Лівун Наталія Анатоліївна



Скачати 489.74 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір489.74 Kb.
1   2   3   4

  1. Девдюк І. Пантелеймон Куліш – політолог і перекладач // Дивослово. – 1997. – № 11. – С. 11–14.

  2. Іванченко М. Цей невгамовний Куліш // Вітчизна. – 1989. – № 5. – С. 156–157.

  3. Ковальчук О. Історіософські пошуки П. Куліша // Особливості моделювання історії. – 1999. – № 6. – С. 116–122.

  4. Коломієць В. Оцей лукавий друг Шевченка – Панько Куліш // Слово Просвіти. – 2006. – 6–12 липня. – С. 8.

  5. Кучеренко О. Тема України в історичних творах М. Гоголя і П. Куліша // Історія в школі. – 2000. – № 7. – С. 7–10.

  6. Нагірняк О. Один із українських велетів // Шлях перемоги. – 2006. – 22 лютого. – С. 14.

  7. Нахлік Є. Апокаліпсис Пантелеймона Куліша // Вітчизна. – 1990. – № 5. –С. 168–174.

  8. Пулюй І. Кілька споминів про Куліша і його дружину Ганну Барвінок // Основа. – 1997. – № 32. – С. 23–73.

  9. Сарбей В. П. Куліш в епістолярній спадщині Ганни Барвінок // Київська старовина. – 1994. – № 6. – С. 7–23.

  10. Сініцина А. Україноцентризм П. Куліша // Перевал. – 1998. – № 3. – С. 174–177.

  11. Шупик В. Творчість П. Куліша в оцінці дослідників // Проблеми освіти. –2005. – № 42. – С. 184–194.

  12. Чалый М. Юные годы Кулиша. – К., 1989.

  13. Яременко В. Пантелеймон Куліш // Основа. – 1997. – № 32. – С. 3–9.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 19. Засновник української історичної школи – Володимир Антонович. Шлях до «Громади». Науково-дослідницька діяльність В. Антоновича. Творець Київської школи істориків. Володимир Антонович і «нова ера». Очільник громадського та політичного життя в Україні у другій половині XIX століття

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Володимира Антоновича



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Володимира Антоновича, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Володимира Антоновича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Володимира Антоновича;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Володимира Антоновича;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Володимира Антоновича;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Володимира Антоновича та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Володимира Антоновича

  1. Антонович В. Автобіографічні записи // Київська старовина. – 1993. – № 4. – С. 100–106.

  2. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.

  3. Гирич І. З династії славетних Антоновичів // Старожитності. – 1993. – Число 19–24. – С. 24–26.

  4. Киян О. Життєвий і творчий шлях В. Б. Антоновича // УІЖ. – 1990. – № 2. – С. 64–77.

  5. Ричка В., Смолій В. В. Б. Антонович як історик українського козацтва // УІЖ. – 1990. – № 9. – С. 109–116.

  6. Тарасенко А. Історична освіта в Київському університеті // Історія України. – 1999. – № 42. – С. 2–5.

  7. Ульяновський В. Син України // Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – С. 5–77.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 20. Великий вчитель знаменитого учня. Михайло Драгоманов. Славний рід Драгоманових. Михайло Драгоманов як історик та етнограф. Суспільно-політичні погляди вченого. Відносини зі старою громадою. Євроцентризм М. Драгоманова. Погляди на національне питання та проблема соборності в контексті ліберальних ідей вченого

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Михайла Драгоманова



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Михайла Драгоманова, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Михайла Драгоманова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Михайла Драгоманова;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Михайла Драгоманова;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Михайла Драгоманова;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Михайла Драгоманова та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Михайла Драгоманова

  1. Андрущенко В. Велич Михайла Драгоманова. Життєвий і творчий шлях видатного українського мислителя // День. – 2006. – 7 липня. – С. 8.

  2. Грабовецький В. М. Драгоманов // Грабовецький В. Нарис історії Прикарпаття. – Т. 8. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 60–63.

  3. Драгоманов М. Вибране («...Мій задум зложити почерк історії цивілізації на Україні»). – К.: Либідь, 1991. – 668 с.

  4. Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К., 1970.

  5. Іванова Л. М. П. Драгоманов і історія України // УІЖ. – 1991. – № 9. – С. 127–131.

  6. Крива Т. Проблема соборності в контексті ліберальних ідей М. Драгоманова // Вісник КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2006. – № 76–79. – С. 167–169.

  7. Круглашов А. Євроцентризм М. Драгоманова // Науковий світ. – 2004. – № 9. – С. 20–24.

  8. Кугутяк М. М. Драгоманов і його суспільно-політичні погляди // Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. – Івано-Франківськ. – 1993. – С. 60–63.

  9. Матвіїшин В. М. Драгоманов і європеїзація літературного процесу в Галичині 70-90-х роках ХІХ ст. // Галичина. – 1997. – № 1. – С. 118–125.

  10. Міщук Р. Сторінки великого життя // Драгоманов М. Вибране... – К.: Либідь, 1991. – С. 605–619.

  11. Матвієнко А. М. Драгоманов: генерал, адміністратор, військовий теоретик // Історія України. – 2000. – № 8. – С. 12.

  12. Сарбей В. До поглядів М. Драгоманова на національне питання // УІЖ. – № 9. – С. 60–71.

  13. Федченко П. Михайло Драгоманов: життя і творчість. – К.: Дніпро, 1991. – 362 с.

  14. Хорунжий Ю. Михайло Драгоманов // Урядовий кур’єр. – 1999. – 27 березня. – С. 10.

  15. Шевченко В. Славний рід Драгоманових // Шлях перемоги. – 2002. – 26 вересня. – С. 14.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Уроки 21-22. «...Дух, що тіло рве до бою...». Іван Франко. Походження, отроцтво, юність Івана Франка. «Каменяр». Перший український професійний літератор. «Перед судом неправих, у наймах у сусідів» (період ізоляції від громадсько-політичного життя 1886–1896). Еволюція світогляду Івана Франка і утвердження національної ідеї у суспільно-політичних поглядах діяча. Історіософський, соціологічний та релігієзнавчий спадок Івана Франка. Доля нащадків

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Франка



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Івана Франка, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Франка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Франка;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Франка;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Франка;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Івана Франка та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Івана Франка

  1. Арсенич П. Діти й онуки Івана Франка // Західний кур’єр. – 2006. – 31 серпня. – С. 20.

  2. Абліцов В. Йоган Франк – дід Івана Франка // Всесвітня література. – 1996. – № 10. – С. 62.

  3. Баган О. І. Франко і теперішнє становище нації. Збірник статей. – Дрогобич, 1991. – 90 с.

  4. Баган О. Еволюція світогляду і творчості Франка // Українська мова і література. – 2004. – № 36. – С. 5–ь6.

  5. Боженко Є. Іван Франко: плата за геніальність // Друг читача. – 2006. – № 16. – С. 3.

  6. Вандишев В. Філософія, соціологія. Релігієзнавство Івана Яковича Франка // Вандишев В. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять. – К.: Кондор, 2005. – С. 390–395.

  7. Василенко М. Ґрунтовний життєпис великого Каменяра // Дивослово. – 2004. – № 10. – С. 78–79.

  8. Возняк С. У пошуках суспільного ідеалу (Франко і соціалізм): Монографія. – Івано-Франківськ: ЦІТ, 2006.

  9. Гвоздовський В. Утвердження національної ідеї в суспільно-політичних поглядах Івана Франка // Визвольний шлях. – 2002. – Кн. 7. – С. 78–85.

  10. Горак Р. Доля нащадків (маловідоме про родину І. Франка) // Літературна Україна. – 2002. – 20 червня. – С. 7.

  11. Грицак Я. «...Дух, що тіло рве до бою...»: Спроба політичного портрета І. Франка. – Львів: Каменяр, 1990. – 177 с.

  12. Злупко С. Його наукову біографію потрібно створити // Молодь України. – 2006. – 27 липня. – С. 4.

  13. Гундорова Т. І. Франко: «Цілий чоловік і аскет» // Українська культура. – 2006. – № 8. – С. 3–5.

  14. І. Франко: «Расист», масон і українофоб // Сегодня. – 2006. – 28 августа. –С. 14–15.

  15. Карнаухов С. Великий украинский писатель Иван Франко умер не от сифилиса. Доказано, что история его болезни исправлена и дописана // Факты. – 2002. – 28 мая. – С. 14–15.

  16. Костриця М. Внесок І. Франка в розвиток географічного краєзнавства // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – № 27–28. – С. 30–36.

  17. Кравців Б. Суспільно-політичні погляди І. Франка // Новий час. – 1991. – 6 червня.

  18. Лехман Т. Маловідомі спогади про І. Франка // Дзвін. – 2001. – № 8. – С. 154–155.

  19. Мазепа В. Історіософські погляди Івана Франка // Київська старовина. – 2000. – № 3. – С. 38–50.

  20. Неврилий М. І. Франко й державність // Літературна Україна. – 2006. – 15 червня. – С. 1, 7.

  21. Салила Т. Іван Франко. Погляд із третього тисячоліття // Науковий світ. – 2001. – № 12. – С. 12–14.

  22. Серкіз Я. І. Франко і студентське товариство «Січ» у Відні // Дзвін. – 1994. – № 8. – С. 155–157.

  23. Скоморовський В. Погляди І. Франка на історію українського народу періоду Середньовіччя та Нового часу. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 60 с.

  24. Теленчі О. Стежками Каменяра // Голос України. – 2006. – 2 серпня. – С. 12.

  25. Уроки Франка. Експерти «Дня» – про найскладнішу постать в українській новітній культурі // День. – 2006. – № 134. – С. 5–6.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 23. Михайло Грушевський. Життєвий шлях і науково-організаційна діяльність вченого. Михайло Грушевський як белетрист. Історіософська та історіографічна спадщина науковця. Наукові школи у Львові та Києві. Знищення історичної школи Михайла Грушевського. Політична діяльність науковця. Вплив Михайла Грушевського на розвиток української історичної науки

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Михайла Грушевського



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Михайла Грушевського, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Михайла Грушевського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Михайла Грушевського;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Михайла Грушевського;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Михайла Грушевського;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Михайла Грушевського та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Михайла Грушевського

  1. Гирич І. До питання про федералізм Грушевського // Старожитності. – 1993. – Число 9–10. – С. 15.

  2. Грабовецький В. М. Грушевський – видатний історик України, громадсько-політичний і державний діяч. – Івано-Франківськ: Галичина, 1991. – 44 с.

  3. Винар Л. Найдавніший історик України – М. Грушевський // Винар Л. Силуети епох. – Дрогобич, 1992. – С. 77–183.

  4. Грушевський М. Вікопомна дата // Старожитності. – 1992. – Число 18–19. – С. 9–13.

  5. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К.: Наукова думка, 1991.

  6. Копиленко О. Повернення М. Грушевського. – К.: Вид-во т-ва «Знання України», 1991. – 48 с.

  7. Копиленко О. Українська ідея М. Грушевського: історія і сучасність. – К.: Либідь, 1991. – 184 с.

  8. Пиріг Р. М. С. Грушевський: між історією і політикою // УІЖ. – 1991. – № 4. – С. 54–67.

  9. Приймак Т. Конституційний проект Грушевського // УІЖ. – № 1. – С. 127–137.

  10. Ситник О., Винар Л. М. Грушевський: Україно-російська конфронтація в історіографії // УІЖ. – 1992. – № 6. – С. 143–145.

  11. Чишко В. Видатний історик України // Київська старовина. – 1992. – № 1. – С. 27–29.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 24. Перший український фізик світового рівня Іван Пулюй. Нобелівський лауреат Ілля Мечніков. Від подільського містечка до вершин наук. Діяльність Івана Пулюя в електротехніці та молекулярній фізиці. Як х-промені Пулюя стали рентгенівськими. Відкриття вченого у фізиці. І. Пулюй та українська ідея.

Походження Іллі Мечнікова. Біолог-науковець. Вимушена еміграція. Нобелівська премія в галузі мікробіології



Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами Івана Пулюя та Іллі Мечникова



Учні повинні уміти:

  • описувати постаті Івана Пулюя та Іллі Мечникова, використовувати історичні джерела для їх характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами Івана Пулюя та Іллі Мечникова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами Івана Пулюя та Іллі Мечникова;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами Івана Пулюя та Іллі Мечникова;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами Івана Пулюя та Іллі Мечникова;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Івана Пулюя та Іллі Мечникова та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистостей Івана Пулюя та Іллі Мечникова

  1. Видатні біологи і їх творчий шлях // Обдарована дитина. – 2005. – № 10. – С. 44–54.

  2. Влох О., Гайда Р. Доля вченого в долі України // Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. Збірник нарисів. – Львівська історико-просвітницька організація «Меморіал», 1992. – С. 183–196.

  3. Головач Ю. Фізики – дійсні члени НТШ у Львові // Там же. – С. 49–72.

  4. Гривняк Ю. І. Пулюй – винахідник променя «Х» // Хроніка 2000. – 2000. – Вип. 35–36. – С. 307–331.

  5. Губарєва Е. Іван Пулюй – перший український фізик світового рівня // Фізика в школах України. – 2005. – № 23. – С. 12.

  6. Ґудзик К. «Одна правда і один правий суд повинні бути для всіх народів // День. – 2007. – 3 березня. – С. 7.

  7. Козирський В. Сповнене праці життя // Вісник НАН України. – 2005. – № 2. – С. 56–59.

  8. Петрик М. Іван Пулюй і українська ідея // Молодь України. – 2002. – 24 вересня. – С. 2.

  9. Як х-Промені не стали Пулюївськими: Із життя великих людей // Галичина. – 2003. – 1 лютого. – С. 8.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 25. Гетьман української музики Микола Лисенко. Козацько-старшинський рід Лисенків. На шляху до визнання. Основоположник української класичної музики. Громадська діяльність та етнографічні дослідження Миколи Лисенка. Композиторська спадщина музиканта

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Миколи Лисенка



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Миколи Лисенка, використовувати історичні джерела для його характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Миколи Лисенка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Миколи Лисенка;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Миколи Лисенка;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Миколи Лисенка;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Миколи Лисенка та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Миколи Лисенка

Урок 26. Урок захисту творчих робіт (О. Духнович, Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Гоголь, Б. Познанський, О. Вересай)




  1. Біографічні відомості про основоположника української класичної музики М. В. Лисенка // Історія української культури. – К., 2000. – С. 219–221.

  2. М. Лисенко та його учні // Культура і життя. – 2006. – 13 грудня. – С. 3.

  3. Молчанова Т. Гордість і слава української музики // Дзвін. – 1997. – № 5–6. – С. 157–159.

  4. Пархоменко Л. М. Лисенко і його роль у розвитку української національної культури // Народна творчість та етнографія. – 2002. – № 3. – С. 3–9.

  5. Поліщук Т. Гетьман української музики: Микола Лисенко // День. – 2002. – 7 листопада. – С. 5.

  6. Скорульська Р. М. Лисенко як літератор // Слово Просвіти. – 2005. – 4–10 серпня. – С. 6.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 27. Леся Українка. Дитинство та юність майбутньої поетеси. Громадська та літературна діяльність. Історіософія в творчості Лесі Українки. Подорожі відомої співвітчизниці. Україна в житті Лесі Українки

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Лесі Українки



Учні повинні уміти:

  • описувати постать Лесі Українки, використовувати історичні джерела для її характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Лесі Українки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Лесі Українки;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Лесі Українки;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Лесі Українки;

  • зіставляти та порівнювати життєписи Лесі Українки та історичних постатей відповідного періоду;

  • висловлювати своє ставлення до особистості Лесі Українки
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка