Л. Глібов відомий український поет і байкар. Віршовані загадки



Скачати 134.13 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір134.13 Kb.




Відділ освіти, молоді та спорту

Братської райдержадміністрації

Миколаївської області

ДИСТАНЦІЙНА ХВИЛЯ ППД


Конспект уроку з української літератури

у 5 класі на тему:

«Л. Глібов – відомий український поет і байкар. Віршовані загадки»



Робота

вчителя української мови

й літератури

Іллічівської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів

ім. М.О. Дробітька

Фещенко В.В.

2014 рік

Навчальний заклад. Іллічівська ЗОШ І – ІІІ ступенів ім. М.О. Дробітька

Учитель: Фещенко В.В.

Клас. 5

Тема ( за програмою). Л. Глібов – відомий український поет і байкар. Віршовані загадки

Тема ( креативна). «Малята вчать ті сонячні слова,

Що ніби чародійник з рукава,

Ти сипав їм – в доброті не схибив».

М. Рильський



Мета: ознайомити учнів з віршованими загадками Леоніда Глібова; формувати діяльну компетентну особистість; розвивати кмітливість, розумові здібності, пам’ять, творчу уяву, навики розгляду й коментування особливостей художніх засобів мови; сприяти вихованню оптимістичного погляду на життя, почуття гумору; поваги до української культури.

Змістові лінії літературної освіти: базовакультурологічна; фонові – комунікативно – мовленнєва, діяльнісно – операційна.

Компетенції:

  • ключові: загальнокультурні, предметні, комунікативні;

  • літературні: аксіологічна, читацька, літературознавча, комунікативно – мовленнєва;

  • предметні: знає, розуміє, застосовує, оцінює, аналізує тощо.

Очікувані результати:

Учні знають:

- відомості про письменника;

- особливості байок та загадок.

Учні вміють:

- виразно читати;

- переказувати;

- визначати художні засоби.



Учні цінують:

- творчість Леоніда Глібова;

- українську культуру.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Теоретико – літературні поняття: байка, загадка, віршована загадка.

Обладнання: підручник, фото Глібова.

Перебіг уроку

І.  Мотиваційна частина.


  1. Створення сприятливої атмосфери.

Девіз уроку: Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й плідно працювати.

Бути уважними і доброзичливими один до одного.

  • Я б дуже хотіла, щоб ви дотримувались цього девізу на протязі всього уроку.

  1. Мовленнєва розминка.

- Вимовити фразу «Який сьогодні урок буде» так, щоб виразити захоплення, співчуття, презирство, зневагу, питання, заздрість, питання – перезапитування, здивування ( «ланцюжком»).

  1. Мотивація навчальної діяльності.

- Я завжди прагнула, щоб кожен урок літератури став ще однією сходинкою до високого українського мистецтва та культури. Відчути це сьогодні нам допоможе відомий український письменник Л.Глібов.

ІІ. Цілевизначення і планування.

  1. Читання теми уроку учнем з дошки.

  2. Визначення цілей уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

  3. Складання та обговорення плану наступної  роботи.

IІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Ситуація успіху. Бесіда з елементами пояснення слів у темі уроку.

- Твори яких жанрів ви знаєте? (Вірші, казки, оповідання, п'єси, загадки, статті, прислів'я,приказки, скоромовки, пісні, мирилки, усмішки, притчі, легенди, міфи і т.д.)

- Про твір якого жанру йде мова в цьому тексті?



Вона вчить людину бачити свої недоліки, говорити про них, сміятися з них, а значить, — і виправляти їх. Виховує людину дуже обережно і ніжно: пропонуючи їй на розсуд поведінку тварин. Таким чином, ніхто не залишається ображеним, а хто хоче «почути», про що каже автор, той «почує».

- Мова йде про байку. Саме так. Не магічне слово, а силу має незвичайну, бо здебільшого викликає сміх і навчає мудрості.

- Наведіть приклади байок.

- Як називають людину, що пише байки?

- Що таке загадка?
- А які ви знаєте види загадок?

-Який художній засіб використовується в загадках найчастіше?





  1. Сприйняття й засвоєння біографічних відомостей.

  • Інформаційне гроно».

«Дитинство письменника»

Народився майбутній класик української літератури 5 березня 1827 року у с. Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Батько його, Іван Назарович, служив управителем у місцевих багатих панів Родзянків. Мати, Орина Гаврилівна, була із збіднілих дворян.

Веселий Поділ, мальовниче село над річкою Хоролом в різний час відвідали О.Пушкін і Т.Шевченко. Вони відгукувалися про Родзянків як про грубих кріпосників-самодурів.

Після поділу маєтку між братами Родзянками батько Глібова з своїм паном переїхав до села Горби Кременчуцького повіту.

Тут, у Горбах, і минало дитинство Леоніда. Спочатку Льолик (так звали його в родині) до школи не ходив, отримував освіту вдома, зокрема, його навчав відомий на Полтавщині священик Яків Заболоцький і мама Орина Гаврилівна. Був веселим і жвавим хлопчиком. Дуже любив усякі рослини, охоче доглядав за квітами.

Його жартома прозвали «квітчастий король». Коли знайомі та родичі зустрічали хлопця, то так і вітали його: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику».

Жили Глібови недалеко від панського двору і Леонід часто бігав туди гуляти. Не раз жахався, бачачи, як на панському дворі катували селян. Обуренню хлопця не було меж. Щирою дитячою душею співчував він потерпілим, часто навіть ходив просити пана за них. На все життя він зненавидів жорстокість і насильство.

«Юність»

В тринадцять років Леоніда відвезли в Полтаву в гімназію. Відірваний від дому, від батьків, він так був занудьгував, що йому аж снилась рідна оселя. Ця туга вилилась у вірш, над яким він старанно вивів назву – «Сон». Це був перший вірш Леоніда Глібова.

Згодом юнак звикає і захоплюється книгами. Він жадібно читає Пушкіна, Лермонтова, Кольцова. Вони відкрили йому новий світ поезії і краси. Десь у 6 класі у зошиті гімназиста назбиралося кілька десятків поезій російською мовою, які у 1847 році в Полтаві були надруковані у книзі «Стихотворения Леонида Глебова».

Він багато читав, а тому й не дивно, що в руках у нього з'явилася книга «Приказки» Євгена Гребінки. Кілька днів ходив під враженням від прочитаного. Йому дуже схотілося і собі написати щось по-українському.

Тепер Леонід вирішив писати байки. Адже в байці можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. І в зошиті Леоніда Глібова одна за одною заявляються байки «Вовк і Кіт», «Лебідь, Щука і Рак», «Мірошник», «Зозуля і Півень», «Синиця». Написав він 107 байок. Назви їх у більшості такі самісінькі, як у Крилова. Але не в сюжеті, виявляється секрет.

Секрет у тому, що у поета вистачило таланту й майстерності одягти байку в національний одяг, щоб він йому личив і всіма барвами сяяв.

Л.Глібов щиро любив і поважав народ, бажав йому всілякого добра, мріяв про його освіту, саме в ній вбачав один із шляхів боротьби проти несправедливих умов життя, оспівував велич простого народу, його працьовитість і чесність, любов до Батьківщини.

Якось він виїхав у місто Седнів, недалеко від Чернігова, і пішов помилуватися мальовничими краєвидами. Перед ним відкрилася широка долина, а внизу лине в далеч тиха річечка Снов. Не так давно цією землею ходив Тарас Шевченко, писав тут і малював.

Підперши щоку долонею, Леонід Іванович дивився на зелені луки. Ще зелень буяла. А як швидко спливає літо. І молодість скороминуча... Із самого серця вилилися слова:

Ой річечко, голубонько!

Як хвилечки твої –

Пробігли дні щасливії

І радощі мої.

Так народився вірш «Журба», що одразу припав до душі читачам.

Пісню створив Микола Лисенко, їй судилося стати улюбленою народною піснею. Любов до Батьківщини, до її природи і людей поет-байкар проніс через усе своє життя.

«Зрілість»

Хоч і мріяв Л.Глібов стати лікарем, та доля зробила його вчителем, та ще й яким. Він ніколи не бив учнів, не карав, не примушував зубрити уроків, а викладав так цікаво, що його не можна було не слухати. Натхненно розповідав він про рідну землю, про героїчне минуле народу.

1863 рік був для Л.Глібова зовсім нещасливим. Вступив у дію наказ міністра Валуєва про заборону українського друкованого слова. І саме цього року судилося вийти першій збірці байок Леоніда Глібова.

500 екземплярів залишилися непроданими. Попечитель Київського навчального округу наказав спалити їх. І наказ було виконано.



«Пам'ять жива»

У добрій шані й славі, але фізично розбитий, майже зовсім сліпий, доживає Л.Глібов останні свої дні.

10 листопада 1893 року від астми і хвороби серця на 66 році життя Л.Глібов помер.

Скорботно і врочисто лунали над могилою щирі слова Володимира Самійленка:

І от замовк твій глас, погас огонь ясний,

Що в темному світив околі.

Але не вмре поет у пам’яті людській!

Згадаєм ми тебе в недоленці лихій

І в кращий час лихої долі.

Так, ми пам'ятаємо про Леоніда Глібова, пам'ять жива:

Нащадки сіверян, полян, дулібів,

Малята вчать ті сонячні слова,

Що ніби чародійник, з рукава

Ти сипав їм і в мудрості не схибив.




  • Складання сенкану «Глібов».

  • Підсумуємо сказане складанням сенкану.

  • Назвіть іменник. (Глібов)

  • Означення цього іменника (два прикметники). (Розумний, мудрий.)

  • Дія іменника (три дієслова). (Складає, повчає, висміює.)

  • Речення із трьох - чотирьох слів. (Класик української літератури.)

  • Висновок у формі іменника (синонім – асоціація з першим словом). (Байкар.)

  • Гра «Криголам» . Яким постає перед нами Глібов?

Г - геніальний

Л - літератор, людяний (увага і любов до людини, готовність їй допомогти)

І – інтелігентний

Б – байкар

О – обдарований (оптиміст – віра у краще майбутнє, життєрадісність)

В - відомий


Фізкультхвилинка. Енергізатор

  • Байки навчають нас дружити, допомагати один одному, робити добро, бути справедливими, говорити правду. Загадки розвивають кмітливість. Давайте ми зробимо один одному добру справу – створимо настрій.

Встаньмо дружно біля парт.

Руки в боки, вгору, вниз ,

На сусіда подивись.

Раз, два, три, чотири,

Набираємося сили.

Всі присіли, тихо встали.

Пострибали, покружляли,

Нахилились, повернулись,

Один одному всміхнулись.


  • Хлопчики, допоможіть дівчаткам сісти.




  1. Робота над віршованим твором.

  • Бесіда про традиційну українську кухню.

- Глібов розвинув жанр поетичної загадки, спираючись на фольклорні джерела.

- Діти, чи знайомі вам традиційні українські страви?

- Що мама готує переважно в неділю?

- Чи любите ви вареники?

- З чим можуть бути вареники?

- А чи знаєте ви, що схожа на російські пельмені страва турецької кухні (!) настільки припало до душі українцям, що з "басурманських" дюш-вару поступово перетворилося на вара-никі, а вже потім в гордість української кухні - вареники, причому з характерними начинками української кухні.пам’ятник варенику було встановлено у Черкасах. Майже двометрову скульптуру під назвою „Козак Мамай та вареник-півмісяць” встановили на майданчику біля одного з міських готелів. А ще на його постаменті автори зробили дотепний напис: “Хай кожен живе, як вареник у маслі”.достопримечательность памятник варенику, черкассы

На честь відкриття пам'ятника, організатори свята ще й зварили справжній вареник завдовжки 174 сантиметри, а завширшки - 75. Вага цього кулінарного виробу - 72 з половиною кілограми. Організатори кажуть, що цей вареник має всі шанси увійти до Книги рекордів Гіннесса.



Є такий памятник і в Канаді.


  • Виразне читання віршованої загадки Л. Глібова „Химерний, маленький”вчителем.

  • Словникова робота.

Химерний – дивний,

бокастий – той, що має круглі боки,

шкандибати – повільно йти


  • Виразне читання віршованої загадки Л. Глібова „Химерний, маленький” (в особах).




Химерний, маленький
Дідусь

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький

Коханчик удавсь;

У тісто прибрався,

Чимсь смачним напхався,

В окропі купавсь.

На смак уродився,

Ще й маслом умився,

В макітрі скакав...

Недовго нажився,

У дірку скотився,

Круть-верть — та й пропав.

Хотів був догнати —

Шкода шкандибати:

Лови не лови!

А як його звати —

Лінуюсь сказати,

А нуте лиш ви!


Діти

«То ж, діду коханий,

Вареник гречаний!» —
Автор

Кричить дітвора.

Чому не вгадати!

Не бігать шукати

Такого добра.





  • Бесіда за питаннями.

- Доберіть з тексту епітети до слова „вареник”(„химерний, маленький, бокастий, товстенький”)

- Чим прочитана загадка відрізняється від інших відомих вам загадок?



(Вона написана віршиком та має відгадку.)

- Хто загадує загадку?(Дідусь-оповідач)

А хто її відгадав? (Дітвора)

Як називається розмова двох і більше людей? (Діалог)

Отже, загадка побудована на діалозі.

В цьому полягає ще одна особливість загадок Глібова.

- Знаходимо у вірші-загадці образні вислови, які відтворюють такі дії:

1) вареник зліпили („у тісто прибрався”),

2) поклали начинку („чимось смачним напхався”),

3) вареник кипить („в окропі купався”),

4) страву полили маслом („маслом умивсь”),

5) вареник їдять („у дірку скотився, круть-верть та й пропав”),

- Шукаємо у тексті художні засоби.

(Учні називають художні засоби)

фразеологічні вислови („круть-верть, лови не лови, на смак удався” та ін.)

пестливі слова (маленький, товстенький)

- Також зустрічаємо пряму мову, окличні речення. І все це говорить про фольклорну основу його загадок.



- У творі Глібова ми зустрічаємо багато художніх означень (епітетів) („химерний, маленький, бокастий, товстенький”)

Висновок .Літературні загадки мають

  • віршовану мову;

  • особливості народної загадки;

  • належать автору.

  1. Теорія літератури.

- Давайте порівняємо з народною загадкою:

Ми в окропі кипіли,

Велику муку терпіли;

За те нас усі хвалять,

Та не всі варять (Вареники).


  • Запис у літературний довідничок.

Літературна загадка – це короткий твір, що у своєму змісті подає інформацію про світі дійсність, закладену в художню форму, і яку потрібно відгадати.

- Глібов писав для дітей загадки, які розвивають їхню кмітливість, винахідливість. І використав дуже давній жанр, який виник у Стародавній Греції, а в Україні з’явився у 16 столітті. Зараз ми з ним познайомимося.



Що за птиця

Між людьми, як пташка, в’ється,

У людей і їсть, і п’є,

Ходить старець, просить, гнеться,

А у неї всюди є.


  • Робота над виразним читанням.

  • Ситуація розриву.

  • Як ви дізналися відгадку?

  • Відгадку можна знайти одразу, варто лише вдивитися в текст.

  • Такі загадки називаються акровірші. Саме їх ми будемо вивчати на наступному уроці.

ІV.     Рефлексивно – оцінювальний етап.

  1. Оцінювання учнів.

  2. Підведення підсумку уроку.

  • «Мікрофон».

  • Цей урок навчив мене…

  • На цьому уроці я дізнався…

  • Тепер я можу розповісти друзям про…

  • Найцікавішим для мене було…

  • Після цього уроку я зробив для себе висновок…

  • Як ви думаєте, то чому твори Л. Глібова знають багато поколінь українських дітей?

  1. Домашнє завдання.

1. Складання акровірша.

2. Кросворди до біографії Л. Глібова.



3. Виразне читання віршів Л. Глібова.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка