Лебедєв О. Як бути здоровим



Сторінка2/3
Дата конвертації21.02.2016
Розмір1.2 Mb.
1   2   3

Усе по Вірі дається
Після того, як у моїх пацієнтів пішли перші успіхи, до мене почало звертатися багато з людей, іноді із серйозними захворюваннями.

Приходить на прийом жінка з онкопатологією. Рекомендую їй виконати призначення лікарів, а також пояснюю, як і з чого потрібно починати займатися собою. Призначаю повторну консультацію, але вона не приходить. Таких випадків, коли люди приходили до мене, а на повторні огляди або консультації не з’являлися, було немало. Але зате й тих, хто видужував, ставало усе більше. Якось на сповіді я запитав у священика, чому так відбувається? Він мені пояснив, що все по Вірі дається. Тоді я почав розуміти, що наше життя визначається Вірою й способом життя не тільки нас, а й наших поколінь. Точно так само і життя наших нащадків багато в чому буде залежати від того, як ми з вами живемо.

Наведу приклад. З одного районного центра приїхала на консультацію молода жінка 43-х років. В 20-літньому віці перенесла менінгоенцефаліт. Після цього з’явилися постійні сильні головні болі. Багаторазово лікувалася у кращих клініках України й Росії, але поліпшення немає. Заміжня, має сина, йому 17 років.

Тоді я вже розумів, що причина хвороби знаходиться у гріхах її предків. Батько цієї жінки помер молодим, дід загинув молодим. Прадід, по батьківській лінії, служив у «НК», де йому доводилося брати участь у «ліквідації» людей. Тому батько й дід цієї жінки пішли з життя молодими. Вона теж повинна була померти від менінгоенцефаліта у 20-літньому віці. Але щось її врятувало.

Запитую у неї: «А у кого, крім лікарів, Ви ще лікувалися?» Вона відповіла, що була у цілителів, вони рекомендували їй ходити до церкви, але вона не вірила. А взагалі, запитую, були коли-небудь у церкві? Так, відповіла вона, ще маленькою дівчинкою, бабуся водила її кілька разів до церкви. Навіть пам’ятає, як Причащалася.

Мені все стало зрозуміло. Завдяки молитвам бабусі й тому, що вона водила її до церкви, навіть Причастила - ця жінка залишилася жива. Докладно пояснив їй, що потрібно собою займатися - робити фізичні вправи, відмовитися від деяких продуктів. Головною моєю рекомендацією було - почати молитися й просити Бога, щоб Він простив гріхи її прадідові, а через тиждень знову прийти до мене. Але більше вона не з’явилася. Напевно не повірила. Кожний сам вибирає, як йому жити.

Років 50 назад американські вчені провели дослідження серед довгожителів. Опитували людей, які прожили більше ста років на всіх континентах, чим харчувалися, у яких умовах жили, займалися собою чи ні й т.д. Всі ці люди жили в різних країнах, хтось у горах або пустелі, на півночі або півдні. Одні їли м’ясо й пили вино, а інші не їли м’ясо й спиртне не вживали, одні були одружені, інші ні. Загальне, що поєднувало всіх - це Віра й Доброта, спокійне відношення до життя.

Характер і виразкова хвороба
Приклад. В 1994 році у одного мого знайомого була виразкова хвороба луковиці 12-персної кишки, причому дві виразки. Вони заважали йому жити. Загострення були мінімум два рази на рік. На черговій консультації хірург рекомендував йому операцію. Цей товариш прийшов до мене порадитися, робити операцію чи ні? Хворіє на виразку більше десяти років, випробував усілякі способи лікування, але хвороба однаково залишається.

Запитую його: «На коли призначена операція?» Відповідає: «Тижня через два-три, потрібно здати аналізи, та на роботі деякі питання вирішити».

«А для чого вам здоров’я?», - задаю йому питання. Дивиться на мене, не зрозуміє. Я вже звик, що хворі люди відразу не можуть відповісти на це нібито просте питання.

З діагнозу або захворювання іноді можна довідатися характер людини. Ті, у кого виразки, - це, як правило, люди, які самі когось «їдять», або їх щось «їсть» зсередини. Тому я не став чекати поки мій знайомий відповість, для чого йому здоров’я, а запропонував йому змінити характер. «При чому тут характер», - спочатку обурився він, але потім, трохи подумавши, погодився, що любить чіплятися до інших. Була поставлена проста і ясна мета - змінити характер. Місяці три-чотири пішло у нього на зміну характеру. Пройшло близько 15 років, ніякої операції він не робив і виразки давно немає.

Ті, хто знайомий з медициною Індії, Тибету, Китаю знають, що виразкові хвороби травного тракту - це хвороби системи вогню. Таким людям властиві вибухи гніву, образи, причіпки. Вони вважають себе завжди правими. Можна, звичайно, лікувати їх і іншими способами, але через час хвороба повернеться. А якщо змінити характер - хвороба піде назавжди. Так, важко було змінювати свій характер, але вибір завжди є.

Займаючись просвітньою роботою, я завжди рекомендую у випадку невідкладних станів, будь-яких сильних болів, високої температури, порушення подиху, свідомості, координації рухів, поносу, блювоти, появи страху - у першу чергу звертайтеся до лікарів. У випадку будь-яких сумнівів зі здоров’ям - сміливо йдіть у лікарню. Але коли ситуація переходить у планову, починайте одночасно із призначеннями лікарів займатися собою. Існують різні лікарі, як і думки. У багатьох випадках потрібно виконувати призначення лікарів, але іноді й не треба. Медицина - це не вища інстанція. Своє здоров’я, як і життя, намагайтеся визначати самі, вислухуючи думки. Але рішення завжди за вами. Часто нам заважають думки родичів, знайомих, сусідів, суспільства.

Опираючись на свій досвід роботи з людьми, рекомендую не ставити у своєму житті на перше місце матеріальні цінності, вони завжди вторинні.

Орієнтири у своєму житті.

(Створення родини)
Після одного із занять до мене підходить молода жінка. Просить перевірити, чи правильно вона поставила цілі у житті? Живе сама, зарплата невисока, жити з батьками не хоче, а свого житла немає. Є проблеми зі здоров’ям. Хоче зустріти гарного друга. На перше місце вона поставила гроші, потім здоров’я, житло, чоловіка й т.д.

Починаємо розбиратися. Коли вчилася у школі, потім в інституті, до неї залицялися хлопці, але їй подобалися більше дорослі. Почала таємно зустрічатися з одним одруженим чоловіком, обіцяв женитися, але через час розсталися. Потім закохалася в іншого одруженого, цей теж через час сказав, що родина йому дорожча. Час пройшов, інститут позаду. Хлопці, які залицялися раніше, уже давно мають свої родини, а зустріти неодруженого чоловіка не вдається.

Починаємо з нею аналізувати. «Чого найбільше Вам хочеться?» Відповідає: «Родину.» Ставимо мету - створення родини. Що заважає - минуле. Пропоную їй сходити до церкви, покаятися за свої гріхи. Вона намагається мені пояснити, що дуже кохала, та й зараз кохає одного з одружених чоловіків. Розповідаю їй прості істини. Блуд завжди є блуд, як його не називай. За рахунок чужого щастя свого не побудуєш. У тих чоловіків свої проблеми у житті. Спокусити молоде дівчисько особливого розуму не треба. Багатьом людям не дають можливості нормально жити минулі гріхи. Від них можна позбутися тільки покаянням.

І от вона пішла до церкви, покаялася. Потім подумки повернулася в минуле, вибачилася перед тими хлопцями, які до неї залицялися. Подумки відмовила всім одруженим чоловікам, з якими до цього зустрічалася. Очистила своє минуле від негативу, від неправильних учинків. Почала займатися собою - ранком робити зарядку, помірковано харчуватися. Щодня молилася. Через час «випадково» її підвіз на машині один старий знайомий холостяк. Почав їй часто телефонувати, потім запропонував разом поїхати на море. Це вона розповіла мені, коли ми випадково зустрілися на одній із центральних вулиць міста. Між іншим сказала, що до неї стали «чіплятися» незнайомі чоловіки на вулиці із проханням познайомитися. Як у неї будуть протікати події далі, я не знаю, але на море вона поїхати погодилася.

Завжди ставте на перше місце загальнолюдські цінності, а матеріальне до них прикладеться.

Наступний приклад. Жінці близько 60 років, на пенсії. Ставить на занятті мету - гроші (пенсія маленька), поліпшити здоров’я - є хвороби серця й суглобів, зробити ремонт у квартирі. Запитує: «Чи правильно я поставила мету?»

Починаємо розмовляти. Живе сама, із чоловіком розлучилася давно. Сама виховувала сина. Після армії він женився, але невістка погана трапилась, син матері не допомагає, телефонує рідко, майже не заходить її провідати. Онуки теж погані, бабусю не люблять, а з невісткою вона взагалі розмовляти не хоче.

Пояснюю їй загальнолюдські цінності. Виходить, що одна вона гарна, а всі навколо погані. З важкістю починає розуміти, що життя проходить, а гарного було мало. Поставили на перше місце - нормалізація відносин із сином і його родиною, потім поліпшення здоров’я, ремонт у квартирі, підвищення пенсії.

Почала вона з покаяння. Пішла до церкви, висповідалася й покаялася за свої образи, невдоволення чоловіком, сином, невісткою, зарплатою й т.д. Подумки перед усіма вибачилася, навіть перед тими, кого вже немає в живих. Згадала, який у неї гарний син був у дитинстві, а невістка, виявляється, колись подарувала їй халат, та провідувала її, коли вона лежала в лікарні. Молодша онука дуже схожа на неї. Щоранку почала молитися й робити зарядку. Забрала зі свого меню всі м’ясні й молочні продукти.

Я люблю ходити пішки й часто зустрічаю людей, які були на моїх семінарах. Зустрілися і з цією жінкою. Вона йшла до школи, несла маскарадний костюм онуці на виступ. Швидко розповіла мені, що син прекрасний, невістка чудова. Онуки часто до неї заходять і вона дуже любить готувати їм смачненькі пиріжки й тортики. Давно син їй зробив ремонт у квартирі, подарував мобільний телефон. Суглоби перестали боліти й тиск рідко підвищується. От такі ми, українці, нам небагато в житті й потрібно, не вистачає тільки знань.

На закінчення цього важливого розділу повторю: якщо у вас є проблеми зі здоров’ям або в житті, починайте від них позбуватися з поступової зміни свого характеру, свого світогляду, тоді життя й здоров’я почнуть поліпшуватися. Світ живе за чесними законами, так жив і так буде жити. Той, хто цього не розуміє, незадоволений, часто ображається - створює сам собі проблеми. Ніколи не намагайтеся когось змінити, особливо своїх близьких. Змінюйте своє відношення до них, тоді й вони починають змінюватися, але не відразу, а поступово. Намагайтеся стежити за своїми Словами, особливо коли говорите про себе або про своїх близькі. Негативні слова, мат завжди притягують у ваше життя проблеми. Для поліпшення свого здоров’я або рішення інших життєвих питань завжди потрібні час, терпіння й знання, тоді це

Можливо!

Можливо!

Можливо!

«Нездорові мають потребу у лікарі»...
Приклад одного із семінарських занять
День 1.

Два-три рази на рік я проводжу безкоштовні семінари-тренінги для жителів міста. Приходить на них звичайно близько ста чоловік, іноді більше або менше. Тема семінарів - «Як бути здоровим». На першому занятті пояснюю, що здоров’я - це стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, а не тільки наявність або відсутність яких-небудь хвороб. Тому будемо працювати у всіх напрямках. Лікувати потрібно не хворобу, а хворого.

Шляхи, що ведуть до здоров’я, у кожного різні, а от шляхи, які ведуть до нездоров’я, у більшості однакові. Початок чергових занять - зал повний, на передніх рядах самі похмурі обличчя. Прошу задавати будь-які питання. Потрібно адже із чогось починати. Одна жінка, на вид старша за 60 років, повна, страждальницький вираз обличчя, запитує: «У мене помирає сестра, я дуже за неї переживаю, доглядаю, купую їжу, ліки. Чи можна їй допомогти?». «Та спробувати можна, - відповідаю їй, - цим Ви й будете займатися на заняттях». Запитую в учасників семінарів: «Є ще хто-небудь тут, хто тривожиться або переживає за своїх близьких?» Багато хто піднімає руки. У однієї жінки син-підліток курить, не слухається, зв’язався з наркоманами. У іншої чоловік приходить пізно й часто п’яний. Літню жінку-тещу ненавидить зять і т.д.

Завдання першого заняття - позбутися від тих людей у залі, хто не буде для себе працювати, а також допомогти іншим правильно поставити попереду ціль - що вони хочуть поліпшити й змінити у своєму житті. З досвіду мені відомо, що кожна людина може змінити своє життя й здоров’я на краще, а також допомогти це зробити близьким, використовуючи знання.

Забіжу трохи наперед, на 5-6 днів. Та похмура жінка, що переживала за сестру, уже сиділа весела, на вигляд їй було менше 50 років, сестрі стало краще.

Чоловік, що приходив пізно й п’яний, став приходити додому відразу після роботи, о 6 годині і тверезий. У відгуку, залишеному після семінарів, ця жінка написала, що останнім часом вони «зустрічалися» у ліжку 2-3 рази на місяць, а зараз це відбувається майже щодня, ранком і ввечері, як у перший рік спільного життя. Прожили вони разом більше 20 років.

Син, що не слухався, курив і зв’язався з наркоманами - почав учити уроки, прибирає у будинку й добре готує борщ.

Теща, яку ненавидів зять, зі слізьми на очах розповіла всім, як уперше зять обійняв її ввечері й сказав їй, що вона у нього дуже гарна «бабуня» і найкраща теща.

Цю вставку я зробив спеціально. Може хтось із читачів побажає змінити свої взаємини із близькими, колегами, сусідами. Одна дівчина дуже переживала, що у неї сувора начальниця й не буде відпускати її на семінари. Але через день вона при всіх сказала, що у неї прекрасний, добрий керівник. Сама запропонувала їй зручний графік роботи, щоб вона відвідала ці заняття. Багато й інших чудесних змін відбулося у всіх, хто відвідував наші заняття.

Продовжуємо перше заняття.

Пропоную всім присутнім у залі згадати що-небудь гарне зі свого життя. На цю серйозну вправу спочатку відвожу приблизно одну хвилину.

Після цього починаю пояснювати, що у Людини є Розум і Тіло, а віруючим у Бога нагадую про Душу. Наші думки - це магніт, що притягує у наше або чуже життя те, що ми думаємо. Думки, підкріплені емоціями, часто збуваються. Кілька разів, на багатьох прикладах із сучасного життя, пояснюю те, що Ісус Христос пояснював нам більше 2-х тисяч років тому. І вороги людині - домашні його, є таке твердження у Біблії, причому повторюється неодноразово.

Дійсно, ворогами люди бувають, коли сваряться між собою, ображаються, ненавидять один одного. Але ворогами вони є й тоді, коли переживають, хвилюються один за одного, говорять погане. Адже давно відомо, що думки й слова мають творчу енергію, можуть творити або створювати, перетворюватися в реальність. Відбувається все це не відразу, а поступово.

Найчастіше люди спілкуються й говорять із близькими людьми, думають про них. Направляють на них енергію. Яку? Запитаємо жінку, у якої важко хвора сестра: «Як ви думаєте й говорите про сестру?» Вона відповідає: «Постійно переживаю, хвилююся за неї. Часто прокидаюся вночі, боюся що вона незабаром помре. Розповідаю про хворобу сестри родичам, сусідам, знайомим».

Я знову запитую її: «Яку енергію Ви направляєте на сестру?» «Звичайно погану», - відповідає вона. «А якщо Ви будете думати й говорити про сестру, що їй кращає й робити так частіше? Перестанете хвилюватися й переживати за неї. Яку енергію будете направляти на неї?» «Гарну», - відповідає вона. Правильно, підтримую її. Є енергія гарна й погана. Прошу всіх присутніх на семінарі людей звернути увагу, як вони думають і говорять про своїх близьких або знайомих. Не посоромилися розповісти про свої переживання й жінка, у якої син-підліток погано поводиться, інша жінка, чоловік якої постійно пиячить і приходить додому пізно. Теща посоромилася розповідати про свої думки про зятя, тільки сказала, що гарного там мало.

Дві-три хвилини всі на семінарі згадують, як вони думають і говорять про своїх близьких або колег. «Так що виходить ми самі собі створюємо проблеми в родинах або на роботі?», - запитує дівчина, яка думає, що у неї сувора начальниця.

«Звичайно, - відповідаю я їй і всім присутнім. - Проблеми створюємо не тільки собі, але й своїм близьким».

Потім пропоную всім, хто хоче поліпшення у своєму житті і житті близьких або колег, подумки, повторюю – подумки, попросити прощення у тих людей, за кого часто хвилюєтеся, ким незадоволені або за кого переживаєте.

Протягом однієї хвилини багато хто із сидячих переді мною в залі людей заплющили очі й подумки попросили прощення у тих людей, за кого хвилювалися або ким були незадоволені. Процес пішов, незабаром у цих родинах буде поліпшення - це я знаю вже по досвіду.

Після цієї вправи розповідаю про чесні й нечесні бажання. Наша совість завжди знає, коли ми робимо щось погане або неправильне. Нагадую про прості людські істини, всі вони викладені у Біблії, а також у книгах інших масових релігій. Бог завжди один, тільки шляхи Його пізнання у народів різні.

Якщо на семінарах я читав би лекції або просто розповідав про різні методи поліпшення життя або здоров’я, користі було б мало.

Всі мої виступи чергуються тренінгами. Учасники занять учаться самі вирішувати свої проблеми.

Пропоную всім згадати що-небудь гарне зі свого дитинства. Люди заплющують очі й протягом 1-2-х хвилин намагаються згадати що-небудь гарне зі свого дитинства. Комусь вдається відразу, комусь ні. Неважливо, головне люди намагаються. Є дія, нехай навіть уявна, результат завжди буде, справа часу.

Наприкінці заняття даю домашнє завдання, нехай кожний подумає над питанням: «Як би він хотів жити по-людськи?» Або, простіше говорячи, поставив би перед собою певні цілі, при цьому не соромлячись, не обмежуючи себе сьогоднішніми можливостями. Хтось хоче позбутися від певних захворювань, хтось схуднути або поправитися, вийти заміж або женитися, знайти роботу, поліпшити матеріальне становище й т.д.

Прошу всіх не соромитися для себе. Уявіть, що зараз вам 20 років і попереду ціле життя, як би ви хотіли його жити? Тільки чесно й добре, нікого не засуджуючи й не ображаючись на минуле. Думки або ваші бажання, ціль повинні бути попереду.

Перше заняття одне з головних, хоча кожне саме по собі важливе. Багато чого буде повторюватися. Завдання першої зустрічі переконати людей, що для себе потрібно працювати, хоча можна й нічого не робити, сидіти удома й скаржитися всім, що вам погано.

Певною рисою наших людей є НЕ - віра, потім НЕ - знання, НЕ - працювання, але саме головне - у всіх є Доброта, а у багатьох збереглася Любов.
День 2.

Людей у залі стільки ж, як і вчора. З’явилися нові обличчя, деякі із учорашніх не прийшли. Так завжди буває. Вітаюся. Прошу після третього заняття нікого нових не приводити, тому що вони просто будуть заважати нам своїми думками й питаннями.

Запитую: «Хто робить ранком зарядку?» Піднімає руку один чоловік. Встає, представляється, йому 74 роки. Ставлю запитання: «А чому похмурий вираз обличчя?» Відповідає, що із дружиною посварився. Вона вічно гарчить, чимось незадоволена. То у неї болять суглоби, то тиск підвищений або головний біль. Прошу його сідати, а всім пропоную подивитися свої записані цілі. Можна взяти ручку й щось додати або змінити.

Далі трохи теорії. Найчастішою причиною виникнення багатьох захворювань є взаємини між близькими людьми, у родині або колегами по роботі. Починати шлях до свого здоров’я необхідно з нормалізації взаємин. Якщо людина часто свариться, хвилюється або переживає незалежно від причини, то цим самим вона завдає шкоди своєму здоров’ю, а також тим, про кого вона переживає або з ким свариться. Чоловікові, що робить зарядку, пропоную розповісти, якою би він хотів бачити свою дружину. Але він соромиться, тоді я прошу його, нехай хоча б почне про дружину добре думати.

Повільно, щоб дійшло до більшості присутніх, пояснюю, що ті, хто соромиться, обмежує себе у житті. Звичайно це починається з дитинства в родині або в школі, а потім залишається на все життя.

Прошу знову задавати питання, хто не зумів поставити мету? Я знаю, що не вчили нас працювати з папером і ручкою для себе. Багато хто звик жити в думках, лікуватися, шукати допомоги у когось, навіть не підозрюючи, що у кожній живій людині присутня величезна творча сила, до речі, як і руйнівна.

Встає дівчина й ставить запитання, як їй відновити печінку. Близько місяця тому вона перенесла вірусний гепатит «В» або, простіше говорячи, одну з важких форм жовтяниці. Довго лікувалася в інфекційній лікарні, виписана з поліпшенням, але залишаються погані показники роботи печінки. Та й почуває себе неважно. Вона продовжує пити різні ліки, які їй призначили лікарі.

Рекомендую їй продовжувати пити ліки, та й усім, хто приймає медикаменти за призначенням лікарів, продовжувати це робити й слухати поради лікарів. Потім ставлю запитання: «За 4-6 місяців до захворювання з ким у неї була сильна сварка?» Вона відповіла, що посварилася з коханим чоловіком, але потім його простила, хоча протягом тижня була дуже на нього ображена. Причини багатьох захворювань створюються на більш «тонкому» рівні розуміння, чим досягнення сучасної технологічної медицини. Є інші знання, так чому ж їх не застосовувати на благо людей?

Пропоную цій дівчині подумки попросити прощення у свого друга за свою образу й гнів на нього. Неважливо, що вона була права. Коли вона випромінювала негативні емоції, сильно нервувала, ображалася на нього, то це й стало справжньою причиною захворювання, що виявилося через час, що відповідає інкубаційному періоду гепатиту «В». У Біблії написано, що Господь творить Правду й Суд всім скривдженим. (Всім скривдженим. Усі, хто сильно ображається - робить гірше собі). Лікування таких станів дуже докладно описано в Біблії. Ісус Христос посилав своїх апостолів, щоб вони проповідували Покаяння. Цим способом зцілялося багато хворих. Одночасно з дівчиною, що перенесла жовтяницю, рекомендую всім учасникам семінару заплющити очі й згадати, коли й на кого вони ображалися, а також згадати свої негарні справи й подумки покаятися.

Після того, як багато хто подумки переглянув своє минуле, знайшов там сварки, образи, неправильні, нечесні свої вчинки й подумки покаявся, то навіть повітря в залі стало набагато чистішим.

Забігаючи наперед, скажу, що через тиждень у цієї дівчини всі аналізи печінки були в нормі. Через три місяці, зустрівшись із нею у центрі міста, я довідався, що її призначили начальником відділу на роботі. Зарплата виросла у півтора рази. Вона дуже цього хотіла й записала як одну із цілей на семінарі.

Триває заняття. Розповідаю, що наше тіло живе, має дивні відновні здібності. Кожна людина, якщо буде собою займатися, у стані повернути втрачене здоров’я. Лікуватися потрібно у лікарні, але лікуватися й бути здоровим - різні речі. Докладно пояснюю будову хребта й суглобів, як і куди йдуть нерви, судини. Чому дуже важливо робити ранкову зарядку, ходити пішки. Базові вправи, які потрібно робити - це заняття із хребтом і суглобами. Для тих, хто займався давно або ніколи не робив зарядку, я рекомендую робити не більше 5-7 хвилин щоранку, 6 разів на тиждень, 1 день вихідний. Починати завжди потрібно з малого. Розумію, що деяким людям важко робити ранкову зарядку. Немає Віри у них у власні сили. Але й іншого шляху до здоров’я теж немає.

Пропоную слухачам на хвилину згадати що-небудь приємне зі свого дитинства, коли вони пили воду або сік, молоко, компот. Загалом, той момент, де була присутня вода. Я знаю, чому це так важливо й бачив багато випадків, коли тільки однією цією потужною вправою люди в корені змінювали своє життя на краще. Хтось згадує відразу, а тим, хто не зміг, раджу зробити це ввечері удома перед сном.

Продовжуємо заняття. Запитую: «Чи є у кого порушення зору?» Близько сорока чоловік або навіть більше підняли руки. Розповідаю, що зір відновлюється або поліпшується найкраще. Причому захворювання або діагноз особливого значення не мають. Я бачив випадки поліпшень навіть у самих невиліковних людей з хворобами очей. Треба пробувати займатися очами, а там «видно» буде. Точно так само потрібно займатися й тим, у кого знижений або знижується слух. Часто це буває у людей старшого віку. Нижче я опишу вправи для очей і одну для слуху.

Працювати з очами потрібно дуже обережно, ніжно. Перед виконанням вправ бажано мати гарний настрій. Для цього згадайте що-небудь гарне, приємне зі свого дитинства, потім повільно підніміть очі вгору й опустіть вниз. Зробити так 2-3 рази, ніякої напруги. Після цього точно так само подивіться вліво, а потім вправо. Голова прямо, працюють тільки очі. Третя вправа - кругові рухи очами по 2-3 оберти за годинниковою стрілкою й проти. Потім закрити очі, згадати що-небудь гарне із природи, де є картинка неба, ріки або квітів. Розплющити очі, трохи поморгати й взяти в руки перевірочну таблицю (наприкінці книги). Заняття з очами бажано проводити без окулярів, після ранкової зарядки.

Якщо дозволяє спосіб життя, то через 2-3 дні можна сміливо шукати собі окуляри з меншими діоптріями на 1-2 одиниці, тому що старі окуляри вже будуть заважати. Перевірочною таблицею користуватися просто. Зніміть окуляри й виберіть рядок, що ви бачите погано. Перший рядок, що вам буде погано видно, і є сьогодні ваш «робочий» рядок. Для тих, у кого короткозорість, у нас в аудиторії висять плакати з різними по величині знаками. Це можна зробити й удома.

Вправу для поліпшення слуху («барабанчики») теж бажано робити після ранкової розминки. Долонями рук закриваються зовнішні слухові проходи. Долоні повернені пальцями до потилиці. Вказівними й середніми пальцями обох рук постукуємо по потилиці, як барабанними паличками. І так 15-30 секунд 1 раз на день протягом 2-х, 3-х тижнів.

Вправи для очей робляться 1 раз на день 5-6 днів на тиждень, один день вихідний. У міру необхідності робочий рядок змінюють на той, що стоїть нижче.

Зрідка буває, що очі можуть заболіти. Нічого страшного немає, це м’язи очей ніколи не тренувалися. Дні 3-4 зробити перерву, біль пройде самостійно й можна знову робити вправи, тільки дуже не напружувати очі у момент рухів.

Задавайте питання кому не зрозуміло? Що стосується хвороб, то деякі люди у нас дуже освічені. Називають складні діагнози очей, лікування у відомих лікарів, інститутах. Відповідати на питання мені легко. Є знання, а головне досвід, мій досвід. Кілька років тому я по 40 днів займався з дуже важкими, хворими “на очі” в УТТСі (товариство сліпих). Спостерігав за моєю роботою й контролював результати дуже досвідчений лікар-окуліст, кандидат медичних наук. Не у всіх, але у деяких хворих був дуже гарний результат. Наведу приклад, а таких чимало, і не тільки з моєї практики. Жінка 63 роки, інвалід 1-ої групи по зору з дитинства. Лікувалася у багатьох лікарнях і інститутах. Ще знаменитий професор Філатов на її питання, коли їй було 14 років, чи буду я бачити? - відповів: «Будеш вірити у Бога, прозрієш».

Ця жінка ходила на мої семінари в товариство сліпих. З дитинства, вона майже нічого не бачила. І от, на 17-й день занять у неї з’явився зір.

Уперше в житті вона чітко і ясно побачила номер свого тролейбуса. 63 роки вона майже нічого не бачила, хоча її й лікували, а зайнялася собою й «прозріла». Ніхто з нас не знає можливостей свого організму.

У моїй практиці бували випадки, коли у людей у віці 80 років поліпшувався слух, після регулярного виконання вправи - «барабанчиків».

Починати займатися собою завжди потрібно з покаяння. Минулі наші образи (та й не тільки наші, а цілих наших поколінь), переживання, тривоги, страхи заважають багатьом бути здоровими й щасливими. Завжди вірте фактам. Якщо у вашому житті виникли проблеми, шукайте їх рішення тільки у собі. Є хвороби - сміливо звертайтеся до лікарів, але не забувайте й про те, який спосіб життя ви ведете. Перегляньте своє життя, що найчастіше ви думали, говорили. Тільки сам перегляд вашого життя багато чого підкаже.

Заняття сьогодні непросте. Даю домашнє завдання - ранком робити зарядку, переглянути поставлені цілі, подумати, що змінити у своєму житті, визначити, роботу яких органів хотіли б поліпшити, що змінити у своєму житті на краще. Пропоную всім посміхнутися й до завтра. Але отут лунає питання: «А жіночі хвороби теж можуть зникати?» «Так, - відповідаю, - можуть». Просять розповісти.

Наводжу приклад, так краще «доходить». Одна з моїх колег, теж лікар за професією, попросила проконсультувати свою дочку. Дівчині 21 рік, більше 3-х років у неї порушення менструального циклу. Консультувалася, обстежилася й лікувалася у багатьох фахівців. Зараз одержує гормони, але ефекту немає, розжиріла, змінився характер. З гарної веселої дівчини перетворилася в замкнуту, незадоволену особу.

Зустрілися ми з нею у парку біля знаменитого дуба, говорять що йому 200 років. Зайшли в кафе, замовили чай, тістечко. Запитую: «Хочеш бути здоровою?» Говорить: «Хочу, але вже нікому не вірю». «А в церкві була?» Відповідає, що була, але користі немає.

Виникнення жіночих хвороб часто пов’язане з образами жінок на чоловіків, ревнощами або якимись іншими порушеннями у взаєминах. Дівчина хворіє 4-й рік, значить причину потрібно шукати, коли їй було 17 років. Дійсно, вона тоді сильно закохалася, зустрічалася із хлопцем. Через час він її кинув. Сильно переживала, стала ненавидіти його, а через 5-6 місяців почалася хвороба. Хлопця того вже забула, іноді бачить його, але ніяких почуттів не відчуває.

Знаю, що зараз будуть сльози, але також знаю, що це будуть сльози зцілення. Багато хто з тих людей, кого я консультую, плачуть. Для мене - це один із симптомів видужання, що починається. На прикладі цієї, уже повністю здорової, гарної, стрункої, веселої дівчини, що має багато шанувальників, показую всім, як «працює» Покаяння. Але для початку механізм виникнення хвороби. Чим сильніше ми викидаємо із себе негативну енергію у вигляді гніву, ненависті, тим сильніше виникають захворювання. Але не відразу, а через якийсь час. Є можливість покаятися, але це якщо знаєш про це. Який орган або частина тіла уражається, залежить від багатьох причин. Ісус Христос говорив нам, та й зараз говорить через Біблію - Любіть ворогів ваших.

Запитую у дівчини: «Ну що, давай видужувати?» Вона згодна. Мої призначення - згадай ту ситуацію, коли хлопець тебе кинув, як ти на нього образилася, а потім ненавиділа. Подумки попроси у нього прощення за свою образу й ненависть. Вона трохи поплакала, але моє призначення виконала. Далі за чашкою чаю поговорили про навчання, вона студентка, про плани на майбутнє. Я їй розповів, навіщо потрібно робити зарядку й для того, щоб видужання пішло швидше, дав спеціальну вправу для поперекового-крижового відділу хребта й статевої системи. Бачу, що дівчина вже спокійна, весела. Прошу ще раз згадати свої образи й ненависть. Ще раз, але вже спокійно, без емоцій. Подумки попросити прощення у свого колишнього друга, що вона легко й зробила.

Наступною моєю рекомендацією, лікаря-санолога, було запропоновано їй удома помолитися вголос (щоб ніхто не чув) і попросити у Бога допомоги. Наступного дня піти до будь-якої церкви й подякувати Богу. Все це вона зробила.

Через день ми знову пили чай і гуляли в парку. Вона почала робити зарядку. Я розповів їй про правильне харчування, про те, як ставити цілі у житті, щоб вони були чесними і гарними, а головне, як їх досягати.

Через місяць їй стало краще. Гормони вона перестала пити відразу після першої нашої зустрічі. Це було її рішення. Через 3 місяці вона була повністю здорова. Будучи студенткою, знайшла гарну, високооплачувану роботу, з’явилося багато нових друзів. Так, ще однією моєю рекомендацією було - не говорити нікому про те, як вона видужала. Чужі думки, а особливо міркування, могли їй нашкодити. Таку рекомендацію багатьом хворим давав Ісус Христос.

Недавно ця дівчина приїжджала до мене порадитися з одного особистого питання, яке до здоров’я відношення не має.

Я завжди дякую Богу, коли Він через мене допомагає людям, а мені дає знання.

Бачу, як багато хто тягнуть руки, хочуть задати питання. Пояснюю, що за час семінарів постараюся відповісти всім, якщо зможу, але на сьогодні вистачить.

Заняття 3.

Початок о 10 ранку, зал повністю заповнений, вільних місць немає. З’явилися нові обличчя.

Добрий ранок. Нагадую, що ті, хто затримується, повинні заходити тихо й не заважати іншим. Нових із завтрашнього дня допускати не будемо.

Сьогодні аудиторія вже інша, люди веселі, сміються, спілкуються між собою. На заняття приїжджають і з околишніх міст, навіть є деякі й із сусідньої області.

Я знаю, що у багатьох уже пішли поліпшення. З кожним днем їх буде усе більше. Подумки посилаю любов всім присутнім (як і Вам, шановний читачу).

«У кого є питання?» Подають записки. Їх будемо розглядати у процесі заняття.

Запитую, чи помітив хто зміни, що починаються, у взаєминах, здоров’ї або інших аспектах свого життя. Більше 30 чоловік підняли руки. Бачу у багатьох прояснені обличчя. Щиро радію за них. Я давно вже навчився радіти за того, хто радіє.

Пропоную учасникам семінарів заспокоїтися й згадати що-небудь гарне з дитинства, де обов’язковим компонентом повинне бути небо. На все не більше однієї хвилини. Дивні люди живуть в Україні. Це починаєш розуміти, коли бачиш їх спокійні, ледве всміхнені, добрі обличчя.

Дорогі читачі, якщо ви регулярно протягом місяця будете в деталях згадувати приємні епізоди зі свого дитинства - робити це краще ранком, ще лежачи у ліжку, а потім робити зарядку - ваше життя зміниться на краще, не говорячи про здоров’я. Багато хвороб почнуть просто зникати. Краще згадувати окремі моменти із загальної картинки гарного, приємного. Наприклад, запах або кольори, смак, звук, голос, дотик, емоцію, що-небудь, що нагадає вам про подію. І не обов’язково те саме.

Ще раз нагадую, як робити вправи для очей, їх усього три. А також одне для поліпшення слуху - «барабанчики». Запитую: «Хто не робив зарядку?» Піднімають руки 9 чоловік. Відмінно, інші почали собою займатися, хоча по обличчях бачу, що це далеко не так.

Усі разом робимо вправи для очей, згадуємо гарне, перевіряємо зір по таблиці. Легко, без напруги перевіряємо. На все пішло до 3-х хвилин. Запитую: «У кого покращився зір?» Піднімають руки чоловік 15, а одна жінка сказала, що ще вчора ввечері зняла окуляри й почуває себе комфортно. Очі - це дзеркало душі. Почавши згадувати приємні, гарні епізоди зі свого дитинства, а також покаявшись, навіть подумки, за свої гріхи - пішов процес очищення душі. Тому й зір у багатьох відновлюється швидко. Не буду більше торкатися теми зору, але до кінця семінарів у 31 людини воно покращилося, 5 людей взагалі зняло окуляри. Серед учасників семінарів були деякі люди, у яких були глаукоми, катаракти й інші хвороби очей.

Прошу всіх глянути на свої цілі, які вони поставили. Шлях без мети - шлях у нікуди. Можна щось у них змінити, забрати або додати. У цей час переглядаю записки-питання. Багато особистого, проблеми тіла поступово йдуть на другий план, хоча майже всі прийшли, щоб їх зціляли. На першому занятті, та й потім, я постійно проводжу ідею, що лікуватися потрібно у лікарні, у лікарів, а якщо хочете бути здоровими, необхідно займатися собою. Вас можуть відмінно прооперувати, за допомогою медикаментів вилікувати від якогось захворювання, який-небудь цілитель буде молитися за вас або дасть вам яких-небудь трав, але все це допоможе короткочасно. Якщо не змінити спосіб життя, свої думки, не перейти на шлях добра, якість життя буде знижуватися. Хвороби виникнуть у новому органі або з’являться інші проблеми.

Трошки відволіклися.

Мої слухачі за 3 дні вже встигли згадати, що таке чиста радість, знають про гарні чесні бажання, про те, що всього цього можна досягти. Поступово з’являється Віра, вона ще маленька, але по очах бачу, що всі ставлять або намагаються ставити гарні цілі попереду.

Пропоную тепло, з любов’ю або просто добре подумати про будь-яку людину, з якою у вас є проблеми. Подумки попросити у неї прощення за те, що думали або говорили про неї погано, незалежно від того, хто був правий. Після цього нагадую, що для поліпшення здоров’я й життя необхідно згадувати свої негативні моменти, де у нас із кимсь були сварки або надмірно проявлялася наша гордість, і просити Прощення. Найбільшою дурістю багатьох людей є Гордість. Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать. Коли я працював у лікарні, то навіть подумати не міг, що поруч є справжні знання, але ж нам їх давав Гіппократ, Авіцена, Піфагор і всі світила медицини минулого. На якомусь етапі свого розвитку медицина від них відвернулася. Чому?

Трохи забіжимо вперед. Відгук однієї зі слухачок після семінарів. Близько року тому вона перенесла важкий грип, ускладнення - ураження серця (ендокардит). Довго лікувалася у лікарні, але однаково утворився порок серця (аортального клапана). Кардіохірурги рекомендували операцію - заміна клапана. Вартість такої операції - близько десяти тисяч гривень. Навіть маючи таку суму (якої, до речі, у неї не було), зважитися на операцію вона не могла. У зал на другий поверх, де проходили заняття, вона піднімалася важко, була сильна задишка. Але протягом тижня занять задишка поступово ставала меншою, а потім зникла зовсім. Стан її покращився. Контроль серця за допомогою ультразвукового дослідження після семінарів показав, що серце зменшилося у розмірах, майже до норми, а до цього було сильно збільшеним. Аортальний клапан виявився чистим, без «бородавок».

Тут на семінарі вона зрозуміла й причину важкого грипу й ендокардиту. Подумки просила прощення за свої образи й гнів. Здоров’я почало поліпшуватися. Після семінарів я проконсультував цю молоду симпатичну жінку. Рекомендував їй обстежуватися у лікарів-кардіологів і виконувати їх призначення. Пройшов рік, почуває себе вона добре, хоча незначні зміни в серці ще є. Займається собою, дякує Богу за поліпшення свого здоров’я.

Мені пощастило, що більше 20 років я працював лікарем-клініцистом. Прекрасно розуміюся на більшості видів обстеження й лікування. Зараз, практикуючи в санології, можу порівнювати й аналізувати. Цей аналіз підказує, що медицині потрібно розвиватися у багатьох напрямках. Медикаментозно-оперативна допомога повинна застосовуватися як можна рідше й обережно. Тому, коли людина починає собою займатися, вона усе рідше відвідує лікувальні заклади.

Потрібно набагато більше й частіше застосовувати в практичній медицині духовні знання й використати відновнувальні здібності самого організму людини. Не соромитися вивчати різні немедикаментозні методи минулого й досвід медицини інших країн. Наведу приклад чому це потрібно. Займаючись із хворими в товаристві сліпих, на 12-й день занять я, як звичайно, запитав перед початком - що у нас гарного? (До відома, у кожного сліпого і хворого, що слабко бачить, з якими мені доводилося займатися, крім хвороби очей, було ще багато інших хвороб.) Встає чоловік 60 років і говорить: «Ви що, не бачите, що мені краще?» Здивовано дивлюся на нього - звичайна людина. Він сміється, говорить, що вперше за 35 років зняв кашкет. Всі ці роки після перенесеного менінгоенцефаліту у нього дуже боліла голова. Майже щодня він пив болезаспокійливі ліки, неодноразово одержував лікування в різних неврологічних відділеннях, але користі не було, головний біль залишався. Боячись застудитися, він знімав кашкет тільки коли лягав спати. Три дні у нього вже не болить голова, а вчора й сьогодні він без кашкета. Його «лікування» полягало в наступному - він уважно переглянув своє минуле й покаявся за багато гріхів, особливо юності. Почав робити легкі фізичні вправи, переглянув трохи харчування. Я зустрів його приблизно через півроку. Головних болів не було, зір покращився, почував себе добре.

Мені неодноразово доводилося зустрічатися, коли без ліків за допомогою Духовних знань, фізичних вправ і перегляду своїх думок, у людей зникали багаторічні головні болі й різні захворювання.

Ось так у нас проходять заняття-семінари. Торкаємося питання Критики і чи потрібна вона у сімейних відносинах. Пояснюю, що якщо у Вас є бажання зіпсувати взаємини в родині або на роботі, де завгодно, починайте критикувати. Нехай навіть тисячу разів Ви праві, але критика завжди викликає протест. Багато розлучень починаються начебто з легкої критики один одного, що потім переростає у сварки, образи, гнів, ненависть, ревнощі. Ніхто не любить визнавати свої помилки. І якщо, критикуючи близьку людину, сьогодні вона Вам нічого не відповість, то пройде час і записана в м’язах, підсвідомості, енергетичному рівні, називайте як хочете, негативна інформація «відповість».

«Працює», іноді й дуже сильно, навіть уявна образа або критика. Є Закон, якщо ви погано думаєте або говорите про людину, то точно так само вона буде думати й говорити про вас. Що посієш, то й пожнеш. А ми з вами сіємо думками й словами. На жаль, нас не вчили, та й зараз не вчать, звичайним простим істинам або законам, за якими потрібно жити.

Дуже багато проблем створюють наші поради близьким нам людям, особливо, якщо їх не просять давати. Не просять, не лізь. У тих родинах, де постійно критикують або нав’язливо дають поради, завжди багато проблем зі здоров’ям і взаєминами.

Близько 20 років я працював завідувачем невідкладним відділеннями на 60-80 ліжок - це спеціально для лікарів пишу, вони мене зрозуміють, що це за робота. Так звані п’ятихвилинки я проводив за 2-3 хвилини. А все почалося з того, що, ставши завідувачем, через рік після інституту, у районі, де старі лікарі з радістю «віддали» мені цю посаду, я починав п’ятихвилинку з питання: «А що у нас гарного?» 20 років мої чергові зміни починали доповідь про те, що у нас гарного у відділенні. Незважаючи на складність роботи, мої відділення завжди були одними із кращих у лікарнях, де я працював, а у колективах ніколи не було склок і «розбирань» між співробітниками. Як мені спала на думку ідея починати робочий день цим питанням - більше 20 років я не знав, та й не замислювався. Тільки недавно почав розуміти. Але про це пізніше.

Наприкінці заняття даю домашнє завдання слухачам - робити звичайну ранкову зарядку. Переглянути свої цілі, хто ще не до кінця з ними визначився. Мати напоготові для наступного заняття гарні спогади з дитинства. Після зарядки ранком можна подумати про те гарне, що у вас є зараз. Робити це можна й по дорозі на семінар.

Відповідаю на питання по записках. Прошу всіх посміхнутися. Галасливо, радісно, у гарному настрої всі розходяться. Спасибі, Боже, за прекрасне заняття.

Семінари, які я проводжу, можна сміливо називати звичайною санітарно-просвітньою роботою. Іноді мої колеги по колишній роботі запитують: «Чи не жалкую я, що пішов із завідувача відділенням?» Відповідаю, що анітрошки не жалкую. Повинен же хтось займатися тим, чим я зараз займаюся. Медицина повинна бути попереджувальна. А мої заняття, лекції, консультації – це, насамперед, знання як не хворіти або позбуватися від тих або інших хвороб або життєвих проблем. Більшість людей у нас поки не володіють знаннями про здоров’я. Ще у своїй книзі «Основи Тибетської медицини Жуд-Ши» Петро Бадмаєв, називаючи 4 основні причини виникнення хвороб, на 1-е місце ставив відсутність знань (2-е місце - не вміння користуватися своїми пристрастями. Пристрастю може бути все - робота, захоплення й т.д. 3-є місце - відсутність справжньої доброти - часто хворіють люди, які мають справу зі злом. 4-е місце - кармічні або спадкоємні хвороби). У древньому Китаю перше, чому вчили майбутнього імператора з п’яти років - це як жити без хвороб, а потім всім іншим премудростям.

Єдине, чого не вистачає нам, так це знань, а все інше у нас є. За кілька років роботи лікарем-санологом я спеціально проводив заняття з усіма віковими й соціальними групами населення. Коли людині докладно поясниш, наведеш приклади, відповіси переконливо на питання - люди самі вирішують змінити своє здоров’я й життя на краще.

Кілька років тому, домовившись із одним з директорів шкіл, я провів у жовтні-листопаді по 5 занять із двома випускними класами. Теми занять були про фізичні вправи, харчування, взаємини, шкідливі і корисні звички, Віру й духовні основи, як досягати поставлених цілей, корегувати фігуру. Торкалися й інших питань.

Потім через 6 місяців, перед випуском, я знову прийшов у школу, зустрівся із цими дітьми, роздав чисті аркуші паперу й попросив написати в довільній формі відповіді на 2 питання.

1. Кому-небудь знадобились ті знання, які вони одержали на наших заняттях?

2. Чи потрібно давати їх у школі?


Вустами «дитини» говорить істина. 54 чоловік з 58 написали, що ці знання обов’язково потрібно давати у школі. А 21 написали, що почали робити зарядку, 9 чоловік - кинули курити, 2 чоловіка - перестали пити спиртне. Багато хто переглянули свої погляди на життя, покращилися взаємини з батьками.

Мені часто доводиться займатися із учителями шкіл, викладачами Вузів - вони висловлюють просту точку зору - у нас багато дається різних предметів, учать різним професіям, немає тільки одного предмета - навчитися нормально жити. На жаль, поки це правда. В Україні й Росії більшість людей сьогодні живуть на 20-30 років коротше й по здоров’ю гірше, ніж у багатьох інших країнах.

Сьогодні 4-е заняття. Людей у залі не упізнати, веселі, жартують, про щось жваво розмовляють. О 10.00 прошу всіх заспокоїтися й запитую, що у нас гарного?

Встає той чоловік, що на другому занятті був незадоволений своєю дружиною, і говорить: «Що Ви зробили з моєю дружиною?». Дивиться на мене серйозно, а очі веселі. Люди у залі напружилися, чекають, що буде далі. Я вже зрозумів зміст питання й спокійно говорю: «Не подобається, зробимо колишньою». Він засміявся й сказав, що дружина знову стала спокійною, доброю, розумною - ну, такою самою, як до весілля. А сьогодні, коли він ішов на заняття, навіть поцілувала його, чого не було років 40. Я дякую йому, а всім пояснюю, що не дружина змінилася, а він змінився, просто у нього були «заплющені» очі всі ці 40 років, а дружина ж була завжди такою.

Пропоную всім на хвилинку подумати тепло про своїх близьких, у кого немає близьких - про сусідів, начальника або про кого завгодно. Докладно пояснюю, що в такий спосіб ми відкриваємо очі на справжню дійсність. Трохи розповідаю про те, що таємне завжди стає явним, про досягнення вчених-фізиків в області торсіонних полів. Роз’ясняю зміст прислів’їв - рибалка рибалку бачить здалеку, з ким поведешся, того й наберешся. Подібне притягує подібне. Що посієш, те й пожнеш.

Три хвилини займаємося вправами очей. Майже у всіх починається поки короткочасне поліпшення зору. Займаються й ті, у кого зір гарний, для профілактики.

Пропоную всім згадати сьогоднішній ранок, як прокидалися, що думали, робили, що говорили, який був настрій, яких думок було більше в голові. Прошу потім відзначити тільки гарне, що сьогодні відбулося або про що думали.

Зарядку почали робити всі, принаймні, підняли руки, хоча я знаю, що це не так. Досвідченим поглядом бачу, у кого і які пішли зміни. Також бачу тих, хто ще не почав собою займатися, навіть не поставив яку-небудь мету, але таких з кожним днем стає усе менше.

Прошу звернути увагу на свої цілі, які записані на окремому аркуші паперу у кожного, їх можна змінювати. Кому щось незрозуміло по встановленню мети? Ставлять запитання: «Як бути, якщо чоловік багато п’є спиртного й часто?» Запитую у жінки, що задала питання: «Це заважає Вам?» Вона відповідає, що заважає всім. Чоловік не працює, страждають діти. Вона вже думала про розлучення, ходила до «бабок». Він намагався «кодуватися», але нічого не виходить. Постійно сварки й проблеми, проблеми, проблеми. Так триває вже близько 3-х років, хоча до цього було в цілому нормальне життя. Але після закриття підприємства, де вони разом працювали, він почав пити. На роботу нікуди не беруть. Як бути далі, вона не знає.

Увага! Починаю знову докладно пояснювати всім, у кого в родині подібні проблеми з алкоголем, наркотиками, зрадами й іншими негативними явищами. Ми живемо у світі, де багато спокус і не всім вдається встояти. Прошу цю жінку коротко розповісти про свої думки, переживання, а головне про слова - які і як вона їх вимовляє, розмовляючи із чоловіком.

Вона чесно розповідає, що постійно лається, обзиває його п’яницею, навіть сьогодні ранком, їдучи на заняття, наказувала йому, щоб він не напився. Запитую: «А він просив Вас сьогодні нагадувати йому про це?» Говорить, що не просив, та й ніколи не просить. Її думки от уже три роки крутяться навколо його пияцтва й інших сімейних проблем. Вона постійно обговорює цю тему з його матір’ю, зі знайомими. Дякую цій жінці за розповідь. Сьогодні вона наша «учителька», наочно показала, що вона притягує у своє життя своїми думками й словами. Для того, щоб змінити ситуацію необхідно змінити думки. Спочатку це здається важким, але це тільки здається. Працювати потрібно. Не виходить у тих, хто не намагається й не робить.

Наведу приклад. Один мій знайомий попросив допомогти своїй співробітниці, у якої син дуже пив. Хлопцю 30 років, одружений не був. Живе окремо від батьків, працював моряком, але зараз його вже не беруть ні на які судна. Недавно пропив телевізор. Лікувався, кодувався, був у цілителів, але ефекту немає. Єдиний син у батьків. Мати з батьком постійно переживають за нього, у родині тільки про це й говорять.

Розмовляю з матір’ю цього хлопця, довго пояснюю їй, що син хворий на алкоголізм. На хворих ображатися не можна, а вона разом із чоловіком часто лають свого сина, переживають за нього. Постійно з поганими думками й словами - негативною енергією, знаходяться у житті сина. Якби читали Біблію, то знали б, що вороги людині домашні його, коли постійно про нього погано думають і говорять. Людина хвора, йому допомога потрібна, а близькі замість цього увесь час «негативною» енергією його «поливають». Навіть якби й захотів хлопець сам кинути пити, то впоратися з думками й словами батьків йому було б важко.

Пропоную матері подумки у мене в кабінеті попросити прощення у сина за те, що постійно про нього погано думала, говорила, переживала. З важкістю, але вона це зробила. Потім рекомендував їй сходити до церкви й на сповіді покаятися за те, що увесь час погано думала й говорила про хворого сина, а також покаятися за інші свої гріхи. Після цього нехай починає молитися й просити у Бога допомоги у зціленні сина.

Потім я розмовляв і з батьком. Дав йому ті ж самі рекомендації. Коли вони їх виконали, то перейшли до наступного етапу. Училися думати й говорити про сина добре, уявляли, що він кинув пити й женився. А коли з’являлися погані думки про сина, адже він продовжував ще пити, то молилися, просили у Бога прощення й допомоги.

Пройшло три місяці й син поступово кинув пити. Щастя й здоров’я дітей залежить від молитов батьків. Пройшло три роки, він одружений, є онук, спиртного немає й близько, усі щасливі. Він продовжує працювати моряком. Це був приклад слухачам семінару.

Далі пропоную тій жінці, що сьогодні у нас «учителька», розповісти, як би жартома, який у неї гарний чоловік, непитущий, має роботу, прекрасний батько, пристойно заробляє. Трохи помовчавши, вона починає фантазувати, виходить непогано. Запитую: «Скільки років Вашим дітям?» «10 і 14 років», - відповідає вона.

Даю наступну рекомендацію. У будь-який зручний для Вас час сходіть до церкви разом з дітьми, і подумки, можна й уголос, якщо ніхто чужий не буде чути, попросіть у Бога допомоги, щоб Ваш чоловік кинув пити. А коли через час чоловік кине пити, обов’язково подякуйте Богу. Є маленький секрет - Бог майже ніколи не відмовляє дітям у їхніх гарних проханнях.

І ще одна рекомендація - нікому про це не говоріть. Забігаючи наперед скажу, що до кінця циклу семінарських занять її чоловік уже пив значно менше й влаштовувався на роботу.

Іноді говорять, що я екстрасенс і маю гіпноз. Та не екстрасенс я й гіпнозом не володію, а володію звичайними знаннями, які черпаю з Біблії й інших джерел. Ділюся ними з тими, хто хоче, хто готовий їх засвоювати для свого блага або своїх близьких. Люди у нас гарні, тільки багато хто цього не знає. Учитися треба, що ми й робимо, а також займатися собою.

Здоров’я людини залежить від багатьох факторів - спадковості, духовного розвитку, психіки, стану хребта й суглобів, роботи кишечнику, дихання, харчування, шкіри, соціально-економічної сфери, екології й т.д. Всіх цих питань ми так чи інакше торкаємося на семінарах.

У процесі семінарів деякі з учасників діляться своїми, поки ще маленькими успіхами. На першому занятті одна з жінок поставила собі мету купити нову сукню, але грошей у неї не було. Учора її викликав начальник на роботі й оголосив, що її підвищують у посаді й зарплата збільшилася на 30%. Вона відчула радість, відразу ж купила собі нове плаття.

Інша жінка, незаміжня, говорить, що до неї почав «загравати» один давній шанувальник, холостяк. Запитую: «Приємно?» Вона відповідає, що навіть не очікувала, що все так просто. Повторюю знову для всіх, чесні, гарні бажання, що сприяють поліпшенню нашого життя, завжди здійснюються. Треба тільки вчитися правильно жити.

Прошу всіх уявити, що вони будуть почувати, коли яке-небудь із їхніх бажань здійсниться. 2-3 хвилини люди виконують цю дуже серйозну вправу, розробляють, тренують свою праву півкулю головного мозку. Те, що у людини є дві півкулі, знає багато хто, але те, що у більшості дорослих працює тільки одна ліва, мало хто здогадується. Наш народ давно знає про це й передає з покоління в покоління у вигляді прислів’я: Одна голова добре, а дві краще (не три або чотири, а саме дві голови). У Біблії Ісус Христос про це говорить двома словами: Сівач - Жнець. Права півкуля відповідає за образне мислення, її ще називають творчою. В основі кіберфізіології, НЛП і ряду інших напрямків лежить робота із правою півкулею. Але часто це буває складним. Тому на семінарах я намагаюся не давати те, що не зрозуміло. Усе, що дійсно потрібно людині - не складне в розумінні. Дуже добре й докладно основи образного мислення описані в Біблії в Старому Завіті. Кому потрібно, той може знайти. Продовжуємо заняття. Слухачі моїх семінарів (не тільки цього) прекрасно знають, що таке думки, слова й дії, а також звичайна кулькова ручка або олівець і аркуш паперу.

Отже, усе, що тренується, то розвивається. Це стосується будь-якого виду діяльності, як фізичного тіла, так розуму, душі й будь-якої професії. Особливо добре й швидко розвивається те, що нам подобається робити. Згадуючи на кожному занятті щось гарне, приємне зі свого дитинства, ми вчимося повертати собі Стан Дитинства. Ви думаєте, чому Ісус Христос рекомендував - Будьте, як діти. У цій рекомендації закладені величезний цілющий ефект і можливості. От ми й учимося.

Далі трохи фізіології й основ правильного харчування. Без науки у нашій справі - відновити або поліпшити здоров’я ніяк не можна.

Наше тіло складається із трильйонів живих кліток, які виконують різні функції, мають свій строк життя. Наприклад, клітки крові - еритроцити живуть 100-120 днів, лейкоцити 60-80 днів і поступово замінюються новими. Так і всі клітки нашого організму. Давно доведено за допомогою радіоізотопних методів дослідження, що для повного відновлення організму необхідно приблизно один рік. У першу чергу замінюються хворі клітки. Наш організм хоче бути здоровим, хоче нормально жити. Для цього йому потрібні умови - здорова їжа, помірне фізичне навантаження й позитивні думки. Існує два способи життя. Здоровий, коли людина здорова, і не здоровий, коли не здорова. Додуматися до цього не всім вдається, особливо тим, хто хворий, це спочатку важко зрозуміти. Але через 3-4 дні семінарських занять звичайно «доходить». Будь-яка хвороба - це нагадування або попередження про те, що ми ведемо нездоровий спосіб життя.

Сьогодні ми поговоримо трохи про харчування. Всім зрозуміло, що наше тіло складається з того, що ми їмо, перетворюючи (або переварюючи) з’їдену їжу в необхідні нам речовини, які кров’ю розносяться по всьому організму туди, куди потрібно. Непотрібні або відпрацьовані речовини й клітки виводяться з організму.

Увага для всіх! Продукти харчування - це будівельний матеріал. Наш організм споконвічно настроєний будуватися з натуральних речовин. Якщо в нього попадає щось штучне, то він витрачає свої сили (імунітет), щоб це знешкодити. Можливий і інший варіант. Часто вживаючи неприродні продукти або зловживаючи якимись, наш організм, як розумна жива істота, починає підбудовуватися під це харчування. Але таким чином, через час виникає порушення обміну речовин. Крім того, є й вікові особливості харчування. У маленьких дітей, літніх і хворих людей здатності, що ферменто-утворюють, знижені.

Оцінкою правильного харчування є самопочуття кожної людини. З огляду на те, що всі люди різні, мають свій психосоматичний тип, то й потреби в тій або іншій їжі у них різні. І коли хтось Вам говорить (і я в тому числі), що потрібно харчуватися так або так, не вірте. Тільки Ваш організм здатний сам визначити що, коли й скільки йому хочеться.

Це, як правило, їжа по сезону, віку, відчуттю здоров’я й гарного настрою. Самі корисні продукти - це ті, які вирощені у вашому регіоні. Їжа повинна бути свіжоприготовлена, з натуральних продуктів, не містити барвників, консервантів, замінників та інших шкідливих речовин. До того, як вона потрапить до Вашого столу, ніким технологічно не оброблялася. Прикладом регіону, у якому є всі продукти, необхідні для повноцінного здоров’я, є Україна. І коли хтось говорить, що у нас погана екологія або продукти харчування, то за цим стоїть якийсь інтерес цих людей, частіше економічний (а, може, інший).

Давно відомо, що їжа може бути ліками або отрутою. Не все, що смачно, корисно. Нижче наведу два приклади дії їжі.

Дівчинці 4 роки, аденоїди. Лор-лікарі рекомендують оперативне лікування. До трьох років дитина росла й розвивалася нормально, не хворіла. Але в три роки мати пішла на роботу, а дівчинку на цілий день віддавала бабусям. Бабусі дбали для єдиної онуки щосили - борщі, м’ясо, сметана, молоко, цукерки. Загалом, все найкраще, що тільки можна придумати й купити, запихалося в дитину. Результат не змусив себе довго чекати. Поступово почалися простудні захворювання, знизився імунітет (адже він змушений був боротися з постійним отруєнням продуктами). Потім виникло запалення легенів, за ним аденоїди. Пролікувалися у лікарні, потім звернулися до мене.

Саме складне у моїй роботі - це пояснити людям, що їхня проблема знаходиться в них самих або їх близьких. Батько у цієї дівчинки виявився метикованим. На три місяці мати залишила роботу. З харчування дитини були виключені м’ясні й молочні продукти, а також всі цукерки. Результат - аденоїдів немає, здорова, весела, швидка, розумна дівчинка. Заодно й мати схудла, позбулася від хронічного холециститу. І мати, і дівчинка із задоволенням роблять зарядку. Бабусі спочатку, коли я змінив харчування, хотіли на мене скаржитися, але зараз і самі ходять на мої семінари.

Причиною захворювання у цієї дитини був надлишок «солодких» продуктів (молоко, м’ясо, цукерки). Хто знайомий з Тибетською медициною або Аюрведою, ті мене зрозуміють. Я просто тимчасово забрав надходження отрути. Зараз у цій родині їдять і м’ясо, і молочні продукти, але за бажанням, ніхто нікого не змушує, і всі здорові.

На семінарах я докладно пояснюю, чому так важливо звертати увагу на ті або інші закони здоров’я. Зараз ми говорили про харчування. По ходу заняття задають питання. Нагадую, що тепер Ви знаєте для чого Вам здоров’я. У кожного є мета, багато хто зрозумів, чому так важливо просити прощення й не ображатися. Не можна втручатися негативними думками й словами в життя наших близьких, та й у будь-яке чуже життя. Потрібно робити зарядку. Повторюємо прості істини - не судіть, не суджені будете, благословляйте ворогів ваших та ін. Важко все дається, але це тільки на початку. Люди, що прийшли на семінари 4 дні назад і сьогодні - уже інші, вони це розуміють. Бажання вчитися, змінювати своє життя й здоров’я на краще не зменшується.

Продовжуємо приклади зі сфери харчування. Чоловікові 79 років. Останні роки «живе» на серцевих, судинних та інших медикаментах. Дитинство було важким, разом з батьками, як ворогами народу, був висланий на Північ. Під час війни воював. Потім трудився на металургійних підприємствах, відновлював країну.

У кожної людини цікава доля. Швидко розібралися із причиною серцевих нападів. Хтось скаже - вік. Не зовсім так. Коли почалася «перебудова», пенсія знецінилася, потім її почали давати нерегулярно. Та й у дітей не все ладилося, допомагати було нікому. Але як люди досвідчені, пройшовши заслання, війну, вони із дружиною ні на кого не ображалися й не хвилювалися. Урядами, та й життям у цілому були задоволені. Але от життя в країні стало поліпшуватися. Пенсію носять регулярно, та ще й підвищили. Діти стали допомагати й онуки - то грішми, то продуктами. На столі часто стало з’являтися м’ясо, ковбаса, тверді сири, молочні продукти.

І здоров’я стало катастрофічно погіршуватися, причому й у його дружини теж. Лікарі говорять - вік, призначають різні обстеження, ліки, харчові добавки. Чого тільки вони із дружиною не робили. Були періоди покращень, але потім все рівно ставало гірше. Діти попросили мене «попрацювати» з їхнім батьком.

Зустрілися, поговорили. Він розповів мені багато цікавого. Погодився, що причиною погіршення здоров’я стало харчування. Забрали з раціону всі м’ясні й молочні продукти. У його житті були 1932-1933 роки, війна, тому їсти скромно він звик. Поставили попереду гарні цілі - він сильно хотів з’їздити до своєї молодшої сестри в Житомир (наостанок). Крім того, він дуже любить доглядати за садом і у нього є плани підсадити нові дерева.

Потім почав робити легкі фізичні вправи, щоранку згадувати приємні моменти з дитинства. Переглянув своє минуле й, де потрібно, покаявся, попросив прощення у Бога й у тих людей, з ким у нього були проблеми. Поступово відмовився від медикаментів. Я призначив йому пити відвар вівса по 200-300 милілітрів щодня на протязі 2-х місяців. Справа була навесні, тому у мої призначення увійшли додатково - 5-10 листків молодого щавлю на протязі місяця, а також з’їдати по 3-5 квіток тих дерев, які ростуть у нього біля будинку (яблуня, груша, персик, абрикоса, вишня, слива).

Здоров’я завжди поліпшується поступово. Не вірте тому, хто обіцяє вам швидке зцілення. Швидко можна тільки короткочасно поліпшити щось, а для серйозного поліпшення або видужання завжди потрібно багато часу. Я провів із цією людиною 10 занять на протязі місяця. Результат - восени він спокійно з’їздив до сестри у Житомир. Пройшло 6 років, я випадково зустрів його на ринку, він ніс сумку з 10 кг кісток, які купив для собаки. Постояли, поговорили. Він розповів, що давно не п’є ніякі ліки. Любить лазити по деревах, учора обірвав черешню (а вона у них висока), дружина сьогодні робить варення. Життям задоволений, збирається дещо змінити у будинку й у дворі (є ціль). Пройшло ще 4 роки, зараз йому 89 років, почуває себе, у цілому, непогано.

Свою діяльності я практикую по трьом напрямкам - відновлення здоров’я, продовження життя й омолодження організму. Все це можливо, тільки для цього потрібні знання й праця самої людини. Даю домашнє завдання слухачам - зарядка, ще раз подумати над тим, як Ви будете себе почувати, коли досягнете поставлених цілей. Що при цьому буде відчувати тіло? Що Ви будете робити, коли станете здоровими?

Для тих, хто почав худнути або пішли поліпшення у фігурі - обов’язково виміряти й зважити себе. Помічайте й записуйте зміни, які вже почали відбуватися у вашому житті. Прошу всіх посміхнутися й у гарному настрої розходимося. Рекомендую всім частіше «бути у стані дитини».

Основний принцип наших семінарів-тренінгів - добровільність. Мої тренінги відрізняються від інших тим, що ми торкаємося всіх аспектів людського життя, які змінюють на краще життя не тільки присутніх, але й членів їхніх родин. Практично всі учасники це відзначають. Гарне й погане заразливе, як інфекційні хвороби. Змінюється один, через час змінюється інший.

Найбільшою проблемою, що веде до неякісного життя, є взаємини між близькими родичами - чоловіком і дружиною, дітьми й батьками, тещами й зятями, бабусями й онуками, сусідами, колегами. Коли один з перерахованих вище буває на моїх семінарах, починає працювати над собою, одержує знання, то він (вона) нормалізує порушені взаємини, які часто і є причинами хвороб і проблем. Не можна вилікувати рану, якщо не витягнути з неї іржавий цвях. Скільки її не обробляй, перев’язуй, вона однаково буде боліти.

Сьогодні 5-й день семінару. Починаємо заняття. Вітаюся, запитую: «Що у нас гарного?» Встає жінка похилого віку, у якої були проблеми із зятем, і зі слізьми на очах розповідає, як зять її вперше у житті обійняв і назвав «гарною бабунею», а потім поцілував.

Виступає багато хто, хтось почав худнути, звичайно до кінця семінарів таких людей 15, хтось почав поправлятися (це стосується тих, у кого вага була знижена), у всіх поліпшуються стосунки. У записках без підпису пишуть про поліпшення сексуального життя, як чоловіки, так і жінки. До кого почали «приходити» гроші, хтось продав дачу, яку не міг продати три роки й т.д.

Для мене це все робота, ніяких чудес. Адже у кожного свої, чесні бажання, і вони починають здійснюватися. Далі буде більше.

Увага! Механізм.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка