Літописні оповіді «Про заснування Києва», «Про княгиню Ольгу»



Скачати 63.13 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір63.13 Kb.
Тема: Літописні оповіді «Про заснування Києва», «Про княгиню Ольгу»

Мета з української літератури:

  • поглибити знання учнів про літописи, зокрема про історичну та літературну пам’ятку «Повість минулих літ», дослідити значення давнього літописання для нащадків, зрозуміти душевну красу предків, любов до своєї землі; дослідити лексику оповідей та її значення для розкриття ідейно-художньої цінності текстів;

  • розвивати вміння аналізувати, робити висновки, висловлювати власні судження, аргументувати думку;

  • виховувати почуття поваги до минулого нашої держави,гордості за патріотизм предків.

Мета з історії:

  • ознайомити учнів із процесом державотворення у східних слов’ян; дослідити роль і значення династії Рюриковичів у державотворенні;

  • розвивати вміння учнів працювати з текстом підручника та картою;

  • виховувати інтерес до історії своєї країни.

Тип уроку: інтегрований урок-дослідження.

Обладнання: портрети княгині Ольги, літописця Нестора. карта, атласи з історії. фільм із серії «Обличчя української історії» «Княгиня Ольга»

Перебіг уроку

І Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІ Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

1. Розповідь учителя історії;

Уявімо, що ми подорожуємо Києвом 11-12ст. і потрапляємо до монастиря, саме туди, де монахи писали книги про русичів, їхню землю, їхні заняття.



(Літописи. Нестор, «Повість минулих літ»)

Учень доповнює відповіді однокласників повідомленням про літопис «Повість минулих літ», підкреслюючи його історичну цінність.



Вчитель літератури:

  • «Повість минулих літ» - не тільки історичний, а й літературний твір. Доведіть це.

Учень, який досліджував це, відмічає. що в «Повісті минулих літ» є народні перекази. вставки з Біблії, приказки, народні вирази. перекази грецьких і болгарських книг, афоризми.

(учні записують в зошити визначення «літопис»).

Літопис - найдавніший вид історичної та художньої літератури, у якому записи ведуться в часовій послідовності.

Вчитель літератури:


  • «Повість минулих літ» містить легенду про заснування Києва. про князів Олега, Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого, княгиню Ольгу.

  • Пригадайте. що називається легендою.

(учні дають визначення легенди)

  • Отже, сьогодні ми дослідимо дві легендні оповіді.

Вчитель історії:

  • Пригадаймо, де жили наші пращури. (робота з картою та атласами. що лежать на кожній парті)

Вчитель літератури:

  • А тепер звернемося до тексту оповіді «Про заснування Києва» Зауважу, що тексти всіх оповідей подані за переказами письменника Віктора Близнеця.

  • Де жили поляни? Як про це сказано в тексті?

(уривок від «Поляни жили окремо…, до І були три брати…»)

Словникова робота.

На дошці записані слова та їх пояснення.

  • поляни – назва давньослов’янського племені;

  • узвіз – вулиця з крутим спуском;

  • імення – ім’я;

  • сидів – жив;

  • пуща – густий ліс;

  • нарекли – назвали;

  • тямущі (тям, тяма) – розумні – розум;

  • уподобав – придивився, примітив

Дослідіть, чому Віктор Близнець використав такі слова, а не замінив їх на нам зрозумілі, загальновживані?

  • (щоб відтворити ту епоху)

Довідка: тямущі – кмітливі, здатні осмислити що-небудь;

Порівняйте: приходити до тями - вживаний сьогодні вираз.

Читання оповіді учнями вголос.



Запитання:

  • Скільки легенд викладено автором?

(про гору Щекавицю, про гору Хоревицю, про Боричев узвіз, про місто Київ, місто Києвець на Дунаї).

  • А що заперечує оповідь?

(що Кий був перевізником, бо він «князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар зустрічав його з великою шанобою та почестями»).

  • Про свідчить літописна оповідь?

(Київ заснували люди, які жили в цій місцевості здавна, а не мандрівники).

Вчитель літератури:

До літописів пізніше, на початку ХХ століття (1920 рік) звернувся письменник Олександр Олесь і написав поему «Княжа Україна».

Один із учнів дослідив, що Олександр Олесь в розділі «Початки Києва» розповів про заснування міста братами-полянами.

(зачитується уривок)



Вчитель історії розповідає про княгиню Ольгу, її далекоглядність, патріотизм.

Вчитель української літератури:

  • Переглядаючи фільм, зверніть увагу на далекоглядність, патріотизм, мудрість Ольги і подумайте, чому вона прийняла християнство?




Після перегляду учні дають відповідь на запитання.

  • А тепер звернемося до тексту оповіді

Словник

Язичник – той, хто дотримувався не християнської віри.

Переклюкала – з розмовного стилю. З якою метою саме це слово використав Віктор Близнець, а не «перехитрила».

  • Доведіть, що Ольга справді мудра і далекоглядна княгиня.

Ольга була з роду варягів. Засновником династії руських князів – Рюрик був варягом.

Дослідження учениці про походження імені Святослав, яке Ольга дала своєму синові.


Святослав
Чоловіче ім’я Святослав вживається у східних слов’ян уже протягом тисячоліття – з часів Київської Русі. Його утворила близько 942 р. княгиня Ольга для свого сина – майбутнього князя Святослава Ігоревича. Для чого ж княгині було потрібне нове ім’я?

Як відомо, попередні київські князі мали варязькі імена: Рюрик (від Хрьорекр – «могутній славою, славний»), Ігор (від Інгвар – складного слова, утвореного з основ Інг – «молодий, юний» та вар – «військо, військова сила»), Ольга (від Гельга, Хельга – «свята»). В середині Х ст.., коли різні верстви давньоруського суспільства почали активно виявляти незадоволення варязькою орієнтацією київських князів, далекоглядна княгиня Ольга назвала свого сина слов’янським ім’ям Святослав. Це складне слово, основи якого святий і славний ідентичні імена Олег + Рюрик. Це ім’я, на думку істориків, було своєрідною урочистою обіцянкою княгині Ольги проводити слов’янську, а не варязьку політику. Відтоді, з середини Х ст.., давньоруські князі, крім імен попередніх князів Олега, Ігоря, одержували милозвучні народні слов’янські імена, переважно складні, з другою частиною –волод. –мир, -полк, -слав, які пов’язувалися з поняттями про славу, володіння світом, про стан спокою: Всеволод, Рогволод, Володимир, Остромир, Ратемир, Судимир, Творимир, Святополк, Ярополк, Володислав, Воротислав, Всеслав, Брячислав, Вячеслав, Ізяслав, Милослав, Мирослав, Мстислав, Ростислав, Святослав, Ярослав тощо.




  • Отже, про що це свідчить.

Виконання практичного завдання.

Охарактеризуйте героїв


Ольга

Святослав



Висновок: оповідь стверджує мудрість княгині, її прагнення добра народу й сину;

діти мають слухатися батьків.



Вчитель:

  • Про результати дослідження розділу «Княгиня Ольга» з поеми Олександра Олеся «Княжа Україна» розповідає учень.


ІІІ. Закріплення вивченого.

Клоуз-тест.

  • Перший літопис називався …

  • («Повість минулих літ»)

  • Найвідомішим літописцем був …

  • (Нестор)

  • За легендою Київ заснувало плем’я …

  • (полян)

  • Засновниками Києва літопис називає …

  • Кия, Щека, Хорива і Либідь)

  • Місто Київ дістало свою назву на честь …

  • (старшого брата Кия)

  • Кий не міг бути простим перевізником, бо …

  • (ходив походом на Царгород, йому віддавали там великі почесті)

  • (охреститися)

  • До хрещення вона була …

  • (язичницею)

  • ЇЇ охрестив …

  • цар Костянтин)

  • Після хрещення Ольга стала для царя Костянтина …

  • (хрещеницею)

  • Ольга вмовила прийняти хрещення свого …

  • (сина Святослава)

  • Святослав не хотів прийняти хрещення, боявся, що …

  • (дружина буде насміхатися)

ІV. Домашнє завдання.

    • знати зміст літописних оповідей;

    • *дослідити, що спонукало Ольгу бути жорстокою, а що змусило Володимира хреститися і скинути ідолів.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка