Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної



Сторінка4/88
Дата конвертації11.03.2016
Розмір16.1 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   88

Литература


1. Богатирёва М.А. Социокультурный компонент содержания профессионально-ориентированого учебника: Дис. … канд. наук./М.А. Богатирёва. – М., 1998. – 248 c. 2. Гальскова Н.Д. Современная методика обучения иностранным языкам./Н.Д. Гальскова. – М., 2000. – 334 c. 3. Дейк ван Т.А., Кинч В. Стратегии понимания связного текста./Т.А. ван Дейк, В. Кинч.//Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1988. – Вып. 23. – С. 158-164. 4. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов./Дж. Лакофф.//Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1988. – Вып. 23. – С. 48-49. 5. Карева Л.А. Использование стратегической компетенции в процессе обучения устному общению в аспекте диалога культур: Автореф. дис. … канд. пед. наук./Л.А. Кареева. – М., 2000. 6. Ченки А. Семантика когнитивной лингвистики./А. Ченки.//Фундаментальные направления современной американской лингвистики. – М., 1997. – С. 340-369. 7. Щерба Л.В. Преподавание иностранных языков в средней школе. Общие вопросы методики./Л.В. Щерба. – 3-е изд. – М., 1974. – 112 с.

ИМЕНА ПРОТЕСТАНТСКИХ РЕФОРМАТОРОВ В ТОПОНИМИЧЕСКОЙ ЛЕКСИКЕ

межнационального социума


Белогуб А.Л.
Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Украина

Христианские географические названия, представляющие собой обширный пласт тополексики межнационального социума, становятся особенно в последние годы предметом изучения многих исследователей, напр. А. Бах (Bach), К. Камерон, Е.Н. Березович, Е.М. Верещагин, Л.А. Тихомиров, В.В. Топоров и др. В доперестроечный период в силу исторических причин в бывшем Советском Союзе практически не было работ, посвященных изучению христианской топонимической лексики. В настоящее время этот пласт лексики недостаточно изучен и является актуальным в исследовании международной топонимической лексики. С другой стороны, имена собственные, повсюду используются для образования топонимов, а имена протестантских реформаторов, хорошо представленные в названиях географических объектов, и хорошо известные в исторической науке и в религиоведении, еще не описаны в наших лингвистических исследованиях. Поэтому предметом нашего исследования являются имена религиозных реформаторов, представленные в географических названиях. Фактический материал получен выборочным методом из «Атласа мира» и прилагаемых физико-географических карт. Цель работы – показать, как используются имена широко известных реформаторов в процессе топонимообразования.

Известно, что в XVI в. вырастает политическое значение Рима, а вместе с ним растет и религиозность в Западной Европе. Этот расцвет церкви требует больших материальных средств, поэтому папы ищут новые источники доходов, разные способы получения денежных средств. Падение морали было хорошо видно в то время повсюду. Наступает кризис церкви; раздаются голоса тех, кто пробуждает в людях интерес к Библии и недовольство католическим духовенством. Ранней зарей Реформации (от лат. reformatio – преобразование, исправление) называют Джона Уиклиффа (умер в 1384 г.), бывшего католического священника и профессора теологии в Оксфорде (Англия). Он хорошо знал о злоупотреблениях в церкви и выступал против многих церковных доктрин. Уиклифф остро критикует церковь за то, что она пренебрегает учением Библии. Поэтому уже в последние годы своей жизни он берется за перевод Библии на английский язык [1, с. 310], который распространяется по всей Англии группой проповедников. Имя Уиклиффа за шесть веков не исчезает бесследно из памяти потомков, а увековечивается на карте мира в виде названия населенного пункта на северо-востоке США. Имя английского реформатора и переводчика Библии носит город в Америке! Учение Уиклиффа о том, что священники должны изучать Библию и достойно учить людей Божьим Заповедям, находит достойных последователей, которые путем миграции переносят его имя на другой континент и присваивают его городу, название которого до сих пор входит в состав тополексики межнационального социума.

Начало протестантской Реформации относится к 1517 г., когда ученый-монах, богослов Мартин Лютер выступает против торговли индульгенциями. Имена его последователей входят не только в историю религии, но и в состав топонимической лексики, надолго увековечив память о них на карте мира в виде географического названия. Напр., имя голландского реформатора Менно Симонса используется для наименования острова в Северном море у побережья Нидерландов – Симонсзанд, для названия населенного пункта в Голландии – Симонсхавен или города Simonsberg – в Германии. Имя собственное реформатора переносится с европейского континента на африканский и в сочетании с английским апеллятивом служит для образования сложного ойконима Simonstown – на юге Африки возле города Kapstadt.

Реформацию в Швейцарии продолжает француз Жан Ковен, или Жан Кальвин, который из-за религиозных преследований покидает в 1534 г. Париж и переселяется в Базель (Швейцария). Познакомившись с протестантскими идеями еще в студенческие годы, он становится позже их защитником, создает основы всех более поздних реформаторских церквей Европы и Америки. В конце жизни он становится главой нового направления протестантизма – кальвинизма, выразителем интересов буржуазии в середине XVI в. Он поддерживает тесную связь с протестантами других стран, что способствует распространению кальвинизма [2, с. 459] во Франции, Англии, Нидерландах, Венгрии, Германии и в скандинавских странах. Вместе с его вероучением об «абсолютном предопределении» широкую известность получает и его имя, правда на карте мира представлено два одноименных населенных пункта в Британии и в Индонезии под названием Ковен. Хотя протестантское вероучение называется кальвинизм, однако населенные пункты носят настоящее имя реформатора Ковен. Тем не менее имя и этого религиозного деятеля оставляет след не только в истории религиозного учения, но и в топонимической лексике.

Одним из французских реформаторов был Вильям Фарель, который вместе с Кальвином начинает проводить в жизнь кальвинизм. Они устанавливают строгие правила как в сфере церковного богослужения, так и в сфере общественной морали. Они оказывают большое влияние на развитие и распространение протестантской реформации, поэтому имена Фареля и Ковена/Кальвина были увековечены на карте мира. Имя Фареля присваивается небольшому населенному пункту на севере Германии.

Реформаторское движение под названием кальвинизм быстро распространяется во Франции (преследование католиками гугенотов), в Нидерландах (основание Голландской реформаторской церкви), в Шотландии, где под руководством бывшего католического священника Джона Нокса основывают Шотландскую пресвитерианскую церковь, опирающуюся на идеи кальвинизма. Кальвинизм влияет на реформацию в Англии, а оттуда вместе с переселенцами он попадает в Северную Америку. Одноименные населенные пункты Нокс есть в Британии и в США (штаты Индиана, Пенсильвания, Нью-Йорк); одноименные города Ноксвилл расположены в США в штатах Айова, Арканзас, Иллинойс, Миссисипи, Пенсильвания, Теннесси. Небольшой населенный пункт Ноксдейл находится в США, штате Пенсильвания, а город Нокс-Сити – в США, Техас. Хотя протестантскую Реформацию начинает Лютер, большое влияние на ее распространение оказывает Кальвин и сторонники кальвинистских идей, многие из которых переселяются в Северную Америку и Англию. Одним из трех главных направлений Реформации является англиканство, наряду с лютеранством и кальвинизмом. Одним из основателей англиканства является Д. Уэсли, внесший свой вклад в историю развития духовной культуры человечества, в процесс реформирования католического вероучения, поэтому до сих пор его имя не забыто и представлено на карте мира в виде названия города в США, в штате Мэн. Два одноименных города Уэсливилл находятся в США и Канаде. Сам Джон Уэсли (1703-1891) жил в Англии, а его имя присваивается городам в США и в Канаде; а также используется для обогащения тополексики межнационального социума. По-видимому, это можно объяснить тем, что возникшая при правлении Елизаветы I (1558-1603) Англиканская церковь является протестантской, хотя в ней сохраняется много католического, что вызывает недовольство и ведет к появлению раскольников, пуритан (так назывались в Англии последователи кальвинизма), сепаратистов и пр., которые завозят свою веру в Северную Америку.



Т.к. топонимическая лексика отличается устойчивостью, стабильностью, то название городка напоминает всем последующим поколениям о вкладе реформаторов в процесс реформирования христианского вероучения. Под влиянием нового, прогрессивного естествознания в борьбе против теологического мировоззрения вырастали критики и борцы против католицизма. Одним из мыслителей 16 в., пожертвовавшим своей жизнью ради новых научных взглядов, был Д. Бруно (1548-1600). Развивая учение Коперника, он наносит удар по церковной доктрине о существовании геоцентрической системы, расширяет представление о мире, отстаивает идею гелиоцентричности, о вращении Солнца и Звезд вокруг оси и т.д. Расправа инквизиции над Д. Бруно не осталась незамеченным преступлением Ватикана, поэтому его имя не исчезает бесследно из памяти потомков, а продолжает жить в виде географических названий США; напр., два одноименных населенных пункта Бруно есть в штатах Айдахо и Миннесота; река Бруно также протекает в США, напоминая о том, кто нанес сильный удар по церковным догматам. Правда, нельзя однозначно утверждать, что все выше перечисленные географические объекты носят имена христианских реформаторов; почти невозможно сейчас установить, какой именно мотивационный признак лежит в основе всех этих топонимов. Однако широкая распространенность географических объектов, носящих имена христианских реформаторов, вызывает сомнение относительно случайного совпадения названия. Не могут жители земли без длительного общения давать своим объектам одинаковые названия. Миграционные процессы, религиозная убежденность переселенцев, торговля, конфликтные ситуации могли сыграть основную роль в образовании целых топонимических рядов, восходящих к имени одного и того же субъекта. Наличие топонимов, образованных с помощью имен христианских реформаторов, свидетельствует о том, что христиане чтят достижения Реформации, т.к. она дала возможность простым людям читать Библию на их родном языке. Реформация XVI в. изменяет отношение людей к власти: вместо покорности они начинают отстаивать свои права и свободу. Вместе с тем, Реформация приносит с собой разнообразие взглядов и вольнодумство, что приводит уже в XIX в. к атеизму, к исчезновению Бога из сознания людей. Самый сильный удар по религии наносит теория эволюции, созданная английским естествоиспытателем Ч. Дарвиным (1809-1882). Благодаря его трудам, вера в Бога была подорвана, а его имя стало известно не только в научных кругах, но также было увековечено на карте мира в виде названия городов, гор, мыса. В течение XIX в. критика религии переходит в решительное наступление, и для многих жителей религия становится социальным пережитком, чем-то устаревшим, а понятие Бога почти исчезает из жизни людей. Однако имена людей, внесших свой вклад в развитие христианства и увековеченные на карте мира, не могут не представлять интереса для потомков, для ученых-краеведов, для богословов и для тех, кто все еще ищет свои пути к Богу. Поэтому исследование такого пласта тополексики с лингвистической точки зрения является, на наш взгляд, интересным и перспективным подходом к ее изучению.

Литература


1. Людство в пошуках Бога. Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. Brooklyn, New York, USA – 379 р. 2. Большая Советская Энциклопедия, 2-ое изд.; госнаучизд-во. – т. 19. – 1953. – 506 с.
ФОРМИРОВАНИЕ ИНОЯЗЫЧНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ

У СТУДЕНТОВ НЕЯЗЫКОВЫХ ВУЗОВ

Беляева Н. А., Скнарина И. И.

Южный федеральный университет, Российская Федерация
За последние годы роль иностранного языка в российском обществе существенно изменилась: значительно повысился его статус. С одной стороны, его стали рассматривать как средство обеспечения успешной жизнедеятельности людей, а с другой стороны – иностранный язык стал одним из важных и весомых факторов культурного и социального развития личности.

Изменение позиций иностранного языка в обществе повлекло за собой ряд обновлений в процессе обучения: пересмотр целей обучения и программ, внедрение инновационных методов, совершенствование приемов, необходимых для личностного развития обучаемого. Конечным «продуктом» любого ВУЗа общество хочет видеть специалиста с соответствующим уровнем профессионализма не только в своей сфере труда, но и достаточно высокоразвитой иноязычной компетентностью. То есть, выпускник ВУЗа должен владеть иностранным языком на таком уровне, который позволит ему активно и свободно использовать его в сфере своей профессиональной деятельности.

Проблема языковой компетенции возникла в начале XX века и интересует многих методистов в настоящее время. По мнению Н. Хомского, в «ее основе лежат врожденные знания основных лингвистических категорий (универсалий) и способность ребенка “конструировать для себя грамматику” — правила описания предложений, воспринимаемых в языковой среде». А именно, в основу этого термина легло интуитивное восприятие и продуцирование речевых моделей говорящим, что вызвало немалую критику в отечественной методологии, в которой языковая компетенция (или языковая способность) представлена как «совокупность конкретных умений, необходимых члену языкового сообщества для речевых контактов с другими и овладения языком как учебной дисциплиной». Например, в работе Л.М. Митрофаненко иноязычная компетенция подразумевает «знания о системе изучаемого языка, которые реализуются посредством формирования языковых и речевых навыков использования необходимой лексики, продуцирования самостоятельного устного и письменного высказывания и адекватного участия в иноязычном общении». Таким образом, иноязычная компетенция включает владение иностранным языком на соответствующем уровне в рамках тем, предусмотренных программой неязыкового ВУЗа на базе повседневной и профессиональной лексики.

Формирование данной компетенции является сложным процессом в неязыковом ВУЗе по ряду причин: недостаточное количество часов, отводимых на дисциплину «Английский язык», загруженность студентов профилирующими предметами, недостаточная мотивация; а так же отсутствие разработанной методики обучения иностранному языку и его отрыв от профессиональной подготовки будущего специалиста. Поэтому ведущие ВУЗы страны выбрали программу курса «Профессиональный язык» («English for Specific Purposes») как способ улучшения сложившейся ситуации. В решении вышеперечисленных проблем определенная роль отводиться самостоятельной работе студентов, которая непосредственно связана с их аудиторной деятельностью. Разработка и внедрение отечественных учебников нового поколения именно для студентов неязыковых ВУЗов рассматриваются как непременное условие оптимизации процесса обучения иностранному языку, которое позволит создать благоприятную почву для развития иноязычной компетенции. При разработке учебных планов аудиторной и самостоятельной работы, особое внимание уделяется блочно-модульной системе, что позволяет формировать умения и навыки поэтапно. Соблюдение принципа «от простого к более сложному» позволяет повысить мотивацию обучающихся и осуществлять контроль приобретенных знаний.

В связи с этим, меняется и роль преподавателя неязыкового ВУЗа: ему необходимо не только дать студентам языковую подготовку, а также сориентировать их на практическое использование иностранного языка за пределами аудитории: в бизнесе, технике и науке.

Иноязычная компетенция формируется более эффективно в равноправном сотрудничестве, активном поиске, в решении поставленных задач и достижении значимых целей. Поэтому преподаватели стремятся подобрать задания проблемного характера, которые вовлекают студентов с разным уровнем владения языком, побуждая их высказываться по данной проблеме в микро-группах. К этому виду упражнений мы относим поисковые задания: по обмену и сбору информации, задания на прогнозирование, которые способствуют развитию речемыслительной деятельности студентов и сочетать ранее накопленный опыт с творчеством.

В процессе формирования иноязычной компетенции особую ценность имеют проблемные речевые ситуации. Студентам предлагаются ситуации, которые продиктованы реальными жизненными условиями: например, день открытых дверей в университете, подача документов в зарубежный ВУЗ, обсуждение доклада на научной конференции или поиск нужной информации в Интернет. Такие задания способствуют развитию навыков практического применения знаний, развивать самостоятельность и проявлять собственную инициативу. По мнению Геза Н.И. «ситуация ролевого общения является стимулом к развитию спонтанной речи, если она является связанной с решением определенных проблем и коммуникативных задач». Такой вид работы направлен как на развитие мыслительной деятельности, так и на преодоление психологического барьера во время коммуникации.

Студентам ВУЗов и выпускникам приходится работать с большим объемом научной и профессиональной литературы на иностранном языке. Поэтому иноязычная компетенция формируется и в таких видах деятельности как составление реферата, аннотации и резюмирование текста. Известно, что реферат – это краткое изложение содержания текста. Аннотация в отличие реферата дает самое общее представление о содержании материала на определенную тему. Резюмирование текста представляет собой анализ текста кратким изложением содержания и выделение основных информационных блоков. Резюмирование так же включает высказывание своего мнения и оценки о прочитанном. Этот вид деятельности достигает наибольшего эффекта тогда, когда предлагаемый материал побуждает студентов к анализу полученной информации, к поиску необходимой аргументации, к обобщению информации, полагаясь на свой жизненный опыт.

Владение информационными технологиями расширяет возможности в совершенствовании иноязычной компетенции. Power Point презентации являются основательным ресурсом для повышения мотивации и совершенствования речевой деятельности на иностранном языке. Необходимым аспектом этой деятельности является подготовительный этап - самостоятельная работа студентов по сбору, анализу, отбору материала и его представление в аудитории. Наряду с формированием иноязычной компетенции этот вид деятельности способствует развитию ряда других. Иноязычная компетенция здесь выступает как «синтез лингвистической, социокультурной и предметной компетенций».

Всю информацию о своей квалификации, достижениях и опыте в изучении иностранного языка студенты накапливают в так называемом языковом портфеле, который получает все большее распространение в системе языкового обучения. Это пакет документов, в котором каждый изучающий иностранный язык представляет собранные за определенный период времени свидетельства своей деятельности, включая образцы самостоятельной работы. Таким образом, языковой портфель- шаг к самостоятельному мышлению, самоанализу и самооценки, что приводит к совершенствованию иноязычной компетенции.

Таким образом, иноязычная компетенция для будущего профессионала значима. Именно она дифференцирует его от других специалистов, является критерием интеллектуальной личности и расширяет круг профессиональных возможностей.

Литература

1.Митрофаненко Л.М. К вопросу о формировании иноязычной компетенции студентов неязыкового ВУЗа // Материалы XIII научно-технической конференции // Вузовская наука - Северо- Кавказскому региону. Том 2-2009.-С.181. 2. Гальскова Н.Д., Гез Н.И. Теория обучения иностранным языкам: лингвистика и методика.- М.: Издательский центр //Академия //-2004.-С.336. 3. Божович Е.Д. Развитие языковой компетенции школьников: проблемы и подходы. Вопросы психологии. М.: №1997 №1, С. 33. 4. Хомский Н. Язык и мышление – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. – C. 122.


Австралійська модель підготовки фахівців сфери туризму

Биць Г. Б.

Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України, Україна
Туризм – одна з галузей економіки, яка сьогодні розвивається найбільше як у світі, так і в Україні, де підготовкою фахівців для сфери туризму займається понад 150 навчальних закладів. Кожного року у них відкривають нові напрями професійної підготовки спеціалістів для сфери туризму. Цей факт вимагає впровадження нових підходів до розвитку і покращення якості та змісту освіти, адже успіх розвитку туристичного бізнесу залежить від рівня підготовки і кваліфікації обслуговуючого персоналу. У вищих навчальних закладах здійснюється модернізація освітньої діяльності в контексті європейських вимог, вивчаються системи західної педагогічної освіти, постійно оновлюються та впроваджуються нові технології. Їх основу складають інноваційні проекти різного рівня, найбільш важливі з яких спрямовані на реструктурування та інтенсифікацію освіти. Це питання в Україні досліджують науковці Федорченко В. К., Чорна Л. В., Квартальнов В. А., Фоменко Н. А. та інші. Вони розробляють теоретичні засади навчання, впроваджують нові підходи до навчального процесу, вивчають досвід підготовки фахівців туристичної галузі в зарубіжних країнах.

У цьому плані надзвичайно цікавим для нас є досвід Австралії, яка досягнула значних успіхів у даному напрямі. А тому метою даної статті є дослідити та проаналізувати систему підготовки фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах цієї країни.

Сьогодні у вищих навчальних закладах Австралії навчається 2,4 млн. студентів, серед яких значну кількість становлять майбутні фахівці туристичної сфери. Це відбувається завдяки послідовній та ретельній політиці контролю за навчальними закладами країни з боку Федерального уряду [1].

Уряд Австралії постійно досліджує тенденції туристичного ринку, вдосконалення загальнодержавних туристичних програм, проведення реформ щодо вдосконалення освіти. За сприяння уряду щороку при університетах та коледжах відкриваються нові спеціальності туристичного спрямування. Робота навчальних закладів базується на підтримці освіти студентів через академічне та практичне навчання. Для цього залучено 5 галузей промисловості, тісно пов’язаних із туристичною діяльністю різних напрямів, зокрема: готельний бізнес, громадське харчування тощо [3, с. 102].

Більшість австралійських університетів фінансується державою і лише 2 є приватними (на відміну, наприклад, від США, де існує величезна кількість незалежних університетів з різними програмами навчання). В Австралії академічні стандарти освіти досить високі, а програми навчання мають однакову академічну тривалість. Навчання у вищих закладах відбувається лише за умови наявності у вступників відповідної бази знань, необхідної для вивчення обраного предмета.

Розглядаючи професійну підготовку фахівців у туристичній галузі слід зазначити, що сегментований та багатодисциплінарний характер туризму створює суперечливі погляди на розвиток туристичних програм та напрямів. Оскільки головним завданням є забезпечити студентів певним набором принципів та необхідних навичок для оцінки та аналізу ситуацій, що виникають на ринку праці, вмінням застосовувати критичне мислення в процесі управління, сприяючи професійному та інтелектуального розвитку, сучасна освіта робить наголос на критичному підході до розуміння традиційних принципів, понять і фактів, отримання необхідних знань та вмінь. Основними питаннями є визначення базових цінностей навчання, тобто скільки теоретичного матеріалу слід вивчати, який саме теоретичний матеріал, як його подавати, яка відповідальність лежить на викладачах у процесі навчання. До компетенції викладачів належить: змінювати й вдосконалювати умови, в яких вони працюють; створювати тісніші формальні та неформальні внутрішньоінституційні зв'язки, які охоплюють практичну ідеальну версію їхньої співпраці зі студентами; створювати складну схему роботи та підтримувати розвиток цінних якостей студентів.

Незважаючи на вузьку специфіку підготовки, кожен фахівець галузі туризму повинен, також, володіти значними соціальними, культурними, історичними, естетичними, економічними та психологічними знаннями, володіти кількома іноземними мовами та сучасними інформаційними технологіями. Відповідно навчальні програми спрямовані на формування знань з історії та географії певних регіонів, знання правових актів та страхових послуг, уміння організовувати свою працю, знання певних економічних тенденцій, правильне опрацювання інформації.

Крім обов'язкових навчальних годин, необхідною умовою навчання у вищих навчальних закладах є самостійна додаткова робота студентів у лабораторіях і бібліотеках. Навчальне навантаження, письмові завдання, твори, семінари, консультації з викладачами відіграють істотне значення у процесі навчання. Протягом семестру студентам необхідно прослухати, принаймні, 3-4 предмета та відвідати лекції, семінари, лабораторні роботи, які є розписані по тижнях. Курс лекцій з кожного предмета триває від 39 до 48 годин і поєднує теорію та практику. Так, усі навчальні заклади тісно співпрацюють з промисловими підприємствами, де студентів навчають методам керівництва, організації роботи; роботі з відповідними комп’ютерними програмами. Як приклад, студенти школи готельного менеджменту (The Hotеl School) вивчають основи управління персоналом, фінансовий аналіз, маркетинг, аналіз продажу та інше практично на базі діючого п’ятизіркового готелю [2, с. 275].

Під час навчання студентів оцінюють за допомогою різних методів: тестування, анкетування, спостереження за їхньою роботою під час практичних занять. Саме завдяки такому широкому оцінюванню програма професійного розвитку студентів регулярно змінюється, вдосконалюється, реагуючи на постійні зміни навколишнього світу.

Квінслендський університет для більш ефективного забезпечення своїх студентів належним рівнем освіти запровадив новий підхід так званого індустріального партнерства через інтегроване управління, спеціалізовану партнерську групу, проведення курсів підвищення кваліфікації. Для більш тісної співпраці між навчальним закладом та підприємством університет призначає науковця туристичної галузі, який під час навчального процесу відповідає заThe first part of the three-part plan was the development of an industry partnerships team. Identified, early in the process, was the need to engage industry at a more senior level than thatінтеграцію інтеграцію промисловості на більш високому рівні, співпрацюючи з afforded by the traditional approach.менеджерами вищих організаційних рівнів,In the School's experience, once contact is made and an залучає до участі у relationship begun at lower organisational levels.програмі додаткових учасників, of staff with recent and relevant industrial experience have been employed.які б могли поділитися передовим промисловим досвідом.The second element of the initiative was the design of a professional development course for students

Метою розробленого курсу є підготувати студентів до їх подальшої кар’єри в обраній сфері, навчити долати прірву між теоретичними та практичними знаннями. Основними навчальними цілями курсу є практичне застосування здобутих знань, вдосконалення навичок управління, розвиток практичних та особистих вмінь, таких як: написання резюме, проходження співбесіди на робочому місці, розв’язання поточних питань. Крім того, для студентів організовують постійні семінари та зустрічі з представниками туристичної індустрії (туроператорами, представниками громадських та урядових організацій, провідними працівниками фірм), під час яких ознайомлюють студентів з різними аспектами роботи в туристичній галузі та можливостями для їх подальшого кар'єрного росту.The overall aim of the Для кращих випускників створено Програму тіньового управління (Executive Shadow Program). Ця унікальна програма розроблена відповідно до вимог сучасного туристичного ринку. Суттю даної програми стала переоцінка моделі одержання практичного досвіду, набутого раніше в школі, що створює можливість студентам краще проявити себе. Для участі у ній випускники повинні набрати достатню кількість балів, подати необхідні заявки та пройти цілий ряд співбесід як в школі, так і на підприємстві. Учасники програми тіньового управління під керівництвом викладачів та представників вищих ланок управління підприємства протягом 60-80 годин мають змогу на практиці застосувати свої навички управління в ролі головних менеджерів. Таким чином, ця програма не лише забезпечує кращих випускників відповідним рівнем досвіду управлінської роботи в сфері туризму, але й сприяє розвитку їхньої подальшої кар’єри [5].

Оскільки природа туризму вимагає інноваційних, гнучких і творчих методів у процесі навчання, нам необхідно зосереджувати увагу не лише на практичному аспекті діяльності, але й на характері співпраці викладачів та студентів, організації їхньої діяльності. Предмет з туризму має динамічну та промислову специфіку і тому часто може бути складним для викладання у традиційній формі. Як показує досвід Австралії, найпопулярнішими у навчальному процесі є професійно-ділові ігри, моделювання, творчі проекти, вирішення проблемних ситуацій, розробка та здійснення нових маршрутів. Так, для більш ефективного навчання в університеті Джеймса Кука слухачам відділу «Адміністратор туризму» (Admin Tourism), які вивчали питання австралійського туристичного продукту, було запропоновано навчання у формі моделювання та професійно-ділової гри. Такий підхід поєднання двох методів проводився протягом цілого семестру і охоплював чотири етапи. Після короткого огляду навчального матеріалу студентів було поділено на групи. Їхнє завдання полягало в тому, що після ознайомлення з основними документами фірми, розробити туристичний маркетинг або проект її діяльності, спрогнозувати можливі наслідки та шляхи постачання туристичного продукту потенційним покупцям.

Протягом першого етапу, який тривав чотири тижні, було проведено блоки занять щодо динаміки та створення команди, визначення змісту туристичного продукту, розглядалися ймовірні принципи діяльності фірми. Студенти не лише ознайомилися з основними принципами діяльності туристичної галузі, але водночас розвивали навики писемного та усного спілкування, логічного та аналітичного мислення, дослідження та співпраці.

Під час другого етапу студенти формували свої проектні ідеї, використовуючи вивчені методи. На цьому етапі вони мали можливість проявити свої творчі та лідерські здібності, використовуючи власний досвід. На наступних етапах відбувалась презентація проектів, проведення огляду та повторення вивченої теми. Кожен студент мав можливість проявити свої навички як писемного так і усного мовлення, заповнити інформаційні анкети, які б відображали його розуміння структури та діяльності туристичної промисловості.

Як показали результати, ділова гра сприяє не тільки закріпленню, поглибленню, систематизації знань студентів, але й розвитку їхньої активності та ініціативності, творчого мислення, набуття ділових навичок, уміння адаптуватися, розуміти потреби інших учасників, самостійно приймати рішення. Проведений аналіз помилок під час огляду презентацій дозволив студентам в майбутньому швидко адаптуватись до конкретних умов праці, знизити ймовірність повторення помилок на практиці [4].

Таким чином, різноманітні форми навчання: професійно-ділові та рольові ігри, моделювання типових і нетипових виробничих ситуацій, навчальні творчі проекти, екскурсії та практичні заняття на підприємствах (виробнича практика) сприяють створенню умов для глибокого й повного засвоєння навчального матеріалу, розвитку творчих та організаторських здібностей, формуванню етики професійного спілкування, вмінню якнайкраще виконувати свої професійні обов’язки.

Узагальнюючи усе зазначене вище, робимо висновки про те, що професійній підготовці фахівців сфери туризму Австралії сприяє активна державна підтримка, злагодженість дій усіх органів державної та місцевої влади з розвитку туризму, методологія учбового процесу, практична спрямованість на оволодіння майбутньою професією. Її досвід організації системи підготовки працівників туристичного напряму можна використати в Україні не лише в освітньому напрямі, але й у сфері розвитку туризму, створенні відповідних бізнес-структур. Пошук відповідальних партнерів та тісна співпраця з ними повинні стати пріоритетним завданням професійних закладів освіти України.

Література

1. Корєшкова C. П. Освітня реформа австралійських інженерних вищих навчальних закладів //www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N124/N124p032-035.pdf 2. Федорченко В. К. Підготовка фахівців для сфери туризму: Теоретичні і методологічні аспекти: [Монографія]. – К.:Вища шк., 2002. – 350 с. 3. Government response to National Tourism Investment Strategy.//Australian Govermnment Response to National Emerging Markets Strategy and National Tourism Investment Strategy Reports. – 2007. – January. – P. 43-106. 4. Richards F. Role playing in the classroom: A tourism experience.//http:/lsn.curtin.edu.au/tlf/tlf2000/richards.html 5. Solnet D., Robinson R., Cooper C. An Industry Partnerships Approach to Tourism Education.//Journal of hospitality, leisure, sport and tourism education. – 2007. – Vol.6. – № 1. – P. 66-70.


ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМНОЇ ЛЕКСИКИ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ

Бібік О.М., Гардецька Р.П.

Тернопільський національний економічний університет, Україна
Лексичний компонент є одним з фундаментальних елементів у викладанні та вивченні іноземної мови. Ми намагаємося проаналізувати теоретичні і практичні аспекти, пов’язані з використанням дослівного та фігурального значення фразеологізмів у рекламі і надати пропозицію для їх дидактичного використання на заняттях з іноземної мови. Існує думка, що застосування цих матеріалів надає інтеграційного контексту лінгвістичним та соціокультурним аспектам іспанської мови [7, c. 57]. Крім того це дозволяє найкращим чином спонукати студентів до вивчення іноземної мови за допомогою досвіду ознайомлення з рекламою у рідній мові, за візуальним тяжінням графічних кодів, що використовуються в рекламних словах та за автентичністю наданих матеріалів, що легко локалізуються у побуті [1, c. 23].

Ми знаємо, що фразеологізми складають один із найбільш багатих і творчих аспектів мови як за своїм поширенням, так і за частотою вживання. Хоча студенти, в більшості випадків, намагаються уникнути їх використання, бо почуваються невпевнено, або, можливо, ми – викладачі не в змозі адекватно пояснити переваги їх застосування у спілкуванні іноземною мовою.

На лінгвістичному рівні – лексика є невід'ємною і фундаментальною складовою програми викладання іноземних мов. В свою чергу, фразеологізми надають лексиці різноманітності та творчого забарвлення, а вміння їх застосовувати свідчить про високий рівень володіння іноземною мовою [1, c. 24]. Нашою спробою є презентація рекламних оголошень, які є основою для дидактичних ігор семантичного характеру , де вони “оживають” у виразах, що використовуються, зазвичай, у переносному значенні, але можуть вживатися також у значенні дослівному.

Що таке фразеологізм, або ідіома? Це стійке словосполучення, значення якого не перекладається за значенням його компонентів. Наприклад: давати здачі – відповісти ударом на удар, але в той же час цей вираз застосовується і в дослівному значенні, коли мова іде про гроші. Або в іспанській мові: “Poner los dientes largos” – перекладається як “спокушати когось”, і ні один носій мови не подумає про довгі зуби, що виглядають з рота. Хоча наш досвід послужливо нагадує про тварину, яка відзначається двома довгими іклами, що звисають з верхньої щелепи майже на півметра. Цим звіром є морж. Збіг дослівного значення фразеологізму “хтось з дуже довгими зубами” і реального існування референту з даними характеристиками робить можливим створення семантичної гри, закладеної в рекламі відомого віскі: “Venga, no me pongas los dientes largos y dame un Ballantine's”.

Які ж лінгвістичні риси фразеологізмів роблять ці лексичні одиниці такими, що піддаються найбільш творчому семантичному опрацюванню?

а) Це особливі мовні вирази, які тяжко, або неможливо перекласти дослівно на іншу мову. Наприклад: по–іспанськи – llover a cantaros, по–англійськи – it's raining cats and dogs, по–українськи – дощ як з відра...

б) В більшості випадків вони являють собою обмежену морфолого–синтаксичну конфігурацію. Наприклад: “tener pajaro en la cabeza”, а не “tener un pajaro en la cabeza”. Деякі фразеологізми можуть навіть виходити за рамки синтаксичних нормативних конфігурацій. Наприклад: “a pies juntillas”, замість “juntillos”.

в) В загальних рисах, фразеологізми відзначаються семантичною непрозорістю, тобто, їх повне значення не є сумою значень складників. Але існують і такі фразеологізми, які виходять за рамки семантичної непрозорості. Так вирази “jugar con fuego”, або “estar bajo presiуn” не мають труднощів при перекладі, хоча незаперечним є той факт, що іноземні студенти не в змозі самі їх творити, а отже, ці фразеологізми також треба пояснювати і вивчати нарівні зі складними.

Дані характеристики фразеологізмів чудово вписуються у творчу мову реклами, де обігрується дослівне і переносне значення. Семантичні ігри рекламних гасел поєднують у собі полісемічні, фігуральні, двозначні та буквальні характеристики і об'єднують ці поняття однією спільною ниткою – риторичним вживанням: метафорами, порівняннями, епітетами і т.д.

Вивчення лексики не повинно орієнтуватися лише на тексти, бо цим ми обмежуємо можливість використання лексичних одиниць в інших контекстах. Необхідно вводити на заняттях інші види реальної контекстуалізації лексики, наприклад – реклами. Таким чином ми вбиваємо одним пострілом двох зайців – “matar dos pajaros de un tiro”: презентуємо студентам зразки різноманітності мови, а особливо тієї, що вживається в побуті і стимулюємо їх семантичну творчість.

Які переваги ми здобуваємо, використовуючи рекламні оголошення, як дидактичний матеріал на заняттях з іспанської мови, як іноземної.

а) По-перше, вони надають реальний контекст інтеграції соціокультурних та лінгвістичних елементів іспанської мови. Це передбачає натуральне упровадження зовнішнього світу в аудиторію. Таким чином, презентація даних матеріалів не лише дає лінгвістичні знання, але і розширює кругозір студентів, що і стає тим фактором, який мотивує студента і підсилює його інтерес до вивчення мови.

б) Студент орієнтується в знайомому середовищі при умові, що він володіє попереднім досвідом рекламної продукції у власній мові. Роблячи студентів свідомими своєї власної культури, ми в значній мірі допомагаємо їм відчути повагу до культури країни, мову якої вони вивчають. Цей досвід стає надзвичайно продуктивним і спонукає до взаємообміну інформацією між студентами, використовуючи “зіткнення культур” [5, c. 325], появу постулатів або штампів і т.д. Крім того, студент вважає це захоплюючим і ми, як викладачі, повинні цим скористатися для мотивації його уваги та праці.

в) Рекламне оголошення являє собою закриту лексичну конфігурацію, в якій легше можна проконтролювати лінгвістичні і культурні елементи. З іншої сторони, всередині самого повідомлення можна виділити різні аспекти: лінгвістичні, іконічні (образні) і соціальні. Таким чином, є всі підстави для трансформування рекламних контекстів в матеріал для дидактичного використання в якості одного з етапів процесу навчання для досягнення поставленої мети.

г) З точки зору лінгвістики існує передумова до введення різноманітних мовних аспектів, комунікативного, наукового чи літературного, надзвичайно природним і контекстуалізованим засобом.

Лінгвістичні рівні фразеологізмів [2, с. 112]:



      1. звуковий: тобто підбір фонем-алітерацій: “Irй a rondarte a la reja y si ves que me derrito, no apagues mi sed con agua”– реклама напоїв;

      2. морфологічний: тобто застосування вербальних часів, умовного та наказового способу: “No te rompas el coco”, “Quйdate tan ancho” – реклама автомобілів;

      3. синтаксичний: використовуються такі аспекти, як еліпсис, частий пропуск дієслів, або переважання речень з незалежними інфінітивами: “Tan dulce como lo mas dulce” – реклама сахарину; “Usar y tirar” – реклама супозиторіїв.

      4. вживання лексики, пов'язаної з запозиченнями: air bag, коли відбувається деформація слів згідно написання або вимови слів з інших мов – італійської, французької чи англійської: “Peugeot lanza su Tariffa de verano”, “tariffa” замість “tarifa”. “Toyota Rav 4. Raviosamente diferente”, raviosamente замість absolutamente – реклама автомобілів.

У своєму прагненні переконати і завоювати потенційних споживачів рекламодавці часто послуговуються лінгвістичними техніками, які називаються риторичними фігурами. Риторична фігура, яка криється за буквальним змістом фразеологізму називається дисемією [6, с. 25] . Це означає, що слово або вираз вживається з двома різними значеннями одночасно. Коли ми користуємося дисемічними оголошеннями, то повинні також приймати до уваги експресивну силу рекламного образу. У цьому випадку ми не можемо відокремити образ від слова, так як часто саме він надає одне із двох значень дисемії. Таким чином, сила образу є набагато ефективнішою ніж презентація фотографії товару, що рекламується.

Як викладачі іноземної мови ми знаємо, що не завжди буває легко підібрати адекватні вправи для опрацювання в аудиторії і ми повинні вміти адаптувати їх до потреб різного рівня знань студентів. Але, без сумніву, кожен має в своєму розпорядженні численні ефективні методи з хорошими специфічними матеріалами для посилення дидактичної майстерності. І, напевно, ми всі згідні з тією думкою, що наші прагнення до адаптації матеріалів і методів ніколи не припиняться. Інколи, щоб забезпечити заняття необхідним обладнанням і підсилити бажаний ефект, ми відчуваємо потребу звернутися до альтернативних текстів або до існуючих реалій мови, які ми можемо зустріти випадково в якій-небудь газеті, журналі чи при перегляді телевізійних передач. В цьому аспекті рекламні оголошення можуть служити ефективним засобом, так як гетерогенність (різноманітність) рекламної мови (образи, слова, числа) сприяють їх широкому використанню в дидактичних цілях в якості специфічних потреб даного моменту.

Рекламні оголошення володіють достатньою лінгвістичною автономністю для презентації в аудиторії. Не потрібно вважати їх лише як допоміжний засіб, хоча, якщо викладач вважає за потрібне, вони можуть служити для опрацювання тих лексичних одиниць, які з'явилися в іншому контексті під час роботи в аудиторії. Таким чином, вони можуть бути надзвичайно корисними для викладача для удосконалення педагогічних умінь і методичної майстерності. Тому іноземні мовники повинні би мати в своєму розпорядженні широкий і різноманітний підбір рекламних оголошень, які вони самі здатні підібрати у відповідності до навчальних потреб. Фразеологізми, які ми збираємося представити своїм студентам, повинні бути найширшого вжитку, а також відповідати природному та спонтанному вживанню носіями мови.

Критерії, на основі яких відбувається класифікація оголошень, що містять фразеологізми, є дуже різноманітними. Іспанські лінгвісти пропонують основою семантичної гри вважати ту, що несе в собі поняття дисемія [6, с. 27]. Дисемія використовується в рекламі у фразеологізмах та у відомих і популярних серед народу виразах. В обох випадках мова йде про незвичні засоби, щоб привернути увагу слухачів та читачів і, таким чином, мотивувати увагу і активність студентів, які також можуть створювати свої власні рекламні оголошення на основі буквального та фігурального значення засвоєних фразеологізмів.

Вид діяльності, яку ми реалізуємо, залежить від нашої навчальної мети. Так ми можемо використати рекламні оголошення з граматичної точки зору для тренування наказової форми дієслів, в тому числі і неправильних. Або з метою більш прагматичною можемо застосувати елементи розмовної мови, а саме: вживання “сосо” замість cabeza, calada замість chupada. В інших випадках можна використовувати оголошення як елемент при введенні контекстуалізованої лексики [6, с. 127], так як це робиться при опрацюванні звичайних усних чи письмових текстів. Загальновживані вислови з дослівним значенням можуть служити передумовою для обговорення в аудиторії культурних традицій або табу. А також можна проводити творчі завдання, де студенти виступатимуть рекламодавцями і виявлятимуть свої творчі здібності у створенні власних рекламних текстів на основі підібраних фразеологізмів.

Отже, використання рекламних оголошень у вивченні іноземних мов надає різноманітності і реальності процесу спілкування і включає в себе творчі мовні аспекти. Студент вже має досвід рекламного дійства в рідній мові і це викликає в нього значну зацікавленість у пізнанні процесу рекламотворення на іноземній мові.

У випадку фразеологізмів, ми можемо зазначити, що їх засвоєння завжди вимагає більших зусиль, тож рекламні тексти за своїми власними критеріями більшої свободи та лінгвістичної інновації пропонують різноманітні можливості для опрацювання. Існує можливість розраховувати на створений образ, який підсилює семантичну гру і надає можливість студенту зрозуміти значення фразеологізму в дещо іншому світлі, ніж звичайно.

Перелік фразеологізмів іспанської мови, які використовуються з рекламною метою останніх років.



  1. Lo mejor que podamos hacer con una colecciуn que tiene precio es regalarla – реклама Данон, що дарує мініатюрні машинки під час доставки товарів.

  2. Problemas de caspa, pнcores y seborrea… Quнtatelos de la cabeza” – реклама шампуню з нітрогеном.

  3. No se quede colgado – реклама страхового полісу подорожей до Європи.

  4. A me la van a dar, con el ojo que tengo yo para estas cosas – реклама віскі з зображенням королівського орла.

  5. Las vacaciones son sagradas – реклама ізраїльської туристичної агенції.

  6. !Y quй la luz te acompaсe!” – реклама годинника з підсвічeнням Casіo.

  7. Se tiene o no sе tiene” – реклама покривал.

  8. Siento, luego existo” – реклама парфумів Sensi від Armani.

  9. El ъnico que es ъnico” – реклама горілки.

  10. “…los cardiуlogos espaсoles en el corazуn de Europa – реклама фармацевтичної компанії Uriach.

  11. Precios para mirar de cerca” – реклама окулярів.

  12. No te quedes a medias” – реклама снодійного.

  13. Este oscuro objeto de deseo – реклама рому Barcelу з зображенням загорілої дівчини.

  14. Estar en forma – реклама знижок на товари.

  15. їQuieres ser socio de honor, o tener el honor de ser socio?” – реклама асоціації по захисту психічно хворих людей.

Вважається, що гарно підібрані рекламні оголошення з базовою лексикою являють собою додатковий матеріал, дуже корисний для використання при навчанні іноземній мові. Бути результативними у викладанні – є нашою головною метою як професіоналів, і все, що ми робимо для збільшення ресурсів та засобів навчання, спрямоване в кінцевому рахунку на досягнення цієї мети.

Література

1. Ажнюк Б.В. Національна фразеологія у іншомовному зіставленні.// Українська мова і література в школі. – 1990. – № 5. – С. 37-38. 2. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Х.: Вища шк., 1987. – 189 с. 3. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Л.: Вища шк., 1983. – 235 с. 4. Левинтова Э.И. Испанско-русский фразеологический словарь. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 987 с. 5. Онищенко Н. А. Коннотативно-культурная семантика фразеологизмов.// Мови, культури та переклад у контексті Європеського співробітництва. – Київ, 2001. – C.48– 51. 6. Ferraz Martinez. El lenguaje de la publicidad. – Madrid: Arco / Libros, 1995. – 75 р. 7. Jesъs Sanchez Lobato. Asedio a la enseсanza del espaсol como Segunda lengua [L2], lengua extranjera [LF]. – Madrid, 2002. – 175 р. 8. Real Academia Espaсola: Diccionario de la lengua Espaсola. – Madrid, 1992. – 1027 р.


LINGUISTIC AND STYLISTIC PECULIARITIES

OF W. S MAUGHAM’S SHORT-STORIES

Bilous, I.M.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   88


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка