Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної



Сторінка14/88
Дата конвертації11.03.2016
Розмір16.1 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   88

Література

1. Боровська О. В. Короткий тлумачний словник термінів у галузі фізичної культури та спорту / Ольга Боровська. – Л.: Вид-во ЛДІФК, 2003. – 54 с. 2. Володина М. Н. Интернациональное и интернациональное в процессе терминологической номинации / М. Н. Володина. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 112 с. 3. Д’яков А. С. Основи термінотворення: семантичний та соціолінгвістичний аспекти / А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. – К.: Вид. дім “KM Academia”, 2000. – 218 с. 4. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов / Д. С. Лотте. – М.: Наука, 1982. – 152 с. 5. Симоненко Л. О. До питання розвитку української термінологічної лексикографії / Л. О. Симоненко // Вестник Харьковского политехнического ун-та. – № 19, 1994. – Выпуск І. – С. 198-203.


ПУТИ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ИННОВАЦИЙ:

АКТУАЛЬНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ

(на материале русскоязычной прессы Украины)

Григораш А.М.

Национальный педагогический университет им. М.П. Драгоманова, Украина
Стремительно происходящие изменения в обществе, политике, экономике и других сферах находят свое отражение в соответствующих изменениях в языке. Одним из наиболее живых и социально значимых процессов, происходящих в языке современной русскоязычной прессы Украины, является возникновение фразеологических инноваций на базе уже существующих, общеизвестных и давно апробированных моделей возникновения устойчивых сочетаний.

В современной неологии можно выделить несколько направлений исследований: социологическое [5], лингвокультурологическое [3], функционально-стилистическое и функционально-прагматическое [2], словообразовательный аспект анализа лексических инноваций [4] и др. Моделированием экспрессивно-прагматического содержания в текстах газетной коммуникации плодотворно занимается Л.А. Кудрявцева [6]. Однако фразеологические инновации, равно как и пути их возникновения на страницах современной прессы Украины, еще не стали объектом пристального внимания отечественных ученых.



Целью данной статьи является рассмотрение одного из наиболее перспективных путей образования фразеологических инноваций в современной русскоязычной прессе Украины – актуального моделирования, при котором фразеологическая инновация возникает уже по готовой, апробированной структурной модели.

Наиболее актуальны случаи, когда фразеологическая инновация возникает на базе общеизвестного, многократно апробированного и вошедшего во фразеологические словари устойчивого сочетания: «Ведь большинство корейцев до сих пор перебиваются с воды на рис. А та немногочисленная еда, которая продается в магазинах, доступна только немногочисленной касте чиновников» (Екатерина Петухова. «Ким Чен Ира оставили без яхт». Рубрика «Казус». – «Известия в Украине. Украинский выпуск», № 132/861/27903, 24-26.07.09, с. 2); ср.: перебиваться с хлеба на квас – ‘жить плохо, бедно’ [8, с. 376]. Подобное возникновение фразеологической инновации следует отличать, с нашей точки зрения, от одного из приемов индивидуально-авторской интерпретации устойчивых сочетаний, который заключается в замещении одного или нескольких компонентов фразеологизма синонимом или синонимическим сочетанием [1, с. 214]. Окказиональное употребление фразеологической единицы предполагает расширение семантики устойчивого сочетания, в то время как в данном случае значение фразеологического оборота остается прежним. Фразеологическая инновация благодаря новым структурным компонентам оказывается максимально приближенной, во-первых, к реалиям конкретной страны, описываемой в газетном материале, а во-вторых, само ее появление диктуется прежде всего общим содержанием рассматриваемого нами газетного контекста.

Фразеологические инновации возникают по аналогии с другими фразеологическими инновациями, уже отмеченными в таком лингвистическом статусе соответствующими словарями. При этом часто на такую аналогию указывает сам газетный контекст: «Особенно много исчезновений случилось на северо-востоке США в окрестностях городка Беннингтон в штате Вермонт, который журналисты даже прозвали «Беннингтонским треугольником» по аналогии со знаменитым Бермудским треугольником, где бесследно пропадают суда и самолеты. Люди в Беннингтонском треугольнике исчезали прямо в своих садах и домах, на улицах и у бензоколонок» («Ушедшие в никуда». Рубрика «За гранью реальности». – «Петровна-Хозяюшка», № 2 (264), 26.01.10, с. 8); ср.: Бермудский треугольник – ‘о чем-то непонятном, запутанном’ [7, с. 124].

В словарных материалах Мокиенко В.М. зафиксирована фразеологическая инновация голосовать / проголосовать ногами со значением ‘отказываться от участия в каком-либо мероприятии, выражать резкий протест, несогласие с чем-либо’ [7, с. 64]. На базе этой модели возникло новое устойчивое сочетание, касающееся не столько политической, сколько экономической ситуации в стране: “Вчера цена на бензин пошла вспять, причем сразу на 12-15 копеек. В итоге литр А-95 стал стоить ниже 7 грн. Потребитель “проголосовал ногами”, уйдя на более дешевые заправки, плюс на 5-7% подешевел в опте импортный бензин – это объективная причина, - говорит замдиректора НТЦ “Психея” Геннадий Рябцев” (Александр Панченко. “А-95 упал ниже 7 гривен/л.”. Рубрика “Горючка”. – “Сегодня. Киевский выпуск”, № 144 (3277), 10.07.09, с. 3).

По аналогии с известным выражением акулы пера возникла фразеологическая инновация “гиены пера”, обладающая, с нашей точки зрения, еще более уничижительными стилистическими коннотациями, чем “оригинал”: “Когда во владениях Чавеса с прилавков магазинов исчез кофе, то радости неолиберальных “гиен пера” не было предела. Однако президент страны сразу нашел виновных. Это были два гиганта внутренней кофейной индустрии (фактически два монополиста) – Фама де Америка и Кафе Мадрид. Топ-менеджерам этих компаний были предъявлены обвинения в спекуляциях, завышении цен и нелегальном экспорте продукции в соседнюю Колумбию. Теперь и эти предприятия будут национализированы” (Варвара Агламишьян. “Дубаю сказали “гуд-бай”. Рубрика “Перспектива”. – “Известия в Украине. Украинский выпуск”, № 226/955/27997, 7.12.09, с. 7).

Аналогичным образом в газетном материале, посвященном повседневным проблемам жителей столицы Украины, возникло устойчивое новообразование “потемкинские павильончики” (по аналогии с известным выражением потемкинские деревни): “Киевляне жалуются на то, что за последние годы в районе совершенно перестали заниматься ЖКХ, вывозом мусора, ремонтом подъездов – словом, всем тем, чем должна заниматься райадминистрация. – Красивые вывески на домах и потемкинские павильончики с продуктами не могут заменить реальную заботу о состоянии районного хозяйства, - рассказывали они” (Наталья Коваленко. “Под главами районов зашатались кресла”. Рубрика “Киев”. – “Комсомольская правда в Украине. Киевский выпуск”, № 36 (3146/24541), 18.02.09, с. 5).

В основе подобной аналогии может лежать специфически украинская реалия, в силу различных обстоятельств известная на всем постсоветском пространстве, но особенно понятная жителям Украины, на чьих глазах разворачивались события, образным наименованием которых и послужила фразеологическая инновация. Так, по аналогии с устойчивым сочетанием белое братство возникло выражение «серое братство», обозначающее сотрудников ГАИ: “Все продумано заранее. С точки зрения закона придраться невозможно. На оберегах стоит крупная надпись “от ГАИ”. А “серое братство”, орудующее на больших и малых дорогах, уже давно называется по-другому. На магических свойствах оберега это, кстати, никак не отражается” (Сергей Андреев. “Старичок-Кошелевичок против “оборотней в погонах”. Рубрика “Тема с изнанки”. – “Известия в Украине. Украинский выпуск”, № 93/822/27864, 29-31.05.09, с. 11).

Структурная модель образования общеизвестной фразеологической инновации может лежать в основе образования устойчивого сочетания-антонима. Особенно это характерно для газетных материалов, посвященных политическим событиям мирового масштаба: “Коней, как говорят, на переправе не меняют. Вот и у Роберта Гейтса, уже два года занятого войнами в Ираке и Афганистане, прекрасно знающего ситуацию и наработавшего бесценный опыт, решили не увольнять. Такой вот “ястреб мира” будет руководить крупнейшей армией планеты” (Игорь Смага. “Ястреб Пентагона стал…голубем мира”. Рубрика “Тенденция, однако”. – “Газета по-киевски”, № 291 (1389), 18.12.08, с. 9).

В словарных материалах В.М. Мокиенко зафиксирована фразеологическая иновация три “К” с двумя значениями: ‘1. По мещанским, бюргерским представлениям – основные занятия женщины: “киндер” (нем. “дети”), кухня, кирха (церковь). 2. Изысканные и недоступные советскому человеку западные напитки (как основа западной “шикарной” жизни): кальвадос, коктейль, кока-кола’ [7, с. 38]. В современных русскоязычных газетных материалах структурная модель, по которой образовано устойчивое сочетание, стала основой для возникновения всевозможных модификаций, возникающих иногда в самых неожиданных газетных контекстах: “В революционную формулу нового крема от морщин Q10Plus вошли два «К»: коэнзим и креатин. Эти вещества – настоящие телохранители кожи. Ведь именно они обеспечивают энергией ее клетки. Коэнзим Q10 разглаживает уже появившиеся морщины, а креатин предотвращает появление новых» (Александра Сартакова. «Аптека на проводе». Рубрика «Рынок». – «2000: Уикенд», № 6 (497), 11.02.10, с. 26).

Следует отметить, что фразеологические инновации в публицистическом стиле чаще всего образованы по моделям, в структуру которых входит имя числительное. Так, по аналогии с устойчивым сочетанием три кита (на которых держится мир) в газетном материале возникает фразеологическая инновация «три хита» (на которых, по мнению создателя очередной компьютерной игры, держится современная культура): «Я бы сказал, что основные три хита, на которых держится индустрия развлечений, - это литература, кинематограф и компьютерные игры. Все остальное – это лишь сопутствующее бренду направление, в котором мы не являемся профессионалами» (Николай Лещук. «Создатель культовой игры «Сталкер» Сергей Григорович: «Зов Припяти будет готов к осени!». Рубрика «Онлайн-конференция». – «Комсомольская правда в Украине. Киевский выпуск», № 78 (3188/24583), 9.04.09, с. 8).

В словарных материалах В.М. Мокиенко зафиксирована фразеологическая инновация большая тройка со значением ‘о трех ведущих монополиях в США’ [7, с. 125]. В современном газетном контексте наблюдается конкретизация этого значения, его сужение, хотя структурно оба устойчивых сочетания ничем не отличаются друг от друга: “Золото вернуло титул самого драгоценного из металлов. Отказ сената США в четверг от предоставления $ 14 млрд «большой тройке» автопроизводителей – General Motors, Ford, Crysler – вызвал новое падение цен на платину» (Виталий Гайдамак. «Платина прорвана». Рубрика «Экономика и финансы». – «Комерсантъ. Украина», № 227 (817), 15.12.08, с. 8).

Аналогичным образом на базе зафиксированной в словарных материалах В.М. Мокиенко большая четверка со значением ‘о четырех крупнейших американских автомобильных компаниях: “Дженерал Моторс”, “Форд”, “Крайслер”, “Америкэн Моторс’ [7, с. 143] возникло устойчивое сочетание, значение которого не имеет ничего общего с вышеуказанным и “описывает” внутреннюю политическую ситуацию в России: “Сейчас есть четыре парламентские (думские) партии – “Единая Россия”, КПРФ, “Справедливая Росси” и ЛДПР. Уже почти два года на всех “пропорциональных” выборах борьба ведется в основном или исключительно между ними. Можно не сомневаться в том, что думская “четверка” пройдет барьер в полном составе. Как и в том, что “единороссы” возьмут первое место со значительным отрывом” (Виталий Иванов. “Выборы продолжаются”. Рубрика “Мнения & Комментарии». – «Известия в Украине. Украинский выпуск», № 114/843/27886, 1.07.09, с. 8).

Таким образом, уже существующие структурные модели, по которым образован целый ряд устойчивых сочетаний, являются одним из факторов возникновения фразеологических инноваций, обеспечивающим их устойчивость и воспроизводимость. Исследование актуального моделирования как одного из основных путей образования фразеологических инноваций имеет, с нашей точки зрения, широкие перспективы, поскольку метод моделирования предполагает схематизацию, определенное отвлечение от конкретной формы и значения устойчивого сочетания, поэтому семантические оттенки последнего не принимаются во внимание, равно как и его многозначность и стилистические характеристики.

Литература

1. Абрамович И.М. Об индивидуально-авторских преобразованиях фразеологизмов и отношении к ним фразеологического словаря / И.М. Абрамович // Проблемы фразеологии: Исследования и материалы. – М.-Л.: Наука, 1954. – С. 213-218. 2. Алаторцева С.И. Русская неология и неография: Современное состояние и перспективы / С.И. Алаторцева. – СПб.: Ленингр. Гос. Обл. ун-т, 1998. – 217 с. 3. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / А. Вежбицкая. – М.: Наука, 2001. – 478 с. 4. Говердовская Е.В. Новые существительные в лексике русского литературного языка / Е.В. Говердовская // Русский язык в школе. – М., 1992. – № 3-4. – С. 46-48. 5. Ермакова О.П. Семантические процессы в лексике / О.П. Ермакова // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995). – М.: Языки русской культуры, 2000. – С. 32-67. 6. Кудрявцева Л.А. Моделирование экспрессивно-прагматического содержания в текстах газетной коммуникации / Л.А. Кудрявцева // Семантика языковых единиц. – Т. І. – М.: Изд-во МГУ, 1998. – С. 46-53. 7. Мокиенко В.М. Новая русская фразеология / В.М. Мокиенко. – Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologii Polskiej, 2003. – 168 c. 8. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник / І.С. Олійник, М.М. Сидоренко. – Харків: Прапор, 1997. – 462 с.


КОМУНІКАТІВНИЙ СИСТЕМНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД

ДО ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Гриценко В.В.

Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, Україна
Позиції англійської мови в світі як лідируючого засобу міжнародного спілкування все більш і більш посилюються, і не спостерігається ніяких вагомих тенденцій до зупинки або уповільнення даного процесу. Тому проблема створення ефективної методики викладання англійської мови є досить важливою. Як відомо, людський мозок найактивніше сприймає і запам’ятовує інформацію і продуктивно працює протягом першої половини життя; тому, у випадку з англійською мовою, так само як і з безліччю інших дисциплін, украй важливим є надання можливості освоєння мови на відносно ранньому етапі розвитку особистості. Можна сказати, що останніми роками спостерігаються хай і не повсюдні, але вже вагомі досліди інтеграції комунікативної методики в систему мовної освіти України.

Розглянемо спочатку у загальних рисах комунікативний системно-діяльнісний підхід до навчання англійській мові. Цей підхід є реалізацією такого способу навчання, при якому здійснюється впорядковане, систематизоване і взаємо співвіднесене навчання англійській мові як засобу спілкування в умовах модельованої (відтвореної) на учбових заняттях мовної діяльності — невід’ємної і складової частини загальної (екстралінгвістичної) діяльності. Комунікативний системно-діяльнісний підхід припускає повну і оптимальну систематизацію взаємин між компонентами змісту навчання. До них відносяться система загальної (наприклад, екстралінгвістичної, педагогічної) діяльності, система мовної діяльності, система мовного спілкування (комунікації, интеракції та взаємній перцепції), система самої англійської мови, системне співвіднесення рідної і англійської мов (їх свідомо-порівняльний аналіз), система мовних механізмів (мовне сприйняття, мовна взаємодія та ін.), текст як система мовних продуктів, система структурно-мовних утворень (діалог, монолог, монолог в діалозі, різні типи мовних висловів і повідомлень і т. п.), система (процес) оволодіння англійською мовою, система (структура) мовної поведінки людини. В результаті такого підходу в навчанні формується, реалізується і діє система оволодіння англійською мовою як засобом спілкування в широкому сенсі цього слова. Така система, з урахуванням використання її в цілях навчання англійській мові, повинна включати в себе взаємодію загальних мотивів з мотивами і потребами пов’язаних із спілкуванням; наочного змісту і способів виконання діяльності; типових умов її протікання і характеру взаємодії її учасників (міжособистісне, групове), а також визначення характеру, змісту і форм взаємин і спілкування учасників, прийнятих в рамках даної діяльності: у єдності їх комунікативного, интеракційного і перцептивного аспектів, ролі, місця, сфер і ситуацій англомовного спілкування. [2]

Визначальним для навчання англійській мові є:

1) характер впливу загальної діяльності на зміст, відбір і організацію учбового мовного матеріалу;

2) моделювання в учбовому процесі ситуацій спілкування і способи формування мовних навичок і умінь у тих, хто навчається;

3) способи і прийоми управління їх учбовою діяльністю на заняттях з викладачем і в самостійній роботі.

В навчальних цілях диференціюються варіанти загальної діяльності за умови її співвіднесення з навчанням: реальна (учбова), актуальна (не навчальна) і потенційна (майбутня). [1]

Великий інтерес для створення загальнодіяльнісної основи навчання англійській мові становить співвідношення одиниць діяльності: операції, дії і власне діяльності. Для організації управління процесом оволодіння англійською мовою і практикою англомовного спілкування учнів особливе значення має діяльнісна концепція, зокрема теорія П. К. Анохіна про акцептор дії, яка обґрунтовує взаємодію фаз планування, виконання і звірення в процесі виконання дій людиною. В цілому систематизація загальної діяльності і визначення її взаємодії з мовною діяльністю здійснюються на концептуальній основі, розробленій Л.С. Виготським, А. Н. Леонтьевим, А. А. Леонтьевим та іншими. [1]

Мовленнєва діяльність як система розглядається як невід’ємна і складова частина загальної діяльності. Систематизуючи мовну діяльність, слід зазначити, що для навчання англомовному спілкуванню значущим є як спеціальне, так і взаємозв’язане навчання видам мовної діяльності, обслуговуючим спілкування, зокрема говорінню, аудіюванню, читанню і письмовій мові. Ієрархія одиниць мовної діяльності (мовна операція, мовна дія і власне мовна діяльність) забезпечує процесу формування мовних навиків і умінь впорядкованість, систематичність, спадковість і логічність. Використання теорії мовної діяльності дозволяє сформувати мотиви англомовного спілкування в процесі навчання і забезпечити їх реалізацію у змодельованих на учбових заняттях ситуаціях. [5, с. 135]

Систематизація спілкування припускає аналіз змісту, структури і взаємодії його комунікативного (інформаційного обміну між партнерами), інтеракційного (взаємодії партнерів) і перцептивного (взаємосприняття і взаєморозуміння партнерами) аспектів. Великий інтерес для навчання англомовному спілкуванню представляє аналіз поєднання в мовній взаємодії носіїв мови, мовних і немовних засобів спілкування (міміки, жестів, рухів тіла і т. п.) з урахуванням їх національно-культурної специфіки. Особливий сенс для навчання мають структурні форми спілкування (діалог, монолог, монолог в діалозі, діалог в монолозі), компоненти акту спілкування (цикл, період, макродіалог), мовні жанри спілкування (монолог-повідомлення, міркування, доказ та ін.), діалог (бесіда, суперечка, питально-відповідний діалог, міркування та ін.), прийняті в англійській мові мовний етикет і техніка спілкування в певних соціальних ситуаціях, а також рольовий репертуар мовних дій і реакцій в різних ситуативно- і тематично обумовлених актах спілкування. [7, с. 219]

Систематизація мовного матеріалу в цілях навчання англомовному спілкуванню припускає використання як власне системного опису фонетичного, лексичного і граматичного аспектів мови, так і дані комунікативної лінгвістики і прагмалінгвістики, функціональної граматики, контрастивной лінгвістики. Систематизація мови як засобу спілкування повинна відповідати трьом основним вимогам:


  1. створити лінгвістичні основи навчання англійській мові з урахуванням мовного досвіду учнів і володіння ними рідною мовою;

  2. навчити їх певному (повному, усіченому або вибірковому) варіанту системи англійської мови;

  3. відповідати умовам реалізації в навчанні комунікативної функції англійської мови і оволодінні нею учнями.

В процесі відбору і організації мовленнєвого і мовного матеріалу і управління оволодінням ним слід використовувати принцип оцінки їх комунікативної доцільності (У. Р. Костомаров) і принцип активної коммунікативності (А. А. Леонтьев). Разом з навчанням різним одиницям англійської мови — фонетичним, граматичним, лексичним, інтонаційним — в навчанні спілкуванню особливо значущими стають функціональні вислови, різні типи мовної взаємодії співбесідників, функціональна надфразова єдність, варіанти мовної реалізації комунікативних намірів співбесідників, варіативні способи комунікативного реагування, техніка мовного спілкування (включаючи мовний етикет), зразки обумовлених рольовою поведінкою висловів тощо. Лінгвістичні основи навчання англомовному спілкуванню повинні об’єднати весь арсенал мовних одиниць і мовних засобів спілкування в єдине ціле. [4]

Систематизація співвідношення рідної мови з англійською мовою має три аспекти:



  1. відбір і передучбова організація мовного матеріалу для навчання англомовному спілкуванню;

  2. динамічне співвідношення мовних одиниць в процесі навчання;

  3. формування умінь співвідношення рідної і англійської мов в процесі оволодіння останньою.

У навчання включається лінгвометодична типологія мовних явищ, що вивчаються, і формування навичок і умінь іншомовного спілкування. Таке співвідношення вимагає і створення спеціальних комунікативних довідників, і навчальних посібників, які дозволили б розвинути уміння учнів швидко переходити з однієї мови на іншу та співставляти їх, а також сформувати в лінгвістичному мисленні учнів розвинену мову-посередника для внутрішнього співвідношення обох мов в процесі породження смислового сприйняття мовних висловлювань в англомовному спілкуванні при первинності рідної мови, що зберігається, в мовному мисленні. Співвідношення рідної і англійської мов в навчанні англомовному спілкуванню повинне бути забезпечено такими комплексами вправ, які б, без втрат для автентичності англійської мови, дозволили повністю реалізовувати засобами англійської мови початкові комунікативні наміри (без підпасування їх під наявні мовні засоби), сформовані у рідній мові. В цілому ж створення таких комплексів вправ пов’язане з особливостями структури і функціонування механізмів породження і смислового сприйняття мовних висловів, що входять у відповідну систему для навчання англомовному спілкуванню. [4]

Методично доцільна система мовних механізмів створює психофізіологічну основу мовного спілкування. Найбільш значущими представляються механізми породження мовного вислову, смислового сприйняття, механізм взаємодії короткострокової і довгострокової пам’яті і пов’язаний з ним механізм імовірного прогнозування в мові. Концепції механізмів мови, запропоновані Т. В. Ахутиною, Н. І. Жинкіним, І. А. Зимовою, А. А. Леонтьевим, А. Р. Лурія та ін., а також концепція акцептора дії П. К. Анохіна дозволяють створити психолінгвістичну модель процесів оволодіння і володіння англійською (та будь-якого іншою іноземною) мовою як засобом спілкування. Сформовані на матеріалі рідної мови мовні механізми повинні бути не тільки переведені на новий (англомовний) код, але і в системі їх функціонування (з урахуванням психологічної реальності рідної мови) повинна бути злагоджена взаємодія рідної і англійської мов через сформований в процесі навчання і практики англомовного спілкування мова-посередник, мова переклад, мова аналіз. При цьому мова-посередник повинна поступово зменшуватися і автоматизовуватися з тим, щоб автентична мова функціонувала в спілкуванні без видимих затримок в часі. [2]

Текст як система мовного продукту носіїв англійської мови, що вивчається, представляє особливу цінність як систематизований зразок функціонування мови в рамках теми, контексту, ситуації, проблеми, сфери і жанру спілкування, орієнтації на певного адресата, з віддзеркаленням певного соціального, діяльністного фону, виразом соціальної, професійної, особистої позиції. Текст розглядається як зафіксований в тій або іншій формі продукт усної або письмової мови. В ньому як би матеріалізуються всі інші системи. З урахуванням описаних вище систем можна спеціально, в учбових цілях моделювати такі тексти, які були б не тільки зразками англомовного спілкування, але і управляли б процесом оволодіння і практикою англомовного спілкування. [4]

Текст слід розглядати в наступних навчальних функціях: як ілюстрацію функціонування мовних одиниць; як зразок мови певної структури, форми і жанру; як зразок реалізації мовних намірів автора; як модель породження мовного вислову, повідомлення або мовного спілкування (текст-діалог); як структуру управління смисловим сприйняттям; як структуру управління учбовими діями об’єктів навчальння (учбовий текст) в навчанні аспектам мови (фонетиці, лексиці, граматиці, інтонації) і видам англомовної мовної діяльності (всім видам читання, говоріння, аудіювання, листування). Діалогічні тексти, особливо спеціально складені, здатні стати основою самостійного комунікативного тренінгу, тобто самонавчання англомовному спілкуванню. Функції тексту в навчанні англомовному спілкуванню зовсім не вичерпуються вищеназваними. З розвитком комунікативної методики можуть з’явитися і нові його функції. До тексту як системи тісно примикають і структурно-мовні утворення — різні типи текстів монологічного і діалогічного характеру змішані жанри висловів. Їх систематизація необхідна для навчання англомовному спілкуванню з метою формування у учнів здатності користуватися різними жанрами, тактиками і технікою мовного спілкування, з одного боку, і їх поєднання відповідно до умов діяльності, ситуації спілкування, характеру рольової поведінки співбесідників, їх міжособистісної і міжрольової взаємодії — з іншого. Навчання різнохарактерним структурно-мовним утворенням повинне бути забезпечене разом із словниками і граматичними довідниками, спеціальними комунікативними навчальними посібниками. Як показує досвід, учні часто відчувають труднощі в тому, щоб скласти змістовний діалог або цільовий монологічний вислів до певної ситуації спілкування, вести багатотематичний діалог або використовувати у власному розгорненому монологічному вислові різні жанри (повідомлення, міркування, доказ, висновок, оповідання, опис, припущення і т. д.) [4]

Систематизація оволодіння англійською мовою припускає облік і використання в навчанні об’єктивних і суб’єктивних закономірностей засвоєння англійської мови на основі рідної мови і його співвідношення з англійською. Така систематизація має за мету звести воєдино психологічні, психолінгвістичні і лінгвістичні особливості оволодіння англійською мовою і сформулювати чітку стратегію і тактику управління навчальною діяльністю кожного учня через групу (Р. А. Китайгородська), що є, як показує досвід інтенсивного навчання, неодмінною умовою ефективного навчання англомовному спілкуванню. Процес оволодіння англомовним спілкуванням зумовлює систему управління учбовою діяльністю тих, кого ми навчаємо. [6, c. 153]

Систематизація мовної поведінки важлива для навчання англомовному спілкуванню в таких аспектах: як віддзеркалення в ньому всіх психологічних, лінгвістичних, діяльнісних, об’єктивних і суб’єктивних чинників його існування в мові людини в цілому; як модель або зразок мовної поведінки типового носія англійської мови, до якої слід прагнути учням; як особливості мовної поведінки в результаті здійсненого навчання англомовному спілкуванню; як формування здатності самовираження учня англійською мовою. [6, c. 161]

Основною умовою вдосконалення і розширення рамок учбової діяльності по оволодінню англомовним спілкуванням повинне бути взаємодоповнююче використання в ній реальної (у учбовому процесі), актуальної (не учбовому процесі) і потенційної (спланованої) діяльності. Ефективним способом оптимізації учбової діяльності може бути ігрове моделювання, що є відтворенням в процесі навчання по сутнісних ознаках мотивів, цілей, ситуацій, умов, процесу і результатів названих вище видів діяльності на основі використання і організації ігрової діяльності учнів. [1]

Досвід організації навчання англомовному спілкуванню відповідно до різних методичних концепцій показує, що недостатність системоутворюючих чинників такого навчання значною мірою звужує рамки, ступінь і якість використання англійської мови як ефективного засобу спілкування. Найбільш типовими помилками в методиці навчання англомовному спілкуванню є: підміна поняття мовного спілкування поняттям мовної діяльності або процесу формування навичок і умінь; спеціалізація навчання чомусь одному на шкоду іншому і цілому; сприйняття конкретного за загальне і універсальне (наприклад, мовний етикет або так звана “туристська” мова представляються як спілкування або комунікація); ототожнення усного відтворення мовного матеріалу із спілкуванням; перенесення комунікативно-недоцільного матеріалу в спілкування; змішання номінації з комунікацією і так далі. [3]

В той же час скласти багатосистемність організації навчання англомовному спілкуванню може уявлення про те, що навряд чи можливо чітко і зважено співвіднести і погодити всі системи в єдиній системі навчання з урахуванням всіх специфічних характеристик двоєдиного процесу — навчання/оволодіння на предмет реального і ефективного навчання і практики використання комунікативної функції мови. Щоб уникнути цього необхідно виділити наступні великі блоки в системному підході до навчання англомовному спілкуванню:


  • передучбова систематизація навчання спілкуванню;

  • відбір і організація змісту навчання;

  • систематизація і диференціація мовного і мовленнєвого матеріалу;

  • розподіл і організація компонентів змісту навчання, мовного і мовленнєвого матеріалу для підготовчого, спеціалізованого і інтеграційного етапів навчання;

  • систематизація учбових занять по етапах;

  • систематизація управління учбовою діяльністю тих кого ми навчаємо;

  • систематизація управління практикою англомовного спілкування [4]

Блок відбору і організації змісту навчання призначений для визначення характеру і систематизації загальної структури навчання, комплексів вправ, методичних прийомів, характеру і структур ігрового моделювання англомовного спілкування в процесі організації учбової діяльності учнів. Іншими словами, тут формується система навчання з обліком і реалізацією в ній загально- і мовленнєводіяльнисних основ оволодіння англомовним спілкуванням і системи мовного спілкування.

Таким чином, системність в навчанні англійській мові визначається синтезом всіх складових при оволодінні конкретною мовою, які є невід’ємними складовими, вище названих. Всьому сучасному навчанню англійській мові не вистачає саме синтезу різносистемних чинників і ознак. [4]

Питома вага чинників і ознак кожної системи повинна диференціюватися і визначатися особливостями навчання в кожній ланці безперервної освіти, віковими особливостями дітей, екстралінгвістичним і мовним (мовленнєвим) досвідом. При цьому одна система може бути головною, яка створює модель, а інші включатимуться як окремі компоненти або поєднуватимуться між собою при дотриманні певних акцентів на різних етапах оволодіння англомовним матеріалом. [2]

Підсумовуючи даний огляд, можна сказати, що, як видно зі всієї наведеної інформації, комунікативна методика навчання англійській мові є об’єктивно найбільш ефективною з існуючих, особливо якщо мова йде про організацію навчання в середній школі. На шкільному рівні необхідно закласти основи володіння англійською мовою саме як засобом спілкування, що відкриває можливість перейти від розгляду англійської мови як об’єкту вивчення до використання його на практиці як інструмент спілкування. Зокрема, у разі успіху в цьому напрямі, у учнів буде можливість надалі розвивати свої знання з англійської мови в будь-якому вибраному ними напрямі, скажімо, в плані вивчення яких-небудь специфічних областей (приміром, професійних термінологій, “технічної” мови). Таким чином, вважаємо за доцільне подальше впровадження комунікативної системи навчання і, можливо, її поступова модернізація відповідно до реалій сучасного світу, що міняються з часом.



Література

1. Маслыко Е.А. и др. Настольная книга преподавателя иностранного язика / Маслыко Е.А. и др. – Минск, Вышcшая школа, 2001. 2. Подласый И.П. Педагогика т.1,2. / Подласый И.П. – Москва, Владос, 2001. 3. Алешкина Н.П. В Великобританию без переводчика: Учеб. Пособие / Алешкина Н.П. – Москва, 1993. 4. Ляховицкий М.В Методика преподавания иностранных языков / Ляховицкий М.В. – Москва, Высшая школа, 1981. 5. Maslyko E.A. Communicative English for Intensive Learning / Maslyko E.A. – Minsk, 1989, 240p. 6. Brumfit S., Johnson K. The Communicative Approach to Language Teaching / Brumfit S., Johnson K. – Oxford, 1981, 234p. 7. Widdowson H.G. Teaching Language as Communication / Widdowson H.G. – Oxford, 1979, 273p.


КУЛЬТУРОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Грицик Н.В.

Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, Україна
У статті досліджується проблема розвитку культурологічної компетенції. Звертаючись до досвіду науковців автор розглядає поняття «культурологічна компетенція».

Ключові слова: культурологічна компетенція, діалог культур.
В умовах інтеграції України до європейської спільноти, приєднання вітчизняної системи освіти до Болонської декларації, орієнтація на Загальноєвропейські рекомендації та вимоги з мовної освіти надзвичайної актуальності набуває проблема побудови нової парадигми освіти, яка відображає новий погляд на взаємозв’язок освіти і культури, а також проблема професійної підготовки майбутнього вчителя, зокрема вчителя іноземної мови (ІМ), який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у XXI столітті [9].

Перебудова вищої освіти України та в межах інтеграції в Болонський процес стосується як змісту навчання, так і його орієнтації. Вимоги мінливої сучасності висунули на перший план не просто володіння знаннями, а й здатність швидко та ефективно їх застосовувати у реальному житті, здатність до постійного саморозвитку та самоосвіти. Показниками такої готовності студента до самореалізації та здатності до постійного саморозвитку вважаються сформовані в нього компетенції. Тому особливого значення набувають проблеми компетентнісної освіти та формування різних компетенцій випускника вищого навчального закладу (ВНЗ) [4].

Як зазначає М.О. Желуденко, все більш актуальним і значущим у контексті інтеграції освіти та створення єдиного освітянського простору є підхід, спрямований на виховання толерантності між людьми та країнами. Під толерантністю мається на увазі повага до різних культур та традицій, індивідуальність, свобода думок, моральність тощо[8]. За таких умов особлива увага звертається на роль вчителя ІМ, на його вміння моделювати навчальний процес відповідно до сучасних вимог педагогічної науки і практики [11]. Так як одним із найважливіших завдань сучасної освіти є навчити людей жити в межах нової культури – культури взаємодії, культури діалогу, то цьому сприятиме володіння культурологічною компетенцією. Важливого значення набуває також той факт, що вчитель ІМ має сприяти тому, щоб у майбутньому кожен зміг вступити в діалог з іншими культурами, вільно рухатись у їхньому просторі. Про це свідчать останні наробки науковців в галузі іншомовної освіти (Колодько Т.М., Гришкова Р.О., Калінін В.О., Онопрієнко Т.М., Редько В.Г та ін. ).

Метою нашої статті є дослідження проблеми розвитку культурологічної компетенції, важливе значення якої полягає у здатності пов’язувати рідну культуру з культурою країни, мова якої вивчається, виконувати роль посередника між національною та іноземною культурами.

Проблема розвитку культурологічної компетенції є актуальною не тільки для науково-теоретичної площини, але й для педагогічної практики. Однак, в сучасній педагогічній та методичній літературі відсутнє достатньо обґрунтоване тлумачення поняття «культурологічна компетенція».

Оскільки предметом нашого дослідження є культурологічна компетенція, виникає необхідність розглянути поняття компетенція. Звичайно, саме поняття компетенція не є новим. Аналіз відповідної літератури свідчить, що значна частина науковців досліджувала цю проблему. Зокрема питанням структури й особливостей професійних компетенцій у галузі освіти займались Н.М. Бібік [1], І.В. Родигіна [12], А.В. Хуторський [13] та ін. З точки зору А.В. Хуторського, доцільно розвести поняття «компетенція» і «компетентність», використовувати їх обидва, але з різним смислом [13]. На його думку, компетенція — це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості, які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії відносно них. А компетентність це — володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності. Тобто, компетенцію слід розуміти як задану вимогу, норму освітньої підготовки особистості, а компетентність — як реально сформовані її особистісні якості та мінімальний досвід діяльності [13].

Аналізуючи стан проблеми культурологічної компетенції в педагогічній теорії, ми змушені звернутися до витоків теорії культури, до робіт, що висвітлюють її як явище суспільного життя. Але варто зауважити, що поняття «культурологічна компетенція» бере свій початок від слова «культура». Першим дослідником, який здійснив спробу систематичного обгрунтування загальної теорії культури у книзі « Наука про культуру», був відомий американський культуролог Леслі Уайт (1900-1975 рр.). Свою теорію він назвав культурологією, і саме тоді цей термін придбав широке поширення. [7]. Термін «культурологія», за Л. Уайтом, відображає відношення між людським організмом, з одного боку, й культурою, з іншого.

Культурологія відкриває безліч закономірностей, раніше невідомих науці, бо містить у собі знання, збагачені культурою, відкриває шлях до відомостей, які містять багато дорогоцінних духовних багатств. В.С. Біблер стверджує, що культурологія – одна з найважливіших соціальних наук, що виконує інтегративну функцію для різних гуманітарних дисциплін. Її основне завдання – розкриття та обгрунтування багатьох процесів духовного життя. Її можна вважати «теоретичним аналогом живої культури»[2, с. 37].

Культурологія сьогодні – це молода наука, яка динамічно розвивається і знаходиться в постійному розвитку і взаємозв'язку з іншими системами та суспільством у цілому.

Сучасна культурологія досить повно проаналізувала поняття «культура». Розглянемо деякі з них. За визначенням професора австрійської вищої школи міжнародних відносин А. П. Бердичевського, поняття "культура" охоплює такі аспекти:


  • усі культури гетерогенні, багатогранні й включають в себе

елементи декількох культур одразу;

  • культури не є статичними;

  • культури охоплюють весь простір людського існування;

  • усі культури принципово рівнозначні [3, с. 19].

Російський культуролог Г. К. Карпухіна стверджує, що поняття культура включає наступне:

  • історичну та культурну спадщину, традиції, звичаї;

  • особливості національного характеру та психологічний склад народу;

  • стереотипи мислення та поведінки;

  • повсякденне життя і предмети побуту;

  • культурні, економічні і технічні досягнення [6, с. 39].

Провідний американський педагог та культуролог С. Мартінеллі вважає, що термін "культура" є абстрактним і тому одним із засобів його розуміння є гак звана модель айсберга, де всі видимі ознаки культур, такі як мистецтво, живопис, архітектура становлять видиму частину айсберга. Частина, якої ми не бачимо, є підґрунтям для зовнішніх ознак, таких як принципи, цінності, естетика [14].

Відомий український науковець в галузі методики навчання іноземних мов професор Є. І. Пассов наголошує, що оскільки культура – це єдність матеріальних і духовних цінностей суспільства, що історично склалися на основі певного економічного базису, а також сукупність досягнень суспільства в його матеріальному та духовному розвитку, то мова є її обов'язковим компонентом [10, с. 12].

Культура включає такі елементи: ідеали, моральні норми, традиції, звичаї. У сукупності вони і становлять соціальні норми поведінки, дотримання яких є неодмінною умовою збереження суспільства як інтегрованого цілого. Особливу роль у цьому відіграє мова, так як вона є засобом передачі соціального досвіду індивіда, і в межах цього досвіду соціальні норми поведінки являють собою специфічно національну форму прояву універсальної та організаційної функції культури.

Є. М. Верещагін і В. Г. Костомаров у книзі «Мова і культура» також відзначають, що основна функція мови – це бути засобом спілкування між людьми. Важливого значення набуває той факт, що призначення мови – це бути засобом пізнання світу. Тільки завдякі мові можливе саме існування культури, контакту між народами, а, отже, і між мовами, запозичення один у одного матеріалу для нових понять є корисним і навіть необхідним. Сьогодні такими контактактами переповнена наша мова. Обмін словами – тільки деталь прояву цього процесу, який можна назвати обміном знаннями. Справжній переклад з однієї мови на іншу стає можливим, коли в кожному з них є подібні в принципі поняття, символи, образи [5].

Світ пізнається через мову, завдяки мові, і сутність мови полягає не лише в передачі думок від однієї людини до іншої, але й у функції – носія думки, всього знання, всіх культурних цінностей.

Отже, культурологічна компетенція передбачає ознайомлення тих, хто навчається, з національно-культурними особливостями мовленнєвої поведінки, звичаями, нормами, соціальними умовами, ритуалами, соціальними стереотипами народу мова, якого вивчається. Культурологічна компетенція, у свою чергу, представляє собою велику інтелектуальну та педагогічну цінність, її високий рівень є однією з найважливіших умов і вимог успішної реалізації дидактичного принципу науковості у навчальному процесі.

Вищезазначене дає можливість зробити висновок, що культурологічна компетенція – це сформована риса особистості, що дозволяє людині:


  • відчувати себе суб'єктом культурно-історичного процесу;

  • бути широко освіченою, мати пізнання в різноманітних галузях науки і мистецтва;

  • розуміти закономірності розвитку культури як процесу створення, збереження і трансляції загальнолюдських цінностей;

  • розбиратися в традиціях, реаліях, звичаях, духовних цінностях не тільки свого народу, але й інших націй;

  • вміти спілкуватися в сучасному світі, оперуючи культурними компонентами й образами різних народів.

Ця стаття не розкриває всі аспекти проблеми, тому подальші дослідження варто проводити з розгляду питань, пов’язаних із структурними компонентами культурологічної компетенції вчителя ІМ та пошуку ефективних технологій для розвитку культурологічної компетенції вчителя ІМ тощо.

Література

1. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування./Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики./Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 47-52. 2. Библер B.C. Школа диалога культур: Основы программы. – Кемерово: Алеф, 1992. – 93 с. 3. Бердичевский А. А. Содержание обучения иностранному языку на основе базовой культуры личности.//Иностр. яз. в шк. – 2004. – № 8. – С. 17-20. 4. Болотов В.А. Компетентнісна модель: від ідеї до освітньої програми./В.А. Болотов, В.В. Серіков.//Педагогіка. – 2003. – № 10. – С. 28-36. 5. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Рус.яз., 1990. – 246 с. 6. Карпухина Г. К. Вопросы литературы и страноведения в преподавании иностранного языка. Сб. науч. тр./Под ред. Б. Я. Шидфар. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – С. 39-40. 7. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посібник./За ред. М.М. Заковича. – К.:Знання, 2004. – 567с. 8. Мовна освіта: шлях до єворінтеграції: Тези доповідей міжнародного форуму./За ред. С.Ю. Ніколаєвої, К.І. Онищенко. – К.: Ленвіт, 2005. – 209 с. 9. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. – К.: Шкільний світ, 2001. – С. 1-10. 10. Пассов Е. И. Культурообразная модель профессиональной подготовки учителя: философия, содержание, реализация.//Іноземні мови. – 2002. – № 4. – С. 11-18. 11. Редько В. Г. До проблеми формування готовності студентів вищих навчальних закладів до професійної діяльності вчителя іноземної мови / В. Г. Редько.//Професіоналізм викладача вищої школи: Освітні технології: Зб. ст. до міжнар. наук.-практ. конф. – Миколаїв: ІЛІОН, 2004. – С. 53–60. 12. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 96 с. 13. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированой парадигмы образования.//Народное образование. – 2003. – № 2. – С. 58-64. 14. Martinelli, S., Taylor, M. Intercultural Learning. – Strasbourg: Council of Europe and European Commission, 2000. – 106 p.


СЛОВОТВОРЧИЙ АНАЛІЗ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ СЛОВОТВОРЧОЇ СТРУКТУРИ СКЛАДНОГО СЛОВА У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ЛЕКСИЦІ

Гунченко Ю. В.

Полтавський університет економіки і торгівлі, Україна
У статті за допомогою словотворчого аналізу розглянута словотворча структура складних слів у сучасній англійській економічній лексиці, описані основні словотворчі моделі складних економічних термінів іменників, наведено приклади.

Ключові терміни: словотворчий аналіз, безпосередньо складові, словотворча модель, твірна основа, похідна основа.

В статье с помощью словообразовательного анализа рассматривается словообразовательная структура сложных слов в современной английской экономической лексике, описываются основные словообразовательные модели сложных экономических терминов существительных, приведены примеры.

Ключевые слова: словообразовательный анализ, непосредственно составляющие, словообразовательная модель, производящая основа, производная основа.

The article contains the description of the word building analysis method, its usage in the studying of modern English economic terminology. The main word-formative models of these compound nouns are analyzed.

Key words: word building analysis, immediate constituents, derivational pattern, deriving stem, derived stem.
Зовнішні фактори змін у суспільстві сприяють активному поповненню лексичного складу мови за рахунок структурно-складних інновацій, велика кількість яких свідчить про їх комунікативно-прагматичну цінність і дериваційний потенціал [5, с. 41]. Утворення неологізмів, тенденції їх розвитку і функціонування пов’язані з високою продуктивністю моделей структурно-складних слів для іменників, прикметників і дієслів. Сучасна англійська мова володіє багатьма словотворчими засобами для творення нових слів, серед яких словоскладання, суфіксація, префіксація, конверсія, ад’єктивація, субстантивація, абревіація та ін. Одним із основних способів поповнення лексичного складу сучасної англійської мови залишається словоскладання, яке відзначається тенденцією до номіналізації, цільнооформленості найменувань, а також універсальною тенденцією до економії мовного матеріалу.

Сьогодні увагу лінгвістів привертає фахова термінолексика, яка являє собою мовну підсистему, що бере свій початок із загальновживаної мови. Фахова мова є сукупністю усіх мовних засобів, уживаних в обмеженій професійною ділянкою сфері комунікації для забезпечення взаєморозуміння між людьми, які працюють у цій галузі [1, с. 3]. Проблеми, пов’язані зі специфічною лексикою фахових мов, породили необхідність виділення окремої науки – термінознавства, предметом дослідження якої є не мова як така, а саме термін як єдність поняття і назви [1, с. 3]. Сфера використання термінів визначається і обмежується рамками певної галузі знань.

Дана стаття присвячена вивченню економічної термінолексики сучасної англійської мови. Об’єктом дослідження є складні іменники у сучасній англійській економічній терміносистемі.

Тут потрібно зазначити, що саме ми розуміємо під словом, основою слова і складним словом. Під словом ми, услід за Смирницьким О.І., розуміємо необхідну одиницю мови і в області лексики (словникового складу), і в області граматики (граматичного строю), через це слово повинно вважатися основною мовною одиницею [7, с. 20]. Під основою слова, за Смирницьким О.І., розуміємо одиницю-систему, систему певних варіантів основи чи її різновидів, чи різнокорінних утворень [8, с. 26]. Під складним словом, услід за Левковською К.А., розуміємо цільнооформлену єдність із встановленою послідовністю компонентів [3, с. 270].



Сучасна англійська економічна терміносистема з її багатогалузевістю (маркетингова, фінансово-економічна, кредитно-банківська термінології та ін.), схильністю до утворень нових слів способами суфіксації, префіксації, словоскладання, абревіації та ін. відзначається схильністю до словоскладання, яке, як зазначала Левковська К.А., «є дуже характерним для англійської мови» [3, с. 205]. На думку дослідників О.Д. Мєшкова [4, с. 172], Л.Ф. Омельченко [6, с. 21], словоскладання є головним напрямком розвитку лексики англійської мови. Оскільки протягом кількох останніх десятиріч ми маємо справу з «інформаційним бумом, коли загальна кількість інформації подвоюється через кожні 8-10 років» [1, с. 4], виникає проблема опрацювання лексичних новоутворень. За таких умов надзвичайної ваги набуває структурно-семантичний метод словотворчого аналізу (СА) лексики за безпосередньо-складовим (БС). Під словотворчим аналізом ми услід за М.Д.Степановою [9] розуміємо поступове бінарне членування похідної основи слова на БС - максимальні словотворчі компоненти. Під БС розуміємо два елементи, з яких безпосередньо утворена дана одиниця вищого порядку [11, с. 443]. СА здійснюється поступово, шляхом виділення максимальних компонентів. Цим він відрізняється від морфемного аналізу (МА) – лінійного членування основи слова на морфеми – найменші одиниці мови. При здісненні СА дослідження ведеться у напрямку від твірних основ (ТО) до похідних основ (ПО) слів, що дозволяє розглядати не ізольоване похідне слово, а й твірну основу слова, її структуру та семантику, і співвідносні з нею основи похідних слів. Використання СА за БС є важливим методом у дослідженні лексики через те, що він виявляє дериваційну історію композита. Знання словотворчих моделей (СМ) – стабільних структур слів, що мають узагальнене лексико-категоріальне значення і здатні наповнюватися різноманітним лексичним матеріалом – є невід’ємною складовою застосування СА [9, с. 149]. Словотворче моделювання характеризує всю словотворчу систему лексики і являє собою особливу частину в методиці її дослідження, оскільки одночасно враховує як структуру і семантику окремих лексичних одиниць – членів системи, так і систему організації лексики в цілому [9, с. 147]. На функціонування СМ постійно впливають наступні фактори: 1) об’єм і темпи розширення понятійних категорій, що відповідають даному типові словотвору; 2) кількість слів, які можуть виступати у якості твірної основи [2, с. 18]. Однією з характерних особливостей СМ є її абстрактний характер, відсутність конкретного лексичного значення, що дає їй змогу виконувати словотворчу функцію. Ознаками СМ за Царьовим П.В. є наступні: 1) загальне категоріальне значення, належність до певної частини мови; 2) структурний склад, тобто з яких словотворчих компонентів складається СМ; 3) характер структурно-змістових відносин її компонентів; 4) словотворче значення, характер змістового зв’язку з твірним словом; 5) словотворча активність, тобто продуктивність [10, с. 50]. Продуктивність СМ за Кубряковою Е.С. – це як кількісна характеристика словотворчого ряду (модель є продуктивною у тому випадку, коли за її прикладом у мові створені десятки, а то і сотні похідних), так і якісна характеристика, бо вона визначає здатність словотворчого ряду до поповнення новими одиницями [2, с. 21]. Знання словотворчого моделювання і застосування СА за БС підводить нас до вивчення сучасного словотвору, тобто до дослідження сучасних СМ з урахуванням їхньої продуктивності в даний час.

Проведене нами дослідження із застосуванням СА за БС дало змогу встановити основні СМ, за якими відбувається утворення складних термінів іменників у сучасній англійській економічній лексиці. У якості першого БС складних термінів-іменників можуть виступати ТО кореневого іменника, ТО кореневого прикметника, ТО кореневого дієслова та ін.; у якості другого БС можуть виступати ТО кореневого іменника, ТО кореневого прикметника, ТО кореневого прислівника та ін. Членування складних основ термінів на БС здійснюється за допомогою умовних позначень, запропонованих у «Словотворчому етимологічному німецько-російському навчальному словнику» Зернової В.К.: перший ступінь членування - дві паралельні лінії (//), другий ступінь членування - одна паралельна лінія (/) [12, с. 8-9].

Оскільки виявлення СМ є можливим завдяки застосуванню СА за БС, наведемо приклад застосування СА для встановлення СМ, за якою утворений складний термін іменник. Розглянемо складний термін-іменник taxpayer. За допомогою умовного позначення // виділимо максимальні БС: tax//payer. На наступному етапі використовується умовне позначення /, яке слугує для поділу вже виявлених максимальних БС на подальші максимальні БС (якщо мова не йде про кореневі основи у якості БС): tax//pay/er. За допомогою СА приходимо до висновку про те, що дане слово утворено за СМ SN=SN+SN(SV+suf.), тобто є складним іменником з першим БС ТО кореневого іменника та другим БС ТО віддієслівного суфіксального іменника.

Застосуємо метод СА для аналізу складного терміна іменника selling-off. За допомогою методу СА поділяємо дане складне слово на максимальні БС: selling//-off. Перший БС selling можна поділити на два інші БС: sell/ing. Після проведення СА з використанням умовних позначень, складний термін-іменник selling-off має наступний вигляд: sell/ing//-off. Отже, маємо справу зі СМ SN=SN(SV+suf.)+Sadv – складним іменником з першим БС ТО віддієслівного іменника з суфіксом -ing та другим БС ТО прислівника.



Найбільш продуктивними моделями для утворення складних термінів іменників у сучасній англійській економічній лексиці є наступні СМ: 1) СМ SN=SN+SN - складний іменник, що має своїм першим та другим БС ТО кореневого іменника, наприклад: account//ability – підзвітність, balance//-sheet – балансовий звіт, bank//book – депозитна книжка, cost//-push – збільшення витрат на виробництво, face//-value – номінальна вартість, half//-stock – половинна акція, member//-country – країна-учасник та ін.; 2) SN=SN+SN(SV+suf.) - складний іменник з першим БС ТО кореневого іменника та другим БС ТО віддієслівного суфіксального іменника, наприклад: auto//mak/er – автомобілевиробник, bond//wash/ing – продаж цінних паперів до виплати дивідендів, fund//hold/er – власник фондових цінностей, loss//-lead/er – цінні папери, що продаються по низькій ціні, rate//pay/er – платник податків, scrip//hold/er – особа, що володіє тимчасовим посвідченням, stock//own/er – акціонер та ін.; 3) SN=Sadj+SN – складний іменник з першим БС ТО кореневого прикметника та другим БС ТО кореневого іменника, наприклад: dead//line – кінцевий термін виконання, down//market – дешевий ринок, fee//-simple – земельна власність, отримана у спадок, full//-time – повний робочий день, green//field – нове підприємство, hard//ware – стаціонарне виробниче обладнання, soft//ware – програмне забезпечення та ін.; 4) SN=SV+Sadv – складний іменник з першим БС ТО кореневого дієслова та другим БС ТО прислівника, наприклад: break//through – значне досягнення в області науки чи техніки, break//up – ліквідація, charge//-off – списання з рахунку, fall//-off – пониження кон’юнктури, go//-between - посередник, lay//-away – відкладений і частково оплачений товар, pay//down – часткове погашення кредиту чи облігаційного займу та ін.; 5) SN=SV+SN - складний іменник з першим БС ТО кореневого дієслова та другим БС ТО кореневого іменника, наприклад: lease//hold – користування на правах оренди, pay//roll – платіжна відомість, pawn//shop – ломбард, quit//claim – відмова від права, show//card – рекламний щит зі зразками товару, turn//-key – контракт на умовах «під ключ» та ін. 6) SN=SN(SV+suf.)+Sadv - складний іменник з першим БС ТО віддієслівного суфіксального іменника та другим БС ТО прислівника, наприклад: clos/ing//-down – ліквідація, even/ing//-up – купівля і продаж з метою балансування ринкової позиції, farm/ing//-out – виконання частини виробничого процесу субпідрядником, hir/ing//-out – прокат товарів, pass/ing//-off – незаконне використання торгівельної марки при продажу товарів, plough/ing//-back – реінвестування прибутків в основні фонди, work/ing//-out – детальна розробка та ін.

Останнім часом спостерігається тенденція до багатокомпонентних утворень. Це складні іменники, утворені за СМ: 1)SN=SV+Prep.+SV/SN, наприклад give-and-take - взаємні поступки, mark-to-market - переоцінка активів чи термінових біржових позицій на основі сучасних ринкових цін, 2)SN=SV+Prep.+Pron.+SV, наприклад: pay//-as//-you//-earn - система збору податку з прибутку, при якому податок автоматично вираховується із зарплатні, 3)SN=SV+Prep.+SV+Prep., наприклад: roll-on-roll-off - «з колес на колеса» (перевезення навантажених автомобілів морським шляхом), 4)SN=SN+Prep.+SN, наприклад: appropriation//-in//-aid – фінансові субсидії. Як правило, такі конструкції являють собою поєднання двох твірних кореневих основ за допомогою прийменника чи прислівника.

Застосування методу СА за БС є невід’ємною частиною аналізу лексики у сучасній англійській мові, як у загальновживаному, так і у термінологічному її аспектах, тому що він дає змогу встановити СМ, за якими утворені і утворюються похідні слова, дослідити внутрішню валентність твірних основ з основами інших слів та, виявити продуктивність СМ. Розуміння розвитку словникового складу загальновживаної мови та мови терміносистем сприяє розумінню тенденцій розвитку сучасної англійської мови.

Література

1. Кияк Т.Р. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів // Вісн. Нац. ун-ту "Львівська політехніка". Серія "Проблеми української термінології" – 2008. – № 620. – С. 3-5. 2. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. – М.: «Наука», 1965. – 77 с. 3. Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала. М., 1962. – 296 с. 4. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. – М., 1976. – 245 с. 5. Омельченко Л.Ф., Максимчук Н.Н. Английское словосложение – тенденции и закономерности // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту, 1998. – Серія «Філологія». Том 1. № 1. – К., 1998. – С. 41-45. 6. Полюжин М.М., Омельченко Л.Ф. Функциональное словосложение и префиксальные ономасиологические категории в английском языке. Учебное пособие. – Ужгород, 1997. – 99 с. 7. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М., 1956. – 259 с. 8. Смирницкий А.И. Синтаксис английского языка. – М., 1957. – 286 с. 9. Степанова М.Д. Методы синхронного анализа лексики (на материале современного немецкого языка). – М.: „Высшая школа”, 1968. – 199 с. 10. Царев П.В. Продуктивное именное словообразование в современном английском языке. – М.: Изд. Московского ун-та, 1984. – 224 с.



Довідникова література

11. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966. – 608 с. 12. Словотворчий етимологічний німецько-російський навчальний словник / під ред. Зернової В.К. – К.: ИСИО, 1993-1995.


LONDONERS’ ACCENT OR WHAT IS COCKNEY?

Gusak, T.M.

Vadym Hetman Kyiv National Economic University, Ukraine

Guzhva, T.M.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   88


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка