Лівун Наталія Анатоліївна



Скачати 489.74 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір489.74 Kb.
1   2   3   4

  1. Абліцов В. І вічна присутність Мазепи (до 200 річчя Д. Бантиш-Каменського) // Голос України. – 1998. – 4 квітня. – С. 8.

  2. Атаманенко А. Дмитро Бантиш-Каменський – історик України // Пам’ять століть. – 2000. – № 1. – С. 66–74.

  3. Бантиш-Каменський Д. История Малой России от водворения словян в сей стране до уничтожения гетьманства. – К.: Час, 1993. – 656 с.

  4. Замлинський В. Батько і син Бантиш-Каменські // Київська старовина. – 1994. – № 1. – С. 76–83.

  5. Косачевская Е. Н. А. Маркевич, 1804–1860. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. – 284 с.

  6. Кравченко В. Д. М. Бантиш- Каменській // УІЖ. – 1990. – № 4.– С. 88–95. – № 9. – С. 72–80.

  7. Нерод В. Бандуристе, Орле сизий: До 150 річчя виходу в світ «Історії Малоросії» М. Маркевича // Народна газета. – 1993. – № 21. – С. 5.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 8. «Патріарх української науки» Михайло Максимович. Молоді роки Михайла Максимовича. Становлення науковця. Тимківщина і Московський період. Перший ректор Київського університету. Наукова діяльність М. Максимовича. Історико-етнографічні дослідження та літературна спадщина

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Михайла Максимовича



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Михайла Максимовича, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Михайла Максимовича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Михайла Максимовича;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Михайла Максимовича;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Михайла Максимовича;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Михайла Максимовича та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Михайла Максимовича

Урок 9. Урок-галерея історичних портретів (І. Полетика, В. Григорович-Барський, Д. Левицький, В. Боровиковський, С. Ковнір)




  1. Замлинський В. Патріарх української науки // Максимович М. Киевъ явился градомъ великимъ… Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 10–31

  2. Короткий В. Науковий подвиг дослідника української культури // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 1–2. – С. 3–17.

  3. «Максимовичівка» самим Максимовичем пояснена // Старожитності. – 1993. – № 4. – Число 13–14. – С. 29.

  4. Москаленко Т. М. Максимович: Тимківщина і Московський період // Історія в школі. – 2005. – № 7–8. – С. 40–42.

  5. Нагірняк О. Видатний українознавець-енциклопедист // Шлях перемоги. – 2004. – № 1–2. – С. 3–17.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 10. Український Робін Гуд – Устим Кармелюк. Батьківщина та справжнє прізвище Устима Кармелюка. Керівник повстанського руху на Поділлі. Національний герой чи розбійник? Образ народного месника у народній творчості та літературі

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Устима Кармелюка



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Устима Кармелюка, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Устима Кармелюка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Устима Кармелюка;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Устима Кармелюка;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Устима Кармелюка;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Устима Кармелюка та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Устима Кармелюка

  1. Близнець В. Кармелюк // Київ. – 1996. – № 3–4. – С. 141–144.

  2. Вовкодав В. Устим Кармелюк – національний герой чи розбійник? // Літературна Україна. – 1999. – 3 червня. – С. 10.

  3. Котляр М., Смолій В. Історія в життєписах. – К., 1994. – 357 с.

  4. Любченко В. Устим Кармелюк – подільський Довбуш // Прикарпатська правда. – 1997. – 23 серпня. – С. 4.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 11. «Руська трійця». Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький. Формування світогляду членів «Руської трійці». Галицькі будителі і «Русалка Дністрова». Літературна та дослідницька діяльність Маркіяна Шашкевича. Яків Головацький та москвофіли. Життя та діяльність Івана Вагилевича, його етнографічна спадщина

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького



Учні повинні уміти:

  • описувати постаті Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, використовувати історичні джерела для їх характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистостей Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького

  1. Білецький О. «Русалка Дністрова» // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. – К., 1965. – т. 2. – С. 147.

  2. Бондар М. Голос «Руської трійці» // Друг читача. – 1987. – 4 червня.

  3. Горак Я. Родина І. Вагилевича // Дзвін. – 1997. – № 7. – С. 126–129.

  4. Дем’ян Г. Іван Вагилевич – історик і народознавець. – К.: Наукова думка, 1993. – 151 с.

  5. Ільницька Л. Якщо не Вагилевич... // Жовтень. – 1986. – № 5. – С. 128–129.

  6. Кирчів Р. Етнографічно-фолькльористична діяльність «Руської трійці». – К., 1990. – 339 с.

  7. Кирчів Р. Піонер українського карпатознавства: Про розвідку І. Вагилевича «Бойки, русько-слов’янський люд у Галичині // Жовтень. – 1978. – № 2. – С. 112–116.

  8. Кугутяк М. Галицькі будителі // Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 20–29.

  9. Купчинський О. Біля джерел творчості «Руської трійці» // Жовтень. – 1986. – № 10. – С. 86–88.

  10. Левицький К. Г. Шашкевич // Левицький К. Українські політичні діячі. – Тернопіль, 1996. – С. 11–14.

  11. Лемківський М. Культурно-освітня діяльність західноукраїнських діячів (Шашкевича, Вагилевича, Головацького) // Лемківський М. Історія педагогіки. – Х., 2002. – С. 143–144.

  12. Малець С. За часів Маркіяна Шашкевича. – Львів, 1999. – 151 с.

  13. Петраш О. Один з «Руської трійці» // Жовтень. – 1966. – № 5. – С. 146–151.

  14. Петраш О. «Руська трійця»: Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. – К., 1986.

  15. Пільчук І. Літературне відродження на Західній Україні (30-50 ті роки ХІХ ст.) // Письменники Західної України 30–50-х років ХІХ ст. – К., 1965. – С. 9–23.

  16. «Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1987. – 338 с.

  17. Шалата М. Народними піснями зачарований // Народні пісні в записах Івана Вагилевича. – К., 1983. – 37 с.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 12. Народний трибун – Іван Капущак. Походження Івана Капущака. Формування життєвої позиції майбутнього депутата. Виразник інтересів галицького селянства. Промова Івана Капущака в австрійському парламенті. Життя після депутатства

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Капущака



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Івана Капущака, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Капущака, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Капущака;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Капущака;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Капущака;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Івана Капущака та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Івана Капущака

  1. Акуша О. Галицький сейм у висвітленні сучасної польської історіографії // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – № 9. – Львів, 2001. – С. 339–369.

  2. Грабовецький В., Треф’як Я. Історичні постаті Прикарпаття. – Снятин: Над Прутом, 1996. – 71 с.

  3. Треф’як Я. Іван Капущак, народний трибун // Галицька старовина. – 1990. – № 4. – С. 2.

  4. Українське представництво в парламентних установах Австрії та Австро-Угорщини // Український парламентаризм. – К.: «Парламентське видавництво», 1999. – С. 74–119.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 13. Продовжувач опришківської справи Лук’ян Кобилиця. Соціально-економічне становище Буковини в першій половині XIX століття. Лук’ян Кобилиця – представник інтересів громади. Керівник селянських виступів 1843–1844 рр. в Буковинській Гуцульщині. Придушення виступів та ув’язнення Кобилиці. Л. Кобилиця – депутат австрійського парламенту. Селянський рух в 1848–1849 роках під проводом Л. Кобилиці. Арешт і смерть ватажка. Постать Лук’яна Кобилиці в народних піснях

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Лук’яна Кобилиці



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Лук’яна Кобилиці, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Лук’яна Кобилиці, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Лук’яна Кобилиці;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Лук’яна Кобилиці;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Лук’яна Кобилиці;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Лук’яна Кобилиці та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Лук’яна Кобилиці

  1. Нарис з історії північної Буковини. – К., 1980.

  2. Тищенко В. Народ про Кобилицю: Збірник фольклорних творів. – К.: Наукова думка, 1968.

  3. Франко І. Лук’ян Кобилиця. Епізод з історії Гуцульщини в першій половині ХІХ ст. – Твори в 20 т. – К., 1956. – Т. 19. – С. 716–752.

  4. Ходили опришки: Збірник. – Ужгород: Карпати, 1983. – 384 с.

  5. Шевченко Ф. З історії антифеодальної боротьби селянства Буковини в першій пол. ХІХ ст. – К., 1958.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Уроки 14–15. Ідеолог та символ українського націоналізму Тарас Шевченко. Родовід і дитинство. Юність Тараса Григоровича Шевченка. Викуп з кріпацтва. Навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Літературна творчість («Кобзар», «Гайдамаки»). Лідер національного відродження України. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. «В степу безкраїм за Уралом» (1847–1857 рр. – заслання в Оренбурзі). Діяльність Т. Шевченка у Київській археографічній комісії (1845–1847). Художні роботи поета. Таємниці портретів Т. Шевченка. Тарас Шевченко – географ, дослідник. Поет та Прикарпаття. Жінки в житті Тараса Шевченка. Останні роки життя. Великий Кобзар і сучасність

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Тараса Шевченка



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Тараса Шевченка, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Тараса Шевченка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Тараса Шевченка;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Тараса Шевченка;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Тараса Шевченка;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Тараса Шевченка та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Тараса Шевченка

  1. Арсенич П. Шевченко і Прикарпаття // Перевал. – 2004. – № 1–2. – С. 129–149.

  2. Бурдуланюк Г. Т. Г. Шевченко і Галичина // Краєзнавець Прикарпаття. – 2004. – № 3. – С. 30–31.

  3. Горбач Н. Родовід і дитинство генія // Дзвін. – 2005. – № 3. – С. 133–137.

  4. Гуньовський І. Іде Кобзар широким світом // Літопис Червоної калини. – 1992. – № 6–7. – С. 59–61.

  5. Дзюба І. Тарас Шевченко. – К.: Альтернативи, 2005. – 611 с.

  6. Катренко А. Тарас Григорович Шевченко і український національний рух // Історія України. – 2000. – № 44. – С. 1–4.

  7. Король В. Доля (Шевченко та історія українського народу) // Трибуна. – 1995. – № 3–4.

  8. Король В. Історія України в житті та творчості Т. Шевченка // Історія в школі. – 2001. – № 3–4. – С. 2–8.

  9. Лехман Т. Тарас Шевченко в народних переказах // Все для вчителя. – 1999. – № 5.

  10. Микитась В. Спроба фальсифікації шевченківського листування // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 33–36.

  11. Мокрий В. Т. Шевченко як християнин і проповідник правди // Старожитності. – 1991. – Ч. 4. – С. 4; Ч. 5. – С. 3.

  12. Монументальна Шевченкіана // Пам’ятки України. – 1989. – № 4. – С. 27–28.

  13. Охрімович Ю. Політичний світогляд Т. Шевченка // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 20–29.

  14. Пріцак О. Пророк // Там же. – С. 3–19.

  15. Рєпніна В. «Я вас слишком искренне люблю». – Харьков: «Прапор». – 1991. – 206 с.

  16. Сергієчко Г. Діяльність Т. Г. Шевченка в Київській археографічній комісії (1845–1847) // УІЖ. – 1991. – № 3. – С. 43–55; № 5. – С. 50-61; № 7. – С. 38–48.

  17. Смирнова Р. Юність генія // День. – 2005. – 23 вересня. – С. 12.

  18. Степовик Д. Християнство і Шевченко // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 27–32.

  19. Тайна портретів Шевченка // Аудиторія. – 2004. – 5 березня. – С. 10–11.

  20. Худенька С. Жінки, яких кохав Шевченко // Освітянське слово. – 2007. – № 81. – С. 2.

  21. Юрчишин З. Тарас Шевченко – географ-дослідник? // Поліття. – 1995. – № 10. – С. 4.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 16. Микола Костомаров. Походження Миколи Костомарова. Еволюція політичних поглядів. Ідеолог Кирило-Мефодіївського братства. Засновник народницького напрямку в українській історіографії. Історичні, етнографічні праці та літературний доробок М. Костомарова

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Миколи Костомарова



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Миколи Костомарова, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Миколи Костомарова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Миколи Костомарова;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Миколи Костомарова;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Миколи Костомарова;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Миколи Костомарова та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Миколи Костомарова

  1. Замлинський В. Н. И. Костомаров – историк // Костомаров Н. Историческое произведение. Автобиография. – К.: Изд-во при Киевском университете, 1989. – С. 652–670.

  2. Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – 384 с.

  3. Киян О. Співробітництво М. Костомарова в історичних журналах пореформеної Росії // УІЖ. – 1990. – № 4. – С. 63–73.

  4. Панченко В. Загадковий Костомаров  // Панченко В. Україна incognita. – К., 2002. – С. 187–191.

  5. Пінчук Ю. Ідеолог Кирило-Мефодіївського братства // Київська старовина. – 1992. – № 5.

  6. Пінчук Ю. Мемуарна спадщина М. Костомарова // Історія України. – 1999. – № 48. – С. 4–6.

  7. Пінчук Ю. М. І. Костомаров та його твір «Мазепинці» // УІЖ. – 1990. – № 8. – С. 130–133.

  8. Салтовський О. Еволюція політичних поглядів Костомарова // Вісник. Філософія. Політологія. – 2002. – № 42–45. – С. 254–260.

  9. Толочко П. Видатний історик України і Росії // Київська старовина. – 1992. – № 5.

  10. Чалая Т. Крестьянка Костомарова – мать историка // Історичний журнал. – 2005. – № 1. – С. 35–44.

  11. Янкевич В. Костомаров: сторінки великого життя // Освіта України. – 2004. – 28 травня. – С. 10.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 17. Основоположник українського консерватизму Пантелеймон Куліш. Юні роки та формування світогляду Пантелеймона Куліша. Співзасновник Кирило-Мефодіївського братства. Український Вальтер Скотт. Вимушена еміграція (1864–1881). Україноцентризм та консерватизм П. Куліша. Історіософські пошуки. Останні роки життя

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Пантелеймона Куліша



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Пантелеймона Куліша, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Пантелеймона Куліша, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Пантелеймона Куліша;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Пантелеймона Куліша;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Пантелеймона Куліша;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Пантелеймона Куліша та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Пантелеймона Куліша

Урок 18. Урок-галерея історичних портретів (О. Павловський, І. Орлай, В. Лукашевич, М. Остроградський, Г. Квітка-Основ’яненко)



1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка