Л. Й. Літвінчук методика конструювання тестів для визначення результатів професійного навчання у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості



Скачати 246.41 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір246.41 Kb.

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


Л.Й. Літвінчук
МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ ТЕСТІВ

ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЦЕНТРАХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ

Науково-практичні рекомендації


КИЇВ – 2014

УДК 37.02-042.4+377

ББК 74.202+74.56

Л 13
Рекомендовано до друку Вченою радою

Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

(протокол № 8 від 4 листопада 2014 року)
Рецензенти:

Бабко Т.М. – доцент кафедри менеджменту освіти та психології Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, кандидат педагогічних наук, доцент;

Бубняк Р.Й. – в.о. директора Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості;

Руженський М.М. – завідувач навчально-методичного відділу Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, кандидат економічних наук, доцент

Літвінчук Л. Й.

Л 13 Методика конструювання тестів для визначення результатів

професійного навчання у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості : наук.-практ. рекомендації / Л. Й. Літвінчук. – К. : ІПК ДСЗУ, 2014. – 24 с.

У рекомендаціях висвітлено методику конструювання тестів і тестових завдань, порядок організації та проведення тестування, аналізу отриманих результатів.

Призначені для всіх категорій фахівців і педагогічних працівників, які залучені до організації та безпосереднього навчання зареєстрованих безробітних.

УДК 37.02-042.4+377

ББК 74.202+74.56


©

©


Л.Й. Літвінчук, 2014

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ), 2014




ЗМІСТ


ПЕРЕДМОВА

4







ГЛОСАРІЙ

6







1. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ТЕСТІВ


7

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

9







2.1. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗАКРИТОЇ ФОРМИ

11







2.2. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ВІДКРИТОЇ ФОРМИ

15


3. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

16


4. ПОРЯДОК ПЕРЕВІРКИ ЯКОСТІ ТЕСТІВ

17


5. РЕКОМЕНДОВАНА ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАННЯ

18

6. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ


19








РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

20



ПЕРЕДМОВА
В сучасних умовах розвитку технологій зростає роль та значення рівня професійної компетентності працівників для забезпечення ефективності виробництва. У вирішенні зазначених питань важливу роль відіграє розв’язання проблем зайнятості населення шляхом професійного навчання безробітних за робітничими професіями, що здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах, у тому числі і в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Без ефективної та методично грамотно організованої системи контролю навчальних досягнень слухачів неможливо досягнути позитивних результатів навчання. Одним із заходів забезпечення якості контролю за рівнем знань слухачів є тестування [1, 5].

Тестування (від англ. test – випробування, дослідження) – метод діагностики, в якому використовуються стандартизовані запитання і завдання (тести), що мають певну шкалу значень. Тестування дає змогу визначити рівень розвитку індивіда або володіння ним певним рівнем знань.

Одним із видів тестів є тести досягнень, які є інструментом для об’єктивного виміру (оцінювання) знань, здобутих в певній галузі навчальної діяльності, а також засобом виміру ефективності навчальної діяльності під час організованої перевірки знань та самоконтролю. Аналізуючи дані тестування, можна визначити ступінь досягнення навчальних цілей та «слабкі» місця під час вивчення предметів, в цілому підготовки, що дозволить виявити прогалини знань слухачів і сформувати напрями ефективного їх усунення.

Використання тестових завдань під час оцінювання знань та умінь має ряд переваг і забезпечує:


  • об'єктивність, достовірність та однозначність – правильна відповідь на кожне тестове завдання заздалегідь визначена розробником і не залежить від суб’єктивного відношення особи, яка здійснює перевірку;

  • рівні вимоги до визначення рівня знань та умінь – використання завдань однакової складності, обсягу та змісту, єдиного критерію і норм оцінювання;

  • оперативність, скорочення витрат часу на проведення контрольних заходів – перевірка великого обсягу знань одночасно за відносно невеликий проміжок часу;

  • повноту охоплення матеріалу, рівень опанування якого планується визначити;

  • можливість багаторазового повторення умов перевірки для з’ясування змін у рівні підготовки та засвоєнні навчального матеріалу.

Проте, складання тестових завдань потребує високого рівня кваліфікації та досвіду розробника, часу та зусиль.

Працюючи над методичними рекомендаціями, автор ставив за мету запропонувати викладачам центрів професійно-технічної освіти державної служби занятості систематизований і структурований матеріал щодо конструювання тестів.



ГЛОСАРІЙ

Валідність ( від фр. valide – законний, дійсний) – комплексна характеристика психодіагностичної методики (тесту), що включає відомості щодо сфери явищ, які досліджуються, та репрезентативності діагностичної процедури стосовно них.

Здатність властивість індивіда здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином; в тому числі його психічний та фізичний стан, в якому він спроможний виконувати певний вид продуктивної діяльності.

Знання результат процесу діяльності пізнання, перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення її у свідомості людини.

Компетентність – здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності та інші особистісні якості.

Компетенції – сукупність знань, умінь і навичок, що визначають здатність робітника виконувати трудові дії в конкретній сфері діяльності.

Навичка – уміння, що внаслідок численних повторень стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.

Надійність – характеристика методики (тесту), яка віддзеркалює точність психодіагностичних вимірів, а також стійкість результатів тесту до впливу сторонніх випадкових чинників.

Слухач професійно-технічного навчального закладуце особа, зарахована до цього закладу на навчання за програмами професійно-технічного навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації.

Тематичний контроль – вид контролю, що застосовується для оцінювання досягнень учнів, слухачів по завершенню вивчення теми робочої навчальної програми.

Тест досягнень тип психодіагностичних методик, що спрямовані на оцінювання досягнення рівня сформованості певної компетенції.

Тестове завдання – структурний елемент тесту, що складається з умови та варіантів відповідей, за допомогою якого можна визначити рівень знань чи інших характеристик особи.

Уміння – здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань та навичок.

1. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ТЕСТІВ
Тестування проводиться з метою поточного оцінювання засвоєння знань з окремої теми, розділу, предмету; самоконтролю; визначення рівня професійної підготовки (підсумкове оцінювання). Структурною одиницею тесту є тестове завдання [7, 10, 11] .

Тест може складатись з тестових завдань однакової або різної складності. Проте, до складу тесту доцільно включати різні форми тестових завдань з неоднаковим рівнем складності.

За таких умов тестові завдання однакової форми варто комбінувати в окремі розділи, на початку якого наводити інструкцію щодо їх виконання. Водночас, формуючи перелік тестових завдань, доцільно завдання в тесті розташовувати в порядку поступового зростання складності, що сприятиме зниженню емоційного стресу в процесі тестування. Нумерацію у тесті cлід наводити наскрізно, арабськими цифрами.

Рекомендований розподіл тестових завдань за рівнем складності: 20% – з базових знань, 65% – середньої складності, 15% – складні завдання.

Для проведення тестування необхідно:


  • визначити мету тестування та обсяг матеріалу, знання з якого необхідно перевірити,

  • обрати оптимальну форму тестових завдань,

  • сформувати тестові завдання та провести експертне оцінювання тесту щодо відповідності змісту і цілям тестування,

  • провести пробне тестування (апробацію) і проаналізувати його результати, визначити якість тесту,

  • доопрацювати тести за потреби,

  • дотримуватись вимог секретності під час розмноження та зберігання тестів,

  • організувати проведення інструктажу щодо інформаційної та психологічної підготовки слухачів до тестування,

  • провести тестування,

  • перевірити бланки відповідей,

  • оцінити рівень навчальних досягнень чи професійної підготовки слухачів відповідно до об’єктивних критеріїв.

На початку тесту необхідно розмістити інструкцію щодо його виконання. Зміст інструкції має відрізнятися від основного тексту завдання, наприклад, може бути надрукований іншим шрифтом або виділений активним кольором тощо. Під час тестування викладач дає слухачам консультації тільки з питань проведення тестування.


Приклад оформлення інструкції.,

Запишіть на бланку відповідей номер завдання та коди (цифри або літери) тих стверджень (одного або декількох залежно від виду тестового завдання), які Ви вважаєте вірними.





Розробка тестового завдання передбачає наступні етапи:

  1. Формування тестового завдання

Тестове завдання складається з умови завдання та варіантів відповідей. Умова тестового завдання формулюється у стверджувальній чи запитальній формі стисло, чітко, без подвійного тлумачення. Жодне завдання не може слугувати підказкою для відповіді на інше. Завдання для тестів повинні бути інформативними, відпрацьовувати одне чи кілька понять, визначень, не повинні бути навантажені другорядними термінами, несуттєвими деталями з акцентом на механічну пам'ять тощо. У змісті завдання не повинно бути суперечливих тверджень, слід уникати громіздких обчислень. Умову тестового завдання має бути сформульовано таким чином, щоб на нього можна було б відповісти, навіть не ознайомлюючись з варіантами відповідей.

  1. Підготовка варіантів відповідей

Варіантів відповідей на питання має бути не менше чотирьох. Вони можуть бути представлені як в текстовій, так і в графічній формі (малюнок, креслення, фотографія). Варіанти відповідей повинні підбиратися таким чином, щоб виключалась можливість угадування. Елементи відповіді мають окрему індексацію, розташовуються під запитальною частиною симетрично. Якщо відповідь передбачає певну процедуру обчислювання, то остання має бути простою, без необхідності застосування складних технічних засобів. У якості невірних відповідей бажано використовувати найбільш типові помилки. Виправлення під час визначення правильної відповіді допускаються, як виняток. Неправильні варіанти відповіді (дистрактори) мають виявляти однакові властивості і належати до тієї ж категорії, що й правильна відповідь. Дистрактори мають бути правдоподібними, логічно сумісними як і правильна відповідь.

Кожна із запропонованих у завданні відповідей або їх елементів мають цифрову або літерну позначку. Слухач обирає відповідь, яку вважає правильною, і записує її на бланку або вводить в технічний пристрій у вигляді позначки (коду). Таким чином відповідь слухача має кодовану форму, що спрощує операції її перевірки та оцінки.



2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Для успішного проведення тестування важливим є визначення форми тестових завдань, які будуть використовуватись у складі тесту. Вибір форми тестових завдань визначається характером знань та умінь, що є об’єктом контролю [9, 10].

У табл. 1 наведені реомендовані форми тестових завдань, виходячи з того, що є об’єктом контролю – терміни, властивості, складові частини, процес чи технологія.


Таблиця 1.
Рекомендована практика вибору форм тестових завдань

залежно від об’єкту контролю


Об’єкт контролю

Рекомендована форма

тестового завдання

Прості однофакторні об’єкти або ситуації (поняття, терміни, визначення, позначення)

Одноалфавітні завдання

Завдання на доповнення



Об’єкт контролю містить декілька складових частин, властивостей, характеристик

Багатовибіркові завдання

Завдання на перелік



Процес роботи або технологія (послідовність виконання операцій)

Завдання на відновлення послідовності

Порівняльна характеристика об’єктів, їх складових за певними параметрами

Багатоалфавітні завдання

Під час складання тестових завдань розробник тестів (викладач) має створити таку їх сукупність, яка дозволить перевірити рівень оволодіння знаннями про всі об’єкти вивчення, їх ознаки, складові частини і характеристики та порядок виконання операцій з ними, що були визначені за мету навчання.

Основні форми тестових завдань наведено на рис. 1.

Тестові завдання закритої форми – це тестові завдання з запропонованими відповідями, з котрих слухач обирає правильну. Такі завдання доцільно використовувати, якщо:



  • наявний перелік відповідей визначає та обмежує коло об’єктів, які повинні аналізуватись під час підготовки відповіді;

  • наведені відповіді є природною складовою частиною змісту завдання, без наявності яких він немає сенсу;

  • об’єктом контролю є не стільки правильність вибору складових частин пристрою або технологічних операцій, скільки послідовність їх взаємодії чи виконання.



Рис. 1. Форми тестових завдань за принципами побудови
2.1. Тестові завдання закритої форми

Тестові завдання закритої форми (завдання з наданими відповідями) складаються з:



  • інструкції щодо виконання,

  • умови тестового завдання (змістової частини),

  • переліку пропонованих варіантів відповідей,

  • еталонної відповіді.

За принципом побудови відповіді тестові завдання закритої форми розрізняються на: одноалфавітні та багатоалфавітні.
Одноалфавітні тестові завдання

В свою чергу одно алфавітні тестові завдання поділяються на: одно вибіркові, багато вибіркові, альтернативні та тестові завдання з відновлення послідовності.



Одновибіркові тестові завдання: умова завдання передбачає лише одну правильну відповідь. Завдання такого типу доцільно використовувати у тих випадках, коли необхідно перевірити уміння правильно відтворювати отримані знання.
Приклад,

1. Штрек – це горизонтальна виробка, яка проведена …


A. Уздовж простягання покладів руди

B. Навхрест простягання покладів руди

С. Під кутом 57-75 0 до покладів руди



Багатовибіркові тестові завдання складаються з умови задачі та переліку елементів (відповіді), з яких слухач має обрати ті, які він вважає правильними. При цьому кількість обраних відповідей не обмежується. Використання завдань даного типу є доцільним, коли об’єкт контролю має багато складових частин чи властивостей і для його характеристики необхідно навести їх повну сукупність, яка і утворює правильну відповідь.
Приклад,

2. Визначіть кроси індиків:


A. „Благоварський”

B. „Смєна-7”

C. „Гібро ПГ+”

D. „Харківський-56”

F. „БЮТ-8”



Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів організації відповіді типу «так – ні»; «правильно – неправильно» тощо.
Приклад,

3. Твердження, що овоскопія дозволяє перевірити якість яєць без пошкодження шкаралупи

A. Правильне

B. Неправильне





Тестові завдання з відновлення послідовності складаються з умови задачі та переліку елементів відповідей, з яких слухач має обрати ті, що входять до складу правильної відповіді, та розташувати їх у відповідній послідовності. Використання завдань даного типу є доцільним, коли необхідно перевірити знання технології робіт, взаємодії елементів конструкції, функціонування схем, живих організмів, послідовність розвитку явищ тощо. Такі тестові завдання використовують, як правило, у вигляді уявної моделі дій, уявного тренажера тощо. Той, хто тестується, повинен проставити порядкові номери компонентів дій, розташованих у вільному порядку.
Приклад,

4. Встановіть правильну послідовність проведення забою птиці та первинної обробки тушки:

А. Туалет тушки

B. Навішування птиці на конвеєр

C. Забій

D. Оглушення

F. Знекровлення

G. Термічна обробка

J. Зняття оперення



Багатоалфавітні тестові завдання

Особливістю багатоалфавітних тестових завдань є представлення варіантів відповідей у вигляді двох чи більше алфавітів слів, фраз, графічних зображень, цифрових або літерних позначень тощо. Кожний елемент у відповідній колонці нумерується цифрою або літерою. Тому, хто тестується, необхідно визначити відповідність елементів, розміщених у різних колонках, тобто обрати ті, що пов’язані один з одним.

Інструкція має чітко вказувати на принцип підбору відповідей, а також на можливість використання відповіді один або кілька разів. Під час складання таких завдань слід дотримуватися певних правил:


  • перелік елементів у першій колонці має складатися з однорідних елементів. Кількість останніх може бути будь-якою, але доцільно не більше п’яти;

  • для уникнення можливого припасування останнього запитання до ще невикористаної відповіді, бажано, щоб кількість елементів у кожній колонці була різною;

  • відповіді рекомендується розміщувати у логічній, алфавітній, цифровій або хронологічній послідовності.


Перехресні тестові завдання дають можливість виявити знання фактів, взаємозв’язків, термінології, позначень тощо.
Приклад,

Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і букв:


5. Вказані проміри худоби беруться такими мірними інструментами:


Мірні інструменти

1. Мірна стрічка

2. Мірна палка

3. Мірний циркуль



Проміри

А. Висота в холці

B. Висота в спині

C. Глибина грудей

D. Ширина грудей

E. Коса довжина тулуба

F. Обхват грудей за лопатками

G. Обхват п’ястка

H. Ширина заду в маклоках

J Ширина заду в сідничних горбах





Відповідаючи на питання тестовогоі завдання на порівняння і протиставлення, слухач має вибрати з першого алфавіту елементи, що відповідають визначеним в умові завдання вимогам і знайти відповідні йому елементи в кожному з наведених алфавітів. Такі завдання варто використовувати для перевірки умінь виявляти розпізнавальні ознаки різних явищ, ситуацій тощо.


Приклад,

6. Вкажіть для перелічених тракторів марку двигуна та тип розташування його циліндрів:




Трактор
1.Т-25

2. Т-40


3. Т-150К

4. К-701


5. ЮМЗ-6Л

6. МТЗ-80

7. ДТ-75М


Марка двигуна
А. А-41

В. Д-21


С. Д-37Е

D. Д-65Н


E. Д-240

F. ЯМЗ-240Б

G. СМД-62


Розташування циліндрів

α. Однорядні

β. Дворядні V-подібні






2.2. Тестові завдання відкритої форми

Тестові завдання відкритої форми передбачають вільне конструювання відповіді на поставлення питання.

Тестові завдання відкритої форми є на доповнення та на перелік. Завдання на доповнення складаються зі стверджувального судження та об’єкту контролю, тобто являють собою вислів, речення, в якому зроблено один або декілька пропусків, які слухач повинен заповнювати, вписуючи відповідь.

Рекомендований порядок складання тестових завдань відкритої форми:


  1. Формулювання питання і повної правильної відповіді (стверджувального судження), що містить об’єкт контролю.


Приклад розробки тестового завдання відкритої форми на доповнення,

Яку назву має яйце повністю вражене плісеневими грибами і мікроорганізмами, вміст якого не просвічується?

Яйце повністю вражене плісеневими грибами і мікроорганізмами, вміст якого не просвічується, має назву тумак.





  1. Вилучення з правильної відповіді об’єкта контролю (терміна, позначення) і тестове завдання готове.


Приклад,

Доповніть твердження:

7. Яйце повністю вражене плісеневими грибами і мікроорганізмами, вміст якого не просвічується, має назву ….






  1. Перевірка завдання на коректність, чіткість формулювання – правильна відповідь на питання має бути єдиноможливим варіантом відповіді.

Завдання на перелік варто використовувати, коли об’єктом контролю є складові частини, властивості, якості чи характеристики певного предмета або явища, а також поняття, визначення, терміни, позначення, що є загальноприйнятими у предметній сфері професійної діяльності, наприклад, стандарті.
Приклад,

Доповніть твердження:

8. Залежно від щільності прилягання до фігури силуети розрізняють ….





3. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Тестові завдання мають відповідати наступним вимогам:

• валідність;

• надійність;

• простота;

• визначеність;

• однозначність.



Валідність тесту – це показник точності, з якою тест вимірює те, для чого він використовується, а також адекватність цього методу поставленому завданню. Тобто передбачає, що тест вимірює саме ті знання, уміння, навички, для оцінки яких він призначений. Валідність тесту оцінюється за змістовною та критеріальною (функціональною) характеристиками. Змістова валідність – це відповідність завдання тесту змісту навчального матеріалу, знання з якого слід перевірити. Критеріальна (функціональна) валідність передбачає відповідність тесту тому рівню діяльності, яким повинен володіти той, кого оцінюють [7, 10].

Надійність тесту полягає у тому, що наступне виконання тесту одним і тим самим студентом повинно давати практично однакові результати.

Простота тесту – завдання повинні мати чіткі та зрозумілі для кожного формулювання. Набір тестових завдань, що надаються слухачам для визначення рівня знань, мають бути одного рівня складності та відповідати можливостям тих, хто підлягає тестуванню.

Виконання вимоги визначеності тесту необхідно для розуміння кожним слухачем того, що він повинен виконати, і для виключення правильних відповідей, що відрізняються від еталону.

Однозначність розглядається як однаковість оцінки якості тесту різними експертами, тому тест повинен мати еталон.

Дотримання вищезазначених принципів побудови тестів, дозволить реалізувати дидактичні можливості тестового контролю.



4. ПОРЯДОК ПЕРЕВІРКИ ЯКОСТІ ТЕСТІВ
З метою визначення якості тесту доцільно проводити пробне тестування шляхом експертного оцінювання.

До експертного оцінювання залучаються викладачі цієї ж предметної області, для визначення знань з якої розроблено тест.

Під час перевірки тесту оцінюються:


  • зрозумілість (доступність) змісту завдань для слухачів, що відповідатимуть на них;

  • дотримання якісних характеристик побудови тестових завдань;

  • спроможність слухачів виконати тест за той час, який відводиться для його виконання.

Всі питання та зауваження, які зроблять експерти під час виконання тесту, повинні бути уважно розглянуті та проаналізовані; всі неточності, можливі помилки, недоречності та непорозуміння – усунені.

Додаткову перевірку якості тесту можна провести шляхом порівняння результатів тестування декількох груп слухачів.



5. РЕКОМЕНДОВАНА ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАННЯ
Розрізняють тестування бланкове та комп’ютерне [7, 10]. Бланкове тестування або тестування на паперових носіях передбачає проведення тестування за допомогою друкованих бланків. Кожен слухач перед початком виконання тесту ідентифікує себе на бланку для запису відповідей: вказує прізвище, ім’я, по батькові, а після закінчення тестування, в кінці бланку, проставляє дату і ставить підпис.

Той, хто тестується, отримує брошуру з тестовими завданнями, відмічає відповіді та надає бланк запису відповідей на перевірку. Інформація з бланків опрацьовується і визначається результат тестування.

Під час комп’ютерного тестування на монітор виводяться тестові завдання, слухач вводить в технічний пристрій або позначає відповіді у вигляді позначок чи коду. Обробка відповідей проводиться автоматично, що значно скорочує час і економить зусилля.

Комп’ютерне тестування є обов’язковим елементом контролю якості знань під час дистанційної форми навчання, яка дозволяє створити умови для підвищення гнучкості та доступності професійного навчання. Низка спеціалізованих програм дозволяють розробляти та проводити тестування з мінімальними затратами сил (Assistent, Uniar Builder, SunRav TestOfficePro, Айрен тощо). Окремі з них (SunRav TestOfficePro, Uniar Builder) дозволяють проводити тестування одночасно у декількох навчальних закладах.

Перед початком тестування, з метою недопущення неетичного поводження під час роботи, варто ознайомити слухачів із правилами його проведення повідомити про час роботи над завданнями (наприклад, час, який надається для відповіді на одне тестове завдання, має складати не більше 3 хвилин, перевищення загального часу тестування вважається порушенням об’єктивних умов проведення тестування і є неприпустимим), надати відповіді на питання слухачів щодо порядку проведення тестування та критеріїв оцінювання результатів тестування.

Після тестування варто провести експертну перевірку якості та коректності складених тестів. Результати тестування дозволяють визначити найбільш проблемний для засвоєння навчальний матеріал і скоригувати прийоми та методи викладання [7, 9, 11].



6. МЕТОДИКА ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ
Одним із головних питань є визначення результатів об’єктивного тестового контролю.

Під час підготовки тесту викладач, розробник тесту готує бланк еталонних відповідей («ключ») на тест, де зазначає номер тестового завдання та еталонну відповідь, а також визначає межі оцінок, які може отримати слухач за свої відповіді [10].



Для розрахунку оцінки можна використати наступні критерії:

  • якщо на 91-100% тестових завдань дані вірні відповіді – високий рівень знань;

  • на 71-90% тестових завдань – достатній;

  • на 51-70% тестових завдань – середній;

  • на 50% і менше тестових завдань – початковий.

Визначивши критерії оцінювання можна достроково розрахувати межі оцінок. Тобто, виходячи з кількості правильних відповідей, викладач одразу може визначити оцінку за тест.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Нормативно-правові акти


  1. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 р. № 419 // Сайт Верховної Ради України. Розділ «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0711-06.

  2. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти України від 31 грудня 1998 р. № 201/469 // Сайт Верховної Ради України. Розділ «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0124-99.

  3. Порядок проведення моніторингу та оцінки якості освіти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 р. № 1283 // Сайт Верховної Ради України. Розділ «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1283-2011-%D0%BF.

  4. Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 31 травня 2013 р. №318/655 // Сайт Верховної Ради України. Розділ «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1029-13.

  5. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. №15 // Сайт Верховної Ради України. Розділ «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0231-05.

  6. Національний класифікатор України: Класифікатор професій ДК 003-10. – К., Держстандарт України, 2010.


Базова


  1. Аванесов В. С. Композиция тестовых заданий: Учебник / В. С. Аванесов. – 3-е. изд., доп. – М. : Центр тестирования, 2002. – 239 с.

  2. Баришніков В. М. Організаційно-методичне забезпечення підсумкового контролю знань: Навч.-метод. посібник / В. М. Баришніков. – К. : ІПК ДСЗУ, 2004. – 74 с.

  3. Гуло В. Л. Методичні рекомендації з розроблення складових галузевих стандартів вищої освіти (компетентнісний підхід) / В. Л. Гуло, К. М. Левківський, Л. О. Котоловець та ін. – К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2013. – 92 с.

  4. Іщенко Т.Д. Методика підготовки та застосування електронних посібників: Навч.-метод. посібник / Т.Д.Іщенко, В.В. Ільїн, А.М. Андрющенко та ін. – К. : Аграрна освіта, 2007. – 204 с.

  5. Кузьмінський А. І. Тест навчальних досягнень особистості як засіб педагогічного вимірювання: Навч. посібник / А. І. Кузьмінський, В. І. Єфіменко. – Черкаси : Видавничий відділ Черкаського держ. ун-ту ім. Богдана Хмельницького, 2002. – 64 с.


Допоміжна


  1. Блинова О. Є. Психодіагностика. Психометричні основи конструювання тестів: Навч. посібник / О. Є. Блинова. – Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2007. – 174 с.

  2. Гулюкина Н. А. Педагогический тест: этапы и особенности конструирования и использования: Учеб. пособие / Н. А. Гулюкина, С. В. Клишина – Новосибирск: Издательство НГТУ, 2001. – 132 с.

  3. Коваленко О. Е., Шматков Є. В. Методика професійного навчання. Тестові завдання для самостійної роботи: Навч. посібник. / О. Е. Коваленко, Є. В. Шматков. – Х., 2005. – 440 с.

  4. Лупак Н. М. Педагогічна майстерність: тести: Навч. посібник / Н. М. Лупак. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 96 с.

  5. Морозов С. М. Психодіагностика: тести. Методика та практики застосування: Навч.-метод. посібник / С. М. Морозов, Л. В. Музичко, А. В. Тімакова. – К., 2004. – 221 с.

  6. Олійник М. М. Тест як інструмент кількісної діагностики рівня знань в сучасних технологіях навчання: Навч. посібник / М. М. Олійник, Ю. А. Романенко. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 83 с.

  7. Омельяненко С. В. Педагогіка: тестові завдання: Навч. посібник. / С. В. Омельяненко. – К. : Знання, 2008. – 391 с.

  8. Паращенко Л. І. Тестові технології у навчальному закладі: Метод. посібник / Л. І. Паращенко, В. Д. Леонський, Г. І. Леонська, О. І. Ляшенко (наук.ред.). – К. : ТОВ «Майстерня книги», 2006. – 217 с.

  9. Скибицкий Э. Г. Методика профессионального обучения: Учеб. пособие / Э. Г. Скибицкий, И. Э. Толстова, В. Г. Шефель. – Новосибирск: НГАУ, 2008. − 166 с.

ДЛЯ НОТАТОК





























































































































































































Науково-методичне видання


Літвінчук Людмила Йосипівна


Методика конструювання тестів для визначення результатів професійного навчання у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості
Науково-практичні рекомендації

Відповідальний за випуск: Л.Й. Літвінчук

Комп’ютерна верстка: Л.Й. Літвінчук
Матеріали друкуються в авторській редакції

Підписано до друку 06.11.2014 р. Формат 60х84/16.

Ум. друк. арк. 1,4. Обл.-вид. арк. 0,7.

Тираж 24 прим. Зам. № 638.

Видавець і виготовлювач Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ),

вул. Нововокзальна, 17, м. Київ-38, 03038

Тел./факс: (044) 536-14-85



Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1805 від 25.05.2004 р.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка