Лекція тема 12: Основи стрільби із стрілецької зброї. Мета: сформувати у студентів поняття про основи стрільби із стрілецької зброї



Скачати 92.34 Kb.
Дата конвертації12.03.2016
Розмір92.34 Kb.
Лекція

ТЕМА 12: Основи стрільби із стрілецької зброї.


Мета: - сформувати у студентів поняття про основи стрільби із стрілецької зброї;

- вивчити зі студентами поняття: постріл, його періоди, прямий постріл, відбій, траєкторія.

Навчальні питання:

1. Внутрішня балістика.

2. Зовнішня балістика.

3. Способи визначення відстаней до цілей.

Студенти мають знати:

- основи внутрішньої та зовнішньої балістики;

Студенти повинні засвоїти терміни і поняття:

- прямий постріл; простору, що уражається; прикритий простір; мертвий простір

Місце заняття: клас захисту Вітчизни.

Час: 80 хв.

Метод проведення заняття: лекція

Обладнання: плакати.


Структура заняття

  1. Організаційний момент - 2 хв.

  2. Актуалізація опорних знань і умінь студентів - 8 хв.

  3. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.

  4. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

  5. Підсумок заняття – 5 хв.

  6. Домашнє завдання – 5 хв.

Хід заняття



  1. Організаційний момент – 2 хв.

Шикування групи в одну (дві) шерен­ги черговим групи, перевірка за списком та зовнішнього стану студентів, віддача рапорту викладачу, привітання викладачу (тренування декілька раз – в разі потреби ).

II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.

1. Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.

2. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
1. Внутрішня балістика.

Основи стрільби – це теоретичні положення, знати які необхідно для розуміння процесів, що відбуваються під час стрільби і для засвоєння прийомів стрільби.

Внутрішня балістика - це наука, яка вивчає процеси, які виникають при пострілі в особливості під час руху кулі (снаряда) в каналі ствола зброї.

Пострілом називається викидання кулі з каналу ствола під дією порохових газів, що утворюються при згоранні порохового заряду.




Попередній період діє від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболочки кулі в нарізи ствола. Умовно вважаються, що горіння проходить у постійному об'ємі. Наприкінці періоду створюються тиск форсування, необхідний для того, щоб почався рух кулі і подолати протидію оболонки кулі врізанню в нарізи каналу ствола.

Перший період діє від початку руху кулі до моменту повного згоряння порохового заряду. Спочатку через малу швидкість кулі об'єм, що за кулею, збільшується повільніше за тиск, коли куля проходить шлях 2-4 калібру, в стволі створюється максимальний тиск. Надалі швидкість і об'єм кулі зростає, а тиск зменшується.

Другий діє від моменту повного згоряння заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. Зменшення тиску проходить швидше. У пістолета цей період відсутній.

Третій діє від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на кулю. Гази, що рухаються за кулею з каналу ствола із швидкістю 1200/2000 м/с продовжують діяти на кулю, доки сила їх тиску не буде врівноважена силою опору повітря. У цей період куля продовжує прискорюватись ще декілька десятків сантиметрів.

Постріл відбувається за дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06 с.).

Після проходження дульного зрізу куля має дульну швидкість, а наприкінці періоду післядії - максимальну.

Початкова швидкість - це швидкість руху кулі у дульного зрізу ствола. ЇЇ визначають дослідним шляхом.

Початкова швидкість є однією з найважливіших характеристик зброї і від її значення залежать:

- відстань польоту кулі;

- настильність траєкторії;

- простір, що уражається;

- убивча і пробивна дія кулі;

- зменшення впливу зовнішніх умов на політ кулі.

Величина початкової швидкості кулі залежить від:

- маси кулі;

- довжини ствола;

- маси, вологості і температури порохового заряду,

- форми і розмірів зерен пороху і щільності заряджання.

Чим довший ствол, тим довше на кулю діють порохові гази і тим більша початкова швидкість кулі.


2. Зовнішня балістика.

Зовнішня балістика - це наука, що вивчає рух кулі (гранати) після припинення на неї дії порохових газів.

У момент пострілу ствол автомата, залежно від кута підіймання, займає певне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії як продовження осі ствола в момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання.



Траєкторія - крива лінія, що описується центром тяжіння кулі в польоті. На куля при польоті впливають дві сили: сила тяжіння і сила опору повітря. Сила тяжіння заставляє кулю постійно знижуватись, а сила опору повітря непреривно уповільнює рух кулі.

В результаті дії цих сил швидкість польоту кулі постійно зменшується, а її траєкторія нагадує собою форму нерівномірно зігнутої кривої.



Прямий постріл - це постріл, при якому траєкторія на всьому своєму протязі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі.
Висота траєкторії - найкоротша відстань від вершини траєкторії до горизонту зброї.

Точка вильоту - центр дульного зрізу ствола зброї. Точка вильоту є початком траєкторії в повітрі.

Точка падіння - точка перетинання траєкторії з горизонтом зброї.

Кінцева швидкість кулі - швидкість кулі в точці падіння.

Точка прицілювання - точка на цілі або поза нею в яку наводиться зброя.

Лінія прицілювання - пряма лінія, що проходить від ока стрільця через середину прорізі прицілу (на рівні з його краями) і вершину мушки в точку прицілювання.

Вершина траєкторії - найвища точка траєкторії.

Прицільна дальність - відстань від точки вильоту пересічення траєкторії з лінією прицілювання.

Точка прицілювання - точка на цілі або поза нею, в яку наводиться зброя.



Прикритий простір - постріл за укриттям, що не пробивається кулею, від його гребеня до точки зустрічі.

Мертвий простір - частина прикритого простору, на якій ціль не може бути уражена при даній траєкторії.

Уражений простір - це відстань на місцевості, на протязі якої спадна гілка траєкторії не перевищує висоти цілі.
3. Способи визначення відстаней до цілей.

Відстань визначають: «на око» (окомірним способом), за допомогою лінійних величин, за формулою «тисячної», проміром, користуючись мапою.


Орієнтовна видимість предметів, об'єктів на місцевості

Назва об'єктів (предметів), їх частин (деталей)

Відстань зрозумілої видимості (м)

Ґудзики й обличчя людей

150

Черепиця та дошки на покрівлях

200

Деталі спорядження стрілецької зброї

200

Кольори та частини одягу

250

Назва об'єктів (предметів), їх частин (деталей)

Відстань зрозумілої видимості (м)

Рух рук, віконні переплетіння

400

Рух ніг, кілки загороджень

500

Загальний контур людини

900

Війська у вигляді темної смуги

1000

Окремі дерева й люди як крапки

1500

Але цією таблицею як шаблоном користуватися не можна. Вона скла­дена для нормального зору, рівної місцевості й прозорого повітря, за інших обставин видимість буде іншою.
У стрілецькій практиці для вимірювання кутів користуються не градусами, а поділками кутоміра – тисячними.

Тисячною називається центральний кут, що спирається на дугу, яка дорівнює 1\6000 довжини кола. Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рівних частин і з’єднати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів.

Для визначення лінійної величини центрального кута (записується: 0-01) потрібно довжину кола розділити на загальну кількість кутів.


0-01= 2пR\6000 = 6.28R\6000;

Скоротимо на 6,28. Провівши скорочення, матимемо:

0-01= 1R\955.

У стрілецькій практиці вважається, що радіус кола R дорівнює дальності (Д) стрільби. Для зручності розрахунків 1R\955 округляють до 1Д\1000. Тоді:

0-01= 1Д\1000.

Виходячи з цього, можна визначити лінійну величину (В) будь-якого центрального кута, знаючи його кутову величину (К):

В = КД\1000

З цієї формули: К = В1000\Д; Д = В1000\К;

Це формули тисячної, де: Д – дальність до об’єкта, що розглядається; В – лінійні розміри об’єкта, що розглядається; К – кут, під яким даний об’єкт спостерігається за допомогою приладів (у тисячних).

Кутову величину вимірюють у тисячних за допомогою польового бінокля або підручних предметів (лінійки, олівця, пальців рук). Предмет тримають на відстані від ока на 50 см.






№ з/п

Назва предметів

Поділка, мм

Поділка, тисячні

1

Пальці рук: великий,

вказівний, середній



20 : 25 мм

15 : 25 мм



0-40 — 0-50

0-30 — 0-50



2

Олівець гранований (0,7 см)

7 мм

0-14

3

Сірникова коробка:

— довжина (5 см)

— ширина (3,5 см)

— висота (товщина) (1,5 см)


50 мм


35 мм

15 мм

1-00

0-70


0-30

4

1 мм лінійного розміру

1 мм

0-02

У бойовій обстановці завжди можна визначити дальність до об’єкта, за яким спостерігають, і встановити необхідний приціл зброї, що дає змогу точніше уражати ціль противника на полі бою, витрачаючи найменшу кількість боєприпасів.

Для цього потрібно встановити кутову величину і знати лінійні розміри об’єкта (цілі):

Середня висота піхотинця – 1,5 м, ширина - 0,5 м;

Висота танка – 2,7 м, ширина - 3 м.

Середня ширина бронетранспортера – 2,5 м.

Висота БМП — 2,2 м,

Ширина кулеметної обслуги (2 чоловіки) — 1 м.

Кутові величини цілей вимірюються у тисячних за допомогою польового бінокля, або іншого приладу за кутомірними шкалами.

Величина однієї великої поділки на шкалі дорівнює 10 тисячним, малої – 5 тисячним.

Наприклад: кутова величина танка, за яким спостерігають у бінокль, дорівнює двом великим поділкам шкали бінокля. Встановлюємо відстань до танка – дальність:

Д = 3х1000\20 = 150 м



Наприклад: на полі бою до вас наближається противник, ширина його фігури перекривається 5 мм лінійки. Визначаємо відстань до нього:

Д = 0,5х1000\10 = 50 м


Визначити дальність до цілей за допомогою прицільного пристрою автомата. Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок; це «криюча» величина мушки. Мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на 200 м – 50 см, на 300 м - 75 і т.д. Використовуючи значення криючої величини мушки можна визначити відстань до цілей противника,

Наприклад: мушка автомата в 2 рази більша за ширину фігури людини (0,5 м), отже, мушка перекриває 1 м, відстань у даному випадку до людини становить 400 м.
IV. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

1. Що називається пострілом?

2. Що називається початковою швидкістю кулі і від чого вона залежить?

3. Дайте визначення траєкторії.

4. Що таке прикритий, мертвий, уражувальний простір?
V. Підсумок заняття – 5 хв.

Наголошення темі та % досягнення поставленої меті заняття.

Оголо­шення оцінок, особисті зауважен­ня, щодо відповіді студентів та термін усування недоліків.
VI. Домашнє завдання – 5 хв.

Підручник «Захист Вітчизни» ст.132 - 137.



Підручник «Допризовна підготовка» ст.148 - 155.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка