Л.І. Нічуговська, доктор педагог наук, професор



Скачати 94.23 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір94.23 Kb.
УДК 378:631:37.02

стратегія і менеджмент розвитку інформаційної мобільності майбутнього аграрія-дослідника у ВНЗ
Л.І.Нічуговська,

доктор педагог. наук, професор,

Полтавський університет економіки і торгівлі, м. Полтава, УКРАЇНА
Резюме. Нічуговська Л.І. стратегія і менеджмент розвитку інформаційної мобільності майбутнього аграрія-дослідника у ВНЗ. В статті розглядаються проблеми пов’язані з розробкою стратегії формування базових дослідницьких компетенцій студентів аграрних ВНЗ як основи розвитку їхньої інформаційної мобільності.

Ключові слова: науково-дослідна робота, критичне мислення, інформаційна мобільність, якість аграрної освіти.
Нагальною проблемою розвитку сучасної системи аграрної освіти є якість підготовки студентів, майбутніх фахівців агропромислового сектору вітчизняної економіки, про що наголошується в „Концепції реформування та і розвитку аграрної освіти та науки”. При цьому чітко зазначено, що сучасний стан економіки потребує створення нової системи сектору „аграрна освіта – аграрна наука – аграрне виробництво”.

Останнє обумовлює потребу в модернізації системи професійної підготовки майбутніх аграріїв у ВНЗ й актуалізує пошуки виваженого розв’язання проблем, пов’язаних із:



  • докорінним підвищенням конкурентоспроможності результатів діяльності ВНЗ, спрямованим на покращення наукового і кадрового забезпечення розвитку на інноваційній основі галузей вітчизняного АПК з урахуванням економічних умов та світових викликів;

  • реалізацією державної аграрної політики удосконалення системи підготовки фахівців, спроможних у майбутньому швидко адаптуватись та ефективно опановувати нові способи і види функціональної діяльності, підвищувати рівень кваліфікації та освіти, оперативно оновлювати свої знання, гнучко орієнтуватись в мінливому економічному середовищі тощо;

  • більш глибоким використанням між інтеграційного потенціалу дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки в контексті формування базових дослідницьких компетенцій студентів аграрних ВНЗ в умовах інформаційного суспільства;

  • розвитком інформаційної мобільності майбутніх аграріїв-дослідників як доступу до загальнодержавної системи інформаційно консультативного та телекомунікаційного забезпечення агропромислового комплексу і природоохоронного комплексів України.

У цьому аспекті доцільним є урахування, що вирішення в цілому вище означених проблем є поступовим процесом, якому, як засвідчує освітня практика, притаманна певна інерційність, тобто затримка в часі щодо очікуваних результатів.

Останнє актуалізує проблему проектування змісту і процесу формування дослідницької компетентності як основи розвитку інформаційної мобільності студентів аграрних ВНЗ.



Аналіз останній досліджень та публікацій.

Перш за все необхідно підкреслити увагу і зацікавленість державних інституцій щодо питань, пов’язаних із шляхами реформування аграрної освіти, що засвідчує „Концепція комплексної державної програми реформ та розвитку сільського господарства України (проект)”, „Концепція Державної цільової економічної програми впровадження в агропромисловому комплексі новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції на період до 2016 року”, Розпорядження кабінету міністрів України „Про схвалення Концепції реформування і розвитку аграрної освіти та науки” від 6 квітня 2011 р. та ін.

Доцільно також зазначити, що і педагогічна спільнота (М. Жалдак, В. Клочко, Н. Морзе, С. Раков, Ю. Рамський, О. Співаковський, О.Спірин, Н. Тверезовська, Ю. Триус та ін.) не лише виявляє інтерес, а й поступово адаптує ідеї входження інформаційних технологій до освітнього процесу. Зокрема, філософські основи переходу суспільства до застосування інформаційних технологій висвітлювали вітчизняні та зарубіжні вчені (Д. Белл, Н. Вінер, В. Глушков, І. Масуда, А. Суханов, Е. Тоффлер та ін.).

Питанням інформатизації освіти та аналізу педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу стали об’єктом дослідження багатьох науковців (В. Биков, Б. Гершунський, Ю. Дорошенко, В. Мадзігон, І. Прокопенко та ін.).

Проблеми компетентності і компетенцій фахівців розкриті в численних працях дослідників освіти (Н. Бібік, М. Євнух, Я. Кічук, А. Кузьмінський, Н. Ничкало, О. Пометун, О. Савченко та ін.).

Водночас слід відмітити недостатню увагу науковців до переосмислення впливу інформаційної мобільності на процес формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців аграріїв як невід’ємної складової їхньої якісної професійної підготовки.



Метою статті є пошук і розкриття організаційно-методичних шляхів формування основ базових дослідницьких компетенцій при вивченні дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки студентів аграрних ВНЗ як основи розвитку їхньої інформаційної мобільності.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Проведений контекст-аналіз поставленої проблеми щодо аграрних ВНЗ, дозволив виокремити найбільш перспективні, на наш погляд, практичні підходи до її поступового розв’язання досягнення поставленої мети.

По-перше, це стосується організації науково-дослідної роботи студентів аграрних ВНЗ на початкових курсах як основи для формування базових дослідницьких компетенцій, що відбувається в процесі опанування дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки („Вища математика”, „Теорія ймовірностей та математична статистика”, „Дослідження операцій”, „Мікроекономіка”, „Теорія економічного аналізу”, „Економетрія” тощо).

По-друге, в умовах розвитку інформаційного суспільства та активного застосування інформаційних технологій все більшого значення набуває здатність фахівця до раціонального поєднання дослідницьких компетенцій з розв’язанням виробничих завдань, що дозволить йому не лише якісно аналізувати фактичну інформацію, а й створювати та добирати нові більш ефективні алгоритми, ресурси, технології тощо.

Ефективність реалізації виокремлених підходів значною мірою забезпечується якістю науково-дослідної роботи професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів та відповідних кафедр. Це обумовлено тим, що дослідницька наукова діяльність виступає не тільки як критерій рівня професійної компетентності викладачів вищих навчальних закладів аграрного спрямування, а й гарант того, що знання та навички, які формуються у студентів-аграріїв протягом навчання у ВНЗ, в цілому відповідають реальним потребам аграрного бізнес-середовища й сприятимуть успішній їх роботі у майбутньому. У цьому аспекті особливої ваги набувають структурні складові професійної компетентності, серед яких: навчально-дослідницька, методично-дослідницька та управлінсько-дослідницька компетенції, спрямовані на проектування змісту, розробку методичного супроводу процесу формування відповідних компетенцій з орієнтацією на забезпечення інформаційної мобільності шляхом цілеспрямованого урахування потреб, мотивів та вмінь студентів, майбутніх аграріїв-дослідників.

Такий підхід надає можливість підвищити вагомість диплома магістра. Згідно з вимогами галузевих стандартів вищої освіти, саме кваліфікаційний рівень „магістра” передбачає, що випускник вищого закладу освіти за відповідним фахом повинен здобувати поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру і мати первісний досвід їх застосування та продукування нового знання для вирішення проблемних професійних завдань у аграрній галузі народного господарства.

Саме досягнення такого рівня підготовки вимагає від студентів, перш за все, глибокого усвідомлення необхідності опанування навичок дослідника як обов’язкової умови формування їх професійної компетентності для майбутньої діяльності. Важливим при цьому є поєднання ґрунтовних фундаментальних знань та математичних у тому числі, а також сучасних технологій обробки економічної інформації із застосуванням ІКТ для аналізу реальних проблем аграрного бізнес-середовища із творчим розвитком майбутнього фахівця взагалі та в набутті навичок дослідження зокрема.

Це в свою чергу передбачає широке впровадження елементів науково-дослідної діяльності у навчальний процес. Зазначимо, що протягом багатьох років у вищих навчальних закладах процес навчання дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки здебільшого був орієнтований на середніх та слабких студентів. Такий підхід призводив до того, що не повністю реалізувались потенційні можливості здібних студентів, не завжди враховувались їхні індивідуальні потреби, не повною мірою спостерігалась позитивна динаміка розвитку їхньої професійної компетентності обумовлена впливом якісної фундаментальної освіти на систему професійної підготовки в цілому. Для усунення цієї негативної тенденції доцільно активніше впроваджувати особистісно-орієнтований підхід не тільки в процесі навчання дисциплін природничо-наукової підготовки, але й при організації та управлінні науково-дослідною роботою студентів, що має професійне спрямування.

Враховуючи, що кожному студенту притаманні індивідуальний інтелектуальний рівень розвитку з відповідними здібностями до навчання, особистими інтересами, нахилами тощо доцільно впродовж першого семестру та першої зимової екзаменаційної сесії виділи студентів здатних у подальшому займатись науково-дослідною роботою, сформувавши із них потенційну підгрупу майбутніх дослідників. Отже, з першого року навчання природничо-наукових дисциплін саме цих студентів доцільно поступово ознайомлювати з методологічною основою та існуючими підходами до організації можливих варіантів майбутньої науково-дослідної діяльності для аграрного бізнес-середовища. Важливим у цьому процесі є формування компетентності дослідника в основі якої лежить критичне мислення, що поступово при відповідному коригуванні трансформується в творчу інтуїцію. При цьому критичне мислення базується на наявності чіткої установки щодо виявлення сутності досліджуваного явища або процесу; в умінні систематизувати вихідну інформацію та ідентифікувати проблему; знати правила побудови наукових гіпотез та їх обґрунтування з використанням процедур наукових доведень: індукції, дедукції, верифікації тощо.

У цьому контексті зростає роль математичних знань, що є складовою фундаментальної підготовки майбутнього фахівця для агропромислової галузі економіки і які, в свою чергу, надають широкий спектр різноманітних теоретичних методів і моделей для розв’язування поставлених задач, аналізу виявлених протиріч та різноманітних проблемних ситуацій тощо. Саме це має безпосередній вплив на формування інформаційної мобільності майбутнього дослідника.

У більшості вузів наукова робота студентів організовується як в аудиторний, так і в позааудиторний час. До навчальних форм організації науково-дослідної роботи студентів (НДРС) аграрного спрямування які можуть знайти відображення в діяльності викладачів кафедр природничо-наукової та загальноекономічної підготовки належать: аудиторні завдання з елементами творчого пошуку; індивідуальні домашні завдання, що потребують емпіричних досліджень; лабораторні роботи дослідницького характеру; написання наукових рефератів з підготовкою відповідної презентації тощо. До активних форм організації НДРС, що відбувається в позааудиторний час відносимо: участь в університетських олімпіадах, підготовка доповідей та виступи з ними на наукових студентських конференція; участь у роботі методологічних наукових семінарів кафедр з проблем застосування ІКТ в аналізі економічних проблем аграрного бізнес-середовища тощо.

Без перебільшення можна вважати, що аудиторні завдання з елементами творчого пошуку належать до найбільш поширених форм організації НДРС. Це обумовлено широким спектром методичної варіативності їх застосування у процесі навчання загальноосвітніх дисциплін, що полягає у:



  • ефективності аудиторних форм дослідної роботи студентів, як домінуючих напрямів організації навчального процесу;

  • створенні комплексних аудиторних завдань на основі раціонального поєднання проблем з дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки з фаховими дисциплін, знання яких необхідні для аналізу відомостей та обґрунтування управлінського рішення тощо;

  • активізація самостійної навчальної діяльності студентів шляхом впровадження диференціації навчання, що тісно переплітається з індивідуалізацією у навчальному процесі і знаходить відображення у розробці навчальних проектів, наближених за тематикою до реальних проблем аграрної економіки;

  • адаптації комп’ютерних програм математичної обробки економічної інформації до розв’язання дослідницьких проблем.

Саме тому важливим є певні зусилля викладачів відповідних кафедр спрямовані на те, щоб розробити систему лабораторних робіт по можливості до кожного змістового модуля дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки для виконання яких студентам необхідно, але не достатньо, володіти лише теоретичними знаннями. Важливим є їх творча адаптація до незнайомих ситуацій, що розглядаються як новий інформаційний об’єкт, який потребує усвідомленої конкретизації взаємозв’язку інформаційних та професійних знань й певною мірою започатковує навички дослідника, виступаючи основою для формування інформаційної мобільності студентів аграрних ВНЗ.

Реалізацію такого підходу доцільно починати з сумісної розробки кафедрами ВНЗ наскрізної науково-практичної програми підготовки майбутнього фахівця, підтримки наукового лідерства кращих студентів, їх участі в наукових гуртках та наукових школах університету на основі узгодження механізмів міжпредметної інтеграції щодо змісту системи професійних знань, що призначені до опанування в межах навчального дослідження.



Висновок. Підсумовуючи вище викладене, доцільно зазначити, що представлена розробка стратегії формування дослідницької компетенції майбутніх аграріїв та виважене управління реалізацією цього процесу є ефективною умовою посилення мотивації до розвитку інформаційної мобільності студентів аграрних ВНЗ в контексті підвищення їхньої конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.
Резюме. Ничуговская Л.И. Стратегия и менеджмент развития информационной мобильности будущего агрария-исследователя в ВУЗ. В статье рассматриваются проблемы связанные с разработкой стратегии формирования базисных исследовательских компетенций студентов аграрных ВУЗ как основа развития их информационной мобильности.

Ключевые слова: научно-исследовательская работа, критическое мышление, информационная мобильность, качество аграрного образования.

Summary. Nichuhovskaya L. STRATEGY AND MANAGEMENT OF INFORMATION FUTURE MOBILITY AGRARIANS researcher at the university. In the article, issues associated with the development strategy of forming the basic research skills of students of agricultural universities as the basis of their mobility information.

Key words: research work, critical thinking, information mobility, quality of agricultural education.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка