Лівун Наталія Анатоліївна



Скачати 489.74 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір489.74 Kb.
  1   2   3   4
Лівун Наталія Анатоліївна,

старший учитель, учитель історії Пнівської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області,



Космірак Василь Дмитрович,

старший учитель, учитель історії Пнівської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області,



Островський Валерій Васильович,

завідувач відділом суспільних дисциплін

лабораторії суспільно-філологічних дисциплін

Івано-Франківського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Видатні постаті України

кінця ХVІІІ – початку ХХ століть

Програма допрофільного курсу. 9 клас
Пояснювальна записка

В умовах становлення українського громадянського суспільства, перед історичною освітою постає завдання запропонувати підростаючому поколінню не лише сукупність знань, але й сприяти формуванню його національної свідомості, почуття гордості за власний народ і державу, бажання сприймати ідеї гуманізму та загальнолюдських цінностей. Серед таких цінностей – розуміння й усвідомлення місця і ролі особи в історичному процесі.

Життєписи історичних осіб постійно ставали і стають предметом професійних зацікавлень багатьох представників суспільствознавчих дисциплін. З наукової точки зору персоналістика, як складова історіографії, продовжує користуватися незмінною популярністю у колах дослідників минулого.

Постійною є цікавість учнів до видатних людей минувшини. Це пояснюється не лише привабливістю біографічного матеріалу конкретних осіб, але і тим, що крізь призму їхнього життя можна розкрити усю розмаїтість реальних історичних обставин, краще зрозуміти ті умови, в контексті котрих вони діяли. Окрім того, знайомство школярів з життєписами видатних діячів не тільки розважає, а й змушує задуматись над сутністю влади, величчю, внутрішніми переживаннями, місцем можновладців і простих людей в оточуючому світі, над їхніми обов’язками, ступенем особистої свободи.

За радянських часів вирішальну роль в історії відводили народним масам. Однак вона не може відбуватися без конкретних персон та поза їхньою свідомістю, ментальністю, ідеологією чи соціальною поведінкою. Загальний хід суспільного розвитку визначається геополітичними, природними, іншими об’єктивними закономірностями, а видатні постаті змушені діяти у рамках оточуючого їх середовища. Вивчення персоналістики допоможе учням зрозуміти причини, через котрі діяльність найвідоміших постатей України не привела до здійснення їхніх мрій та планів. Тому знайомство школярів з історичними особистостями відзначається на сьогодні науковою новизною й навчально-виховною актуальністю.

Мета курсу – формувати в учнів основи наукового розуміння розвитку історичного процесу та місця, ролі і впливу особистості на його перебіг.

Завдання курсу: 1. Ознайомити учнів з біографіями видатних історичних діячів України кінця ХVІІІ – початку ХХ століть; осмислити роль особи (а отже і своєї власної) в історичному процесі, а також її відповідальності за свої дії.


  1. Формувати в школярів уміння застосовувати отримані знання, вміння та навички на практиці.

  2. Навчити учнів аналізувати історичні джерела і використовувати їх як матеріал для дослідження.

  3. Розвивати у дітей уміння висловлювати й відстоювати свої думки, оцінювати думки інших, виявляти розбіжності в різних позиціях та поглядах.

  4. Виховувати в учнів риси толерантності, співчуття, поваги до інших культур.

Особливості, структура та зміст програми. Особливістю курсу є те, що в ньому основний наголос робиться на особу в історії, її роль та вплив на історичний процес, адже історія – це перш за все людські стосунки й без людей така наука втратила б будь-який сенс. Запропонований курс дає змогу учням, досліджуючи життя та діяльність видатних людей, глибше розуміти перебіг історичного процесу.

В процесі навчання учні зможуть не лише ознайомитись з життєписами видатних представників свого народу, а й сформувати особистісні ставлення щодо них. Запровадження курсу дозволять школярам глибше зрозуміти національну ментальність, суспільну значимість особистості. Курс спрямований на формування майбутнього громадянина – патріота, адже людина стає активним представником нації тоді, коли досконало знає історію свого народу, його душу і національну вдачу.

Тематика курсу складена у відповідності до програми загальноосвітніх навчальних закладів з історії України для 9 класу і суттєво доповнює її, враховуючи вікові можливості учнів та зважаючи на особливості їх розвитку. Програма розрахована на один навчальний рік (35 годин) і може використовуватись при вивченні як окремого допрофільного курсу, так і в класах з поглибленим вивченням історії. Кожен змістовий блок містить вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів.

З метою формування в учнів умінь і навичок пошукової роботи у структурі запропонованого курсу передбачені уроки-галереї історичних портретів. Оскільки ХІХ століття доволі насичене персоналіями, на цих уроках школярі знайомитимуться із декількома історичними постатями. Такі уроки рекомендовано проводити у формі захисту учнівських творчих робіт. Школярі можуть написати реферат, підібрати джерела та документи для вивчення життя і діяльності того чи іншого історичного діяча, зібрати картотеку книг і статей з даної проблематики, скласти кросворди, ребуси, підготувати малюнки, портрети тощо.

Під час вивчення змісту тем слід упроваджувати активну самостійну роботу учнів. Це дозволить порівнювати різні підходи, виробляти вміння аргументовано і, основне, толерантно відстоювати свої переконання та думки. Методи навчання повинні бути зорієнтовані на всебічний і гармонійний розвиток школяра. Адже в сучасних умовах історична освіта повинна давати учням не тільки певні знання, але й сприяти розвитку їх внутрішнього світу, формувати правильну реакцію на загальнолюдські цінності і негативне ставлення до будь-яких проявів нетерпимості – національної, релігійної, культурної.

Програма не обмежує творчості вчителя: в разі потреби він може частково розширити чи, навпаки, звузити тематику, а також змінити запропоновану орієнтовну кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми.



Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 1. Вступ. Соціально-економічне та політичне становище українських земель у складі іноземних держав кінця XVIII – початку ХХ століть. Вплив історичних постатей на відродження української культури та розвиток національної свідомості народу

Учні повинні:

  • усвідомлювати необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти;

  • орієнтуватися в перебігу українського історичного процесу упродовж кінця XVIII – початку ХХ століть

Урок 2. «Останні орли». Ватажки Коліївщини – Максим Залізняк, Іван Гонта. Витоки Коліївщини. Запорожець-послушник – князь Уманський Максим Залізняк. Життя М. Залізняка після Коліївщини. Козак-сотник надвірного війська – князь Смілянський Іван Гонта. Страта Івана Гонти. Коліївщина у народній творчості та літературних творах

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами Максима Залізняка та Івана Гонти



Учні повинні уміти:

  • описувати постаті Максима Залізняка та Івана Гонти, використовувати історичні джерела для їх характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами Максима Залізняка та Івана Гонти, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами Максима Залізняка та Івана Гонти;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами Максима Залізняка та Івана Гонти;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами Максима Залізняка та Івана Гонти;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Максима Залізняка та Івана Гонти та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистостей Максима Залізняка та Івана Гонти

  1. Антонович В. Уманский сотник Иван Гонта (1768 г.) // УІЖ. – 1993. – № 9. – С. 72–86.

  2. Зінчук С. Доля І. Гонти // Літературна Україна. – 1991. – 27 червня.

  3. Колотило Т. Гайдамацька Коліївщина і Шевченкова поема: урок історії українського народу та його тлумачення // Київська старовина. – 2005. – № 2. – С. 75–80.

  4. Мірчук П. Полковник І. Гонта // Літопис Червоної калини. – 1994. – № 10–12. – С. 36–38, 47.

  5. Мірчук П. Полковник Максим Залізняк // Літопис Червоної калини. – 1994. – № 1–3. – С. 44–47.

  6. Радич В. Максим Залізняк // З-під булави під корону. – К., 2002. – С. 124–142.

  7. Смолій В. Максим Залізняк // УІЖ. – 1990. – № 3. – С. 96–106.

  8. Яворницький Д. Уманський сотник Іван Гонта // Яворницький Д. Із української старовини. – К., 2001. – С. 56–76.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 3. Філософ якого так і не впіймав світ. Григорій Сковорода. Козацькі корені Григорія Сковороди. Навчання в Києво-Могилянській академії. Зарубіжні «університети». Філософія Григорія Сковороди (теорія «сродної праці»). Суспільно-політичний ідеал мислителя. Просвітницька та літературна діяльність. Ставлення Г. Сковороди до української національної ідеї

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Григорія Сковороди



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Григорія Сковороди, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Григорія Сковороди, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Григорія Сковороди;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Григорія Сковороди;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Григорія Сковороди;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Григорія Сковороди та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Григорія Сковороди

  1. Багалій Д. Український мандрівний філософ Сковорода. – К.; 1992. – 206 с.

  2. Бокань В., Польовий П. Г. Сковорода – просвітитель, філософ, поет // Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – К., 2002. – С. 89–90.

  3. Гадяцький В. Дисидент Сковорода і конформіст каструля // Дзеркало тижня. – 2004. – 9 жовтня.

  4. Горський В. Філософія Григорія Сковороди // Горський В. Історія української філософії. – К.: Либідь, 2004. – С. 124–126.

  5. Григорій Савович Сковорода і українська національна ідея // Рідна школа. – 2002. – № 7. – С. 58–61; 71–74.

  6. Дениско Г. То де ж насправді народився Григорій Сковорода // Молодь України. – 2002. – 24 грудня. – С. 3.

  7. Зубалій О. Григорій Савович Сковорода – національний мандрівний університет // Історія України. – 2001. – № 11. – С. 1–4.

  8. Ерышов Л. Общественно-политический идеал Григория Сковороды // Ерышов Л. История политических и правовых учений. – К., 2001. – С. 78–81.

  9. Ерн В. Життя і особа Григорія Сковороди // Березіль. – 1992. – № 11. – С. 150–173.

  10. Єфімець О. Григорій Сковорода – філософ просвітництва і гуманіст // Новий колегіум. – 2001. – № 4. – С. 18–19.

  11. Лобановські А. Невідомий Сковорода // Слово і час. – 2000. – № 6. – С. 30.

  12. Попович М. Сковорода, якого не зловив світ, і світ, який не зловив Сковороди. – К.: Генеза, 1995. – № 1. – С. 175–181.

  13. Петров В. Григорій Савович Сковорода. Спроба характеристики // Київська старовина. – 2001. – № 4. – С. 109–120.

  14. Соловей Е. Григорій Сковорода і світ // Всесвіт. – 1996. – № 7. – С. 154–156.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 4. Василь Капніст. Рід Капністів. Літературні твори Василя Капніста. Проект відновлення козацьких формувань в Україні. Берлінська місія літератора

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Василя Капніста



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Василя Капніста, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Василя Капніста, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Василя Капніста;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Василя Капніста;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Василя Капніста;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Василя Капніста та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Василя Капніста

  1. Берков П. В. Василь Капніст. – М., 1950.

  2. Дашкевич Я. Василь Капніст – український політичний діяч // УІЖ. – 1991. – № 7. – С. 78–83.

  3. Оглоблин О. Василь Капніст. Літ.-наук. зб. УВАН. – Нью-Йорк, 1952.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 5. Перший класик нової української літератури Іван Котляревський. Військова кар’єра семінариста Івана Котляревського. Діяльність Івана Котляревського під час французько-російської війни 1812 р. Літератор і масони. Директор Полтавського театру. Батько безсмертної «Енеїди»

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Котляревського



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Івана Котляревського, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Котляревського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Котляревського;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Котляревського;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Котляревського;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Івана Котляревського та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Івана Котляревського

  1. Гончар О. Письменницькі роздуми. – К., 1980. – С. 18–28.

  2. Зеров М. Котляревський. Біографічні дані // Зеров М. Українське письменство. Історичний нарис. – Вип. 1. – К.: Основа, 2003. – С. 21–49.

  3. Єфремов С. Зорав цілину і зерном добірним засіяв // Дивослово. – 1994. – № 9. – С. 3–6.

  4. Ільєнко І. Будеш, батьку, панувати // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 138–139.

  5. Руднєв І. Котляревський: знане й незнане (зв’язки з декабристами) // Слово і час. – 1996. – № 1. – С. 58–68.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 6. «Забуття – доля великих». Штрихи до портретів видатних українських композиторів: Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, Максима Березовського. Максим Березовський: історія «українського Моцарта». Тріумф і трагедія творчого генія Артемія Веделя. Дмитро Бортнянський – дорога від Глухівської співочої школи до вершин світової музичної культури

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами Максима Березовського, Артемія Веделя та Дмитра Бортнянського



Учні повинні уміти:

  • описувати постаті Максима Березовського, Артемія Веделя та Дмитра Бортнянського, використовувати історичні джерела для їх характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами Максима Березовського, Артемія Веделя та Дмитра Бортнянського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами Максима Березовського, Артемія Веделя та Дмитра Бортнянського;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами Максима Березовського, Артемія Веделя та Дмитра Бортнянського;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами Максима Березовського, Артемія Веделя та Дмитра Бортнянського;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Максима Березовського, Артемія Веделя та Дмитра Бортнянського та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистостей Максима Березовського, Артемія Веделя та Дмитра Бортнянського

  1. Боровик М. Світло крізь товщу століть // Наука і суспільство. – 1997. – № 9–10. – С. 18–23.

  2. Вахрамєєва Р. Нащадки Дмитра Бортнянського // Демократична Україна. – 2001. – 25 грудня. – С. 4.

  3. Вечерська В., Шемшученко Ю. Коли народився Д. Бортнянський // Пам’ятки України. – 2001. – № 1–2. – С. 52–57.

  4. Горенко Л. Нові відомості про родину Бортнянських // Пам’ять століть. – 2000. – № 4. – С. 14–18.

  5. Зоркіна К. Забуття – доля великих? М. Березовський: трагедія «українського Моцарта» // День. – 2002. – 5 квітня. – С. 8.

  6. Композитор і співак Д. Бортнянський // Українська думка. – 2002. – 19 вересня. – С. 2.

  7. Кук В. Таємниця Веделя // Українська культура. – 1997. – № 2. – С. 5–7.

  8. Леонтович О. Дмитро Бортнянський і українське бароко // Урядовий кур’єр. – 2001. – 27 березня. – С. 8.

  9. Махун С. Український «певец во стане русских воинов» // День. – 2001. – 5 січня. – С. 8.

  10. Сандига О. Бортнянський повертається // Слово просвіти. – 2001. – 26 жовтня. – С. 16.

  11. Холодний В. На ріках Вавилонських: тріумф і трагедія творчого генія Артемія Веделя // Нова зоря. – 1989. – № 13. – С. 3.

  12. Яремченко Б. Дмитро Бортнянський // Історія України в особах. Козаччина. – К., 2000. – С. 295–300.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 7. Штрихи до портретів істориків. Дмитро Бантиш-Каменський, Микола Маркевич. Генеалогія роду Бантиш-Каменських. Канцелярист і губернатор. «История Малой России» та її місце в українській історіографії.

Спадкоємець ідей Д. Бантиш-Каменського – Микола Маркевич



Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами Дмитра Бантиш-Каменського та Миколи Маркевича



Учні повинні уміти:

  • описувати постаті Дмитра Бантиш-Каменського та Миколи Маркевича, використовувати історичні джерела для їх характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами Дмитра Бантиш-Каменського та Миколи Маркевича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами Дмитра Бантиш-Каменського та Миколи Маркевича;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами Дмитра Бантиш-Каменського та Миколи Маркевича;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами Дмитра Бантиш-Каменського та Миколи Маркевича;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Дмитра Бантиш-Каменського та Миколи Маркевича та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистостей Дмитра Бантиш-Каменського та Миколи Маркевича
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка