Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної



Сторінка88/88
Дата конвертації11.03.2016
Розмір16.1 Mb.
1   ...   80   81   82   83   84   85   86   87   88

Die durchführende Untersuchung zeigt uns, dass die Verwendung der phraseologischen Einheiten in Werbetexten ihre eigenen sprachstilistischen Besonderheiten hat. Der häufige Gebrauch von Phraseologismen im Stil der Presse und Publizistik zeugt von ihrer besonderen Bedeutung als sprachstilistischen Mittel.

In der modernen Werbung kann man eine Reihe von Varianten der Nutzung der phraseologischen Mittel beobachten. Einerseits können sie buchstäblich wiedergegeben oder zitiert sein, andererseits erleben sie verschiedene Transformationen: okkasitionelle lexisch-grammatische oder strukturell-semantische Transformationen- Innovationen.



BIBLIOGRAPHIE:

1. Fleischer, W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. – 2., durchges. und ern. Auft. – Tübingen: Niemeyer, 1997. – 299 S. 2. Розенталь Д.Е., Кохтев Е.Н. О стилистическом использовании прилагательных и наречий в рекламных текстах./Д.Е. Розенталь, Е.Н. Кохтев.//Дослідження різнорівневих одиниць романських, германських, слов'янських мов: Зб. наук. праць. – Вип. 2. – 2003. – С. 216-219. 3. Wotjak, Barbara. Verbale Phraseolexeme in System und Text. – Tübingen, 1992. – S. 120-123. 4. Лившиц Т.Н. Реклама в прагмалингвистическом аспекте./Т.Н. Лившиц. – Таганрог, 1999. – 212 с. 5. Zeitschrift „Weltbild “. – 1998. – № 8, April/August. 6. Schweiger, Günter. Werbung: eine Einführung ( Günter Schweiger, Gertraud Schrattenecker – 3., bearb. u. erg. Aufl. – Stuttgart: G. Fischer, 1992. – 183 S. 7. Гамзюк Н.В. Междометные фразеологические единицы немецкого языка. (Опыт диахронического исследования): Дис… канд. филол. наук: 10.02.04. – К., 1993. – 187 с. 8. Zeitschrift „Burda Moden“.//Internet: google. de: http://www.burdamode. com. 9. Burger, Harald: Phraseologie. Eine Einführung am Beispiel des Deutschen. Von Harald Burger. 2., überarbeitete Auflage. Erich Schmidt Verlag., Berlin, 1998. – 224 S. 10. Зворыкин Ю.Н. Фразеологические инновации в современном немецком языке (на материале средств массовой информации): Автореф. Дис… канд. филол. наук. – М., 1974. – 25 c.


ГІПЕРТЕКСТ І ПОСТГУТЕНБЕРГОВА ЕРА

Янкевич Ю.В.

Білоцерківський національний аграрний університет, Україна
Винайдений Гутенбергом у середині ХV століття верстат для друку книг докорінно змінив спосіб мислення й сприйняття дійсності, сформувавши так звану "типографську людину" – людину, що бачить світ крізь чорно-білу призму друкованої продукції [3, с. 156]. Книга, яка стала загальнодоступною, дозволила людям перебороти культурні й історичні межі, стала головним апаратом в освіті й науці і, нарешті, зробилася критерієм, що спричиняє рівень інтелектуального розвитку індивіда. Згідно з логікою й структурою друкованого тексту формувався й особливий тип культури, що характеризується пануванням лінеарного текстового метанаративу. Саме так, за твердженням Маршалла Маклюена, відбулося становлення "галактики Гутенберга" – універсуму, в якому друкований верстат став формуючим фактором культури індустріального суспільства [3, с. 180]. Але із входженням у побут електронних засобів масової комунікації, положення справ в "галактиці" докорінно змінюється: книга починає поступатися радіо, телебаченню, комп'ютерам, що активно розвиваються. Аудіо-візуальні способи трансляції інформації витісняють письмові й друковані форми. Людина в "глобальних обіймах" електронних медій, які продовжили його центральну нервову систему, почала входження в постгутенбергову еру. Останнє десятиліття, що породило глобальну мережу, внесло в цей процес свої корективи, які не могли бути осмислені Маклюеном, а тому вимагають спеціального розгляду. У зв'язку із цим, спробуємо показати, якою є роль Інтернету у формуванні текстового простору постгутенбергової епохи.

Перш ніж розпочати розгляд специфіки тексту глобальної мережі, варто відповістити на запитання, наскільки взагалі правочинно говорити в сформованій ситуації про захід "галактики Гутенберга". Так, Умберто Еко висунув тезу, що інтернет не віддаляє, а навпаки, приводить нас назад до Гутенберга, вважаючи, що глобальна мережа радикально "плутає карти" маклюенівських прогнозів [2, с. 133]. Еко стверджує, що за допомогою інтернету здійснюється зворотний перехід від іміджевого до вербального сприйняття інформації. Якщо телебачення, що орієнтує на зоровий образ, веде зрештою до занепаду грамотності, то комп'ютер, так чи інакше припускає роботу зі словами (читання рядків на екрані, введення даних, спілкування в чатах), реанімує вміння працювати із друкованими текстами. У цьому смислі, відзначає італійський мислитель, комп'ютер і Інтернет повертає людей у гутенбергову галактику, тому що користувачі застосовують письмову комунікацію, дисплей, на відміну від телеекрана, що вишиковує світ в образах, виражає світ, подібно книзі, у словах і на сторінках. Міркуючи в цьому ключі, Еко озвучує гіпотезу, що в найближчому майбутньому суспільство розщепиться на два класи: тих, хто дивиться тільки телебачення, тобто одержує готові образи й готове судження про світ, без права критичного відбору одержуваної інформації, і тих, хто дивиться на екран комп'ютера, тобто тих, хто здатний відбирати й обробляти інформацію [2, с. 92]. У такий спосіб виходить, що ні про яку постгутенбергову еру не може йти мова – у всякому разі, міркування У. Еко неминуче підводять нас до такого висновку. І все-таки, повною мірою погодитися з подібним підходом не можна. Звичайно, не викликає сумніву, що комп'ютер, у порівнянні з телебаченням, надає можливість більш інтелектуальної комунікації, розвиває елементарну грамотність і вчить працювати з текстовим матеріалом, тобто так чи інакше виводить на передній план вербальний друкований текст. У цьому змісті Гутенберг живе й у мережі. Але разом з тим докорінно змінюється спосіб побудови текстового простору – на зміну одновимірному тексту приходить багатовимірний електронний гіпертекст. Саме ця якісна трансформація природи тексту вказує на входження в постгутенбергову еру – текст більше не може мислитися винятково як лінійно вибудуваний, що має певну спрямованість, структуру й межі, тобто він перестає відповідати принципам, накладеним як верстатом Гутенберга, так і світоглядом модерну, і стає втіленням постмодерністського світовідчуття.

Протягом останніх декількох років англомовний "гіпертекст" перетворився на популярну та актуальну тему багатьох конференцій з інформатики, штучного інтелекту, психології і теорії навчання, а також власне лінгвістики. Інтерес викликає принципово нелінійна організація інформаційних одиниць, які можуть бути представлені текстом, аудіо- і відеоінформацією, а також гнучка форма нелінійного управління цими одиницями в гіпертекстовій системі.

Особливості гіпертексту.

1) 1. Нелінійна структура. 2. Достаток посилань. 3. Можливість варіантного розвитку сюжету.

Гіпертекст – багаторівневе поняття, яке використовується не тільки в області програмування, але й в інших областях знання (зокрема, у лінгвістиці й літературознавстві). Процитуємо одне з визначень поняття гіпертексту в сфері комп'ютерних технологій: "Ідея гіпертекстової інформаційної системи полягає в тому, що користувач має можливість переглядати документи (сторінки тексту) у тому порядку, у якому йому це більше подобається, а не послідовно, як це прийнято при читанні книг". Тому Т. Нельсон і визначив гіпертекст як нелінійний текст. Досягається це шляхом створення спеціального механізму зв'язку різних сторінок тексту за допомогою гіпертекстових посилань, тобто у звичайного тексту є посилання типу "наступний-попередній", а в гіпертексті можна побудувати ще як завгодно багато інших посилань. Улюбленими прикладами фахівців з гіпертексту є енциклопедії, Біблія, системи типу "Help" [1, с. 41]. У цій книзі можна знайти й коротку інформацію про історію гіпертексту.

З погляду літературознавчого аналізу англомовного гіпертексту цікаве дослідження Михайла Візеля "Пізні романи Італо Кальвіно як зразки гіпертексту" (http://www.litera.ru/slova/viesel/viesel.htm): Так, М. Візель пише: "Елементи гіпертекстуальності щедро розкидані по всій світовій літературі. У ХХ столітті, крім творів Павича, що писалися вже із прямою "оглядкою" на комп'ютерні технології, таким є, безперечно, "Бліде полум'я" В. В. Набокова, що складається, як ми пам'ятаємо, з "поеми" і "порядкового коментарю" до неї, що займає більшу частину всього тексту, а також "глосарію". … Більш тонкий випадок "згорнутого", або "латентного", гіпертексту являють собою пізні романи одного з найпопулярніших італійських письменників ХХ століття Італо Кальвіно (1923-1985). …у ХХ столітті реальність людської свідомості трансформувалася таким чином, що адекватніше всього їх стало можливо описати саме за допомогою гіпертекстів." На думку дослідника, найбільш повне й універсальне визначення гіпертексту дане на сайті "Електронний лабіринт": "Гіпертекст - це подання інформації як зв'язаної (linked) мережі гнізд (nodes), у яких читачі вільні прокладати шлях (navigate) нелінійним образом. Він допускає можливість множинності авторів, розмивання функцій автора й читача, розширені роботи з нечіткими межами й множинність шляхів читання". У цьому визначенні М. Візель виділяє три основні характеристики англомовного гіпертексту: - Дисперсність структури. Інформація представляється у вигляді невеликих фрагментів-гнізд, і "увійти" у цю структуру можна з будь-якої ланки. - Нелінійність гіпертексту. Читач відтепер вільний (змушений) сам вибирати шлях читання, створюючи при цьому свій текст. Така ситуація, як відзначає Дж. Ландоу, унеможливлює класичну літературну критику: англомовний гіпертекст "розчиняє" ту тверду фіксованість тексту, що є фундаментом теорії й практики нашої критики. Критик в принципі не може прочитати гіпертекст цілком, це " текст, який неможливо прочитати (readless)". - Різнорідність і мультимедійність, тобто застосування всіх засобів впливу на споживача-читача, які тільки можливі технічно в даній системі (саме це мається на увазі під словами "розширені роботи", expanded works.) - від чисто літературних (вибору оповідальної стратегії й стилістики) через видавничі (шрифти, верстка, ілюстрації) і аж до самих складних комп'ютерних (звук, анімація, відсилання до інших, нехудожніх матеріалів).

2) - Сторінка англомовного гіпертексту сама по собі інформативна, як сторінка книги.

- У англомовному гіпертексті є слова-переходи на інші сторінки-сайти. Коли на ці слова показуєш курсором, то він перетворюється в долоню. Крім того, ці сайти можуть перебувати в будь-якій точці землі.

- Сторінки англомовного гіпертексту можна переслати туди, куди вам потрібно. І перейдуть вони за адресою разом зі своїми гіперпосиланнями, тобто ваш адресат зможе користуватися цією сторінкою саме як Гіпертекстом.

3) Англомовний гіпертекст – документ, написаний в HTML (Hypertext Mark-up Language, мова гіпертекстової розмітки), що містить гіперпосилання до інших документів, які також можуть бути документами гіпертексту. Гіпертекст в основному те ж саме, що й звичайний текст. Він може бути збережений, прочитаний, досліджений або відредагований, але з одним важливим виключенням – англомовний гіпертекст містить посилання усередині тексту до інших документів [1, с. 67].

4) Гіпертексти - це нова технологія подання інформації. Інформації певного виду - тієї, що раніше представлялася у звичайних текстах. Гіпертексти дають текстам два додаткових смислових простори. У тексті виділяються особливі поля-посилання, які можуть "відразу" привести читача до потрібних глав/тем, малюнків, описів. Завдяки цьому процес читання стає принципово іншим - англомовний гіпертекст можна читати/переглядати багатьма різними шляхами й читач сам вибирає той шлях перегляду, що йому найбільш зручний. Крім цього, з кожним фрагментом інформації, що переглядається розроблювач англомовного гіпертексту може зв'язати різні діалогові програми, які або роблять інформацію, що переглядається активною, мінливою залежно від часу або ситуації, або дозволяють читачеві не тільки переглядати інформацію, але й виконувати які-небудь дії. Ці смислові простори дають нові можливості при передачі інформації, відомостей, змісту, від одних людей до інших. Відразу ж виникає потреба освоєння цих нових можливостей, постає питання - як писати англомовні гіпертексти? Якщо розглянути найбільш просту технологію побудови англомовного гіпертексту, то вона буде складаються з наступних п'яти основних кроків.

Крок 1. Потрібно розбити текст на окремі глави/ теми.

Крок 2. Потрібно уявити собі якийсь основний шлях читання англомовного гіпертексту й розставити, відповідно, поля-посилання, що ведуть читача від теми до теми по цьому основному шляху.

Крок 3. Потрібно виділити в тексті слова-посилання, точніше, потрібно знайти ситуації/моменти в процесі читання тексту, коли користувач може захотіти перейти від основного шляху читання тексту до інших можливих шляхів читання.

Крок 4. У результаті кроку 3 можуть з'явитися слова-посилання, для яких ще не написані відповідні глави/теми. Такі глави потрібно дописати.

Крок 5. Потрібно зв'язати посилання з існуючими темами.

5) Варто звернути увагу на те, що англомовний гіпертекст - це досить складне поняття, що вимагає свого роз'яснення. Він являє собою певну впорядкованість графічних і символічних знаків, що реалізуються в стрункому, послідовному цілому. Це перша особливість англомовного гіпертексту як специфічного явища нинішньої реальності. Другою характерною рисою англомовного гіпертексту буде те, що він містить у собі великий набір спеціально вибудуваних символів, що утворюють так званий Інтернет-масив різноманітної інформації. Третьою властивістю англомовного гіпертексту варто назвати його самостійну, відособлену мову, за допомогою якої спілкуються люди в абсолютній більшості країн світу. Як доповнення можна відзначити такі особливості англомовного гіпертексту, як кодування й адресність. З одного боку, будучи замкнутим інформаційним полем і простором, він розвертається до невідомих і небувалих до цієї пори розмірів і дозволяє, уже з іншого боку, буквально управляти світом користувачам, які знають його, постійно працюють та зіштовхуються з ним [1, с. 102].

Якщо розглядати технологію побудови англомовного гіпертексту на такому елементарному рівні, не торкаючись різних додаткових механізмів, можливих у англомовних гіпертекстах, то процес побудови гіпертексту представляється досить простим. І ця простота веде до широкого використання англомовних гіпертекстів, а отже, до все більшого вростання цієї технології в нашу інформаційно-технічну культуру. У свою чергу, чим ширше використовуються англомовні гіпертексти, тим більший інтерес і важливість здобувають різні нові точки зору на гіпертексти як на один з видів інформаційних систем, нові точки зору на процес побудови англомовних гіпертекстів. Цікавий сам феномен ідеї англомовних гіпертекстів. Незважаючи на свою майже граничну простоту (у мінімальному варіанті), ця споконвічна ідея породила й продовжує породжувати безліч подальших досліджень, розробок, концепцій. Історія розвитку концепції англомовного гіпертексту відкрила в цій ідеї деяку, непомітну раніше, глибину продуктивність.




Література

1. Храмцов П. "Лабіринт Internet". Практичне керівництво. – М., 1996. – 131 с. 2. Эко У. От интернета к Гуттенбергу: текст и гипертекст // Интернет. – М., 1998. – №6 – 7. – С. 91 – 92. 3. McLuhan M. The Gutenberg galaxy. – L., 1962. – 424 p.



ЛІНГВІСТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ

НАВЧАННЯ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ


Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції


За зміст і достовірність інформації матеріалів відповідальні автори.


Комп’ютерна верстка Кадук К.В.

Ярощук Л.В.

Підписано до друку



1 … имена, которые были связаны с областью культа и ритуально-религиозной сферой, относились к одушевленному классу, что было основано на оценке этих предметов и явлений по той роли, какую они играли в процессе деятельности человека и познании им окружающего мира (см. Десницкая, А. В. Именные классификации и проблема индоевропейского склонения // Сравнительное языкознание и история языков. – Л., 1984. – С. 61-63, 67).


2 Тут і далі наведені приклади взяті з джерел, зазначених у списку літератури під номерами 1, 6 і 8.
1   ...   80   81   82   83   84   85   86   87   88


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка