Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної



Сторінка2/88
Дата конвертації11.03.2016
Розмір16.1 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   88

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Теза про національну детермінованість мовної свідомості не викликає сумнівів у сучасній науковій парадигмі. Дослідження національно-культурної складової дискурсу становить інтерес не лише етнопсихолінгвістики (А.С. Герд, Ю.О. Сорокін, М.І. Ісаєв, В. В. Красних), етнопсихології (Н. М. Лебедєва, В. Ф. Петренко, Т. Г. Стефаненко), етнолінгвістики й лінгвокультурології (В. В. Жайворонок, М. М. Копиленко, В. А. Маслова, Г. Г. Слишкін), але й закладає наукове підґрунтя загальної теорії міжкультурної комунікації (Т. Г. Грушевицька, Д. Б. Гудков, О. П. Садохін, С. Г. Тер-Мінасова, Є. Ф. Тарасов), що як новоутворена галузь знань утвердилась й у вітчизняній науці (Ф. С. Бацевич, Ж.Д. Горіна, П. М. Донець, О. О. Селіванова).

Відомо, що мовна свідомість є культурно зумовленим феноменом, тому передумовою успішності міжкультурної комунікації є щонайбільший ступінь зближеності когнітивних баз комунікантів. Відтак, вивчення сучасного англомовного газетного заголовка (далі ГЗ) як поля дослідження феноменів культури вимагає розгляду таких культурних знаків, що уможливлюють збереження та трансляцію культурно-історичної інформації, яка детермінує ціннісні орієнтири суспільства та цим сприяє глибшому розумінню англомовної ціннісної картини світу.

При вивченні ГЗ найчастіше увага приділялася їх синтаксичній композиції та функціям (див. напр., Вакуров В., Грицюк Л., Карим С., Коритна М., Красноярова О., Різун В., Харченко А., Шостак М.), залишаючи осторонь лінгвокультурологічний аспект. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю вивчення прецедентних феноменів як культурних знаків, що входять до когнітивної бази англомовної лінгвокультурної спільноти та сприяють розумінню ідіоетнічних особливостей цієї культури. Використання значної кількості прецедентних феноменів в ГЗ можна розглядати як прояв наслідування певних суспільних, історичних, морально-етичних традицій своєї країни. Мета запропонованої розвідки – обґрунтування лінгвокультурного потенціалу прецедентного феномена (далі ПФ) як національно-культурної складової англомовної спільноти в ГЗ. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань: окреслити поняття ПФ, визначити та описати типи ПФ, а саме: прецедентне ім’я, прецедентна ситуація, прецедентний вислів, прецедентний текст у англомовних ГЗ для встановлення рівня культурної маркованості останніх, проаналізувати ГЗ відповідно до класифікації ПФ. Матеріалом дослідження слугували 1500 заголовків англомовних видань за 2008-2010 рр.

Як відомо, культурними знаками називають прецедентні феномени певної культури, різні за природою, з певною частотністю вживання, які входять до колективної когнітивної бази лінгвокультурної спільноти, значимі для кожної окремої особистості в інтелектуальному й емоційному відношенні, асоціюються з фактами культури певного соціуму та зберігають культурну пам'ять [3, с. 269]. Вони естетично, пізнавально та етично вагомі в культурному просторі соціуму, тобто мають певну прагматичну цінність і можуть бути використані в текстах впливу з метою підсилення аргументації [2, с. 28].

Згідно з наведеним визначенням, прецедентні феномени (ПФ) 1) добре відомі усім представникам національної лінгвокультурної спільноти; 2) актуальні в когнітивному (пізнавальному та емоційному ) плані; 3) звертання (апеляція) до яких постійно поновлюється в мовленні представників тієї чи іншої національної лінгвокультурної спільноти [1, с. 58].

Як відомо, типами ПФ вважаються: ім'я (індивідуальне ім'я відомої людини, персонажа твору, артефакту, тобто, як зазначає В. Красних, «пов'язане з широко відомим текстом або із прецедентною ситуацією» [1, с. 48]); ситуація (значима подія, яка реально відбувалася в житті етносу й цивілізації; «її знаком може бути прецедентне ім'я, або прецедентне висловлення або непрецедентний феномен» [1, с. 47]); текст (відомий твір, актуалізований в інших текстах, повернення до якого кероване механізмами інтертекстуальності) і висловлення – «репродукований продукт мовномисленнєвої діяльності; завершена й самодостатня одиниця, яка може бути або не може бути предикативною; складний знак, сума значень якого не дорівнює його смислу: останній завжди «ширше» простої суми значень; до когнітивної бази входить саме прецедентне висловлювання [1, с. 48].

За результатами дослідження, сучасний англомовний ГЗ характеризується частою апеляцією до ПФ. В досліджуваному матеріалі ми виокремили 875 ПФ. Результати дослідження експліцитно репрезентовано в Таблиці 1.


Таблиця 1

Типологія ПФ у ГЗ



тип ПФ

Абсолютна частота

Відносна частота

1.

прецедентне ім’я

338

39%

2.

прецедентна ситуація

255

29%

3.

прецедентний вислів

182

21%

4.

прецедентний текст

100

11%




усього

875

100%

Щоб проілюструвати явище прецедентності на тлі ГЗ, розглянемо заголовок газети “Independent”: Small but... Is Nicolas Sarkozy the new Napoleon?(Thursday, 22 January 2009). В даному заголовку відображається: 1) прецедентне імя “Napoleon”, вагома історична постать в житті Франції, імператор 1804-1815 рр.; 2) прецедентнаім'я ситуація – амбітність двох французьких лідерів; «маленький зріст, великі задуми та ефектні дружини», обидва вважали, що їх призначення - відродити Францію і змінити самосвідомість французів. Обидва відомі своєю слабкістю до китчу та облудності, їх об'єднує також нефранцузьке походження, зневага до паризької еліти і намагання контролювати ЗМІ. 3) прецедентний вислів Small but... – який трактується: хоча людина низька на зріст, але завзята і дуже амбітна, в російській мові є аналог цього виразу «маленький, но удаленький ». Наведемо ще декілька прикладів прецедентних явищ у ГЗ: Learning not to lose your shirt(Thursday, 22 January 2009), де прецедентним виступає фразеологізм “ to lose your shirt”,що означає «збанкрутувати, змарнувати всі свої гроші». Заголовок Through the keyhole at the White House (Tuesday, 20 January 2009) також репрезентує це явище, де вираз “through the keyhole” означає «дивитися крадькома», а словосполучення “the White House” метонімічно репрезентує «життя у президентській родині». У заголовку Premature twins stable after RAF rescue (Monday, 19 January 2009) абревіатура “RAF” виступає прецедентним феноменом поняття “Royal Air Force” (військово-повітряні сили Великобританії).



З результатів, поданих у Таблиці 1, бачимо, що найбільш поширеною групою в матеріалі дослідження є ПІ з абсолютною частотою вживання 338 одиниць (39% від загальної кількості ПФ у аналізованих нами ГЗ), які утворюють дві групи: 1) ім'я-символ, що вказує на деяку еталонну сукупність певних якостей, наприклад, Al Qaeda – „основа”, назва екстремістської мусульманської організації, очолюваної Беном Ладеном, мета якої – встановити халіфат у всьому світі шляхом вигнання народів, що не сповідують їхньої релігії (Al-Qaeda Suspect From NJ Worked At 6 Nuke Plants -Philadelphia (PA) KYW, 12.03.2010; Friend: Suspected U.S. al-Qaeda member grew radical – USA Today, 12.03.2010); Margaret Thatcher – прем'єр-міністр Великої Британії в 1979-1990. Перша і поки єдина жінка на цій посаді, відома в політичних колах як «залізна леді» (Berlin Wall: have Margaret Thatcher's fears about Germany been proved right ? Daily Telegraph, 09.11.2009); Martin Luther King – активний революційний діяч XX століття в боротьбі проти нерівності та расової дискримінації та ін. – Teen accused of vandalizing Martin Luther King Jr. statue Charlotte (NC), 08.03.2010. У матеріалі дослідження знаходимо більше прикладів імен-символів, звернення до яких пов’язано з характеристикою певної особистості, котра відзначається мінімальним набором диференційних ознак, специфічних для інваріанта сприйняття ПІ, і також може вказувати на певну ситуацію – ПС, наприклад: Usama bin Laden – з одного боку, „герой арабського світу”, підступний, деспотичний тиран, з іншого боку, представник ісламського екстремістського руху, що звинувачується в організації терористичних нападів на США (Close Associate of Usama bin Laden Arrested in Pakistan Fox News-World, 07.03.2010). Виокремлена група є найчастотнішою в досліджуваних текстах – 212 прикладів уживання в ГЗ; 2) індивідуальне ім'я, пов’язане із загальновідомою ситуацією для носіїв мови, як правило, прецедентною. У корпусі дослідження знаходимо 126 відповідних прикладів, серед них: Pentagon – головний штаб Департаменту оборони США – Pentagon restores spousal program Politico, 11.03.2010; Jihad – „священна війна”, іншими словами, законна, примусова, релігійна спроба розширити території, що належатимуть мусульманам за рахунок територій не мусульман – 'Jihad Jane' shows terrorism-case trend USA Today, 11.03.2010 ; Easter Bunny – традиційна американська страва – смажений кролик, яка щорічно подається на стіл з нагоди Великодня – Easter Bunny comes to town for a visit Hagerstown (MD) Herald, 12.03.2010.

При використанні ПІ в комунікації відбувається апеляція не до власне денотата (референта), а до набору диференційних ознак даного ПІ, яке може бути моно- (jihad, Savior, Сreator) або полілексемним (“holy war”, “damaged Pentagon”). Прецедентне ім'я входить до ментального простору лінгвокультурної спільноти на відміну від ПТ та ПС, які характеризуються наявністю інваріанта сприйняття.



Найбільш поширеними видами ПВ у матеріалі дослідження є цитати та текстові ремінісценції. Сучасний англомовний ГЗ характеризується частою апеляцією до фрагментів тексту священної Біблії, при чому використовується такий різновид текстової ремінісценції як алюзія, що полягає в співвідношенні предмета спілкування з ситуацією або подією, описаними в певному тексті, без згадування та відтворення значних його частин, тобто на змістовному рівні [5, с. 66]. Усього в ГЗ налічуємо 102 приклади текстових ремінісценцій, серед них: God bless the nurse who offered prayer Daily Telegaph, 03.02.2009, Ed Koch: 'God help the Democratic Party' World Teibune, 12.11.2002; Love a neighbor just like you'd like to be loved yourself тощо. Фразеологічні цитати також входять до групи ПВ (80 прикладів). Вони складаються з групи ідіом, складником семантичного представлення яких є елемент, що експлікує зв’язок із певним прецедентним феноменом (ПФ), значення якого культурно акцентувалося в процесі розвитку окремої мовної спільноти і було кодифіковано в мові після вторинного семіозису, формування нового сигніфікативного значення та включення одиниці до нової концептуальної категорії. In Business, Early Birds Twitter Most Effectively Business Week, 30.11.2009, Early birds get the bargains: Area shoppers galore for specials on Black Friday Dover Democrat, 29.11.2009.

Іншим типом ПФ у ГЗ є прецедентні тексти, що знайшли своє відбиття в 100 прикладах (11% з досліджуваних ПФ у ГЗ). Тексти, до яких апелює автор, стають певним чином прецедентними, оскільки звертання до них відбувається відносно часто в мовленні носіїв, вони легко сприймаються адресатом мовлення та мають історичне, культурне та краєзнавче значення в дискурсі мовної особистості, а також мають дейктичний характер, вказуючи на деяку ситуацію та поновлюючи досвід за окремими деталями. Корпус прецедентних текстів уособлює певну парадигму текстів-зразків національної культури, вивчення яких є необхідним при соціалізації особистості в лінгвокультурній спільноті.

Отже, можна зробити висновок, що тексти сучасної американської церемоніальної промови характеризуються частою апеляцією до прецедентних феноменів як джерел культурно-історичної інформації, які багато в чому детермінують систему цінностей та оцінок тих чи інших явищ дійсності, існують у американській лінгвокультурній спільноті, зберігають і транслюють її культурну інформацію. Подальшою перспективою дослідження вважаємо детальне вивчення культурних концептів, вербалізованих у ГЗ, як одиниць кодування культурної інформації.

Література

1. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций./В.В. Красных. – М.: ИТДГК „Гнозис”, 2002. – 284 с. 2. Мыльников А.С. Язык культуры и вопросы изучения этнической специфики средств знаковой коммуникации./А.С. Мыльников.// Этнографическое изучение знаковых средств культуры. – Л.: Наука, 1989. – С. 7-37. 3. Пикулева Ю.Б. Культурный фон современной телевизионной рекламы./Ю.Б. Пикулева.//Известия Уральского государственного университета. – 2002.– № 24. – С. 268-276. 4. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія./ О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с. 5. Слышкин Г.Г. Функции концептов прецедентных текстов в дискурсе./ Г.Г. Слышкин//От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе. – М.: Academia, 2000. – 128 с. 6. Толочко О.В. Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики./О.В. Толочко. – Волгоград: Перемена, 1999. – С. 123-129.


ПОВТОРНАЯ НОМИНАЦИЯ КАК ФОРМА РЕФЛЕКСИВНОСТИ

(на материале произведений К. Симона)

Антипова А.В.

Полтавский университет экономики и торговли, Украина
This paper deals with the ways of expressing reflexivity in the forms of multiple nominations depending on how the subject of the act of utterance is realized.

У статті розглядаються способи реалізації рефлективності у формах повторної номінації у залежності від того, яким чином у них проявляється суб’єкт акту висловлення.

В статье рассматриваются способы реализации рефлексивности в формах повторной номинации в зависимости от того, каким образом в них проявляется субъект акта высказывания.
Повторную номинацию (далее – ПН) можно охарактеризовать как форму возвращения говорящего к его собственной речи (рефлексивности), которую Ж. Отье-Ревю назвала «метаповествовательным разрывом» [4, с. 18], реализуемым говорящим на стадии формирования речи. Подобная рефлексивность приводит к тому, что формы ПН можно рассматривать в сфере автонимной модализации [2, с. 55]. Рефлексивность в формах ПН может быть реализована с помощь. металингвистических комментариев, кавычек, выделения курсивом и т.д.

Чаще всего возвращение к уже сказанному реализуется в рамках реформулирующих ПН. Э. Гюлих и T. Kотчи подчёркивают, что сам говорящий относится к своему формулированию как к временному речевому действию и реализует его с помощью реформулирующих маркеров, напоминающих маркеры автокоррекции. Однако подобные выражения отличаются от комментирующих или оценочных выражений, которые только вводят высказывание, зачастую заранее указывая на временный характер формулирования. По сути, для реформулирующих маркеров характерна двойная функция: они предваряют реформулирование и тем самым указывают на временный характер предшествующей номинации [6, с. 335].

В этом плане различие между «комментирующими выражениями» [там же] и реформулированием заключается в том, что возникновение номинации мотивировано самим развитием когнитивно-речевого процесса, в то время как появление реформулирующего маркера вызвано прагматикой успешности коммуникации, что проявляется в преодолении возможных «препятствий» в восприятии информации. Процесс реформулирования – двунаправленный, при этом семантика коннектора ретроспективна и перспективна. Реформулирование играет важную роль в определении понятия текстуальности, поскольку двусторонние отношения с предшествующим и последующим котекстом создают своеобразное равновесие между непрерывностью и повторением, с одной стороны, и прогрессией информации текста (развитием содержания), с другой [1, с. 45].

При рассмотрении рефлексивности в формах ПН, важным представляется вопрос о том, каким образом в них проявляется субъект акта высказывания.

Следует отметить, что комментарий, толкование, в основе которого лежит самоинициированная рефлексия, реализуется преимущественно в формах ПН в скобках, которые могут также содержать металингвистические слова:

(1) l’insuffisance de son éducation en matière de politique (ou de philosophie) s’avérait d’une telle ampleur que la pratique (ou comment l’appeler : l’exercice ?) de la politique (ou de la philosophie) lui inspirait une indifférence et une lassitude (G 306).

(2) après un moment (agressé, assailli maintenant par sinon la tiédeur – le poêle aux puantes émanations de goudron parvenant cependant à maintenir dans le local une température légèrement supérieure à zéro – du moins (comment dire ?... l’habitabilité ? ) de la pièce – attendant donc que la masse d’air glacé qui avait pénétré avec lui se dissolve peu à peu), s’avançant lentement (G 115).

В данных примерах реформулятивные конструкции с союзом ou, металингвистические глаголы (appeler, dire), а также вопросительные модализированные построения свидетельствуют о присутствии субъекта и о его попытке осуществить номинацию. Так, в примере (2) использование скобок и двойного тире по ходу речи субъекта приводит к необходимости прибегнуть к использованию вторых скобок, которые содержат инфинитивный вопрос comment dire? Сам синтаксис передаёт, таким образом, динамику размышлений субъекта, которая, естественно, отражается в динамике содержания. Подобные эксплицитные метаповествовательные комментарии – довольно редкое явление для идеостиля К. Симона. Очевидно, относительный характер первого и второго компонента ПН (X и Y) и особая субъективность номинации Y должны реконструироваться читателем при интерпретации взаимоотношений двух номинаций:



(3) indolent (pas insolent : indolent, sans même … (A 30).

(4) le général en chef lui-même (l’homme corpulent – pas obèse : corpulent – aux grosses moustaches (A 52).

(5) l’esprit vide (non pas absent : vide) à l’exception de cette partie de lui-même toujours aux aguets (A 102).

Как видно из примеров (3), (4) и (5) субъект акта высказывания как будто бы предвосхищает возможную замену своей номинации (Х) на другую номинацию (Y). Очевидно, здесь можно усмотреть имплицитное речевое несоответствие, при котором отрицание приобретает полемическое значение [5, с. 50]. Если возникновение субъективности более явно проявляется в рамках ПН со скобками и реформулирующей ПН (в частности при употреблении коннектора non pasmais), то свойство возвращения к уже сказанному – постоянное свойство ПН. При этом часто возникает разносубъектная рефлексия по поводу речевого несоответствия. Такое явление наблюдается в диалогических построениях.

Диалоги в произведениях К. Симона практически всегда разворачиваются в ситуации конфликта, противопоставления, речевого несоответствия, свидетельством чего является диалог персонажей из романа «Трава»:

(6) Puis de nouveau le dialogue, les deux voies alternées, pas mélangées maintenant, mais en quelque sorte face à face, l’espèce d’aller en retour, comme un échange de coups:

« Louise

« Quoi

« Cesse

« Cesser quoi

« Ecoute tu veux que je reste ?

« Comme tu voudras

« Tu as envie que je reste ?

« Comme tu voudras (H 113).

В приведённом конфликтном диалоге практически блокируется разговор, что превращает его в монолог, который изобилует формами ПН, содержащими в себе речевое несоответствие. В идеостиле К.Симона явление речевого несоответствия возникает на фоне отсутствия или разрыва межсубъектных отношений, которые под час мыслятся как непреодолимые, окончательные [4, с. 175, 163-234; 3, с. 180].

Таким образом, независимо от того, является ПН самоинициированной или гетероинициированной (в диалогах), она представлена как признак возвращения к уже сказанному. При этом в центре речевой рефлексии находятся субъект или субъекты, выполняющие иногда разные ролевые функции.

Литература

1. Adam J. – M. Eléments de linguistique textuelle / J.-M. Adam. – Liège: Mardaga, 1990. – 265 p.


2. Authier-Revuz J. L’auto-représentation opacifiante du dire dans certaines formes de «couplage» / J. Authier-Revuz // DRLAV. – 1987. – № 36-37. – Р. 55-103. 3. Authier-Revuz J. La non-coїncidence interlocutive et ses reflets méta-énonciatifs / J. Authier-Revuz // L’interaction communicative [sous rédaction de A. Berrendonner, H. Parret]. – Berne: Peter Lang, 1990. – P. 173-193. 4. Authier-Revuz J. Ces mots qui ne vont pas de soi. Boucles réflexives et non-coїncidences du dire / J. Authier-Revuz. – Paris: Larousse, 1995. – 2 t. – 869 p. 5. Ducrot O. Les Mots du discours / Ducrot O. – Paris: Minuit, 1980. – 241 p. 6. Gűlich E. Les marqueurs de la reformulation paraphrastique / E. Gűlich, T. Kotschi // Cahiers de la Linguistique Française.– Genève, 1983. – № 5. – P. 305-346.

Источники иллюстративного материала

1. Simon, G: Simon C. Les Géorgiques / C. Simon. – Paris: Minuit, 1981. – 327 p. 2. Simon, A: Simon C. Acacia / C. Simon. – Paris: Minuit, 2006. – 392 p. 3. Simon, H: Simon C. L’Herbe / C. Simon. – Paris: Minuit, 1958. – 350 p.


МЕТОДЫ РАБОТЫ С ФРАЗЕОЛОГИЗМАМИ ДЕЛОВОГО АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА

НА ЗАНЯТИЯХ В НЕЯЗЫКОВОМ ВУЗЕ

Афонина И.Ю.

Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Украина
В статье рассмотрена проблема изучения фразеологических единиц и терминологической номинации делового английского языка на занятиях в неязыковом вузе. Актуальность темы представлена с точки зрения обучения иностранному языку посредством усвоения фразеологизмов, которые используются в деловой среде и в деловом общении. Рассмотрены методы работы с фразеологизмами, представлен практический материал по работе с фразеологией делового английского языка.
Фразеологические единицы встречаются в прессе, в повседневных разговорах, в деловой среде. Они придают живость нашей речи, делают ее более колоритной. Г.М. Гуревич пишет: «Цель обучения иностранному языку в настоящее время определяется как овладение навыками и умениями, необходимыми для выполнения различных видов речевой деятельности в условии межкультурной коммуникации. На наш взгляд, одним из весьма эффективных способов достижения этой цели является активное введение в учебные материалы очень существенного языкового пласта, отражающего национальный менталитет, а именно – фразеологических единиц» [1, с.76]. Особенно полны фразеологизмов бизнес-разделы многих печатных британских и американских изданий. Происхождение фразеологических единиц связано с различными сферами человеческой деятельности. Многие идиомы и устойчивые словосочетания деловой речи пришли из спорта, искусства, военного лексикона. А.В. Кунин отмечает: «В целом фразеологизмы в английском языке, так же как и в других языках,  это создание народа, проявление его мудрости и лингвистического чутья…. . Многие фразеологические единицы уходят корнями в профессиональную речь» [2, с.22].

Знание фразеологических единиц обогащает язык, помогает в учебе. Работа с фразеологизмами является увлекательной и полезной, особенно для студентов экономических специальностей.

Изучая фразеологизмы, которые используются в деловой среде, студент начинает понимать, что имеют в виду сотрудники и клиенты американских или британских фирм, когда они употребляют выражения, суть которых нельзя понять из дословного перевода.

Все больше и больше студентов после окончания вуза работают в сфере бизнеса, некоторые из них проходят практику или временно работают за рубежом.

В деловом общении американцы, например, используют множество фразеологизмов. Американская деловая речь буквально насквозь пронизана фразеологизмами. Изучая идиомы и фразеологические сочетания американцев, студенты учатся правильно понимать их деловой язык.

Язык находится в постоянном развитии, отражает нашу эпоху. Меняется и деловой английский. Чтобы изучить и использовать деловые термины и выражения сегодняшнего дня, чтобы лучше усвоить материал, надо проделать много практических упражнений. Это требует большой работы на занятиях и мастерства со стороны преподавателя. Мы стараемся проводить работу с фразеологическими единицами увлекательно, в игровой форме.

Большой интерес вызывает объяснение значений многих выражений, с пониманием которых возникают трудности, объяснение происхождения фразеологизмов. Так, выражение game plan» означает «план реализации проекта, план действий». Это словосочетание пришло из мира спорта. В американском футболе game plan» означает «стратегия на победу». Фразеологизм «to drop the ball» (допустить промах, попасть впросак) пришел из спортивной лексики: когда футболист упускает мяч, он лишается возможности изменить счет, так как мяч переходит к команде соперника. Фраза «to pull out all the stops» (очень стараться нажать на все кнопки) пришло из мира музыки. Одно из значений «stop»  регистр органа. При помощи регистра органисты добиваются полноты звучания органа. Идиома

«to bite the bullet» пришла из военного лексикона. Она означает «решиться на трудный шаг». В период гражданской войны в США врачи во время операции часто использовали виски для анестезии. Если виски кончались, раненому солдату клали пулю в рот, и он буквально «кусал пулю зубами». Это действовало как отвлекающее средство, помогая притупить боль и облегчить тем самым физические страдания. Выражение «in the red» пришло из бухгалтерской практики отмечать дебиты красным карандашом, кредиты – черным. Выражение «in the black» обозначает «получать прибыль». «To leapfrog one competitions»  «обскакать конкурентов». «Leapfrog»  чехарда, популярная детская игра [3, с. 30].



Очень полезны следующие упражнения:

1. Найдите наилучшую замену выделенным словам: Sony has made a killing on its popular Play Station line. – 1. lost money on

2. made a lot of money on

3. decided to stop producing.

Ответ: № 2. To make a killing – заработать кучу денег.

2. Выберите наиболее подходящий ответ к предложению:

Our company is in the red again this quarter. – 1. Congratulations! When’s the celebration party? 2. In the red again? I hope you don’t go out of business! 3. In the red? That’s okay. It’s better than being in the black.

Ответ № 2. выражение «in the red» обозначает «нести убытки», выражение «in the black» - «получить прибыль».

3. Вставьте пропущенные слова: Martin was laid off from his job six months ago, and he still hasn’t found a new position. He's … jobs. – 1. among.

2. between. 3. out of.

Ответ № 2. «between jobs» означает «временно быть без работы, быть не занятым».

4. Группа разделяется на две команды. На доске написано предложение: In 1985, the Coca-Cola Company released New Coke. It was a real dog and was in stores for only a few months. Что означает «a real dog»? – 1. коммерческая удача. 2. коммерческая неудача. 3. выгодная сделка.

Содержание предложения подсказывает, что это словосочетание означает № 2 – коммерческая неудача. Кто правильно переводит словосочетание, получает очко [5, с.110-111].

5. Это упражнение предназначено для закрепления фразеологизмов, уже хорошо известных студентам.

Студент стоит спиною к доске. Преподаватель пишет на доске фразеологическое сочетание, а студенты из группы стараются на английском языке объяснить, что обозначает это словосочетание. Студент должен по описанию товарищей догадаться, что означает этот фразеологизм.

Например, на доске написано «to break the news». Студенты объясняют товарищу это выражение примерно так: to make something known, to tell someone some important news. Студент, стоящий у доски, должен догадаться: to break the news – сообщить новость.

6. Студент выбирает карточку вслепую с фразеологизмом и без подготовки дает его описание. Остальные студенты пытаются угадать фразеологизм по описанию. Тот, кто угадает первым, получает очко.

7. Группа разделяется на две команды. Преподаватель записывает на доске 5-6 фразеологизмов, предложенных студентами, а затем предлагает придумать рассказ и изобразить его на доске. Например: It`s a deal! (согласен!); to have in mind (иметь в виду); to move on (двигаться дальше); market share (долг рынка); to cost an arm and a leg (стоить очень дорого); to play one`s card sight (выгодно использовать ситуацию) и так далее. На подготовку дается примерно 10-15 минут. Затем студенты от каждой команды изображают на доске придуманную ситуацию и рассказывают на английском языке о том, что они нарисовали. Команда, которая лучше справилась с заданием, побеждает.

Все эти упражнения способствуют запоминанию фразеологических единиц, развитию разговорной речи и творческого мышления.

Очень полезно упражнение, в котором надо подобрать значение к идиомам. Идиомы представлены в рассказе, студенты могут не знать значения фразеологизмов, но по контексту могут определить, какое значение соответствует идиомам, представленным в левой колонке.

Например:

Idioms Meaning

1. Tom was on the ball. A. He lost his job.2. He had a good track record. B. His job experience was good.

3. He had a good nose for a sale. C. He was a natural salesman.

4. He usually played his cards right. D. He made the right decision.

5. But success went to his head. E. He was a clever employee, he

knew what was going on.

6. He began to lose his touch. F. He began to have too important

an opinion of himself.

7. In the end he was fired. G. He started to make mistakes.

Key: 1-e, 2-b, 3-c, 4-d, 5-f, 6-g, 7-a.

А вот как переводятся эти идиомы:

on the ball – расторопный, шустрый, a good track record – послужной список, a good nose for smth – иметь хороший нюх на что-то, to play one’s cards right – максимально выгодно использовать ситуацию, to go to ones head - вскружить голову, to lose touch – потерять контакт, связь, to be fired – быть уволенным.

Известно, что эмоциональный фактор играет важную роль в преподавании иностранного языка. Эмоциональное восприятие учебного материала повышает эффективность обучения. Чтобы сделать процесс обучения более интересным, мы стараемся найти в английской фразеологии юмор. Многие фразеологизмы выглядят смешными, создают комический эффект, раскрывают неожиданные стороны какого-либо понятия. Преподаватель обращает внимание на значение таких фразеологизмов, что способствует более быстрому усвоению. Например: to hit the ceilingto get angry or excited; to shake a legto hurry; white elephantsomething useless; to pull the wool over one’s eyesto deceive, to dupe; a face so ugly it can stop a clock – некрасивое, отталкивающее лицо; as merry as a cricketжизнерадостный; to talk through one’s hat – лгать; as complacent as a cat – самодовольный [6, с. 67-68].

Упражнения на закрепление фразеологизмов можно выполнять парами или всей группой. Интересны следующие упражнения: 1) Преподаватель дает каждому студенту бумагу, на которой написана часть фразеологизма. Задача студента определить местонахождение одногруппника, у которого есть часть предложения, которая заканчивает фразеологизм. 2) Преподаватель предлагает ситуации, некоторые их которых позволяют использовать данную идиому, а другие – нет. Он просит определить, подходит ли идиома к ситуации или нет. Пример: какие из следующих утверждений иллюстрируют фразеологизм: to be on target – to achieve a desired goal – to be correct about something; Например: 1) A student who answers every question on a test correctly. Ответ: He/she is on target. 2) A basketball player who makes 15% of his shots. Ответ: He/she is not on target [4, с.52-55].

Работа с фразеологией делового английского языка позволяет расширить лексический и фразеологический запас, внести в изучение английского языка элементы увлекательности и разнообразия, стимулирует учебную деятельность. Изучение фразеологических единиц как языковых единиц, наиболее ярко отражающих национальные особенности культуры народа-носителя языка, представляется важным в связи со стремлением к адекватному пониманию ментальности представителей данного народа на фоне развивающихся контактов в сфере бизнеса.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   88


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка