький рівень – 37,0% (ЕГ – 38,1%, КГ – 36,5%), непродуктивний – 23,0% (ЕГ – 22,8%, КГ – 23,6%) студентів. Високий та середній рівень виявили 15,0% (ЕГ – 14,8%, КГ – 15,6%) і 24,0% (ЕГ – 24,3%, КГ – 24,2%) студентів відповідно.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на основі моделі формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів, яку представлено як комплексну програму, що має певну логіку та визначені шляхи вирішення поставлених завдань (Рис.1). Складовими моделі є: діагностичний блок (мета, принципи, завдання), змістовно-технологічний блок (компоненти, методи

виховного впливу, форми роботи зі студентами та педагогами, етапи реалізації, педагогічні умови) та контрольно-оцінний (кінцевий результат, рівні сформованості).

З метою дослідження сформованості сімейних цінностей у студентів нами визначено наступні критерії з показниками: особливість ціннісних орієнтацій студентів в сфері сімейного життя та відповідального батьківства; емоційно-позитивне очікування від майбутнього батьківства та сімейного життя; дотримання



Рис.1. Модель формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів

моральних норм і цінностей сім’ї у повсякденному житті, вихованні дітей.

Показниками критерію «ціннісні орієнтації студентів в сфері сімейного життя та відповідального батьківства» є наявність знань щодо визначення сім’ї, її створення та розвитку; уявлення про сутність сімейних ролей чоловіка і дружини, батька та матері в сім’ї; розуміння особливостей понять як «сімейні цінності» та «відповідальне батьківство».

Показниками критерію «емоційно-позитивне очікування від майбутнього батьківства та сімейного життя» є орієнтація на створення сім’ї на основі сімейних цінностей, враховуючи моральні якості майбутнього сім’янина, моральний ідеал кохання; ціннісне ставлення до себе та інших членів сім’ї, особливо до дітей.

Показниками критерію «дотриманням моральних норм і цінностей сім’ї у повсякденному житті, вихованні дітей» є виконання норм і правил міжособистісного спілкування, сформованість задовільних навичок щодо запобігання домашнього насильства, забезпечення прав дитини та конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, ведення здорового способу життя.

За допомогою структурних компонентів, критеріїв та показників визначено рівні сформованості сімейних цінностей у студентів: високий, середній, низький, непродуктивний. Усім рівням надано змістову характеристику.

Відповідно до визначених критеріїв і показників у процесі констатувального експерименту здійснювався добір інструментарію для діагностики реального стану рівня сформованості сімейних цінностей та відповідального батьківства у студентів. У науковому апараті дослідження використовувалися такі діагностичні методи: опитування за розробленою нами анкетою «Сім’я та її цінності»; анкетою «Як Ви вважаєте, наскільки важливо для чоловіка або для жінки…», авторська розробка методики незакінчених речень «Моральні орієнтири студентів у сфері сімейного життя», методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), методика «Цінності сімейного життя» (С. І. Голод), вправа «Опишіть, будь ласка, які якості більше всього приваблюють Вас у Ваших друзів протилежної статі? І які з них Ви вважаєте важливими для майбутнього сімейного життя?», вправа «Життєдіяльність майбутньої сім’ї», написання міні-твору «Моє майбутнє життя у якості чоловіка/дружини».

У своєму дослідженні ми передбачали, що формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів буде успішним при побудові освітнього процесу відповідно до експериментальної моделі і при визначені педагогічних умов: формування готовності у студентів до гуманних внутрішньосімейних стосунків з орієнтацією на стратегію відповідального батьківства; впровадження в навчально-виховний процес вищого навчального закладу змісту і форм роботи, спрямованих на формування психолого-педагогічних знань у студентів щодо сімейних цінностей; підвищення рівня методичної підготовленості педагогів вищого навчального закладу щодо організації виховної роботи зі студентами.

В процесі реалізації моделі було визначено пріоритетність активних форм та методів просвітницької діяльності серед студентів. Серед сучасних форм перевага надавалася бесідам, дискусіям, рольовим іграм, тренінгам, мозковому штурму, сучасним арт-технологіям та інш., що дозволило студентам отримувати комплекс необхідних знань спрямованих на формування сімейних цінностей з орієнтацією на стратегію відповідального батьківства.

Відповідно до наступної педагогічної умови в процесі формувального експерименту, нами було рекомендовано для використання у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів програму спецкурсу «Українська родина». Програма спрямована на формування поваги до законів, прав і свобод людини, розвиток громадянської і соціальної відповідальності за свої вчинки; вивчення родоводу, родинних традицій, сімейних реліквій; формування у студентів установок на здоровий спосіб життя та збереження репродуктивного здоров’я; відповідальності за дітей та усвідомлення значення ролі батьків у житті дитини; високоморальних уявлень про дружбу і кохання, про честь та гідність у міжстатевих стосунках; озброєння знаннями про особливості психології міжособистісних відносин молоді; ознайомлення студентів з основами ведення домашнього господарства і розподілу сімейного бюджету та інш.

Нами рекомендовано тематику клубу «Сім’я», яка зазначена в програмі «Українська родина», в умовах діяльності клубу реалізується підготовка молоді до сімейного життя і готовність їх прийняти на себе соціальні ролі чоловіка і дружини. Крім того, у вищих навчальних закладах працюють гуртки «Психологія сім’ї», «Таємниці сімейного щастя», клуб «Молода сім’я», родинний клуб «Сходинками сімейного щастя» та інш.

З метою реалізації моделі нами було розроблено тренінги: «Насилля в сім’ї: причини та наслідки», «Відповідальне батьківство», рольові ігри: «Вирішення сімейних проблем», «Слова-ярлики», «Шляхи у вихованні» та інш., проводились колективні презентації у гуртожитку, під час яких творчі групи студентів представляли проекти, наприклад: «Я – хороша мама», організовувались факультативні заняття з теми «Етика та психологія сімейного життя».

Ми рекомендували вищим навчальним закладам для використання в навчально-виховному процесі сценарії форум-театру, як інтерактивний метод роботи зі студентами. Темами вистав форум-театру для молоді були найрізноманітніші проблеми суспільства: стосунки в сім’ї між батьками і дітьми, між молодшими і старшими братами і сестрами, між юнаком та дівчиною, насильство в сім’ї, питання щодо здорового способу життя (наркоманія, алкоголізм тощо), торгівлі дітьми та інш.

Згідно педагогічного експерименту, направленого на формування сімейних цінностей та відповідального батьківства у студентів, нами удосконалена система підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників вищих навчальних закладів щодо організації виховної роботи зі студентами.

Система науково-методичної роботи включала масові, групові та індивідуальні форми. Масові форми: цільові семінари, педагогічні читання, науково-практичні конференції, тренінги та ін. Групові форми: педагогічні та вчені ради, педагогічні майстерні, практикуми та ін. Індивідуальні форми роботи – самоосвіта, наставництво, стажування, наукові дослідження та ін. В процесі дослідної роботи було проведено низку семінарів для різних категорій педагогів, розроблено та рекомендовано для впровадження в практику роботи вищих навчальних закладів спецкурси з проблем формування сімейних цінностей та відповідального батьківства у студентів.

Під час реалізації моделі дослідження відбулася позитивна динаміка. Кількість педагогів, які володіли інтерактивними формами і методами формування сімейних цінностей і відповідального батьківства у студентів збільшилась на 56,7 % і становила 71,8%. Змінилося розуміння педагогами ціннісного змісту формування сімейних цінностей і відповідального батьківства, його відмітили 93,6 %, про те як на початку експерименту про це зазначили лише 44, 5 % педагогів.

На контрольному етапі експерименту з метою перевірки ефективності впровадження педагогічних умов формування сімейних цінностей у студентів ВНЗ було проведено порівняльне дослідження за результатами констатувального та контрольного етапів педагогічного експерименту.



Динаміка рівнів сформованості сімейних цінностей у студентів

Рівень


Експериментальна група*

Динаміка

Контрольна група

Динаміка

Конста-

тувальний



Форму-

вальний


Конста-

тувальний



Форму-

вальний


к-сть

%

к-сть

%

%

к-сть

%

к-сть

%

%

Високий

13

14,8

29

31,7

+16,9

15

15,6

17

17,6

+2

Середній

22

24,3

35

39,0

+14,7

24

24,2

25

25,9

+1,7

Низький

35

38,1

17

18,8

-19,3

35

36,6

34

35,0

-1,6

Непродуктивний

21

22,8

10

10,5

-12,3

22

23,6

20

21,5

-2,1

Примітка: * ρ≤ 0,05

Зіставлення результатів показало, що порівняно з початком дослідно-експериментальної роботи, відсоток студентів експериментальної групи, які виявили високий рівень сформованості сімейних цінностей, став більшим як у два рази (з 14,8 % на початку проведення експериментальної роботи до 31,7 % після її завершення). Численність студентів, які виявили середній рівень сформованості сімейних цінностей збільшилася з 24,3 % до 39,0 %.

До позитивних зрушень слід віднести те, що значно зменшився відсоток студентів експериментальної групи, які виявили низький рівень сформованості сімейних цінностей (на 19,3 %) і непродуктивний рівень сформованості сімейних цінностей (на 12,3 %).

Таким чином, аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи, у процесі якої упроваджувалася педагогічні умови формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів, підтвердив ефективність обґрунтованих та експериментально перевірених педагогічних умов, запроваджених форм і методів роботи зі студентами вищих навчальних закладів щодо формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів і надало змогу зробити висновки.


ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і наведено практичне розв’язання актуальної проблеми формування сімейних цінностей та відповідального батьківства у студентів, яке визначалося розробкою експериментальної моделі формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів, впровадженням ефективних форм і методів навчально-виховної роботи, а також обґрунтуванням та перевіркою педагогічних умов відповідної діяльності.

1. На основі аналізу теоретичних джерел, інноваційного досвіду вищих навчальних закладів та особистих спостережень визначено ціннісний потенціал сучасної сім’ї. Враховуючи множинність визначень поняття сім’ї, ми акцентували увагу на таких її сутнісних характеристиках, як подружжя, батьківство, спорідненість, спільне ведення господарства та її основних функціях: репродуктивну (функцію дітонародження), виховну, господарсько-економічну, створення позитивного емоційного фону, взаємини з близьким оточенням. Встановлено, що основою родинного спілкування між подружжям, батьками і дітьми є любов, турбота, взаємодопомога, взаєморозуміння, спільність інтересів.

В нашому дослідженні педагогічна інтерпретація цінностей сім’ї передбачала і охоплювала сукупність традицій, правил і норм поведінки, моральних і естетичних цінностей та виявлення виховних і розвиваючих можливостей сімейного укладу, сімейних традицій, сучасних форм життєдіяльності сім’ї.

На основі аналізу соціально-педагогічних джерел доведено, що актуалізація проблеми диктується наступними чинниками: низьким рівнем сформованості моральних якостей та відповідальності у студентів; їх неспроможністю відмовитись від власних інтересів на користь родини; негативним соціальним досвідом у шлюбно-сімейних відносинах; брак спеціальних знань в області етики, соціології, юриспруденції.

2. З’ясовано соціальні і особистісно-значущі цінності сімейного життя, які орієнтовані на створення власної сім’ї як надійної опори в духовній та побутовій сферах, в творчому саморозвитку особистості. Важливою умовою прийняття студентом ціннісного сенсу сімейного життя є розвиток у нього позитивної мотивації, моральних почуттів, відповідальності, засвоєння ним етичних понять і норм, що в кінцевому результаті повинно привести до позитивних орієнтацій щодо створення сім’ї і відповідального батьківства.

Аналіз теорії і практики формування сімейних цінностей у студентів дав змогу уточнити сутність поняття «сімейні цінності», під яким розуміємо соціально-значиме інтегративне особистісне утворення, що базується на соціально-схвалених нормах і правилах, які впливають на становлення людського індивіда як суспільної істоти, а також історично обумовлені соціокультурною, економічною і політичною життєдіяльністю суспільства та відображають гуманістичні загальнолюдські ідеали.

3. Визначено структурні компоненти, критерії та показники готовності студентів до створення сім’ї. Компонентами готовності студентів до створення сім’ї є: когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий. Кожен з них характеризується певними критеріями, які розроблені відповідно до названих компонентів. Визначені критерії характеризуються відповідними показниками, а саме: наявність знань щодо визначення сім’ї, її створення та розвитку; уявлення про сутність сімейних ролей чоловіка і дружини, батька та матері в сім’ї; розуміння особливостей понять як «сімейні цінності» та «відповідальне батьківство»; орієнтація на створення сім’ї на основі сімейних цінностей, враховуючи моральні якості майбутнього сім’янина, моральний ідеал кохання; ціннісне ставлення до себе та інших членів сім’ї, особливо до дітей; виконання норм і правил міжособистісного спілкування, сформованість задовільних навичок щодо запобігання домашнього насильства, забезпечення прав дитини та конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, ведення здорового способу життя.

4. У ході дослідження обґрунтовано, розроблено і апробовано експериментальну модель формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів, яка включає складові: діагностичний блок (мета, завдання, принципи), змістовно-технологічний (компоненти формування сімейних цінностей, методи навчально-виховного впливу, форми роботи зі студентами та педагогами, етапи реалізації, педагогічні умови), контрольно-оцінний (кінцевий результат, рівні сформованості сімейних цінностей у студентів).

Експериментально доведено, що впровадження моделі формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів справляє позитивний вплив на ефективність цього процесу. Кількісні показники засвідчили позитивну динаміку формування сімейних цінностей в експериментальних навчальних закладах. Відмінність одержаних результатів у контрольних і експериментальних групах істотна та є наслідком запровадження моделі формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів, а не зумовлена впливом випадкових чинників.

Зміст експериментальної роботи був спрямований на оволодіння студентами системою знань, переконань, норм і цінностей у сімейних відносинах; формування у студентської молоді відповідального батьківства, позитивне ставлення до виховання дітей; розвиток умінь та дотримання культури взаємин серед членів сім’ї, орієнтація на їх застосування у повсякденному житті; орієнтація на сімейні цінності представлено в програмі спецкурсу «Українська родина» та методичних рекомендаціях, які розроблені дисертанткою.

Теоретично обґрунтовано діяльність, яка була спрямована на засвоєння студентами знань про відповідальність за порушення прав членів сім’ї. Практична робота у системі правової просвіти студентів була направлена на формування переконаності у необхідності дотримання прав членів сім’ї та виконання ними обов’язків, які передбачені законом; підготовка до свідомого вибору правомірних варіантів поведінки; формування почуття особистої відповідальності за свої вчинки, розуміння невідворотності покарання за порушення законів.

5. Визначено, теоретично обґрунтовано й апробовано педагогічні умови щодо формування у студентів готовності до створення сім’ї у процесі навчально-виховної роботи вищих навчальних закладах:

формування готовності у студентів до гуманних внутрішньосімейних стосунків з орієнтацією на стратегію відповідального батьківства;

впровадження в навчально-виховний процес вищого навчального закладу змісту і форм роботи, спрямованих на формування психолого-педагогічних знань у студентів щодо сімейних цінностей;

підвищення рівня методичної підготовленості педагогів вищого навчального закладу щодо організації виховної роботи зі студентами.

6. З метою посилення мотивації студентів на створення сім’ї здійснювалось розроблення і впровадження в навчально-виховний процес програм, методичних рекомендацій, інноваційних педагогічних технологій для підвищення поінформованості студентів з проблем підготовки молоді до створення сім’ї та відповідального батьківства з опорою на наукову інформацію про здоровий спосіб життя, ґендерні аспекти міжособистісних відносин, запобігання насильству в сім’ї та захисту прав дитини.

Результати контрольних зрізів, які проводилися в експериментальних та контрольних групах засвідчили позитивні зміни в рівнях сформованості сімейних цінностей у студентів. Установлено, що на кінець експерименту значно зріс високий рівень з 14,8% студентів до 31,7%. Збільшилася кількість студентів, які перебували на середньому рівні сформованості сімейних цінностей з 24,3% до 39,0%.

Таким чином, розроблені і апробовані педагогічні умови довели свою ефективність щодо формування сімейних цінностей у студентів.

Дисертаційне дослідження не претендує на повноту розв’язання порушеної проблеми і не вичерпує всіх аспектів підготовки студентської молоді до сімейного життя. Подальшого дослідження вважаємо потребують питання пов’язані з перспективою педагогічних наукових розвідок, а саме: осмислення теоретичних і практичних засад сімейної педагогіки у контексті розвитку сучасних європейських виховних традицій, забезпечення використання навчальних предметів для формування у студентів відповідних знань та умінь з питань механізму реалізації прав жінок-матерів, рівного розподілу сімейних обов’язків та відповідальності між жінками та чоловіками щодо виховання дитини, проведення дослідження щодо рівня доступу до правосуддя жінок і чоловіків, які зазнали насильства в сім’ї та розробити ефективний механізм щодо подолання цього явища. Пріоритетним визначити правозахисний підхід, що полягає у розгляді проблеми жорстокого відношення до дитини, запобігання насильства, експлуатації та торгівлі дітьми як грубе порушення їх прав.



Рекомендовано використання матеріалів дослідження у підготовці молоді до сімейного життя, з метою підготовки педагогічних працівників та вдосконалення навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях

  1. Кузнєцова О. В. Насильство: теорія та практика / О. В. Кузнєцова // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. – К. : НМЦ вищої освіти. – 2006. – спеціальний випуск. – С. 24–29.

  2. Кузнєцова О. В. Науково-методичний супровід організації виховної роботи зі студентами в гуртожитках / О. В. Кузнєцова // Нові технології навчання : Наук.зб./ Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, – К., 2009. Спец. Випуск №59. – С. 116–119.

  3. Кузнєцова О. В. Педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців / О. В. Кузнєцова // Проблеми освіти: наук. зб./ Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2010. Випуск №63. Частина 2 – С. 80–83.

  4. Кузнєцова О. В. Гендерні стереотипи та їх вплив на сімейні стосунки / О. В. Кузнєцова // Проблеми освіти: Наук. зб./ Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України. – К., 2011. Випуск №.68. – С. 304–307.

  5. Кузнєцова О. В. Насильство в сім’ї як фактор деструкції дитячої особистості / О. В. Кузнєцова // Проблеми освіти: Наук. зб./ Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України. – К., 2012. Випуск №.73. – С. 186–191.

  6. Кузнєцова О. В. Педагогічна діяльність щодо формування відповідального батьківства у студентів / О.В. Кузнєцова // Проблеми освіти: Наук. зб./ Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України. – К., 2012. Випуск №71. – С. 96–100.

  7. Кузнєцова О. В. Сутність сімейного виховання в системі науково-педагогічних поглядів / О. В. Кузнєцова // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2013. – Вип. 75.– С. 96–99.

  8. Kusniecowa O. Gotowy młodzieży do małżeństwa i stworzenia rodziny: analiza praktyki / O. Kusniecowa // Kelm – Fundacja «Oświata i Nauka bez Granic PRO FUTURO». – 2015. – №1(9). – S. 129-140.


Публікації у збірниках матеріалів конференцій

  1. Кузнєцова О. В. Діяльність ВНЗ у профілактиці тютюнопаління серед студентської молоді / О. В. Кузнєцова // Оздоровлення студентів, формування принципів здорового способу життя: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ. – 2006. – С. 26–28.

  2. Кузнєцова О. В. Діяльність органів студентського самоврядування щодо формування здорового способу життя // Європейська практика студентського самоврядування та соціально-правовий захист: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ. – 2008. – С. 26–28.

  3. Кузнєцова О. В. Діяльність ВНЗ щодо профілактики негативних явищ серед студентської молоді / О. В. Кузнєцова // Взаємодія органів освіти та громадських організацій щодо формування здорового способу життя дітей та молоді: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ. – 2008. – С. 36–38.

  4. Кузнєцова О. В. Насильство в сім”ї як соціально-педагогічна проблема / О. В. Кузнєцова // Психолого-педагогічні основи підготовки студентської молоді до сімейного життя: матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Київ. – 2008. – С. 62–64.

  5. Кузнєцова О. В. Діяльність ВНЗ щодо профілактики алкоголізму в студентському середовищі / О. В. Кузнєцова // Діяльність вищих навчальних закладів щодо профілактики асоціальної поведінки студентської молоді: матеріали Всеукраїнської наради-семінару 22-23 квітня 2008 року. – О. : Фенікс, 2008. – С. 23–27.

  6. Кузнєцова О. В. Педагогічна діяльність щодо формування відповідального ставлення до батьківства у студентської молоді / О. В. Кузнєцова // Молодіжні, громадські об’єднання: діалог і соціальне партнерство: матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. – К. : Четверта хвиля, 2010. – С. 55–57.

  7. Кузнєцова О. В. Здоров’я батьків – здоров’я дітей / О. В. Кузнєцова // Взаємодія вищих навчальних закладів і громадських організацій щодо формування здорового способу життя у студентської молоді: матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. – К. : 2014. – С. 26–29.


Інші публікації

  1. Кузнєцова О. В. Профілактична діяльність щодо запобігання захворюванню на туберкульоз та формування здорового способу життя серед учнівської та студентської молоді / О. В. Кузнєцова, Л. Р. Карпушевська // Взаємодія органів освіти та громадських організацій щодо формування здорового способу життя дітей та молоді: методичний посібник. – Київ.– 2008. – С. 137–141.

  2. Кузнєцова О. В. Підвищення професійного рівня педагогічних працівників / О. В. Кузнєцова, О. А. Удалова // Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями: методичні рекомендації. – К. : Україна, 2010. – С. 25–28.

  3. Кузнєцова О. В. Методичні рекомендації щодо формування відповідального ставлення до здоров’я серед студентської молоді / О. В. Кузнєцова, Г. В. Буянова // Збірник нормативно-правових і методичних матеріалів з питань формування здорового способу життя серед студентської молоді / Ін-т інновац. технологій і змісту освіти; [упоряд. Буянова Г.В., Кузнєцова О.В.; за заг. ред. Левківського К.М., Удалової О.А.]. – К. : Четверта хвиля, 2011.– С. 232–240.

  4. Кузнєцова О. В. Педагогічна діяльність щодо інформаційно-просвітницької роботи з батьками / О. В. Кузнєцова // Профілактика ризикованої поведінки серед студентської молоді: науково-методичний посібник /[упоряд. Ївженко Ю.В., Удалова О.А.] – К. : Четверта хвиля, 2011. – С. 55–58.

  5. Кузнєцова О. В. Українська родина. Навчальна програма / О. В. Кузнєцова, О. А. Удалова // Соціальна і корекційна робота з особами, які вчинили насильство в сім’ї: навч.-метод. посібник у двох томах. Том 2. / [за загальною редакцією Бандурки О. М., Левченко К. Б., Трубавіної І. М.]. – Х. : Права людини, 2013. – С. 170–188.

  6. Кузнєцова О. В. Методичні рекомендації щодо формування сімейних цінностей у студентів / О. В. Кузнєцова // Соціально-педагогічна діяльність вищих навчальних закладів щодо формування сімейних цінностей у студентської молоді: навчально-методичний посібник / [за заг. ред. д-ра іст. наук, проф. О.А. Удода]. – Суми: Сумський державний університет, 2014. – С. 5–9.


АНОТАЦІЇ
Кузнєцова О.В. Формування сімейних цінностей у студентів вищих навчальних закладів. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2015.

Дисертація присвячена проблемі формування сімейних цінностей та відповідального батьківства у студентів вищих навчальних закладів. У роботі здійснено аналіз педагогічної, філософської, психологічної, соціально-психологічної та соціологічної літератури для розкриття наукових поглядів на сутність поняття «сім’я», «неблагополучна сім’я», «усвідомлене батьківство». Уточнено сутність поняття «сімейні цінності», «відповідальне батьківство»; визначено структурні компоненти, критерії ефективності формування сімейних цінностей у студентів, відповідні показники та рівні їх прояву; сформовано модель, визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування сімейних цінностей у студентів та експериментально перевірено їхню ефективність.

Ключові слова: сімейні цінності, відповідальне батьківство, захист прав дитини, насильство в сім’ї, підготовка молоді до сімейного життя, педагогічні умови
Кузнецова О.В. Формирование семейных ценностей у студентов высших учебных заведений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины. – Киев, 2015.

Диссертация посвящена проблеме формирования семейных ценностей у студентов высших учебных заведений.

В работе проанализировано состояние проблемы в философской, социологической и психолого-педагогической литературе.

В ходе исследования определены основные проблемы семьи: социальные (отсутствие положительной модели семейной жизни как основы гендерного равенства, напряженность в отношениях, конфликты и насилие в семье, пропаганда насилия в СМИ как модели поведения, асоциальное поведение родителей и как следствие социальное сиротство, беспризорность, торговля детьми и их эксплуатация); экономические (материальные трудности, отсутствие условий для жизнедеятельности семьи, безработица, трудовая миграция и т. д.); педагогические (несовершенство теории и практики относительно принципов создания семьи, гармоничных ролевых взаимоотношений в семье и ответственного отцовства и материнства); правовые (несовершенство законодательства о противодействии насилию в семье, обеспечения защиты прав ребенка; политические (недостаточное внимание проблемам детей и родителей, неэффективная превентивная политика государства и т.п.).

Анализ статистических данных и практики позволил сделать вывод, что семейные ценности, которые обеспечивают моральное и физическое здоровье семьи, а также ответственное родительство у молодежи не сформирован, что порождает социальное сиротство, детскую безнадзорность и беспризорность, подростковую преступность, насилие в семье и многие другие кризисные явления.

Особое значение для исследования этой проблемы имеет содержание основных международных и государственных документов в сфере противодействия насилию в семье, защиты прав детей: Всеобщая декларация прав человека, Декларация прав ребенка, Конвенция о правах ребенка, Факультативный протокол к Конвенции о правах ребенка, Конвенции о правах ребенка относительно торговли детьми, детской проституции и детской порнографии, Конвенции о запрещении и немедленных мерах по искоренению наихудших форм детского труда №182, Закон Украины «Об охране детства», Закон Украины «О предупреждении насилия в семье», Закон Украины «О противодействии торговле людьми», Семейный кодекс Украины, Уголовный кодекс Украины.

Опытно-экспериментальная работа формирующего этапа осуществлялась на основе модели формирования семейных ценностей у студентов высших учебных заведений, которая представлена как комплексная программа, имеющая определенную логику и определенные пути решения поставленных задач. Составляющими модели являются: диагностический блок (цель, принципы, задачи), содержательно-технологический блок (компоненты, методы воспитательного воздействия, формы работы со студентами и педагогами, этапы реализации, педагогические условия) и контрольно-оценочный (конечный результат, уровни сформированности).

С целью исследования сформированности семейных ценностей у студентов нами определены компоненты (когнитивный, эмоционально-ценностный, поведенческий) и следующие критерии: особенность ценностных ориентаций в сфере семейной жизни и ответственного родительства; эмоционально-положительное ожидания от будущего родительства и семейной жизни; соблюдение моральных норм и ценностей семьи в повседневной жизни, воспитании детей), выявлены уровни (высокий, средний, низкий, непродуктивный).

В своем исследовании мы исходили из гипотезы о том, что формирование семейных ценностей у студентов высших учебных заведений будет успешным при построении образовательного процесса в соответствии с экспериментальной моделью и при определенных педагогических условиях: формирование готовности студентов к гуманным внутрисемейным отношениям с ориентацией на стратегию ответственного родительства; внедрение в учебно-воспитательный процесс высшего учебного заведения содержания и форм работы, направленных на формирование психолого-педагогических знаний у студентов относительно семейных ценностей; повышение уровня методической подготовки педагогов высшего учебного заведения по вопросам организации воспитательной работы со студентами.

В процессе реализации модели исследования были определены эффективные формы и методы просветительской деятельности среди студентов (тренинги, ролевые игры, создание коллажей, диспуты, технологии современного театра и др.), что позволило студентам получать комплекс необходимых знаний направленных на формирование семейных ценностей с ориентацией на стратегию ответственного родительства.

Эффективность разработанных педагогических условий формирования семейных ценностей у студентов высших учебных заведений подтверждена экспериментально: результаты констатирующего и формирующего этапов эксперимента свидетельствуют о положительной динамике формирования семейных ценностей у студентов высших учебных заведений.



Ключевые слова: семейные ценности, ответственное родительство, защита прав ребенка, насилие в семье, подготовка молодежи к семейной жизни, педагогические условия.
Kuznetsova O.V. Formation of family values in students of higher education institutions. – Manuscript.

The thesis for the degree of the Candidate of Pedagogical Science in Specialty 13.00.07 – Theory and methods of education. – East Ukrainian Volodymyr Dahl National University Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kyiv, 2015.

The thesis is devoted to the formation of family values in students of higher education institutions.

The study is dedicated to the formation of family values and responsible parenthood among the students of higher education institutions. It is analyzed the educational, philosophical, psychological, social, psychological and sociological literature for the disclosure of scientific views on the essence of the concept of «family», «dysfunctional family», «conscious parenthood», specified essential characteristics of basic terms «family values», «responsible parenthood»; defined structural components, performance criteria for the formation of family values in students, the relevant indicators and the levels of their manifestation; formed model defined and justified pedagogical conditions of family values in students and tested their effectiveness.



Key words: family values, responsible parenthood, protection of children's rights, violence in the family, preparing young people for family life, pedagogical conditions.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка