"Лісова пісня". Проблема боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини. Характеристика образів



Дата конвертації03.03.2016
Розмір82.3 Kb.
УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 10 КЛАСІ

РОЗРОБКА КОНОНЕНКО Г.М.

Учитель: Шановні присутні!

Сьогодні ми заглибимось у світ лесиних героїв.

Вашій увазі-”Лісова пісня”.

Тема уроку: “Лісова пісня”. Проблема боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини. Характеристика образів.

Мета уроку: розкрити основні проблеми твору, ідейний зміст образів твору; розвивати творчу уяву, самостійність мислення, формувати гуманістичні ідеали, любов до природи, бережне ставлення до неї.

Обладнання: портрет Лесі Українки в рушнику, цитати (на дошці), текст твору.

Епіграф до уроку(посередині дошки):
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!
Зліва на дошці запис: “Тема твору-оспівування духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланного потягу людини до високого і прекрасного.”

Справа на дошці запис:”Ідея-утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрій, змістовного, гармонійного, як і сама природа, людського життя”.
Хід уроку
І Мотивація навчальної діяльності учнів.


  1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

(Оцінюють роботу протягом уроку асистенти)

(Лине тиха лірична мелодія, чуються лісові звуки, співає іволга, соловей)



2. Слово вчителя

“Лісова пісня”-прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову і силу водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру, до злагоди з власною душею.


ІІ Актуалізація опорних знань

  1. Мозковий штурм- декілька проблемних сюжетних запитань:

-Коли написано “Лісову пісню”?

-Що лягло в основу?

-Які 2 групи персонажів діють у творі?

-Чому твір названо драмою-феєрією?



  1. -Що відбувається між персонажами, що прийшли у драму з реального життя людей?

  2. -Які проблеми піднімає автор?

  3. 2.(Спостереження над таблицею, аналіз її)

  1. Таблиця

  2. Проблематика драми:



  3. 1.Людина і природа.

  1. Батьки і діти.

  2. Проблема щастя.

  3. Матеріальне і духовне в долі людини.

  4. Вічність матерії.



  5. Висновок

-Хто ж така Мавка?(Мавка-вимріяний Лесею прекрасний ідеал гармонійної, одухотвореної людини)
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

(Лине мелодія лісу. Виходить Мавка, натхненно)

Я-Мавка лісова, люблю я волю,

березу я сестрою називаю,

верба ж для мене-мати,

а лісовик-то добрий батько.




  1. Яку ж ідею несе образ Мавки?(Гармонію в душі людини і природі, духовне богатство. А в цьому і є щастя)

  2. Чи всі згодні з цим?

  3. Елементи дебатів (На дошці у дві колони учні записують):

  4. І ІІ

  5. Духовне багатство.(Мрія) Матеріальний достаток(дійсність)

  6. -Підтверджуємо першу думку?

  7. - Так!



УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Он бачиш там питає

дика рожа: “Чи я хороша?”

А ясен їй киває в верховітті:

“Найкраща в світі!”

УЧИТЕЛЬ: Хіба це не щастя? Так тонко відчувати природу, жити нею?

УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Мені здається часом, що верба,

Ота стара, сухенька, то матуся!

Вона мене на зиму прийняла

і порохом м'якеньким устелила

для мене ложе.

УЧИТЕЛЬ:Якою духовно багатою була Мавка! Як тонко відчувала музику, була щирою!

УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Твоя сопілка має кращу мову,

Заграй мені, а я поколишуся.

Як солодко грає,

Як глибоко крає,

розтинає білі груди,

серденько виймає.

УЧЕНИЦЯ: Дуже влучні метафори вжито при цьому-крає,розтинає.

УЧИТЕЛЬ: У цьому і є щастя!

УЧЕНЬ: Автор вкладає в уста Мавки слова, що передають глибоке розуміння природи, найтонших її порухів.

УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Я не знаю нічого ніжнішого,

окрім берези, за те її сестрицею взиваю.

Але вона занадто вже струнка,

така бліда, похила та журлива,

я часто плачу, дивлячись на неї.

УЧЕНЬ: Увесь дивосвіт розкрився переді мною. Яке щастя!

УЧЕНИЦЯ: Кохання відкриває найкраще в людині.

УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Ти чуєш, як солов'ї

весільним співом дзвонять?

УЧЕНЬ-ЛУКАШ:

Я чую...Се вони вже не щебечуть,

не тьохкають, як завжди,

а співають:

“Цілуй, цілуй, цілуй!”

- Оце і є справжнє щастя!

УЧЕНИЦЯ: Відвертість, щирість, глибина почуттів висвічується з рядків:

ЛУКАШ:


Аж страшно... Як ти очима

в душу зазираєш. Я так не можу..

У тебе голос чистий, як струмок.

УЧИТЕЛЬ: При цьому автор влучно використовує метафори, епітети, порівняння.

УЧЕНИЦЯ:Про добре серце Мавки говорить дядько Лев. І я з ним згодна.

ЛЕВ:


Ну, дівонько, хоч ти душі не маєш,

та серце добре в тебе.

(Це тоді, коли Мавка порятувала з драговини).

УЧЕНЬ: Покохавши Лукаша, Мавка ладна допомогти будувати хату людям.

УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Я покажу, де є хороше дерево на хату.

УЧЕНЬ: Тут відчувається повна гармонія людини й природи, у хвилини щастя все навколо стає чарівним.

УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Коли б ти нічко, швидше минала,

Вибач, кохана, ще ж я не знала

Днини такої, щоб була щасна так,

Як ти, ніченько, так, як ти, ясна.

Чом ти, березо, така журлива,

Глянь, моя сестронько, тож я щаслива.

-Тому я вважаю, що щастя-в глибокому коханні, саме тоді найбільше розкривається духовне багатство людини.

ІІ

УЧИТЕЛЬ: -Чи згодні ви з попередніми твердженнями?

-Що, на ваш погляд, робить людину щасливою?

УЧЕНЬ: Я вважаю, що життя без кохання сіре, буденне, просто неможливе.

УЧЕНИЦЯ: Без любові не народжуються сім'ї, без любові не було б шедеврів мистецтва, не звучала б музика, не співалась би пісня.

Але... послухайте уривок із твору.

МАТИ:

А чи не годі вже того грання?



Все грай та грай, а ти,

робото, стій!

А хто обору мав загородити?

Тобі б усе ганять по шурхах

З приблудою, з накидачем отим.

УЧИТЕЛЬ: Чи зрозуміле вам обурення матері?

-Чому звучать образливі слова”приблудою”, “накидачем”, “ганять”.

-Чому вона раздратована? “Одчепися з такою поміччю”

-То в чому сенс життя, на думку матері?

УЧЕНЬ: У матеріальному благополуччі.

-Потрібні ці квітки!

Йому квітки та співи в голові!

Буденна проза, робота- ось що було головним.

УЧЕНИЦЯ: А я розумію матір, яка виростила сина, чекає від нього допомоги, а натомість він роботу занедбав і цілими днями блудить лісом.

УЧИТЕЛЬ:-Чому так недобре мати заговорила про Мавку?

-Чого ти все розпатлана така?

Усе, як відьма, ходить нечепурно.

А що се за манаття на тобі?

Воно ж і не вигідне на роботі.

УЧЕНЬ: Бо господарство потребувало роботи.

УЧИТЕЛЬ: То для чого матері потрібна була невістка?

УЧЕНЬ: Звичайно допомагати в буденній роботі. Бо життя-це щоденна одноманітна робота, особливо на селі.

УЧИТЕЛЬ:Ось іще послухайте уривок . Чи згодні ви з опонентом?

МАВКА-ЛУКАШ:

-Чогось і ти став непривітний?

-Ти бачиш, мати гризуть за тебе.

-Чого їй треба? І яке їй діло?

-Та яке ж? Я ж їй син.

їй невістки треба,

бо треба помочі, вони старі,

чужу вже до роботи заставляти не випадає!

УЧИТЕЛЬ: Що сталося з Лукашем?

УЧЕНЬ: Він відчував обов'язок перед матір'ю.

УЧИТЕЛЬ: То що ж перемагає ужитті? Почуття чи обов'язок?

УЧЕНИЦЯ: Але ж можна і всю буденну роботу виконувати і при цьому не втрачати кохання. Я підтримую Мавку.

УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Ти розкажи мені, я зрозумію

Бо ж я тебе люблю,

Я ж пойняла усі пісні

Сопілоньки твоєї,

Не зневажай душі моєю цвіту,

Бо з нього виросло кохання наше!

УЧЕНЬ: Я не зрозумів Лукаша, який ніс у собі таку силу кохання і відступився від нього через постійні докори матері, він проміняв чисту душею Мавку на прогматичну Килину.

Робота “Акваріум”

-А що б ви зробили, якби на вашому шляху постали батьки?

-Спробував би переконати батьків, адже і вони були колись молодими.

-Робив би так, як підказує серце, хоч батьки завжди бажають нам тільки добра.

-Я б прислухалась до парад батьків, бо вони більше бачать, ніж засліплена коханням дитина.

-Не дозволив би батькам вирішувати за мене.

-Коханої не кину, а батьки, рано чи пізно, мене зрозуміють.

-Якщо батьки не поважатимуть мої думки, вони мене втратять.

-Між батьками і коханням вибрав би кохання.

УЧИТЕЛЬ: А Лукаш відступився від кохання, зрада дорого коштувала йому: не стало ладу ні в душі, ні в господарстві. Він став Вовкулакою. Але кохання Мавки було всесильним; відчуваючи страждання Лукаша, вона поспішає на допомогу йому і повертає людську душу. Ось послухайте. Яке піднесення у цих рядках.

УЧЕНИЦЯ-МАВКА:

Заграй, заграй,

дай голос моєму серцю.

воно ж одно лишилося від мене,

милий, ти душу дав мені,

як гострий ніж дав вербовій

тихій гілці голос.

УЧИТЕЛЬ: Кохання- ось щастя!

ДІВЧИНА-МАВКА:

О не журися за тіло,

ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино

вільними іскрами вгору злетіло.

УЧИТЕЛЬ: То що перемагає у творі?

Учні( показують таблички з написами і промовляють)

-Життя!


-Воля!

-Краса!


-Гармонія!

-Кохання!



Робота “Акваріум”

Складемо план порівняльної психологічної характеристика героїв:

Мавки:


  1. Прагнення до волі.

  2. Світло та добро Мавки.

  3. Боротьба за красу серед людей.

  4. Гімн любові.

  5. Прагнення зрозуміти людей.

  6. Великодудушність.

  7. Закоханість у природу.

Лукаша:

  1. Гармонія почуттів.

  2. Розуміння краси в природі.

  3. Обдарованість.

  4. Прагнення до щастя.

  5. Відступництво, зрадливість.

  6. Безвольність.

  7. Усвідомлення провини.

(Зарані виготовлену таблицю демонструємо на екран, аналізуємо її)

Висновок

Інсценування уривків із твору.

  1. Якими вони постали перед вами?

  2. Чи впізнали ви героїв?

Захист героїв

(Коротка характеристика образів)



Гра “Мікрофон”

Листи-послання до героїв -Мавки, Лукаша.

(учні висловлюють побажання героям, подяку за високі почуття, застереження від необачних кроків)

Слово-асистентам.

( оголошують набрану кількість балів за урок кожному учню)



ІV Висновок учителя

“Лісова пісня”-це творчий злет Лесі Українки, це утвердження вічності матерії, незнищенності духу, неспинності у природі.

Ми-вічні. Ми-матерія! Я продовжую себе в побудованому будинку, у вихованому синові, у своїх учнях, у посадженому дереві, в добрих порадах. Я пам'ятаю, що я людина, і не можу не згадати слова мого сучасника В.Симоненка:

Ти знаєш, що ти-людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя-єдина,

Мука твоя-єдина,

Очі твої-одні.

Тож залишайтеся людьми і пам'ятайте, що “література і мова в школі мають формувати не лише літературознавців та мовознавців, а особистість, здатну до життєтворчості”

(з матеріалів ЮНІСЕФ)



Домашнє завдання :

прочитати драму Лесі Українки “Бояриня”, записати в зошити відгуки про урок.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка