Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної



Сторінка8/88
Дата конвертації11.03.2016
Розмір16.1 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   88

Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University, Ukraine

The “Business English” course components present detailed suggestions on how to teach the course, provide a variety of exercises that develop students’ proficiency with the grammar, reading, writing, spelling, and vocabulary. Another important aspect of the course is giving students an idea of how to use the specific linguistic means and the rules of etiquette in doing business.

Every English teaching program seeks to provide teachers and students with activities that make the English class a time to look forward to and, at the same time, provide students with the skills they need to use English outside the classroom.

The main objective of this article is to show such components as cross-curricular with curriculum links, integrated project work including activity units and activity projects, learner’s involvement with different tasks, revision, and evaluation units, cross-cultural material including culture matter units, teacher’s support for mixed-ability groups with tasks and notes in teaching English as a foreign language program in the University are interconnected.

In our previous works as well as here we took into consideration the main teaching principles presented at “Respect for language” by G. Anderson, “New Interchange” by J. Richards, J. Hull, and S. Proctor,The new Cambridge English course” by M. Swan, C. Walter etc. It should be mentioned that now by the course components most of the scientists in the sphere of linguistic etiquette (J. Irvine, J. Rickford, P. Eckert, R. Watts, J. Holmes etc.) first of all mean such aspects of language as grammar, phonology, functions, and topics and notions.

The first picture of someone is based on the manner of speaking that reflects the internal culture of a man and his spiritual wealth. To choose the correct ‘language in use’, both speakers must take into account many social factors determined by their attitude to each other. Therefore, it is important to teach students to follow the rules of linguistic behavior, culture, language, linguistic etiquette. Linguistic etiquette is a set of requirements in a certain culture for the forms, contents, order, nature, and relevance of situational logic. The words and phrases that people use for farewell, request, forgiveness, politeness, special intonation, etc. are also meant here. Students must gradually learn how to feel the difference in the situations when they talk with friends, family, teachers, and others. This is a so-called choice of options for communication diversity, where one can find a variety of accents, styles of language, dialects, and languages. Each of these factors is a reflection of a certain region or a socio-economic background [3, 21].

The course of Business English has an integrated, multi-skill syllabus that links topics, communicative functions, and grammar. Grammar is seen here as an essential component of foreign language proficiency and competence communicatively, with controlled accuracy-based communicative function. The syllabus is carefully graded, with a gradual progression of teaching items. The main principle is to provide regular work on the basic ‘four skills’ [1, 8]. Special skills, which are taught or practiced in the beginning, include decoding rapid colloquial speech, reading and listening for specific information, writing simple connected prose (expository, descriptive, narrative, persuasive) and writing simple business letters (that is especially advised for the International Economy students). In addition to revising vocabulary, students should learn as much as possible new words and expressions during their work at the class. For example, students learn how to greet; introduce; begin business conversations; keep conversations going; agree and disagree; describe people and things; compare; ask for and give personal information; exchange opinions; construct continuous spoken and written text; compose business letters in English. Students learn to talk about ability; change; habits and routines; personal details; frequency; parts and shapes; food; prices; economic and political development.



Students are expected to master skills for business world, i.e. how to speak during the interview, in the office, with clients, management. It is here that interactive teaching methods of linguistic etiquette integrate into the course, and linguistic etiquette is associated with patterns of speech communication that makes it possible to reach the successful interaction and communication between the participants. Such patterns include: postulates of quality (message must be true), quantity (messages should be neither too short nor too long), method (message must be clear), politeness (the message should be delicate). The main function of communication is establishing interpersonal contacts attracting hearers to your side. When preparing to interview, directly during the interview, submitting a resume, answering to popular questions the productivity of language is characterized by a number of skills: having clear pronunciation of words and phrases, choosing the necessary phrases and words, using the rules of grammar, being aware of each situation during the speech act, status of the recipient of communication. Let’s name some of the topics for discussion where students can simulate some interactive situations:

GET PREPARED MAKE A LASTING IMPRESSION

Do your research Arriving to an interview

Introducing the portfolio Interview opening

Interview types and formats Interview closing

Interview over a meal Follow-up thank-you letter

GET REFERENCES THAT WORK INTERVIEW RECRUITERS

Who can be a reference? Screening a recruiter

Reference checklist Overcoming objections

Memo for your references Calling a recruiter on a referral

A thank-you note Questions employment agencies ask

A letter of recommendation Discussing your job requirements

Asking someone to be your reference Following up with an agency

PREPARE TO ANSWER FREQUENTLY DO YOU HAVE ANY

ASKED QUESTIONS QUESTIONS FOR US

Your reasons for changing jobs Questions to be researched before

the interview

What attracted you to this company? Questions for Human Resources

What led you to this career? Questions for hiring managers

Your career goals Job-specific questions

Leadership Avoiding salary history early in the discussion

Your strengths Talking about salary expectations

Your weaknesses Handling the salary issue late in the interview

Describe yourself Naming your price

Your relationship with colleagues and superiors Unacceptable salary range

Problems and conflicts at work Handling a job offer

Your accomplishments and achievements A simple acceptance letter

Something special you can bring to this company A counter-offer letter

Work environment An acceptance letter and terms

of agreement

Your ability to do the job A letter declining a job offer

Motivation and success Accepting the job offer

Can we contact your current employer? Talking about teamwork

How soon can you start? Applying for a promotion

The sphere of linguistic etiquette also includes adopted in a certain culture means to express condolences, complaints, guilt, grief, etc. For example, in some cultures it is accepted to complain about the difficulties and problems, in others it is not. Linguistic Etiquette in the narrow sense can be characterized as a system of language forms, where the etiquette relationships can be seen. Elements of this system can be realized at different linguistic levels: at the level of vocabulary and phraseology (Thank you, Please, Pardon me, Sorry, Goodbye and others) as well as specialized forms of address (Mr., Comrade, etc.); on the grammatical level: using interrogative sentences instead of imperative ones (Could you tell me the time?); on the stylistic level: the requirement to use the correct speech, refusing euphemisms; on the intonation level: using polite intonation; on the organizational and communicative level: not to interrupt the speaker, interfere in someone’s conversation and so on.

There are several means to make the teaching more successful. The audio cassettes or CDs are effective course components to use in the classroom. They are available at all the levels. They contain natural-sounding recordings, Grammar Focus models, pronunciation exercises, and listening activities in the Student’s Book, and the listening exercises for the tests. A variety of native-speaker voices and accents, as well as some nonnative speakers of English, are used. The Student’s Audio Cassettes or CDs are for self-study by students.

The Video is designed to review and extend the topics. Usually it contains entertaining, dramatized sequences based on the language and vocabulary, which are accompanied by comprehension and conversation activities. It provides thorough instructional support, a complete answer key, and photocopy transcripts of the video sequences.

The CD-ROM is indented to be used in conjunction with the Student’s Book to review and practice the language learned in class. The CD-ROM can be used on a home computer or in a language laboratory [2, 15].

Thus, to sum up the linguistic etiquette is an important component in the course of students’ studying business English, because it: helps to establish contacts between the speakers, attracts the attention of the listener (reader), stands him out from other potential speakers, gives a way to express respect, helps to determine the status of communication (friendly, business, official, etc.), creates a friendly emotional environment for communication and a positive impact on a potential employer or client.



Literature

1. M. Swan, C. Walter. The new Cambridge English course. – Cambridge: Cambridge University Press, 1999. – 127 p. 2. J. Richards, J. Hull, S. Proctor. New Interchange. English for international communication. – Cambridge: Cambridge University Press, 2000. – 105 p. 3. J. Irvine. ‘Style’ as distinctiveness: the culture and ideology of linguistic differentiation. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – P.21-43. 4. J. Rickford, P. Eckert. Style and Sociolinguistic Variation. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. –P.1-18.


ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В АУДІЮВАННІ

Власенко Л.В., Мірочник В.В.

Національний університет харчових технологій, Україна
Вихід України на європейський рівень неможливий без підвищення уваги до вивчення іноземної мови. Головною метою навчання іноземних мов є розвиток здібностей студентів використовувати іноземну мову як знаряддя у ознайомленні з мовою, культурою та традиціями інших країн.

Проблема навчання аудіювання полягає в тому, що воно є ефективним засобом розвитку не лише аудіювання, а й говоріння, розуміння та усвідомлення поданої інформації, а й розвиває вміння бачити причинно-наслідкові зв’язки.

Основною комунікативною компетенцією є комунікативні вміння, сформовані на основі мовленнєвих знань і навичок, а також соціокультурні знання, навички й уміння. Аудіювання передбачає усне сприймання текстового матеріалу різних типів і жанрів: від описів подій, розповідей, радіо- і теленовин, лекцій, діалогів до текстів.

Для формування іншомовної компетенції у студентів, так як і в учнів, необхідно звернути увагу на соціокультурні відмінності усного мовлення мови, яку вивчають і рідної мови. Якщо такі відмінності не будуть своєчасно засвоєні, то правильне розуміння оригінальних автентичних текстів буде тяжким для сприймання студентами.

Отже, аудіювання – це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який забезпечує розуміння того, що сприймається на слух, і належить до усної форми мовлення [7, с.124]. Кожен із чотирьох видів мовленнєвої діяльності не розглядаються ізольовано, тобто всі аспекти мовлення дуже тісно взаємопов’язані й спрямовані на оволодіння іноземною мовою як засобом комунікації. Особлива увага приділяється комунікативному підходу щодо навчання аудіювання.

Необхідність слухати вже містить комунікативне завдання, яке має вирішити студент на завершальному етапі аудіювання. Наприклад, інформація сприймається для того, щоб на неї відреагувати, висловити власну думку, взяти до уваги. Саме з цього й випливає одна з основних вимог до комунікативного навчання аудіювання: стимулювати в слухачів інтерес до змісту повідомлення.

Не можна не відмітити і той факт, що під час слухового сприйняття засвоюється 15% інформації, зорового – 25%, а при слухозоровому – 60% [3]. Роль сприйняття тексту підвищується, якщо він озвучується майстром художнього слова і носієм мови. Мовлення, яке стає важливим засобом наочності, викликає у слухача картини внутрішнього бачення, певні ситуації, створює емоційний настрій, що сприяє кращому розумінню повідомлення та мимовільному запам’ятовуванню інформації. При аудіюванні слухач концентрує свою увагу на розумінні тексту, який звучить, одночасно співставляє почуту інформацію з відповідними реальними умовами комунікації. Слухання – це вміння сприймати, розуміти й активно опрацьовувати інформацію, яка входить до усного мовленнєвого повідомлення. Під час слухового сприйняття іноземного тексту в слухача передбачається наявність певної перцептивної бази, яка має набір фонетичних, лексичних і граматичних інформаційних ознак, завдяки чому процес розпізнавання проходить миттєво [2].

Успішність аудіювання залежить від:



  • самого слухача (від рівня розвитку в нього мовленнєвого слуху, пам’яті, наявності уваги, інтересу тощо);

  • мовних особливостей аудіотексту та його відповідності мовленнєвому досвіду і знанням учнів;

  • умов сприймання аудіотексту [4, с.123].

Проте при навчанні аудіювання дуже часто виникають труднощі, тому що студенти, на жаль, погано розуміють неадаптовану мову.

Аудіювання, на відміну від читання, не дає можливості слухачу повернутися до почутого, яке для нього не зрозуміле, потребує високого темпу виконання дій та операцій, які спрямовані на розуміння почутого [7, с.126]. Тому слухач часто просто не розуміє або не встигає почути промовця. Це є головною проблемою в аудіюванні для тих, хто вивчає іноземну мову.

Таким чином, труднощі аудіювання бувають кількох видів.

І. Суб’єктивні труднощі.

Труднощі аудіювання, які зумовлені індивідуально-віковими особливостями студентів, які впливають на успішність формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні. Від впливу вікових особливостей залежить тематика, мовна та структурна складність аудіо текстів [7, с.135]. Значну роль відіграють такі індивідуальні особливості студента: кмітливість, уміння слухати і швидко реагувати на сигнали усної мовленнєвої комунікації, переключатися з однієї розумової операції на іншу тощо.

У процесі навчання аудіювання вирішальну роль відіграють індивідуально-психологічні особливості студентів: рівень розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової пам’яті, концентрації уваги. Успішність аудіювання залежить від потреби студентів дізнатись щось нове, наявності інтересу до теми повідомлення, спрямованості на пізнавальну діяльність і мотивацію цієї діяльності.

При навчанні аудіювання необхідно спиратися на ті особливості студентів, які відіграють суттєву роль у процесі сприйняття мовленнєвого повідомлення. Ці особливості розглядаються у психології на рівні таких підструктур особистості: спрямованість, досвід і форми відображення. У межах підструктури досвіду у психології розглядають знання, навички, уміння, звички, набуті особистим досвідом шляхом навчання. Обсяг мовних і немовних знань суттєво впливає на ступінь розуміння аудіотексту, він впливає на процес інтерпретації тексту на рівнях значення і смислу та на форму його відображення.

ІІ. Мовні труднощі аудіювання.

Ці труднощі є об’єктивними, вони зумовлюються характером мовних засобів і структурно-композиційними характеристиками аудіотекстів.

Граматичні труднощі пов’язані з синтаксисом та морфологією. Сприймаючи фразу, учень повинен розчленити її на окремі елементи, встановити зв’язок між ними та їх роль у висловлюванні. Деякі граматичні труднощі зумовлені наявністю аналітичних форм, відсутніх у рідній мові, та граматичною омонімією.

Лексичні труднощі виникають при кількісному збільшені словникового матеріалу та його різноманітності (на старшому етапі навчання), а також при вживанні слів у переносному значенні, наявності фразеологічних зворотів. Багатозначні слова, пароніми, антоніми та синоніми також створюють труднощі розуміння, так само як слова, близькі за значенням до слів рідної мови, але різні за значенням.

Фонетичні труднощі вважаються основними труднощами аудіювання (особливо на початковому ступені навчання). Основними фонетичними труднощами аудіювання є труднощі, пов’язані з інтонацією, логічним наголосом і темпом мовлення.

Необхідно відмітити, що потрібно розвивати у студентів навички сприймати іншомовні тексти в основному глобально, орієнтуючись на усвідомлення почути загальний зміст тексту, а не окремо кожне слово чи речення. Проте, це залежить від завдання, яке перед собою ставить студент, що саме він хоче почути з даного тексту.

Для розуміння на слух велике значення має композиційна структура текстів, спосіб викладу думок, міжфразові зв’язки. Особливо складним для аудіювання є діалогічне мовлення, що вимагає додаткових аналітико-синтетичних дій.

ІІІ. Труднощі, зумовлені умовами сприймання.


  1. Темп повідомлення визначає швидкість і точність розуміння на слух, а також ефективність запам’ятовування. Саме темп мовлення являється головною проблемою при розумінні прослуханого тексту.

  2. Середній темп мовлення англійською мовою – 140-150 слів за хвилину. У процесі навчання аудіювання темп мовлення, що сприймається, не повинен перевищувати темпу внутрішнього мовлення слухача, отже, перший можна збільшити, лише прискорюючи останній.

  3. Кількість пред’явлень тексту. Більшість методистів погоджуються, що одноразове пред’явлення є найбільш оптимальним, адже в реальній комунікації повідомлення не повторюється. І все ж в умовах навчання досить часто доводиться пред’являти текст двічі (наприклад, при наявності труднощів). У таких випадках рекомендовано пропонувати трансформовані варіанти тексту [5, с.60].

  4. Тривалість звучання визначається обсягом аудіотексту, що змінюється протягом навчання, поступово збільшуючись. На початковому етапі це 1 хвилина, на середньому – 2-3 хвилини, а на старшому – 3-5 хвилин.

  5. Джерело пред’явлення аудіотексту. Слід зауважити, що при безпосередньому спілкуванні аудіювання полегшується позамовними засобами (мімікою, жестами). При використані аудіо запису ці фактори відсутні. Проте розуміння мовлення у звукозапису також передбачено вимогами програми.

Оптимальною послідовністю уведення джерел мовлення у навчанні аудіювання може бути такою:

а) слухання вчителя;

б) слухання живих носіїв мови, які розмовляють зі студентами;

в) робота з відеофільмами;

г) робота із записаними на фотоплівку аудіо матеріалами.

На жаль, на практиці така послідовність майже неможлива.



  1. Наявність чи відсутність зорових опор, які уточнюють зміст почутого та полегшують процес аудіювання [4, с.126-129].

Щоб краще зрозуміти усне мовлення, потрібно використовувати якомога більше опор. Але з часом такі опори потрібно зменшувати, так щоб аудіо тексти розумілися студентами при наявності мінімальної кількості опор. Щодо видів опор, то вони можуть належати до будь-яких органів почуття людини: зору, слуху, дотику, нюху. Але найчастіше використовують зорові опори: від зображень, уявлення про оточуючі речі, до друкованого варіанту тексту, який читається паралельно із слуханням [7, с.140].

Слід зазначити, що метою навчання в цілому, а тому й кожного окремого завдання, є розвиток особистості студента. Про це необхідно пам'ятати і в процесі розвитку умінь аудіювання, адже студент має точно знати, з якою метою він слухає певне повідомлення, а також, що нового та корисного він зможе взяти з почутого. Частково це завдання реалізується у передтекстовий період, у так званих «настановних» текстах. Але треба також стимулювати студентів використовувати отриману інформацію у власному досвіді. Тому аудіювання повинно органічно вливатися в структуру уроку, а з цього виду роботи мають випливати інші – з інтерпретації та трансформації отриманої інформації, що потребують від студентів додаткових зусиль та творчого підходу [1, с.5].

Отже, не слід недооцінювати роль аудіювання на уроці іноземної мови. Це не лише складний мисленнєвий процес, але й важлива передумова формування інших видів мовленнєвої діяльності (наприклад, говоріння). Згідно з трьома етапами роботи з навчання аудіювання (до слухання, під час слухання, після слухання тексту), розрізняють дві групи вправ з навчання цього виду мовленнєвої діяльності. Кожна з цих груп розподіляється на певні підгрупи, до складу яких входять різноманітні за змістом та метою вправи, що роблять процес навчання аудіювання більш різноманітним та ефективним. Тому лише за дотримання всіх перерахованих умов можна досягти успіху у формуванні вмінь і навичок аудіювання, а в кінцевому результаті – багатогранного розвитку особистості учня і студента.

Отже, у процесі навчання аудіювання учні обов'язково зіштовхуються з труднощами різного характеру. Наявність цих труднощів є, з одного боку, тією проблемою, вирішення якої призводить до формування навичок аудіювання та розвитку учнів, з іншого боку, вони не повинні перешкоджати навчальному процесу. Тому викладачеві необхідно уживати певних заходів для їх подолання учнями та студентами, не знімаючи їх повністю, але навчаючи учнів і студентів переборювати труднощі власними зусиллями за допомогою спеціальних вправ.



Література

1. Гапонова С.В. Навчання розуміння аудіотекстів учнів старших класів середньої школи. //Іноземні мови. – 1996. - №2. 2. Лурия А.Р. Курс общей психологии. – М., 1965. 3. Ляховицький М.В., Сердюков П.І. Основні напрями використання навчальної техніки нового покоління. //Методика викладання іноземних мов. – 1984. – Вип.13. 4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підруч. для студентів вищих закладів освіти. /Колектив авторів під керівництвом С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 220 с. 5. Пруссаков Н.Н. Трудности при обучении аудированию иноязычного звучащего текста. //ИЯШ. – 1981. - №5. 6. Тарнопольський О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти: Навчальний посібник. – К.: Фірма “ІНКОС”, 2006. – 248 с.


ТЕКСТОТВОРЧІ ПОТЕНЦІЇ НІМЕЦЬКИХ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ В ЕКОНОМІЧНОМУ ТЕКСТІ

Воловик Л.Б.

Полтавський університет економіки і торгівлі, Україна
В статті розглядаються текстотворчі потенції німецьких префіксальних дієслів в текстах економічних газетних статей. В розглянутих текстах префіксальні дієслова виконують ряд функцій, серед яких важливими є когерентна, інформативна та структурно-смислової завершеності.

Ключові слова: словотворчий компонент (СК), похідна основа слова (ПО), твірна основа слова (ТО), текст економічної газетної статті.

В статье рассматриваются текстообразующие потенции немецких префиксальных глаголов в текстах экономических газетных статей. В рассмотренных текстах префиксальные глаголы выполняют ряд функций, среди которых важными являются когерентная, информативная и структурно-смысловой завершенности.

Ключевые слова: словообразовательный компонент (СК), производная основа слова (ПО), производящая основа слова, текст экономической газетной статьи.

The article considers the text-formative potential of prefixed verbs on the basis of German economic terms in the economic texts. The prefixed verbs perform several functions in the concerned texts: coherence, informativity and structural-semantic completeness.

Key words: word-formative constituent, derived stem, basic stem, economic newspaper article.
Економічна сфера є важливим джерелом поповнення німецької економічної терміносистеми. Префіксація є активним способом дієслівного словотвору як у загальнолітературній німецькій мові, так і в окремих терміносистемах.

Метою даної статті є виявлення текстотворчих потенцій німецьких префіксальних дієслів в економічному тексті.

Поняття функціонування термінів у термінознавстві є широким за обсягом і враховує умови функціонування термінів у текстах що належать до різних жанрів. Важливу роль відіграє методично правильна побудова тексту, де не тільки логіка розвитку думки автора, але й форма її вираження сприяє успішному сприйняттю переданої інформації. Вихідною базою для побудови комунікативно значущих компонентів тексту виступають терміни та термінологічні словосполучення, які несуть основне смислове навантаження в спеціальних текстах [6; 20].

Вивчення елементів, що складають синхронну словотворчу систему мови проводилось з посиланням на лексикографічні дані шляхом словникового відбору досліджуваних лексичних одиниць з певною їх класифікацією. Однак поряд з особливостями структурно-семантичної організації похідних слів не менш важливим аспектом аналізу є визначення ролі даного типу лінгвістичних одиниць в оформленні тексту. На актуальність і важливість аналізу похідних слів як структурних елементів тексту звертається увага в ряді досліджень (Н.Д. Арутюнова, К.С. Кубрякова, Н.С.Валгина, Р.Г. Гагаулін) [5; 21].

Об’єктом аналізу репрезентації твірних основ (ТО) дієслів та похідних основ (ПО) іменників – економічних термінів стали 160 текстів економічних статей, опублікованих протягом 2005-2010 років у німецькомовних газетах “Markt”, “Transfer”.

Текст економічної газетної статті − це особливий вид тексту. Ситуація, про яку піде мова в тексті, є тією ж тимчасовою ситуацією, при якій відбувається її читання, адже вона вже частково відома тому, хто її читає як із інших джерел інформації, так із попередніх інформацій, викладених у попередніх номерах газети. Загальність ситуації виражена датуванням газети. Текст економічної газетної статті створений для зорового сприйняття і за характером інформації − це текст-повідомлення [5; 31].Текст економічної газетної статті багатомірний, він поділяється в залежності від теми на менші тексти окремих статей, кожен з яких є цілісно завершеним, але всі ці тексти складають один текст всього випуску газети, так як цей текст цілісний по відношенню до заголовку, має завершеність самим фактом закінчення газети, єдиний з точки зору часового критерію і комунікативних намірів [9; 106-107].

Для виявлення текстотворчих потенцій префіксальних дієслів, ми користуємося найбільш поширеним в даний час визначенням терміну “текст”, що включає такі основні властивості тексту, як структурна і семантична єдність, завершеність, прагматична настанова. [5; 16].

Текстотворчі потенції префіксальних дієслів зумовлені їхніми системними властивостями, до яких належить семантична вмотивованість. Дана властивість проявляється в тексті завдяки здатності префіксальних дієслів служити засобом внутрішньотекстового зв’язку зі спільнокореневими словами попередніх чи наступних речень:

Er bewirbt sich um eine Stellung. Woran erkennt man einen untervorbereiteten Bewerber im Jobinterview ? Er wird auf die Aufforderung, seinen beruflichen Werdegang zu schildern. Ihre Bewerberstory ist kurz, spannend, unterhaltsam, auf einen oder mehrere Höhepunkte angelegt ” (Markt,13.Jahrgang, Ausg.35, 2005).

Префіксальні дієслова разом з іншими засобами міжфразового зв’язку характеризуються здібністю здійснювати зв’язок у тексті не тільки між окремими реченнями, але і між абзацами:

Ich betreibe Selbstmarketing, wenn ich positive Kontakte zu anderen aufbaue und meine Begeisterung und mein Engagement für bestimmte Themen vermitteln kann.

Andere betreiben klassischen Marketing. Im Gegensatz zum klassischen Marketing, bei dem die Verkaufsargumente häufig von Kollegen aus anderen Fachabteilungen geliefert werden, heiβt es beim Selbstmarketing, seine Stärken selbst zu erspüren” (Markt, 15. Jahrgang, Ausg.35, 2007).

Одним із системних властивостей префіксальних дієслів є їхня здатність функціонувати в якості ТО слів та утворюювати нові похідні одиниці. При цьому між ТО і ПО встановлюються структурно-семантичні зв’язки:

Jeder Manager erwartet, dass er gutes Geld bekommt. Diese Erwartung des Einkommens als Haupttriebfeder für den Job zu nennen gilt jedoch als Gesprächskiller”(Markt,15. Jahrgang, Ausg. 35, 2007).

Семантико-структурна і комунікативна організація тексту здійснюється в результаті дотримання деяких правил, серед яких важливу роль відіграє відбір способу повторної номінації, порядку слів, типу модальності.

У німецькій економічній термінології широко розповсюджено явище повторної номінації. Питання про повторну номінацію постає при створенні зв’язного тексту, тобто вибору словесної заміни для уже названого суб’єкта чи об’єкта. Щоб запобігти повторенню одних і тих же слів, виникає необхідність лексичних замін. Однак такі заміни не завжди зручні і допустимі, адже труднощі виникають при створенні спеціальних економічних текстів, де підшукати інше найменування економічному поняттю не можливо із-за чіткого визначення його змісту. У такому випадку повторення ключових слів (термінів) не уникнути [2; 52]:

Das verstehe ich nicht unter einer kreativen Bewerbung. Pseudokreative Bewerbungen, die um jeden Preis auffallen wollen, seien für sie eher eine Plage. Die Agentur erhalte häufig auβergewöhnliche Bewerbungen: “Anscheinend haben viele Leute das Gefühl, in einer Werbeagentur müsse man sich besonders kreativ bewerben”, sagt sie”(Markt,15. Jahrgang, Ausg.40, 2007).

Можливість замін в економічних текстах має певні текстуальні обмеження. Відсутність замін (при лексичному повторі) може підвищити семантично-стилістичну напруженість тексту, посилити його виразність [2;52]:

Verwenden Sie eine eindeutige Betreffzeile. Verwenden Sie keine Abkürzungen (zum Beispiel kfm.,d.h., dto.). Verwenden Sie in Ihrer Bewerbungs- Mail kein HTML − Format, sondern stellen Sie Ihr Mail − Programm auf das Nachrichtenformat “Nur Text” ein”(Markt, 15. Jahrgang, Ausg. 40, 2007).

Вибір засобів повторної номінації при побудові тексту підкоряється як структурно-симантичним правилам, так і стилістично-композиційним [2; 52].

Ступінь інформативності засобів повторної номінації, засобів заміни залежить: 1) від здатності замінника поєднувати функцію заміщення з функцією повідомлення нової інформації; 2) від наявності виділеного термінологічного еквівалента [8; 18].



Verbrauchsgüter − Gebrauchsgüter. Das Begriffspaar Verbrauchs − und Gebrauchsgüter wird in der Praxis vor allem für Konsumgüter verwendet. Verbrauchsgüter werden sofort und einmalig verbraucht (z.B. Brot, Bier, Zigaretten). Gebrauchsgüter dienen dem mehrmaligen Verbrauch. Sie können längerfristig und mehrmalig genutzt werden (z.B.Kleidung, Wohnung, Autos, Möbel)”[3; 13].

Засоби повторної номінації і способи їх застосування, при всій їх словесній різноманітності, складають дві основні групи: 1) засоби, що підсилюють інформативні якості тексту за рахунок термінологічного компоненту; 2) засоби, що належать до чисто формальних показників зв’язку текстових компонентів. Перші поглиблюють і поширюють змістову структуру тексту [2; 58]:

Aber auch immer mehr Unternehmen schätzen die Vorteile von Online − Bewerbungen. Denn auch auf Unternehmensseite können online erhaltene Bewerbungen Kosten und Bearbeitungszeit sparen”(Markt,15. Jahrgang, Ausg. 40, 2007).

Словотворчі засоби забезпечують розкриття змісту тексту. Словотвірні структури характеризуються повторюваністю лексичних основ у структурах, наявністю внутрішнього контексту і обов’язковою зовнішньою валентністю [4; 17].

Особлива текстотворча функція належить СК з однаковими основами і морфемами. Релевантність морфем з однаковими основами для побудови тексту полягає в їх самостійності і специфіці значень. З одного боку ця функція несе єдине значення морфеми, з іншого боку, текстотворчий характер мають базисні морфеми з однаковою морфологічною структурою. Різноманітні повторення (повторення морфем), повторення слів, словосполучень і речень забезпечують розкриття змісту тексту:

Die Deutsche Lufthansa erhält das Gros ihrer Bewerbungen – 2006 waren dies rund 97500 über das Internet. “Seit 2002 haben wir den Bewerbungsprozess sukzessive auf online umgestellt. Das ist sowohl für den Bewerber als auch für uns eine groβe Erleichterung”(Markt,15. Jahrgang,Ausg. 40, 2007).

Наведений фрагмент є прикладом текстотворчого характеру СК “Bewerb”. Контекст існує за рахунок цієї морфемної структури. СК “Bewerb” може бути причетним до встановлення теми тексту. Морфологічно, семантично, тематично пов’язані словотворчі конструкції підтримують семантичні відношення тексту і пояснюють текстові відношення. Через зміну термінів, через введення нових елементів зберігається змістовий і тематичний розвиток тексту. Основою для постулату функції тексту оказіонального словотворчого компоненту служить той факт, що оказіональні словотворчі компоненти несуть у собі узагальнюючу функцію: вони узагальнюють те, про що йде мова на початку тексту і що буде в кінці тексту [4; 18]. При цьому мова йде перш за все про складні слова, чиї співвідносні елементи можуть бути різними. У тексті СК відновлюється в різноманітних комбінаціях: вводяться новоутворені компоненти, модифікується один і той же основний компонент складного слова через різні компоненти складного слова і той же самий компонент складного слова через основні компоненти складного слова. Ефект модифікації залежить від рівня семантичного зв’язку компонентів, які є взаємозамінними. Через співставлення однакових за значенням слів виникають ряди, де вони пов’язані між собою семантично:

Bei Online Bewerbungen werden Bewerbungen, die per E-Mail mit Datenhängen versendet werden, Bewerbungen über standardisierte Bewerbungsformulare sowie direkt über die Karrierseiten der Unternehmen versendete Bewerbungen unterschieden. Für die letztgenannte Variante müssen sich Bewerber in der Regel auf den Karrierseiten registrieren und gelangen über ein Log-in den Bewerbungsbereich” (Markt,15. Jahrgang, Ausg. 40, 2007).

Значення слів “Bewerbungsformulare”, “Bewerbungsbereich” мають велике лексично-семантичне значення, ніж значення їх основних СК. Однакові за значенням компоненти утворюють стабільний, єдиний текст – тематичне ядро. Синтаксичне, семантичне і прагматичне значення цих елементів полягає в тому, що автор може досягти мінімуму вживаних знаків і максимуму у мовній комунікації [4; 19].

У тексті автор утворює семантичний комплекс мовних знаків, які він вносить завдяки комунікативним потребам і можливостям у комунікативну ситуацію, через пропуск частини контекстуальних при читанні інформацій:

Laut Studie bewirbt sich mehr als die Hälfte der befragten Stellensuchenden lieber mit einer Online − Bewerbung als mit enier klassischen Bewerbungsmappe(Markt,15. Jahrgang, Ausg. 40, 2007).

Приналежність складних слів із багатьма словотворчими гніздами створює можливість для нових утворень у тексті. Може створюватися безліч ланцюжків, які сприяють утворенню тексту і полегшують розуміння подій в тексті [4; 20].

Viele deutsche Wirtschaftsunternehmen sind weltbekannt. Die meisten der groβen Industrieunternehmen haben ihre Standorte in einer der groβen Industrieregionen Deutschlands. Die Chemieunternehmen sind VEBA, BASF, Hoechst und Bayer. Die Energieunternehmen sind VEBA, Preussag und RWE”[10,26].

Повтори залежать від об’єму збільшення гнізд слів, а також від синонімічної можливості заміни основних морфем. У тексті можуть повторюватися синтаксичні словосполучення, цілі речення. Відтворення змісту тексту через СК, як поєднуюча ланка у реченнях створює основотворчий принцип когерентності тексту:

Sie verkaufen im Fachgeschäft, im Supermarkt oder im Warenhaus. Verkaufen, Waren anbieten, Kunden bedienen sind ihre wichtigsten Tätigkeiten. Verkäufer verpacken auch die Waren, führen Lagerarbeiten durch und zeichnen die Waren aus.

Zunehmend an Bedeutung in diesem Beruf gewinnt die Arbeit mit mobilen Datenerfassungsgeräten für die Bestandskontrolle und Inventur oder mit Scannerkassen, an denen die Verkaufsdaten der Artikel durch Laserstrahl abgelesen werden”[12,23].

Ланцюжки знаходимо безпосередньо через семантичні відношення між першою згадкою терміну і повторенням на основі синонімії, семантичної еквівалентності, контрасту [4; 21]. Відношення між компонентами у тексті, які служать тематичній прогресії, утворюють відношення семантичної ідентичності. [10; 36] Відношення змін між складними словами і чиї складові частини функціонують у тексті як спрощення, завдяки семантичним зв’язкам утворюють тематичну основу і зв’язність тексту: [4; 22].

Aber auch immer mehr Unternehmen schätzen die Vorteile von Online-Bewerbungen. Denn auch auf Unternehmensseite können online erhaltene Bewerbungsunterlagen Kosten und Bearbeitungszeit sparen”(Markt,15. Jahrgang, Ausg. 40, 2007).

Зв’язність тексту здійснюється за допомогою низки структурних і лексико-семантичних засобів. Зв’язність тексту − це більше ніж відображення семантичного поповнення значень у змісті тексту. Елементи, які повторюються, ведуть до націлювання на певний результат, а саме, на інформативність [4;.22]. Основними поняттями при описі когерентності тексту є поняття “семантично-прагматичних варіацій”. Щоб реалізувати передачу інформації при оформленні тексту, автор звертається до поширеного варіативного простору. Для поширення варіативного простору тексту, можуть вживатися однакові СК:

Eine der wichtigsten Versicherungen ist die Haftpflichtversicherung. Haftpflichtversicherung sind unentbehrlich, denn laut Gesetz muss immer derjenige zahlen, der einen Schaden verschuldet hat. Hier ist Vorsorge Privatsache. Zahlreiche Versicherungsunternehmen bieten verschiedene Haftpflichtversicherungen an” (Markt, 15. Jahrgang, Ausg. 39, 2007).

Таким чином, німецькі префіксальні дієслова виконують важливи функції в текстах економічних газетних статей: когерентну, інформативну, структурно-смислової завершеності. Вихідною базою для побудови комунікативно значущих компонентів тексту виступають терміни та термінологічні словосполучення, які несуть основне смислове навантаження в текстах економічних газетних статей.

Перспективне направлення подальших досліджень визначається комплексним вивченням економічних термінів в економічних текстах у напрямі від ТО префіксальних дієслів до співвідносних з ними за структурою та семантикою ПО – економічних термінів.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   88


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка